Колі́сники — село в Україні, у Вертіївській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення становить 340 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Колісниківська сільська рада.
село Колісники | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Чернігівська область | ||
Район | Ніжинський район | ||
Громада | Вертіївська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA74040090100093689 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1625 р. | ||
Населення | 340 | ||
Площа | 1,763 км² | ||
Густота населення | 300,62 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 16632 | ||
Телефонний код | +380 4631 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 51°04′58″ пн. ш. 31°43′11″ сх. д. / 51.08278° пн. ш. 31.71972° сх. д.Координати: 51°04′58″ пн. ш. 31°43′11″ сх. д. / 51.08278° пн. ш. 31.71972° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 122 м | ||
Водойми | Остер | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 16624, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Вертіївка, вул. Миру, буд. 126 | ||
Староста | Давиденко Сергій Олексійович | ||
Карта | |||
Колісники | |||
Колісники | |||
Мапа | |||
Колісники у Вікісховищі |
Історія
Прадавня історія місцевості навколо Колісників.
Перші поселення на території поблизу Колісників датуються Бронзовою добою (III-I тисячоліття до н.е.) та Ранньою залізною добою (I тисячоліття до н.е.), залишки поселень Залізної доби були знайдені на південний схід від села за територією колишньої колгоспної ферми.
Починаючи із шостого століття нашої ери, територію Чернігівщини стали заселяти східнослов'янські племена, зокрема плем'я Сіверян.
На землях навколо Ніжина, в часи Київської Русі, існували поодинокі городища (укріплення), а сам Ніжин (Ніжатин) був укріпленим центром Чернігівського князівства. Залишки одного з городищ і досі існують поблизу с. Плоске (приблизно 4 км від Колісників).
У жовтні 1239 року, укріплення стародавнього Ніжина знищив загін монгольського хана Мунке, після чого майже півтора сторіччя в спустошених околицях міста кочували нікому не підлеглі ватаги кочовиків-бродників.
1385 року землі навколо Ніжина, та й саме місто, Великий київський князь Володимир Ольгердович подарував у володіння нащадку Володимира Мономаха князю Юрію Половцю-Рожиновському.
До 1503 року Ніжинщина була у складі Князівства Литовського.
З 1503 по 1618 рік Ніжинські землі були у складі Московського князівства (з 1547 року Московське царство). Кордон між Річчю Посполитою та Московією у XVI сторіччі проходив по річці Смолянка, у 2-3 км від теперішніх Колісників.
XVII століття.
Після перемоги Речі Посполитої у Польсько-московській війні та підписання Деулінського перемир'я 1618 року, землі навколо Ніжина перейшли під владу Речі Посполитої. Виникла необхідність упорядкування прикордонних з Московією земель та заохочення землевласників, посполитих селян та козацтва до розвитку соціально-економічного життя саме на цих землях. З цією метою місцевому населенню надавались більш широкі права самоврядування.
25 березня 1625 рокуНіжину було надано магдебурзьке право, були закріплені землеволодіння у самому Ніжині та землях навколо Ніжина, створюється орган міського самоврядування — магістрат на чолі з войтом. В цей час село Колісники згадується у документах в зв'язку з підтвердженням володіння ніжинським шляхтичем Петровським. Після смерті Петровського його вдова одружилася з Олександром Петровичем Цурковським, що був ніжинським войтом (міським головою) з 1660 по 1672 рік, який, після смерті дружини, став власником земель в Колісниках, що було підтверджено наказом короля Речі Посполитої Владислава IV 1648 року.
«... selęnje Kukśin z prisąłąk Kolesniki i drevnią Miłniki.»
(... селения Кукшин с присёлком Колесниками и деревней Мильники.)— із наказу короля Владислава IV. 1648 р.
В цей час проводився реєстр населення прикордонних з Московією областей Речі Посполитої і мешканцям надавались прізвища, перші мешканці одночасно були і за ремеслом колесниками, і за прізвищем Колесник (Колісник). Ще до кінця XX сторіччя в Колісниках жили люди з прізвищем Колесник, які є прямими нащадками перших поселенців села. На історичних картах можна помітити два варіанти назви села «Колесники» та «Колісники». Хати перших поселенців землевласник Петровський дозволив побудувати на мілинах Смолянського болота, малопридатних для землеробства, в районі, який тепер називається "Коворотнівка".
Війна 1648-1657 років.
У червні 1648 р. війська Богдана Хмельницького визволили Ніжинщину від панування Речі Посполитої. У цей час сформували Ніжинський козацький полк. Жителі Колісників брали участь у Національно-визвольній війні 1648-1657 рр. у складі Другої Ніжинської сотні Ніжинського полку.
В реєстрових списках Другої Ніжинської сотні за 1649 рік зазначено мешканців Колісників козаків братів Логвина (Лонгин) та Гапона (Агафон) Давиденків — синів посполитого селянина Давида Колесника . При зміні соціального статусу з посполитих селян на козаків, часто змінювалось і прізвище.
1654 р., Ніжин, як і вся територія Лівобережжя, перейшов під владу Московії. Навіть після підписання Переяславських угод не припинялась боротьба між прихильниками Речі посполитої, прихильниками переходу українських земель під владу Московії та борцями за повну незалежність Гетьманщини. Остаточний перехід Ніжинщини і Колісників під протекторат Московії відбувся після "Чорної ради" в Ніжині 17-18 червня 1663 року, коли гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Брюховецького, а ніжинського полковника Василя Золотаренка було страчено 18 вересня 1663 року. Козаки, що брали участь у збройній боротьбі на боці московитів проти польської влади, тепер отримали земельні наділи винагородою за бойові заслуги. Деякі з них поселилися на хуторі поблизу Колісників, який і досі називається "Козачий куток" (тепер у складі села). Козацькими родами, що постійно мешкали в Колісниках, були сім'ї з прізвищами Блуд, Давиденко, Любченко, Овдієнко, Полулях, Хоменко, Ювко.
Після смерті Цурковського, власником земель в Колісниках став його зять борзнянський сотник Тарас Петрович Забіла, згідно з указом царя Алєксєя Міхайловіча 1660 року.
Пізніше гетьман Іван Самойлович перевів Колісники у підпорядкування військової області. Універсалом Гетьмана Івана Мазепи Колісники були повернені у власність Тарасу Забілі:
«... абѩсмо привернулі имъ во владѣние сѣлом Кукшино с пріселкомъ Колѣсніками и деревнѣй Мыльникі, которые прежде дѣржалъ в своемъ владѣніи небожчикъ Алѣѯандр Цурковський.» — Універсал Гетьмана Івана Мазепи. 1692 р.
Володіння Тарасом Забілою Колісниками було підтверджено царською грамотою царів Івана V Алєксєєвіча та Петра I Алєксєєвіча від 1695 року.
Пізніше у "Генеральному следствіі Ніжинського полку гетьмана Данила Апостола 1729-1730 р." було записано спадкоємність та володіння землями у с. Колісники. Згідно з "Рум'янцевським описом" в Колісниках козацьких дворів було 10, селянських - 43, які перебували у володінні родича Тараса Забіли, Миргородського сотника Кирила Забіли 1695 року.
XVIII століття.
Дані перепису населення Колісників 1720-х років.:
Дѣревня Колесники, общаго владѣнія: - капітана Алеѯандра і Павла Ꙁабѣлъ - мужескаго полу 177 людѣй, женскаго 188;
- владѣнія поручика Івана Нѣстеренка - муж. 13, жен. 13;
- владѣнія майорши Ѥлісаветы Родзѩнкіной - муж. 11, жен. 10;
- владѣнія корнета Стѣпана Ꙁабѣлы - муж. 59, жен. 44;
- свободных козаковъ - муж. 37, жен. 49.
- хуторъ подъ Колесниками, владѣнія коллѣжскаго ассесора Ѥвдокіи Гордѣевой муж. 4, жен. 10;
Ітого - муж. 301, жен. 314 людѣй. Всѣго - 615 людѣй.
— Генеральне следствіє Нежинського полка 1729-1730 Данила Апостола
Запровадження кріпосного права.
1783 року указом імператриці Катерини ІІ на землях Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського намісництв було запроваджено кріпосне право. До запровадження російською владою кріпосного права, посполиті селяни, хоча і не мали у власності землі, але фактично були вільними. Посполиті селяни мали власне житло і працювали на землі, що належала землевласнику за використання якої платили або частиною вирощеного врожаю, або грошима. Після 1783 року селяни ставали кріпаками і позбавлялись права зміни місця проживання і ставали власністю поміщиків. Поміщик мав право продати кріпака або обміняти на будь-яке майно.
У 1783 році відбувся переросподіл земель у зв'язку з впровадженням кріпосного права, багато землевласників та козаків, що мали власні наділи, були незадоволені розмірами землеволодінь. Саме в цей час відбувалось освоєння та заселення земель в південних губерніях, які нещодавно було відвойовано у Кримського ханства та Османскої імперії. Владі багатьох губерній Російської імперії було поручено заснувати поселення у північному причорномор'ї та фінансово сприяти переселенню туди мешканців губернії. Деякі мешканці Колісників, зокрема козаки, переселились на землі сучасних Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей, зокрема мешканець Колісників козак Антон Степанович Полулях (1742-1827) із двома синами у 1783 році переселився у таврійські степи і став мешканцем поселення в північному приазов'ї, нині це село Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області. В селі Чернігівка і нині частина населення має прізвище "Полулях".
XIX століття.
В ХІХ сторіччі село Колісники було у складі Мринської волості Ніжинського повіту Чернігівської губернії. В Колісниках до 1859 року існували два заводи — цегляний та винокурений, які належали поміщику Смирнову.
Скасування кріпосного права, економічний розвиток.
На момент скасування в Російськії імперії кріпацтва, 1861 року, найбільшими земельними наділами у Колісниках володіли поміщики Величко, Забіла, Ковалевський, Ляцький, Нестерович, Парпура, Смирнов, Фільковська (Хільківська). Після скасування кріпосного права більшість земель всеодно залишились у володінні поміщиків. Через безробіття і недостатні земельні наділи для власного господарювання селяни були вимушені найматись на ремесляну роботу у місті Ніжин та сільськогосподарську роботу у нових землевласників. Місцеве населення так висловлювалось стосовно оновлення господарського життя після 1861 року: "Раніше працювали на пана, тепер працюєм на жида."
За 20 років після скасування кріпосного права, кількість дворів в Колісниках збільшилось більш ніж на третину, з 99 дворів (1859 р.) до 136 дворів (1879 р.).
- Дані про населення в Колісниках за 1859 рік.
- Відомість про будівлі у с. Колісники. 1879 р.
- Дані про облаштування земель у с. Колісники. 1879 р.
- Дані про кількість дворів і земель у власності у с. Колісники. 1879 р.
- Кількість безземельних дворів у с. Колісники. 1879 р.
- Карта ґрунтів Ніжинського повіту (уєзда). 1879 р.
- Карта соціального стану населення Ніжинського повіту (уєзда). 1879 р.
- Дані про кількість домашньої худоби в селі Колісники. 1879 р.
Окрім селян-кріпаків, яких було 3/4 від усього населення села, в Колісниках мешкали козаки. Козацькі господарства (родини) володіли в середньому в три рази більшими наділами ніж визволені від закріпачення селяни (в середньому 9,1 десятин у козаків проти 3 десятин у селян на одне домогосподарство).
За даними перепису 1888 року в Колісниках проживала єврейська родина та, до 1882 року, утримували шинок, але через численні скарги мешканців Колісників шинок було закрито.
Принадлежащий нѣжинскому еврѣйскому обществу Лейба Гершевъ Новиковъ 47 летъ, жена его Хана 42 летъ, дети их — Мордухъ 23 летъ, Нахимъ 18 летъ, Аронъ 16 летъ, Голда 12 летъ, Моисей 7 летъ, Сроиль 5 летъ, Янкель 1 годъ. Имѣетъ усадьбу с постройками по купчей крѣпости от 1863 года. Занимается торговлей молочными товарами. | ||
— Списки еврѣев проживающих в Нѣжинскомъ уѣзде от 1888 года. |
Будівництво церкви Успіння Пресвятої Богородиці.
Важливою подією в житті села стало будівництво церкви. До 1882 року в Колісниках існував шинок в районі сучасної вул. Червоної, яким володів поселенець єврейської національності. Мешканці села зловживали алкоголем та витрачали на це численні кошти, через численні скарги шинок було закрито. Постало питання утворення нового осередку громадського життя. Таким центром повинна була стати церква.
До 1834 року мешканці Колісників були прихожанами Михайлівської церкви в селі Плоске, а з 1834 по 1883 рік прихожанами Миколаївської церкви в селі Мильники. Для спорудження церкви було зібрано з населення пожертви, зокрема під будівництво церкви поміщик Парпура виділив ділянку своєї землі та 25 рублів, найбільшу суму пожертвував селянин Колісників Іван Шарий — 100 рублів, чотири мешканці села пожертвували 50 рублів, один — 30 рублів, п'ять — по 25 рублів, решта мешканців 8, 6 та 2 рублів, загалом: 1150 рублів. Цих пожертв виявилось недостатньо, тому у селян від кожної копни жита було відібрано 4 снопи, з них зібрано 400 пудів зерна і продано за 300 рублів. Решта було зібрано пожертвами у вигляді грошей та будівельними матеріалами. За 500 рублів в селі Селище Козелецького повіту було куплено стару церкву св. Параскеви яка була побудована 1706 року та неодноразово ремонтована. Будівлю церкви в с. Селищі було розібрано та перенесено в Колісники, відремонтовано і побудовано новий алтар, закуплено дзвони, ікони та внутрішнє спорядження. Загалом будівництво церкви обійшлося в 3 500 рублів.
15 серпня 1883 року, на свято Успіння Пресвятої Богородиці, у Колісниках відбулось урочисте відкриття, освячення та перше богослужіння в церкві Успіння Пресвятої Богородиці в Колісниках. В цей же день відбулись збори мешканців на яких церковним старостою було обрано місцевого селянина Івана Яковича Шарого, згодом за пожертву на будівництво церкви 100 рублів та за активну участь в організації збору коштів та будівництва Іван Шарий 31 жовтня 1884 року отримав грамоту в якій зазначалось:
Святѣйшій Правительствующій Всероссійскій Сүнодъ, по засвидѣтельствованію Черниговскаго епархіальнаго начальства о пожертвованіи имъ на устройство церкви въ д. Колесникахъ Нѣжинскаго уѣзда, преподаетъ сему Шарому благословеніе. | ||
— Подписалъ предсѣдательствующій членъ Св. Сүнода Исидоръ, Митрополитъ Новгородскій и Санктъ-Петербургскій. |
Будівлю церкви було фактично збудовано 1706 року в с. Селищі, 1883 року перенесено в с. Колісники та відремонтовано. В 1930-х роках, (під час боротьби з релігією в СРСР), будівлю було позбавлено статусу культової споруди, тепер 300-річна будівля є Будинком культури в селі Колісники.
- Карта с. Колісники 1860 р. Автор картограф Ф. Шуберт.
- Церква Успіння Богородиці в с. Колісники споруджена 1883 року. Будівля церкви тепер є Будинком культури. (Фото 1930-х років.)
- Хата у центрі с. Колісники. У 1930-50 роках була адміністративною спорудою. Напис на стіні "Всі на ВИБОРИ!" (Фото 1930-х років.)
«... більшість мешканців Колісників мали прізвища: Антоненко, Ващенко, Гайдук, Давиденко, Іващенко, Забережный, Коваленко, Коворотный, Колесник, Кравченко, Крачок, Куденко, Кушніренко, Недоля, Олійник, Пелещук, Полулях, Радченко, Романенко, Сокол, Стеценко, Ходос, Шарий, Шевченко, Ющенко.» — "Метріка сёлъ Нѣжинскаго уѣзда за 1886 годъ"
На кінець ХІХ сторіччя серед чоловіків писемністю володів кожний четвертий, серед жінок грамотних майже не було.
Епідемії.
В другій половині ХІХ ст.-на початку ХХ ст. кількість померлих з різних причин в Колісниках в середньому складала 15-25 людей щороку.
З 1875 по 1878 рік в Колісниках під час епідемії скарлатини померло 32 особи.
1880-1890 роках від кору, коклюшу та чахотки померли більше 60 людей.
1919-1921 від тифу померло більше 40 людей.
Смертність серед дітей до 5 років, до 1920-х років, перевищувала 50% від усіх народжених.
XX століття.
Поміщиком який на початку ХХ ст. постійно жив у селі був Спадковий Дворянин Чернігівської губернії Титулярний радник Петро Парфентійович Парпура (1860-1918), якого народ називав "Пампура". Дід Петра Парпури Олександр успадкував землі та кріпаків в Колісниках від своєї тітки поміщиці Марфи Забіли-Ляшко, на початку ХІХ ст. колісниківською поміщицею була Олена Андріївна Парпура (Парпуриха) дружина Олександра Парпури. Родич Петра Парпури — Парпура Максим Йосипович, український громадський діяч, видавець і меценат, перший видавець поеми «Енеїда» І. П. Котляревського.
Петро Парпура був знавцем народної медицини та лікарських рослин. Його маєток був розташований на території сучасної Колісниківської школи, а поруч знаходились панська клуня та інші господарські споруди. Згідно даних Ніжинського уєзда за 1879 рік, Парпури мали у володінні 100 десятин землі: 10 десятин — під садибою, 40 дес. — ораних земель, 20 дес. — сінокоси, 30 дес. — т. зв. "неудобных" земель. Пан добре платив людям за їх працю, навіть дітлахи і ті заробляли в нього на солодощі. Петро Парпура загинув від бандитської кулі в 1918 році коли повертався з Ніжина до свого маєтку, ймовірно вбивцями були члени банди Кропив'янського.
Відомо, що його могила знаходиться десь поблизу липової алеї, між Будинком культури і школою.
Вже після падіння Російської імперії 1918 р. в селі ще мешкала колишня поміщиця Ксенія Миколаївна Ляцька, її хата знаходилась в районі теперішньої пожежної станції.
В 1920 році епідемія тифу забрала десятки життів мешканців Колісників.
Перша світова війна 1914-1918 років.
Під час Першої світової війни (1914-1918) майже дві сотні мешканців Колісників воювали на фронті, 53 з них були поранені або загинули:
Поранені та загиблі:
|
Під час Радянсько-української війни 1917-1921 та Іноземної військової інтервенції 1918-1922, в Колісниках та його околицях, було вбито в сутичках та бойових діях щонайменше четверо мешканців села. Їх було поховано в центрі села на місці сучасного пам’ятнику загиблим мешканцям Колісників 1941-1945.
Вбито у 1917-1918:
|
Перші колгоспи.
Після рішення радянської влади про колективізацію у 1930 році в Колісниках були створені два колгоспи: "Червоний партизан" (в районі Коворотнівки і кладовища) та "імені Г.І.Петровського" (в районі Приміровщина), які згодом об'єдналися у один колгосп "Прапор комунізму".
Репресії 1920-38 років.
Деякі мешканці села Колісники були репресовані радянською владою, всі вони були згодом реабілітовані:
Репресовані:
|
Голодомор 1932-1933 років.
Голодомор 1932-1933 років не оминув і Колісники. 9 грудня 1932 року колгосп "Червоний партизан" села Колісники було занесено на "Чорну дошку" як колгосп, робітники якого злісно саботували хлібозаготівлі. Саме саботування здачі хліба радянській владі дозволило уникнути численних жертв серед мешканців села.
Загалом під час Голодомору в Україні (1932—1933) в Колісниках, за свідченнями селян, від голоду померло двоє людей: Карпенко Анатолій і Куденко Григорій.
Друга світова війна 1939-1945 років.
Коли розпочалась Німецько-радянська війна, село тільки почало спинатись на ноги. Найсильніші і найсправніші господарі, які звикли працювати на рідній землі, змушені були взятися за зброю і стати на її захист. Колісники під окупацією німецької армії перебували з вересня 1941 по вересень 1943 рр.. Під час Другої світової війни 552 мешканці села бились на фронтах проти загарбників, 81 з них нагороджено орденами та медалями, 147 захисників загинули.
Ті ж, що залишилися, завзято боролись проти нацистів на окупованій території. Уже в вересні-жовтні 1941 року Іван Костюченко створює в селі підпільну групу, яка спільно діяла з партизанським загоном «За Батьківщину». Багато сімей пішло в ліси до партизанів, щоб швидше прискорити день перемоги.
«У вересні 1943 році, коли село звільнили від німців, діти знову сіли за шкільні парти. Школою їм слугувала звичайна сільська оселя. Навчання відбувалося в дві зміни. Скрізь відчувалася бідність, породжена війною: не було зошитів, підручників, столів, навіть лав, на яких сиділи тодішні школярі. Та й самим учням у холодну пору року ні в що було вдягтися і взутися, щоб дійти до школи. Але жага до знань, прагнення «вибитись в люди» спонукала дітлахів до навчання. У роки повоєнної відбудови школа відродилася, і вже наші батьки сіли за новенькі парти.» — зі спогадів жителів Колісників
- Пам'ятник на братській могилі відкрито 26 жовтня 1957 року. На цьому місці було поховано трьох бійців радянської армії, що загинули обороняючи с. Колісники у вересні 1941 року.
- "Пам'ятний знак воїнам-односельчанам, що загинули 1941-1945" Відкрито в травні 1962 року. В списках загиблих є учасники війни СРСР проти Польщі 1939 р. та Радянсько-фінської війни 1940 р.
- "Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область." — К.:АН УРСР, 1972.
- с. Колісники на карті Ніжинського району. 1987 р.
-
За часів СРСР в селі була збудована значна кількість об’єктів інфраструктури, які забезпечували автономну життєдіяльність села, але в 1990-х роках абсолютна більшість з них була знищена, розкрадена та стала непридатною до експлуатації.
- поштове відділення;
- пожежна станція;
- пункт збору молока у населення;
- пилорама;
- кузня;
- коров’яча ферма;
- птахоферма;
- свиноферма;
- кінна ферма;
- вівчарня.
У 1993 році була збудована Свято-Успенська церква, належить до УПЦ Ніжинської єпархіїМосковського патріархату.
В 1990-х роках припинив своє існування колгосп "Прапор комунізму" і економічне та соціальне життя прийшло в занепад.
XXI століття.
Обробкою земель в Колісниках займаються аграрні підприємства «Дружба Нова», «Любава», «Отаман».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Вертіївської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, увійшло до складу новоутвореного Ніжинського району.
В 2020-2021 роках, в рамках програми «Велике будівництво», в Колісниках розпочався ремонт та облаштування благоустрою, зокрема відремонтовано ділянку дороги Р-67, що проходить в межах села. Також здійснено ремонт будівель, очистка та облаштування водоймищ, обрізка дерев та очистка території від непотрібних дерев та кущів.
- Ремонт траси Р-67 поблизу с. Колісники. 2021 р.
-
-
- Гідрологічний заказник "Колісниківський".
-
Російське вторгнення в Україну (2022 р.)
Під час російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, в Колісниках діяв загін територіальної оборони мешканців села для забезпечення порядку.
Сучасність.
Станом на 2024 рік населення Колісників становить приблизно 300 людей. За останні 50 років населення села зменшилось в 4 рази. Землі обробляються переважно фермерськими господарствами, тваринництво та присадибне овочівництво представлене поодинокими приватними господарствами.
За більшістю ознак село Колісники через декілька років стане мертвим селом і , як численні селаЧернігівщини.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 516 | 97.36% |
російська | 13 | 2.45% |
білоруська | 1 | 0.19% |
Усього | 530 | 100% |
Школа в с. Колісники.
З 1874 року діти мешканців Колісників отримали можливість здобувати початкову освіту в селищах Мрин та Плоске, де було відкрито земські школи і в перший рік навчання в Мринській та Плосківській земських школах навчались близко 130 учнів, серед яких були і учні з Колісників.
На початку ХХ сторіччя за часів Російської імперії, в Колісниках існувала земська школа. Про це свідчать офіційні метричні записи про мешканців с. Колісники, зокрема за 1910 рік, є записи про вчителів "Колесниковской земской школы Александру Васильевну Спасскую и Анну Степановну Пионтковскую" які записані як воспріємники (хрещені батьки) новонароджених дітей в селі.
В 1926 році в Колісниках було збудовано школу і, як відомо з архівних джерел, в 30-х роках у школі здобувало освіту 180 учнів. Спочатку навчатись могли тільки хлопчики, яких за невиконання домашнього завдання ставили голими колінами на гречку або просо.
У 1964 році в Колісниках було відкрито восьмирічну школу, будівля якої і до цього часу існує. Навчалось, близько, 80-100 учнів. Навчання велось в дві зміни: вдень для дітей, і для дорослих, які навчались у вечірній час після роботи. Збереглися імена директорів та педагогів які працювали в школі: Пінчук Петро Якович, Ставицький Петро Данилович, Кравченко Василь Дмитрович, Рабінович Борис Ізарович, Коворотна Валентина Олександрівна.
Одним з небагатьох соціальних закладів в Колісниках залишалась школа. У 2003 році відбулось злиття Григорівської та Колісниківської шкіл в одну школу.
На початку ХХІ століття директорами Колісниківської школи були: Лозова Леся Вячеславівна, Ювко Оксана Миколаївна, Ярмак Людмила Олександрівна. Почали вливатись нові кадри з сучасними ідеями і технологіями. Школа взяла курс на формування нової особистості ХХІ століття.
У 2011—2012 навчальний рік школа вступила у складі 34 учнів та учительського колективу з 8-ми фахівців. Останніми роками учнівський колектив Колісниківської школи був маленький, проте дружній. Завжди гучно в школі проходили святкові вечори. Майже все село об'єднувала школа у своїх стінах на Покровський ярмарок, Андріївські вечорниці, Новий рік, 8 Березня та інші свята. Учні завжди активно брали участь у районних олімпіадах, спортивних змаганнях, різних конкурсах.
У 2020 році Колісниківська школа припинила свою роботу.
Місцевість
Географічні назви місцевостей:
До теперішнього часу дійшли назви місцевостей в селі та поблизу села:
- «Свинюх» — місцевість де в минулому знаходилось господарство по розведенню свиней;
- «Смолянка» — болото та джерело з якого бере початок річка Смолянка, яка впадає в р. Десну;
- «Хильківщина» — землі та колишній хутір, який належав поміщикам Фальковським яких називали "Хільківські";
- «Приміровщина» — землі які приєднали ("приміряли") до Колісників на початку XX сторіччя та дозволили будувати житло;
- «Болото, або Заболоття» — район навколо озера в північно-східній частині села;
- «Стрільцьове озеро» — озеро та місцевість, яка належала стрільцям;
- «Козачий куток або Полуляхів» (частина вулиці Козачої між вулицею Гоголя та ) — хутір в якому поселились козаки, що отримали землі у власність за військові заслуги після обрання гетьманом Лівобережної України Іваном Брюховецькиму 1663 році.
- «Коворотнівка» — місцевість яка була густо поділена коворотами, пізніше стало прізвищем мешканців села — "Коворотний" (до XIX сторіччя — "Заковоротний");
- «Гончарівка» — місцевість де жили гончарі;
- «Старий табір» — місцевість де у XX сторіччі була розташована Машинно-тракторна станція (табір) який згодом був перенесений в район поблизу кладовища.
- «Дяківка»;
- «Маргаритове»;
- «Коцюбівщина»;
- «Залязовщина»;
- «Чичиндине»;
- «Шепшинівщина»;
- «Гринівщина»;
- «Слобідка».
Кладовища розташовані на найвищих пагорбах: велике кладовище, яке нині існує, та менше, яке знаходилось на місці сучасної пожежної станції (було знищене під час будівлі господарських споруд колгоспу "імені Г.І.Петровського" в 1930-х роках).
Місцеві легенди.
"Кумина долина":
"Багато років тому кум та кума - мешканці Колісників, йшли із Колісників до Мильників, щоб хрестити новонароджену дитину в мильниківській церкві. На півдорозі кума з кумою охопили хтиві думки та вирішили вони задовільнити свої гріховні бажання прямо в долині поруч з дорогою. Залишивши дитину окрай дороги, кум з кумою усамітнились в болотних зарослях та не помітили, як тіла захоплені хтивими витівками, поглинуло болото і поховало заживо у своєму багні. На краю дороги залишився одяг кума і куми та немовля, що гучно плакало. З тих пір болото на цьому місці ніколи не висихає та в болоті гучно кумкає ропуха, як пам'ять про великий гріх між кумом та кумою та миттєве покарання за нього".
"Козак Полулях":
"Після закінчення війни проти поляків запорізький козак на прізвисько Полулях отримав великі наділи землі на хуторі близ Колісників, як винагороду за бойові заслуги. Тепер ця місцевість в селі називається Козачий куток. В його обов'язки входило керівництво загоном місцевих козаків для захисту від можливих загроз. Козак мав для цього зброю для себе і інших козаків. Зброю козак ховав у скрині, яку закопав на своєму дворищі. Таємниця скарбу зброї передавалася його нащадкам. Протягом багатьох років так і не настала нагода застосувати зброю. Де знаходиться закопаний скарб досі не відомо."
Відомі уродженці
Коворотний Сергій Володимирович (1977-2014), прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014 р.
Кравченко Микола Дмитрович (1927-1996), підполковник Радянської армії, нагороджений медаллю «За бойові заслуги» 1956 р. за активну участь у бойових діях в ході воєнного придушення антирадянського повстання в Угорщині.
Кравченко Федір Дмитрович (1927-1989), майор Радянської армії, нагороджений медаллю «За бойові заслуги» 1955 р.
Керівники
Голови колгоспу "Прапор комунізму" с. Колісники:
- Корженко Григорій Миколайович
- Мазур Анатолій Іванович
- Сай Микола Олександрович
- Скрипка Микола Дмитрович
Голови сільської ради:
- Ющенко Григорій Миколайович
- Недоля Григорій Георгійович
- Коворотна Олена Сергіївна
- Рибка Анатолій Петрович
Див. також
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
- Погода в селі Колісники [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Паспорт громади | Вертіївська громада, Чернігівська область, Ніжинський район. vertiivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 22 червня 2023.
- Вертіївська громада - вітаємо на офіційному веб-сайті. vertiivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 16 червня 2023.
- Археологія та стародавня історія Ніжинського району. www.zamky.com.ua. Процитовано 13 червня 2023.
- Археологія та стародавня історія Носівського району. www.zamky.com.ua. Процитовано 9 червня 2023.
- Історія міста/History of the city | Ніжинська міська рада. www.nizhynrada.gov.ua (uk-ua) . Процитовано 27 квітня 2024.
- . sites.google.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2023. Процитовано 28 вересня 2023.
- https://ridni.org/karta/колесник.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Реєстр Війська Запорозького 1649 року - Федір Шевченко - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 16 червня 2023.
- рідні.
- https://ridni.org/karta/Давиденко.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Рідні. Любченко. ridni.org (укр.). Процитовано 28 квітня 2024.
- https://ridni.org/karta/Овдієнко.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - https://ridni.org/karta/полулях.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - https://ridni.org/karta/ювко.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - www.familysearch.org https://www.familysearch.org/search/. Процитовано 10 листопада 2023.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Рід:Забіли - Родовід. uk.rodovid.org. Процитовано 25 березня 2023.
- Library Genesis (1901). Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка 1729-1730 г.
- УНІВЕРСАЛИ УКРАЇНСЬКИХ ГЕТЬМАНІВ (2002). resource.history.org.ua. Процитовано 5 березня 2023.
- Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка 1729-1730 гг. (1901). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 20 червня 2023.
- Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка 1729-1730 гг. (1901). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 28 квітня 2023.
- ЧЕРНІГІВСЬКА ГРОМАДА - вітаємо на офіційному веб-сайті. chegromada.gov.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
- Список населенных мест Российской Империи по сведениям 1859 года.
- 17203_Rusov A.A. Nezhinskii ue... elib.rgo.ru. Процитовано 19 січня 2024.
- https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3Q9M-CSMZ-4SBN-5?cat=1348282.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Черниговские епархиальные известия. Отдел неофициальный. № 5 (1 февраля 1882 г.). Прибавление – Российская Национальная Библиотека – Vivaldi. vivaldi.nlr.ru. Процитовано 17 жовтня 2023.
- Черниговские епархиальные известия. Чернигов, 1861–1911 | Духовенство Русской Православной Церкви в ХХ веке. www.pravoslavnoe-duhovenstvo.ru. Процитовано 17 жовтня 2023.
- Малороссийский родословник. Том 4 (стр. 1-219). histpol.pl.ua. Процитовано 6 січня 2024.
- АРХІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ. СПРАВОЗДАННЯ ГУБЕРНІЯЛЬНИХ СТАРОСТ І КОМІСАРІВ (1918-1920) (2017). resource.history.org.ua. Процитовано 5 березня 2023.
- https://gwar.mil.ru/heroes/
- Чернігівська область. www.reabit.org.ua. Процитовано 5 березня 2023.
- (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2017. Процитовано 9 листопада 2023.
- Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933. Національний музей Голодомору-геноциду (укр.). 3 жовтня 2019. Процитовано 5 березня 2023.
- Память народа::Подлинные документы о Второй Мировой войне. pamyat-naroda.ru. Процитовано 5 березня 2023.
- Ніжинська єпархія — Українська Православна Церква. orthodox.cn.ua. Процитовано 16 червня 2023.
- youcontrol.
- youcontrol.
- YouControl.
- . Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- На 15 кілометрах траси Ніжин - Прилуки облаштовано освітлення. cg.gov.ua. Процитовано 26 квітня 2024.
- Паспорт громади | Вертіївська громада, Чернігівська область, Ніжинський район. vertiivska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
- Заліська, Юлія (2 червня 2020). На Чернігівщині вимирають села: скільки населених пунктів зникло за останні роки. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 26 квітня 2024.
- дані про земські школи Ніжинського повіту (PDF).
- ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР : Чернігівська область (1972). resource.history.org.ua. Процитовано 5 березня 2023.
- Колісниківська ЗОШ. Знайшов (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/26350720/.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Українські гетьмани, кошові отамани Запорізької Січі та козацькі ватажки – Україна (укр.). Процитовано 28 квітня 2024.
- КОВОРОТ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 4 жовтня 2023.
- Кумина долина. село Мильники Григорівка . (укр.), процитовано 10 квітня 2024
- Коворотний Сергій Володимирович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 5 березня 2023.
- Память народа::Поиск документов об участниках войны. pamyat-naroda.ru. Процитовано 5 березня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koli sniki selo v Ukrayini u Vertiyivskij silskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 340 osib Do 2020 roku organ miscevogo samovryaduvannya Kolisnikivska silska rada selo KolisnikiKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Nizhinskij rajonGromada Vertiyivska silska gromadaKod KATOTTG UA74040090100093689Osnovni daniZasnovane 1625 r Naselennya 340Plosha 1 763 km Gustota naselennya 300 62 osib km Poshtovij indeks 16632Telefonnij kod 380 4631Geografichni daniGeografichni koordinati 51 04 58 pn sh 31 43 11 sh d 51 08278 pn sh 31 71972 sh d 51 08278 31 71972 Koordinati 51 04 58 pn sh 31 43 11 sh d 51 08278 pn sh 31 71972 sh d 51 08278 31 71972Serednya visota nad rivnem morya 122 mVodojmi OsterMisceva vladaAdresa radi 16624 Chernigivska obl Nizhinskij r n s Vertiyivka vul Miru bud 126Starosta Davidenko Sergij OleksijovichKartaKolisnikiKolisnikiMapa Kolisniki u VikishovishiIstoriyaPradavnya istoriya miscevosti navkolo Kolisnikiv Pershi poselennya na teritoriyi poblizu Kolisnikiv datuyutsya Bronzovoyu doboyu III I tisyacholittya do n e ta Rannoyu zaliznoyu doboyu I tisyacholittya do n e zalishki poselen Zaliznoyi dobi buli znajdeni na pivdennij shid vid sela za teritoriyeyu kolishnoyi kolgospnoyi fermi Pochinayuchi iz shostogo stolittya nashoyi eri teritoriyu Chernigivshini stali zaselyati shidnoslov yanski plemena zokrema plem ya Siveryan Gorodishe chasiv Kiyivskoyi Rusi Na zemlyah navkolo Nizhina v chasi Kiyivskoyi Rusi isnuvali poodinoki gorodisha ukriplennya a sam Nizhin Nizhatin buv ukriplenim centrom Chernigivskogo knyazivstva Zalishki odnogo z gorodish i dosi isnuyut poblizu s Ploske priblizno 4 km vid Kolisnikiv U zhovtni 1239 roku ukriplennya starodavnogo Nizhina znishiv zagin mongolskogo hana Munke pislya chogo majzhe pivtora storichchya v spustoshenih okolicyah mista kochuvali nikomu ne pidlegli vatagi kochovikiv brodnikiv 1385 roku zemli navkolo Nizhina ta j same misto Velikij kiyivskij knyaz Volodimir Olgerdovich podaruvav u volodinnya nashadku Volodimira Monomaha knyazyu Yuriyu Polovcyu Rozhinovskomu Do 1503 roku Nizhinshina bula u skladi Knyazivstva Litovskogo Z 1503 po 1618 rik Nizhinski zemli buli u skladi Moskovskogo knyazivstva z 1547 roku Moskovske carstvo Kordon mizh Richchyu Pospolitoyu ta Moskoviyeyu u XVI storichchi prohodiv po richci Smolyanka u 2 3 km vid teperishnih Kolisnikiv XVII stolittya Atlas Rechi Pospolitoyi XVI XVII st Pislya peremogi Rechi Pospolitoyi u Polsko moskovskij vijni ta pidpisannya Deulinskogo peremir ya 1618 roku zemli navkolo Nizhina perejshli pid vladu Rechi Pospolitoyi Vinikla neobhidnist uporyadkuvannya prikordonnih z Moskoviyeyu zemel ta zaohochennya zemlevlasnikiv pospolitih selyan ta kozactva do rozvitku socialno ekonomichnogo zhittya same na cih zemlyah Z ciyeyu metoyu miscevomu naselennyu nadavalis bilsh shiroki prava samovryaduvannya 25 bereznya 1625 rokuNizhinu bulo nadano magdeburzke pravo buli zakripleni zemlevolodinnya u samomu Nizhini ta zemlyah navkolo Nizhina stvoryuyetsya organ miskogo samovryaduvannya magistrat na choli z vojtom V cej chas selo Kolisniki zgaduyetsya u dokumentah v zv yazku z pidtverdzhennyam volodinnya nizhinskim shlyahtichem Petrovskim Pislya smerti Petrovskogo jogo vdova odruzhilasya z Oleksandrom Petrovichem Curkovskim sho buv nizhinskim vojtom miskim golovoyu z 1660 po 1672 rik yakij pislya smerti druzhini stav vlasnikom zemel v Kolisnikah sho bulo pidtverdzheno nakazom korolya Rechi Pospolitoyi Vladislava IV 1648 roku selenje Kuksin z prisalak Kolesniki i drevnia Milniki seleniya Kukshin s prisyolkom Kolesnikami i derevnej Milniki iz nakazu korolya Vladislava IV 1648 r V cej chas provodivsya reyestr naselennya prikordonnih z Moskoviyeyu oblastej Rechi Pospolitoyi i meshkancyam nadavalis prizvisha pershi meshkanci odnochasno buli i za remeslom kolesnikami i za prizvishem Kolesnik Kolisnik She do kincya XX storichchya v Kolisnikah zhili lyudi z prizvishem Kolesnik yaki ye pryamimi nashadkami pershih poselenciv sela Na istorichnih kartah mozhna pomititi dva varianti nazvi sela Kolesniki ta Kolisniki Hati pershih poselenciv zemlevlasnik Petrovskij dozvoliv pobuduvati na milinah Smolyanskogo bolota malopridatnih dlya zemlerobstva v rajoni yakij teper nazivayetsya Kovorotnivka Vladislav IV korol Rechi Pospolitoyi Ukazom 1648 r pidtverdiv uspadkuvannya s Kolisniki O Curkovskim Vijna 1648 1657 rokiv U chervni 1648 r vijska Bogdana Hmelnickogo vizvolili Nizhinshinu vid panuvannya Rechi Pospolitoyi U cej chas sformuvali Nizhinskij kozackij polk Zhiteli Kolisnikiv brali uchast u Nacionalno vizvolnij vijni 1648 1657 rr u skladi Drugoyi Nizhinskoyi sotni Nizhinskogo polku V reyestrovih spiskah Drugoyi Nizhinskoyi sotni za 1649 rik zaznacheno meshkanciv Kolisnikiv kozakiv brativ Logvina Longin ta Gapona Agafon Davidenkiv siniv pospolitogo selyanina Davida Kolesnika Pri zmini socialnogo statusu z pospolitih selyan na kozakiv chasto zminyuvalos i prizvishe 1654 r Nizhin yak i vsya teritoriya Livoberezhzhya perejshov pid vladu Moskoviyi Navit pislya pidpisannya Pereyaslavskih ugod ne pripinyalas borotba mizh prihilnikami Rechi pospolitoyi prihilnikami perehodu ukrayinskih zemel pid vladu Moskoviyi ta borcyami za povnu nezalezhnist Getmanshini Ostatochnij perehid Nizhinshini i Kolisnikiv pid protektorat Moskoviyi vidbuvsya pislya Chornoyi radi v Nizhini 17 18 chervnya 1663 roku koli getmanom Livoberezhnoyi Ukrayini bulo obrano Ivana Bryuhoveckogo a nizhinskogo polkovnika Vasilya Zolotarenka bulo stracheno 18 veresnya 1663 roku Kozaki sho brali uchast u zbrojnij borotbi na boci moskovitiv proti polskoyi vladi teper otrimali zemelni nadili vinagorodoyu za bojovi zaslugi Deyaki z nih poselilisya na hutori poblizu Kolisnikiv yakij i dosi nazivayetsya Kozachij kutok teper u skladi sela Kozackimi rodami sho postijno meshkali v Kolisnikah buli sim yi z prizvishami Blud Davidenko Lyubchenko Ovdiyenko Polulyah Homenko Yuvko Alyeksyej Romanov car Moskoviyi Gramotoyu 1660 r pidtverdiv uspadkuvannya s Kolisniki T Zabiloyu Pislya smerti Curkovskogo vlasnikom zemel v Kolisnikah stav jogo zyat borznyanskij sotnik Taras Petrovich Zabila zgidno z ukazom carya Alyeksyeya Mihajlovicha 1660 roku Piznishe getman Ivan Samojlovich pereviv Kolisniki u pidporyadkuvannya vijskovoyi oblasti Universalom Getmana Ivana Mazepi Kolisniki buli poverneni u vlasnist Tarasu Zabili abѩsmo privernuli im vo vladѣnie sѣlom Kukshino s priselkom Kolѣsnikami i derevnѣj Mylniki kotorye prezhde dѣrzhal v svoem vladѣnii nebozhchik Alѣѯandr Curkovskij Universal Getmana Ivana Mazepi 1692 r Volodinnya Tarasom Zabiloyu Kolisnikami bulo pidtverdzheno carskoyu gramotoyu cariv Ivana V Alyeksyeyevicha ta Petra I Alyeksyeyevicha vid 1695 roku Danilo Apostol getman Livoberezhnoyi Ukrayini Za jogo nakazom zapisano dani pro naselennya v s Kolisniki 1729 r Piznishe u Generalnomu sledstvii Nizhinskogo polku getmana Danila Apostola 1729 1730 r bulo zapisano spadkoyemnist ta volodinnya zemlyami u s Kolisniki Zgidno z Rum yancevskim opisom v Kolisnikah kozackih dvoriv bulo 10 selyanskih 43 yaki perebuvali u volodinni rodicha Tarasa Zabili Mirgorodskogo sotnika Kirila Zabili 1695 roku XVIII stolittya Dani perepisu naselennya Kolisnikiv 1720 h rokiv Dѣrevnya Kolesniki obshago vladѣniya kapitana Aleѯandra i Pavla Ꙁabѣl muzheskago polu 177 lyudѣj zhenskago 188 vladѣniya poruchika Ivana Nѣsterenka muzh 13 zhen 13 vladѣniya majorshi Ѥlisavety Rodzѩnkinoj muzh 11 zhen 10 vladѣniya korneta Stѣpana Ꙁabѣly muzh 59 zhen 44 svobodnyh kozakov muzh 37 zhen 49 hutor pod Kolesnikami vladѣniya kollѣzhskago assesora Ѥvdokii Gordѣevoj muzh 4 zhen 10 Itogo muzh 301 zhen 314 lyudѣj Vsѣgo 615 lyudѣj Generalne sledstviye Nezhinskogo polka 1729 1730 Danila ApostolaMetrichni zapisi v cerkvi s Ploske za 1751 rik pro narodzhennya kolesnickih pospolitih selyan ta kozakiv Zaprovadzhennya kriposnogo prava 1783 roku ukazom imperatrici Katerini II na zemlyah Kiyivskogo Chernigivskogo ta Novgorod Siverskogo namisnictv bulo zaprovadzheno kriposne pravo Do zaprovadzhennya rosijskoyu vladoyu kriposnogo prava pospoliti selyani hocha i ne mali u vlasnosti zemli ale faktichno buli vilnimi Pospoliti selyani mali vlasne zhitlo i pracyuvali na zemli sho nalezhala zemlevlasniku za vikoristannya yakoyi platili abo chastinoyu viroshenogo vrozhayu abo groshima Pislya 1783 roku selyani stavali kripakami i pozbavlyalis prava zmini miscya prozhivannya i stavali vlasnistyu pomishikiv Pomishik mav pravo prodati kripaka abo obminyati na bud yake majno U 1783 roci vidbuvsya pererospodil zemel u zv yazku z vprovadzhennyam kriposnogo prava bagato zemlevlasnikiv ta kozakiv sho mali vlasni nadili buli nezadovoleni rozmirami zemlevolodin Same v cej chas vidbuvalos osvoyennya ta zaselennya zemel v pivdennih guberniyah yaki neshodavno bulo vidvojovano u Krimskogo hanstva ta Osmanskoyi imperiyi Vladi bagatoh gubernij Rosijskoyi imperiyi bulo porucheno zasnuvati poselennya u pivnichnomu prichornomor yi ta finansovo spriyati pereselennyu tudi meshkanciv guberniyi Deyaki meshkanci Kolisnikiv zokrema kozaki pereselilis na zemli suchasnih Hersonskoyi Zaporizkoyi Mikolayivskoyi oblastej zokrema meshkanec Kolisnikiv kozak Anton Stepanovich Polulyah 1742 1827 iz dvoma sinami u 1783 roci pereselivsya u tavrijski stepi i stav meshkancem poselennya v pivnichnomu priazov yi nini ce selo Chernigivka Berdyanskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti V seli Chernigivka i nini chastina naselennya maye prizvishe Polulyah XIX stolittya V HIH storichchi selo Kolisniki bulo u skladi Mrinskoyi volosti Nizhinskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi V Kolisnikah do 1859 roku isnuvali dva zavodi ceglyanij ta vinokurenij yaki nalezhali pomishiku Smirnovu Skasuvannya kriposnogo prava ekonomichnij rozvitok Na moment skasuvannya v Rosijskiyi imperiyi kripactva 1861 roku najbilshimi zemelnimi nadilami u Kolisnikah volodili pomishiki Velichko Zabila Kovalevskij Lyackij Nesterovich Parpura Smirnov Filkovska Hilkivska Pislya skasuvannya kriposnogo prava bilshist zemel vseodno zalishilis u volodinni pomishikiv Cherez bezrobittya i nedostatni zemelni nadili dlya vlasnogo gospodaryuvannya selyani buli vimusheni najmatis na remeslyanu robotu u misti Nizhin ta silskogospodarsku robotu u novih zemlevlasnikiv Misceve naselennya tak vislovlyuvalos stosovno onovlennya gospodarskogo zhittya pislya 1861 roku Ranishe pracyuvali na pana teper pracyuyem na zhida Za 20 rokiv pislya skasuvannya kriposnogo prava kilkist dvoriv v Kolisnikah zbilshilos bilsh nizh na tretinu z 99 dvoriv 1859 r do 136 dvoriv 1879 r Dani pro naselennya v Kolisnikah za 1859 rik Vidomist pro budivli u s Kolisniki 1879 r Dani pro oblashtuvannya zemel u s Kolisniki 1879 r Dani pro kilkist dvoriv i zemel u vlasnosti u s Kolisniki 1879 r Kilkist bezzemelnih dvoriv u s Kolisniki 1879 r Karta gruntiv Nizhinskogo povitu uyezda 1879 r Karta socialnogo stanu naselennya Nizhinskogo povitu uyezda 1879 r Dani pro kilkist domashnoyi hudobi v seli Kolisniki 1879 r Okrim selyan kripakiv yakih bulo 3 4 vid usogo naselennya sela v Kolisnikah meshkali kozaki Kozacki gospodarstva rodini volodili v serednomu v tri razi bilshimi nadilami nizh vizvoleni vid zakripachennya selyani v serednomu 9 1 desyatin u kozakiv proti 3 desyatin u selyan na odne domogospodarstvo Za danimi perepisu 1888 roku v Kolisnikah prozhivala yevrejska rodina ta do 1882 roku utrimuvali shinok ale cherez chislenni skargi meshkanciv Kolisnikiv shinok bulo zakrito Prinadlezhashij nѣzhinskomu evrѣjskomu obshestvu Lejba Gershev Novikov 47 let zhena ego Hana 42 let deti ih Morduh 23 let Nahim 18 let Aron 16 let Golda 12 let Moisej 7 let Sroil 5 let Yankel 1 god Imѣet usadbu s postrojkami po kupchej krѣposti ot 1863 goda Zanimaetsya torgovlej molochnymi tovarami Spiski evrѣev prozhivayushih v Nѣzhinskom uѣzde ot 1888 goda Budivnictvo cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Vazhlivoyu podiyeyu v zhitti sela stalo budivnictvo cerkvi Do 1882 roku v Kolisnikah isnuvav shinok v rajoni suchasnoyi vul Chervonoyi yakim volodiv poselenec yevrejskoyi nacionalnosti Meshkanci sela zlovzhivali alkogolem ta vitrachali na ce chislenni koshti cherez chislenni skargi shinok bulo zakrito Postalo pitannya utvorennya novogo oseredku gromadskogo zhittya Takim centrom povinna bula stati cerkva Do 1834 roku meshkanci Kolisnikiv buli prihozhanami Mihajlivskoyi cerkvi v seli Ploske a z 1834 po 1883 rik prihozhanami Mikolayivskoyi cerkvi v seli Milniki Dlya sporudzhennya cerkvi bulo zibrano z naselennya pozhertvi zokrema pid budivnictvo cerkvi pomishik Parpuravidiliv dilyanku svoyeyi zemli ta 25 rubliv najbilshu sumu pozhertvuvav selyanin KolisnikivIvan Sharij 100 rubliv chotiri meshkanci sela pozhertvuvali 50 rubliv odin 30 rubliv p yat po 25 rubliv reshta meshkanciv 8 6 ta 2 rubliv zagalom 1150 rubliv Cih pozhertv viyavilos nedostatno tomu u selyan vid kozhnoyi kopni zhita bulo vidibrano 4 snopi z nih zibrano 400 pudiv zerna i prodano za 300 rubliv Reshta bulo zibrano pozhertvami u viglyadi groshej ta budivelnimi materialami Za 500 rubliv v seli Selishe Kozeleckogo povitu bulo kupleno staru cerkvu sv Paraskevi yaka bula pobudovana 1706 roku ta neodnorazovo remontovana Budivlyu cerkvi v s Selishi bulo rozibrano ta pereneseno v Kolisniki vidremontovano i pobudovano novij altar zakupleno dzvoni ikoni ta vnutrishnye sporyadzhennya Zagalom budivnictvo cerkvi obijshlosya v 3 500 rubliv 15 serpnya 1883 roku na svyato Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici u Kolisnikah vidbulos urochiste vidkrittya osvyachennya ta pershe bogosluzhinnya v cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v Kolisnikah V cej zhe den vidbulis zbori meshkanciv na yakih cerkovnim starostoyu bulo obrano miscevogo selyanina Ivana Yakovicha Sharogo zgodom za pozhertvu na budivnictvo cerkvi 100 rubliv ta za aktivnu uchast v organizaciyi zboru koshtiv ta budivnictva Ivan Sharij 31 zhovtnya 1884 roku otrimav gramotu v yakij zaznachalos Svyatѣjshij Pravitelstvuyushij Vserossijskij Sүnod po zasvidѣtelstvovaniyu Chernigovskago eparhialnago nachalstva o pozhertvovanii im na ustrojstvo cerkvi v d Kolesnikah Nѣzhinskago uѣzda prepodaet semu Sharomu blagoslovenie Podpisal predsѣdatelstvuyushij chlen Sv Sүnoda Isidor Mitropolit Novgorodskij i Sankt Peterburgskij Budivlyu cerkvi bulo faktichno zbudovano 1706 roku v s Selishi 1883 roku pereneseno v s Kolisniki ta vidremontovano V 1930 h rokah pid chas borotbi z religiyeyu v SRSR budivlyu bulo pozbavleno statusu kultovoyi sporudi teper 300 richna budivlya ye Budinkom kulturi v seli Kolisniki Karta s Kolisniki 1860 r Avtor kartograf F Shubert Cerkva Uspinnya Bogorodici v s Kolisniki sporudzhena 1883 roku Budivlya cerkvi teper ye Budinkom kulturi Foto 1930 h rokiv Hata u centri s Kolisniki U 1930 50 rokah bula administrativnoyu sporudoyu Napis na stini Vsi na VIBORI Foto 1930 h rokiv bilshist meshkanciv Kolisnikiv mali prizvisha Antonenko Vashenko Gajduk Davidenko Ivashenko Zaberezhnyj Kovalenko Kovorotnyj Kolesnik Kravchenko Krachok Kudenko Kushnirenko Nedolya Olijnik Peleshuk Polulyah Radchenko Romanenko Sokol Stecenko Hodos Sharij Shevchenko Yushenko Metrika syol Nѣzhinskago uѣzda za 1886 god Na kinec HIH storichchya sered cholovikiv pisemnistyu volodiv kozhnij chetvertij sered zhinok gramotnih majzhe ne bulo Epidemiyi V drugij polovini HIH st na pochatku HH st kilkist pomerlih z riznih prichin v Kolisnikah v serednomu skladala 15 25 lyudej shoroku Z 1875 po 1878 rik v Kolisnikah pid chas epidemiyi skarlatini pomerlo 32 osobi 1880 1890 rokah vid koru koklyushu ta chahotki pomerli bilshe 60 lyudej 1919 1921 vid tifu pomerlo bilshe 40 lyudej Smertnist sered ditej do 5 rokiv do 1920 h rokiv perevishuvala 50 vid usih narodzhenih XX stolittya Pomishikom yakij na pochatku HH st postijno zhiv u seli buv Spadkovij Dvoryanin Chernigivskoyi guberniyi Titulyarnij radnik Petro Parfentijovich Parpura 1860 1918 yakogo narod nazivav Pampura Did Petra Parpuri Oleksandr uspadkuvav zemli ta kripakiv v Kolisnikah vid svoyeyi titki pomishici Marfi Zabili Lyashko na pochatku HIH st kolisnikivskoyu pomishiceyu bula Olena Andriyivna Parpura Parpuriha druzhina Oleksandra Parpuri Rodich Petra Parpuri Parpura Maksim Josipovich ukrayinskij gromadskij diyach vidavec i mecenat pershij vidavec poemi Eneyida I P Kotlyarevskogo Petro Parpura buv znavcem narodnoyi medicini ta likarskih roslin Jogo mayetok buv roztashovanij na teritoriyi suchasnoyi Kolisnikivskoyi shkoli a poruch znahodilis panska klunya ta inshi gospodarski sporudi Zgidno danih Nizhinskogo uyezda za 1879 rik Parpuri mali u volodinni 100 desyatin zemli 10 desyatin pid sadiboyu 40 des oranih zemel 20 des sinokosi 30 des t zv neudobnyh zemel Pan dobre plativ lyudyam za yih pracyu navit ditlahi i ti zaroblyali v nogo na solodoshi Petro Parpura zaginuv vid banditskoyi kuli v 1918 roci koli povertavsya z Nizhina do svogo mayetku jmovirno vbivcyami buli chleni bandi Kropiv yanskogo Arhiv Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki spravozdaniya guberniyalnih starost i komisariv 1918 r Vidomo sho jogo mogila znahoditsya des poblizu lipovoyi aleyi mizh Budinkom kulturi i shkoloyu Vzhe pislya padinnya Rosijskoyi imperiyi 1918 r v seli she meshkala kolishnya pomishicya Kseniya Mikolayivna Lyacka yiyi hata znahodilas v rajoni teperishnoyi pozhezhnoyi stanciyi V 1920 roci epidemiya tifu zabrala desyatki zhittiv meshkanciv Kolisnikiv Persha svitova vijna 1914 1918 rokiv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 majzhe dvi sotni meshkanciv Kolisnikiv voyuvali na fronti 53 z nih buli poraneni abo zaginuli Poraneni ta zagibli Andrushko Zahar Oleksijovich poranenij V 1916 Andrushko Fedir Semenovich poranenij VII 1915 Antonenko Kornij Yuhimovich poranenij XII 1914 Antonenko Trohim Pavlovich znik bez visti VI 1915 Blud Matvij Mitrofanovich poranenij XII 1915 Blud Opanas Josipovich znik bez visti VII 1917 Blud Sergij Stefanovich poranenij XI 1917 Blud Sozontij Yelisejovich znik bez visti VI 1915 Gajduk Grigorij Mihajlovich poranenij VII 1916 Gajduk Maksim Yuhimovich poranenij IV 1916 Gajduk Tihon Grigorovich znik bez visti IX 1916 Davidenko Anton Grigorovich znik bez visti VI 1915 Davidenko Gerasim Dmitrovich poranenij XI 1914 Davidenko Grigorij Kondratovich poranenij IX 1916 Davidenko Kirilo Gurovich poranenij IX 1916 Davidenko Maksim Kondratovich poranenij VIII 1916 Davidenko Opanas Oleksijovich poranenij V 1916 Davidenko Pavlo Yepifanovich poranenij XI 1916 Davidenko Pilip Pavlovich poranenij IX 1916 Davidenko Terentij Gurovich znik bez visti XII 1916 Yermolenko Sava Ivanovich znik bez visti VIII 1916 Zaberezhnyj Pavlo Grigorovich poranenij VIII 1916 Kovalenko Onisim Mihajlovich zalishenij na poli boyu VII 1915 Kovorotnij Andrij Antonovich poranenij XII 1916 Kovorotnij Vasil Andrijovich poranenij V 1916 Kovorotnij Makar Dmitrovich poranenij VIII 1916 Kovorotnij Spiridon Samuilovich poranenij IX 1916 Kovorotnij Fedir Zaharovich poranenij IX 1916 Kozlenko Sergij Nikiforovich poranenij V 1916 Kozlenko Taras Nikiforovich poranenij XI 1916 Kolesnik Pavlo Yakovich ubitij XII 1915 Kudenko Viktor Dmitrovich poranenij X 1915 Kujda Petro Lavrentijovich poranenij XI 1917 Nedolya Roman Semenovich poranenij VIII 1914 Ovdiyenko Simeon Ivanovich znik bez visti III 1915 Polulyah Anton Kupriyanovich poranenij I 1917 Polulyah Gavrilo Grigorovich poranenij VI 1917 Polulyah Dmitro Semenovich poranenij X 1916 Polulyah Larion Kuzmovich poranenij VII 1917 Polulyah Uliyan Semenovich poranenij V 1916 Pryadko Dionisij Ivanovich poranenij IX 1916 Sokol Vasil Moisejovich poranenij VIII 1917 Hodos Andrian Danilovich poranenij VIII 1914 Hodos Anton Maksimovich poranenij II 1916 Hodos Kuzma Maksimovich poranenij XI 1916 Hondogij Luka Vasilovich poranenij II 1915 Capko Gavrilo Dmitrovich poranenij V 1917 Yuvko Mihail Vasilovich poranenij V 1916 Yuvko Sidor Grigorovich poranenij VIII 1917 Yuvko Trohim Fedotovich ubitij V 1915 Yuvko Yuhim Gordijovich znik bez visti IX 1916 Yushenko Klimentij Oleksandrovich znik bez visti V 1916 Yushenko Mikola Ivanovich poranenij XII 1915 Pid chas Radyansko ukrayinskoyi vijni 1917 1921 ta Inozemnoyi vijskovoyi intervenciyi 1918 1922 v Kolisnikah ta jogo okolicyah bulo vbito v sutichkah ta bojovih diyah shonajmenshe chetvero meshkanciv sela Yih bulo pohovano v centri sela na misci suchasnogo pam yatniku zagiblim meshkancyam Kolisnikiv 1941 1945 Vbito u 1917 1918 Antonenko Omelyan Yevtihijovich 1895 1918 Kujda Petro Lavrentijovich 1898 1918 Polulyah Larion Kuzmovich 1897 1917 Rizhenko Sergij Grigorovich 1891 1918 Pershi kolgospi Pislya rishennya radyanskoyi vladi pro kolektivizaciyu u 1930 roci v Kolisnikah buli stvoreni dva kolgospi Chervonij partizan v rajoni Kovorotnivki i kladovisha ta imeni G I Petrovskogo v rajoni Primirovshina yaki zgodom ob yednalisya u odin kolgosp Prapor komunizmu Represiyi 1920 38 rokiv Deyaki meshkanci sela Kolisniki buli represovani radyanskoyu vladoyu vsi voni buli zgodom reabilitovani Represovani Antonenko Andrij Filimonovich 1900 r n Zaareshtovanij 19 04 1938 r za uchast u diyalnosti antiradyanskoyi ukrayinskoyi kontrrevolyucijnoyi povstanskoyi organizaciyi Rozstrilyanij 19 05 1938 Reabilitovanij 7 03 1964 r Antonenko Yakiv Opanasovich 1889 r n Zaareshtovanij 27 04 1938 r za uchast u diyalnosti antiradyanskoyi ukrayinskoyi kontrrevolyucijnoyi povstanskoyi organizaciyi Rozstrilyanij 19 05 1938 Reabilitovanij 7 03 1964 r Gospodarenko Semen Mikitovich 1902 r n Zaareshtovanij 16 10 1930 r za st 54 2 54 11 KK URSR pozbavlenij voli na 10 rokiv Reabilitovanij 11 09 1989 r Davidenko Stepan Pavlovich 1890 r n Zaareshtovanij 21 12 1937 r za provedennya antiradyanskoyi agitaciyi skerovanoyi proti zahodiv radyanskoyi vladi Rozstrilyanij 26 12 1937 r Reabilitovanij 11 09 1989 r Kibalchich Anatolij Semenovich 1896 r n Zaareshtovanij 23 03 1920 r za sluzhbu v denikinskij armiyi ta shpigunstvo 23 09 1920 r spravu pripineno Zaareshtovanij 18 10 1930 r Pozbavlenij voli na 8 rokiv Zaareshtovanij 24 03 1938 r za uchast u diyalnosti ukrayinskoyi kontrrevolyucijnoyi nacionalistichnoyi organizaciyi Rozstrilyanij 15 04 1938 r Reabilitovanij 30 12 1938 r Kovorotnij Dmitro Ivanovich 1880 r n Zaareshtovanij 5 05 1940 r za st 54 10 ch 1 KK URSR zasudzhenij do pozbavlennya voli na 3 roki Reabilitovanij 17 06 1992 r Kovorotnij Semen Zaharovich 1915 r n Zaareshtovanij 28 07 1942 r za st 5 10 ch 2 KK RSFSR zasudzhenij do pozbavlennya voli na 10 rokiv Reabilitovanij 31 03 1993 r Kravchenko Kuzma Omelyanovich 1892 r n Zaareshtovanij 8 09 1938 r za st 54 2 54 10 ch 2 54 11 KK URSR Zasudzhenij do rozstrilu 27 02 1939 r virok zminenij do pozbavlennya voli na 8 rokiv Zaareshtovanij 17 07 1950 r za uchast u diyalnosti antiradyanskoyi povstanskoyi organizaciyi vislanij na poselennya do Krasnoyarskogo krayu Reabilitovanij 27 07 1989 r Nagornij Oleksij Dorofijovich 1896 r n Zaareshtovanij 27 06 1938 r za st 54 2 54 11 KK URSR 28 12 1938 r spravu pripineno Reabilitovanij 23 07 1997 r Hondogij Maksim Lukich 1913 r n Zaareshtovanij 9 07 1937 za st 5 10 ch 1 KK URSR Zasudzhenij do pozbavlennya voli na 4 roki Reabilitovanij 23 07 1991 r Karta s Kolisniki 1923 rik Golodomor 1932 1933 rokiv Golodomor 1932 1933 rokiv ne ominuv i Kolisniki 9 grudnya 1932 roku kolgosp Chervonij partizan sela Kolisniki bulo zaneseno na Chornu doshku yak kolgosp robitniki yakogo zlisno sabotuvali hlibozagotivli Same sabotuvannya zdachi hliba radyanskij vladi dozvolilo uniknuti chislennih zhertv sered meshkanciv sela Zagalom pid chas Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 v Kolisnikah za svidchennyami selyan vid golodu pomerlo dvoye lyudej Karpenko Anatolij i Kudenko Grigorij Druga svitova vijna 1939 1945 rokiv Koli rozpochalas Nimecko radyanska vijna selo tilki pochalo spinatis na nogi Najsilnishi i najspravnishi gospodari yaki zvikli pracyuvati na ridnij zemli zmusheni buli vzyatisya za zbroyu i stati na yiyi zahist Kolisniki pid okupaciyeyu nimeckoyi armiyi perebuvali z veresnya 1941 po veresen 1943 rr Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 552 meshkanci sela bilis na frontah proti zagarbnikiv 81 z nih nagorodzheno ordenami ta medalyami 147 zahisnikiv zaginuli Ti zh sho zalishilisya zavzyato borolis proti nacistiv na okupovanij teritoriyi Uzhe v veresni zhovtni 1941 roku Ivan Kostyuchenko stvoryuye v seli pidpilnu grupu yaka spilno diyala z partizanskim zagonom Za Batkivshinu Bagato simej pishlo v lisi do partizaniv shob shvidshe priskoriti den peremogi U veresni 1943 roci koli selo zvilnili vid nimciv diti znovu sili za shkilni parti Shkoloyu yim sluguvala zvichajna silska oselya Navchannya vidbuvalosya v dvi zmini Skriz vidchuvalasya bidnist porodzhena vijnoyu ne bulo zoshitiv pidruchnikiv stoliv navit lav na yakih sidili todishni shkolyari Ta j samim uchnyam u holodnu poru roku ni v sho bulo vdyagtisya i vzutisya shob dijti do shkoli Ale zhaga do znan pragnennya vibitis v lyudi sponukala ditlahiv do navchannya U roki povoyennoyi vidbudovi shkola vidrodilasya i vzhe nashi batki sili za novenki parti zi spogadiv zhiteliv KolisnikivPam yatnik na bratskij mogili vidkrito 26 zhovtnya 1957 roku Na comu misci bulo pohovano troh bijciv radyanskoyi armiyi sho zaginuli oboronyayuchi s Kolisniki u veresni 1941 roku Pam yatnij znak voyinam odnoselchanam sho zaginuli 1941 1945 Vidkrito v travni 1962 roku V spiskah zagiblih ye uchasniki vijni SRSR proti Polshi 1939 r ta Radyansko finskoyi vijni 1940 r Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Chernigivska oblast K AN URSR 1972 s Kolisniki na karti Nizhinskogo rajonu 1987 r Za chasiv SRSR v seli bula zbudovana znachna kilkist ob yektiv infrastrukturi yaki zabezpechuvali avtonomnu zhittyediyalnist sela ale v 1990 h rokah absolyutna bilshist z nih bula znishena rozkradena ta stala nepridatnoyu do ekspluataciyi poshtove viddilennya pozhezhna stanciya punkt zboru moloka u naselennya pilorama kuznya korov yacha ferma ptahoferma svinoferma kinna ferma vivcharnya U 1993 roci bula zbudovana Svyato Uspenska cerkva nalezhit do UPC Nizhinskoyi yeparhiyiMoskovskogo patriarhatu V 1990 h rokah pripiniv svoye isnuvannya kolgosp Prapor komunizmu i ekonomichne ta socialne zhittya prijshlo v zanepad XXI stolittya Obrobkoyu zemel v Kolisnikah zajmayutsya agrarni pidpriyemstva Druzhba Nova Lyubava Otaman 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Vertiyivskoyi silskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi uvijshlo do skladu novoutvorenogo Nizhinskogo rajonu V 2020 2021 rokah v ramkah programi Velike budivnictvo v Kolisnikah rozpochavsya remont ta oblashtuvannya blagoustroyu zokrema vidremontovano dilyanku dorogi R 67 sho prohodit v mezhah sela Takozh zdijsneno remont budivel ochistka ta oblashtuvannya vodojmish obrizka derev ta ochistka teritoriyi vid nepotribnih derev ta kushiv Remont trasi R 67 poblizu s Kolisniki 2021 r Gidrologichnij zakaznik Kolisnikivskij Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 r Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 24 lyutogo 2022 roku v Kolisnikah diyav zagin teritorialnoyi oboroni meshkanciv sela dlya zabezpechennya poryadku Suchasnist Stanom na 2024 rik naselennya Kolisnikiv stanovit priblizno 300 lyudej Za ostanni 50 rokiv naselennya sela zmenshilos v 4 razi Zemli obroblyayutsya perevazhno fermerskimi gospodarstvami tvarinnictvo ta prisadibne ovochivnictvo predstavlene poodinokimi privatnimi gospodarstvami Za bilshistyu oznak selo Kolisniki cherez dekilka rokiv stane mertvim selom i mozhe zniknuti yak chislenni selaChernigivshini NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 516 97 36 rosijska 13 2 45 biloruska 1 0 19 Usogo 530 100 Shkola v s Kolisniki Z 1874 roku diti meshkanciv Kolisnikiv otrimali mozhlivist zdobuvati pochatkovu osvitu v selishah Mrin ta Ploske de bulo vidkrito zemski shkoli i v pershij rik navchannya v Mrinskij ta Ploskivskij zemskih shkolah navchalis blizko 130 uchniv sered yakih buli i uchni z Kolisnikiv Na pochatku HH storichchya za chasiv Rosijskoyi imperiyi v Kolisnikah isnuvala zemska shkola Pro ce svidchat oficijni metrichni zapisi pro meshkanciv s Kolisniki zokrema za 1910 rik ye zapisi pro vchiteliv Kolesnikovskoj zemskoj shkoly Aleksandru Vasilevnu Spasskuyu i Annu Stepanovnu Piontkovskuyu yaki zapisani yak vospriyemniki hresheni batki novonarodzhenih ditej v seli V 1926 roci v Kolisnikah bulo zbudovano shkolu i yak vidomo z arhivnih dzherel v 30 h rokah u shkoli zdobuvalo osvitu 180 uchniv Spochatku navchatis mogli tilki hlopchiki yakih za nevikonannya domashnogo zavdannya stavili golimi kolinami na grechku abo proso U 1964 roci v Kolisnikah bulo vidkrito vosmirichnu shkolu budivlya yakoyi i do cogo chasu isnuye Navchalos blizko 80 100 uchniv Navchannya velos v dvi zmini vden dlya ditej i dlya doroslih yaki navchalis u vechirnij chas pislya roboti Zbereglisya imena direktoriv ta pedagogiv yaki pracyuvali v shkoli Pinchuk Petro Yakovich Stavickij Petro Danilovich Kravchenko Vasil Dmitrovich Rabinovich Boris Izarovich Kovorotna Valentina Oleksandrivna Odnim z nebagatoh socialnih zakladiv v Kolisnikah zalishalas shkola U 2003 roci vidbulos zlittya Grigorivskoyi ta Kolisnikivskoyi shkil v odnu shkolu Na pochatku HHI stolittya direktorami Kolisnikivskoyi shkoli buli Lozova Lesya Vyacheslavivna Yuvko Oksana Mikolayivna Yarmak Lyudmila Oleksandrivna Pochali vlivatis novi kadri z suchasnimi ideyami i tehnologiyami Shkola vzyala kurs na formuvannya novoyi osobistosti HHI stolittya U 2011 2012 navchalnij rik shkola vstupila u skladi 34 uchniv ta uchitelskogo kolektivu z 8 mi fahivciv Ostannimi rokami uchnivskij kolektiv Kolisnikivskoyi shkoli buv malenkij prote druzhnij Zavzhdi guchno v shkoli prohodili svyatkovi vechori Majzhe vse selo ob yednuvala shkola u svoyih stinah na Pokrovskij yarmarok Andriyivski vechornici Novij rik 8 Bereznya ta inshi svyata Uchni zavzhdi aktivno brali uchast u rajonnih olimpiadah sportivnih zmagannyah riznih konkursah U 2020 roci Kolisnikivska shkola pripinila svoyu robotu MiscevistGeografichni nazvi miscevostej Do teperishnogo chasu dijshli nazvi miscevostej v seli ta poblizu sela Svinyuh miscevist de v minulomu znahodilos gospodarstvo po rozvedennyu svinej Smolyanka boloto ta dzherelo z yakogo bere pochatok richka Smolyanka yaka vpadaye v r Desnu Hilkivshina zemli ta kolishnij hutir yakij nalezhav pomishikam Falkovskim yakih nazivali Hilkivski Primirovshina zemli yaki priyednali primiryali do Kolisnikiv na pochatku XX storichchya ta dozvolili buduvati zhitlo Boloto abo Zabolottya rajon navkolo ozera v pivnichno shidnij chastini sela Strilcove ozero ozero ta miscevist yaka nalezhala strilcyam Kozachij kutok abo Polulyahiv chastina vulici Kozachoyi mizh vuliceyu Gogolya ta hutir v yakomu poselilis kozaki sho otrimali zemli u vlasnist za vijskovi zaslugi pislya obrannya getmanom Livoberezhnoyi Ukrayini Ivanom Bryuhoveckimu 1663 roci Kovorotnivka miscevist yaka bula gusto podilena kovorotami piznishe stalo prizvishem meshkanciv sela Kovorotnij do XIX storichchya Zakovorotnij Goncharivka miscevist de zhili gonchari Starij tabir miscevist de u XX storichchi bula roztashovana Mashinno traktorna stanciya tabir yakij zgodom buv perenesenij v rajon poblizu kladovisha Dyakivka Margaritove Kocyubivshina Zalyazovshina Chichindine Shepshinivshina Grinivshina Slobidka Kladovisha roztashovani na najvishih pagorbah velike kladovishe yake nini isnuye ta menshe yake znahodilos na misci suchasnoyi pozhezhnoyi stanciyi bulo znishene pid chas budivli gospodarskih sporud kolgospu imeni G I Petrovskogo v 1930 h rokah Miscevi legendi Kumina dolina Bagato rokiv tomu kum ta kuma meshkanci Kolisnikiv jshli iz Kolisnikiv do Milnikiv shob hrestiti novonarodzhenu ditinu v milnikivskij cerkvi Na pivdorozi kuma z kumoyu ohopili htivi dumki ta virishili voni zadovilniti svoyi grihovni bazhannya pryamo v dolini poruch z dorogoyu Zalishivshi ditinu okraj dorogi kum z kumoyu usamitnilis v bolotnih zaroslyah ta ne pomitili yak tila zahopleni htivimi vitivkami poglinulo boloto i pohovalo zazhivo u svoyemu bagni Na krayu dorogi zalishivsya odyag kuma i kumi ta nemovlya sho guchno plakalo Z tih pir boloto na comu misci nikoli ne visihaye ta v boloti guchno kumkaye ropuha yak pam yat pro velikij grih mizh kumom ta kumoyu ta mittyeve pokarannya za nogo Kozak Polulyah Pislya zakinchennya vijni proti polyakiv zaporizkij kozak na prizvisko Polulyah otrimav veliki nadili zemli na hutori bliz Kolisnikiv yak vinagorodu za bojovi zaslugi Teper cya miscevist v seli nazivayetsya Kozachij kutok V jogo obov yazki vhodilo kerivnictvo zagonom miscevih kozakiv dlya zahistu vid mozhlivih zagroz Kozak mav dlya cogo zbroyu dlya sebe i inshih kozakiv Zbroyu kozak hovav u skrini yaku zakopav na svoyemu dvorishi Tayemnicya skarbu zbroyi peredavalasya jogo nashadkam Protyagom bagatoh rokiv tak i ne nastala nagoda zastosuvati zbroyu De znahoditsya zakopanij skarb dosi ne vidomo Vidomi urodzhenciKovorotnij Sergij Volodimirovich 1977 2014 praporshik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 r Kravchenko Mikola Dmitrovich 1927 1996 pidpolkovnik Radyanskoyi armiyi nagorodzhenij medallyu Za bojovi zaslugi 1956 r za aktivnu uchast u bojovih diyah v hodi voyennogo pridushennya antiradyanskogo povstannya v Ugorshini Kravchenko Fedir Dmitrovich 1927 1989 major Radyanskoyi armiyi nagorodzhenij medallyu Za bojovi zaslugi 1955 r KerivnikiGolovi kolgospu Prapor komunizmu s Kolisniki Korzhenko Grigorij Mikolajovich Mazur Anatolij Ivanovich Saj Mikola Oleksandrovich Skripka Mikola Dmitrovich Golovi silskoyi radi Yushenko Grigorij Mikolajovich Nedolya Grigorij Georgijovich Kovorotna Olena Sergiyivna Ribka Anatolij PetrovichDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Pogoda v seli Kolisniki 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Pasport gromadi Vertiyivska gromada Chernigivska oblast Nizhinskij rajon vertiivska gromada gov ua ua Procitovano 22 chervnya 2023 Vertiyivska gromada vitayemo na oficijnomu veb sajti vertiivska gromada gov ua ua Procitovano 16 chervnya 2023 Arheologiya ta starodavnya istoriya Nizhinskogo rajonu www zamky com ua Procitovano 13 chervnya 2023 Arheologiya ta starodavnya istoriya Nosivskogo rajonu www zamky com ua Procitovano 9 chervnya 2023 Istoriya mista History of the city Nizhinska miska rada www nizhynrada gov ua uk ua Procitovano 27 kvitnya 2024 sites google com Arhiv originalu za 28 veresnya 2023 Procitovano 28 veresnya 2023 https ridni org karta kolesnik a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Fedir Shevchenko Teka avtoriv Chtivo Procitovano 16 chervnya 2023 ridni https ridni org karta Davidenko a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Ridni Lyubchenko ridni org ukr Procitovano 28 kvitnya 2024 https ridni org karta Ovdiyenko a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka https ridni org karta polulyah a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka https ridni org karta yuvko a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka www familysearch org https www familysearch org search Procitovano 10 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Rid Zabili Rodovid uk rodovid org Procitovano 25 bereznya 2023 Library Genesis 1901 Generalnoe sledstvie o maetnostyah Nezhinskogo polka 1729 1730 g UNIVERSALI UKRAYiNSKIH GETMANIV 2002 resource history org ua Procitovano 5 bereznya 2023 Generalnoe sledstvie o maetnostyah Nezhinskogo polka 1729 1730 gg 1901 irbis nbuv gov ua Procitovano 20 chervnya 2023 Generalnoe sledstvie o maetnostyah Nezhinskogo polka 1729 1730 gg 1901 irbis nbuv gov ua Procitovano 28 kvitnya 2023 ChERNIGIVSKA GROMADA vitayemo na oficijnomu veb sajti chegromada gov ua ukr Procitovano 26 kvitnya 2024 Spisok naselennyh mest Rossijskoj Imperii po svedeniyam 1859 goda 17203 Rusov A A Nezhinskii ue elib rgo ru Procitovano 19 sichnya 2024 https www familysearch org ark 61903 3 1 3Q9M CSMZ 4SBN 5 cat 1348282 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Chernigovskie eparhialnye izvestiya Otdel neoficialnyj 5 1 fevralya 1882 g Pribavlenie Rossijskaya Nacionalnaya Biblioteka Vivaldi vivaldi nlr ru Procitovano 17 zhovtnya 2023 Chernigovskie eparhialnye izvestiya Chernigov 1861 1911 Duhovenstvo Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi v HH veke www pravoslavnoe duhovenstvo ru Procitovano 17 zhovtnya 2023 Malorossijskij rodoslovnik Tom 4 str 1 219 histpol pl ua Procitovano 6 sichnya 2024 ARHIV UKRAYiNSKOYi NARODNOYi RESPUBLIKI MINISTERSTVO VNUTRIShNIH SPRAV SPRAVOZDANNYa GUBERNIYaLNIH STAROST I KOMISARIV 1918 1920 2017 resource history org ua Procitovano 5 bereznya 2023 https gwar mil ru heroes Chernigivska oblast www reabit org ua Procitovano 5 bereznya 2023 PDF web archive org Arhiv originalu PDF za 22 chervnya 2017 Procitovano 9 listopada 2023 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 Nacionalnij muzej Golodomoru genocidu ukr 3 zhovtnya 2019 Procitovano 5 bereznya 2023 Pamyat naroda Podlinnye dokumenty o Vtoroj Mirovoj vojne pamyat naroda ru Procitovano 5 bereznya 2023 Nizhinska yeparhiya Ukrayinska Pravoslavna Cerkva orthodox cn ua Procitovano 16 chervnya 2023 youcontrol youcontrol YouControl Arhiv originalu za 10 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Na 15 kilometrah trasi Nizhin Priluki oblashtovano osvitlennya cg gov ua Procitovano 26 kvitnya 2024 Pasport gromadi Vertiyivska gromada Chernigivska oblast Nizhinskij rajon vertiivska gromada gov ua ukr Procitovano 26 kvitnya 2024 Zaliska Yuliya 2 chervnya 2020 Na Chernigivshini vimirayut sela skilki naselenih punktiv zniklo za ostanni roki ChEline ru RU Procitovano 26 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih dani pro zemski shkoli Nizhinskogo povitu PDF ISTORIYa MIST I SIL UKRAYiNSKOYi RSR Chernigivska oblast 1972 resource history org ua Procitovano 5 bereznya 2023 Kolisnikivska ZOSh Znajshov ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 https youcontrol com ua catalog company details 26350720 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Ukrayinski getmani koshovi otamani Zaporizkoyi Sichi ta kozacki vatazhki Ukrayina ukr Procitovano 28 kvitnya 2024 KOVOROT Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua Procitovano 4 zhovtnya 2023 Kumina dolina selo Milniki Grigorivka ukr procitovano 10 kvitnya 2024 Kovorotnij Sergij Volodimirovich Kniga pam yati zagiblih memorybook org ua Procitovano 5 bereznya 2023 Pamyat naroda Poisk dokumentov ob uchastnikah vojny pamyat naroda ru Procitovano 5 bereznya 2023