Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Докладніше Населення Польщі Населення післявоєнної Польщі стало етнічно набагато більш однорідним в результаті нацистськ

Етнічні меншини Польщі

Етнічні меншини Польщі
Докладніше: Населення Польщі

Населення післявоєнної Польщі стало етнічно набагато більш однорідним в результаті нацистського Голокосту, радикально змінених польських кордонів, влаштованих радянською владою депортацій значних польських меншин із Литви, Білорусі і України та депортації українців із Польщі.

Історичний зріз

Національні меншини в Королівстві Польщі та Речі Посполитій

Хоча поняття етнічної меншини здебільшого використовується з прив'язкою до сучасності, з історичного погляду, Польща була дуже багатонаціональною країною. На самому початку особливо помітним був наплив єврейських і німецьких поселенців, які утворювали значні меншини або й переважали у міських центрах. Після польсько-литовської унії в середині XIV століття та Люблінської унії, яка формально створила Річ Посполиту в 1569 році, основну частину населення Речі Посполитої становили литовці і русини.

Оцінка за 1493 рік подає загальне населення Польщі і Литви на рівні 7,5 мільйона чоловік, розбиваючи його за етнічною ознакою на:

1618 року після Деулінського перемир'я населення Речі Посполитої разом зі збільшенням її території сягнуло 12 млн душ. Її жителі можна було б умовно розділити на:

На той час шляхта (польська знать) становила 10%, а бюргери — 15%.

Через втрати населення і територій у середині і наприкінці XVII сторіччя, чисельність населення Речі Посполитої в 1717 році скоротилася до всього лише 9 мільйонів осіб, розподілених за такими етнічними групами:

Національні меншини у Другій Республіці

Докладніше: Друга Польська Республіка та (Полонізація#Польща у міжвоєнні роки)
image
Польща, лінгвістична карта 1937
image
Мова навчання у міжвоєнних польських школах і відсоток населення, який відзначав певну мову як рідну, 1937/38. Натисніть, щоб збільшити.

Польща історично була країною багатьох національностей. Це особливо відповідало дійсності після відновлення її незалежності за підсумками Першої світової війни. Перепис 1921 відніс до меншин 30,8% населення. Ця тенденція ще більше посилилася з польською перемогою у Польсько-радянській війні та, як наслідок, великими територіальними здобутками Польщі на сході. Згідно з польським переписом 1931 (як засвідчує Норман Дейвіс), 68,9% населення було польським, 13,9% були українцями, близько 10% становили євреї, 3,1% — білоруси, 2,3% — німці і 2,8% — інші, включаючи литовців, чехів і вірмен. Крім того, були невеликі громади росіян і циган. Становище меншин було складною темою і з плином часу змінювалося.

Польща була також країною багатьох релігій. У 1921 році 16 057 229 поляків (приблизно 62,5%) були католиками римського (латинського) обряду, 3 031 057 (близько 11,8%) громадян Польщі були католиками східного обряду (здебільшого українські греко-католики і вірменські католики), 2 815 817 (близько 10,95%) були православними, 2 771 949 (приблизно 10,8%) були юдеями і 940 232 (близько 3,7%) були протестантами (головним чином євангельськими лютеранами.) До 1931 року Польща мала другу у світі за величиною єврейську громаду — одна п'ята всіх євреїв світу проживали у межах її кордонів (близько 3 136 000 осіб).

Сучасність

Національні меншини в часи Народної Республіки

Перед Другою світовою війною третину населення Польщі складали етнічні меншини. Однак після війни меншини Польщі здебільшого позникали у зв'язку з переглядом кордонів 1945 року і Голокостом. За час роботи Національного репатріаційного управління (пол. Państwowy Urząd Repatriacyjny), мільйони поляків були змушені покинути свої домівки у «східних кресах» і оселитися на заході, в колишніх німецьких землях. Водночас близько 5 мільйонів німців, які залишилися (близько 8 мільйонів вже втекло або було вигнано і близько 1 мільйона було вбито в 1944-1946 рр.) було схожим чином виселено з цих територій у союзницькі зони окупації. ​​Українська і білоруська меншини тепер опинилися здебільшого у межах Радянського Союзу; опір тих, хто виступав проти цієї нової політики (як Українська повстанська армія в горах Бещади), придушили до кінця 1947 року в ході операції «Вісла».

Єврейське населення Польщі, яка складало найбільшу єврейську громаду в довоєнній Європі чисельністю близько 3,3 мільйона осіб, до 1945 було практично повністю знищено. Близько 3 мільйонів євреїв померли від голоду у багатьох гетто і трудових таборах, були вигублені в нацистських таборах смерті або ескадронами смерті — айнзатцгрупами. Від 40 до 100 тис. польських євреїв вижили після Голокосту у Польщі, а ще від 50 000 до 170 000 було репатрійовано з СРСР, і від 20 000 до 40 000 — з Німеччини та інших країн. Після війни у Польщі налічувалося щонайбільше від 180 000 до 240 000 євреїв, які оселилися здебільшого у Варшаві, Лодзі, Кракові і Вроцлаві.

Права меншин у Третій Республіці

Права етнічних меншин у Польщі гарантовані в статті 35 Конституції 1997 року:

1. Республіка Польща забезпечує польським громадянам, які належать до національних або етнічних меншин, свободу зберігати і розвивати свою власну мову, підтримувати звичаї і традиції та розвивати свою власну культуру.
2. Національні та етнічні меншини мають право створювати освітні та культурні заклади, установи, покликані захищати релігійну ідентичність, а також брати участь у розв'язанні питань, пов'язаних з їхньою культурною самобутністю.

Проект закону про етнічні та національні меншини і регіональні мови від 6 січня 2005 року (пол. Ustawa o mniejszościach narodowych i etnicznych oraz o języku regionalnym) передбачає, що для визнання етнічною чи національною меншиною даній групі потрібно проживати у Польщі не менше ніж 100 років, що виключає меншини, які раніше визнавав такими комуністичний режим, такі як греки. Нині у Польщі є три категорії визнаних меншин: 9 національних меншин (білоруси, чехи, литовці, німці, вірмени, росіяни, словаки, українці, євреї), 4 етнічні меншини (караїми, лемки, роми і татари) та одна регіональна мовна меншина (кашуби).

12 лютого 2009 Польща ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин:

  1. мови меншин: білоруська, чеська, іврит, ідиш, караїмська, кашубська, литовська, лемківська, німецька, вірменська, циганська, російська, словацька, татарська та українська.
  2. регіональна мова: кашубська
  3. мови національних меншин: білоруська, чеська, іврит, ідиш, литовська, німецька, вірменська, російська, словацька та українська
  4. мови етнічних меншин: караїмська, лемківська, ромська і татарська
  5. нетериторіальні мови: іврит, ідиш, караїмська, вірменська і ромська.

Демографія

Під час польського перепису 2002 року 96,7% населення Польщі заявляло про свою польську національність, а 97,8% відзначили, що вдома говорять польською мовою. За даними перепису 2011 року, 1,44% з 39 мільйонів жителів Польщі визнали, що ведуть свій родовід від предків якого-небудь іншого народу, відмінного від польського. Це число включає 418 000 тих, які обрали таке національно-етнічне самовизначення, як сілезці (362 000 назвали це своєю єдиною етнічною належністю і 391 000 — другою етнічною належністю) та 17 000 кашубів (16 000 назвали таку свою етнічну належність як єдину). Визнані меншини налічували 0,3% населення: 49 000 німців (26 000 як єдина етнічна належність), 36 000 українців (26 000 виключно українського походження), 7 000 лемків (5 000 виключно цього етнічного походження), 37 000 білорусів (для 31 000 з них це єдине етнічне походження), 12 000 ромів (9 000 обрали ромське походження як своє єдине), 8 000 росіян (для 5 000 це єдине етнічне походження). 0,2% населення становлять іноземні громадяни.

Польський перепис 2002 року:

  • 38 230 080 — загальна чисельність населення Польщі
  • 36 983 720 — поляки
  • 774 885 — національність не вказали
  • 471 475 — непольського або багатонаціонального походження

Перепис 2011 року:

  • 38 512 000 — загальна чисельність населення Польщі
  • 36 157 000 — тільки польської національності
  • 951 000 — національність не вказали
  • 1 404 000 заявили, що не є поляками або з огляду на свою першу національно-етнічну належність, або на другу; 842 000 з них заявили про свою непольську національно-етнічну належність разом із польською (52% сілезців, 93% кашубів, 46% німців, 40% українців); 640 000 заявили про свою непольську національно-етнічну належність як першу (562 000 зазначили тільки непольську національно-етнічну належність); 802 000 заявили про свою непольську національно-етнічну належність як другу (50% сілезців, 26% кашубів, 8% німців).

Загальна картина походження населення Польщі в 2011 році була такою:

Походження населення % Населення
європейське 98,6 37 962 000
Євросоюз 98,2 37 813 000
     Етнічно польське (в тому числі сілезці і кашуби) 97,7 37 602 000
     Інші держави-члени ЄС (насамперед німецьке) 0,5 211 000
Решта Європи (перш за все українське і білоруське) 0,4 149 000
Інше походження (передовсім в'єтнамське) <0,1 29 000
Різнорасове або незазначене походження 1,4 521 000
Все населення 100 38 512 000

Вірмени

У XIV столітті на території польського королівства оселилися 50 000 вірмен, і за кілька хвиль послідовних імміграцій поступово сформувалася вірменська колонія. Згідно з польським переписом 2002, у Польщі є 1 082 вірмени, хоча орієнтовані на вірмен джерела оцінюють їхню чисельність аж у 92 000. У XVII столітті вірменська православна громада навернулася в католицтво. У Львові, яким у ті часи володіло Польське королівство, досі є вірменська церква, де духовенство веде проповіді вірменською мовою.

Білоруси

За польським переписом 2002 року, про свою належність до цієї групи заявили 48 700 людей.

Вони компактно проживають у районі Білостока, на південь і схід від міста, та в районах, прилеглих до кордону з Білоруссю.

Чехи

Докладніше: Чехи в Польщі

За даними польського перепису 2002, у Польщі живе 386 чехів, багато з них у Зелюві або поблизу чеського кордону. Можна стверджувати, що найвідоміший поляк із чеським корінням — це художник Ян Матейко.

Німці

Німці залишаються у Помор'ї, Сілезії, Східній Пруссії і Любуській землі. Поточні оцінки спираються на перепис населення 2002, який нарахував 147 094 німці, що живуть здебільшого в районі міст Ополе, Катовиці та Ченстохова (південно-західна частина Польщі).

Греки

Приблизно 4-5 тис. греків живуть у центральній і південно-східній Польщі, більшість із яких прибула в 1949 році, після громадянської війни у Греції. Передбачається, що після цього конфлікту, близько 14 тис. греків переселилися у Польщу, розмістившись переважно у місті Згожелець у Нижній Сілезії. З плином часу більшість із них повернулася на батьківщину або переїхала в Німеччину. На сьогодні у Польщі, за оцінками, проживає 25 000 греків.

Євреї

Докладніше: Історія євреїв у Польщі

Століттями Польща була головною країною євреїв всього світу, а євреї утворювали головну меншину Польщі. Проте вона не пережила Другу світову війну. До війни у Польщі було 3 474 000 євреїв. Ті, кому вдалося вижити, втекли здебільшого у США, Ізраїль або Латинську Америку.

За даними Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі, під час перепису 2002 у Польщі налічувалося 1 055 євреїв. Їхні представники живуть, головним чином, у великих містах, таких як Варшава, Вроцлав, Краків і Люблін.

Караїми

Докладніше: Караїми

За даними перепису 2002 року, налічувалося 45 караїмів, 43 з яких були польськими громадянами.

Кашуби

Докладніше: Кашуби

За польським переписом 2002 року, тільки 5 100 осіб зазначили свою кашубську національність, хоча 52 665 назвали кашубську своєю рідною мовою. Згідно з даними цього перепису, в десятьох польських гмінах говорить кашубською понад 20% населення: Пшодково (49,0%), Суленчино (48,6 %), Стенжиця (43,2%), ґміна Сераковіце (39,9%), ґміна Ліня (35,5%), ґміна Хмельно (34,8%), Пуцьк (30,9%), Сомоніно (30,8%), Шемуд (26,3%) і Пархово (22,6%). Однак, за даними перепису 2011 року, кількість осіб, які обрали кашубську як свою першу етнічну належність, зросла до 17 000, а разом з тими, хто назвав кашубську своєю другою етнічною належністю, чисельність таких осіб становить 229 тис. Кашубом є колишній польський прем'єр-міністр, а нині голова Європейської ради Дональд Туск.

Курсенієки

Докладніше: Курсенієки
image
Територія, заселена куронами, станом на 1649

Якщо сьогодні курсенієки, також відомі у Польщі як «пруські курони» (пол. Kuronowie Pruscy) або «куронці» (пол. Kurończycy), а в Литві як «куршінінкай» (лит. Kuršininkai), є майже вимерлою балтійською етнічною групою, що проживає уздовж Куршської коси, то в 1649 область розселення курсенієків простягалася від міста Мемель до Данцига. Кінець кінцем, їх асимілювали німці, за винятком тих, що жили вздовж Куршської коси, де деякі мешкають і досі. Курсенієків на підставі мовної схожості аж до закінчення Першої світової війни, коли Латвія здобула незалежність від Російської імперії, зараховували до латишів. Це послужило логічним обґрунтуванням латвійських претензій на Куршську косу, Мемель та інші території Східної Пруссії, які пізніше було відкликано.

Лемки/Русини

Докладніше: Лемки

За даними перепису 2002 року, 5 863 особи (з них 62 русини) назвали себе лемками. Всі вони — громадяни Польщі. Згідно з переписом 2011 року, загалом у Польщі проживає 10 000 лемків (із них назвали лемківську як свою першу етнічну належність 7 000).

Литовці

За даними перепису населення 2002, у Польщі налічувалося 5 846 литовців (5 639 польських громадян). Вони компактно проживають у Сувалках, на північному сході Польщі, та на території гміни Пунськ, де у 2002 року становили 74,4% жителів (3 312 із 4 454).

Македонці

У Польщі, за переписом 2002 року, налічувалося 286 македонців, у тому числі 187 польських громадян. У 1970 році згадувалося про 5 000 носіїв македонської мови.

Мазури

За даними перепису 2002 року, 46 осіб самовизначилися як мазури, всі вони є громадянами Польщі.

Олендри/Фризи

За даними перепису 2002 року, 109 осіб самовизначилися як фризи, в тому числі 36 польських громадян.

Роми

За даними перепису 2002 року, у Польщі проживає 12 731 ром. Вони живуть розпорошено на всій території країни, хоча численніше представлені на півдні Польщі.

Росіяни

Росіяни розсіяні по всій території Польщі, але здебільшого проживають у східній її частині. Росіяни розкидані по всій території Польщі, За даними перепису 2002, у Польщі є 3 244 росіяни. Ця кількість включає в себе також старовірів, які належать до Східної церкви старообрядців і становлять 2-3 тис. осіб, що проживають на південному сході Польщі.

Шотландці

Шотландці переселялися у Польщу у великих кількостях у середині XVI ст. Це були переважно вихідці з високогірної Шотландії та здебільшого віряни католицької і єпископальної церков: вони тікали від релігійних переслідувань і суворих економічних умов. Цьому також сприяла жвава торгівля між портами східного узбережжя Шотландії, такими як Данді, Літ (нині район Единбургу) і Абердин та містами Данциг і Кенігсберг. Мандрівник і письменник Вільям Літгоу, відвідавши Польщу 1616 року, засвідчив, що в країні проживало орієнтовно 30 000 шотландських сімей. До сьогодні вважається, що багато поляків мають шотландське походження. Перепис 2011 року налічив 26 шотландців (у тому числі 13 польських громадян).

Сілезці

Докладніше: Сілезці

За оцінками програми ЄФРР «Interreg», у Польщі налічується до 2 000 000 сілезців. Однак, за польським переписом 2002 року, офіційно назвали себе сілезцями 173 153 людини, хоча тільки близько 60 000 осіб визнали сілезьку мову рідною. Під час польського перепису 2011 року, про належність до сілезької етнонаціональності заявили 809 тис. опитаних з 5 млн осіб у Сілезії, причому 362 тис. назвали її як свою єдину національність, 418 тис. обрали її своєю першою національністю, а 415 тис. відзначили цю свою національність спільно з польською національністю.

Словаки

Словаки живуть у деяких районах на півдні Польщі, налічуючи, за даними польського перепису 2002 року, 1 710 осіб. Польські словаки населяють два невеликі прикордонні райони у Спіші та Ораві (південь Польщі, біля польсько-словацького кордону). Великі групи словаків проживають у Кракові і області Сілезія.

Татари

Докладніше: Татари-липки

Досі існують і все ще практикують іслам невеликі громади польських татар-липків. Деякі польські міста, головним чином на північному сході Польщі (у Підляському воєводстві) мають мечеті. Татари прибули як наймані солдати, починаючи з кінця XIV століття. 1630 року татарське населення досягло приблизно 100 000, але перепис 2002 засвідчив тільки 447 жителів, які заявили про таку свою національність.

Українці

Докладніше: Українці Польщі

Українці розпорошені по різних східних і північних районах. Під час польського перепису 2002 року 27 172 особи заявили, що належать до цієї групи.

В'єтнамці

У Польщі проживає близько 50 тисяч в'єтнамців, здебільшого у великих містах. Вони видають низку газет — як про-, так і антикомуністичних. Першими іммігрантами були в'єтнамські студенти польських університетів у часи після закінчення Другої світової війни. Ці цифри дещо зросли під час В'єтнамської війни, коли угоди між комуністичними в'єтнамським і польським урядами дозволили в'єтнамським гастарбайтерам пройти виробниче навчання у Польщі. Велика кількість в'єтнамських іммігрантів також прибула після 1989 року.

Інші

Є також національні групи американців (у 2002 році — 1 541, з яких 992 мали польське громадянство), британці, турки (232, в тому числі 74 польські громадяни), угорці (579, включаючи 228 польських громадян), французи (2002: 1633, в тому числі 1 068 польських громадян), італійці (1 367, включаючи 835 польських громадян), серби, хорвати, болгари (1 112, в тому числі 404 польські громадяни), румуни, грузини, африканці, палестинці (229, у тому числі 146 польських громадян), інші араби, курди, скандинави, чеченці і в'єтнамці, які являють собою невеликі етнічні громади у таких великих містах, як Варшава, Краків і Гданськ. Є також різні етнічні групи з усього світу, як-от: зулуси (92, в тому числі 52 громадяни Польщі), курди (91, у тому числі 62 громадяни Польщі), афроамериканці (80, у тому числі 37 польських громадян), фламандці (23, в тому числі 10 польських громадян) тощо.

Див. також

Примітки

  1. Based on 1493 population map (p.92) from , Poland a Historical Atlas, Hippocrene Books, 1987,
  2. Based on 1618 population map [ 17 лютого 2013 у Wayback Machine.] (p.115), 1618 languages map (p.119), 1657-1667 losses map (p.128) and 1717 map [ 17 лютого 2013 у Wayback Machine.] (p.141) from , Poland a Historical Atlas, Hippocrene Books, 1987,
  3. , Social and Political History of the Jews in Poland, 1919–1939, Mouton Publishing, 1983, , Google Books, p. 17 [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Norman Davies, , Columbia University Press, 2005, , p.299 [ 21 травня 2016 у Wayback Machine.]
  5. Powszechny Spis Ludnosci r. 1921
  6. "Jews in Poland Since 1939" (PDF) [ 7 листопада 2006 у Wayback Machine.], YIVO Institute for Jewish Research, The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe, Yale University Press, 2005
  7. Konrad Pędziwiatr, “Silesian autonomist movement in Poland and one of its activists [ 13 березня 2012 у Wayback Machine.]”, Tischner European University, 2009
  8. (пол.) Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] on the pages of . Retrieved on 9 September 2007. - English version [ 25 липня 2011 у Wayback Machine.]
  9. List of declarations made with respect to treaty No. 148 - European Charter for Regional or Minority Languages [ 22 травня 2012 у Wayback Machine.], Status as of: 10/4/2012
  10. nationalities tables 1 or 2
  11. “Narodowości w Polsce [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.]”, Polskie Radio, 22 March 2012
  12. повніші офіційні результати з таблицею: Główny Urząd Statystyczny, Wyniki Narodowego Spisu Powszechnego Ludności i Mieszkań 2011 [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.], Opracowanie przygotowane na Kongres Demograficzny w dniach 22-23 marca 2012 r., p.18
  13. Główny Urząd Statystyczny, Wyniki Narodowego Spisu Powszechnego Ludności i Mieszkań 2011 [ 21 грудня 2012 у Wayback Machine.], Warszawa 2012, pp. 105-106
  14. Główny Urząd Statystyczny (січень 2013). [Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2011] (PDF) (польською) . Główny Urząd Statystyczny. Архів оригіналу (pdf) за 27 жовтня 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
  15. . Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 1 травня 2016.
  16. Armenians in Poland on ArmenianDiaspora.com [ 27 березня 2008 у Wayback Machine.]. Retrieved on 1 May 2009
  17. in: Harald Haarmann, Soziologie und Politik der Sprachen Europa, Munich, Deutscher Taschenbuch Verlag, wissenschaftliche Reihe 4161, 1975, 436 p.
  18. A Fischer, The Scots in Germany, 1902, John Donald reprint 1973.
  19. M Lynch, Scotland, A New History, Pimlico, London 2000
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 1 травня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  21. Academic studies Poland's Scots. BBC News. 14 July 2008. Процитовано 2 May 2010.
  22. Przemysław Jedlecki "Ponad 800 tys. Ślązaków!" (Over 800 thousand Silesian!"), "Gazeta Wyborcza, 2012-03-22 (in Polish) [ 2 січня 2020 у Wayback Machine.]
  23. (пол.) Wietnamczyk w postkomunistycznej Europie [ 10 вересня 2015 у Wayback Machine.]. rp.pl. Retrieved on 2011-05-30.
  24. Ewa Nowicka, YOUNG VIETNAMESE GENERATION IN POLAND: CAUGHT BETWEEN A ROCK AND A HARD PLACE, PRZEGLĄD ZACHODNI, 2014, No. II [1] [ 28 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dokladnishe Naselennya Polshi Naselennya pislyavoyennoyi Polshi stalo etnichno nabagato bilsh odnoridnim v rezultati nacistskogo Golokostu radikalno zminenih polskih kordoniv vlashtovanih radyanskoyu vladoyu deportacij znachnih polskih menshin iz Litvi Bilorusi i Ukrayini ta deportaciyi ukrayinciv iz Polshi Istorichnij zrizNacionalni menshini v Korolivstvi Polshi ta Rechi Pospolitij Hocha ponyattya etnichnoyi menshini zdebilshogo vikoristovuyetsya z priv yazkoyu do suchasnosti z istorichnogo poglyadu Polsha bula duzhe bagatonacionalnoyu krayinoyu Na samomu pochatku osoblivo pomitnim buv napliv yevrejskih i nimeckih poselenciv yaki utvoryuvali znachni menshini abo j perevazhali u miskih centrah Pislya polsko litovskoyi uniyi v seredini XIV stolittya ta Lyublinskoyi uniyi yaka formalno stvorila Rich Pospolitu v 1569 roci osnovnu chastinu naselennya Rechi Pospolitoyi stanovili litovci i rusini Ocinka za 1493 rik podaye zagalne naselennya Polshi i Litvi na rivni 7 5 miljona cholovik rozbivayuchi jogo za etnichnoyu oznakoyu na 3 25 miljona polyakiv 3 75 miljona rusiniv 0 5 miljona litovciv 1618 roku pislya Deulinskogo peremir ya naselennya Rechi Pospolitoyi razom zi zbilshennyam yiyi teritoriyi syagnulo 12 mln dush Yiyi zhiteli mozhna bulo b umovno rozdiliti na polyakiv 4 5 mln ukrayinciv 3 5 miljona bilorusiv 1 5 miljona litovciv 0 75 mln prussiv 0 75 mln yevreyiv 0 5 mln latishiv 0 5 mln Na toj chas shlyahta polska znat stanovila 10 a byurgeri 15 Cherez vtrati naselennya i teritorij u seredini i naprikinci XVII storichchya chiselnist naselennya Rechi Pospolitoyi v 1717 roci skorotilasya do vsogo lishe 9 miljoniv osib rozpodilenih za takimi etnichnimi grupami 4 5 mln polyakiv 1 5 mln ukrayinciv 1 2 mln bilorusiv 0 8 mln litovciv 0 5 mln yevreyiv 0 5 mln inshih Nacionalni menshini u Drugij Respublici Dokladnishe Druga Polska Respublika ta Polonizaciya Polsha u mizhvoyenni roki Polsha lingvistichna karta 1937 Mova navchannya u mizhvoyennih polskih shkolah i vidsotok naselennya yakij vidznachav pevnu movu yak ridnu 1937 38 Natisnit shob zbilshiti Polsha istorichno bula krayinoyu bagatoh nacionalnostej Ce osoblivo vidpovidalo dijsnosti pislya vidnovlennya yiyi nezalezhnosti za pidsumkami Pershoyi svitovoyi vijni Perepis 1921 vidnis do menshin 30 8 naselennya Cya tendenciya she bilshe posililasya z polskoyu peremogoyu u Polsko radyanskij vijni ta yak naslidok velikimi teritorialnimi zdobutkami Polshi na shodi Zgidno z polskim perepisom 1931 yak zasvidchuye Norman Dejvis 68 9 naselennya bulo polskim 13 9 buli ukrayincyami blizko 10 stanovili yevreyi 3 1 bilorusi 2 3 nimci i 2 8 inshi vklyuchayuchi litovciv chehiv i virmen Krim togo buli neveliki gromadi rosiyan i cigan Stanovishe menshin bulo skladnoyu temoyu i z plinom chasu zminyuvalosya Polsha bula takozh krayinoyu bagatoh religij U 1921 roci 16 057 229 polyakiv priblizno 62 5 buli katolikami rimskogo latinskogo obryadu 3 031 057 blizko 11 8 gromadyan Polshi buli katolikami shidnogo obryadu zdebilshogo ukrayinski greko katoliki i virmenski katoliki 2 815 817 blizko 10 95 buli pravoslavnimi 2 771 949 priblizno 10 8 buli yudeyami i 940 232 blizko 3 7 buli protestantami golovnim chinom yevangelskimi lyuteranami Do 1931 roku Polsha mala drugu u sviti za velichinoyu yevrejsku gromadu odna p yata vsih yevreyiv svitu prozhivali u mezhah yiyi kordoniv blizko 3 136 000 osib SuchasnistNacionalni menshini v chasi Narodnoyi Respubliki Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu tretinu naselennya Polshi skladali etnichni menshini Odnak pislya vijni menshini Polshi zdebilshogo poznikali u zv yazku z pereglyadom kordoniv 1945 roku i Golokostom Za chas roboti Nacionalnogo repatriacijnogo upravlinnya pol Panstwowy Urzad Repatriacyjny miljoni polyakiv buli zmusheni pokinuti svoyi domivki u shidnih kresah i oselitisya na zahodi v kolishnih nimeckih zemlyah Vodnochas blizko 5 miljoniv nimciv yaki zalishilisya blizko 8 miljoniv vzhe vteklo abo bulo vignano i blizko 1 miljona bulo vbito v 1944 1946 rr bulo shozhim chinom viseleno z cih teritorij u soyuznicki zoni okupaciyi Ukrayinska i biloruska menshini teper opinilisya zdebilshogo u mezhah Radyanskogo Soyuzu opir tih hto vistupav proti ciyeyi novoyi politiki yak Ukrayinska povstanska armiya v gorah Beshadi pridushili do kincya 1947 roku v hodi operaciyi Visla Yevrejske naselennya Polshi yaka skladalo najbilshu yevrejsku gromadu v dovoyennij Yevropi chiselnistyu blizko 3 3 miljona osib do 1945 bulo praktichno povnistyu znisheno Blizko 3 miljoniv yevreyiv pomerli vid golodu u bagatoh getto i trudovih taborah buli vigubleni v nacistskih taborah smerti abo eskadronami smerti ajnzatcgrupami Vid 40 do 100 tis polskih yevreyiv vizhili pislya Golokostu u Polshi a she vid 50 000 do 170 000 bulo repatrijovano z SRSR i vid 20 000 do 40 000 z Nimechchini ta inshih krayin Pislya vijni u Polshi nalichuvalosya shonajbilshe vid 180 000 do 240 000 yevreyiv yaki oselilisya zdebilshogo u Varshavi Lodzi Krakovi i Vroclavi Prava menshin u Tretij Respublici Prava etnichnih menshin u Polshi garantovani v statti 35 Konstituciyi 1997 roku 1 Respublika Polsha zabezpechuye polskim gromadyanam yaki nalezhat do nacionalnih abo etnichnih menshin svobodu zberigati i rozvivati svoyu vlasnu movu pidtrimuvati zvichayi i tradiciyi ta rozvivati svoyu vlasnu kulturu 2 Nacionalni ta etnichni menshini mayut pravo stvoryuvati osvitni ta kulturni zakladi ustanovi poklikani zahishati religijnu identichnist a takozh brati uchast u rozv yazanni pitan pov yazanih z yihnoyu kulturnoyu samobutnistyu Proekt zakonu pro etnichni ta nacionalni menshini i regionalni movi vid 6 sichnya 2005 roku pol Ustawa o mniejszosciach narodowych i etnicznych oraz o jezyku regionalnym peredbachaye sho dlya viznannya etnichnoyu chi nacionalnoyu menshinoyu danij grupi potribno prozhivati u Polshi ne menshe nizh 100 rokiv sho viklyuchaye menshini yaki ranishe viznavav takimi komunistichnij rezhim taki yak greki Nini u Polshi ye tri kategoriyi viznanih menshin 9 nacionalnih menshin bilorusi chehi litovci nimci virmeni rosiyani slovaki ukrayinci yevreyi 4 etnichni menshini karayimi lemki romi i tatari ta odna regionalna movna menshina kashubi 12 lyutogo 2009 Polsha ratifikuvala Yevropejsku hartiyu regionalnih mov abo mov menshin movi menshin biloruska cheska ivrit idish karayimska kashubska litovska lemkivska nimecka virmenska ciganska rosijska slovacka tatarska ta ukrayinska regionalna mova kashubska movi nacionalnih menshin biloruska cheska ivrit idish litovska nimecka virmenska rosijska slovacka ta ukrayinska movi etnichnih menshin karayimska lemkivska romska i tatarska neteritorialni movi ivrit idish karayimska virmenska i romska DemografiyaPid chas polskogo perepisu 2002 roku 96 7 naselennya Polshi zayavlyalo pro svoyu polsku nacionalnist a 97 8 vidznachili sho vdoma govoryat polskoyu movoyu Za danimi perepisu 2011 roku 1 44 z 39 miljoniv zhiteliv Polshi viznali sho vedut svij rodovid vid predkiv yakogo nebud inshogo narodu vidminnogo vid polskogo Ce chislo vklyuchaye 418 000 tih yaki obrali take nacionalno etnichne samoviznachennya yak silezci 362 000 nazvali ce svoyeyu yedinoyu etnichnoyu nalezhnistyu i 391 000 drugoyu etnichnoyu nalezhnistyu ta 17 000 kashubiv 16 000 nazvali taku svoyu etnichnu nalezhnist yak yedinu Viznani menshini nalichuvali 0 3 naselennya 49 000 nimciv 26 000 yak yedina etnichna nalezhnist 36 000 ukrayinciv 26 000 viklyuchno ukrayinskogo pohodzhennya 7 000 lemkiv 5 000 viklyuchno cogo etnichnogo pohodzhennya 37 000 bilorusiv dlya 31 000 z nih ce yedine etnichne pohodzhennya 12 000 romiv 9 000 obrali romske pohodzhennya yak svoye yedine 8 000 rosiyan dlya 5 000 ce yedine etnichne pohodzhennya 0 2 naselennya stanovlyat inozemni gromadyani Polskij perepis 2002 roku 38 230 080 zagalna chiselnist naselennya Polshi 36 983 720 polyaki 774 885 nacionalnist ne vkazali 471 475 nepolskogo abo bagatonacionalnogo pohodzhennya Perepis 2011 roku 38 512 000 zagalna chiselnist naselennya Polshi 36 157 000 tilki polskoyi nacionalnosti 951 000 nacionalnist ne vkazali 1 404 000 zayavili sho ne ye polyakami abo z oglyadu na svoyu pershu nacionalno etnichnu nalezhnist abo na drugu 842 000 z nih zayavili pro svoyu nepolsku nacionalno etnichnu nalezhnist razom iz polskoyu 52 silezciv 93 kashubiv 46 nimciv 40 ukrayinciv 640 000 zayavili pro svoyu nepolsku nacionalno etnichnu nalezhnist yak pershu 562 000 zaznachili tilki nepolsku nacionalno etnichnu nalezhnist 802 000 zayavili pro svoyu nepolsku nacionalno etnichnu nalezhnist yak drugu 50 silezciv 26 kashubiv 8 nimciv Zagalna kartina pohodzhennya naselennya Polshi v 2011 roci bula takoyu Pohodzhennya naselennya Naselennya yevropejske 98 6 37 962 000 Yevrosoyuz 98 2 37 813 000 Etnichno polske v tomu chisli silezci i kashubi 97 7 37 602 000 Inshi derzhavi chleni YeS nasampered nimecke 0 5 211 000 Reshta Yevropi persh za vse ukrayinske i biloruske 0 4 149 000 Inshe pohodzhennya peredovsim v yetnamske lt 0 1 29 000 Riznorasove abo nezaznachene pohodzhennya 1 4 521 000 Vse naselennya 100 38 512 000 Virmeni U XIV stolitti na teritoriyi polskogo korolivstva oselilisya 50 000 virmen i za kilka hvil poslidovnih immigracij postupovo sformuvalasya virmenska koloniya Zgidno z polskim perepisom 2002 u Polshi ye 1 082 virmeni hocha oriyentovani na virmen dzherela ocinyuyut yihnyu chiselnist azh u 92 000 U XVII stolitti virmenska pravoslavna gromada navernulasya v katolictvo U Lvovi yakim u ti chasi volodilo Polske korolivstvo dosi ye virmenska cerkva de duhovenstvo vede propovidi virmenskoyu movoyu Bilorusi Za polskim perepisom 2002 roku pro svoyu nalezhnist do ciyeyi grupi zayavili 48 700 lyudej Voni kompaktno prozhivayut u rajoni Bilostoka na pivden i shid vid mista ta v rajonah prileglih do kordonu z Bilorussyu Chehi Dokladnishe Chehi v Polshi Za danimi polskogo perepisu 2002 u Polshi zhive 386 chehiv bagato z nih u Zelyuvi abo poblizu cheskogo kordonu Mozhna stverdzhuvati sho najvidomishij polyak iz cheskim korinnyam ce hudozhnik Yan Matejko Nimci Nimci zalishayutsya u Pomor yi Sileziyi Shidnij Prussiyi i Lyubuskij zemli Potochni ocinki spirayutsya na perepis naselennya 2002 yakij narahuvav 147 094 nimci sho zhivut zdebilshogo v rajoni mist Opole Katovici ta Chenstohova pivdenno zahidna chastina Polshi Greki Priblizno 4 5 tis grekiv zhivut u centralnij i pivdenno shidnij Polshi bilshist iz yakih pribula v 1949 roci pislya gromadyanskoyi vijni u Greciyi Peredbachayetsya sho pislya cogo konfliktu blizko 14 tis grekiv pereselilisya u Polshu rozmistivshis perevazhno u misti Zgozhelec u Nizhnij Sileziyi Z plinom chasu bilshist iz nih povernulasya na batkivshinu abo pereyihala v Nimechchinu Na sogodni u Polshi za ocinkami prozhivaye 25 000 grekiv Yevreyi Dokladnishe Istoriya yevreyiv u Polshi Stolittyami Polsha bula golovnoyu krayinoyu yevreyiv vsogo svitu a yevreyi utvoryuvali golovnu menshinu Polshi Prote vona ne perezhila Drugu svitovu vijnu Do vijni u Polshi bulo 3 474 000 yevreyiv Ti komu vdalosya vizhiti vtekli zdebilshogo u SShA Izrayil abo Latinsku Ameriku Za danimi Ministerstva vnutrishnih sprav i administraciyi Polshi pid chas perepisu 2002 u Polshi nalichuvalosya 1 055 yevreyiv Yihni predstavniki zhivut golovnim chinom u velikih mistah takih yak Varshava Vroclav Krakiv i Lyublin Karayimi Dokladnishe Karayimi Za danimi perepisu 2002 roku nalichuvalosya 45 karayimiv 43 z yakih buli polskimi gromadyanami Kashubi Dokladnishe Kashubi Za polskim perepisom 2002 roku tilki 5 100 osib zaznachili svoyu kashubsku nacionalnist hocha 52 665 nazvali kashubsku svoyeyu ridnoyu movoyu Zgidno z danimi cogo perepisu v desyatoh polskih gminah govorit kashubskoyu ponad 20 naselennya Pshodkovo 49 0 Sulenchino 48 6 Stenzhicya 43 2 gmina Serakovice 39 9 gmina Linya 35 5 gmina Hmelno 34 8 Puck 30 9 Somonino 30 8 Shemud 26 3 i Parhovo 22 6 Odnak za danimi perepisu 2011 roku kilkist osib yaki obrali kashubsku yak svoyu pershu etnichnu nalezhnist zrosla do 17 000 a razom z timi hto nazvav kashubsku svoyeyu drugoyu etnichnoyu nalezhnistyu chiselnist takih osib stanovit 229 tis Kashubom ye kolishnij polskij prem yer ministr a nini golova Yevropejskoyi radi Donald Tusk Kurseniyeki Dokladnishe Kurseniyeki Teritoriya zaselena kuronami stanom na 1649 Yaksho sogodni kurseniyeki takozh vidomi u Polshi yak pruski kuroni pol Kuronowie Pruscy abo kuronci pol Kuronczycy a v Litvi yak kurshininkaj lit Kursininkai ye majzhe vimerloyu baltijskoyu etnichnoyu grupoyu sho prozhivaye uzdovzh Kurshskoyi kosi to v 1649 oblast rozselennya kurseniyekiv prostyagalasya vid mista Memel do Danciga Kinec kincem yih asimilyuvali nimci za vinyatkom tih sho zhili vzdovzh Kurshskoyi kosi de deyaki meshkayut i dosi Kurseniyekiv na pidstavi movnoyi shozhosti azh do zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni koli Latviya zdobula nezalezhnist vid Rosijskoyi imperiyi zarahovuvali do latishiv Ce posluzhilo logichnim obgruntuvannyam latvijskih pretenzij na Kurshsku kosu Memel ta inshi teritoriyi Shidnoyi Prussiyi yaki piznishe bulo vidklikano Lemki Rusini Dokladnishe Lemki Za danimi perepisu 2002 roku 5 863 osobi z nih 62 rusini nazvali sebe lemkami Vsi voni gromadyani Polshi Zgidno z perepisom 2011 roku zagalom u Polshi prozhivaye 10 000 lemkiv iz nih nazvali lemkivsku yak svoyu pershu etnichnu nalezhnist 7 000 Litovci Za danimi perepisu naselennya 2002 u Polshi nalichuvalosya 5 846 litovciv 5 639 polskih gromadyan Voni kompaktno prozhivayut u Suvalkah na pivnichnomu shodi Polshi ta na teritoriyi gmini Punsk de u 2002 roku stanovili 74 4 zhiteliv 3 312 iz 4 454 Makedonci U Polshi za perepisom 2002 roku nalichuvalosya 286 makedonciv u tomu chisli 187 polskih gromadyan U 1970 roci zgaduvalosya pro 5 000 nosiyiv makedonskoyi movi Mazuri Za danimi perepisu 2002 roku 46 osib samoviznachilisya yak mazuri vsi voni ye gromadyanami Polshi Olendri Frizi Za danimi perepisu 2002 roku 109 osib samoviznachilisya yak frizi v tomu chisli 36 polskih gromadyan Romi Za danimi perepisu 2002 roku u Polshi prozhivaye 12 731 rom Voni zhivut rozporosheno na vsij teritoriyi krayini hocha chislennishe predstavleni na pivdni Polshi Rosiyani Rosiyani rozsiyani po vsij teritoriyi Polshi ale zdebilshogo prozhivayut u shidnij yiyi chastini Rosiyani rozkidani po vsij teritoriyi Polshi Za danimi perepisu 2002 u Polshi ye 3 244 rosiyani Cya kilkist vklyuchaye v sebe takozh staroviriv yaki nalezhat do Shidnoyi cerkvi staroobryadciv i stanovlyat 2 3 tis osib sho prozhivayut na pivdennomu shodi Polshi Shotlandci Shotlandci pereselyalisya u Polshu u velikih kilkostyah u seredini XVI st Ce buli perevazhno vihidci z visokogirnoyi Shotlandiyi ta zdebilshogo viryani katolickoyi i yepiskopalnoyi cerkov voni tikali vid religijnih peresliduvan i suvorih ekonomichnih umov Comu takozh spriyala zhvava torgivlya mizh portami shidnogo uzberezhzhya Shotlandiyi takimi yak Dandi Lit nini rajon Edinburgu i Aberdin ta mistami Dancig i Kenigsberg Mandrivnik i pismennik Vilyam Litgou vidvidavshi Polshu 1616 roku zasvidchiv sho v krayini prozhivalo oriyentovno 30 000 shotlandskih simej Do sogodni vvazhayetsya sho bagato polyakiv mayut shotlandske pohodzhennya Perepis 2011 roku nalichiv 26 shotlandciv u tomu chisli 13 polskih gromadyan Silezci Dokladnishe Silezci Za ocinkami programi YeFRR Interreg u Polshi nalichuyetsya do 2 000 000 silezciv Odnak za polskim perepisom 2002 roku oficijno nazvali sebe silezcyami 173 153 lyudini hocha tilki blizko 60 000 osib viznali silezku movu ridnoyu Pid chas polskogo perepisu 2011 roku pro nalezhnist do silezkoyi etnonacionalnosti zayavili 809 tis opitanih z 5 mln osib u Sileziyi prichomu 362 tis nazvali yiyi yak svoyu yedinu nacionalnist 418 tis obrali yiyi svoyeyu pershoyu nacionalnistyu a 415 tis vidznachili cyu svoyu nacionalnist spilno z polskoyu nacionalnistyu Slovaki Slovaki zhivut u deyakih rajonah na pivdni Polshi nalichuyuchi za danimi polskogo perepisu 2002 roku 1 710 osib Polski slovaki naselyayut dva neveliki prikordonni rajoni u Spishi ta Oravi pivden Polshi bilya polsko slovackogo kordonu Veliki grupi slovakiv prozhivayut u Krakovi i oblasti Sileziya Tatari Dokladnishe Tatari lipki Dosi isnuyut i vse she praktikuyut islam neveliki gromadi polskih tatar lipkiv Deyaki polski mista golovnim chinom na pivnichnomu shodi Polshi u Pidlyaskomu voyevodstvi mayut mecheti Tatari pribuli yak najmani soldati pochinayuchi z kincya XIV stolittya 1630 roku tatarske naselennya dosyaglo priblizno 100 000 ale perepis 2002 zasvidchiv tilki 447 zhiteliv yaki zayavili pro taku svoyu nacionalnist Ukrayinci Dokladnishe Ukrayinci Polshi Ukrayinci rozporosheni po riznih shidnih i pivnichnih rajonah Pid chas polskogo perepisu 2002 roku 27 172 osobi zayavili sho nalezhat do ciyeyi grupi V yetnamci U Polshi prozhivaye blizko 50 tisyach v yetnamciv zdebilshogo u velikih mistah Voni vidayut nizku gazet yak pro tak i antikomunistichnih Pershimi immigrantami buli v yetnamski studenti polskih universitetiv u chasi pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Ci cifri desho zrosli pid chas V yetnamskoyi vijni koli ugodi mizh komunistichnimi v yetnamskim i polskim uryadami dozvolili v yetnamskim gastarbajteram projti virobniche navchannya u Polshi Velika kilkist v yetnamskih immigrantiv takozh pribula pislya 1989 roku Inshi Ye takozh nacionalni grupi amerikanciv u 2002 roci 1 541 z yakih 992 mali polske gromadyanstvo britanci turki 232 v tomu chisli 74 polski gromadyani ugorci 579 vklyuchayuchi 228 polskih gromadyan francuzi 2002 1633 v tomu chisli 1 068 polskih gromadyan italijci 1 367 vklyuchayuchi 835 polskih gromadyan serbi horvati bolgari 1 112 v tomu chisli 404 polski gromadyani rumuni gruzini afrikanci palestinci 229 u tomu chisli 146 polskih gromadyan inshi arabi kurdi skandinavi chechenci i v yetnamci yaki yavlyayut soboyu neveliki etnichni gromadi u takih velikih mistah yak Varshava Krakiv i Gdansk Ye takozh rizni etnichni grupi z usogo svitu yak ot zulusi 92 v tomu chisli 52 gromadyani Polshi kurdi 91 u tomu chisli 62 gromadyani Polshi afroamerikanci 80 u tomu chisli 37 polskih gromadyan flamandci 23 v tomu chisli 10 polskih gromadyan tosho Div takozhMalij Versalskij dogovirPrimitkiBased on 1493 population map p 92 from Poland a Historical Atlas Hippocrene Books 1987 ISBN 0880293942 Based on 1618 population map 17 lyutogo 2013 u Wayback Machine p 115 1618 languages map p 119 1657 1667 losses map p 128 and 1717 map 17 lyutogo 2013 u Wayback Machine p 141 from Poland a Historical Atlas Hippocrene Books 1987 ISBN 0880293942 Social and Political History of the Jews in Poland 1919 1939 Mouton Publishing 1983 ISBN 90 279 3239 5 Google Books p 17 5 travnya 2016 u Wayback Machine Norman Davies Columbia University Press 2005 ISBN 0 231 12819 3 p 299 21 travnya 2016 u Wayback Machine Powszechny Spis Ludnosci r 1921 Jews in Poland Since 1939 PDF 7 listopada 2006 u Wayback Machine YIVO Institute for Jewish Research The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe Yale University Press 2005 Konrad Pedziwiatr Silesian autonomist movement in Poland and one of its activists 13 bereznya 2012 u Wayback Machine Tischner European University 2009 pol Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce 7 listopada 2011 u Wayback Machine on the pages of Retrieved on 9 September 2007 English version 25 lipnya 2011 u Wayback Machine List of declarations made with respect to treaty No 148 European Charter for Regional or Minority Languages 22 travnya 2012 u Wayback Machine Status as of 10 4 2012 nationalities tables 1 or 2 Narodowosci w Polsce 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine Polskie Radio 22 March 2012 povnishi oficijni rezultati z tabliceyu Glowny Urzad Statystyczny Wyniki Narodowego Spisu Powszechnego Ludnosci i Mieszkan 2011 16 sichnya 2013 u Wayback Machine Opracowanie przygotowane na Kongres Demograficzny w dniach 22 23 marca 2012 r p 18 Glowny Urzad Statystyczny Wyniki Narodowego Spisu Powszechnego Ludnosci i Mieszkan 2011 21 grudnya 2012 u Wayback Machine Warszawa 2012 pp 105 106 Glowny Urzad Statystyczny sichen 2013 Narodowy Spis Powszechny Ludnosci i Mieszkan 2011 PDF polskoyu Glowny Urzad Statystyczny Arhiv originalu pdf za 27 zhovtnya 2014 Procitovano 12 grudnya 2014 Arhiv originalu za 31 grudnya 2019 Procitovano 1 travnya 2016 Armenians in Poland on ArmenianDiaspora com 27 bereznya 2008 u Wayback Machine Retrieved on 1 May 2009 in Harald Haarmann Soziologie und Politik der Sprachen Europa Munich Deutscher Taschenbuch Verlag wissenschaftliche Reihe 4161 1975 436 p A Fischer The Scots in Germany 1902 John Donald reprint 1973 M Lynch Scotland A New History Pimlico London 2000 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 sichnya 2013 Procitovano 1 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Academic studies Poland s Scots BBC News 14 July 2008 Procitovano 2 May 2010 Przemyslaw Jedlecki Ponad 800 tys Slazakow Over 800 thousand Silesian Gazeta Wyborcza 2012 03 22 in Polish 2 sichnya 2020 u Wayback Machine pol Wietnamczyk w postkomunistycznej Europie 10 veresnya 2015 u Wayback Machine rp pl Retrieved on 2011 05 30 Ewa Nowicka YOUNG VIETNAMESE GENERATION IN POLAND CAUGHT BETWEEN A ROCK AND A HARD PLACE PRZEGLAD ZACHODNI 2014 No II 1 28 kvitnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ