Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Бразилії індіанська територія або земля корінного народу порт Terra Indígena ˈtɛhɐ ĩˈdʒiʒẽnɐ TI територія заселена вик

Індіанські території в Бразилії

Індіанські території в Бразилії

У Бразилії індіанська територія або земля корінного народу (порт. Terra Indígena [ˈtɛhɐ ĩˈdʒiʒẽnɐ], TI) — територія, заселена виключно індіанцями. Стаття 231 Конституції Бразилії визнає невід'ємне право корінних народів на землі, які вони «традиційно займають» і автоматично надає їм постійне право на володіння цими землями. На практиці, однак, для отримання повного захисту ТІ необхідний офіційний багатоетапний процес демаркації і це часто призводить до тривалих юридичних боїв. Навіть після демаркації ТІ часто піддаються незаконним вторгненням поселенців, а також гірничодобувних та лісозаготівельних компаній.

image
Нинішні та пропоновані території корінних народів у Бразилії

У Бразилії існує 724 запропонованих або затверджених корінних територій і вони охоплюють близько 13 % суші країни. Критики системи говорять, що це не пропорційно кількості корінних жителів Бразилії, яка складає приблизно 0,41 % населення; вони стверджують, що кількість землі, зарезервована як ТІ, підриває економічний розвиток країни та національну безпеку.

Поширеність

Станом на 2016 рік в Бразилії налічувались 702 індіанські території, які охоплювали 1172 995 км2 — 14 % суші країни. Станом на 2020 рік 120 територій знаходились в процесі офіційної ідентифікації, вони загалом охоплювали 1 084 049 га; 43 були офіційно ідентифіковані (2 179 316 га); 74 були офіційно проголошені (7 305 639 га), а 487 офіційно затверджені (106 858 319 га). Це означає, що в цілому 723 території або були ідентифіковані, або були юридично закріплені як індіанські території, загальною площею 117 427 323 га. З історичних причин — зокрема через португальську колонізацію яка розпочалася з узбережжя — більша частина індіанських територій зосереджена в глибині країни, особливо в Амазонії. Є лише три федеративні одиниці без будь-яких ТІ: штати Ріу-Гранді-ду-Норті, Піауї та Федеральний округ.

Індіанські території за штатами (2011)

Штат Кількість ТІ Площа ТІ (км2)
 Відсоток площі штату
Акрі 36 30,721 20.13 %
Алагоас 10 130 0.47 %
Амапа 6 41,965 29.38 %
Амазонас 166 527,783 33.6 %
Баїя 26 2,345 0.42 %
Сеара 11 114 0.08 %
Федеральний округ 0 0 0 %
Еспіриту-Санту 3 76 0.16 %
Гояс 5 405 0.12 %
Мараньян 20 19,057 5.74 %
Мату-Гросу 78 188,490 20.87 %
Мату-Гросу-ду-Сул 49 6,781 1.9 %
Мінайс-Жерайс 9 670 0.11 %
Пара 58 305,724 24.5 %
Параїба 3 338 0.6 %
Парана 26 944 0.47 %
Пернамбуку 15 1,181 1.2 %
Піауї 0 0 0 %
Ріо-де-Жанейро 5 24 0.05 %
Ріу-Гранді-ду-Норті 0 0 0 %
Ріу-Гранді-ду-Сул 45 1,088 0.39 %
Рондонія 24 62,526 26.32 %
Рорайма 32 195,752 87.27 %
Санта-Катарина 20 562 0.59 %
Сан-Паулу 28 171 0.07 %
Сержипі 1 43 0.2 %
Токантінс 12 25,521 9.19 %
Бразилія 672 1,105,258 13 %

Процес демаркації

Процес демаркації індіанських територій був встановлений Індіанським Статутом 1973 року і неодноразово переглядався, останній раз у 1996 році. Згідно з чинним законодавством, за первинне визначення потенційних ТІ відповідає , урядовий орган, який відповідає за справи корінних народів, який замовляє етнографічне та географічне обстеження території та публікує пропозицію щодо її території. Потім ця пропозиція має бути схвалена , яке розглядає пропозицію FUNAI та будь-які заперечення інших зацікавлених сторін. У разі затвердження FUNAI починає фізичну демаркацію нової ТІ, а проводить переселення будь-яких мешканців корінних народів. Остаточне схвалення або гомологізація демаркації ТІ видається Президентом Республіки, після чого вона офіційно реєструється.

Індіанський Статут вказував, що всі корінні землі повинні бути розмежовані до 1978 року а Конституція 1988 року встановила для цього п'ятирічний термін. Однак демаркація все ще триває. Процес часто затримується через юридичні суперечки, що виникають із заперечень поселенців, що не є корінними жителями, та комерційних інтересів у запропонованій ТІ. Це все частіше зустрічається з 1996 року, відколи зміна до закону визначила обов'язковий період у процесі демаркації відведений для розгляду скарг. У 2008 році Федеральний верховний суд виніс гучне рішення на користь збереження територіальної цілісності міста у Рораймі. Рисові фермери, що не є корінними жителями, протестували проти своєї депортації з ТІ, аргументуючи це тим, що створення резервації підривало б національну цілісність Бразилії та економічний розвиток держави, і запропонували розбити його на частини. Постанова створила юридичний прецедент, який торкнувся понад 100 подібних справ, які на той час були на розгляді у Верховному суді.

Критика

Право власності на землю є спірним питанням у Бразилії. У 90-х роках близько 45 % доступних сільськогосподарських угідь у країні контролювалось 1 % населення. Тому деякі прихильники земельної реформи критикують кількість земель, відведених для корінних народів, які складають лише 0,2 % національного населення. Відповідно до цього погляду підхід Конституції 1988 р. до права корінних народів на землю є надмірно ідеалістичним, і не сприяє поверненню до більш інтеграційної політики. У суперечці довкола Рапоса-Серра-до-Соль не корінні рисоводи та їхні захисники звинувачували ТІ у стримуванні економічного розвитку в малонаселених штатах, таких як Рорайма, де значна частина земель відведена для корінних народів, незважаючи на комерційний тиск на розробку їх для сільськогосподарського використання., група з прав корінних жителів Бразилії, стверджує, що невідповідність між кількістю корінного населення і власністю на землю є виправданою, оскільки їх традиційні засоби виживання (як правило, перелогова система землеробства або полювання та збирання) є більш екстенсивними, ніж сучасне сільське господарство, окрім того, багато ТІ включають великі площі непродуктивних земель які є екологічно деградованими і непридатними до обробки.

Противники корінних територій також стверджують, що вони підривають національний суверенітет. Пропаганда прав корінних громадських організацій розглядається як частина процесу «інтернаціоналізації Амазонки», що суперечить економічним інтересам Бразилії. Деякі представники військової галузі також висловлюють занепокоєння тим, що оскільки багато ТІ окупують прикордонні регіони, вони становлять загрозу національній безпеці — не дивлячись на те що армії та поліції надано повний доступ до цих територій.

Нинішню систему територій корінних народів також критикують прихильники прав корінних народів, які заявляють, що процес демаркації відбувається надто повільно і що FUNAI не вистачає ресурсів для належного захисту їх від посягань після реєстрації.

Примітки

  1. . Povos Indígenas no Brasil. Instituo Socioambiental (ISA). Архів оригіналу за 27 січня 2011. Процитовано 24 березня 2011.
  2. . Povos Indígenas no Brasil. Instituto Socioambiental (ISA). Архів оригіналу за 23 травня 2011. Процитовано 28 березня 2011.
  3. Borges, Beto; Combrisson, Gilles. . South and Meso American Indian Rights Center. Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 24 березня 2011.
  4. Schwartzman, Stephan; Valéria Araújo, Ana; Pankararú, Paulo (1996). . NACLA Report on the Americas. 29 (5): 36—43. doi:10.1080/10714839.1996.11725759. Архів оригіналу за 20 квітня 2010. Процитовано 24 березня 2011.
  5. . BBC News. 11 грудня 2008. Архів оригіналу за 13 грудня 2008. Процитовано 24 березня 2011.
  6. . pib.socioambiental.org. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 14 липня 2020.
  7. . Povos Indígenas no Brasil. Instituto Socioambiental (ISA). Архів оригіналу за 26 березня 2011. Процитовано 28 березня 2011.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2016. Процитовано 1 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. Brazilian court ruling backs Indian reservation. msnbc.com. 19 березня 2009. Процитовано 28 березня 2011.
  10. Elizondo, Gabriele (27 серпня 2008). . Al Jazeera. Архів оригіналу за 11 березня 2009. Процитовано 28 березня 2011.
  11. Pires-O'Brien, Joaquina (September 1999). Indian Land Rights And Land Conflicts In Brazil. Contemporary Review.
  12. . pib.socioambiental.org. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 13 липня 2016.
  13. . Povos Indígenas no Brasil (порт.). Instituto Socioambiental. Архів оригіналу за 27 лютого 2011. Процитовано 28 березня 2011.
  14. Listagem de Terras Indígenas (порт.). FUNAI. 2011. Архів оригіналу за 26 February 2012. Процитовано 3 квітня 2011.
  15. . Povos Indígenas no Brasil. Instituto Socioambiental (ISA). Архів оригіналу за 23 травня 2011. Процитовано 28 березня 2011.
  16. . Povos Indígenas no Brasil. Instituto Socioambiental (ISA). Архів оригіналу за 23 травня 2011. Процитовано 28 березня 2011.
  17. Box, Ben; Egginton, Jane; Day, Mick (2003). Brazil handbook (вид. 3rd). Bath: Footprint. с. 680. ISBN .
  18. . The Economist. 26 квітня 2007. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 28 березня 2011.
  19. Maybury-Lewis, David (2003). . Cultural Survival Quarterly (Spring 2003). Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 1 березня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Braziliyi indianska teritoriya abo zemlya korinnogo narodu port Terra Indigena ˈtɛhɐ ĩˈdʒiʒẽnɐ TI teritoriya zaselena viklyuchno indiancyami Stattya 231 Konstituciyi Braziliyi viznaye nevid yemne pravo korinnih narodiv na zemli yaki voni tradicijno zajmayut i avtomatichno nadaye yim postijne pravo na volodinnya cimi zemlyami Na praktici odnak dlya otrimannya povnogo zahistu TI neobhidnij oficijnij bagatoetapnij proces demarkaciyi i ce chasto prizvodit do trivalih yuridichnih boyiv Navit pislya demarkaciyi TI chasto piddayutsya nezakonnim vtorgnennyam poselenciv a takozh girnichodobuvnih ta lisozagotivelnih kompanij Ninishni ta proponovani teritoriyi korinnih narodiv u Braziliyi U Braziliyi isnuye 724 zaproponovanih abo zatverdzhenih korinnih teritorij i voni ohoplyuyut blizko 13 sushi krayini Kritiki sistemi govoryat sho ce ne proporcijno kilkosti korinnih zhiteliv Braziliyi yaka skladaye priblizno 0 41 naselennya voni stverdzhuyut sho kilkist zemli zarezervovana yak TI pidrivaye ekonomichnij rozvitok krayini ta nacionalnu bezpeku PoshirenistStanom na 2016 rik v Braziliyi nalichuvalis 702 indianski teritoriyi yaki ohoplyuvali 1172 995 km2 14 sushi krayini Stanom na 2020 rik 120 teritorij znahodilis v procesi oficijnoyi identifikaciyi voni zagalom ohoplyuvali 1 084 049 ga 43 buli oficijno identifikovani 2 179 316 ga 74 buli oficijno progolosheni 7 305 639 ga a 487 oficijno zatverdzheni 106 858 319 ga Ce oznachaye sho v cilomu 723 teritoriyi abo buli identifikovani abo buli yuridichno zakripleni yak indianski teritoriyi zagalnoyu plosheyu 117 427 323 ga Z istorichnih prichin zokrema cherez portugalsku kolonizaciyu yaka rozpochalasya z uzberezhzhya bilsha chastina indianskih teritorij zoseredzhena v glibini krayini osoblivo v Amazoniyi Ye lishe tri federativni odinici bez bud yakih TI shtati Riu Grandi du Norti Piauyi ta Federalnij okrug Indianski teritoriyi za shtatami 2011 Shtat Kilkist TI Plosha TI km2 Vidsotok ploshi shtatuAkri 36 30 721 20 13 Alagoas 10 130 0 47 Amapa 6 41 965 29 38 Amazonas 166 527 783 33 6 Bayiya 26 2 345 0 42 Seara 11 114 0 08 Federalnij okrug 0 0 0 Espiritu Santu 3 76 0 16 Goyas 5 405 0 12 Maranyan 20 19 057 5 74 Matu Grosu 78 188 490 20 87 Matu Grosu du Sul 49 6 781 1 9 Minajs Zherajs 9 670 0 11 Para 58 305 724 24 5 Parayiba 3 338 0 6 Parana 26 944 0 47 Pernambuku 15 1 181 1 2 Piauyi 0 0 0 Rio de Zhanejro 5 24 0 05 Riu Grandi du Norti 0 0 0 Riu Grandi du Sul 45 1 088 0 39 Rondoniya 24 62 526 26 32 Rorajma 32 195 752 87 27 Santa Katarina 20 562 0 59 San Paulu 28 171 0 07 Serzhipi 1 43 0 2 Tokantins 12 25 521 9 19 Braziliya 672 1 105 258 13 Proces demarkaciyiProces demarkaciyi indianskih teritorij buv vstanovlenij Indianskim Statutom 1973 roku i neodnorazovo pereglyadavsya ostannij raz u 1996 roci Zgidno z chinnim zakonodavstvom za pervinne viznachennya potencijnih TI vidpovidaye uryadovij organ yakij vidpovidaye za spravi korinnih narodiv yakij zamovlyaye etnografichne ta geografichne obstezhennya teritoriyi ta publikuye propoziciyu shodo yiyi teritoriyi Potim cya propoziciya maye buti shvalena yake rozglyadaye propoziciyu FUNAI ta bud yaki zaperechennya inshih zacikavlenih storin U razi zatverdzhennya FUNAI pochinaye fizichnu demarkaciyu novoyi TI a provodit pereselennya bud yakih meshkanciv korinnih narodiv Ostatochne shvalennya abo gomologizaciya demarkaciyi TI vidayetsya Prezidentom Respubliki pislya chogo vona oficijno reyestruyetsya Indianskij Statut vkazuvav sho vsi korinni zemli povinni buti rozmezhovani do 1978 roku a Konstituciya 1988 roku vstanovila dlya cogo p yatirichnij termin Odnak demarkaciya vse she trivaye Proces chasto zatrimuyetsya cherez yuridichni superechki sho vinikayut iz zaperechen poselenciv sho ne ye korinnimi zhitelyami ta komercijnih interesiv u zaproponovanij TI Ce vse chastishe zustrichayetsya z 1996 roku vidkoli zmina do zakonu viznachila obov yazkovij period u procesi demarkaciyi vidvedenij dlya rozglyadu skarg U 2008 roci Federalnij verhovnij sud vinis guchne rishennya na korist zberezhennya teritorialnoyi cilisnosti mista u Rorajmi Risovi fermeri sho ne ye korinnimi zhitelyami protestuvali proti svoyeyi deportaciyi z TI argumentuyuchi ce tim sho stvorennya rezervaciyi pidrivalo b nacionalnu cilisnist Braziliyi ta ekonomichnij rozvitok derzhavi i zaproponuvali rozbiti jogo na chastini Postanova stvorila yuridichnij precedent yakij torknuvsya ponad 100 podibnih sprav yaki na toj chas buli na rozglyadi u Verhovnomu sudi KritikaPravo vlasnosti na zemlyu ye spirnim pitannyam u Braziliyi U 90 h rokah blizko 45 dostupnih silskogospodarskih ugid u krayini kontrolyuvalos 1 naselennya Tomu deyaki prihilniki zemelnoyi reformi kritikuyut kilkist zemel vidvedenih dlya korinnih narodiv yaki skladayut lishe 0 2 nacionalnogo naselennya Vidpovidno do cogo poglyadu pidhid Konstituciyi 1988 r do prava korinnih narodiv na zemlyu ye nadmirno idealistichnim i ne spriyaye povernennyu do bilsh integracijnoyi politiki U superechci dovkola Raposa Serra do Sol ne korinni risovodi ta yihni zahisniki zvinuvachuvali TI u strimuvanni ekonomichnogo rozvitku v malonaselenih shtatah takih yak Rorajma de znachna chastina zemel vidvedena dlya korinnih narodiv nezvazhayuchi na komercijnij tisk na rozrobku yih dlya silskogospodarskogo vikoristannya grupa z prav korinnih zhiteliv Braziliyi stverdzhuye sho nevidpovidnist mizh kilkistyu korinnogo naselennya i vlasnistyu na zemlyu ye vipravdanoyu oskilki yih tradicijni zasobi vizhivannya yak pravilo perelogova sistema zemlerobstva abo polyuvannya ta zbirannya ye bilsh ekstensivnimi nizh suchasne silske gospodarstvo okrim togo bagato TI vklyuchayut veliki ploshi neproduktivnih zemel yaki ye ekologichno degradovanimi i nepridatnimi do obrobki Protivniki korinnih teritorij takozh stverdzhuyut sho voni pidrivayut nacionalnij suverenitet Propaganda prav korinnih gromadskih organizacij rozglyadayetsya yak chastina procesu internacionalizaciyi Amazonki sho superechit ekonomichnim interesam Braziliyi Deyaki predstavniki vijskovoyi galuzi takozh vislovlyuyut zanepokoyennya tim sho oskilki bagato TI okupuyut prikordonni regioni voni stanovlyat zagrozu nacionalnij bezpeci ne divlyachis na te sho armiyi ta policiyi nadano povnij dostup do cih teritorij Ninishnyu sistemu teritorij korinnih narodiv takozh kritikuyut prihilniki prav korinnih narodiv yaki zayavlyayut sho proces demarkaciyi vidbuvayetsya nadto povilno i sho FUNAI ne vistachaye resursiv dlya nalezhnogo zahistu yih vid posyagan pislya reyestraciyi Primitki Povos Indigenas no Brasil Instituo Socioambiental ISA Arhiv originalu za 27 sichnya 2011 Procitovano 24 bereznya 2011 Povos Indigenas no Brasil Instituto Socioambiental ISA Arhiv originalu za 23 travnya 2011 Procitovano 28 bereznya 2011 Borges Beto Combrisson Gilles South and Meso American Indian Rights Center Arhiv originalu za 18 bereznya 2011 Procitovano 24 bereznya 2011 Schwartzman Stephan Valeria Araujo Ana Pankararu Paulo 1996 NACLA Report on the Americas 29 5 36 43 doi 10 1080 10714839 1996 11725759 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2010 Procitovano 24 bereznya 2011 BBC News 11 grudnya 2008 Arhiv originalu za 13 grudnya 2008 Procitovano 24 bereznya 2011 pib socioambiental org Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 14 lipnya 2020 Povos Indigenas no Brasil Instituto Socioambiental ISA Arhiv originalu za 26 bereznya 2011 Procitovano 28 bereznya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 18 kvitnya 2016 Procitovano 1 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Brazilian court ruling backs Indian reservation msnbc com 19 bereznya 2009 Procitovano 28 bereznya 2011 Elizondo Gabriele 27 serpnya 2008 Al Jazeera Arhiv originalu za 11 bereznya 2009 Procitovano 28 bereznya 2011 Pires O Brien Joaquina September 1999 Indian Land Rights And Land Conflicts In Brazil Contemporary Review pib socioambiental org Arhiv originalu za 21 lyutogo 2017 Procitovano 13 lipnya 2016 Povos Indigenas no Brasil port Instituto Socioambiental Arhiv originalu za 27 lyutogo 2011 Procitovano 28 bereznya 2011 Listagem de Terras Indigenas port FUNAI 2011 Arhiv originalu za 26 February 2012 Procitovano 3 kvitnya 2011 Povos Indigenas no Brasil Instituto Socioambiental ISA Arhiv originalu za 23 travnya 2011 Procitovano 28 bereznya 2011 Povos Indigenas no Brasil Instituto Socioambiental ISA Arhiv originalu za 23 travnya 2011 Procitovano 28 bereznya 2011 Box Ben Egginton Jane Day Mick 2003 Brazil handbook vid 3rd Bath Footprint s 680 ISBN 978 1 903471 44 9 The Economist 26 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 28 bereznya 2011 Maybury Lewis David 2003 Cultural Survival Quarterly Spring 2003 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2016 Procitovano 1 bereznya 2021

Дата публікації:
Топ