Анáмнез (лат. anamnesis < грец. ἀνάμνησις — «спогад», «спомин») — основний суб'єктивний метод дослідження хворого, що полягає в отриманні інформації про хворого та його недугу шляхом розпитування (interrogatio aegroti). У ході спілкування з хворим можна зорієнтуватися в особливостях даного захворювання, індивідуальних його проявах, розпізнати причини його виникнення. Правильно зібраний анамнез є запорукою встановлення правильного діагнозу і вже на цьому етапі можна встановити або припустити діагноз хворого. Важливо зазначити, що на основі тільки анамнезу офіційно діагноз встановлювати не можна, навіть попередній. Це можна зробити тільки після використання всіх основних методів дослідження хворого: суб'єктивних (розпитування хворого) та об'єктивних (огляд загальний та місцевий, пальпація, перкусія та аускультація).
Анамнез проводять розпитуванням як самого хворого, так і його близьких, в останньому разі він називається гетероанамнезом (heteroanamnesis).
Історична довідка
Найперші історичні відомості про важливу роль розпитування хворого в пізнанні хвороби пов'язані з іменами Гіппократа, Галена, Авіценни. Важливу роль в впровадженні у клінічну практику анамнезу відіграв французький клініцист [fr] та відомий російський клініцист, один із засновників Московської терапевтичної школи [ru]. У своїй вступній лекції для студентів-медиків у частині про значення опитування хворого в діагностиці він зазначав, що для того щоб розпізнати хворобу слід детально розпитати хворого, коли хвороба «відвідала» хворого вперше, в яких ділянках тіла себе найперше проявила. Однак найбільша заслуга в опрацюванні класичних засад анамнезу належить російському клініцисту XIX століття [ru], який, за влучним висловом Юшара, «довів анамнез до висоти мистецтва». Саме Захар'їним опрацьовано методології і структурну послідовність збирання анамнезу, які використовуються і нині у вітчизняній клінічній практиці, зокрема при пропедевтичній підготовці лікарів. Важлива роль у визначені окремих аспектів анамнестичного обстеження належить фундаторам Київської терапевтичної школи В. П. Образцову, М. Д. Стражеску, Ф. Г. Яновському, М. М. Губергріцу.
Умови збирання анамнезу
Збирання анамнестичних даних слід розпочати зі створення сприятливих умов. Клінічне обстеження хворого (об'єктивне та суб'єктивне) здійснюється за таких умов:
- Приміщення, у якому проводиться обстеження, має бути чистим, добре провітрюваним та освітленим, зі сприятливим мікрокліматом. У приміщенні повинно бути тихо, без сторонніх осіб.
- Професійний вигляд лікаря має відповідати певним вимогам: чистий, випрасуваний білий халат, біла шапочка, відповідне взуття. Для об'єктивного обстеження можуть знадобитись рукавички.
- Дотримання медико-професійного етикету. Питання слід ставити тактовно, з урахуванням інтелектуального рівня пацієнта.
- Лікар має займати положення, яке називається класичним, або академічним: лікар знаходиться праворуч від пацієнта, обличчям до нього.
- Встановлення довірливих стосунків між лікарем та пацієнтом забезпечує успішність обстеження та лікування.
Методика збирання анамнезу
Анамнез складається з таких п'яти послідовних розділів: 1) Паспортна частина, 2) Скарги хворого, 3) Анамнез хвороби, 4) Загальний анамнез, 5) Анамнез життя. Анамнестичні дані доцільно спочатку записувати на окремому аркуші папері чи на диктофон, а потім переносити в офіційний документ — історію хвороби чи медичного карту амбулаторного хворого. Таким чином зберігається повна інформація про пацієнта, зокрема і анамнестичні дані, на період лікування.
Паспортна частина
Паспортна частина (лат. pars officialis) — розпитування хворого про особові дані. Послідовно з'ясовують ПІБ, вік, стать, сімейний стан, адресу, контактний телефон, дату госпіталізації, особливості (ШМД, самозвернення), освіту, професію, місце роботи, посаду, у разі інвалідності — причину, дату встановлення, групу. В осіб пенсійного віку — дату виходу на пенсію, причину. Ці дані мають і певне діагностичне значення. Адже вік може свідчити про імовірність чи неймовірність певної хвороби. Професійна діяльність хворого дасть уявлення про вплив шкідливих виробничих чинників на здоров'я пацієнта.
Скарги хворого
Скарги хворого (molestiae aegroti) фіксуються на день курації (зі слів хворого, його батьків, чергового медичного персоналу).
Мета: перерахувати скарги характерні для хвороби, а також ті, які відображають ускладнення, фонові та супутні захворювання.
Безперечною умовою успіху є цілеспрямована деталізація скарг хворого чи його батьків, врахування їх поєднання, та безумовно знання клінічної картини захворювання при різних інфекціях.
Одним з важливих напрямків опитування інфекційних хворих є оцінка наявності ураження шкіри та слизових, їх характеру. Важливо встановити коли виник висип, з чим пов'язане його виникнення, чи були аналогічні зміни на шкірі та слизових раніше (встановити наявність харчової, побутової чи іншої алергії), чи супроводжувалась поява висипань підвищенням температури тіла, де локалізувались перші висипання і який характер вони мали, як поширювались і видозмінювались, чи супроводжуються сверблячкою, болем.
У хворих зі скаргами на жовтяницю має значення уточнення послідовності появи жовтяничного відтінку чи забарвлення склер, шкіри, потемніння сечі та посвітління калу, наявність болів в правому підребер'ї, вираженої сверблячки шкіри.
При характеристиці болю важливо оцінити в міру можливості ступінь його інтенсивності, локалізацію, тривалість, посилення чи послаблення залежно від певного положення чи при зміні останнього, поєднання з іншими симптомами (головокружінням, блюванням, тощо), реакції до .
При інфекціях, що перебігають із синдромом ангіни провідними є скарги на біль у горлі. Має значення вияснення інтенсивності болю, зв'язок його з актом ковтання.
Характеристика гарячки передбачає не лише вказання граничних меж коливання температури тіла, але й врахування добових коливань, наявність гарячки, профузного поту, реакції на жарознижувальні препарати, відчуття жару.
Тип дихання. Наявність задишки, її характер.
Кашель є одним з ведучих симптомів при інфекціях дихальних шляхів. Необхідне додаткове розпитування для оцінки характеру кашлю: сухий (непродуктивний), вологий (продуктивний, малопродуктивний), інтенсивний, помірно інтенсивний, приступоподібний, постійний, частий, рідкий, переходячий в ядуху, судомний (при кашлюку). У разі наявності мокротиння потрібно його якомога детальніше описати: кількість, характер (слизисте, слизисто-гнійне, гнійне). Наявність домішок (кров, її кількість).
Вельми варіабельна і характеристика нежиттю — зі скупими чи рясними виділеннями, серозними, слизистими, слизисто-гнійними чи цукровичними. Важливим є поєднання кашлю та нежиттю.
Великої уваги завжди заслуговують скарги на блювання (чи нудоту). Необхідно з'ясувати кратність повторювання симптому, характер та об'єм блювотних мас, приносить полегшення чи ні, супроводження тими чи іншими симптомами (виражені головні болі, гарячка, тощо), зв'язок з іншими проявами захворювання та прийомом їжі.
Ведучим проявом при кишкових інфекціях є діарея. Важливо уточнити частоту, об'єм дефекацій, характер позивів, ступінь розрідження калу (рідкий, кашкоподібний, водянистий, сформований), колір фекалій, наявність та об'єм патологічних домішок (слиз, кров, тощо).
Клінічні прояви інфекційних захворювань дуже варіабельні, тому потрібно враховувати весь спектр можливих скарг.
Анамнез хвороби
Анамнез хвороби (anamnesis morbi) — відомості про виникнення і перебіг хвороби. У процесі розпитування хворого необхідно детально з'ясувати з якого часу він вважає себе хворим, як починалось захворювання (раптово, поступово); з чим пов'язує його виникнення; чи звертався за медичною допомогою, яке лікування проводилося і його ефективність.
Загальний анамнез
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2017) |
Загальний анамнез (anamnesis communis) — суб'єктивна характеристика пацієнтом функціонального стану найважливіших органів і систем свого організму, у тому числі не залучених до основного патологічного процесу. Збір загального анамнезу має важливе значення у діагностичному процесі.
Серцево-судинна система
Дихальна система
Травна система
Сечова система
Статева система
Нервова система
Органи чуття
Опорно-руховий апарат
Ендокринна система
Анамнез життя
Анамнез життя (anamnesis vitae) проводиться для дітей раннього віку (до 3-х років). Від якої вагітності і яка за ліком дитина; якщо вагітність не перша — то чим закінчились попередні? Перебіг вагітності у матері (токсикоз першої, другої половини вагітності; при наявності — прояви токсикозу; екстрагенітальна патологія. Перенесені гострі інфекційні захворювання; вживання медикаментів). Умови побуту та праці вагітної. Шкідливі звички. Режим і особливості харчування вагітної. Чи використана декретна відпустка? Чи перебувала під спостереженням жіночої консультації? Чи проводились ?
Як перебігали пологи? Характеристика пологів. Чи закричала дитина відразу? Оцінка за шкалою Апгар. Маса тіла та зріст при народженні. Коли прикладена до грудей і наскільки активно ссала дитина? Стан пупкової ранки на момент виписки з пологового будинку. Коли відпав пуповинний залишок? Наявність та перебіг транзиторних станів. Захворювання періоду новонародженості (пологова травма, несумісність крові за резус-фактором чи груповими антигенами, захворювання шкіри, органів дихання, септичні захворювання та інші). На який день і з якою масою дитина виписувалася з пологового будинку?
Особливості вигодовування з моменту народження. Тип вигодовування. Терміни введення фізіологічних додатків та прикормів. Причини зміни виду вигодовування. При змішаному вигодовуванні — чим догодовують дитину, з якого віку? При штучному вигодовуванні — з якого віку та чим годували дитину, в якій кількості й в якій послідовності? Чи отримувала соки, вітамін D (який, доза, тривалість курсу)? Коли почала отримувати прикорм? Час відняття від грудей. Характер харчування до початку теперішнього захворювання (кратність приймання їжі, її характер).
Фізичний розвиток дитини: збільшення маси тіла й зросту (по місяцях) та після року. Розвиток статики та моторики: коли почала усміхатися, агукати, впізнавати маму, фіксувати погляд, посміхатися, реагувати на звуки та іграшки, повертати голівку на звук, вимовляти окремі склади, слова, фрази, запас слів, характер мови?
Анамнез життя дітей старшого віку. Яка за ліком дитина? Як розвивалася в періоді раннього дитинства? Стан успішності у школі.
У разі підозри на наявність інфекційної хвороби виявляють епідеміологічний анамнез. Важливий з врахуванням досить широкої групи «привізних» інфекцій (малярія, амебіаз, тропічні хвороби, тощо), ендемічності окремих антропонозних чи зоонозних інфекційних захворювань, а також при діагностиці природно-осередкових інфекційних хвороб (чума, туляремія, кліщовий енцефаліт, тощо).
Перенесені захворювання (в тому числі й інфекційні) та хірургічні втручання. Особливості перебігу перенесених захворювань. Оцінка перенесених інфекційних захворювань повинна проводитись з врахуванням наявності чи відсутності постінфекційного імунітету. Наприклад, перенесені кір, краснуха, епідемічний паротит, вітряна віспа, тощо певною мірою ставлять під сумнів можливість повторного захворювання. А от бешиха та ангіна, навпаки, роблять ймовірним повторне захворювання.
При зборі анамнезу важливими є відомості про повторні інтеркурентні захворювання, низький застудний поріг, рецидивний герпес, повторну мононуклеозоподібну реакцію тощо. Це дозволяє припустити наявність імунодефіциту і прогнозувати підвищену сприйнятливість до інфекцій, більш тяжкий та затяжний перебіг.
Неблагоприємним тлом можуть служити також наявні спадкові захворювання, тому вияснення генетичного анамнезу також є важливим при зборі анамнезу життя у хворих.
Профілактичні щеплення: оцінюють проведення їх відповідно до календаря, виясняють причини відхилення від останнього, правила виконання щеплення, стан дитини під час його проведення, реакція після щеплення у дитини і найближчих родичів, туберкулінові проби, їх результати.
Аналіз анамнестичних даних
Анамнестичні дані дають можливість визначити:
- Основні скарги.
- Основні симптоми.
- Уражену система.
- Характер перебігу захворювання.
- Можливі причини
Література
- І. М. Щуліпенко «Пропедевтика внутрішньої медицини: загальна діагностика і семіотика» — К.: «Медицина» Київ 2008.- 308 с. С.123—138
Посилання
- Анамнез [ 29 червня 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- АНАМНЕЗ [ 18 березня 2022 у Wayback Machine.]
- О. К. Напреєнко. Анамнез [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Anamnezisom Ne plutati z Anamnezoyu Anamnez lat anamnesis lt grec ἀnamnhsis spogad spomin osnovnij sub yektivnij metod doslidzhennya hvorogo sho polyagaye v otrimanni informaciyi pro hvorogo ta jogo nedugu shlyahom rozpituvannya interrogatio aegroti U hodi spilkuvannya z hvorim mozhna zoriyentuvatisya v osoblivostyah danogo zahvoryuvannya individualnih jogo proyavah rozpiznati prichini jogo viniknennya Pravilno zibranij anamnez ye zaporukoyu vstanovlennya pravilnogo diagnozu i vzhe na comu etapi mozhna vstanoviti abo pripustiti diagnoz hvorogo Vazhlivo zaznachiti sho na osnovi tilki anamnezu oficijno diagnoz vstanovlyuvati ne mozhna navit poperednij Ce mozhna zrobiti tilki pislya vikoristannya vsih osnovnih metodiv doslidzhennya hvorogo sub yektivnih rozpituvannya hvorogo ta ob yektivnih oglyad zagalnij ta miscevij palpaciya perkusiya ta auskultaciya Anamnez provodyat rozpituvannyam yak samogo hvorogo tak i jogo blizkih v ostannomu razi vin nazivayetsya geteroanamnezom heteroanamnesis Istorichna dovidkaNajpershi istorichni vidomosti pro vazhlivu rol rozpituvannya hvorogo v piznanni hvorobi pov yazani z imenami Gippokrata Galena Avicenni Vazhlivu rol v vprovadzhenni u klinichnu praktiku anamnezu vidigrav francuzkij klinicist fr ta vidomij rosijskij klinicist odin iz zasnovnikiv Moskovskoyi terapevtichnoyi shkoli ru U svoyij vstupnij lekciyi dlya studentiv medikiv u chastini pro znachennya opituvannya hvorogo v diagnostici vin zaznachav sho dlya togo shob rozpiznati hvorobu slid detalno rozpitati hvorogo koli hvoroba vidvidala hvorogo vpershe v yakih dilyankah tila sebe najpershe proyavila Odnak najbilsha zasluga v opracyuvanni klasichnih zasad anamnezu nalezhit rosijskomu klinicistu XIX stolittya ru yakij za vluchnim vislovom Yushara doviv anamnez do visoti mistectva Same Zahar yinim opracovano metodologiyi i strukturnu poslidovnist zbirannya anamnezu yaki vikoristovuyutsya i nini u vitchiznyanij klinichnij praktici zokrema pri propedevtichnij pidgotovci likariv Vazhliva rol u viznacheni okremih aspektiv anamnestichnogo obstezhennya nalezhit fundatoram Kiyivskoyi terapevtichnoyi shkoli V P Obrazcovu M D Strazhesku F G Yanovskomu M M Gubergricu Umovi zbirannya anamnezuZbirannya anamnestichnih danih slid rozpochati zi stvorennya spriyatlivih umov Klinichne obstezhennya hvorogo ob yektivne ta sub yektivne zdijsnyuyetsya za takih umov Primishennya u yakomu provoditsya obstezhennya maye buti chistim dobre provitryuvanim ta osvitlenim zi spriyatlivim mikroklimatom U primishenni povinno buti tiho bez storonnih osib Profesijnij viglyad likarya maye vidpovidati pevnim vimogam chistij viprasuvanij bilij halat bila shapochka vidpovidne vzuttya Dlya ob yektivnogo obstezhennya mozhut znadobitis rukavichki Dotrimannya mediko profesijnogo etiketu Pitannya slid staviti taktovno z urahuvannyam intelektualnogo rivnya paciyenta Likar maye zajmati polozhennya yake nazivayetsya klasichnim abo akademichnim likar znahoditsya pravoruch vid paciyenta oblichchyam do nogo Vstanovlennya dovirlivih stosunkiv mizh likarem ta paciyentom zabezpechuye uspishnist obstezhennya ta likuvannya Metodika zbirannya anamnezuShema anamnezu Anamnez skladayetsya z takih p yati poslidovnih rozdiliv 1 Pasportna chastina 2 Skargi hvorogo 3 Anamnez hvorobi 4 Zagalnij anamnez 5 Anamnez zhittya Anamnestichni dani docilno spochatku zapisuvati na okremomu arkushi paperi chi na diktofon a potim perenositi v oficijnij dokument istoriyu hvorobi chi medichnogo kartu ambulatornogo hvorogo Takim chinom zberigayetsya povna informaciya pro paciyenta zokrema i anamnestichni dani na period likuvannya Pasportna chastina Pasportna chastina lat pars officialis rozpituvannya hvorogo pro osobovi dani Poslidovno z yasovuyut PIB vik stat simejnij stan adresu kontaktnij telefon datu gospitalizaciyi osoblivosti ShMD samozvernennya osvitu profesiyu misce roboti posadu u razi invalidnosti prichinu datu vstanovlennya grupu V osib pensijnogo viku datu vihodu na pensiyu prichinu Ci dani mayut i pevne diagnostichne znachennya Adzhe vik mozhe svidchiti pro imovirnist chi nejmovirnist pevnoyi hvorobi Profesijna diyalnist hvorogo dast uyavlennya pro vpliv shkidlivih virobnichih chinnikiv na zdorov ya paciyenta Skargi hvorogo Skargi hvorogo molestiae aegroti fiksuyutsya na den kuraciyi zi sliv hvorogo jogo batkiv chergovogo medichnogo personalu Meta pererahuvati skargi harakterni dlya hvorobi a takozh ti yaki vidobrazhayut uskladnennya fonovi ta suputni zahvoryuvannya Bezperechnoyu umovoyu uspihu ye cilespryamovana detalizaciya skarg hvorogo chi jogo batkiv vrahuvannya yih poyednannya ta bezumovno znannya klinichnoyi kartini zahvoryuvannya pri riznih infekciyah Odnim z vazhlivih napryamkiv opituvannya infekcijnih hvorih ye ocinka nayavnosti urazhennya shkiri ta slizovih yih harakteru Vazhlivo vstanoviti koli vinik visip z chim pov yazane jogo viniknennya chi buli analogichni zmini na shkiri ta slizovih ranishe vstanoviti nayavnist harchovoyi pobutovoyi chi inshoyi alergiyi chi suprovodzhuvalas poyava visipan pidvishennyam temperaturi tila de lokalizuvalis pershi visipannya i yakij harakter voni mali yak poshiryuvalis i vidozminyuvalis chi suprovodzhuyutsya sverblyachkoyu bolem U hvorih zi skargami na zhovtyanicyu maye znachennya utochnennya poslidovnosti poyavi zhovtyanichnogo vidtinku chi zabarvlennya skler shkiri potemninnya sechi ta posvitlinnya kalu nayavnist boliv v pravomu pidreber yi virazhenoyi sverblyachki shkiri Pri harakteristici bolyu vazhlivo ociniti v miru mozhlivosti stupin jogo intensivnosti lokalizaciyu trivalist posilennya chi poslablennya zalezhno vid pevnogo polozhennya chi pri zmini ostannogo poyednannya z inshimi simptomami golovokruzhinnyam blyuvannyam tosho reakciyi do Pri infekciyah sho perebigayut iz sindromom angini providnimi ye skargi na bil u gorli Maye znachennya viyasnennya intensivnosti bolyu zv yazok jogo z aktom kovtannya Harakteristika garyachki peredbachaye ne lishe vkazannya granichnih mezh kolivannya temperaturi tila ale j vrahuvannya dobovih kolivan nayavnist garyachki profuznogo potu reakciyi na zharoznizhuvalni preparati vidchuttya zharu Tip dihannya Nayavnist zadishki yiyi harakter Kashel ye odnim z veduchih simptomiv pri infekciyah dihalnih shlyahiv Neobhidne dodatkove rozpituvannya dlya ocinki harakteru kashlyu suhij neproduktivnij vologij produktivnij maloproduktivnij intensivnij pomirno intensivnij pristupopodibnij postijnij chastij ridkij perehodyachij v yaduhu sudomnij pri kashlyuku U razi nayavnosti mokrotinnya potribno jogo yakomoga detalnishe opisati kilkist harakter sliziste slizisto gnijne gnijne Nayavnist domishok krov yiyi kilkist Velmi variabelna i harakteristika nezhittyu zi skupimi chi ryasnimi vidilennyami seroznimi slizistimi slizisto gnijnimi chi cukrovichnimi Vazhlivim ye poyednannya kashlyu ta nezhittyu Velikoyi uvagi zavzhdi zaslugovuyut skargi na blyuvannya chi nudotu Neobhidno z yasuvati kratnist povtoryuvannya simptomu harakter ta ob yem blyuvotnih mas prinosit polegshennya chi ni suprovodzhennya timi chi inshimi simptomami virazheni golovni boli garyachka tosho zv yazok z inshimi proyavami zahvoryuvannya ta prijomom yizhi Veduchim proyavom pri kishkovih infekciyah ye diareya Vazhlivo utochniti chastotu ob yem defekacij harakter poziviv stupin rozridzhennya kalu ridkij kashkopodibnij vodyanistij sformovanij kolir fekalij nayavnist ta ob yem patologichnih domishok sliz krov tosho Klinichni proyavi infekcijnih zahvoryuvan duzhe variabelni tomu potribno vrahovuvati ves spektr mozhlivih skarg Anamnez hvorobi Anamnez hvorobi anamnesis morbi vidomosti pro viniknennya i perebig hvorobi U procesi rozpituvannya hvorogo neobhidno detalno z yasuvati z yakogo chasu vin vvazhaye sebe hvorim yak pochinalos zahvoryuvannya raptovo postupovo z chim pov yazuye jogo viniknennya chi zvertavsya za medichnoyu dopomogoyu yake likuvannya provodilosya i jogo efektivnist Zagalnij anamnez Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2017 Zagalnij anamnez anamnesis communis sub yektivna harakteristika paciyentom funkcionalnogo stanu najvazhlivishih organiv i sistem svogo organizmu u tomu chisli ne zaluchenih do osnovnogo patologichnogo procesu Zbir zagalnogo anamnezu maye vazhlive znachennya u diagnostichnomu procesi Sercevo sudinna sistema Dihalna sistema Travna sistema Sechova sistema Stateva sistema Nervova sistema Organi chuttya Oporno ruhovij aparat Endokrinna sistema Anamnez zhittya Anamnez zhittya anamnesis vitae provoditsya dlya ditej rannogo viku do 3 h rokiv Vid yakoyi vagitnosti i yaka za likom ditina yaksho vagitnist ne persha to chim zakinchilis poperedni Perebig vagitnosti u materi toksikoz pershoyi drugoyi polovini vagitnosti pri nayavnosti proyavi toksikozu ekstragenitalna patologiya Pereneseni gostri infekcijni zahvoryuvannya vzhivannya medikamentiv Umovi pobutu ta praci vagitnoyi Shkidlivi zvichki Rezhim i osoblivosti harchuvannya vagitnoyi Chi vikoristana dekretna vidpustka Chi perebuvala pid sposterezhennyam zhinochoyi konsultaciyi Chi provodilis Yak perebigali pologi Harakteristika pologiv Chi zakrichala ditina vidrazu Ocinka za shkaloyu Apgar Masa tila ta zrist pri narodzhenni Koli prikladena do grudej i naskilki aktivno ssala ditina Stan pupkovoyi ranki na moment vipiski z pologovogo budinku Koli vidpav pupovinnij zalishok Nayavnist ta perebig tranzitornih staniv Zahvoryuvannya periodu novonarodzhenosti pologova travma nesumisnist krovi za rezus faktorom chi grupovimi antigenami zahvoryuvannya shkiri organiv dihannya septichni zahvoryuvannya ta inshi Na yakij den i z yakoyu masoyu ditina vipisuvalasya z pologovogo budinku Osoblivosti vigodovuvannya z momentu narodzhennya Tip vigodovuvannya Termini vvedennya fiziologichnih dodatkiv ta prikormiv Prichini zmini vidu vigodovuvannya Pri zmishanomu vigodovuvanni chim dogodovuyut ditinu z yakogo viku Pri shtuchnomu vigodovuvanni z yakogo viku ta chim goduvali ditinu v yakij kilkosti j v yakij poslidovnosti Chi otrimuvala soki vitamin D yakij doza trivalist kursu Koli pochala otrimuvati prikorm Chas vidnyattya vid grudej Harakter harchuvannya do pochatku teperishnogo zahvoryuvannya kratnist prijmannya yizhi yiyi harakter Fizichnij rozvitok ditini zbilshennya masi tila j zrostu po misyacyah ta pislya roku Rozvitok statiki ta motoriki koli pochala usmihatisya agukati vpiznavati mamu fiksuvati poglyad posmihatisya reaguvati na zvuki ta igrashki povertati golivku na zvuk vimovlyati okremi skladi slova frazi zapas sliv harakter movi Anamnez zhittya ditej starshogo viku Yaka za likom ditina Yak rozvivalasya v periodi rannogo ditinstva Stan uspishnosti u shkoli U razi pidozri na nayavnist infekcijnoyi hvorobi viyavlyayut epidemiologichnij anamnez Vazhlivij z vrahuvannyam dosit shirokoyi grupi priviznih infekcij malyariya amebiaz tropichni hvorobi tosho endemichnosti okremih antroponoznih chi zoonoznih infekcijnih zahvoryuvan a takozh pri diagnostici prirodno oseredkovih infekcijnih hvorob chuma tulyaremiya klishovij encefalit tosho Pereneseni zahvoryuvannya v tomu chisli j infekcijni ta hirurgichni vtruchannya Osoblivosti perebigu perenesenih zahvoryuvan Ocinka perenesenih infekcijnih zahvoryuvan povinna provoditis z vrahuvannyam nayavnosti chi vidsutnosti postinfekcijnogo imunitetu Napriklad pereneseni kir krasnuha epidemichnij parotit vitryana vispa tosho pevnoyu miroyu stavlyat pid sumniv mozhlivist povtornogo zahvoryuvannya A ot beshiha ta angina navpaki roblyat jmovirnim povtorne zahvoryuvannya Pri zbori anamnezu vazhlivimi ye vidomosti pro povtorni interkurentni zahvoryuvannya nizkij zastudnij porig recidivnij gerpes povtornu mononukleozopodibnu reakciyu tosho Ce dozvolyaye pripustiti nayavnist imunodeficitu i prognozuvati pidvishenu sprijnyatlivist do infekcij bilsh tyazhkij ta zatyazhnij perebig Neblagopriyemnim tlom mozhut sluzhiti takozh nayavni spadkovi zahvoryuvannya tomu viyasnennya genetichnogo anamnezu takozh ye vazhlivim pri zbori anamnezu zhittya u hvorih Profilaktichni sheplennya ocinyuyut provedennya yih vidpovidno do kalendarya viyasnyayut prichini vidhilennya vid ostannogo pravila vikonannya sheplennya stan ditini pid chas jogo provedennya reakciya pislya sheplennya u ditini i najblizhchih rodichiv tuberkulinovi probi yih rezultati Analiz anamnestichnih danih Anamnestichni dani dayut mozhlivist viznachiti Osnovni skargi Osnovni simptomi Urazhenu sistema Harakter perebigu zahvoryuvannya Mozhlivi prichiniLiteraturaI M Shulipenko Propedevtika vnutrishnoyi medicini zagalna diagnostika i semiotika K Medicina Kiyiv 2008 308 s ISBN 978 966 10 0011 6 S 123 138PosilannyaAnamnez 29 chervnya 2021 u Wayback Machine VUE ANAMNEZ 18 bereznya 2022 u Wayback Machine O K Napreyenko Anamnez 22 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X