Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кипча цькі мо ви англ Kipchak Kypchak Qypchaq languages група тюркських мов алтайської мовної сім ї мов Поширені в Східн

Кипчацько-булгарські мови

Кипчацько-булгарські мови

Кипча́цькі мо́ви (англ. Kipchak (Kypchak, Qypchaq) languages) — група тюркських мов алтайської мовної сім'ї мов. Поширені в Східній Європі та Середній Азії, на північному заході тюркомовного світу. Назва походить від тюркського імені середньовічних кочовиків-половців — «кипчаки». Інші назви — північноза́хідні тю́ркські мо́ви (англ. Northwestern Turkic languages), тау-група, половецька група.

image
Тюркські мови:
   Кипчацькі мови

Класифікація

  1. Алтайські мови
    1. Тюркські мови
      1. Власне тюркські мови
        1. Кипчацькі мови (Північнозахідні тюркські мови)
          1. Кипчацько-булгарські мови (Булгаро-кипчацькі; Повлозько-кипчацькі мови)
            1. Башкирська мова
            2. †
            3. Татарська мова
          2. Кипчацько-киргизькі мови (Киргизо-кипчацькі; Киргизькі мови)
            1. Киргизька мова
          3. Кипчацько-ногайські мови (Ногайсько-кипчацькі; Ногайські мови)
            1. Карагашська мова
            2. Казахська мова
            3. Каракалпацька мова
            4. Ногайська мова
            5. Сибірсько-татарська мова
            6. †
          4. Кипчацько-половецькі мови (Половецько-кипчацькі; Половецькі мови)
            1. Вірмено-кипчацька мова †
            2. Караїмська мова
            3. Карачаєво-балкарська мова
            4. Кримськотатарська мова
            5. Кримчацька мова
            6. Кумицька мова
            7. †
            8. Половецька мова †
            9. Урумська мова

Кримськотатарська і урумська мова займають проміжне положення між кипчацькими і огузькими мовами (ряд діалектів є кипчацько-половецькими, ряд — огузькими за походженням, літературна норма має змішаний характер).

Галерея

image
image
image
image
Кипчацькі мови Кипчацько-булгарські Ногайські та киргизькі Кипчацько-половецькі
   Кипчацько-булгарські мови
   Ногайські та киргизькі мови
   Кипчацько-половецькі мови
   Татарська мова
   Башкирська мова
   Казахська мова
   Киргизька мова
   Каракалпацька мова
   Ногайська мова
   Кумицька мова
   Караїмська мова
   Карачаєво-балкарська мова
   Кримськотатарська мова
   Урумська мова

Особливості

Кипчацькі мови мають низку особливостей, через які лінгвісти класифікують їх сукупно. Деякі з цих особливостей є спільними з іншими тюркськими мовами, інші є унікальними, властиві лише кипчацьким мовам.

Загальнотюркські риси
  • Зміна прототюркського *d на /j/. Наприклад:
hadaq > ajaq «ступня»
  • Втрата первинного звуку *h. Наприклад:
hadaq > ajaq «ступня»
Унікальні риси
olor — olar «їх»
jetti > ʒetti «сім»
  • Дифтонги в останньому складі * /ɡ/ й * /b/. Наприклад:
taɡ > taw «гора»
sub > suw «вода»

Загальні відомості

Поволзько-кипчацка спільність визнається не всіма вченими, існує альтернативна точка зору, відповідно до якої, татарська мова є половецько-кипчацькою, а башкирська — ногайсько-кипчацькою (саме така точка зору сформульована у книзі «Порівняльно-історична граматика тюркських мов. Регіональні реконструкції» за редакцією Е. Р. Тенішева).

Половецько-кипчацька підгрупа поділяється низкою дослідників на дві підгрупи, в першу з яких входять караїмська і кримськотатарська мови разом з усіма етнолектами, а в другу решта (кумицька, карачаєво-балкарська і вимерлі вірмено-кипчацька і мамлюксько-кипчацька).

Також як кипчацькі розглядаються киргизько-кипчацькі мови — , і киргизька мови. Традиційно об'єднуються перш за все з ногайськими, але це вже в плані глоттохронології помилково: киргизько-кипчацький мовний тип сформувався раніше поділу решти кипчацького ареалу на поволзький, половецький і ногайський ареали, ногайський мовний тип, навпаки, є пізнішим з кипчацьких.

належала до хакасько-алтайської групі східної гілки тюркських мов, фахівці, що виводять киргизько-кипчацьку групу з давньокиргизької, дотримуються точки зору, відповідно в процесі асиміляції сучасні киргизько-кипчацькі мови придбали чимало рис (лексичних і граматичних) сусідньої казахської мови, що і дає підставу сучасним лінгвістам зараховувати ці мови до кипчацьких.

Кипчацькі мови поширені по всій Росії від Балтики і Причорномор'я до Кавказу та Уралу аж до Сибіру, а також у Казахстані, Киргизії, Таджикистані, Туркменістані та Узбекистані. Чисельність мовців перевищує двадцять мільйонів.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 17 листопада 2009.
  2. Язык во времени. Классификация тюркских языков. Лекция Олега Мудрака. Архів оригіналу за 6 Серпня 2012. Процитовано 17 Листопада 2009.

Джерела

  • Johanson, Lars; Csató, Éva Ágnes. The Turkic Languages. London: Routledge, 1998. .
  • Menges, Karl H. The Turkic Languages and Peoples (2nd ed.). Wiesbaden: Harrassowitz, 1995. .
  • Баскаков Н. А., Баскаков А. Н. Современные кыпчакские языки / Отв. ред. Д. С. Насыров. — Нукус: Каракалпакстан, 1987.
  • Языки Мира. Тюркские языки / Отв. ред. Тенишев Э. Р. — Бишкек: Кыргызстан, 1997. (репринт: Москва: Индрик, 1997 )
  • Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков: Региональные реконструкции / Отв. ред. Тенишев Э. Р. — Москва, 2002.
  • Гаркавец А. Н. Кыпчакское письменное наследие. Том I. Каталог и тексты памятников армянским письмом. — Алматы: Дешт-и-Кыпчак, 2002.
  • Гаркавец А. Н. Кыпчакское письменное наследие. Том II. Памятники духовной культуры караимов, куманов-половцев и армяно-кыпчаков. — Алматы: Баур, 2007.
  • Гаркавец А. Н. Кыпчакское письменное наследие. Том III. Кыпчакский словарь. — Алматы: Баур; КАСЕАН, 2010.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kipcha cki mo vi angl Kipchak Kypchak Qypchaq languages grupa tyurkskih mov altajskoyi movnoyi sim yi mov Poshireni v Shidnij Yevropi ta Serednij Aziyi na pivnichnomu zahodi tyurkomovnogo svitu Nazva pohodit vid tyurkskogo imeni serednovichnih kochovikiv polovciv kipchaki Inshi nazvi pivnichnoza hidni tyu rkski mo vi angl Northwestern Turkic languages tau grupa polovecka grupa Tyurkski movi Kipchacki moviKlasifikaciyaAltajski movi Tyurkski movi Vlasne tyurkski movi Kipchacki movi Pivnichnozahidni tyurkski movi Kipchacko bulgarski movi Bulgaro kipchacki Povlozko kipchacki movi Bashkirska mova Tatarska mova Kipchacko kirgizki movi Kirgizo kipchacki Kirgizki movi Kirgizka mova Kipchacko nogajski movi Nogajsko kipchacki Nogajski movi Karagashska mova Kazahska mova Karakalpacka mova Nogajska mova Sibirsko tatarska mova Kipchacko polovecki movi Polovecko kipchacki Polovecki movi Virmeno kipchacka mova Karayimska mova Karachayevo balkarska mova Krimskotatarska mova Krimchacka mova Kumicka mova Polovecka mova Urumska mova mertva mova Krimskotatarska i urumska mova zajmayut promizhne polozhennya mizh kipchackimi i oguzkimi movami ryad dialektiv ye kipchacko poloveckimi ryad oguzkimi za pohodzhennyam literaturna norma maye zmishanij harakter Galereya Kipchacki movi Kipchacko bulgarski Nogajski ta kirgizki Kipchacko polovecki Kipchacko bulgarski movi Nogajski ta kirgizki movi Kipchacko polovecki movi Tatarska mova Bashkirska mova Kazahska mova Kirgizka mova Karakalpacka mova Nogajska mova Kumicka mova Karayimska mova Karachayevo balkarska mova Krimskotatarska mova Urumska movaOsoblivostiKipchacki movi mayut nizku osoblivostej cherez yaki lingvisti klasifikuyut yih sukupno Deyaki z cih osoblivostej ye spilnimi z inshimi tyurkskimi movami inshi ye unikalnimi vlastivi lishe kipchackim movam Zagalnotyurkski risi Zmina prototyurkskogo d na j Napriklad hadaq gt ajaq stupnya dd Vtrata pervinnogo zvuku h Napriklad hadaq gt ajaq stupnya dd Unikalni risi Ekstensivnij singarmonizm Napriklad olor olar yih dd Chasta asimilyaciya pershogo zvuku j Napriklad jetti gt ʒetti sim dd Diftongi v ostannomu skladi ɡ j b Napriklad taɡ gt taw gora sub gt suw voda dd Zagalni vidomostiPovolzko kipchacka spilnist viznayetsya ne vsima vchenimi isnuye alternativna tochka zoru vidpovidno do yakoyi tatarska mova ye polovecko kipchackoyu a bashkirska nogajsko kipchackoyu same taka tochka zoru sformulovana u knizi Porivnyalno istorichna gramatika tyurkskih mov Regionalni rekonstrukciyi za redakciyeyu E R Tenisheva Polovecko kipchacka pidgrupa podilyayetsya nizkoyu doslidnikiv na dvi pidgrupi v pershu z yakih vhodyat karayimska i krimskotatarska movi razom z usima etnolektami a v drugu reshta kumicka karachayevo balkarska i vimerli virmeno kipchacka i mamlyuksko kipchacka Takozh yak kipchacki rozglyadayutsya kirgizko kipchacki movi i kirgizka movi Tradicijno ob yednuyutsya persh za vse z nogajskimi ale ce vzhe v plani glottohronologiyi pomilkovo kirgizko kipchackij movnij tip sformuvavsya ranishe podilu reshti kipchackogo arealu na povolzkij poloveckij i nogajskij areali nogajskij movnij tip navpaki ye piznishim z kipchackih nalezhala do hakasko altajskoyi grupi shidnoyi gilki tyurkskih mov fahivci sho vivodyat kirgizko kipchacku grupu z davnokirgizkoyi dotrimuyutsya tochki zoru vidpovidno v procesi asimilyaciyi suchasni kirgizko kipchacki movi pridbali chimalo ris leksichnih i gramatichnih susidnoyi kazahskoyi movi sho i daye pidstavu suchasnim lingvistam zarahovuvati ci movi do kipchackih Kipchacki movi poshireni po vsij Rosiyi vid Baltiki i Prichornomor ya do Kavkazu ta Uralu azh do Sibiru a takozh u Kazahstani Kirgiziyi Tadzhikistani Turkmenistani ta Uzbekistani Chiselnist movciv perevishuye dvadcyat miljoniv Primitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 17 listopada 2009 Yazyk vo vremeni Klassifikaciya tyurkskih yazykov Lekciya Olega Mudraka Arhiv originalu za 6 Serpnya 2012 Procitovano 17 Listopada 2009 DzherelaJohanson Lars Csato Eva Agnes The Turkic Languages London Routledge 1998 ISBN 0 415 08200 5 Menges Karl H The Turkic Languages and Peoples 2nd ed Wiesbaden Harrassowitz 1995 ISBN 3 447 03533 1 Baskakov N A Baskakov A N Sovremennye kypchakskie yazyki Otv red D S Nasyrov Nukus Karakalpakstan 1987 Yazyki Mira Tyurkskie yazyki Otv red Tenishev E R Bishkek Kyrgyzstan 1997 reprint Moskva Indrik 1997 ISBN 5 85759 061 2 Sravnitelno istoricheskaya grammatika tyurkskih yazykov Regionalnye rekonstrukcii Otv red Tenishev E R Moskva 2002 Garkavec A N Kypchakskoe pismennoe nasledie Tom I Katalog i teksty pamyatnikov armyanskim pismom Almaty Desht i Kypchak 2002 Garkavec A N Kypchakskoe pismennoe nasledie Tom II Pamyatniki duhovnoj kultury karaimov kumanov polovcev i armyano kypchakov Almaty Baur 2007 Garkavec A N Kypchakskoe pismennoe nasledie Tom III Kypchakskij slovar Almaty Baur KASEAN 2010 PosilannyaGarkavec A N Kypchakskie yazyki 23 Travnya 2021 u Wayback Machine moskvinskoyu

Дата публікації:
Топ