Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Мадагаскару
Загальна характеристика
Мадагаскар багатий різноманітними корисними копалинами. Відомі родовища хромових, нікелевих, кобальтових, залізних, титанових руд, бокситів, руд рідкісних металів, вугілля, бітумів, флогопіту, графіту, дорогоцінних каменів і інш. На Мадагаскарі є індустріальні, дорогоцінні і самоцвітні мінерали, золото, уран, ільменіт/титан, кварц, нікель, мідь, свинець, платина, лабрадорит, гірський кришталь, родоніт, мармур, смарагди, рубіни і сапфіри (табл.).
Таблиця. – Основні корисні копалини Мадагаскару станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Боксити, млн т | 100 | 344 | 43 (Al2O3) | 0,4 |
Барит, тис. т | 1000 | 1000 | 96 (BaSO4) | 0,3 |
Берилій, тис. т | 5 | 16,7 | 0,1 (ВеО) | 2,2 |
Залізні руди, млн т | 1025 | 1350 | 55 (Fe) | 0,6 |
Золото, т |
| 20 | 0,8 – 2,5 г/т |
|
Кобальт, тис. т | 30 | 150 | 0,2 (Со) | 0,5 |
Мідь, тис. т | 15 | 20 | 1,9 (Cu) |
|
Нікель, тис. т | 645 | 1865 | 1,24 (Ni) | 1,3 |
Природний горючий газ, млрд м³ | 2 |
|
|
|
Вугілля, млн т | 175 | 375 |
|
|
Хромові руди, млн т | 9,1 |
| 32 (Cr2O3) | 0,2 |
Уран, тис. т |
| 10,1 | 0,25 |
|
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. Вияви нафти і газу відомі в зах. частині М., у западинах Мадзунга і Мурундава. Нафтовмісними є породи сер. частини серії Сакамена. Перспективні шельфові райони узбережжя з потенційними ресурсами 170 млн т нафти і 250 млрд м3 газу для всіх басейнів. До кільцевої структури Бекудука приурочені родов. бітумінозних пісковиків Бемуланга (загальна пл. 3500 км², запаси бітумів 1-3 млрд т і 0,3 млрд т важкої нафти) і розташоване поблизу родов. асфальтиту Мурафенубе (запаси 1 млрд т). http://www.madagascaroil.com/ [ 23 березня 2010 у Wayback Machine.]
Вугілля. Прогнозні ресурси кам'яного вугілля (6 млрд т) пов'язані з континентальними відкладами системи Карру в бас. Сакуа, загальна пл. якого 3000 км². Виділяють родов.: Сакуа, Сакамена, Іанапера, Імалуту, Вухібурі, Вухіпутсі. Потужність пластів 0,8-1,6 м. Осн. запаси бурого вугілля знаходяться в пліоценовому бас. Анцірабе і асоціюють з бітумінозними сланцями. Родов. багатопластові з потужністю пластів 0,4-2 м (Антаніфуці, Антананаріву, Мангуру та інш.).
Уранові руди представлені ураноторіанітом в породах системи Андруй груп Дофін (Тауланару), Транумару, Ампандрандава. У рудному районі Транумару в родов. Кутівелу, Белафа, Бесакуа, Бетанімена, Мурафену, Ікатефу, Сахахара, Бетрука, Есатра і інш. початкові запаси ураноторіаніту бл. 150 тис. т. Менш значне джерело урану – уранові танталоніобати (самірезит, ампангабеїт, бетафіт, евксеніт, самарськіт) рідкісноземельних гранітних пегматитів родов. Ампангабе, Бетафу, Самірезі, району Анцірабе-Мандуту-Фараціху. З пліоценовими озерними глинами району Анцірабе пов'язані родов. отеніту і ураноциртиту. Відомі родов. ванадатів урану (карнотит і франсвіліт) в юрських осадах району Фулакара (Анкісатра). Відоме родов. уранініту, отеніту, циркону і монациту в лужних докембрійських гранітах Бетрука із запасами 1,2 млн т руди з 0,106% U3O8.
Залізні руди. Прогнозні ресурси залізняка оцінюються в 1 млрд т. З залізистими кварцитами системи Вухібурі пов'язане семипластове родов. Маеватанана, а із залізистими кварцитами «системи» Графіт – родов. Фасінцара. Найбільшим є родов. Суалала: розвідані запаси 800 млн т руди при 60% Fe. Латеритні руди родов. Амбатуві, Аналамаї містять 46-50% Fe, до 0,17% Ni, до 1,11% Cr, до 2,07% Ti, до 12,5% Al2O3 (при загальних запасах 50-200 млн т руди). Родов. гематит-лімонітових руд Бетіукі містить 150-160 млн т легкозбагачуваних бідних корінних і елювіальних руд (10-24% Fe). Магматогенне родов. титаномагнетитових руд з ванадієм Вангуа пов'язане з масивом габроїдів.
Марганець. Бл. 10 дрібних родов. марганцевих руд в центр. і півд. частинах М.: Масукуамена, Амбатулампі, Алаутра, Сарунала, Фанатуліза, Бекілі, Ампаніхі та інш.
Титан. Осн. запаси титанових руд пов'язані з розсипами ільменіту на сучасних пляжах і дюнах східного узбережжя М. Ільменіт (вміст 15-60%) зустрічається в асоціації з цирконом, рутилом, ґранатом, монацитом і інш. Запаси родов. Суанієрана-Івунгу 0,4 млн т, Манінгурі 0,3 млн т, району Амбінанінамуруна-Масумелука – понад 3 млн т, Анілавінамі понад 1,2 млн т, Ампагала – понад 0,5 млн т, Вухібаріка – понад 0,3 млн т. У місцевості Мандена (Mandena) є три родовища, що містять високосортні титанові руди (бл. 62% TiO2).
Хром. На тер. М. відомо понад 800 рудовиявів хромових руд. Осн. родов. (Андріамена, Беманевіка, Анказутаулана, Ранумена і інші) пов'язані з ультраосновними породами ґнейсової частини «системи» Графіт. Перспективними вважаються центр. і сх. частини острова.
Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995-1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні на Мадагаскарі становить 46 років.
Боксити. Ресурси бокситів оцінюються в бл. 350 млн т. Найбільше родов. Манантеніна (Manantenina) представлене гібситовою корою вивітрювання лептитів потужністю до 5 м. Склад промитого бокситу (%): Al2O3 41; SiO2 1,4; TiO2 1,5; Fe2O3 13,5. Загальні запаси родов. 180 млн т, розвідані – 100 млн т. Латеритне родов. Марангака утворене по базальтам. Потужність пласта 1,5 м. Запаси родов. 25 млн т при вмісті Al2O3 38% і SiO2 2% в промитому бокситі. Перспективні родов. Манадзарі, Фарафангана-Вангайндрану на базальтовому плато Анкарана. Бл. 4 млн т бокситів укладено в родов. конкреційного типу Аналавурі. У центрі о-ва відомі дрібні родов. бокситів із загальними запасами до 1 млн т.
Золото. Для М. характерні дрібні гідротермальні родов. золотих руд – Андавакуера та інш. Запаси родов. 1,7-4,5 т. Деякі родовища золота локалізуються в системах несучих кварцових сульфідних жил.
Мідь. Родов. мідних руд Амбатуварахіна в центрі о-ва представлене рудними тілами в карбонатних породах. Рудні мінерали: халькопірит, борніт, кубаніт, пентландит, бляклі руди, ґаленіт, сфалерит, валеріїт, кобальтин і інш. Вміст Cu 0,5-2,6%, розвідані запаси 17 тис. т. У районі Вухібурі на півдні країни є дрібні родовища із загальними запасами металу 6 тис. т при супутніх концентраціях золота і срібла. На півночі о-ва, в районі Вухемар, відома халькопіритна мінералізація в габровому масиві Аналалава і в кварц-баритових жилах родовищ Дарайна і Мілануа. У складі руд борніт, халькозин, лінеїт; вміст Ag 250 г/т, Au 10 г/т. Вияви міді відомі в масивах Амбатуфітатра, Іциндру і інш., а також в офіолітах зеленокам'яного поясу Андріамени.
Нікель. За підтвердженими запасами нікелю країна займає 3-є (після ПАР і Ботсвани) місце в Африці (1999). Ресурси нікелевих руд (родов. Амбатуві-Аналамаї) пов'язані з корою вивітрювання габро-перидотитового масиву Антампумбату (12х8 км), що прориває кристалічні сланці «системи» Графіт. Потужність нікеленосних глин 20-40 м, вміст Ni 1,2-1,35%, Co 0,2-0,3%. Розвідані запаси по сектору Амбатуві понад 1,5 млн т Ni і 70 тис. т Со.
Метали платинової групи. Корінні вияви і розсипи платини і платиноїдів відомі в інтрузивній зоні Лундукуманана і в габроїдах масиву Антампумбату.
Рідкісні метали. В країні зафіксовані численні родов. руд рідкісних металів – літію, берилію, танталу, ніобію, рідкісних земель, скандію, бісмуту. Серед 400 пегматитових полів і родов. встановлені полуцитова, сподуменова, амблігонітова, лепідолітова і берилієва мінералізація. Найбільші родов. Малакіаліна, Ампандрамайка, Берере, Беваундрану, Ітрему і інші містять берил, колумбіт, танталіт, мікроліт, амблігоніт, сподумен, полуцит, турмалін. У пегматитах родов. Малакіаліну кристали берилу досягали маси 300 т. Гідротермальні родов. бастнезитових руд відомі в районі м. Амбатуфінандрахана. Потенційні ресурси танталу, ніобію і олова пов'язуються з апогранітами (о. Нусі-Бе і п-ів Ампасіндава) і з лужними гранітами (підняття Бекудука). На півдні М. відоме розсипне родов. руд олова Есіра. Запаси свинцевих руд на родов. Бесакай оцінюються в 4 тис. т металу.
Барит. Ресурси бариту пов'язані з кварц-баритовими жилами родов. Андавакуера і районі м. Амбусітра (родов. Ампандрана і інш.).
Графіт. Запаси графіту оцінюються в 20 млн т. Численні родов. приурочені до порід «системи» Графіт (слюдяні сланці і ґнейси групи Амбатулампі – на півночі; амфіболіти, ґнейси і мігматити групи Манампуці – на сході; лептиніти групи Ампаніхі – на півдні о-ва). Стратифіковані шари графітоносних порід потужністю до 10-30 м при довжині в сотні м. Графіт мальгашського (лусочки) і цейлонського (агрегати) типу. Сер. вміст графіту в руді 4-11%. Найбільші родов. Амбатумітамба, Анциракамбу, Саханаву, Сахамамі, Андасіфахателу, Фаліарану, Царавуніана, Марувінці, Таматаве, Брікавіль, Перінє, Фаліарану містять латеритизировані легкозбагачувані руди. Руди родов. на півдні М. не латеритизовані.
Мусковіт. Пегматитові родов. мусковіту відомі на сх. узбережжі о-ва. На півночі локалізовані родов. Амбахісутрі, Амбахібада, Андравурі, Адрембуна. Південніше, в районі Туамасіні, а також в центрі о-ва і на півдні є дрібні родов. мусковіту.
Флогопіт. Понад 1000 родов. флогопіту приурочені до архейських порід «системи» Андруй (піроксеніти). Флогопіт утворює стовпоподібні і жильні скупчення на родов. Ампандрандава, Бенату, Сакамасі, Амбіа, Муфілефі, Мікубука, Вухітрамбуа, Марувала, Сакасуа, Каламбатрітра, Амбарарата, Міарі і інш. Спільно з флогопітом в родов. Бетанімена, Амбіндрандракемба, Ілапаліті і інш. встановлені промислові вмісти ураноторіаніту.
Каолін. Найбільше родовище каоліну – (Ampanihy). Оцінені запаси – 2 млн т.
Численні родов. кварцової сировини представлені кварцовими жилами, гранітними пегматитами, кварцовими розсипами, ґранульованим кварцом. Кварцовожильне родов. Крісталліна, або Беумбіаті, в районі Рамартіни містить 100-200 т п'єзокварцу. Гол. розсипні родов. кварцу – Маруанцетра, Рантабе, Мананара, Анталаха.
Дорогоцінні і виробні камені. М. багатий на дорогоцінні і виробні камені. З них найбільший інтерес представляють ґранати, кольорові турмаліни, берили, рубін, сапфір, кордієрит, данбурит, кунцит, аметист, цитрин (ювелірні камені) і амазоніт, лабрадорит, родоніт, рожевий кварц, агат, яшма і інш. (виробні камені). Їх джерелами є гранітні рідкіснометалічні і рідкісноземельні пегматити та мусковітові, кварцові жили, базальти, метаморфічні гірські породи.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Посилання
- Official website of Madagascar Oil. [ 23 березня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini MadagaskaruZagalna harakteristikaMadagaskar bagatij riznomanitnimi korisnimi kopalinami Vidomi rodovisha hromovih nikelevih kobaltovih zaliznih titanovih rud boksitiv rud ridkisnih metaliv vugillya bitumiv flogopitu grafitu dorogocinnih kameniv i insh Na Madagaskari ye industrialni dorogocinni i samocvitni minerali zoloto uran ilmenit titan kvarc nikel mid svinec platina labradorit girskij krishtal rodonit marmur smaragdi rubini i sapfiri tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini Madagaskaru stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Boksiti mln t 100 344 43 Al2O3 0 4 Barit tis t 1000 1000 96 BaSO4 0 3 Berilij tis t 5 16 7 0 1 VeO 2 2 Zalizni rudi mln t 1025 1350 55 Fe 0 6 Zoloto t 20 0 8 2 5 g t Kobalt tis t 30 150 0 2 So 0 5 Mid tis t 15 20 1 9 Cu Nikel tis t 645 1865 1 24 Ni 1 3 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 2 Vugillya mln t 175 375 Hromovi rudi mln t 9 1 32 Cr2O3 0 2 Uran tis t 10 1 0 25 Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz Viyavi nafti i gazu vidomi v zah chastini M u zapadinah Madzunga i Murundava Naftovmisnimi ye porodi ser chastini seriyi Sakamena Perspektivni shelfovi rajoni uzberezhzhya z potencijnimi resursami 170 mln t nafti i 250 mlrd m3 gazu dlya vsih basejniv Do kilcevoyi strukturi Bekuduka priurocheni rodov bituminoznih piskovikiv Bemulanga zagalna pl 3500 km zapasi bitumiv 1 3 mlrd t i 0 3 mlrd t vazhkoyi nafti i roztashovane poblizu rodov asfaltitu Murafenube zapasi 1 mlrd t http www madagascaroil com 23 bereznya 2010 u Wayback Machine Vugillya Prognozni resursi kam yanogo vugillya 6 mlrd t pov yazani z kontinentalnimi vidkladami sistemi Karru v bas Sakua zagalna pl yakogo 3000 km Vidilyayut rodov Sakua Sakamena Ianapera Imalutu Vuhiburi Vuhiputsi Potuzhnist plastiv 0 8 1 6 m Osn zapasi burogo vugillya znahodyatsya v pliocenovomu bas Ancirabe i asociyuyut z bituminoznimi slancyami Rodov bagatoplastovi z potuzhnistyu plastiv 0 4 2 m Antanifuci Antananarivu Manguru ta insh Uranovi rudi predstavleni uranotorianitom v porodah sistemi Andruj grup Dofin Taulanaru Tranumaru Ampandrandava U rudnomu rajoni Tranumaru v rodov Kutivelu Belafa Besakua Betanimena Murafenu Ikatefu Sahahara Betruka Esatra i insh pochatkovi zapasi uranotorianitu bl 150 tis t Mensh znachne dzherelo uranu uranovi tantaloniobati samirezit ampangabeyit betafit evksenit samarskit ridkisnozemelnih granitnih pegmatitiv rodov Ampangabe Betafu Samirezi rajonu Ancirabe Mandutu Faracihu Z pliocenovimi ozernimi glinami rajonu Ancirabe pov yazani rodov otenitu i uranocirtitu Vidomi rodov vanadativ uranu karnotit i fransvilit v yurskih osadah rajonu Fulakara Ankisatra Vidome rodov uraninitu otenitu cirkonu i monacitu v luzhnih dokembrijskih granitah Betruka iz zapasami 1 2 mln t rudi z 0 106 U3O8 Zalizni rudi Prognozni resursi zaliznyaka ocinyuyutsya v 1 mlrd t Z zalizistimi kvarcitami sistemi Vuhiburi pov yazane semiplastove rodov Maevatanana a iz zalizistimi kvarcitami sistemi Grafit rodov Fasincara Najbilshim ye rodov Sualala rozvidani zapasi 800 mln t rudi pri 60 Fe Lateritni rudi rodov Ambatuvi Analamayi mistyat 46 50 Fe do 0 17 Ni do 1 11 Cr do 2 07 Ti do 12 5 Al2O3 pri zagalnih zapasah 50 200 mln t rudi Rodov gematit limonitovih rud Betiuki mistit 150 160 mln t legkozbagachuvanih bidnih korinnih i elyuvialnih rud 10 24 Fe Magmatogenne rodov titanomagnetitovih rud z vanadiyem Vangua pov yazane z masivom gabroyidiv Marganec Bl 10 dribnih rodov margancevih rud v centr i pivd chastinah M Masukuamena Ambatulampi Alautra Sarunala Fanatuliza Bekili Ampanihi ta insh Titan Osn zapasi titanovih rud pov yazani z rozsipami ilmenitu na suchasnih plyazhah i dyunah shidnogo uzberezhzhya M Ilmenit vmist 15 60 zustrichayetsya v asociaciyi z cirkonom rutilom granatom monacitom i insh Zapasi rodov Suaniyerana Ivungu 0 4 mln t Maninguri 0 3 mln t rajonu Ambinaninamuruna Masumeluka ponad 3 mln t Anilavinami ponad 1 2 mln t Ampagala ponad 0 5 mln t Vuhibarika ponad 0 3 mln t U miscevosti Mandena Mandena ye tri rodovisha sho mistyat visokosortni titanovi rudi bl 62 TiO2 Hrom Na ter M vidomo ponad 800 rudoviyaviv hromovih rud Osn rodov Andriamena Bemanevika Ankazutaulana Ranumena i inshi pov yazani z ultraosnovnimi porodami gnejsovoyi chastini sistemi Grafit Perspektivnimi vvazhayutsya centr i sh chastini ostrova Zabezpechenist vidobutku hromovih rud yih pidtverdzhenimi zapasami rozrahovana za maksimalnim rivnem virobnictva v period 1995 1997 rr z urahuvannyam vtrat pri vidobutku i zbagachenni na Madagaskari stanovit 46 rokiv Boksiti Resursi boksitiv ocinyuyutsya v bl 350 mln t Najbilshe rodov Manantenina Manantenina predstavlene gibsitovoyu koroyu vivitryuvannya leptitiv potuzhnistyu do 5 m Sklad promitogo boksitu Al2O3 41 SiO2 1 4 TiO2 1 5 Fe2O3 13 5 Zagalni zapasi rodov 180 mln t rozvidani 100 mln t Lateritne rodov Marangaka utvorene po bazaltam Potuzhnist plasta 1 5 m Zapasi rodov 25 mln t pri vmisti Al2O3 38 i SiO2 2 v promitomu boksiti Perspektivni rodov Manadzari Farafangana Vangajndranu na bazaltovomu plato Ankarana Bl 4 mln t boksitiv ukladeno v rodov konkrecijnogo tipu Analavuri U centri o va vidomi dribni rodov boksitiv iz zagalnimi zapasami do 1 mln t Zoloto Dlya M harakterni dribni gidrotermalni rodov zolotih rud Andavakuera ta insh Zapasi rodov 1 7 4 5 t Deyaki rodovisha zolota lokalizuyutsya v sistemah nesuchih kvarcovih sulfidnih zhil Mid Rodov midnih rud Ambatuvarahina v centri o va predstavlene rudnimi tilami v karbonatnih porodah Rudni minerali halkopirit bornit kubanit pentlandit blyakli rudi galenit sfalerit valeriyit kobaltin i insh Vmist Cu 0 5 2 6 rozvidani zapasi 17 tis t U rajoni Vuhiburi na pivdni krayini ye dribni rodovisha iz zagalnimi zapasami metalu 6 tis t pri suputnih koncentraciyah zolota i sribla Na pivnochi o va v rajoni Vuhemar vidoma halkopiritna mineralizaciya v gabrovomu masivi Analalava i v kvarc baritovih zhilah rodovish Darajna i Milanua U skladi rud bornit halkozin lineyit vmist Ag 250 g t Au 10 g t Viyavi midi vidomi v masivah Ambatufitatra Icindru i insh a takozh v ofiolitah zelenokam yanogo poyasu Andriameni Nikel Za pidtverdzhenimi zapasami nikelyu krayina zajmaye 3 ye pislya PAR i Botsvani misce v Africi 1999 Resursi nikelevih rud rodov Ambatuvi Analamayi pov yazani z koroyu vivitryuvannya gabro peridotitovogo masivu Antampumbatu 12h8 km sho prorivaye kristalichni slanci sistemi Grafit Potuzhnist nikelenosnih glin 20 40 m vmist Ni 1 2 1 35 Co 0 2 0 3 Rozvidani zapasi po sektoru Ambatuvi ponad 1 5 mln t Ni i 70 tis t So Metali platinovoyi grupi Korinni viyavi i rozsipi platini i platinoyidiv vidomi v intruzivnij zoni Lundukumanana i v gabroyidah masivu Antampumbatu Ridkisni metali V krayini zafiksovani chislenni rodov rud ridkisnih metaliv litiyu beriliyu tantalu niobiyu ridkisnih zemel skandiyu bismutu Sered 400 pegmatitovih poliv i rodov vstanovleni polucitova spodumenova ambligonitova lepidolitova i beriliyeva mineralizaciya Najbilshi rodov Malakialina Ampandramajka Berere Bevaundranu Itremu i inshi mistyat beril kolumbit tantalit mikrolit ambligonit spodumen polucit turmalin U pegmatitah rodov Malakialinu kristali berilu dosyagali masi 300 t Gidrotermalni rodov bastnezitovih rud vidomi v rajoni m Ambatufinandrahana Potencijni resursi tantalu niobiyu i olova pov yazuyutsya z apogranitami o Nusi Be i p iv Ampasindava i z luzhnimi granitami pidnyattya Bekuduka Na pivdni M vidome rozsipne rodov rud olova Esira Zapasi svincevih rud na rodov Besakaj ocinyuyutsya v 4 tis t metalu Barit Resursi baritu pov yazani z kvarc baritovimi zhilami rodov Andavakuera i rajoni m Ambusitra rodov Ampandrana i insh Grafit Zapasi grafitu ocinyuyutsya v 20 mln t Chislenni rodov priurocheni do porid sistemi Grafit slyudyani slanci i gnejsi grupi Ambatulampi na pivnochi amfiboliti gnejsi i migmatiti grupi Manampuci na shodi leptiniti grupi Ampanihi na pivdni o va Stratifikovani shari grafitonosnih porid potuzhnistyu do 10 30 m pri dovzhini v sotni m Grafit malgashskogo lusochki i cejlonskogo agregati tipu Ser vmist grafitu v rudi 4 11 Najbilshi rodov Ambatumitamba Ancirakambu Sahanavu Sahamami Andasifahatelu Faliaranu Caravuniana Maruvinci Tamatave Brikavil Perinye Faliaranu mistyat lateritizirovani legkozbagachuvani rudi Rudi rodov na pivdni M ne lateritizovani Muskovit Pegmatitovi rodov muskovitu vidomi na sh uzberezhzhi o va Na pivnochi lokalizovani rodov Ambahisutri Ambahibada Andravuri Adrembuna Pivdennishe v rajoni Tuamasini a takozh v centri o va i na pivdni ye dribni rodov muskovitu Flogopit Ponad 1000 rodov flogopitu priurocheni do arhejskih porid sistemi Andruj pirokseniti Flogopit utvoryuye stovpopodibni i zhilni skupchennya na rodov Ampandrandava Benatu Sakamasi Ambia Mufilefi Mikubuka Vuhitrambua Maruvala Sakasua Kalambatritra Ambararata Miari i insh Spilno z flogopitom v rodov Betanimena Ambindrandrakemba Ilapaliti i insh vstanovleni promislovi vmisti uranotorianitu Kaolin Najbilshe rodovishe kaolinu Ampanihy Ocineni zapasi 2 mln t Chislenni rodov kvarcovoyi sirovini predstavleni kvarcovimi zhilami granitnimi pegmatitami kvarcovimi rozsipami granulovanim kvarcom Kvarcovozhilne rodov Kristallina abo Beumbiati v rajoni Ramartini mistit 100 200 t p yezokvarcu Gol rozsipni rodov kvarcu Maruancetra Rantabe Mananara Antalaha Dorogocinni i virobni kameni M bagatij na dorogocinni i virobni kameni Z nih najbilshij interes predstavlyayut granati kolorovi turmalini berili rubin sapfir kordiyerit danburit kuncit ametist citrin yuvelirni kameni i amazonit labradorit rodonit rozhevij kvarc agat yashma i insh virobni kameni Yih dzherelami ye granitni ridkisnometalichni i ridkisnozemelni pegmatiti ta muskovitovi kvarcovi zhili bazalti metamorfichni girski porodi Div takozhGeologiya Madagaskaru Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Madagaskaru Girnicha promislovist MadagaskaruDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s PosilannyaOfficial website of Madagascar Oil 23 bereznya 2010 u Wayback Machine