Каяпо — індіанці, які належать до групи народів , що мешкають на території східної Бразилії у штатах Мату-Гроссу і Пара. Самоназва «мебенгокре», тобто «народ джерела».
Каяпо | |
---|---|
Кількість | 8,638 |
Ареал | Бразилія |
Мова | , Португальська мова |
Історія
З давніх-давен каяпо населяли долину річки Токантінс. До XVII століття вони ділилися на південних і північних каяпо. Частина південних каяпо була винищена європейцями, частина вимерла, інші були асимільовані португальцями в XVII—XIX століттях. Північні каяпо досі зберігають свою самобутність.
У 1920-х роках на споконвічні землі індіанців стали перебиратися натовпи лісорубів, шахтарів, збирачів каучуку. У 1950-х роках були спроби домовитися між урядовцями Бразилії й вождями каяпо, проте невдало. Втім конфлікти у 1960-х роках посилилися, у 1970-х роках почалися конфлікти індіпнців з європейцями.
У 1980—1990 роках північні каяпо під орудою вождів Раоні та Мекарон-Ті вигнали поселенців і золотошукачів зі своїх територій. У 1988 році вони домоглися включення статті про права корінних жителів в нову конституцію Бразилії, а також законності їх домагань на територію. У 1989 році північні каяпо запобігли будівництву дамби «Карарао» на річці Шінгу, що представляла загрозу затоплення частини їхніх земель.
Демографія та розселення
Південні населяли південно-східну частину штату Мату-Гросу, північно-західну — штату Сан-Паулу, західну — штату Мінас-Жерайс, південну — штату Гояс. Північні каяпо проживають на території штату Пара, переважно в межиріччі Шінгу і Токантінс. Вони підрозділяються на локальні і діалектні групи: тапаюона, горотіре, крен-акароре, кубен-кран-кенг, тшуа-кахамей, кубен-кран-ноти, шікрін, кокрайморо.
На початку XX століття чисельність населення каяпо становила 4 тис. осіб, проте до кінця 1970-х років вона скоротилася до 1300 осіб. З 1990 року починається відновлення демографії. Відповідно до перепису 2010 року кількість каяпо становить 8638 осіб.
Соціальна організація
Основу становила громада, які об'єднувалися в племена. Водночас громади є доволі самостійними. На чолі громади стояв голова (бехадіоро). Йому допомагають помічники (оопен).
Господарство
Основними заняттями південних каяпо були землеробство, насамперед вирощували кукурудзу, полювання, рибальство, збиральництво, виготовлення кошиків. Північні каяпо займалися ручними підсічно-вогневим землеробство — вирощували батат, кукурудзу, маніок, бавовна, полюванням, у горотіре до них додавалося збиральництво горіхів.
Натепер народ каяпо, представлений північними каяпо, є одним з найбагатших і наймогутніших з 240 корінних племен, що залишилися в Бразилії.
Культура
Зберігають вірування у традиційні міфи, продовжують дотримуватися давніх ритуалів й звичаїв. Основну увагу приділяють гармонії між землею та людиною.
Шлюб дівчат відбувається у віці 10—12 років. Можливий другий шлюб і розлучення.
Мова
Розмовляють мовою каяпо, що відноситься до мовної родини же. Також розмовляють португальською мовою.
Джерела
- Posey, Darrel A., Indigenous Management of Tropical Forest Ecosystems: The Case of the Kayapo Indians of the Brazilian Amazon. Dove, Michael R., & Carpenter, C., Environmental Anthropology: A Historical Reader. Blackwell Publishing. 2008. Part 1.1. 978-1-4051-1125-6.
- Popovic, Mislav. «Kayapo». Traditions And Customs. Retrieved January 16, 2012.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каяпо |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kayapo indianci yaki nalezhat do grupi narodiv sho meshkayut na teritoriyi shidnoyi Braziliyi u shtatah Matu Grossu i Para Samonazva mebengokre tobto narod dzherela KayapoKilkist8 638ArealBraziliyaMova Portugalska movaIstoriyaZ davnih daven kayapo naselyali dolinu richki Tokantins Do XVII stolittya voni dililisya na pivdennih i pivnichnih kayapo Chastina pivdennih kayapo bula vinishena yevropejcyami chastina vimerla inshi buli asimilovani portugalcyami v XVII XIX stolittyah Pivnichni kayapo dosi zberigayut svoyu samobutnist U 1920 h rokah na spokonvichni zemli indianciv stali perebiratisya natovpi lisorubiv shahtariv zbirachiv kauchuku U 1950 h rokah buli sprobi domovitisya mizh uryadovcyami Braziliyi j vozhdyami kayapo prote nevdalo Vtim konflikti u 1960 h rokah posililisya u 1970 h rokah pochalisya konflikti indipnciv z yevropejcyami U 1980 1990 rokah pivnichni kayapo pid orudoyu vozhdiv Raoni ta Mekaron Ti vignali poselenciv i zolotoshukachiv zi svoyih teritorij U 1988 roci voni domoglisya vklyuchennya statti pro prava korinnih zhiteliv v novu konstituciyu Braziliyi a takozh zakonnosti yih domagan na teritoriyu U 1989 roci pivnichni kayapo zapobigli budivnictvu dambi Kararao na richci Shingu sho predstavlyala zagrozu zatoplennya chastini yihnih zemel Demografiya ta rozselennyaPivdenni naselyali pivdenno shidnu chastinu shtatu Matu Grosu pivnichno zahidnu shtatu San Paulu zahidnu shtatu Minas Zherajs pivdennu shtatu Goyas Pivnichni kayapo prozhivayut na teritoriyi shtatu Para perevazhno v mezhirichchi Shingu i Tokantins Voni pidrozdilyayutsya na lokalni i dialektni grupi tapayuona gorotire kren akarore kuben kran keng tshua kahamej kuben kran noti shikrin kokrajmoro Na pochatku XX stolittya chiselnist naselennya kayapo stanovila 4 tis osib prote do kincya 1970 h rokiv vona skorotilasya do 1300 osib Z 1990 roku pochinayetsya vidnovlennya demografiyi Vidpovidno do perepisu 2010 roku kilkist kayapo stanovit 8638 osib Socialna organizaciyaOsnovu stanovila gromada yaki ob yednuvalisya v plemena Vodnochas gromadi ye dovoli samostijnimi Na choli gromadi stoyav golova behadioro Jomu dopomagayut pomichniki oopen GospodarstvoOsnovnimi zanyattyami pivdennih kayapo buli zemlerobstvo nasampered viroshuvali kukurudzu polyuvannya ribalstvo zbiralnictvo vigotovlennya koshikiv Pivnichni kayapo zajmalisya ruchnimi pidsichno vognevim zemlerobstvo viroshuvali batat kukurudzu maniok bavovna polyuvannyam u gorotire do nih dodavalosya zbiralnictvo gorihiv Nateper narod kayapo predstavlenij pivnichnimi kayapo ye odnim z najbagatshih i najmogutnishih z 240 korinnih plemen sho zalishilisya v Braziliyi KulturaZberigayut viruvannya u tradicijni mifi prodovzhuyut dotrimuvatisya davnih ritualiv j zvichayiv Osnovnu uvagu pridilyayut garmoniyi mizh zemleyu ta lyudinoyu Shlyub divchat vidbuvayetsya u vici 10 12 rokiv Mozhlivij drugij shlyub i rozluchennya MovaRozmovlyayut movoyu kayapo sho vidnositsya do movnoyi rodini zhe Takozh rozmovlyayut portugalskoyu movoyu DzherelaPosey Darrel A Indigenous Management of Tropical Forest Ecosystems The Case of the Kayapo Indians of the Brazilian Amazon Dove Michael R amp Carpenter C Environmental Anthropology A Historical Reader Blackwell Publishing 2008 Part 1 1 978 1 4051 1125 6 Popovic Mislav Kayapo Traditions And Customs Retrieved January 16 2012 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kayapo