Єрсиніо́з кишко́вий — гостре інфекційне захворювання, яке спричинює Yersinia enterocolitica з роду Єрсинія та характеризується фекально-оральним механізмом передачі, симптомами інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту, печінки, суглобів, інших органів та систем. До хвороб, які спричинюють інші види єрсиній, відносять чуму і псевдотуберкульоз.
Єрсиніоз кишковий | |
---|---|
Колонії Yersinia enterocolitica. | |
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | гарячка, діарея, біль у животі, інтоксикація[d], озноб, головний біль, міалгія, артралгія, фарингіт, висип, гепатомегалія, апендицит, d, гастроентерит, вузлувата еритема і сепсис |
Причини | Y. enterocolitica |
Метод діагностики | мікробіологічна культура, фізикальне обстеження, клінічний аналіз крові, люмбальна пункція, ІФА і ПЛР |
Препарати | ципрофлоксацин, пефлоксацин, цефтріаксон і доксициклін |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | A04 |
DiseasesDB | 14218 |
eMedicine | article/970186 |
MeSH | D015009 |
SNOMED CT | 83436008 |
Історичні відомості
Збудника кишкового єрсиніозу вперше описали МкІвер і Пік у 1935 році, а виділив у чистій культурі в 1939 році в США Р. Гілберт. Перші захворювання людей, які були зумовлені Y. enterocolitica, зареєстровані у 1962—1966 роках у Франції, Бельгії, Чехословаччині, Швеції.
Актуальність
Кишковий єрсиніоз реєструється повсюдно. Найбільш часто захворювання зустрічається в країнах Північної і Західної Європи, у Великій Британії, Японії, США, Канаді. У США, Західній Європі кишковий єрсиніоз займає 7 місце у структурі гострих кишкових інфекцій, а Y. enterocolitica — 3-4 місце серед бактеріальних збудників, збудник виділяється з випорожнень у 2,8 % усіх бактеріологічних посівів калу в США. В Україні реєструються спорадичні випадки й, іноді, спалахи кишкового єрсиніозу.
Етіологія
Yersinia enterocolitica — грам-негативна бактерія роду єрсинія (Yersinia). Їй притаманна значна патогенність за допомогою різних факторів: адгезії, колонізації на поверхні кишкового епітелію, ентеротоксигенності, інвазивності й цитотоксичності. Найкраще зростає при температурі від +2 до +5°С, таким чином відноситься до мікроорганізмів з психрофільними властивостями. Відомо 76 серотипів Y. enterocolitica, з яких тільки 11 спричинюють хворобу в людей. Патогенні Y. enterocolitica входять до біогрупи 1B. Вони мають Н-і О-антигени. Найбільш патогенними для людей є серотипи O:3, O:5, О:27, O:8, O:9 та O:13. Деякі штами містять В- і W-антигени вірулентності, розташовані в зовнішній мембрані. У них є специфічні та перехресно реагуюючі антигени, що визначають внутрішньовидові та загальні для ентеробактерій антигенні зв'язки з Y. pseudotuberculosis, Brucellae, Escherichia, Salmonellae, Shigellae, Klebsiellae тощо. Це необхідно враховувати при інтерпретації результатів серологічних досліджень.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Yersinia enterocolitica.
Епідеміологічні особливості
Джерело та резервуар
Кишковий єрсиніоз можна віднести до сапронозних інфекційних хвороб, для існування збудника як виду необхідна паразитична фаза в організмі тварин, а можливість самостійного проживання у довкіллі сприяє тривалій персистенції єрсиній поза макроорганізму. Основний резервуар Y. enterocolitica в природі — ґрунт. Допускають, що у ґрунтовій екосистемі патогенні єрсинії мають своїх хазяїв, які забезпечують безперервність епізоотичного процесу. Різні гідробіонти можуть бути хазяами Y. enterocolitica, а температура, вологість, хімічний склад ґрунту впливають на тривалість життєдіяльності єрсиній, їхню вірулентність та біохімічну активність. Вторинні резервуари інфекції — гризуни та свині (основний резервуар), собаки, коти, корови, вівці, кози, лисиця, їжатці та птахи. Цей вид єрсиніозу у тварин перебігає у вигляді носійства і маніфестних форм (діарея, мастит, генералізована інфекція). Зрідка джерелом зараження може стати хвора людина, в якої збудник здатний до 90 діб виділятися з випорожненнями, або бактеріоносій Y. enterocolitica.
Механізм зараження та фактори передачі
Кишковий єрсиніоз передається фекально-оральним механізмом, шляхи передачі: харчовий, водний і побутовий. Зазвичай людина інфікується при вживанні продуктів тваринництва, які контаміновані Y. enterocolitica: молоко та продукти з нього, м'ясо як тваринне, так й пташине, яйця, овочі та фрукти. Водний шлях зараження при кишковому єрсиніозі зустрічається рідше, спостерігається при вживанні забрудненої води колодязів, відкритих водоймищ, природних джерел, в окремих випадках — водопровідної води. В організованих колективах (медичні стаціонари, дитячі колективи, санаторії, сім'ї) за певних умов можливий побутовий шлях передачі.
Патогенез
Y. enterocolitica потрапляє до організму людини через рот (перорально), патогенез кишкового єрсиніозу виглядає як ряд послідовних етапів:
- зараження — проникнення збудника. Основна маса єрсиній долає основний захисний бар'єр шлунку, де розвивається катарально-ерозивний гастродуоденіт;
- проникнення єрсиній у кишечник, їхня репродукція, місцева запальна реакція, проникнення збудника в лімфатичні вузли. Надалі єрсинії накопичуються у кишечнику, де відбувається адгезія до епітеліальних клітин клубової і сліпої кишки, переважно в області пейерових бляшок. Y. enterocolitica проникає в епітеліоцити, спостерігається цитотоксичне ушкодження цитоплазми і розмноження бактерій на поверхні епітелію. Ентеротоксигенні штами Y. enterocolitica виділяють термостабільний ентеротоксин, який активує аденілатциклазу ентероцитів з подальшим накопиченням внутрішньоклітинної концентрації біологічно активних речовин (цАМФ, цГМФ), що призводить до порушення водно-електролітного балансу і всмоктування. Накопичення єрсиній у кишечнику обумовлює формування запальних вогнищ з утворенням ерозій, гнійно-некротичних нашарувань, мікроабсцесів. Розвивається термінальний ілеїт, іноді апендицит. Проникнення єрсиній у регіональні лімфатичні вузли спричинює їхнє запалення — мезаденіт. У лімфатичних вузлах також виникають мікроабсцеси. У апендиксі запальний процес частіше носить катаральний характер, але можливий розвиток деструктивних форм захворювання з подальшим розвитком перитоніту. На цьому етапі інфекційний процес може завершитися, в цьому випадку спостерігаються локалізовані форми захворювання. Але за наявності високовірулентних штамів Y. enterocolitica, при зниженні реактивності організму і неспроможності місцевих факторів захисту процес може генералізуватися, розгортається інвазивним або неінвазивним шляхами;
- бактеріємія. При інвазивному шляху генералізації слідом за мезаденітом виникає бактеріємія, токсинемія, ураження багатьох органів і систем, насамперед печінки, селезінки, лімфатичних вузлів, нирок, суглобів, серця, легенів, нервової системи тощо;
- паренхіматозна дифузія. При зараженні, яке спричинюють цитотоксичні та інвазивні штами Y. enterocolitica, можливий неінвазивний шлях проникнення через слизову кишки всередині фагоцита, що призводить до швидкої паренхіматозної дисемінації збудника, формування гранульом, де на тлі незавершеного фагоцитозу відбувається розмноження та накопичення єрсиній.
- повторна генералізація, формування нових осередків запалення, автоімунних і алергійних реакцій. Наявність специфічних гранульом обумовлює вторинну бактеріємію з формуванням вторинних вогнищ запалення та імунопатологічних вторинно-вогнищевих форм (пієлонефрит, синовіт, артрит, гнійний менінгіт, міокардит, вузлувата еритема тощо), що призводить до виникнення рецидивів захворювання, затяжного і хронічного перебігу. У ряді випадків Y. enterocolitica може зіграти роль «тригера» в стимуляції імунопатологічних процесів з формуванням системних захворювань (синдром Райтера, Крона, Шегрена, ревматоїдний артрит, автоімунні тиреоїдит і гепатит, ендо-міо-перикардити).
- звільнення від збудника. Заключна фаза патогенезу — елімінація збудника з організму, що веде до одужання, настає в результаті підвищення фагоцитарної активності лейкоцитів, утворення специфічних антитіл (клітинно-гуморальний імунітет). Імунітет внаслідок перенесеного кишкового єрсиніозу нестійкий, описані повторні захворювання.
Клінічні ознаки
Класифікація
Відповідно до МКХ-10 кишковий єрсиніоз класифікується як:
- А04.6 — ентерит, який спричинює Yersinia enterocolitica;
- А28.2 — екстраінтестінальний єрсиніоз.
Загальноприйнятої клінічної класифікації кишкового єрсиніозу не існує. Виділяють іноді локальні форми (гастроінтестінальний і абдомінальний варіант клінічного перебігу) і генералізовані (генералізований, септичний, первинно-вогнищевий, вторинно-вогнищевий, вузлувата еритема).
Клінічні ознаки кишкового єрсиніозу відрізняються винятковим поліморфізмом. Захворюванню в тій чи іншій мірі притаманні гострий початок, інтоксикація, катаральний синдром, ураження шлунково-кишкового тракту і суглобів, екзантема, збільшення печінки і лімфатичних вузлів. Інкубаційний період триває від 15 годин до 7 діб (в середньому 2-3 дні).
Гастроінтестінальний варіант перебігу
Зустрічається найчастіше. Починається гостро з болю в животі (помірного або інтенсивного), який локалізується вище пупка або у правій здухвинній ділянці, постійного або переймиподібного характеру. Іноді є нудота, блювання. Випорожнення рідкі, смердючі, від 4-5 до 20 разів на добу, в дуже тяжких випадках з помірною домішкою слизу і крові. Можливе зневоднення, яке, однак, дуже рідко доходить до розвитку значних гемодинамічних змін. Одночасно з гастроінтестінальними проявами спостерігаються ознаки інтоксикації: озноб, підвищення температури тіла до 38-39˚С, головний біль, слабкість, ломота в тілі, міалгії. У окремих хворих виявляються незначне дряпання в горлі, помірний нежить, гіперемія ротоглотки по типу гранульозного фарингіту, зрідка енантема, іноді ерозії на піднебінні. Язик обкладений білим нальотом, нерідко з гіпертрофованими сосочками. Також можуть зустрічатися артралгії, різі при сечовипусканні, ін'єкція склер, лімфаденопатія, гіперемія шкіри. У чверті захворілих на 1-2 день хвороби на тулубі та кінцівках виникає дрібноплямистий, розеольозний, плямисто-папульозний, уртикарно-папульозний висип, який досить швидко зникає. У третини хворих збільшена печінка. Можлива стерта форма без інтоксикації, із незначними симптомами ураження травної системи. Тривалість цього варіанту від 4-5 до 14 днів, спостерігаються загострення і рецидиви.
Абдомінальний варіант
До нього відносять такі підваріанти перебігу, як мезаденіт, термінальний ілеїт, апендицит. Розвивається у 10 % хворих на кишковий єрсиніоз. Провідний симптом — біль у животі, постійний або переймиподібний, спочатку без певної локалізації, який через кілька годин — 1-2 дня концентрується у навколопупковій або правій здухвинній ділянці. При пальпації живота виявляється локальна болючість в ілеоцекальній області, нерідко перитонеальні ознаки. Іноді при значному мезаденіті відзначається притуплення перкуторного звуку в правій здухвинній ділянці (позитивний симптом Падалки). У тому випадку, коли проводиться лапаротомія з приводу передбачуваного апендициту, виявляється мезаденіт або термінальний ілеїт, або апендицит (катаральний, рідше — деструктивний). Нерідко в черевній порожнині є незначний серозний або серозно-геморагічний випіт.
Супроводжується, як правило, помірною інтоксикацією і синдромом гастроентериту, в окремих випадках є висип і незначні продуктивні явища з боку ротоглотки. Термінальний ілеїт характеризується запаленням дистального відділу клубової кишки з брижовим аденітом, нерідко має рецидивний, затяжний, а іноді й ускладнений перебіг (некроз слизової, виразковий ілеїт, перитоніт, стеноз термінального відділу клубової кишки, спайкова хвороба). Єрсиніозний мезаденіт має тенденцію до рецидивів і хронізації. При сприятливому перебігу абдомінальна форма закінчується одужанням через 3-6 тижнів.
Вузлувата еритема
Іноді розвивається вузловата еритема, частіше у жінок, яка являє собою болючі, розміром 2-4 см і більше, підшкірні вузли багряно-синюшного відтінку, розташовані симетрично на кінцівках, у меншій мірі — на тулубі та обличчі. Супроводжується нерідко інтоксикаційними проявами і поліартритом. Вузловата еритема з'являються через 2-3 тижні після перенесеного, часто стертого і малосимптомного, гастроінтестинального або абдомінального варіанту кишкового єрсиніозу, і проходить спонтанно в більшості випадків приблизно через місяць.
Генералізований варіант
Розвивається слідом за локальними варіантами, однак нерідко спостерігається і первинно-генералізований клінічний перебіг кишкового єрсиніозу, який обумовлена високовірулентними штамами збудника. При генералізованій формі спостерігаються гострий початок хвороби з підвищенням температури тіла до 38-40 ˚С, виражена інтоксикація (головний біль, запаморочення, слабкість, міальгія), поєднання диспептичного, катарального синдромів, висип на шкірі та слизовій рогоглотці, артралгій та артритів. У чверті захворілих відбувається лімфаденопатія, збільшення печінки, селезінки, з'являється незначна жовтяниця склер і шкіри, розвивається справжній гепатит. Висип частіше з'являється на 2-3-й день хвороби, плямисто-папульозний, рідше дрібноплямистий, локалізується на тулубі, обличчі, кінцівках, навколо великих суглобів. Можливі й інші варіанти висипань: розеольозні, геморагічні, папульозні, еритематозні (кільцеподібна, плямиста, ексудативна). Висип зберігається 1-10 днів. Спостерігається глухість серцевих тонів, лабільність пульсу і артеріального тиску. При пальпації живота виявляється болючість і бурчання в ілеоцекальній області. У нирках може розвиватися токсичний нефрит. Перебіг зазвичай сприятливий, однак у третини хворих спостерігаються загострення і рецидиви. У певної частки хворих на єрсиніоз перебіг цього варіанту набуває затяжного чи хронічного характеру, внаслідок чого можуть формуватися системні захворювання.
Септичний та первинно-вогнищевий різновиди генералізованого єрсиніозу розвиваються у хворих з тяжкими фоновими захворюваннями та імунодефіцитними станами. Починаються гостро, супроводжується високою і тривалою гарячкою (від кількох місяців до року) з ознобами, пітливістю, вираженою інтоксикацією, гепатоспленомегалією, жовтяничним синдромом, рецидивуючими (нерідко геморагічними) висипаннями, поліартритом, міокардитом, пневмонією, ураженням ЦНС. При септикопіємічному різновиді в органах і тканинах утворюються гнійні вогнища. Блискавична форма єрсиніозного сепсису супроводжується бурхливим перебігом, розвитком інфекційно-токсичного шоку, ДВЗ-синдрому.
Вторинно-вогнищевий варіант
Може розвинутися на тлі або після будь-якого з вищезгаданих клінічних варіантів кишкового єрсиніозу, при цьому перші прояви захворювання і вогнищеві ураження, що виникають ннадалі, відокремлені тривалим періодом (від 4-6 тижнів до декількох місяців). Артритичний різновид такого варіанту проявляється ураженням великих і дрібних суглобів. Можливе виникнення тендосиновіїтів і тендоперіоститів. Артрити реактивні й, як правило, деструкція кісткової тканини відсутня. Перебіг єрсиніозних артритів доброякісний, одужання настає через 2-4 тижні, рідше — 4-6 місяців, але можливий і більш тривалий перебіг (до 2-х років), а також спостерігаються резидуальні артралгії. При єрсиніозному менінгіті менінгеальні симптоми поєднуються з деякими іншими проявами єрсиніозу (висип, катаральний і суглобовий синдроми, ілеїт, збільшення печінки, лімфаденопатія).
Ускладнення
Розвиваються при тяжкому перебігу захворювання, пізній госпіталізації хворих, наявності фонових хронічних хвороб та імунодефіцитних станів, несвоєчасно розпочатої етіотропної терапії. Найбільш грізними ускладненнями, що приводять до летального результату при генералізованих формах, є інфекційно-токсичний шок, ДВЗ-синдром. Дифузний ілеїт може ускладнитися некрозом слизової, перфорацією кишечника та розвитком перитоніту, стенозом термінального відділу клубової кишки, спайковою хворобою. Можливе формування хронічних форм ілеїту, артритів, тиреоїдиту, увеїту, гломерулонефриту, захворювань сполучної тканини тощо. Септичний і септикопіємічний різновиди генералізованого єрсиніозу характеризуються високою летальністю, яка сягає 30-60 %.
Діагностика
Клінічна діагностика
Ґрунтується на виявленні поєднання у різних сполученнях інтоксикаційного, гепатолієнального, суглобового синдромів, ураження шлунково-кишкового тракту, мезаденіту, апендициту, висипу, лімфаденопатії, фарингіту. При обґрунтуванні діагнозу враховують епідеміологічний анамнез, можливий рецидивний перебіг хвороби.
Лабораторні зміни
Загалом у клінічному аналізі крові виявляється нормальна кількість лейкоцитів за наявності лімфоцитозу, невеликого відсотку атипових мононуклеарів. У більш тяжких випадках — нейтрофільний лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. При менінгіті цитоз у спинномозковій рідині сягає до 1000 клітин в 1 мкл, переважають нейтрофіли (60-80 %), кількість білка помірно підвищена, рівень глюкози і хлоридів не перевищує норму. У більшої частини хворих з збільшенням печінки з'являється помірна гіпербілірубінемія і підвищення активності амінотрансфераз. При септичному перебігу спостерігається гіперлейкоцитоз, анемія, висока ШОЕ. За наявності діареї у копроцитограмі (загальний аналіз калу) спостерігається наявність слизу, лейкоцитів, рідше — еритроцитів.
Специфічна діагностика
Включає методи:
- бактеріологічний — матеріалом для бактеріологічного дослідження є фекалії, сеча, змиви з ротоглотки, кров, мокротиння, жовч, спинномозкова рідина, операційний матеріал. Досліджуваний матеріал засівають на рідке середовище накопичення, витримують у термостаті при температурі +4˚С протягом 3-5 діб (холодове збагачення) з подальшим висівом на щільні середовища Ендо, Левіна, Серова при температурі 25-30°С. Метод наразі вважається найкращим у діагностиці цієї хвороби.
- серологічний — використовується для визначення специфічних антитіл до антигенів Y. enterocolitica з 2-го тижня хвороби в парних сироватках з інтервалом 10-14 днів. У ранній період найбільш інформативний імуноферментний аналіз (ІФА) з визначенням IgM і IgA, на 3-4 тижні — ІФА, реакції аглютинації (РА), непрямої гемагютинації (РНГА), зв'язування комплементу (РЗК), реакція виявлення антитіл до білків зовнішньої мембрани єрсиній. Рівень титрів антитіл залежить від тяжкості клінічного перебігу та варіанту хвороби. Діагностичний титр РНГА 1:200, РА — 1:160.
- імунологічний — заснований на виявленні антигенів Y. enterocolitica в клінічному матеріалі (кров, сеча, випорожнення, слина і т. ін.) до 10-го дня від початку хвороби (реакція імунофлюоресценції, непрямої імунофлюоресценції, коаглютинації, аглютинації латексу, радіоімуноферментний метод). Використовують полімеразно-ланцюгову реакцію (ПЛР) і метод імуноблотінга.
Диференціальна діагностика
Єрсиніоз необхідно диференціювати від ряду захворювань: шигельозу, гострого апендициту, ревматизму, інфекційно-алергічного артриту; при тяжкому генералізованому перебігу — від тифо-паратифозних захворювань, менінгококової інфекції, сепсису, колагенозів.
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Проводиться комплексно з урахуванням клінічної форми, тяжкості та періоду захворювання. Етіотропна терапія на сучасному етапі є ведучою, згідно з рекомендаціями ВООЗ передбачає призначення дорослим фторхінолонів, серед яких перевагу надають ципрофлоксацину по 0,5 г 2 рази на добу per os або 0,4 г 2 рази на добу парентерально протягом від 7 діб до 1 місяця в залежності від клінічного перебігу. За наявності менінгіту перевагу віддають пефлоксацину, який проникає через гемато-енцефалічний бар'єр (ГЕБ), в дозі 0,4 г 2 рази на добу парентерально. Рекомендують також у разі несептичного перебігу єрсиніозу сульфаметоксазол-триметоприм (ко-тримоксазол) 0,8 г (в розрахунку на сульфаметоксазол) 2 рази на добу від 3 до 7 діб. Можливе застосування при генералізованому перебігу цефалоспоринів III покоління, серед яких перевагу надають цефтріаксону в дозі 1,0 г 2 рази на добу парентерально різною тривалістю в залежності від клінічної ситуації. В окремих випадках можливе застосування гентаміцину чи доксицикліну. Найважливішим принципом антибіотикотерапії при генералізованому варіанті є безперервність і тривалість курсу антибіотикотерапії (до 7-10-го дня нормальної температури). При септичному перебігу необхідно введення 2-3 антибіотиків різних груп парентерально.
Патогенетична терапія включає дезінтоксикаційні, десенсибілізуючі, вітамінні, метаболічні, антиоксидантні препарати. Лікування хворих вторинно-вогнищевими варіантами є складним, проводиться за індивідуальною схемою. При рецидивуючому, затяжному перебігу єрсиніозного поліартриту, синдрому Райтера, вузлуватої еритеми коротким курсом призначають глюкокортикостероїди. При ураженні суглобів тривалий час застосовують нестероїдні протизапальні препарати. Імунокорегуюча терапія призначається після попереднього обстеження на тлі імунодефіцитного стану, затяжного перебігу, вторинно-вогнищевих форм без автоімунних зрушень.
Профілактика
Її слід проводити в декількох напрямках:
- санітарний контроль за водопостачанням;
- санітарно-гігієнічні заходи на харчових об'єктах;
- дотримання правил транспортування, зберігання, приготування та реалізації продуктів і готових страв;
- захист продуктових складів, овочесховищ від гризунів, дератизаційні заходи;
- ветеринарний контроль за тваринами;
- санітарно-просвітня робота серед населення.
Див. також
Примітки
- Bottone EJ. Yersinia enterocolitica: a panoramic view of a charismatic microorganism. CRC Crit Rev Microbiol. 1977. 5(2):211-41. (англ.)
- Scallan E, Mahon BE, Hoekstra RM, Griffin PM. Estimates of Illnesses, Hospitalizations, and Deaths Caused By Major Bacterial Enteric Pathogens in Young Children in the United States. Pediatr Infect Dis J. 2012 Dec 17. (англ.)
- Huovinen E, Sihvonen LM, Virtanen MJ, Haukka K, Siitonen A, Kuusi M. Symptoms and sources of Yersinia enterocolitica-infection: a case-control study. BMC Infect Dis. 2010 May 20. 10:122. (англ.)
- Lal M, Kaur H, Gupta LK. Y.enterocolitica gastroenteritis — A prospective study. Indian J Med Microbiol. 2003 Jul-Sep. 21(3):186-8. (англ.)
- Zheng HX, Sun Y, Jiang B. [Evaluation of 4 culture methods of Yersinia enterocolitica]. Nan Fang Yi Ke Da Xue Xue Bao. 2007 Sep. 27(9):1438-40. (англ.)
Джерела
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / с. 94-100
- Zartash Zafar Khan, Michelle R Salvaggio, Daniel R Bronfin Yersinia Enterocolitica Updated: Oct 20, 2015 Medscape. Infectious Diseases Sections. Bacterial Infections (Chief Editor: Mark R Wallace). [1] [ 18 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Деякі особливості розвитку епідеміологічного процесу за сучасних умов виробництва харчових продуктів. В. І. Слободкін, Н. Г. Шелкова, В. М. Левицька [ 28 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- МОЗ України Наказ «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей». [ 17 липня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yersinio z kishko vij gostre infekcijne zahvoryuvannya yake sprichinyuye Yersinia enterocolitica z rodu Yersiniya ta harakterizuyetsya fekalno oralnim mehanizmom peredachi simptomami intoksikaciyi urazhennyam shlunkovo kishkovogo traktu pechinki suglobiv inshih organiv ta sistem Do hvorob yaki sprichinyuyut inshi vidi yersinij vidnosyat chumu i psevdotuberkuloz Yersinioz kishkovijKoloniyi Yersinia enterocolitica Koloniyi Yersinia enterocolitica Specialnist infekcijni hvorobiSimptomi garyachka diareya bil u zhivoti intoksikaciya d oznob golovnij bil mialgiya artralgiya faringit visip gepatomegaliya apendicit d gastroenterit vuzluvata eritema i sepsisPrichini Y enterocoliticaMetod diagnostiki mikrobiologichna kultura fizikalne obstezhennya klinichnij analiz krovi lyumbalna punkciya IFA i PLRPreparati ciprofloksacin pefloksacin ceftriakson i doksiciklinKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 10 A04DiseasesDB 14218eMedicine article 970186MeSH D015009SNOMED CT 83436008Istorichni vidomostiZbudnika kishkovogo yersiniozu vpershe opisali MkIver i Pik u 1935 roci a vidiliv u chistij kulturi v 1939 roci v SShA R Gilbert Pershi zahvoryuvannya lyudej yaki buli zumovleni Y enterocolitica zareyestrovani u 1962 1966 rokah u Franciyi Belgiyi Chehoslovachchini Shveciyi AktualnistKishkovij yersinioz reyestruyetsya povsyudno Najbilsh chasto zahvoryuvannya zustrichayetsya v krayinah Pivnichnoyi i Zahidnoyi Yevropi u Velikij Britaniyi Yaponiyi SShA Kanadi U SShA Zahidnij Yevropi kishkovij yersinioz zajmaye 7 misce u strukturi gostrih kishkovih infekcij a Y enterocolitica 3 4 misce sered bakterialnih zbudnikiv zbudnik vidilyayetsya z viporozhnen u 2 8 usih bakteriologichnih posiviv kalu v SShA V Ukrayini reyestruyutsya sporadichni vipadki j inodi spalahi kishkovogo yersiniozu EtiologiyaYersinia enterocolitica gram negativna bakteriya rodu yersiniya Yersinia Yij pritamanna znachna patogennist za dopomogoyu riznih faktoriv adgeziyi kolonizaciyi na poverhni kishkovogo epiteliyu enterotoksigennosti invazivnosti j citotoksichnosti Najkrashe zrostaye pri temperaturi vid 2 do 5 S takim chinom vidnositsya do mikroorganizmiv z psihrofilnimi vlastivostyami Vidomo 76 serotipiv Y enterocolitica z yakih tilki 11 sprichinyuyut hvorobu v lyudej Patogenni Y enterocolitica vhodyat do biogrupi 1B Voni mayut N i O antigeni Najbilsh patogennimi dlya lyudej ye serotipi O 3 O 5 O 27 O 8 O 9 ta O 13 Deyaki shtami mistyat V i W antigeni virulentnosti roztashovani v zovnishnij membrani U nih ye specifichni ta perehresno reaguyuyuchi antigeni sho viznachayut vnutrishnovidovi ta zagalni dlya enterobakterij antigenni zv yazki z Y pseudotuberculosis Brucellae Escherichia Salmonellae Shigellae Klebsiellae tosho Ce neobhidno vrahovuvati pri interpretaciyi rezultativ serologichnih doslidzhen Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Yersinia enterocolitica Epidemiologichni osoblivostiDzherelo ta rezervuar Kishkovij yersinioz mozhna vidnesti do sapronoznih infekcijnih hvorob dlya isnuvannya zbudnika yak vidu neobhidna parazitichna faza v organizmi tvarin a mozhlivist samostijnogo prozhivannya u dovkilli spriyaye trivalij persistenciyi yersinij poza makroorganizmu Osnovnij rezervuar Y enterocolitica v prirodi grunt Dopuskayut sho u gruntovij ekosistemi patogenni yersiniyi mayut svoyih hazyayiv yaki zabezpechuyut bezperervnist epizootichnogo procesu Rizni gidrobionti mozhut buti hazyaami Y enterocolitica a temperatura vologist himichnij sklad gruntu vplivayut na trivalist zhittyediyalnosti yersinij yihnyu virulentnist ta biohimichnu aktivnist Vtorinni rezervuari infekciyi grizuni ta svini osnovnij rezervuar sobaki koti korovi vivci kozi lisicya yizhatci ta ptahi Cej vid yersiniozu u tvarin perebigaye u viglyadi nosijstva i manifestnih form diareya mastit generalizovana infekciya Zridka dzherelom zarazhennya mozhe stati hvora lyudina v yakoyi zbudnik zdatnij do 90 dib vidilyatisya z viporozhnennyami abo bakterionosij Y enterocolitica Mehanizm zarazhennya ta faktori peredachi Kishkovij yersinioz peredayetsya fekalno oralnim mehanizmom shlyahi peredachi harchovij vodnij i pobutovij Zazvichaj lyudina infikuyetsya pri vzhivanni produktiv tvarinnictva yaki kontaminovani Y enterocolitica moloko ta produkti z nogo m yaso yak tvarinne tak j ptashine yajcya ovochi ta frukti Vodnij shlyah zarazhennya pri kishkovomu yersiniozi zustrichayetsya ridshe sposterigayetsya pri vzhivanni zabrudnenoyi vodi kolodyaziv vidkritih vodojmish prirodnih dzherel v okremih vipadkah vodoprovidnoyi vodi V organizovanih kolektivah medichni stacionari dityachi kolektivi sanatoriyi sim yi za pevnih umov mozhlivij pobutovij shlyah peredachi PatogenezY enterocolitica potraplyaye do organizmu lyudini cherez rot peroralno patogenez kishkovogo yersiniozu viglyadaye yak ryad poslidovnih etapiv zarazhennya proniknennya zbudnika Osnovna masa yersinij dolaye osnovnij zahisnij bar yer shlunku de rozvivayetsya kataralno erozivnij gastroduodenit proniknennya yersinij u kishechnik yihnya reprodukciya misceva zapalna reakciya proniknennya zbudnika v limfatichni vuzli Nadali yersiniyi nakopichuyutsya u kishechniku de vidbuvayetsya adgeziya do epitelialnih klitin klubovoyi i slipoyi kishki perevazhno v oblasti pejerovih blyashok Y enterocolitica pronikaye v epiteliociti sposterigayetsya citotoksichne ushkodzhennya citoplazmi i rozmnozhennya bakterij na poverhni epiteliyu Enterotoksigenni shtami Y enterocolitica vidilyayut termostabilnij enterotoksin yakij aktivuye adenilatciklazu enterocitiv z podalshim nakopichennyam vnutrishnoklitinnoyi koncentraciyi biologichno aktivnih rechovin cAMF cGMF sho prizvodit do porushennya vodno elektrolitnogo balansu i vsmoktuvannya Nakopichennya yersinij u kishechniku obumovlyuye formuvannya zapalnih vognish z utvorennyam erozij gnijno nekrotichnih nasharuvan mikroabscesiv Rozvivayetsya terminalnij ileyit inodi apendicit Proniknennya yersinij u regionalni limfatichni vuzli sprichinyuye yihnye zapalennya mezadenit U limfatichnih vuzlah takozh vinikayut mikroabscesi U apendiksi zapalnij proces chastishe nosit kataralnij harakter ale mozhlivij rozvitok destruktivnih form zahvoryuvannya z podalshim rozvitkom peritonitu Na comu etapi infekcijnij proces mozhe zavershitisya v comu vipadku sposterigayutsya lokalizovani formi zahvoryuvannya Ale za nayavnosti visokovirulentnih shtamiv Y enterocolitica pri znizhenni reaktivnosti organizmu i nespromozhnosti miscevih faktoriv zahistu proces mozhe generalizuvatisya rozgortayetsya invazivnim abo neinvazivnim shlyahami bakteriyemiya Pri invazivnomu shlyahu generalizaciyi slidom za mezadenitom vinikaye bakteriyemiya toksinemiya urazhennya bagatoh organiv i sistem nasampered pechinki selezinki limfatichnih vuzliv nirok suglobiv sercya legeniv nervovoyi sistemi tosho parenhimatozna difuziya Pri zarazhenni yake sprichinyuyut citotoksichni ta invazivni shtami Y enterocolitica mozhlivij neinvazivnij shlyah proniknennya cherez slizovu kishki vseredini fagocita sho prizvodit do shvidkoyi parenhimatoznoyi diseminaciyi zbudnika formuvannya granulom de na tli nezavershenogo fagocitozu vidbuvayetsya rozmnozhennya ta nakopichennya yersinij povtorna generalizaciya formuvannya novih oseredkiv zapalennya avtoimunnih i alergijnih reakcij Nayavnist specifichnih granulom obumovlyuye vtorinnu bakteriyemiyu z formuvannyam vtorinnih vognish zapalennya ta imunopatologichnih vtorinno vognishevih form piyelonefrit sinovit artrit gnijnij meningit miokardit vuzluvata eritema tosho sho prizvodit do viniknennya recidiviv zahvoryuvannya zatyazhnogo i hronichnogo perebigu U ryadi vipadkiv Y enterocolitica mozhe zigrati rol trigera v stimulyaciyi imunopatologichnih procesiv z formuvannyam sistemnih zahvoryuvan sindrom Rajtera Krona Shegrena revmatoyidnij artrit avtoimunni tireoyidit i gepatit endo mio perikarditi zvilnennya vid zbudnika Zaklyuchna faza patogenezu eliminaciya zbudnika z organizmu sho vede do oduzhannya nastaye v rezultati pidvishennya fagocitarnoyi aktivnosti lejkocitiv utvorennya specifichnih antitil klitinno gumoralnij imunitet Imunitet vnaslidok perenesenogo kishkovogo yersiniozu nestijkij opisani povtorni zahvoryuvannya Klinichni oznakiKlasifikaciya Vidpovidno do MKH 10 kishkovij yersinioz klasifikuyetsya yak A04 6 enterit yakij sprichinyuye Yersinia enterocolitica A28 2 ekstraintestinalnij yersinioz Zagalnoprijnyatoyi klinichnoyi klasifikaciyi kishkovogo yersiniozu ne isnuye Vidilyayut inodi lokalni formi gastrointestinalnij i abdominalnij variant klinichnogo perebigu i generalizovani generalizovanij septichnij pervinno vognishevij vtorinno vognishevij vuzluvata eritema Klinichni oznaki kishkovogo yersiniozu vidriznyayutsya vinyatkovim polimorfizmom Zahvoryuvannyu v tij chi inshij miri pritamanni gostrij pochatok intoksikaciya kataralnij sindrom urazhennya shlunkovo kishkovogo traktu i suglobiv ekzantema zbilshennya pechinki i limfatichnih vuzliv Inkubacijnij period trivaye vid 15 godin do 7 dib v serednomu 2 3 dni Gastrointestinalnij variant perebigu Zustrichayetsya najchastishe Pochinayetsya gostro z bolyu v zhivoti pomirnogo abo intensivnogo yakij lokalizuyetsya vishe pupka abo u pravij zduhvinnij dilyanci postijnogo abo perejmipodibnogo harakteru Inodi ye nudota blyuvannya Viporozhnennya ridki smerdyuchi vid 4 5 do 20 raziv na dobu v duzhe tyazhkih vipadkah z pomirnoyu domishkoyu slizu i krovi Mozhlive znevodnennya yake odnak duzhe ridko dohodit do rozvitku znachnih gemodinamichnih zmin Odnochasno z gastrointestinalnimi proyavami sposterigayutsya oznaki intoksikaciyi oznob pidvishennya temperaturi tila do 38 39 S golovnij bil slabkist lomota v tili mialgiyi U okremih hvorih viyavlyayutsya neznachne dryapannya v gorli pomirnij nezhit giperemiya rotoglotki po tipu granuloznogo faringitu zridka enantema inodi eroziyi na pidnebinni Yazik obkladenij bilim nalotom neridko z gipertrofovanimi sosochkami Takozh mozhut zustrichatisya artralgiyi rizi pri sechovipuskanni in yekciya skler limfadenopatiya giperemiya shkiri U chverti zahvorilih na 1 2 den hvorobi na tulubi ta kincivkah vinikaye dribnoplyamistij rozeoloznij plyamisto papuloznij urtikarno papuloznij visip yakij dosit shvidko znikaye U tretini hvorih zbilshena pechinka Mozhliva sterta forma bez intoksikaciyi iz neznachnimi simptomami urazhennya travnoyi sistemi Trivalist cogo variantu vid 4 5 do 14 dniv sposterigayutsya zagostrennya i recidivi Abdominalnij variant Do nogo vidnosyat taki pidvarianti perebigu yak mezadenit terminalnij ileyit apendicit Rozvivayetsya u 10 hvorih na kishkovij yersinioz Providnij simptom bil u zhivoti postijnij abo perejmipodibnij spochatku bez pevnoyi lokalizaciyi yakij cherez kilka godin 1 2 dnya koncentruyetsya u navkolopupkovij abo pravij zduhvinnij dilyanci Pri palpaciyi zhivota viyavlyayetsya lokalna bolyuchist v ileocekalnij oblasti neridko peritonealni oznaki Inodi pri znachnomu mezadeniti vidznachayetsya prituplennya perkutornogo zvuku v pravij zduhvinnij dilyanci pozitivnij simptom Padalki U tomu vipadku koli provoditsya laparotomiya z privodu peredbachuvanogo apendicitu viyavlyayetsya mezadenit abo terminalnij ileyit abo apendicit kataralnij ridshe destruktivnij Neridko v cherevnij porozhnini ye neznachnij seroznij abo serozno gemoragichnij vipit Suprovodzhuyetsya yak pravilo pomirnoyu intoksikaciyeyu i sindromom gastroenteritu v okremih vipadkah ye visip i neznachni produktivni yavisha z boku rotoglotki Terminalnij ileyit harakterizuyetsya zapalennyam distalnogo viddilu klubovoyi kishki z brizhovim adenitom neridko maye recidivnij zatyazhnij a inodi j uskladnenij perebig nekroz slizovoyi virazkovij ileyit peritonit stenoz terminalnogo viddilu klubovoyi kishki spajkova hvoroba Yersinioznij mezadenit maye tendenciyu do recidiviv i hronizaciyi Pri spriyatlivomu perebigu abdominalna forma zakinchuyetsya oduzhannyam cherez 3 6 tizhniv Vuzluvata eritema Inodi rozvivayetsya vuzlovata eritema chastishe u zhinok yaka yavlyaye soboyu bolyuchi rozmirom 2 4 sm i bilshe pidshkirni vuzli bagryano sinyushnogo vidtinku roztashovani simetrichno na kincivkah u menshij miri na tulubi ta oblichchi Suprovodzhuyetsya neridko intoksikacijnimi proyavami i poliartritom Vuzlovata eritema z yavlyayutsya cherez 2 3 tizhni pislya perenesenogo chasto stertogo i malosimptomnogo gastrointestinalnogo abo abdominalnogo variantu kishkovogo yersiniozu i prohodit spontanno v bilshosti vipadkiv priblizno cherez misyac Generalizovanij variant Rozvivayetsya slidom za lokalnimi variantami odnak neridko sposterigayetsya i pervinno generalizovanij klinichnij perebig kishkovogo yersiniozu yakij obumovlena visokovirulentnimi shtamami zbudnika Pri generalizovanij formi sposterigayutsya gostrij pochatok hvorobi z pidvishennyam temperaturi tila do 38 40 S virazhena intoksikaciya golovnij bil zapamorochennya slabkist mialgiya poyednannya dispeptichnogo kataralnogo sindromiv visip na shkiri ta slizovij rogoglotci artralgij ta artritiv U chverti zahvorilih vidbuvayetsya limfadenopatiya zbilshennya pechinki selezinki z yavlyayetsya neznachna zhovtyanicya skler i shkiri rozvivayetsya spravzhnij gepatit Visip chastishe z yavlyayetsya na 2 3 j den hvorobi plyamisto papuloznij ridshe dribnoplyamistij lokalizuyetsya na tulubi oblichchi kincivkah navkolo velikih suglobiv Mozhlivi j inshi varianti visipan rozeolozni gemoragichni papulozni eritematozni kilcepodibna plyamista eksudativna Visip zberigayetsya 1 10 dniv Sposterigayetsya gluhist sercevih toniv labilnist pulsu i arterialnogo tisku Pri palpaciyi zhivota viyavlyayetsya bolyuchist i burchannya v ileocekalnij oblasti U nirkah mozhe rozvivatisya toksichnij nefrit Perebig zazvichaj spriyatlivij odnak u tretini hvorih sposterigayutsya zagostrennya i recidivi U pevnoyi chastki hvorih na yersinioz perebig cogo variantu nabuvaye zatyazhnogo chi hronichnogo harakteru vnaslidok chogo mozhut formuvatisya sistemni zahvoryuvannya Septichnij ta pervinno vognishevij riznovidi generalizovanogo yersiniozu rozvivayutsya u hvorih z tyazhkimi fonovimi zahvoryuvannyami ta imunodeficitnimi stanami Pochinayutsya gostro suprovodzhuyetsya visokoyu i trivaloyu garyachkoyu vid kilkoh misyaciv do roku z oznobami pitlivistyu virazhenoyu intoksikaciyeyu gepatosplenomegaliyeyu zhovtyanichnim sindromom recidivuyuchimi neridko gemoragichnimi visipannyami poliartritom miokarditom pnevmoniyeyu urazhennyam CNS Pri septikopiyemichnomu riznovidi v organah i tkaninah utvoryuyutsya gnijni vognisha Bliskavichna forma yersinioznogo sepsisu suprovodzhuyetsya burhlivim perebigom rozvitkom infekcijno toksichnogo shoku DVZ sindromu Vtorinno vognishevij variant Mozhe rozvinutisya na tli abo pislya bud yakogo z vishezgadanih klinichnih variantiv kishkovogo yersiniozu pri comu pershi proyavi zahvoryuvannya i vognishevi urazhennya sho vinikayut nnadali vidokremleni trivalim periodom vid 4 6 tizhniv do dekilkoh misyaciv Artritichnij riznovid takogo variantu proyavlyayetsya urazhennyam velikih i dribnih suglobiv Mozhlive viniknennya tendosinoviyitiv i tendoperiostitiv Artriti reaktivni j yak pravilo destrukciya kistkovoyi tkanini vidsutnya Perebig yersinioznih artritiv dobroyakisnij oduzhannya nastaye cherez 2 4 tizhni ridshe 4 6 misyaciv ale mozhlivij i bilsh trivalij perebig do 2 h rokiv a takozh sposterigayutsya rezidualni artralgiyi Pri yersinioznomu meningiti meningealni simptomi poyednuyutsya z deyakimi inshimi proyavami yersiniozu visip kataralnij i suglobovij sindromi ileyit zbilshennya pechinki limfadenopatiya UskladnennyaRozvivayutsya pri tyazhkomu perebigu zahvoryuvannya piznij gospitalizaciyi hvorih nayavnosti fonovih hronichnih hvorob ta imunodeficitnih staniv nesvoyechasno rozpochatoyi etiotropnoyi terapiyi Najbilsh griznimi uskladnennyami sho privodyat do letalnogo rezultatu pri generalizovanih formah ye infekcijno toksichnij shok DVZ sindrom Difuznij ileyit mozhe uskladnitisya nekrozom slizovoyi perforaciyeyu kishechnika ta rozvitkom peritonitu stenozom terminalnogo viddilu klubovoyi kishki spajkovoyu hvoroboyu Mozhlive formuvannya hronichnih form ileyitu artritiv tireoyiditu uveyitu glomerulonefritu zahvoryuvan spoluchnoyi tkanini tosho Septichnij i septikopiyemichnij riznovidi generalizovanogo yersiniozu harakterizuyutsya visokoyu letalnistyu yaka syagaye 30 60 DiagnostikaKlinichna diagnostika Gruntuyetsya na viyavlenni poyednannya u riznih spoluchennyah intoksikacijnogo gepatoliyenalnogo suglobovogo sindromiv urazhennya shlunkovo kishkovogo traktu mezadenitu apendicitu visipu limfadenopatiyi faringitu Pri obgruntuvanni diagnozu vrahovuyut epidemiologichnij anamnez mozhlivij recidivnij perebig hvorobi Laboratorni zmini Zagalom u klinichnomu analizi krovi viyavlyayetsya normalna kilkist lejkocitiv za nayavnosti limfocitozu nevelikogo vidsotku atipovih mononukleariv U bilsh tyazhkih vipadkah nejtrofilnij lejkocitoz priskorena ShOE Pri meningiti citoz u spinnomozkovij ridini syagaye do 1000 klitin v 1 mkl perevazhayut nejtrofili 60 80 kilkist bilka pomirno pidvishena riven glyukozi i hloridiv ne perevishuye normu U bilshoyi chastini hvorih z zbilshennyam pechinki z yavlyayetsya pomirna giperbilirubinemiya i pidvishennya aktivnosti aminotransferaz Pri septichnomu perebigu sposterigayetsya giperlejkocitoz anemiya visoka ShOE Za nayavnosti diareyi u koprocitogrami zagalnij analiz kalu sposterigayetsya nayavnist slizu lejkocitiv ridshe eritrocitiv Specifichna diagnostika Vklyuchaye metodi bakteriologichnij materialom dlya bakteriologichnogo doslidzhennya ye fekaliyi secha zmivi z rotoglotki krov mokrotinnya zhovch spinnomozkova ridina operacijnij material Doslidzhuvanij material zasivayut na ridke seredovishe nakopichennya vitrimuyut u termostati pri temperaturi 4 S protyagom 3 5 dib holodove zbagachennya z podalshim visivom na shilni seredovisha Endo Levina Serova pri temperaturi 25 30 S Metod narazi vvazhayetsya najkrashim u diagnostici ciyeyi hvorobi serologichnij vikoristovuyetsya dlya viznachennya specifichnih antitil do antigeniv Y enterocolitica z 2 go tizhnya hvorobi v parnih sirovatkah z intervalom 10 14 dniv U rannij period najbilsh informativnij imunofermentnij analiz IFA z viznachennyam IgM i IgA na 3 4 tizhni IFA reakciyi aglyutinaciyi RA nepryamoyi gemagyutinaciyi RNGA zv yazuvannya komplementu RZK reakciya viyavlennya antitil do bilkiv zovnishnoyi membrani yersinij Riven titriv antitil zalezhit vid tyazhkosti klinichnogo perebigu ta variantu hvorobi Diagnostichnij titr RNGA 1 200 RA 1 160 imunologichnij zasnovanij na viyavlenni antigeniv Y enterocolitica v klinichnomu materiali krov secha viporozhnennya slina i t in do 10 go dnya vid pochatku hvorobi reakciya imunoflyuorescenciyi nepryamoyi imunoflyuorescenciyi koaglyutinaciyi aglyutinaciyi lateksu radioimunofermentnij metod Vikoristovuyut polimerazno lancyugovu reakciyu PLR i metod imunoblotinga Diferencialna diagnostikaYersinioz neobhidno diferenciyuvati vid ryadu zahvoryuvan shigelozu gostrogo apendicitu revmatizmu infekcijno alergichnogo artritu pri tyazhkomu generalizovanomu perebigu vid tifo paratifoznih zahvoryuvan meningokokovoyi infekciyi sepsisu kolagenoziv LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Provoditsya kompleksno z urahuvannyam klinichnoyi formi tyazhkosti ta periodu zahvoryuvannya Etiotropna terapiya na suchasnomu etapi ye veduchoyu zgidno z rekomendaciyami VOOZ peredbachaye priznachennya doroslim ftorhinoloniv sered yakih perevagu nadayut ciprofloksacinu po 0 5 g 2 razi na dobu per os abo 0 4 g 2 razi na dobu parenteralno protyagom vid 7 dib do 1 misyacya v zalezhnosti vid klinichnogo perebigu Za nayavnosti meningitu perevagu viddayut pefloksacinu yakij pronikaye cherez gemato encefalichnij bar yer GEB v dozi 0 4 g 2 razi na dobu parenteralno Rekomenduyut takozh u razi neseptichnogo perebigu yersiniozu sulfametoksazol trimetoprim ko trimoksazol 0 8 g v rozrahunku na sulfametoksazol 2 razi na dobu vid 3 do 7 dib Mozhlive zastosuvannya pri generalizovanomu perebigu cefalosporiniv III pokolinnya sered yakih perevagu nadayut ceftriaksonu v dozi 1 0 g 2 razi na dobu parenteralno riznoyu trivalistyu v zalezhnosti vid klinichnoyi situaciyi V okremih vipadkah mozhlive zastosuvannya gentamicinu chi doksiciklinu Najvazhlivishim principom antibiotikoterapiyi pri generalizovanomu varianti ye bezperervnist i trivalist kursu antibiotikoterapiyi do 7 10 go dnya normalnoyi temperaturi Pri septichnomu perebigu neobhidno vvedennya 2 3 antibiotikiv riznih grup parenteralno Patogenetichna terapiya vklyuchaye dezintoksikacijni desensibilizuyuchi vitaminni metabolichni antioksidantni preparati Likuvannya hvorih vtorinno vognishevimi variantami ye skladnim provoditsya za individualnoyu shemoyu Pri recidivuyuchomu zatyazhnomu perebigu yersinioznogo poliartritu sindromu Rajtera vuzluvatoyi eritemi korotkim kursom priznachayut glyukokortikosteroyidi Pri urazhenni suglobiv trivalij chas zastosovuyut nesteroyidni protizapalni preparati Imunokoreguyucha terapiya priznachayetsya pislya poperednogo obstezhennya na tli imunodeficitnogo stanu zatyazhnogo perebigu vtorinno vognishevih form bez avtoimunnih zrushen ProfilaktikaYiyi slid provoditi v dekilkoh napryamkah sanitarnij kontrol za vodopostachannyam sanitarno gigiyenichni zahodi na harchovih ob yektah dotrimannya pravil transportuvannya zberigannya prigotuvannya ta realizaciyi produktiv i gotovih strav zahist produktovih skladiv ovocheshovish vid grizuniv deratizacijni zahodi veterinarnij kontrol za tvarinami sanitarno prosvitnya robota sered naselennya Div takozhPsevdotuberkuloz ChumaPrimitkiBottone EJ Yersinia enterocolitica a panoramic view of a charismatic microorganism CRC Crit Rev Microbiol 1977 5 2 211 41 angl Scallan E Mahon BE Hoekstra RM Griffin PM Estimates of Illnesses Hospitalizations and Deaths Caused By Major Bacterial Enteric Pathogens in Young Children in the United States Pediatr Infect Dis J 2012 Dec 17 angl Huovinen E Sihvonen LM Virtanen MJ Haukka K Siitonen A Kuusi M Symptoms and sources of Yersinia enterocolitica infection a case control study BMC Infect Dis 2010 May 20 10 122 angl Lal M Kaur H Gupta LK Y enterocolitica gastroenteritis A prospective study Indian J Med Microbiol 2003 Jul Sep 21 3 186 8 angl Zheng HX Sun Y Jiang B Evaluation of 4 culture methods of Yersinia enterocolitica Nan Fang Yi Ke Da Xue Xue Bao 2007 Sep 27 9 1438 40 angl DzherelaInfekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2 vidannya dopovnene i pereroblene 2018 688 S 12 s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 675 2 s 94 100 Zartash Zafar Khan Michelle R Salvaggio Daniel R Bronfin Yersinia Enterocolitica Updated Oct 20 2015 Medscape Infectious Diseases Sections Bacterial Infections Chief Editor Mark R Wallace 1 18 lipnya 2018 u Wayback Machine angl PosilannyaDeyaki osoblivosti rozvitku epidemiologichnogo procesu za suchasnih umov virobnictva harchovih produktiv V I Slobodkin N G Shelkova V M Levicka 28 listopada 2010 u Wayback Machine MOZ Ukrayini Nakaz Pro zatverdzhennya Protokoliv diagnostiki ta likuvannya infekcijnih hvorob u ditej 17 lipnya 2018 u Wayback Machine