Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архітекту́рні па́м'ятки Жо́вкви
Місто Жовква збудоване за концепцією «ідеальних міст» доби Ренесансу. Суть концепції полягала у створенні збалансованої планувальної структури міста — кожному архітектурному об'єктові відводилося певне розміщення відносно інших. Один із сучасних дослідників міста Микола Бевз звернув увагу на відповідність планувальної структури Жовкви до теоретичної розробки італійця (1500—1572 роки). Цей архітектурний задум реалізовував Павло Щасливий.
До видатних історико-архітектурних ансамблів відносяться Ринкова площа (сучасна площа Вічева) із замком 1594 року, костелом Святого Лаврентія XVII століття, Василіянським (XVII—XX століття) і Домініканським (XVII—XVIII століття) монастирями та ін. Високу художню цінність мають зразки дерев'яного зодчества, збережені на території колишніх передмість та синагога в стилі ренеса́нсу. Загалом, щоб пішки оглянути найвидатніші архітектурні пам'ятки Жовкви, потрібно не більше як дві години, адже більшість із них розміщені на площі Вічевій та вулицях, що виходять із площі, зокрема Львівській.
На невеликій території історичного центру, що з 1994 року має статус Державного історико-архітектурного заповідника, сьогодні близько 55 пам'яток архітектури, в тому числі світового рівня. Місто належить до першої категорії цінності списку історичних населених місць України. З 1998 року Жовква є претендентом на внесення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Ринкова площа (пл. Вічева)
Докладніше:Площа Вічева (Жовква)
50°3′20″ пн. ш. 23°58′14″ сх. д. / 50.05556° пн. ш. 23.97056° сх. д.
Перед замком будівничі міста заклали головну торгову площу — Ринок. Її багатий архітектурний ансамбль творили кам'яниці із високими дахами, підтінням та аттиковим завершенням, із заходу та сходу та костел святого Лаврентія із заходу. Обабіч замку до площі примикали оборонні стіни із казематами і дерев'яними бойовими галереями та дві міські брами — Звіринецька та Глинська.
Перші поверхи кам'яниць переважно займали крамниці. Кілька будинків мають аркадні галереї, що дають змогу перебувати на площі за будь-якої погоди. Частину композиції площі було втрачено у 1941, коли було зруйновано квартал по вулиці Львівській, крамниці у котрому належали переважно євреям. Недалеко від цього місця видно сліди археологічних розкопок, що виявили підвали колишніх споруд — знахідки доступні до огляду. Поряд із ними встановлено знак, який стверджує, що «тут має стояти пам'ятник Тарасу Шевченку, великому сину України».
До нашого часу дійшло не багато інформації про власників та історію окремих кам'яниць. Зокрема, у XVII столітті будинок № 13 належав митнику Руських земель Якубу Бецалу, що купив його у золотника Станіслава Томашовича. У будинку № 7 розміщувалася єврейська друкарня Урі Фебуса «Гай Леві», запрошеного Яном ІІІ Собеським із Амстердама в 1691 р. А в будинку № 9 могло міститися посольство Венеційської республіки, згадки про яке є в історії міста вірменського монаха-дослідника Садока Баронча. Про це може свідчити крилатий лев на фасаді. Окремо варто відзначити, що огляд площі згідно з путівниками може бути ускладнений відсутністю видимої нумерації на більшості будівель.
Костел святого Лаврентія
50°3′22″ пн. ш. 23°58′9″ сх. д. / 50.05611° пн. ш. 23.96917° сх. д. Костел святого Лаврентія, площа Вічева, 18
Збудований у 1606—1618 роках на штучному насипі, закладеному полоненими турками, як родовий мавзолей родини Жолкевських та пантеон лицарської слави. У підземеллі похований Станіслав Жолкевський, його дружина Реґіна з Гербуртів зі сином Яном, родина Даниловичів, батько короля Якуб Собєський, королевичі, державні секретарі, настоятелі, меценати храму. За кількістю і значимістю поховань видатних діячів Польської держави костел часто називають «Малим Вавелем».
Храм вважають найбільшою, найгарнішою, найбагатшою спорудою Жовкви. Його дзвіниця отримала назву «малої Пізанської вежі» (трохи перехилена).
Костел будував Павло Щасливий, після його смерті (1610 р.) — Павло Римлянин, Амвросій Прихильний. Храм у формі латинського хреста в плані увінчаний візантійською банею, характерною для українських дерев'яних церков, прикрашений скульптурним фризом, багатьма декоративними елементами, скульптурою Архангела Михаїла на фронтоні та сиґнатуркою над вівтарною частиною. Головний вхід обрамлений білокам'яним різьбленим порталом із зображенням апостолів Петра і Павла, святих Лаврентія та Станіслава, євангелістів та Христа Вседержителя в оточенні ангельських голівок і орнаментів. Цей портал вважається одним із найкращих ренесансних порталів України та Польщі.
Ще однією ознакою храму як пантеону лицарської слави є живописні полотна XVII століття авторства Шимона Богушовича, А.Стеха та Мартіно Альтамонте («Битва під Віднем»), які зображали бойові подвиги С.Жолкевського та Яна ІІІ Собєського. Зараз вони містяться в експозиції музею «Олеський замок». Вважається, що після закінчення реставрації костелу вже відреставровані полотна (або їхні копії) будуть повернуті на свої місця.
Колись у храмі знаходився дуже добрий орган. З приходом радянської влади у храмі зробили склад добрив і на початку 1990-х виявилося, що орган кудись зник. У храмі є тільки його імітація та тривають роботи з відновлення.
Зараз тут знаходиться діючий Парафіяльний костел св. Лаврентія (пол. Kolegiata p. w. Św. Wawrzyńca) Римо-Католицької Церкви в Україні. Костел перебуває у доброму стані, зокрема, завдяки опіці польської армії та відділу реставрації Варшавської політехніки.
Монастир отців Василіян (Храм серця Христового)
50°3′26″ пн. ш. 23°58′10″ сх. д. / 50.05722° пн. ш. 23.96944° сх. д. Монастир отців Василіян (Храм серця Христового), вулиця Василіянська 4—6
Церкву збудовано 1612 року на місці дерев'яної завдяки привілею Станіслава Жолкевського. Цей привілей підтверджував непорушність території, вільність у проведенні свят і обрядів, а також давав дозвіл збудувати муровану церкву.
У 1691 р. Ян III Собеський переносить до церкви з Молдови мощі Івана Сучавського. Тоді ж до Жовкви прибувають монахи-василіяни, хоча відомості про їхнє перебування у місті вже є з 1682. При церкві закладають монастир, ігуменом котрого стає румунський філософ митрополит Досифей, що прибув, супроводжуючи мощі.
У 1697-99 жовківський художник Іван Руткович із різьбярами виконав іконостас. У 30-х рр. XVIII століття іконостас було продано до Нової Скваряви. У 30-х рр. ХХ століття митрополит Андрей Шептицький придбав іконостас для збірки Національного музею у Львові.
У XVIII столітті збудовано вежу. У 1895 було закладено друкарню отців Василіян. Решту споруд добудовували аж до початку XX століття. Також на початку XX століття відбулася перебудова храму за проектом Едгара Ковача, професора «Львівської політехніки». Від давніших часів залишився тільки ренесансний білокам'яний портал бічного входу.
Теперішній розпис церкви з 1932 по 1934 створював Юліан Буцманюк. Розпис ідентифікують з українським бароко та окремо відзначають його оригінальність. До прикладу, на одній фресці зображено козаків, які принесли дари новонародженому Ісусу, а на іншій — Акт Злуки із зображеннями відомих політичних та громадських постатей того часу (в радянський час була частково затерта, в наш час була законсервована й чекає реставрації).
Недалеко від вівтаря лежать нетлінні останки мученика святого Партенія (†250), котрі у 1783 привезли з Відня. Вони замінили мощі Івана Сучавського, котрі повернули Сучаві на вимогу тамтешніх мешканців.
У 1990 церкву повернено ордену Отців Василіян і вона тепер відноситься до Львівської митрополії УГКЦ. У 2003 р. посвячено новий іконостас роботи жовківських майстрів.
Домініканський монастир (храм св. вм. Йосафата)
50°3′24″ пн. ш. 23°58′27″ сх. д. / 50.05667° пн. ш. 23.97417° сх. д. Домініканський монастир (храм святого великомученика Йосафата), вулиця Львівська, 7
Церква на цьому місці постала вперше у 2-й половині 16 століття й спочатку була дерев'яною, тому за деякий час згоріла. Така неприємна пригода повторювалася ще двічі. Тільки коли почали будувати вчетверте, то звели храм із каменю. Ранньобароковий костел було зведено в 1653—1655 році, за моделлю неапольських храмів на кошти Теофілії Собеської як усипальницю для її сина Ма́рка. В інтер'єрі дотепер збереглися надгробки Теофілії та Марка Собеських, виконані у другій половині XVII ст. відомим скульптором Андреасом Шлютером (1662?-1714). Келії постали у 1754—1792 рр. У тому ж 1792 р. храм набрав сучасного вигляду. Живописець К.Політинський розписав інтер'єр храму в 1903—1927 рр. Проте, до наших часів елементи зовнішнього оздоблення храму не збереглися. Також тут містилася чудотворна ікона Богородиці, нині перевезена до Варшави.
Тут також знаходяться залишки північно-східного муру, а навпроти входу (якщо стати спиною, то зліва), була Львівська Брама, коло якої стояло три дзвони цього храму — Марія, Яцек та Домінік. За часів Речі Посполитої, Австро-Угорщини та знову Польщі це був діючий храм. За часів радянської влади тут були казарми кількох полків, стайні (конюшня) і склад. Тепер перший поверх належить Львівській архієпархії Греко-Католицької Церкви, так само як і храм, що носить тепер ім'я Святого великомученика Йосафата. Вже кілька років триває відновлення внутрішньої частини храму, тож усередині все заставлено риштуванням ремонтників, що, однак, не заважає священикам провадити відправи.
Синагога
50°3′26″ пн. ш. 23°58′21″ сх. д. / 50.05722° пн. ш. 23.97250° сх. д. Синагога, вулиця Запорізька
Спочатку, в 1625, синагога була зведена дерев'яною, бо побудова була дешевшою і не потребувала дозволу на спорудження, на відміну від кам'яної. Проте відносно скоро вона згорає. І хоча у 1635 другий власник Жовкви Станіслав Данилович дає дозвіл на будівництво кам'яної синагоги на місці тої, що згоріла, нову синагогу починають будувати щойно лиш у 1692 за сприяння короля Яна ІІІ Собєського, третього власника Жовкви, та під керівництвом королівського архітектора Петра Бебера. Збудували нову святиню у 1698 р. у стилі ренесансу. Вона є однією з найбільших у Європі оборонних споруд у цьому стилі. Стіни синагоги оборонного типу, бо вона була, як підтвердили археологічні розкопки, розташована коло міського муру.
З другим приходом у Жовкву радянської влади, синагогу перетворили на склад. Хоча вона на той час вже не функціонувала, бо ще нацисти її закрили. Також під час німецької окупації споруда горіла, після чого фактично збереглися тільки стіни. Синагога відома у всьому світі. І не тільки тим, що її занесли у список «100 пам'яток світу, що перебувають у загрозливому стані», завдяки чому у 2000 розпочалася реставрація і у майбутньому тут буде . Відома вона тим, що на її манір будують синагоги в інших містах. Зокрема, до прикладу, у Тель-Авіві збудували декілька таких «жовківських синагог».
Замок
50°3′16″ пн. ш. 23°58′8″ сх. д. / 50.05444° пн. ш. 23.96889° сх. д. Замок, площа Вічева, 2
Закладений засновником Жовкви С.Жолкевським у 1594 р., будувався до 1606 р. Павлом Щасливим. Також відомо, що на запрошення С. Жолкевського тут працювали такі відомі архітектори як Амвросій Прихильний, Павло Римлянин, Петро Бебер.
За переказами, навколо замку знаходився сад дружини Жолкевського неймовірної краси, та до нашого часу він не зберігся. У 1606 за замком Жолкевським був створений звіринець, де розводили зубрів, оленів, сарн, котрий існував тільки до кінця XVII століття. Цей звіринець дав назву одній із міських брам.
На фасаді замку були статуї перших чотирьох власників Жовкви: Жолкевських, Даниловичів, Собєських, Радзивіллів. У подвір'ї знаходиться будинок, у якому жили власники міста. Фронтальне крило служило арсеналом, конюшнею і житлом для солдат і прислуги. При конюшні знаходився каретний двір, а при арсеналі — кузня. Східне крило було житлом для численних гостей замку. В західному знаходилися замкові кухні, пекарні, комори. Перед цим крилом дубовим водогоном витікала в корито джерельна вода. У південному, палацовому корпусі, містилися приватні покої власника замку, скарбниця, парадні зали для офіційних прийомів. До них, на другий поверх, вели парадні сходи. Також до покоїв власника примикала каплиця, зведена 1640 року.
Одразу коло замку протікає річка Свиня. За легендою, назву вона дістала через те, що в цій річці слуги гетьмана Жолкевського мили однойменних тварин.
Ратуша
50°3′20″ пн. ш. 23°58′7″ сх. д. / 50.05556° пн. ш. 23.96861° сх. д. Ратуша, площа Вічева, 1
Попередня ратуша була зведена архітектором Петром Бебером у 1687 році. Угорі на стіні ратуші знаходився сонячний годинник, а знизу — взірець аршину та напис: «Міра мірою, а продаж і купно згідно з часом». Її розібрали 1832 через аварійний стан і місцеві радники мусили провадити свої засідання спочатку в одному із будинків на вулиці Львівській, а потім у фронтальному крилі замку.
Сучасна ратуша збудована 1932, тобто через сто років після того, як розібрали попередню. Її звели за конкурсним проектом архітектора Броніслава Віктора на місці колишніх казарм та казематів. У передвоєнні часи з вежі ратуші міський сурмач опівдні виконував спеціально скомпоновану мелодію — «гейнал». Тепер опівдні дзвони годинника відбивають уривок гімну «Ще не вмерла Україна».
Тепер тут засідає місцеве керівництво Жовкви. З протилежного боку від Вічевої площі знаходиться т. зв. «Білий дім», у якому засідає районне керівництво.
У 2016 році за підтримки Європейського Союзу та ЛОДА було здійснено ремонт і модернізацію вежі ратуші та годинника. Відтепер годинник щогодини грає старовинний гейнал, а опівдні, за традицією, грає український гімн. У вежі працює історико-краєзнавча експозиція «Музей старого містечка» з виходом на оглядовий майданчик.
-
![image]()
Будівля ратуші -
![image]()
Головний фасад -
![image]()
Вежа
Церква святої Трійці
50°3′19″ пн. ш. 23°58′56″ сх. д. / 50.05528° пн. ш. 23.98222° сх. д. Церква святої Трійці, вулиця Святої Трійці
Збудована на колишньому Львівському передмісті у 1720 коштом парафіян та королевича Костянтина на місці згорілої у 1717 році. Церква становить собою дерев'яну, тризрубну будівлю із цегляною добудовою — ризницею. Білокам'яне обрамлення вікон та портал перенесені сюди із розібраної замкової вежі.
У церкві знаходиться п'ятиярусний іконостас, що налічує приблизно 50 ікон, створений майстрами Жовківської школи малярства та різьби Івана Рутковича на початку XVIII ст. В іконописі втілено новаторський пошук — образи святих наділені елементами українського типажу. Іконостас виготовлений з липи, його декор має глибоке різьблення, котре виконав Ігнатій Стобенський. У 1978—79 роках іконостас було реставровано. Зараз церква належить УГКЦ.
21 червня 2013 р. на 37-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Камбоджі церква Святої Трійці внесена до списку всесвітньої спадщини в числі 16-ти дерев'яних церков Карпатського регіону Польщі і України.
Церква Різдва Богородиці
50°3′43″ пн. ш. 23°57′50″ сх. д. / 50.06194° пн. ш. 23.96389° сх. д. Церква Різдва Богородиці, вулиця Івана Франка
Церква збудована у 1705 на місці старої, також дерев'яної. У середині знаходиться унікальний бароковий іконостас, виконаний у 1708—10 рр. жовківським теслею Кінушем. Теперішні ікони виконані у 90-х рр. XVII століття, а іконостас розписаний майстрами жовківської школи, провідної на той час у малярстві та різьбі, у 1710—27 роках.
Діяльність церкви відновлено у 1993 р., а реставрацію іконостасу здійснено у 1996 р. коштом Отців Василіян, котрі й опікуються храмом.
Церква святого Лазаря
50°3′21″ пн. ш. 23°58′44″ сх. д. / 50.05583° пн. ш. 23.97889° сх. д. Церква святого Лазаря, вулиця Львівська, 21
Історія храму починається 1624 року, коли було збудовано дерев'яний костел. У 1627 році при костелі відкрили міський шпиталь для убогих. У 1735 році фундацією Якуба Собеського зведено муровані будівлі костелу і шпиталю. В 1861 році у відновлених будівлях ансамблю відкритий монастир , який діяв до Другої світової війни.
З 1994 року в будівлі колишнього костелу відкрита церква святого і праведного Лазаря, що належить Українській Автокефальній Православної церкві.
Звіринецька та Глинська брами
Звіринецька та Глинська брами, площа Вічева
Колись місто мало чотири брами — Львівську, Жидівську, Глинську та Звіринецьку. Перші дві наприкінці XVIII ст. розібрали за наказом австрійської влади.
Глинська брама, колись Краківська, побудована наприкінці XVI століття. У 1964 була розібрана радянськими військами, оскільки заважала проїзду військової техніки. Відновлена у 1990 стараннями Товариства пам'яток культури. Брама завершена фронтонами, на яких зображено із заходу герб Станіслава Жолкєвського — «Любич», із сходу герб короля Яна ІІІ Собєського — «Яніна», та акротеріями у вигляді кам'яних погрудь лицарів у шоломах.
Звіринецька брама отримала свою назву від звіринцю, закладеного поблизу замку Жолкєвськими. Єдина збережена брама. У верхньому її ярусі знаходилося приміщення для сторожі. Брама зведена разом із міськими укріпленнями, що будувалися у 1613—1626 роках.
1736 року дідич Якуб Людвік Собєський дозволив домініканцям використовувати як дзвіницю Львівську браму.
- Глинська брама
-
![image]()
Вигляд "зсередини" -
![image]()
Вигляд «ззовні»
Пам'ятник-поховання жертв НКВС
Пам'ятник-поховання жертв НКВС, площа Вічева
У 1939—1941 рр. у Жовківському замку знаходився районний відділ НКВС, котрим було депортовано у Сибір сотні сімей українців і поляків, звинувачених у нелояльності до радянської влади, а також сотні людей ув'язнено.
У ніч за 26 на 27 червня 1941 року (за іншими даними, протягом 23—28 червня), перед захопленням Жовкви німецькими військами, енкавеесівцями було закатовано та розстріляно більше трьох десятків ув'язнених напередодні мешканців міста та навколишніх сіл. Віднайдені в камерах та кількох прихованих ямах на території та за мурами замку понівечені тіла було поховано у спільній могилі на площі Вічевій, поблизу замку.
Примітки
- Ярослава Музиченко. Картини на винос // Україна молода, № 79, 1.06.2012. Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 06.06.2012.
- Карпатські церкви стали спадщиною ЮНЕСКО // Українська правда / Історична правда. — Неділя, 23 червня 2013. Архів оригіналу за 26 червень 2013. Процитовано 23 червень 2013.
- Jarosław Poraziński. Sobieski Jakub Ludwik h. Janina (1667—1737) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000.— Tom XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 494. (пол.)
Джерела та література
- Бондаренко Р. І. «Жовква», історико-архітектурний заповідник [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
- Експозиція музею «Жовківський замок».
- Лильо І. М., Лильо-Откович З. М. Прогулянка Львовом. Путівник — К.: Балтія Друк, 2005. — 224 с.: іл.
Посилання
- Колишній домініканський костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії у Жовкві на фільмі з дрона (2018) [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.].
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhitektu rni pa m yatki Zho vkviPlosha Vicheva centr mista Misto Zhovkva zbudovane za koncepciyeyu idealnih mist dobi Renesansu Sut koncepciyi polyagala u stvorenni zbalansovanoyi planuvalnoyi strukturi mista kozhnomu arhitekturnomu ob yektovi vidvodilosya pevne rozmishennya vidnosno inshih Odin iz suchasnih doslidnikiv mista Mikola Bevz zvernuv uvagu na vidpovidnist planuvalnoyi strukturi Zhovkvi do teoretichnoyi rozrobki italijcya P yetro Kataneo 1500 1572 roki Cej arhitekturnij zadum realizovuvav Pavlo Shaslivij Do vidatnih istoriko arhitekturnih ansambliv vidnosyatsya Rinkova plosha suchasna plosha Vicheva iz zamkom 1594 roku kostelom Svyatogo Lavrentiya XVII stolittya Vasiliyanskim XVII XX stolittya i Dominikanskim XVII XVIII stolittya monastiryami ta in Visoku hudozhnyu cinnist mayut zrazki derev yanogo zodchestva zberezheni na teritoriyi kolishnih peredmist ta sinagoga v stili renesa nsu Zagalom shob pishki oglyanuti najvidatnishi arhitekturni pam yatki Zhovkvi potribno ne bilshe yak dvi godini adzhe bilshist iz nih rozmisheni na ploshi Vichevij ta vulicyah sho vihodyat iz ploshi zokrema Lvivskij Na nevelikij teritoriyi istorichnogo centru sho z 1994 roku maye status Derzhavnogo istoriko arhitekturnogo zapovidnika sogodni blizko 55 pam yatok arhitekturi v tomu chisli svitovogo rivnya Misto nalezhit do pershoyi kategoriyi cinnosti spisku istorichnih naselenih misc Ukrayini Z 1998 roku Zhovkva ye pretendentom na vnesennya do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Zmist 1 Rinkova plosha pl Vicheva 2 Kostel svyatogo Lavrentiya 3 Monastir otciv Vasiliyan Hram sercya Hristovogo 4 Dominikanskij monastir hram sv vm Josafata 5 Sinagoga 6 Zamok 7 Ratusha 8 Cerkva svyatoyi Trijci 9 Cerkva Rizdva Bogorodici 10 Cerkva svyatogo Lazarya 11 Zvirinecka ta Glinska brami 12 Pam yatnik pohovannya zhertv NKVS 13 Primitki 14 Dzherela ta literatura 15 PosilannyaRinkova plosha pl Vicheva red Dokladnishe Plosha Vicheva Zhovkva 50 3 20 pn sh 23 58 14 sh d 50 05556 pn sh 23 97056 sh d 50 05556 23 97056 nbsp Arkadna galereya pidtinnya na ploshi Vichevij Pered zamkom budivnichi mista zaklali golovnu torgovu ploshu Rinok Yiyi bagatij arhitekturnij ansambl tvorili kam yanici iz visokimi dahami pidtinnyam ta attikovim zavershennyam iz zahodu ta shodu ta kostel svyatogo Lavrentiya iz zahodu Obabich zamku do ploshi primikali oboronni stini iz kazematami i derev yanimi bojovimi galereyami ta dvi miski brami Zvirinecka ta Glinska Pershi poverhi kam yanic perevazhno zajmali kramnici Kilka budinkiv mayut arkadni galereyi sho dayut zmogu perebuvati na ploshi za bud yakoyi pogodi Chastinu kompoziciyi ploshi bulo vtracheno u 1941 koli bulo zrujnovano kvartal po vulici Lvivskij kramnici u kotromu nalezhali perevazhno yevreyam Nedaleko vid cogo miscya vidno slidi arheologichnih rozkopok sho viyavili pidvali kolishnih sporud znahidki dostupni do oglyadu Poryad iz nimi vstanovleno znak yakij stverdzhuye sho tut maye stoyati pam yatnik Tarasu Shevchenku velikomu sinu Ukrayini Do nashogo chasu dijshlo ne bagato informaciyi pro vlasnikiv ta istoriyu okremih kam yanic Zokrema u XVII stolitti budinok 13 nalezhav mitniku Ruskih zemel Yakubu Becalu sho kupiv jogo u zolotnika Stanislava Tomashovicha U budinku 7 rozmishuvalasya yevrejska drukarnya Uri Febusa Gaj Levi zaproshenogo Yanom III Sobeskim iz Amsterdama v 1691 r A v budinku 9 moglo mistitisya posolstvo Venecijskoyi respubliki zgadki pro yake ye v istoriyi mista virmenskogo monaha doslidnika Sadoka Baroncha Pro ce mozhe svidchiti krilatij lev na fasadi Okremo varto vidznachiti sho oglyad ploshi zgidno z putivnikami mozhe buti uskladnenij vidsutnistyu vidimoyi numeraciyi na bilshosti budivel Kostel svyatogo Lavrentiyared 50 3 22 pn sh 23 58 9 sh d 50 05611 pn sh 23 96917 sh d 50 05611 23 96917 Kostel svyatogo Lavrentiya plosha Vicheva 18 Zbudovanij u 1606 1618 rokah na shtuchnomu nasipi zakladenomu polonenimi turkami yak rodovij mavzolej rodini Zholkevskih ta panteon licarskoyi slavi U pidzemelli pohovanij Stanislav Zholkevskij jogo druzhina Regina z Gerburtiv zi sinom Yanom rodina Danilovichiv batko korolya Yakub Sobyeskij korolevichi derzhavni sekretari nastoyateli mecenati hramu Za kilkistyu i znachimistyu pohovan vidatnih diyachiv Polskoyi derzhavi kostel chasto nazivayut Malim Vavelem nbsp Zhovkivska kolegiata kostel svyatogo Lavrentiya Hram vvazhayut najbilshoyu najgarnishoyu najbagatshoyu sporudoyu Zhovkvi Jogo dzvinicya otrimala nazvu maloyi Pizanskoyi vezhi trohi perehilena Kostel buduvav Pavlo Shaslivij pislya jogo smerti 1610 r Pavlo Rimlyanin Amvrosij Prihilnij Hram u formi latinskogo hresta v plani uvinchanij vizantijskoyu baneyu harakternoyu dlya ukrayinskih derev yanih cerkov prikrashenij skulpturnim frizom bagatma dekorativnimi elementami skulpturoyu Arhangela Mihayila na frontoni ta signaturkoyu nad vivtarnoyu chastinoyu Golovnij vhid obramlenij bilokam yanim rizblenim portalom iz zobrazhennyam apostoliv Petra i Pavla svyatih Lavrentiya ta Stanislava yevangelistiv ta Hrista Vsederzhitelya v otochenni angelskih golivok i ornamentiv Cej portal vvazhayetsya odnim iz najkrashih renesansnih portaliv Ukrayini ta Polshi She odniyeyu oznakoyu hramu yak panteonu licarskoyi slavi ye zhivopisni polotna XVII stolittya avtorstva Shimona Bogushovicha A Steha ta Martino Altamonte Bitva pid Vidnem yaki zobrazhali bojovi podvigi S Zholkevskogo ta Yana III Sobyeskogo Zaraz voni mistyatsya v ekspoziciyi muzeyu Oleskij zamok Vvazhayetsya sho pislya zakinchennya restavraciyi kostelu vzhe vidrestavrovani polotna abo yihni kopiyi budut povernuti na svoyi miscya 1 Kolis u hrami znahodivsya duzhe dobrij organ Z prihodom radyanskoyi vladi u hrami zrobili sklad dobriv i na pochatku 1990 h viyavilosya sho organ kudis znik U hrami ye tilki jogo imitaciya ta trivayut roboti z vidnovlennya Zaraz tut znahoditsya diyuchij Parafiyalnij kostel sv Lavrentiya pol Kolegiata p w Sw Wawrzynca Rimo Katolickoyi Cerkvi v Ukrayini Kostel perebuvaye u dobromu stani zokrema zavdyaki opici polskoyi armiyi ta viddilu restavraciyi Varshavskoyi politehniki Monastir otciv Vasiliyan Hram sercya Hristovogo red Dokladnishe Monastir Rizdva Hristovogo Zhovkva 50 3 26 pn sh 23 58 10 sh d 50 05722 pn sh 23 96944 sh d 50 05722 23 96944 Monastir otciv Vasiliyan Hram sercya Hristovogo vulicya Vasiliyanska 4 6 nbsp Monastir otciv Vasiliyan Cerkvu zbudovano 1612 roku na misci derev yanoyi zavdyaki privileyu Stanislava Zholkevskogo Cej privilej pidtverdzhuvav neporushnist teritoriyi vilnist u provedenni svyat i obryadiv a takozh davav dozvil zbuduvati murovanu cerkvu U 1691 r Yan III Sobeskij perenosit do cerkvi z Moldovi moshi Ivana Suchavskogo Todi zh do Zhovkvi pribuvayut monahi vasiliyani hocha vidomosti pro yihnye perebuvannya u misti vzhe ye z 1682 Pri cerkvi zakladayut monastir igumenom kotrogo staye rumunskij filosof mitropolit Dosifej sho pribuv suprovodzhuyuchi moshi U 1697 99 zhovkivskij hudozhnik Ivan Rutkovich iz rizbyarami vikonav ikonostas U 30 h rr XVIII stolittya ikonostas bulo prodano do Novoyi Skvaryavi U 30 h rr HH stolittya mitropolit Andrej Sheptickij pridbav ikonostas dlya zbirki Nacionalnogo muzeyu u Lvovi U XVIII stolitti zbudovano vezhu U 1895 bulo zakladeno drukarnyu otciv Vasiliyan Reshtu sporud dobudovuvali azh do pochatku XX stolittya Takozh na pochatku XX stolittya vidbulasya perebudova hramu za proektom Edgara Kovacha profesora Lvivskoyi politehniki Vid davnishih chasiv zalishivsya tilki renesansnij bilokam yanij portal bichnogo vhodu Teperishnij rozpis cerkvi z 1932 po 1934 stvoryuvav Yulian Bucmanyuk Rozpis identifikuyut z ukrayinskim baroko ta okremo vidznachayut jogo originalnist Do prikladu na odnij fresci zobrazheno kozakiv yaki prinesli dari novonarodzhenomu Isusu a na inshij Akt Zluki iz zobrazhennyami vidomih politichnih ta gromadskih postatej togo chasu v radyanskij chas bula chastkovo zaterta v nash chas bula zakonservovana j chekaye restavraciyi Nedaleko vid vivtarya lezhat netlinni ostanki muchenika svyatogo Parteniya 250 kotri u 1783 privezli z Vidnya Voni zaminili moshi Ivana Suchavskogo kotri povernuli Suchavi na vimogu tamteshnih meshkanciv U 1990 cerkvu poverneno ordenu Otciv Vasiliyan i vona teper vidnositsya do Lvivskoyi mitropoliyi UGKC U 2003 r posvyacheno novij ikonostas roboti zhovkivskih majstriv nbsp Hram svyatogo velikomuchenika JosafataDominikanskij monastir hram sv vm Josafata red Dokladnishe Hram svyatogo velikomuchenika Josafata 50 3 24 pn sh 23 58 27 sh d 50 05667 pn sh 23 97417 sh d 50 05667 23 97417 Dominikanskij monastir hram svyatogo velikomuchenika Josafata vulicya Lvivska 7 Cerkva na comu misci postala vpershe u 2 j polovini 16 stolittya j spochatku bula derev yanoyu tomu za deyakij chas zgorila Taka nepriyemna prigoda povtoryuvalasya she dvichi Tilki koli pochali buduvati vchetverte to zveli hram iz kamenyu Rannobarokovij kostel bulo zvedeno v 1653 1655 roci za modellyu neapolskih hramiv na koshti Teofiliyi Sobeskoyi yak usipalnicyu dlya yiyi sina Ma rka V inter yeri doteper zbereglisya nadgrobki Teofiliyi ta Marka Sobeskih vikonani u drugij polovini XVII st vidomim skulptorom Andreasom Shlyuterom 1662 1714 Keliyi postali u 1754 1792 rr U tomu zh 1792 r hram nabrav suchasnogo viglyadu Zhivopisec K Politinskij rozpisav inter yer hramu v 1903 1927 rr Prote do nashih chasiv elementi zovnishnogo ozdoblennya hramu ne zbereglisya Takozh tut mistilasya chudotvorna ikona Bogorodici nini perevezena do Varshavi Tut takozh znahodyatsya zalishki pivnichno shidnogo muru a navproti vhodu yaksho stati spinoyu to zliva bula Lvivska Brama kolo yakoyi stoyalo tri dzvoni cogo hramu Mariya Yacek ta Dominik Za chasiv Rechi Pospolitoyi Avstro Ugorshini ta znovu Polshi ce buv diyuchij hram Za chasiv radyanskoyi vladi tut buli kazarmi kilkoh polkiv stajni konyushnya i sklad Teper pershij poverh nalezhit Lvivskij arhiyeparhiyi Greko Katolickoyi Cerkvi tak samo yak i hram sho nosit teper im ya Svyatogo velikomuchenika Josafata Vzhe kilka rokiv trivaye vidnovlennya vnutrishnoyi chastini hramu tozh useredini vse zastavleno rishtuvannyam remontnikiv sho odnak ne zavazhaye svyashenikam provaditi vidpravi Sinagogared Dokladnishe Zhovkivska sinagoga 50 3 26 pn sh 23 58 21 sh d 50 05722 pn sh 23 97250 sh d 50 05722 23 97250 Sinagoga vulicya Zaporizka nbsp Viglyad sinagogi u 1905 roci nbsp Viglyad sinagogi u XXI stolitti Spochatku v 1625 sinagoga bula zvedena derev yanoyu bo pobudova bula deshevshoyu i ne potrebuvala dozvolu na sporudzhennya na vidminu vid kam yanoyi Prote vidnosno skoro vona zgoraye I hocha u 1635 drugij vlasnik Zhovkvi Stanislav Danilovich daye dozvil na budivnictvo kam yanoyi sinagogi na misci toyi sho zgorila novu sinagogu pochinayut buduvati shojno lish u 1692 za spriyannya korolya Yana III Sobyeskogo tretogo vlasnika Zhovkvi ta pid kerivnictvom korolivskogo arhitektora Petra Bebera Zbuduvali novu svyatinyu u 1698 r u stili renesansu Vona ye odniyeyu z najbilshih u Yevropi oboronnih sporud u comu stili Stini sinagogi oboronnogo tipu bo vona bula yak pidtverdili arheologichni rozkopki roztashovana kolo miskogo muru Z drugim prihodom u Zhovkvu radyanskoyi vladi sinagogu peretvorili na sklad Hocha vona na toj chas vzhe ne funkcionuvala bo she nacisti yiyi zakrili Takozh pid chas nimeckoyi okupaciyi sporuda gorila pislya chogo faktichno zbereglisya tilki stini Sinagoga vidoma u vsomu sviti I ne tilki tim sho yiyi zanesli u spisok Nyu Jorkskogo fondu svitovih pam yatok 100 pam yatok svitu sho perebuvayut u zagrozlivomu stani zavdyaki chomu u 2000 rozpochalasya restavraciya i u majbutnomu tut bude Yevrejskij centr Galichini Vidoma vona tim sho na yiyi manir buduyut sinagogi v inshih mistah Zokrema do prikladu u Tel Avivi zbuduvali dekilka takih zhovkivskih sinagog nbsp Zhovkivskij zamok Frontalne krilo suchasnij viglyad pislya restavraciyi Zamokred Dokladnishe Zhovkivskij zamok 50 3 16 pn sh 23 58 8 sh d 50 05444 pn sh 23 96889 sh d 50 05444 23 96889 Zamok plosha Vicheva 2 Zakladenij zasnovnikom Zhovkvi S Zholkevskim u 1594 r buduvavsya do 1606 r Pavlom Shaslivim Takozh vidomo sho na zaproshennya S Zholkevskogo tut pracyuvali taki vidomi arhitektori yak Amvrosij Prihilnij Pavlo Rimlyanin Petro Beber Za perekazami navkolo zamku znahodivsya sad druzhini Zholkevskogo nejmovirnoyi krasi ta do nashogo chasu vin ne zberigsya U 1606 za zamkom Zholkevskim buv stvorenij zvirinec de rozvodili zubriv oleniv sarn kotrij isnuvav tilki do kincya XVII stolittya Cej zvirinec dav nazvu odnij iz miskih bram Na fasadi zamku buli statuyi pershih chotiroh vlasnikiv Zhovkvi Zholkevskih Danilovichiv Sobyeskih Radzivilliv U podvir yi znahoditsya budinok u yakomu zhili vlasniki mista Frontalne krilo sluzhilo arsenalom konyushneyu i zhitlom dlya soldat i prislugi Pri konyushni znahodivsya karetnij dvir a pri arsenali kuznya Shidne krilo bulo zhitlom dlya chislennih gostej zamku V zahidnomu znahodilisya zamkovi kuhni pekarni komori Pered cim krilom dubovim vodogonom vitikala v korito dzherelna voda U pivdennomu palacovomu korpusi mistilisya privatni pokoyi vlasnika zamku skarbnicya paradni zali dlya oficijnih prijomiv Do nih na drugij poverh veli paradni shodi Takozh do pokoyiv vlasnika primikala kaplicya zvedena 1640 roku Odrazu kolo zamku protikaye richka Svinya Za legendoyu nazvu vona distala cherez te sho v cij richci slugi getmana Zholkevskogo mili odnojmennih tvarin Ratushared Dokladnishe Zhovkivska ratusha 50 3 20 pn sh 23 58 7 sh d 50 05556 pn sh 23 96861 sh d 50 05556 23 96861 Ratusha plosha Vicheva 1 Poperednya ratusha bula zvedena arhitektorom Petrom Beberom u 1687 roci Ugori na stini ratushi znahodivsya sonyachnij godinnik a znizu vzirec arshinu ta napis Mira miroyu a prodazh i kupno zgidno z chasom Yiyi rozibrali 1832 cherez avarijnij stan i miscevi radniki musili provaditi svoyi zasidannya spochatku v odnomu iz budinkiv na vulici Lvivskij a potim u frontalnomu krili zamku Suchasna ratusha zbudovana 1932 tobto cherez sto rokiv pislya togo yak rozibrali poperednyu Yiyi zveli za konkursnim proektom arhitektora Bronislava Viktora na misci kolishnih kazarm ta kazemativ U peredvoyenni chasi z vezhi ratushi miskij surmach opivdni vikonuvav specialno skomponovanu melodiyu gejnal Teper opivdni dzvoni godinnika vidbivayut urivok gimnu She ne vmerla Ukrayina Teper tut zasidaye misceve kerivnictvo Zhovkvi Z protilezhnogo boku vid Vichevoyi ploshi znahoditsya t zv Bilij dim u yakomu zasidaye rajonne kerivnictvo U 2016 roci za pidtrimki Yevropejskogo Soyuzu ta LODA bulo zdijsneno remont i modernizaciyu vezhi ratushi ta godinnika Vidteper godinnik shogodini graye starovinnij gejnal a opivdni za tradiciyeyu graye ukrayinskij gimn U vezhi pracyuye istoriko krayeznavcha ekspoziciya Muzej starogo mistechka z vihodom na oglyadovij majdanchik nbsp Budivlya ratushi nbsp Golovnij fasad nbsp VezhaCerkva svyatoyi Trijcired Dokladnishe Cerkva Svyatoyi Trijci Zhovkva 50 3 19 pn sh 23 58 56 sh d 50 05528 pn sh 23 98222 sh d 50 05528 23 98222 Cerkva svyatoyi Trijci vulicya Svyatoyi Trijci nbsp Cerkva Svyatoyi Trijci Zbudovana na kolishnomu Lvivskomu peredmisti u 1720 koshtom parafiyan ta korolevicha Kostyantina na misci zgoriloyi u 1717 roci Cerkva stanovit soboyu derev yanu trizrubnu budivlyu iz ceglyanoyu dobudovoyu rizniceyu Bilokam yane obramlennya vikon ta portal pereneseni syudi iz rozibranoyi zamkovoyi vezhi U cerkvi znahoditsya p yatiyarusnij ikonostas sho nalichuye priblizno 50 ikon stvorenij majstrami Zhovkivskoyi shkoli malyarstva ta rizbi Ivana Rutkovicha na pochatku XVIII st V ikonopisi vtileno novatorskij poshuk obrazi svyatih nadileni elementami ukrayinskogo tipazhu Ikonostas vigotovlenij z lipi jogo dekor maye gliboke rizblennya kotre vikonav Ignatij Stobenskij U 1978 79 rokah ikonostas bulo restavrovano Zaraz cerkva nalezhit UGKC 21 chervnya 2013 r na 37 j sesiyi Komitetu Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO v Kambodzhi cerkva Svyatoyi Trijci vnesena do spisku vsesvitnoyi spadshini v chisli 16 ti derev yanih cerkov Karpatskogo regionu Polshi i Ukrayini 2 Cerkva Rizdva Bogorodicired Dokladnishe Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Zhovkva 50 3 43 pn sh 23 57 50 sh d 50 06194 pn sh 23 96389 sh d 50 06194 23 96389 Cerkva Rizdva Bogorodici vulicya Ivana Franka Cerkva zbudovana u 1705 na misci staroyi takozh derev yanoyi U seredini znahoditsya unikalnij barokovij ikonostas vikonanij u 1708 10 rr zhovkivskim tesleyu Kinushem Teperishni ikoni vikonani u 90 h rr XVII stolittya a ikonostas rozpisanij majstrami zhovkivskoyi shkoli providnoyi na toj chas u malyarstvi ta rizbi u 1710 27 rokah Diyalnist cerkvi vidnovleno u 1993 r a restavraciyu ikonostasu zdijsneno u 1996 r koshtom Otciv Vasiliyan kotri j opikuyutsya hramom Cerkva svyatogo Lazaryared Dokladnishe Cerkva sv Lazarya Zhovkva 50 3 21 pn sh 23 58 44 sh d 50 05583 pn sh 23 97889 sh d 50 05583 23 97889 Cerkva svyatogo Lazarya vulicya Lvivska 21 nbsp Vnutrishnij rozpis cerkvi Svyatogo Lazarya Istoriya hramu pochinayetsya 1624 roku koli bulo zbudovano derev yanij kostel U 1627 roci pri kosteli vidkrili miskij shpital dlya ubogih U 1735 roci fundaciyeyu Yakuba Sobeskogo zvedeno murovani budivli kostelu i shpitalyu V 1861 roci u vidnovlenih budivlyah ansamblyu vidkritij monastir feliciyanok yakij diyav do Drugoyi svitovoyi vijni Z 1994 roku v budivli kolishnogo kostelu vidkrita cerkva svyatogo i pravednogo Lazarya sho nalezhit Ukrayinskij Avtokefalnij Pravoslavnoyi cerkvi Zvirinecka ta Glinska bramired Zvirinecka ta Glinska brami plosha Vicheva Kolis misto malo chotiri brami Lvivsku Zhidivsku Glinsku ta Zvirinecku Pershi dvi naprikinci XVIII st rozibrali za nakazom avstrijskoyi vladi Glinska brama kolis Krakivska pobudovana naprikinci XVI stolittya U 1964 bula rozibrana radyanskimi vijskami oskilki zavazhala proyizdu vijskovoyi tehniki Vidnovlena u 1990 starannyami Tovaristva pam yatok kulturi Brama zavershena frontonami na yakih zobrazheno iz zahodu gerb Stanislava Zholkyevskogo Lyubich iz shodu gerb korolya Yana III Sobyeskogo Yanina ta akroteriyami u viglyadi kam yanih pogrud licariv u sholomah Zvirinecka brama otrimala svoyu nazvu vid zvirincyu zakladenogo poblizu zamku Zholkyevskimi Yedina zberezhena brama U verhnomu yiyi yarusi znahodilosya primishennya dlya storozhi Brama zvedena razom iz miskimi ukriplennyami sho buduvalisya u 1613 1626 rokah 1736 roku didich Yakub Lyudvik Sobyeskij dozvoliv dominikancyam vikoristovuvati yak dzvinicyu Lvivsku bramu 3 Glinska brama nbsp Viglyad zseredini nbsp Viglyad zzovni Pam yatnik pohovannya zhertv NKVSred Pam yatnik pohovannya zhertv NKVS plosha Vicheva nbsp Pam yatnik pohovannya zhertv NKVS Fragment oformlennya U 1939 1941 rr u Zhovkivskomu zamku znahodivsya rajonnij viddil NKVS kotrim bulo deportovano u Sibir sotni simej ukrayinciv i polyakiv zvinuvachenih u neloyalnosti do radyanskoyi vladi a takozh sotni lyudej uv yazneno U nich za 26 na 27 chervnya 1941 roku za inshimi danimi protyagom 23 28 chervnya pered zahoplennyam Zhovkvi nimeckimi vijskami enkaveesivcyami bulo zakatovano ta rozstrilyano bilshe troh desyatkiv uv yaznenih naperedodni meshkanciv mista ta navkolishnih sil Vidnajdeni v kamerah ta kilkoh prihovanih yamah na teritoriyi ta za murami zamku ponivecheni tila bulo pohovano u spilnij mogili na ploshi Vichevij poblizu zamku Primitkired Yaroslava Muzichenko Kartini na vinos Ukrayina moloda 79 1 06 2012 Arhiv originalu za 05 03 2016 Procitovano 06 06 2012 Karpatski cerkvi stali spadshinoyu YuNESKO Ukrayinska pravda Istorichna pravda Nedilya 23 chervnya 2013 Arhiv originalu za 26 cherven 2013 Procitovano 23 cherven 2013 Jaroslaw Porazinski Sobieski Jakub Ludwik h Janina 1667 1737 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Polska Akademia Umiejetnosci 2000 Tom XXXIX 4 zeszyt 163 S 494 pol Dzherela ta literaturared Bondarenko R I Zhovkva istoriko arhitekturnij zapovidnik Arhivovano 3 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Ekspoziciya muzeyu Zhovkivskij zamok Lilo I M Lilo Otkovich Z M Progulyanka Lvovom Putivnik K Baltiya Druk 2005 224 s il Posilannyared Kolishnij dominikanskij kostel Voznesinnya Presvyatoyi Divi Mariyi u Zhovkvi na filmi z drona 2018 Arhivovano 11 chervnya 2021 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arhitekturni pam 27yatki Zhovkvi amp oldid 43796364 Zvirinecka ta Glinska brami