Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ідеальне місто — архітектурна і містобудівна ідея створення міста, досить бездоганного в планах безпеки, архітектурного образу, соціального устрою, гармонічно поєднаного з навколишнім середовищем. Існує в проєктах, теоретичних працях, в візуальних відтвореннях (картини, гравюри). Було зроблено декілька спроб відтворити ідеальні міста в реальності, але повної реалізації ідеї досягти не вдалося нікому.
Історія
Архітектор Гіпподам. Ідеальний Мілет?
Він мешкав у місті Мілет на узбережжі Егейського моря. Колонії греків воювали з тодішньою Персією, дістались міста Сарди, пограбували і спалили його. Відповіддю була навала перського війська, а розгніваний цар Дарій наказав зруйнувати Мілет. Так трагічний випадок дав змогу архітектору запроєктувати нове місто майже на звільненому від споруд і історичної пам'яти місцевості. Сучасні науковці назвали Іпподама творцем першого ідеального міста, а його — першим утопістом.
Іпподам спроєктував новий Мілет. Той мав би 10 000 мешканців і був поділений на три частини: 1) для військових, 2) для ремісників,3) для землеробів. План міста нагадував шахову дошку, де все підкорялось симетрії і геометрії. Цей план набув популярності і за схемою Гіпподама будували в різних грецьких містах.
Ідеальне місто Платона
Про план міста Іпподама добре знав і філософ Платон (427—347 рр. до н. е.) Він і переніс його в свій твір «Держава». Бо план Гіпподама нічим не був схожим на тогочасні Афіни — вузькі і криві вулиці, незграбні домівки, відсутність приватних садів, бруд і сміття тощо. Ідеальне місто Платона поділене на 12 частин, вулиці прямі, заокруглені площі, будинки ошатні, але схожі один на одного, щоб не викликати заздрість і змагання перевершити сусіда. Афіняни мріяли про багатство, воліли багатства і діяли заради багатства. Платон же волів скасувати усі протиріччя в своєму ідеальному місті, що вже виходило за межі чисто архітектурних і містобудівних ідей. Страшна реальність і красива теорія вкотре не збігались і не підпорядковувались одна одній. Але ідея виявилась живою.
Доба Відродження
Мода на вивчення античного спадку в Італії доби Відродження не обійшла і ідею створення ідеального міста. Невідомий італійський художник створив картини з краєвидами трьох ідеальних міст. Їх вулиці регулярно сплановані, а будинки архітектурою нагадують тогочасні італійські.
До проєктів розпанування ідеального міста звернулись і теоретики і архітектори Італії. Серед них:
- Філарете;
- Франческо ді Джорджо ді Мартіні;
- [it] (1510—1569/1573);
- Вінченцо Скамоцці.
Останньому навіть вдалося побудувати ідеальне місто неподалік від Венеції на межі з Альпами — Пальма Нуова. Постійні війни і небезпека спричинили проєктування саме міст-фортець, де ідеальне розпланування починалось за фортечними мурами і вежами. Ідея міст-фортець була перенесена італійськими архітекторами і військовими інженерами в інші країни. За схемами ідеальних міст-фортець зроблене розпланування тогочасних міст-фортець Бар, Жовква, Броди, що на території сучасної України. Бар є першим містом у східній Європі, де було запроваджено концепцію ідеального міста.
Ідеальне місто Леонардо
Є відомості про звернення до проєкту ідеального міста самим Леонардо да Вінчі. Серед його збережених малюнків віднайдені зображення центричного храму та якихось галерей. За припущенями, архітектурні проєкти Леонардо брався робити ще у Мілані. Чотири останні роки життя він провів у фактичній еміграції у Франції. Там і був створений проєкт (чи-то начерк проєкту) ідеального міста, названого Ромолонтіно («маленький Рим»). За цим проєктом ідеальне місто мало два рівні. Перший — поземний — був призначений для шляхів і підвозу матеріалів, вулиць, торговельних лавок та комор, ремісничих майстерень. Житла (багатоповерхові палаци) на пілонах були розплановані на другому поверсі серед галерей, призначених для прогулянок на свіжому повітрі. Але Ромолонтіно так і залишився лише проєктом.
XVIII століття
Утопічні ідеї про побудову ідеального міста дожили до XVIII століття. Протиріччя доби й умови промислового перевороту спонукали пошуки ідеї справедливого (ідеального) суспільства. Акцент був перенесений з архітектури на суспільний устрій, ідею справедливості, рівності громадян тощо. Архітектурі відведена підкорена, функціональна роль, хоча деякі проєкти нагадують велетенські палаци і не позбавлені казкової гігантоманії (Фаланстер Шарля Фурьє).
ХІХ—ХХ століття
У ХІХ столітті відбувся перший етап так званого « дикого капіталізму», через який пройшла більшість країн Європи. Важкий історичний етап супроводжувався загибеллю багатьох дворянських садиб, масовим вивільненням селян з кріпацтва, спустошенням сіл, появою дешевої робочої сили, що подалася в міста, перенаселення міст і поява трущобних районів. Європою покотилася хвиля урбанізму.
До пошуку виходу з кризової ситуації залучились політики, філософи, суспільні і благодійницькі спілки. Свій засіб вирішення проблем нездорового урбанізму представили і архітектори. Не змінюючи суспільних інститутів і приватної власності, архітектори запропонували хибні містобудівні проєкти типу «місто-сад» (Эбенезер Говард, 1902), «індустріальне місто», «місто-смуга, тобто линійне місто», «соцмісто». «Місто-смугу» навіть почали будувати в передмісті Мадриду у 1882 році.
Ідея була такою привабливою, що некритично була перенесена у ХХ століття, коли в різних регіонах світу збудували декілька міст на порожньому місці — без історичної пам'яті, у вигаданих формах функціоналізму, без урахування національних традицій, клімату тощо. Швейцарець за походженням, Ле Корбюзьє (Шарль Эдуард Жаннере, 1887—1965) будує у Франції, Росії, Індії. В Індії він і вибудував місто Чандігарх — надзвичайно близьке до так званих ідеальних міст — без історичної пам'яті, у вигаданих формах функціоналізму, без урахування національних традицій.
Нова Столиця Бразилії
Усі ознаки «ідеального міста» мала і побудова нової столиці Бразилії. Уособленням усього нового мало стати місто Бразиліа, яке за планом повинно було спонукати до розвитку і включення в промисловий обіг необжиті райони півночі країни.
Незважаючи на поклоніння авторитету Ле Корбюзьє і дотримання стилістики функціоналізму,виявились і важливі відмінності. Авторський колектив архтекторів на чолі з Оскаром Німейєром планували ідеальне місто — без історичної пам'яті, на порожній території тощо. Але могутня історична містобудівна традиція Бразилії, вирощена на колоніальному бароко,проривалася через засилля геометричних і спрощених форм. Нове обличчя столиці формував центр (площа Трьох Влад) з парадоксально простими, геометричними формами, композиція яких почала сприйматися як символ і формула новітньої архітектури. Футуристична захопленість зайшла настільки далеко, що новітність мали випромінювати навіть назви:
- резиденція президента — Палац Алворада (Світанку);
- будівля уряду — палац Планалту (Бразильського Плоскогір'я — саме тут побудована нова столиця);
- будівля Національної металургійної компанії — палац Розвитку тощо.
-
![image]()
Бразиліа,Міністерство закордонних справ
Але грандіозний національний проєкт, втілений в реальність без урахування попередніх помилок реалізованих «ідеальних міст», втілив і їх помилки: монотонність стандартних житлових масивів, неприємну порожнечу площ, акцент на новітніх, позбавлених багатогранності, формах архітектури, скульптури.
Найнеприємніше почалося після заселення. Місто довго не сприймали рідним. Бюрократія приїздила, працювала скільки вимагали, але у відпустку чи канікули масово виїжджала в історично значущий Ріо-де-Жанейро. Для неї змінилися лише декорації. В місті запанували корупція, схильність до махінацій, агресивності і цинізму.
Столиця швидко стала закритим клубом для багатих верств населення, де не було місця простим людям, котрі не мали великих статків. Мерія добилася, щоб тих виселили за передмістя столиці, де виникли звичні трущобні райони з біднотою, антисанітарією і безнадійністю. Виразна архітектура ідеального міста вкотре виявилися нездатною вирішити проблеми бразильського суспільства.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ідеальне місто |
Джерела
- Западноевропейское градостроительство XVII—XIX веков: Эстетические и теоретические предпосылки / Т. Ф. Саваренская. — Москва: Стройиздат, 1987. — 191 с. (рос.)
- Иконников А. С. Город в четырёх измерениях // Знание-сила. — № 10. — 1979. — С. 39—42. (рос.)
- Хромов С. Мечта об идеальном городе [ 2 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- August Buck Die Idealstadt der italienischen Renaissance // Wilhelm Wortmann (Hrsg.). Deutsche Stadtgründungen der Neuzeit. — Wiesbaden, 1989. — s. 17-30. — . (нім.)
- Claus Bernet Gebaute Apokalypse. Die Utopie des Himmlischen Jerusalem in der Frühen Neuzeit. — Mainz: Philipp von
Zabern, 2007. — 518 pp. — . (нім.)
- Claus Bernet Die Gründung von Freudenstadt: Neue Ansätze zur wichtigsten deutschen Idealstadt // Blätter für deutsche Landesgeschichte. — № 143. — 2007 — s. 107-131. (нім.)
- August Gebeßler Freudenstadt — Geschick und Geschichtlichkeit einer Idealstadt // Die Alte Stadt. — № 23. — 1996. — s. 46-55. (нім.)
- Gerhard Eimer Die Stadtplanung im schwedischen Ostseereich 1600-1715. Mit Beiträgen zur Geschichte der Idealstadt. — Stockholm: Svenska Bokförlaget, 1961. — 575 p. (нім.)
- Ehrenfried Kluckert Auf dem Weg zur Idealstadt. Humanistische Stadtplanung im Südwesten Deutschlands. — Stuttgart: Klett-Cotta, 1998. — 101 p. — . (нім.)
- Hanno Walter Kruft Städte in Utopia. Idealstadt vom 15. bis zum 18. Jahrhundert zwischen Staatsutopie und Wirklichkeit. — München: Verlag C.H. Beck, 1989. — 203 pp. — . (нім.)
- Kersten Krüger Die Idealstadt in der frühen Neuzeit, in: Frank Braun (Hrsg.): Städtesystem und Urbanisierung im Ostseeraum in der Frühen Neuzeit. — Münster, 2004. — s. 11—47. (нім.)
- Michaela Marek Die Idealstadt im Realsozialismus, in: Christiane Brenner (Hrsg.): Sozialgeschichtliche Kommunismusforschung. — München, 2005. — s. 425—480. (нім.)
- Helen Rosenau The Ideal City: In its Architectural Evolutions. — London: Studio Vista, 1974. — 176 pp. — . (англ.)
- «Klar und Lichtvoll wie eine Regel» Planstädte der Neuzeit vom 16. bis zum 18. Jahrhundert, Verzeichnis der ausgestellten Objekte / Badisches Landesmuseum Karlsruhe. — Karlsruhe: Selbstverlag, 1990. — 381 s. — . (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Idealne misto arhitekturna i mistobudivna ideya stvorennya mista dosit bezdogannogo v planah bezpeki arhitekturnogo obrazu socialnogo ustroyu garmonichno poyednanogo z navkolishnim seredovishem Isnuye v proyektah teoretichnih pracyah v vizualnih vidtvorennyah kartini gravyuri Bulo zrobleno dekilka sprob vidtvoriti idealni mista v realnosti ale povnoyi realizaciyi ideyi dosyagti ne vdalosya nikomu Filarete Idealne misto SforcindaIstoriyaArhitektor Gippodam Idealnij Milet Model mista Milet zaproyektovanogo Gippodamom Pergamon muzej Berlin Vin meshkav u misti Milet na uzberezhzhi Egejskogo morya Koloniyi grekiv voyuvali z todishnoyu Persiyeyu distalis mista Sardi pograbuvali i spalili jogo Vidpoviddyu bula navala perskogo vijska a rozgnivanij car Darij nakazav zrujnuvati Milet Tak tragichnij vipadok dav zmogu arhitektoru zaproyektuvati nove misto majzhe na zvilnenomu vid sporud i istorichnoyi pam yati miscevosti Suchasni naukovci nazvali Ippodama tvorcem pershogo idealnogo mista a jogo pershim utopistom Ippodam sproyektuvav novij Milet Toj mav bi 10 000 meshkanciv i buv podilenij na tri chastini 1 dlya vijskovih 2 dlya remisnikiv 3 dlya zemlerobiv Plan mista nagaduvav shahovu doshku de vse pidkoryalos simetriyi i geometriyi Cej plan nabuv populyarnosti i za shemoyu Gippodama buduvali v riznih greckih mistah Idealne misto Platona Pro plan mista Ippodama dobre znav i filosof Platon 427 347 rr do n e Vin i perenis jogo v svij tvir Derzhava Bo plan Gippodama nichim ne buv shozhim na togochasni Afini vuzki i krivi vulici nezgrabni domivki vidsutnist privatnih sadiv brud i smittya tosho Idealne misto Platona podilene na 12 chastin vulici pryami zaokrugleni ploshi budinki oshatni ale shozhi odin na odnogo shob ne viklikati zazdrist i zmagannya perevershiti susida Afinyani mriyali pro bagatstvo volili bagatstva i diyali zaradi bagatstva Platon zhe voliv skasuvati usi protirichchya v svoyemu idealnomu misti sho vzhe vihodilo za mezhi chisto arhitekturnih i mistobudivnih idej Strashna realnist i krasiva teoriya vkotre ne zbigalis i ne pidporyadkovuvalis odna odnij Ale ideya viyavilas zhivoyu Doba Vidrodzhennya Idealne misto za italijcem anonimom XV stolittya P yero della Francheska abo Melocco da Forli abo Leon Battista Alberti abo Luchano da Laurana Arhitektor Vinchenco Skamocci hud Paolo Veroneze Moda na vivchennya antichnogo spadku v Italiyi dobi Vidrodzhennya ne obijshla i ideyu stvorennya idealnogo mista Nevidomij italijskij hudozhnik stvoriv kartini z krayevidami troh idealnih mist Yih vulici regulyarno splanovani a budinki arhitekturoyu nagaduyut togochasni italijski Do proyektiv rozpanuvannya idealnogo mista zvernulis i teoretiki i arhitektori Italiyi Sered nih Filarete Franchesko di Dzhordzho di Martini it 1510 1569 1573 Vinchenco Skamocci Ostannomu navit vdalosya pobuduvati idealne misto nepodalik vid Veneciyi na mezhi z Alpami Palma Nuova Postijni vijni i nebezpeka sprichinili proyektuvannya same mist fortec de idealne rozplanuvannya pochinalos za fortechnimi murami i vezhami Ideya mist fortec bula perenesena italijskimi arhitektorami i vijskovimi inzhenerami v inshi krayini Za shemami idealnih mist fortec zroblene rozplanuvannya togochasnih mist fortec Bar Zhovkva Brodi sho na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Bar ye pershim mistom u shidnij Yevropi de bulo zaprovadzheno koncepciyu idealnogo mista Idealne misto Leonardo Malyunok Leonardo z dvorivnevoyu fortechnoyu zabudovoyu Ye vidomosti pro zvernennya do proyektu idealnogo mista samim Leonardo da Vinchi Sered jogo zberezhenih malyunkiv vidnajdeni zobrazhennya centrichnogo hramu ta yakihos galerej Za pripushenyami arhitekturni proyekti Leonardo bravsya robiti she u Milani Chotiri ostanni roki zhittya vin proviv u faktichnij emigraciyi u Franciyi Tam i buv stvorenij proyekt chi to nacherk proyektu idealnogo mista nazvanogo Romolontino malenkij Rim Za cim proyektom idealne misto malo dva rivni Pershij pozemnij buv priznachenij dlya shlyahiv i pidvozu materialiv vulic torgovelnih lavok ta komor remisnichih majsteren Zhitla bagatopoverhovi palaci na pilonah buli rozplanovani na drugomu poversi sered galerej priznachenih dlya progulyanok na svizhomu povitri Ale Romolontino tak i zalishivsya lishe proyektom XVIII stolittya Falanster Sharlya Furye Utopichni ideyi pro pobudovu idealnogo mista dozhili do XVIII stolittya Protirichchya dobi j umovi promislovogo perevorotu sponukali poshuki ideyi spravedlivogo idealnogo suspilstva Akcent buv perenesenij z arhitekturi na suspilnij ustrij ideyu spravedlivosti rivnosti gromadyan tosho Arhitekturi vidvedena pidkorena funkcionalna rol hocha deyaki proyekti nagaduyut veletenski palaci i ne pozbavleni kazkovoyi gigantomaniyi Falanster Sharlya Furye HIH HH stolittya U HIH stolitti vidbuvsya pershij etap tak zvanogo dikogo kapitalizmu cherez yakij projshla bilshist krayin Yevropi Vazhkij istorichnij etap suprovodzhuvavsya zagibellyu bagatoh dvoryanskih sadib masovim vivilnennyam selyan z kripactva spustoshennyam sil poyavoyu deshevoyi robochoyi sili sho podalasya v mista perenaselennya mist i poyava trushobnih rajoniv Yevropoyu pokotilasya hvilya urbanizmu Indiya Chandigarh palac Yusticiyi na 2007 rik Do poshuku vihodu z krizovoyi situaciyi zaluchilis politiki filosofi suspilni i blagodijnicki spilki Svij zasib virishennya problem nezdorovogo urbanizmu predstavili i arhitektori Ne zminyuyuchi suspilnih institutiv i privatnoyi vlasnosti arhitektori zaproponuvali hibni mistobudivni proyekti tipu misto sad Ebenezer Govard 1902 industrialne misto misto smuga tobto linijne misto socmisto Misto smugu navit pochali buduvati v peredmisti Madridu u 1882 roci Ideya bula takoyu privablivoyu sho nekritichno bula perenesena u HH stolittya koli v riznih regionah svitu zbuduvali dekilka mist na porozhnomu misci bez istorichnoyi pam yati u vigadanih formah funkcionalizmu bez urahuvannya nacionalnih tradicij klimatu tosho Shvejcarec za pohodzhennyam Le Korbyuzye Sharl Eduard Zhannere 1887 1965 buduye u Franciyi Rosiyi Indiyi V Indiyi vin i vibuduvav misto Chandigarh nadzvichajno blizke do tak zvanih idealnih mist bez istorichnoyi pam yati u vigadanih formah funkcionalizmu bez urahuvannya nacionalnih tradicij Nova Stolicya Braziliyi Plan novoyi stolici Centr Brazilia vnochi Usi oznaki idealnogo mista mala i pobudova novoyi stolici Braziliyi Uosoblennyam usogo novogo malo stati misto Brazilia yake za planom povinno bulo sponukati do rozvitku i vklyuchennya v promislovij obig neobzhiti rajoni pivnochi krayini Nezvazhayuchi na pokloninnya avtoritetu Le Korbyuzye i dotrimannya stilistiki funkcionalizmu viyavilis i vazhlivi vidminnosti Avtorskij kolektiv arhtektoriv na choli z Oskarom Nimejyerom planuvali idealne misto bez istorichnoyi pam yati na porozhnij teritoriyi tosho Ale mogutnya istorichna mistobudivna tradiciya Braziliyi viroshena na kolonialnomu baroko prorivalasya cherez zasillya geometrichnih i sproshenih form Nove oblichchya stolici formuvav centr plosha Troh Vlad z paradoksalno prostimi geometrichnimi formami kompoziciya yakih pochala sprijmatisya yak simvol i formula novitnoyi arhitekturi Futuristichna zahoplenist zajshla nastilki daleko sho novitnist mali viprominyuvati navit nazvi rezidenciya prezidenta Palac Alvorada Svitanku budivlya uryadu palac Planaltu Brazilskogo Ploskogir ya same tut pobudovana nova stolicya budivlya Nacionalnoyi metalurgijnoyi kompaniyi palac Rozvitku tosho Brazilia Ministerstvo zakordonnih sprav Ale grandioznij nacionalnij proyekt vtilenij v realnist bez urahuvannya poperednih pomilok realizovanih idealnih mist vtiliv i yih pomilki monotonnist standartnih zhitlovih masiviv nepriyemnu porozhnechu plosh akcent na novitnih pozbavlenih bagatogrannosti formah arhitekturi skulpturi Najnepriyemnishe pochalosya pislya zaselennya Misto dovgo ne sprijmali ridnim Byurokratiya priyizdila pracyuvala skilki vimagali ale u vidpustku chi kanikuli masovo viyizhdzhala v istorichno znachushij Rio de Zhanejro Dlya neyi zminilisya lishe dekoraciyi V misti zapanuvali korupciya shilnist do mahinacij agresivnosti i cinizmu Stolicya shvidko stala zakritim klubom dlya bagatih verstv naselennya de ne bulo miscya prostim lyudyam kotri ne mali velikih statkiv Meriya dobilasya shob tih viselili za peredmistya stolici de vinikli zvichni trushobni rajoni z bidnotoyu antisanitariyeyu i beznadijnistyu Virazna arhitektura idealnogo mista vkotre viyavilisya nezdatnoyu virishiti problemi brazilskogo suspilstva PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Idealne mistoDzherelaZapadnoevropejskoe gradostroitelstvo XVII XIX vekov Esteticheskie i teoreticheskie predposylki T F Savarenskaya Moskva Strojizdat 1987 191 s ros Ikonnikov A S Gorod v chetyryoh izmereniyah Znanie sila 10 1979 S 39 42 ros Hromov S Mechta ob idealnom gorode 2 listopada 2019 u Wayback Machine ros August Buck Die Idealstadt der italienischen Renaissance Wilhelm Wortmann Hrsg Deutsche Stadtgrundungen der Neuzeit Wiesbaden 1989 s 17 30 ISBN 3 447 02970 6 nim Claus Bernet Gebaute Apokalypse Die Utopie des Himmlischen Jerusalem in der Fruhen Neuzeit Mainz Philipp von Zabern 2007 518 pp ISBN 978 3 805 33706 9 nim Claus Bernet Die Grundung von Freudenstadt Neue Ansatze zur wichtigsten deutschen Idealstadt Blatter fur deutsche Landesgeschichte 143 2007 s 107 131 nim August Gebessler Freudenstadt Geschick und Geschichtlichkeit einer Idealstadt Die Alte Stadt 23 1996 s 46 55 nim Gerhard Eimer Die Stadtplanung im schwedischen Ostseereich 1600 1715 Mit Beitragen zur Geschichte der Idealstadt Stockholm Svenska Bokforlaget 1961 575 p nim Ehrenfried Kluckert Auf dem Weg zur Idealstadt Humanistische Stadtplanung im Sudwesten Deutschlands Stuttgart Klett Cotta 1998 101 p ISBN 3 608 91962 7 nim Hanno Walter Kruft Stadte in Utopia Idealstadt vom 15 bis zum 18 Jahrhundert zwischen Staatsutopie und Wirklichkeit Munchen Verlag C H Beck 1989 203 pp ISBN 3 406 33909 3 nim Kersten Kruger Die Idealstadt in der fruhen Neuzeit in Frank Braun Hrsg Stadtesystem und Urbanisierung im Ostseeraum in der Fruhen Neuzeit Munster 2004 s 11 47 nim Michaela Marek Die Idealstadt im Realsozialismus in Christiane Brenner Hrsg Sozialgeschichtliche Kommunismusforschung Munchen 2005 s 425 480 nim Helen Rosenau The Ideal City In its Architectural Evolutions London Studio Vista 1974 176 pp ISBN 0289702011 angl Klar und Lichtvoll wie eine Regel Planstadte der Neuzeit vom 16 bis zum 18 Jahrhundert Verzeichnis der ausgestellten Objekte Badisches Landesmuseum Karlsruhe Karlsruhe Selbstverlag 1990 381 s ISBN 3 7650 9026 3 nim