Мадагаскар — східноафриканська острівна країна, що займає великий однойменний острів та ряд менших поблизу південно-східного узбережжя континенту . Загальна площа країни 587 041 км² (47-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 581 540 км², а на поверхню внутрішніх вод — 5 501 км². Площа країни трохи менша за площу України.
Географія Мадагаскару | |
---|---|
Географічне положення Мадагаскару | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Східна Африка |
Координати | 20°00′ пд. ш. 47°00′ сх. д. / 20.000° пд. ш. 47.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 587 041 км² (47-ме) |
Морське узбережжя | 4828 км |
Державний кордон | 0 км |
Рельєф | |
Тип | рівнинно-гористий |
Найвища точка | гора Марумукутру (2876 м) |
Найнижча точка | Індійський океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний, субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | [[_]] ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | графіт, руди кольорових металів, кам'яне вугілля, боксити, рідкісноземельні елементи, кам'яна сіль, кварц, напівкоштовне каміння, слюда, риба, гідроенергія |
Стихійні лиха | тропічні циклони, посухи, нашестя сарани |
Екологічні проблеми | ерозія ґрунтів, знеліснення, спустелювання |
Назва
Офіційна назва — Республіка Мадагаскар, Мадагаскар (фр. Republique de Madagascar, Madagascar; (Repoblikan'i Madagasikara, Madagasikara). Назва країни походить від мальгашської назви однойменного острова Мадагасікара (Madagasikara), що виводиться з прамалайської мови і означає Край землі, що вказує західну межу мандрівок малайців Південно-Східної Азії. У європейські мови, можливо, уперше введено в оповіданнях про власні подорожі венеційського купця Марко Поло у XIII столітті як помилково спотворена назва сомалійського порту Могадішо. Колишня назва Малагасійська/Мальгашська Республіка (фр. République malgache).
Історія дослідження території
Географічне положення
Мадагаскар — східноафриканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Мадагаскар на заході омивається водами Мозамбіцької протоки, на сході — безпосередньо водами Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 4828 км. Мадагаскар простягається з півночі — північного заходу на південь — південний захід більш як на 1500 км при середній ширині близько 400 км. Максимальна ширина його сягає 560 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або 100 морських миль від ізобати у 2500 м).
Крайні пункти
Час
Геологія
Мадагаскар належить до докембрійської складчастості. Основу його становлять розмиті складки з гранітів, гнейсів і почасти сланців, на яких горизонтально лежать шари пісковиків. Пісковики на сході здебільшого змиті, у зв'язку з чим вся східна половина острова являє собою відслонені останцеві гори — архейське кристалічне нагір'я (800—1800 м). Західна частина острова, яка лежить загалом нижче 400 м над рівнем моря, є мезозойське морське плато, що терасами підноситься до східної частини і складається з вторинних та третинних осадових верств пісковиків, глинистих сланців, пісків і почасти вапняків. Корінні породи сходу, і осадові породи заходу прорізані і перекриті молодими вулканічними утвореннями, переважно базальтами і , з яких складаються найвищі вершини. Архейське нагір'я на сході круто обривається горами і до глибокої частини Індійського океану, де глибини перевищують 4570 м. На заході нагір'я спускаються терасами, які переходять у широку рівнину типу столової країни. Осадові породи цієї столової країни — пісковики і вапняки — в багатьох місцях розмиті, подекуди прикриті базальтовими потоками. Часто зустрічаються відклади сучасного алювію, великі дельти давніх мергелів і пісків.
Мадагаскар можна розглядати як горст, що входив до складу Африканської плити; остаточно острів відокремився від материка в олігоцені. Мадагаскар відокремлений від Африки глибоким (близько 3000 м) грабеном Мозамбіцької протоки, ширина якої в найвужчій частині перевищує 320 км.
Корисні копалини
Надра Мадагаскару багаті на ряд корисних копалин: графіт, хроміти, кам'яне вугілля, боксити, рідкісноземельні елементи, кам'яну сіль, кварц, бітумінозні піски, напівкоштовне каміння, слюди. Мадагаскар дуже багатий па листуватий кристалічний графіт, особливо цінний для металургії (виробництво тигелів) та електротехніки (річний видобуток його у 1950-х роках сягав 12—15 тис. тонн на рік). На острові добувають також слюди, що йдуть, як і графіт, у великій кількості на експорт. Добувають монацит, який є джерелом солей рідких земель і торію; є багато родовищ гірського кришталю, а також берилу (1/50 частка світових покладів). Мадагаскар свого часу давав промислові кількості урану та радію. У невеликих кількостях добувають фосфорити, золото і вугілля (басейн ). Виявлено родовища залізних руд.
Сейсмічність
На східній околиці острова часто бувають землетруси.
Вулканізм
На острові багато згаслих вулканів: Марумукутру (найвища вершина країни), Цяфаявона.
Рельєф
Середні висоти — 615 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Марумукутру (2876 м). За особливостями рельєфу Мадагаскар поділяється на три паралельні смуги, що тягнуться з півночі на південь.
- Уздовж усього східного узбережжя чітко виражена вузька смуга низовин. На південь від простежується майже безперервний ланцюг лагун, сполучених між собою каналом .
- На заході прибережна низовина ширша, а її перехід до гір менш чітко виражений.
- Між цими низовинами з півночі на південь простяглося розчленоване Внутрішнє нагір'я (Високе плато). Середні висоти нагір'я коливаються від 1200 до 1500 м. Північно-східніше за Антананаріву знаходиться озеро Алаутра, найбільше в межах нагір'я. Східний край нагір'я загалом підходить ближче до берега і піднятий набагато вище західного; він круто обривається до прибережної низовини. Хребти у водороздільній частині нагір'я тягнуться паралельно східному берегу, тоді як на заході вони нерідко орієнтовані з північного заходу на південний схід. У межах плато виділяють три гірські масиви:
- північну, до складу якої входить гірський масив із згаслим вулканом Марумукутру (2876 м, найвища точка острова);
- середню, в центрі якої є вулканічний масив Анкаратра (до 2644 м заввишки, вершина ), масив привернений до південного заходу від Антананаріву;
- південну частину (яка доходить до південно-східного узбережжя острова), масив з вершиною (1956 м).
- Рельєф Мадагаскару
- Рослинний світ (ліворуч) і топографічна мапа (праворуч)
- Рельєф Мадагаскару
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Останець у Національному парку Ісало
Узбережжя
Більша частина східного узбережжя винятково прямолінійна. Ширина правобережної рівнини трохи більша 16 км. На південь від Таматаве вздовж піщаного узбережжя на 560 км простягся майже безперервний ланцюг лагун. Для сполучення лагун довелося прорити близько 48 км каналів.
Острови
Клімат
Майже 9/10 Мадагаскару лежить на північ від південного тропіка. На його клімат впливає близькість моря і теплих течій, які омивають острів зі сходу і заходу. Територія півночі Мадагаскару лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, півдня — у тропічному. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Віддаль від моря взимку може відмічатись сухий сезон. На півдні сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Достатнє зволоження, у теплий сезон з океану надходять тропічні циклони.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Мадагаскару (за Кеппеном)
- Кліматограма Тоамасіни
Клімат Антананаріву | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | 19,2 | 19,5 | 18,9 | 17,9 | 15,5 | 13,1 | 12,6 | 13,4 | 15,3 | 17,6 | 18,9 | 18,9 | 16,6 |
Норма опадів, мм | 321 | 267 | 197 | 59 | 12 | 7 | 6 | 10 | 14 | 74 | 115 | 289 | 1371 |
Джерело: |
Клімат Таматаве | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | 26,3 | 27,0 | 25,7 | 24,7 | 22,5 | 20,7 | 20,2 | 20,7 | 21,8 | 23,2 | 24,7 | 25,9 | 23,6 |
Норма опадів, мм | 285 | 340 | 472 | 346 | 224 | 247 | 253 | 166 | 142 | 124 | 107 | 228 | 2934 |
Джерело: |
Мадагаскар перебуває під впливом південно-східних пасатів, які приносять велику кількість опадів плоскогір'ю та його східним схилам. Середньорічна температура в нижньому поясі досягає 23—26 °C, на нагір'ї 18 °C. Річна амплітуда температури рідко перевищує 5—6 °C. У східній частині Мадагаскару дощі випадають більш або менш рівномірно протягом року і у великій кількості (більше 3000 мм). Пасати виходять на західні схили нагір'я збідненими на вологу, тому там опадів лише трохи більше 1000 мм. У західній частині острова дощовий і сухий періоди різко розмежовані. Особливо сухий клімат південно-західної частини острова, де опадів близько 400 мм. Влітку південно-західну частину Мадагаскару обвівають паралельні берегові південні і південно-східні вітри, що й визначає виняткову сухість клімату.
Мадагаскар є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 337 км³. Центральним плато проходить головний вододіл острова; на схід стікають численні короткі гірські і бистрі річки. Річки, що течуть на захід, до Мозамбіцької протоки, у верхній течії мають багато водоспадів, а у нижній вони придатні для судноплавства, протікають по західних рівнинах острова і відкладають тут пісок та мул, утворюючи великі родючі алювіальні простори.
- Гирло Бецибоки
- Річка Маджагіло
- Річка Цирибіхіна
- Озеро Тритіва
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 10,86 тис. км² зрошуваних земель.
Річки
Річки країни належать басейну Індійського океану. Найзначніші річки: Бецибока, , Мангокі, , , , , . Гирла річок звичайно блокуються піщаними мілинами. Річки крайнього південного заходу відзначаються аридним режимом.
Озера
На Мадагаскарі є кілька типів озер:
- приморські озера-лагуни з солонуватою водою (вздовж східного берега острова);
- незначні озера в долинах великих річок західної частини острова;
- озера на знижених ділянках хвилястої поверхні плато (найбільше з них — озеро — 900 км²).
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Латеритні ґрунти займають на острові великі простори; вони зустрічаються центральною височиною і по низовинних частинах східних схилів. На підвищених частинах східних схилів, де збереглися лісові масиви, розвинуті гірсько-лісові червоноземи, а біля підніжжя західних схилів — червоноземи, тобто недосить латеризовані піщано-глинисті ґрунти. У південній частині височини зустрічаються червоноземи субтропічних областей. Ґрунти вапняного плато західного схилу належать до terra rossa. Зустрічаються також ґрунти на вулканічних відкладах і на сучасному алювії; вони найродючіші. На аридних південно-західних просторах розвинуті світлобурі ґрунти пустинно-степових областей, які у краще зрошуваних районах переходять у каштанові.
Рослинність
Флора західної частини Мадагаскару споріднена з флорою Африканського материка, з яким Мадагаскар колись був пов'язаний суходолом. Флора східної частини острова з тієї ж причини споріднена з флорою Індії. У крейдяному періоді існував зв'язок Мадагаскару з Америкою, що підтверджується наявністю дерева мандрівника (Ravenala madagascarensis), близького до південноамериканського (Ravenala guyanensis). Крім дерева мандрівника і дуже цікавої орхідеї (Angraecum sesquipedale), варта уваги ще водяна рослина (Aponogeton fenestralis) з сітчасто продірявленим листям. На острові налічується 500 видів папоротей, половина яких — ендеміки.
Вологі тропічні ліси колись займали близько 1/8 частини острова, переважно східне узбережжя. Тепер вони майже зведені швидко зростаючим населенням острова. До складу лісів входять також цінні породи дерев ( та ебенове). Рослинність південно-західної окраїни острова має ксерофітний характер. 7/8 поверхні острова займає змінений (вторинний) рослинний покрив, представлений переважно формацією луків. Луки являють собою кінцеву стадію деградації природно-рослинного покриву після періодичних пожеж. Ділянка, на якій ліс випалений для вирощування культурних рослин, називається «таві». Коли з «таві» зібрали один урожай, виснажену ділянку залишають, і на ній розвивається особлива формація — «савока», яка складається з невеликого числа видів деревовидних кущів (Ravenala madagascarensis, , бамбук тощо). Після випалювання савоки на ділянках ростуть лише трави, представлені переважно злаками, які після зниження їх наземної частини відновлюються без засівання.
- Саванова рослинність західної частини острова
- Листопадні ліси північного заходу
- Вологі тропічні ліси сходу
- Ксерофітні колючі ліси півдня
- Дерево мандрівника — візитівка Мадагаскару
Земельні ресурси Мадагаскару (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 71,1 %,
- орні землі — 6 %,
- багаторічні насадження — 1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 64,1 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 21,5 %;
- інше — 7,4 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до . Фауна Мадагаскару має острівний характер і дуже своєрідна. Звідси поширилися щетиністі їжаки, або тенреки (Cententidae), та лемури. Тенреки, належать до найпримітивніших комахоїдних, тобто є найпримітивнішими з усіх сучасних плацентарних. Серед тенреків, яких налічують 10 родів і більше 20 видів, зустрічаються різноманітні групи: наземні, риючі і напівводні тварини. Звичайний тенрек найбільший з усіх комахоїдних — понад 40 см завдовжки. З комахоїдних, крім тенреків, присутні землерийки, які належать до дуже поширеного роду. Ендемічні також лемури, які дуже поширені на острові і представлені двома родинами: 35 видів належать до родини (Lemuridae), з яких варто згадати індрі (до 60 см завдовжки), катта, варі, тощо; до монофілетичної родини лемурів (Chiromyidae) належить руконіжка, або ай-ай (Chiromis madagascarensis). Найбільшим з хижаків на острові є дуже своєрідна тварина фоса (Cryptoprocta ferox). Порівняно численні вівери. Різко острівний характер фауни Мадагаскару підтверджується відсутністю копитних, таких поширених на континенті Африки; є лише один представник копитних — ендемічний вид чагарникової свині (Potamochoerus larvatus) — «ламбу». Численні кажани, але фауна їх нічим особливим не виділяється. На острові зустрічаються летючі собаки, що належать до індо-полінезійського роду Pteropus.
- Еволюція фауни країни (англ.)
- Тенрек
- Котячий лемур (Lemur catta)
- Сіфака (Propithecus coquereli)
- Фоса (Cryptoprocta ferox)
- Хамелеон пантеровий (Furcifer pardalis)
- Ванга (Vanga curvirostris)
Орнітофауна Мадагаскару дуже своєрідна і налічує близько 50 % ендемічних видів. До ендеміків належить родина вангових (Vangidae) з горобиних, а також (Mesites), близькі до Південної Америки і кагу Нової Зеландії. Зовсім недавно вимер гігантський безкільовий птах епіорніс (Aepyornithidae), кістки якого знаходять разом з рушничними кременями, введеними в ужиток на острові арабами.
Фауна плазунів не дуже багата (нема отруйних змій і справжніх ящірок). Проте численними є хамелеони, гекони, черепахи; є й крокодили. Винятковий інтерес становлять ігуани і справжні удави — (Corallus) та справжній (Boa), які зустрічаються в Південній Америці.
Фауна земноводних на Мадагаскарі бідна; тут нема хвостатих і , а також жаб. Типові для острова безхвості земноводні — , та , які живуть на деревах або кущах.
Іхтіофауна країни небагата; численними є бички (6—7 видів).
Серед метеликів, у цілому схожих з африканськими, зустрічаються великі і розкішно забарвлені ().
Охорона природи
Мадагаскар є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- ,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: періодичні тропічні циклони; посухи; нашестя сарани; вулканічна активність на острові в його нетривалу історичну епоху (до 1 тис. років) не зафіксована.
- Підсічно-вогневе землеробство
- Зведення лісів заради сільського господарства
- Ерозія ґрунтів
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- ерозію ґрунтів через знеліснення і ;
- спустелювання;
- забруднення вод побутовими стоками;
- під загрозою винищення ендемічна флора і фауна.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Мадагаскару можна розділити на 5 районів, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
- Східна прибережна смуга являє собою вузьку злегка погорбовану рівнину, поблизу океану дуже заболочену; коло узбережжя ланцюг лагун. З заходу ця рівнина обмежована крутим схилом внутрішнього нагір'я. Переважає вологий тропічний клімат; середня річна температура 24 °C, відносна вологість повітря до 80 %. Опадів багато, в середньому 3200 мм. Сухого сезону нема. У цьому районі колись буяли розкішні тропічні ліси, але вони здебільшого вже винищені і замінені «савокою». Різко виявлена . Безпосередньо до узбережжя океану або лагун прилягає смуга (до 2—3 км завширшки), в яких дерева середньої висоти, переважно пальми, чергуються з групами високостовбурних дерев. У горбкуватій зоні між смугою паркових лісів і рівнем 600 м ліси майже винищено. У зоні між 600 і 900 м над рівнем моря вздовж острова майже до крайнього півдня тягнеться смуга лісових масивів (від 40 до 70 км завширшки) з дуже різноманітними породами, серед яких нема високостовбурних дерев. До складу вічнозеленого підліску входять пальми, бамбуки та інші рослини, перевиті ліанами. В ущелинах багато (до 6—8 м заввишки). Зрідка зустрічається дерево мандрівника (до 6—10 м заввишки). У зоні вище 900 м дерева в лісах стають значно нижчі. На узбережжі і по схилах на старанно впорядкованих терасах вирощують без іригації рис. Культивують також каву, какао, ваніль тощо.
- Внутрішнє нагір'я є найвищою частиною острова; тут багато куполоподібних височин та хвилястих горбів. Річки розчленували нагір'я на більш або менш відокремлені плато і масиви. Так, зниження (до 500 м), яке проходить впоперек острова, відокремлює північну частину нагір'я — великий масив Царатанана з вулканом тієї ж назви, який є найвищою точкою острова, горою Марамукутру (2876 м). Зниження , яке проходить впоперек острова від міста , відокремлює південну частину нагір'я — плато . Основна частина нагір'я, що лежить між масивами Царатанана і Бара, називається Високим плато. У центрі Високого плато є вулканічний масив Анкаратра з вершиною Цяфаявона (2644 м). На високих плато багато великих рівних ділянок і широких долин з плоскими днищами, розташованих між хаотично розкиданими гірськими масивами. Високі плато круто обриваються на сході і на заході; на їх схилах багато глибоких ущелин, прорізаних річками. Внутрішнє нагір'я, внаслідок його значної висоти, має помірний клімат. Добре виявлений сухий сезон (зима), що триває від чотирьох місяців на півночі до восьми на півдні. Природна вічнозелена чагарникова рослинність майже всюди замінена груботрав'яним покривом, який в сухий сезон вигорає. На плато Бара ростуть низькорослі колючі чагарники. У долинах нагір'я вирощують рис, по схилах — маїс і маніок, а вище 1000 м — боби, тютюн, картоплю, овес і навіть жито.
- Північно-західне узбережжя. Район Самбірано займає північно-західне узбережжя в басейні річки . Опадів багато — від 2000 до 2500 мм, причому сухий сезон, на відміну від західних схилів, не виявлений. Найважливішою культурою є цукрова тростина. Культивують також ароматичні рослини і какао.
- Терасне сільське господарство на східному узбережжі
- Столиця країни, місто Антананаріву
- Типове селище на Центральному нагір'ї
- Баобаби неподалік міста
- Пляж Мангілі біля Толіари
- Західний район являє собою столову країну, розчленовану річковою ерозією на окремі уступи, які складаються з рівнин і плато, похилених до моря. Тут поширені пісковики і вапняки, подекуди вкриті базальтовими потоками. Численними є відклади сучасного алювію, мергелів і пісків. Річки цього району закінчуються коло моря великими дельтами. Внутрішнє нагір'я зимою захищає західний район від вологого південно-східного пасату, тому тут зимовий сезон сухий; основна маса опадів припадає на сезон мусонного літа з грозами. Кількість опадів у середньому становить 1250 мм. Найбагатоводніша річка західного району — Бецибока. В сухий сезон річки міліють. Густі мангрові зарості тягнуться вузькою смугою вздовж Мозамбіцької протоки. На схід від смуги мангрових лісів розташовані піщані рівнини, які затоплюються в дощову пору року. Але більшу частину району займають безлісі простори з високими травами, на фоні яких подекуди зустрічаються окремі дерева (баобаби, тамаринди), а на горбах — зарості чагарників. На заході є багато конусів термітників. Дерева здебільшого скидають листя на сухий сезон. Природна рослинність Західного району, представлена кущами або листяними деревами, майже скрізь знищена. Вирощують рис, маніок, тютюн і по долинах річок — цукрову тростину.
- Південно-західний Мадагаскар характеризується поширенням низьких вапнякових плато і піщаних горбкуватих рівнин. Клімат сухий; днів з дощами 27; опадів мало — 370 мм і вони дуже нерегулярні, але багато роси. поверхневих відкладів посилює сухість і напівпустельний вигляд країни. Ґрунтові води дуже глибоко. Характерні ксерофільні жорсткі колючі рослини своєрідної форми ().
Див. також
Примітки
- Madagascar, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 24 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Мадагаскар // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Бєлозоров С. Т., 1957.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Мадагаскар // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Мадагаскар // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Мадагаскар // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Мадагаскару |
- Вікісховище : Атлас Мадагаскару.
- Карти Мадагаскару : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Madagascar : ( )[англ.] : [арх. 21 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 24 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Мадагаскар : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Мадагаскару.
- Madagascar country profile : ( )[англ.] : [арх. 22 березня 2019 року] // bbc.com. — BBC News, 2018. — 5 November. — Дата звернення: 17 березня 2019 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Madagaskar shidnoafrikanska ostrivna krayina sho zajmaye velikij odnojmennij ostriv ta ryad menshih poblizu pivdenno shidnogo uzberezhzhya kontinentu Zagalna plosha krayini 587 041 km 47 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 581 540 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 5 501 km Plosha krayini trohi mensha za ploshu Ukrayini Geografiya MadagaskaruGeografichne polozhennya MadagaskaruGeografichne polozhennyaKontinent AfrikaRegion Shidna AfrikaKoordinati 20 00 pd sh 47 00 sh d 20 000 pd sh 47 000 sh d 20 000 47 000TeritoriyaPlosha 587 041 km 47 me Morske uzberezhzhya 4828 kmDerzhavnij kordon 0 kmRelyefTip rivninno goristijNajvisha tochka gora Marumukutru 2876 m Najnizhcha tochka Indijskij okean 0 m KlimatTip tropichnij subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursi grafit rudi kolorovih metaliv kam yane vugillya boksiti ridkisnozemelni elementi kam yana sil kvarc napivkoshtovne kaminnya slyuda riba gidroenergiyaStihijni liha tropichni cikloni posuhi nashestya saraniEkologichni problemi eroziya gruntiv znelisnennya spustelyuvannyaNazvaOficijna nazva Respublika Madagaskar Madagaskar fr Republique de Madagascar Madagascar Repoblikan i Madagasikara Madagasikara Nazva krayini pohodit vid malgashskoyi nazvi odnojmennogo ostrova Madagasikara Madagasikara sho vivoditsya z pramalajskoyi movi i oznachaye Kraj zemli sho vkazuye zahidnu mezhu mandrivok malajciv Pivdenno Shidnoyi Aziyi U yevropejski movi mozhlivo upershe vvedeno v opovidannyah pro vlasni podorozhi venecijskogo kupcya Marko Polo u XIII stolitti yak pomilkovo spotvorena nazva somalijskogo portu Mogadisho Kolishnya nazva Malagasijska Malgashska Respublika fr Republique malgache Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaPorivnyannya rozmiriv teritoriyi Madagaskaru ta SShA Madagaskar shidnoafrikanska ostrivna krayina sho ne maye suhoputnogo derzhavnogo kordonu Madagaskar na zahodi omivayetsya vodami Mozambickoyi protoki na shodi bezposeredno vodami Indijskogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 4828 km Madagaskar prostyagayetsya z pivnochi pivnichnogo zahodu na pivden pivdennij zahid bilsh yak na 1500 km pri serednij shirini blizko 400 km Maksimalna shirina jogo syagaye 560 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya abo 100 morskih mil vid izobati u 2500 m Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 3 1 godina riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Madagaskaru Madagaskar nalezhit do dokembrijskoyi skladchastosti Osnovu jogo stanovlyat rozmiti skladki z granitiv gnejsiv i pochasti slanciv na yakih gorizontalno lezhat shari piskovikiv Piskoviki na shodi zdebilshogo zmiti u zv yazku z chim vsya shidna polovina ostrova yavlyaye soboyu vidsloneni ostancevi gori arhejske kristalichne nagir ya 800 1800 m Zahidna chastina ostrova yaka lezhit zagalom nizhche 400 m nad rivnem morya ye mezozojske morske plato sho terasami pidnositsya do shidnoyi chastini i skladayetsya z vtorinnih ta tretinnih osadovih verstv piskovikiv glinistih slanciv piskiv i pochasti vapnyakiv Korinni porodi shodu i osadovi porodi zahodu prorizani i perekriti molodimi vulkanichnimi utvorennyami perevazhno bazaltami i z yakih skladayutsya najvishi vershini Arhejske nagir ya na shodi kruto obrivayetsya gorami i do glibokoyi chastini Indijskogo okeanu de glibini perevishuyut 4570 m Na zahodi nagir ya spuskayutsya terasami yaki perehodyat u shiroku rivninu tipu stolovoyi krayini Osadovi porodi ciyeyi stolovoyi krayini piskoviki i vapnyaki v bagatoh miscyah rozmiti podekudi prikriti bazaltovimi potokami Chasto zustrichayutsya vidkladi suchasnogo alyuviyu veliki delti davnih mergeliv i piskiv Madagaskar mozhna rozglyadati yak gorst sho vhodiv do skladu Afrikanskoyi pliti ostatochno ostriv vidokremivsya vid materika v oligoceni Madagaskar vidokremlenij vid Afriki glibokim blizko 3000 m grabenom Mozambickoyi protoki shirina yakoyi v najvuzhchij chastini perevishuye 320 km Div takozh Gidrogeologiya Madagaskaru Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Madagaskaru Nadra Madagaskaru bagati na ryad korisnih kopalin grafit hromiti kam yane vugillya boksiti ridkisnozemelni elementi kam yanu sil kvarc bituminozni piski napivkoshtovne kaminnya slyudi Madagaskar duzhe bagatij pa listuvatij kristalichnij grafit osoblivo cinnij dlya metalurgiyi virobnictvo tigeliv ta elektrotehniki richnij vidobutok jogo u 1950 h rokah syagav 12 15 tis tonn na rik Na ostrovi dobuvayut takozh slyudi sho jdut yak i grafit u velikij kilkosti na eksport Dobuvayut monacit yakij ye dzherelom solej ridkih zemel i toriyu ye bagato rodovish girskogo krishtalyu a takozh berilu 1 50 chastka svitovih pokladiv Madagaskar svogo chasu davav promislovi kilkosti uranu ta radiyu U nevelikih kilkostyah dobuvayut fosforiti zoloto i vugillya basejn Viyavleno rodovisha zaliznih rud Sejsmichnist Dokladnishe Na shidnij okolici ostrova chasto buvayut zemletrusi Vulkanizm Na ostrovi bagato zgaslih vulkaniv Marumukutru najvisha vershina krayini Cyafayavona Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 615 m najnizhcha tochka riven vod Indijskogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Marumukutru 2876 m Za osoblivostyami relyefu Madagaskar podilyayetsya na tri paralelni smugi sho tyagnutsya z pivnochi na pivden Uzdovzh usogo shidnogo uzberezhzhya chitko virazhena vuzka smuga nizovin Na pivden vid prostezhuyetsya majzhe bezperervnij lancyug lagun spoluchenih mizh soboyu kanalom Na zahodi priberezhna nizovina shirsha a yiyi perehid do gir mensh chitko virazhenij Mizh cimi nizovinami z pivnochi na pivden prostyaglosya rozchlenovane Vnutrishnye nagir ya Visoke plato Seredni visoti nagir ya kolivayutsya vid 1200 do 1500 m Pivnichno shidnishe za Antananarivu znahoditsya ozero Alautra najbilshe v mezhah nagir ya Shidnij kraj nagir ya zagalom pidhodit blizhche do berega i pidnyatij nabagato vishe zahidnogo vin kruto obrivayetsya do priberezhnoyi nizovini Hrebti u vodorozdilnij chastini nagir ya tyagnutsya paralelno shidnomu beregu todi yak na zahodi voni neridko oriyentovani z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid U mezhah plato vidilyayut tri girski masivi pivnichnu do skladu yakoyi vhodit girskij masiv iz zgaslim vulkanom Marumukutru 2876 m najvisha tochka ostrova serednyu v centri yakoyi ye vulkanichnij masiv Ankaratra do 2644 m zavvishki vershina masiv privernenij do pivdennogo zahodu vid Antananarivu pivdennu chastinu yaka dohodit do pivdenno shidnogo uzberezhzhya ostrova masiv z vershinoyu 1956 m Relyef Madagaskaru Roslinnij svit livoruch i topografichna mapa pravoruch Relyef Madagaskaru Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Ostanec u Nacionalnomu parku Isalo Uzberezhzhya Bilsha chastina shidnogo uzberezhzhya vinyatkovo pryamolinijna Shirina pravoberezhnoyi rivnini trohi bilsha 16 km Na pivden vid Tamatave vzdovzh pishanogo uzberezhzhya na 560 km prostyagsya majzhe bezperervnij lancyug lagun Dlya spoluchennya lagun dovelosya proriti blizko 48 km kanaliv Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Majzhe 9 10 Madagaskaru lezhit na pivnich vid pivdennogo tropika Na jogo klimat vplivaye blizkist morya i teplih techij yaki omivayut ostriv zi shodu i zahodu Teritoriya pivnochi Madagaskaru lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi pivdnya u tropichnomu Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Viddal vid morya vzimku mozhe vidmichatis suhij sezon Na pivdni sezonnij hid temperaturi povitrya chitko vidstezhuyetsya Dostatnye zvolozhennya u teplij sezon z okeanu nadhodyat tropichni cikloni Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Madagaskaru za Keppenom Klimatograma Toamasini Klimat Antananarivu Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednya temperatura C 19 2 19 5 18 9 17 9 15 5 13 1 12 6 13 4 15 3 17 6 18 9 18 9 16 6 Norma opadiv mm 321 267 197 59 12 7 6 10 14 74 115 289 1371 Dzherelo Klimat Tamatave Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednya temperatura C 26 3 27 0 25 7 24 7 22 5 20 7 20 2 20 7 21 8 23 2 24 7 25 9 23 6 Norma opadiv mm 285 340 472 346 224 247 253 166 142 124 107 228 2934 Dzherelo Madagaskar perebuvaye pid vplivom pivdenno shidnih pasativ yaki prinosyat veliku kilkist opadiv ploskogir yu ta jogo shidnim shilam Serednorichna temperatura v nizhnomu poyasi dosyagaye 23 26 C na nagir yi 18 C Richna amplituda temperaturi ridko perevishuye 5 6 C U shidnij chastini Madagaskaru doshi vipadayut bilsh abo mensh rivnomirno protyagom roku i u velikij kilkosti bilshe 3000 mm Pasati vihodyat na zahidni shili nagir ya zbidnenimi na vologu tomu tam opadiv lishe trohi bilshe 1000 mm U zahidnij chastini ostrova doshovij i suhij periodi rizko rozmezhovani Osoblivo suhij klimat pivdenno zahidnoyi chastini ostrova de opadiv blizko 400 mm Vlitku pivdenno zahidnu chastinu Madagaskaru obvivayut paralelni beregovi pivdenni i pivdenno shidni vitri sho j viznachaye vinyatkovu suhist klimatu Madagaskar ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 337 km Centralnim plato prohodit golovnij vododil ostrova na shid stikayut chislenni korotki girski i bistri richki Richki sho techut na zahid do Mozambickoyi protoki u verhnij techiyi mayut bagato vodospadiv a u nizhnij voni pridatni dlya sudnoplavstva protikayut po zahidnih rivninah ostrova i vidkladayut tut pisok ta mul utvoryuyuchi veliki rodyuchi alyuvialni prostori Girlo Beciboki Richka Madzhagilo Richka Ciribihina Ozero Tritiva Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 10 86 tis km zroshuvanih zemel Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Indijskogo okeanu Najznachnishi richki Beciboka Mangoki Girla richok zvichajno blokuyutsya pishanimi milinami Richki krajnogo pivdennogo zahodu vidznachayutsya aridnim rezhimom Ozera Dokladnishe Na Madagaskari ye kilka tipiv ozer primorski ozera laguni z solonuvatoyu vodoyu vzdovzh shidnogo berega ostrova neznachni ozera v dolinah velikih richok zahidnoyi chastini ostrova ozera na znizhenih dilyankah hvilyastoyi poverhni plato najbilshe z nih ozero 900 km Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe Lateritni grunti zajmayut na ostrovi veliki prostori voni zustrichayutsya centralnoyu visochinoyu i po nizovinnih chastinah shidnih shiliv Na pidvishenih chastinah shidnih shiliv de zbereglisya lisovi masivi rozvinuti girsko lisovi chervonozemi a bilya pidnizhzhya zahidnih shiliv chervonozemi tobto nedosit laterizovani pishano glinisti grunti U pivdennij chastini visochini zustrichayutsya chervonozemi subtropichnih oblastej Grunti vapnyanogo plato zahidnogo shilu nalezhat do terra rossa Zustrichayutsya takozh grunti na vulkanichnih vidkladah i na suchasnomu alyuviyi voni najrodyuchishi Na aridnih pivdenno zahidnih prostorah rozvinuti svitloburi grunti pustinno stepovih oblastej yaki u krashe zroshuvanih rajonah perehodyat u kashtanovi RoslinnistDokladnishe Flora zahidnoyi chastini Madagaskaru sporidnena z floroyu Afrikanskogo materika z yakim Madagaskar kolis buv pov yazanij suhodolom Flora shidnoyi chastini ostrova z tiyeyi zh prichini sporidnena z floroyu Indiyi U krejdyanomu periodi isnuvav zv yazok Madagaskaru z Amerikoyu sho pidtverdzhuyetsya nayavnistyu dereva mandrivnika Ravenala madagascarensis blizkogo do pivdennoamerikanskogo Ravenala guyanensis Krim dereva mandrivnika i duzhe cikavoyi orhideyi Angraecum sesquipedale varta uvagi she vodyana roslina Aponogeton fenestralis z sitchasto prodiryavlenim listyam Na ostrovi nalichuyetsya 500 vidiv paporotej polovina yakih endemiki Vologi tropichni lisi kolis zajmali blizko 1 8 chastini ostrova perevazhno shidne uzberezhzhya Teper voni majzhe zvedeni shvidko zrostayuchim naselennyam ostrova Do skladu lisiv vhodyat takozh cinni porodi derev ta ebenove Roslinnist pivdenno zahidnoyi okrayini ostrova maye kserofitnij harakter 7 8 poverhni ostrova zajmaye zminenij vtorinnij roslinnij pokriv predstavlenij perevazhno formaciyeyu lukiv Luki yavlyayut soboyu kincevu stadiyu degradaciyi prirodno roslinnogo pokrivu pislya periodichnih pozhezh Dilyanka na yakij lis vipalenij dlya viroshuvannya kulturnih roslin nazivayetsya tavi Koli z tavi zibrali odin urozhaj visnazhenu dilyanku zalishayut i na nij rozvivayetsya osobliva formaciya savoka yaka skladayetsya z nevelikogo chisla vidiv derevovidnih kushiv Ravenala madagascarensis bambuk tosho Pislya vipalyuvannya savoki na dilyankah rostut lishe travi predstavleni perevazhno zlakami yaki pislya znizhennya yih nazemnoyi chastini vidnovlyuyutsya bez zasivannya Savanova roslinnist zahidnoyi chastini ostrova Listopadni lisi pivnichnogo zahodu Vologi tropichni lisi shodu Kserofitni kolyuchi lisi pivdnya Derevo mandrivnika vizitivka Madagaskaru Zemelni resursi Madagaskaru ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 71 1 orni zemli 6 bagatorichni nasadzhennya 1 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 64 1 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 21 5 inshe 7 4 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Fauna Madagaskaru maye ostrivnij harakter i duzhe svoyeridna Zvidsi poshirilisya shetinisti yizhaki abo tenreki Cententidae ta lemuri Tenreki nalezhat do najprimitivnishih komahoyidnih tobto ye najprimitivnishimi z usih suchasnih placentarnih Sered tenrekiv yakih nalichuyut 10 rodiv i bilshe 20 vidiv zustrichayutsya riznomanitni grupi nazemni riyuchi i napivvodni tvarini Zvichajnij tenrek najbilshij z usih komahoyidnih ponad 40 sm zavdovzhki Z komahoyidnih krim tenrekiv prisutni zemlerijki yaki nalezhat do duzhe poshirenogo rodu Endemichni takozh lemuri yaki duzhe poshireni na ostrovi i predstavleni dvoma rodinami 35 vidiv nalezhat do rodini Lemuridae z yakih varto zgadati indri do 60 sm zavdovzhki katta vari tosho do monofiletichnoyi rodini lemuriv Chiromyidae nalezhit rukonizhka abo aj aj Chiromis madagascarensis Najbilshim z hizhakiv na ostrovi ye duzhe svoyeridna tvarina fosa Cryptoprocta ferox Porivnyano chislenni viveri Rizko ostrivnij harakter fauni Madagaskaru pidtverdzhuyetsya vidsutnistyu kopitnih takih poshirenih na kontinenti Afriki ye lishe odin predstavnik kopitnih endemichnij vid chagarnikovoyi svini Potamochoerus larvatus lambu Chislenni kazhani ale fauna yih nichim osoblivim ne vidilyayetsya Na ostrovi zustrichayutsya letyuchi sobaki sho nalezhat do indo polinezijskogo rodu Pteropus Endemiki Madagaskaru Evolyuciya fauni krayini angl Tenrek Kotyachij lemur Lemur catta Sifaka Propithecus coquereli Fosa Cryptoprocta ferox Hameleon panterovij Furcifer pardalis Vanga Vanga curvirostris Ornitofauna Madagaskaru duzhe svoyeridna i nalichuye blizko 50 endemichnih vidiv Do endemikiv nalezhit rodina vangovih Vangidae z gorobinih a takozh Mesites blizki do Pivdennoyi Ameriki i kagu Novoyi Zelandiyi Zovsim nedavno vimer gigantskij bezkilovij ptah epiornis Aepyornithidae kistki yakogo znahodyat razom z rushnichnimi kremenyami vvedenimi v uzhitok na ostrovi arabami Fauna plazuniv ne duzhe bagata nema otrujnih zmij i spravzhnih yashirok Prote chislennimi ye hameleoni gekoni cherepahi ye j krokodili Vinyatkovij interes stanovlyat iguani i spravzhni udavi Corallus ta spravzhnij Boa yaki zustrichayutsya v Pivdennij Americi Fauna zemnovodnih na Madagaskari bidna tut nema hvostatih i a takozh zhab Tipovi dlya ostrova bezhvosti zemnovodni ta yaki zhivut na derevah abo kushah Ihtiofauna krayini nebagata chislennimi ye bichki 6 7 vidiv Sered metelikiv u cilomu shozhih z afrikanskimi zustrichayutsya veliki i rozkishno zabarvleni Div takozh Ptahi Madagaskaru taOhorona prirodiDokladnishe Madagaskar ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha periodichni tropichni cikloni posuhi nashestya sarani vulkanichna aktivnist na ostrovi v jogo netrivalu istorichnu epohu do 1 tis rokiv ne zafiksovana Pidsichno vogneve zemlerobstvo Zvedennya lisiv zaradi silskogo gospodarstva Eroziya gruntiv Sered ekologichnih problem varto vidznachiti eroziyu gruntiv cherez znelisnennya i spustelyuvannya zabrudnennya vod pobutovimi stokami pid zagrozoyu vinishennya endemichna flora i fauna Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Madagaskaru mozhna rozdiliti na 5 rajoniv sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Shidna priberezhna smuga yavlyaye soboyu vuzku zlegka pogorbovanu rivninu poblizu okeanu duzhe zabolochenu kolo uzberezhzhya lancyug lagun Z zahodu cya rivnina obmezhovana krutim shilom vnutrishnogo nagir ya Perevazhaye vologij tropichnij klimat serednya richna temperatura 24 C vidnosna vologist povitrya do 80 Opadiv bagato v serednomu 3200 mm Suhogo sezonu nema U comu rajoni kolis buyali rozkishni tropichni lisi ale voni zdebilshogo vzhe vinisheni i zamineni savokoyu Rizko viyavlena Bezposeredno do uzberezhzhya okeanu abo lagun prilyagaye smuga do 2 3 km zavshirshki v yakih dereva serednoyi visoti perevazhno palmi cherguyutsya z grupami visokostovburnih derev U gorbkuvatij zoni mizh smugoyu parkovih lisiv i rivnem 600 m lisi majzhe vinisheno U zoni mizh 600 i 900 m nad rivnem morya vzdovzh ostrova majzhe do krajnogo pivdnya tyagnetsya smuga lisovih masiviv vid 40 do 70 km zavshirshki z duzhe riznomanitnimi porodami sered yakih nema visokostovburnih derev Do skladu vichnozelenogo pidlisku vhodyat palmi bambuki ta inshi roslini pereviti lianami V ushelinah bagato do 6 8 m zavvishki Zridka zustrichayetsya derevo mandrivnika do 6 10 m zavvishki U zoni vishe 900 m dereva v lisah stayut znachno nizhchi Na uzberezhzhi i po shilah na staranno vporyadkovanih terasah viroshuyut bez irigaciyi ris Kultivuyut takozh kavu kakao vanil tosho Vnutrishnye nagir ya ye najvishoyu chastinoyu ostrova tut bagato kupolopodibnih visochin ta hvilyastih gorbiv Richki rozchlenuvali nagir ya na bilsh abo mensh vidokremleni plato i masivi Tak znizhennya do 500 m yake prohodit vpoperek ostrova vidokremlyuye pivnichnu chastinu nagir ya velikij masiv Caratanana z vulkanom tiyeyi zh nazvi yakij ye najvishoyu tochkoyu ostrova goroyu Maramukutru 2876 m Znizhennya yake prohodit vpoperek ostrova vid mista vidokremlyuye pivdennu chastinu nagir ya plato Osnovna chastina nagir ya sho lezhit mizh masivami Caratanana i Bara nazivayetsya Visokim plato U centri Visokogo plato ye vulkanichnij masiv Ankaratra z vershinoyu Cyafayavona 2644 m Na visokih plato bagato velikih rivnih dilyanok i shirokih dolin z ploskimi dnishami roztashovanih mizh haotichno rozkidanimi girskimi masivami Visoki plato kruto obrivayutsya na shodi i na zahodi na yih shilah bagato glibokih ushelin prorizanih richkami Vnutrishnye nagir ya vnaslidok jogo znachnoyi visoti maye pomirnij klimat Dobre viyavlenij suhij sezon zima sho trivaye vid chotiroh misyaciv na pivnochi do vosmi na pivdni Prirodna vichnozelena chagarnikova roslinnist majzhe vsyudi zaminena grubotrav yanim pokrivom yakij v suhij sezon vigoraye Na plato Bara rostut nizkorosli kolyuchi chagarniki U dolinah nagir ya viroshuyut ris po shilah mayis i maniok a vishe 1000 m bobi tyutyun kartoplyu oves i navit zhito Pivnichno zahidne uzberezhzhya Rajon Sambirano zajmaye pivnichno zahidne uzberezhzhya v basejni richki Opadiv bagato vid 2000 do 2500 mm prichomu suhij sezon na vidminu vid zahidnih shiliv ne viyavlenij Najvazhlivishoyu kulturoyu ye cukrova trostina Kultivuyut takozh aromatichni roslini i kakao Terasne silske gospodarstvo na shidnomu uzberezhzhi Stolicya krayini misto Antananarivu Tipove selishe na Centralnomu nagir yi Baobabi nepodalik mista Plyazh Mangili bilya Toliari Zahidnij rajon yavlyaye soboyu stolovu krayinu rozchlenovanu richkovoyu eroziyeyu na okremi ustupi yaki skladayutsya z rivnin i plato pohilenih do morya Tut poshireni piskoviki i vapnyaki podekudi vkriti bazaltovimi potokami Chislennimi ye vidkladi suchasnogo alyuviyu mergeliv i piskiv Richki cogo rajonu zakinchuyutsya kolo morya velikimi deltami Vnutrishnye nagir ya zimoyu zahishaye zahidnij rajon vid vologogo pivdenno shidnogo pasatu tomu tut zimovij sezon suhij osnovna masa opadiv pripadaye na sezon musonnogo lita z grozami Kilkist opadiv u serednomu stanovit 1250 mm Najbagatovodnisha richka zahidnogo rajonu Beciboka V suhij sezon richki miliyut Gusti mangrovi zarosti tyagnutsya vuzkoyu smugoyu vzdovzh Mozambickoyi protoki Na shid vid smugi mangrovih lisiv roztashovani pishani rivnini yaki zatoplyuyutsya v doshovu poru roku Ale bilshu chastinu rajonu zajmayut bezlisi prostori z visokimi travami na foni yakih podekudi zustrichayutsya okremi dereva baobabi tamarindi a na gorbah zarosti chagarnikiv Na zahodi ye bagato konusiv termitnikiv Dereva zdebilshogo skidayut listya na suhij sezon Prirodna roslinnist Zahidnogo rajonu predstavlena kushami abo listyanimi derevami majzhe skriz znishena Viroshuyut ris maniok tyutyun i po dolinah richok cukrovu trostinu Pivdenno zahidnij Madagaskar harakterizuyetsya poshirennyam nizkih vapnyakovih plato i pishanih gorbkuvatih rivnin Klimat suhij dniv z doshami 27 opadiv malo 370 mm i voni duzhe neregulyarni ale bagato rosi poverhnevih vidkladiv posilyuye suhist i napivpustelnij viglyad krayini Gruntovi vodi duzhe gliboko Harakterni kserofilni zhorstki kolyuchi roslini svoyeridnoyi formi Div takozh Div takozhShidna AfrikaPrimitkiMadagascar Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 24 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Madagaskar Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Byelozorov S T 1957 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Madagaskar Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Madagaskar Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 2 K Ya 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Madagaskar Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Madagaskaru Vikishovishe Atlas Madagaskaru Karti Madagaskaru angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Madagascar angl arh 21 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 24 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Madagaskar ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Madagaskaru Madagascar country profile angl arh 22 bereznya 2019 roku bbc com BBC News 2018 5 November Data zvernennya 17 bereznya 2019 roku