Тенрекові (Tenrecidae) — родина ссавців ряду тенрекоподібних (Afrosoricida).
Тенрекові | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Тенрекоподібні (Afrosoricida) |
Підряд: | Тенрековиді (Tenrecomorpha) |
Родина: | Тенрекові (Tenrecidae) Gray, 1821 |
Підродини | |
Вікісховище: Tenrecidae |
Зовнішній вигляд
Родина об'єднує дуже різні за зовнішнім виглядом і розміром тварини: довжина тіла у них коливається від 4 до 20 см. (у видрового тенрека — до 60 см.), довжина хвоста від 1 до 22 см. Більшість тенрекових, ймовірно, ще з крейдового періоду ізольовано мешкають на Мадагаскарі і за цей час встигли утворити ряд спеціалізованих форм. Так, (Tenrec ecaudatus) нагадує американських опосумів; малий і великий тенреки — їжаків; зовнішнім виглядом довгохвості тенреки схожі на землерийок, рисові тенреки () — на кротів, видровий тенрек () — на видру.
Голова у тенреків видовжена, іноді з витягнутим в рухомий хоботок лицьовим відділом. Тіло вкрите хутром, жорстким щетинистим волоссям або голками (підродина Tenrecinae). Передні кінцівки коротші за задні. На передніх лапах 4 або 5 пальців, на задніх — 5. У напівводних видів на задніх лапах є плавальна перетинка. У видів підродини Tenrecinae хвіст рудиментарний; у (Microgale longicaudata) він в 2,5 разу довший за тіло і має 47 хребців — це більше, ніж у інших ссавців, за винятком панголінів.
Череп сильно витягнутий і вузький. Виличних кісток немає. Зубів 32-40. Хребців: шийних 7, грудних 15-19, поперекових 5-6, крижових 2, хвостових 7-47. Сосків від 2 до 12 пар. Сечостатевий і анальний отвори відкриваються в єдину клоаку. Сім'яники розташовуються в черевній порожнині в області тазу або у фіброзній внутрішній псевдомошонці (видровий тенрек).
Розповсюдження і спосіб життя
Тенреки — в більшості своїй ендеміки Мадагаскару. Деякі види (підродини Potamogalinae) водяться в Східній і Центральній Африці. Тенрека безхвостого завезли на Коморські, Сейшельські і Маскаренські острови.
Мешкають у вологих лісах, чагарниках, степах, на болотах. Серед тенреків є наземні, деревні, риючі і напівводні види. Активні головним чином вночі і в сутінках. День проводять в норах, дуплах лежачих дерев, під каменями. Живляться тваринною, рідше рослинною їжею. Тенреки — гетеротермні тварини, температура їхніх тіл залежить від температури навколишнього середовища. Звичайний тенрек під час посушливого сезону (з квітня-травня до жовтня) впадає в сплячку. Розмножуються тенреки разів на рік, у виводку від 1-4 до 25 дитинчат.
Інше
- М'ясо великих видів тенреків місцеве населення споживає у їжу.
- Викопні рештки тенреків нечисленні. Найдавніші викопні рештки датуються міоценом у Східній Африці і плейстоценом на Мадагаскарі, але, очевидно, ця група значно старша.
Систематика
- Підродина Geogalinae
- Рід Geogale
- Тенрек великовухий (Geogale aurita)
- Рід Geogale
- Підродина Oryzorictinae
- Рід Limnogale
- Тенрек перетинчастолапий (Limnogale mergulus)
- Рід Microgale
- Мікрогал короткохвостий (Microgale brevicaudata)
- Мікрогал Кована (Microgale cowani)
- Мікрогал Добсона (Microgale dobsoni)
- Мікрогал Дроухарда (Microgale drouhardi)
- Мікрогал дріада (Microgale dryas)
- Мікрогал блідий (Microgale fotsifotsy)
- Мікрогал граційний (Microgale gracilis)
- Мікрогал Грандідьє (Microgale grandidieri)
- Мікрогал голоносий (Microgale gymnorhyncha)
- Мікрогал Дженкінс Microgale jenkinsae
- Мікрогал північний (Microgale jobihely)
- Мікрогал довгохвостий (Microgale longicaudata)
- Мікрогал гористий (Microgale monticola)
- Мікрогал Насоло (Microgale nasoloi)
- Мікрогал мініатюрний (Microgale parvula)
- Мікрогал великий довгохвостий (Microgale principula)
- Мікрогал найменший (Microgale pusilla)
- Мікрогал зубатий (Microgale soricoides)
- Мікрогал Таїва (Microgale taiva)
- Мікрогал Талазака (Microgale talazaci)
- Мікрогал Томаса (Microgale thomasi)
- Рід Oryzorictes
- Рисовий тенрек кротовидий (Oryzorictes hova)
- Рисовий тенрек чотирипалий (Oryzorictes tetradactylus)
- Рід Limnogale
- Підродина Tenrecinae
- Рід Echinops
- Малий їжакоподібний тенрек (Echinops telfairi)
- Рід Hemicentetes
- Високогірний смугастий тенрек (Hemicentetes nigriceps)
- Низькогірний смугастий тенрек (Hemicentetes semispinosus)
- Рід Setifer
- Великий їжакоподібний тенрек (Setifer setosus)
- Рід Tenrec
- Тенрек безхвостий (Tenrec ecaudatus)
- Рід Echinops
Джерела
- Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. The Johns Hopkins University Press, Baltimore 1999, .
- Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3. Ausgabe. The Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, .
- Christophe Douady et al.: Molecular Evidence for the Monophyly of Tenrecidae (Mammalia) and the Timing of the Colonization of Madagascar by Malagasy Tenrecs. In: Molecular Phylogenetics and Evolution Vol. 22 (2002) S. 357–363. PMID 11884160
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tenrekovi Tenrecidae rodina ssavciv ryadu tenrekopodibnih Afrosoricida Tenrekovi Period isnuvannya serednij eocen nash chasBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Tenrekopodibni Afrosoricida Pidryad Tenrekovidi Tenrecomorpha Rodina Tenrekovi Tenrecidae Gray 1821PidrodiniOryzorictinae TenrecinaeVikishovishe TenrecidaeZovnishnij viglyadRodina ob yednuye duzhe rizni za zovnishnim viglyadom i rozmirom tvarini dovzhina tila u nih kolivayetsya vid 4 do 20 sm u vidrovogo tenreka do 60 sm dovzhina hvosta vid 1 do 22 sm Bilshist tenrekovih jmovirno she z krejdovogo periodu izolovano meshkayut na Madagaskari i za cej chas vstigli utvoriti ryad specializovanih form Tak Tenrec ecaudatus nagaduye amerikanskih oposumiv malij i velikij tenreki yizhakiv zovnishnim viglyadom dovgohvosti tenreki shozhi na zemlerijok risovi tenreki na krotiv vidrovij tenrek na vidru Golova u tenrekiv vidovzhena inodi z vityagnutim v ruhomij hobotok licovim viddilom Tilo vkrite hutrom zhorstkim shetinistim volossyam abo golkami pidrodina Tenrecinae Peredni kincivki korotshi za zadni Na perednih lapah 4 abo 5 palciv na zadnih 5 U napivvodnih vidiv na zadnih lapah ye plavalna peretinka U vidiv pidrodini Tenrecinae hvist rudimentarnij u Microgale longicaudata vin v 2 5 razu dovshij za tilo i maye 47 hrebciv ce bilshe nizh u inshih ssavciv za vinyatkom pangoliniv Cherep silno vityagnutij i vuzkij Vilichnih kistok nemaye Zubiv 32 40 Hrebciv shijnih 7 grudnih 15 19 poperekovih 5 6 krizhovih 2 hvostovih 7 47 Soskiv vid 2 do 12 par Sechostatevij i analnij otvori vidkrivayutsya v yedinu kloaku Sim yaniki roztashovuyutsya v cherevnij porozhnini v oblasti tazu abo u fibroznij vnutrishnij psevdomoshonci vidrovij tenrek Rozpovsyudzhennya i sposib zhittyaTenreki v bilshosti svoyij endemiki Madagaskaru Deyaki vidi pidrodini Potamogalinae vodyatsya v Shidnij i Centralnij Africi Tenreka bezhvostogo zavezli na Komorski Sejshelski i Maskarenski ostrovi Meshkayut u vologih lisah chagarnikah stepah na bolotah Sered tenrekiv ye nazemni derevni riyuchi i napivvodni vidi Aktivni golovnim chinom vnochi i v sutinkah Den provodyat v norah duplah lezhachih derev pid kamenyami Zhivlyatsya tvarinnoyu ridshe roslinnoyu yizheyu Tenreki geterotermni tvarini temperatura yihnih til zalezhit vid temperaturi navkolishnogo seredovisha Zvichajnij tenrek pid chas posushlivogo sezonu z kvitnya travnya do zhovtnya vpadaye v splyachku Rozmnozhuyutsya tenreki raziv na rik u vivodku vid 1 4 do 25 ditinchat InsheM yaso velikih vidiv tenrekiv misceve naselennya spozhivaye u yizhu Vikopni reshtki tenrekiv nechislenni Najdavnishi vikopni reshtki datuyutsya miocenom u Shidnij Africi i plejstocenom na Madagaskari ale ochevidno cya grupa znachno starsha SistematikaPidrodina Geogalinae Rid Geogale Tenrek velikovuhij Geogale aurita Pidrodina Oryzorictinae Rid Limnogale Tenrek peretinchastolapij Limnogale mergulus Rid Microgale Mikrogal korotkohvostij Microgale brevicaudata Mikrogal Kovana Microgale cowani Mikrogal Dobsona Microgale dobsoni Mikrogal Drouharda Microgale drouhardi Mikrogal driada Microgale dryas Mikrogal blidij Microgale fotsifotsy Mikrogal gracijnij Microgale gracilis Mikrogal Grandidye Microgale grandidieri Mikrogal golonosij Microgale gymnorhyncha Mikrogal Dzhenkins Microgale jenkinsae Mikrogal pivnichnij Microgale jobihely Mikrogal dovgohvostij Microgale longicaudata Mikrogal goristij Microgale monticola Mikrogal Nasolo Microgale nasoloi Mikrogal miniatyurnij Microgale parvula Mikrogal velikij dovgohvostij Microgale principula Mikrogal najmenshij Microgale pusilla Mikrogal zubatij Microgale soricoides Mikrogal Tayiva Microgale taiva Mikrogal Talazaka Microgale talazaci Mikrogal Tomasa Microgale thomasi Rid Oryzorictes Risovij tenrek krotovidij Oryzorictes hova Risovij tenrek chotiripalij Oryzorictes tetradactylus Pidrodina Tenrecinae Rid Echinops Malij yizhakopodibnij tenrek Echinops telfairi Rid Hemicentetes Visokogirnij smugastij tenrek Hemicentetes nigriceps Nizkogirnij smugastij tenrek Hemicentetes semispinosus Rid Setifer Velikij yizhakopodibnij tenrek Setifer setosus Rid Tenrec Tenrek bezhvostij Tenrec ecaudatus DzherelaRonald M Nowak Walker s Mammals of the World The Johns Hopkins University Press Baltimore 1999 ISBN 0 8018 5789 9 Don E Wilson DeeAnn M Reeder Hrsg Mammal Species of the World 3 Ausgabe The Johns Hopkins University Press Baltimore 2005 ISBN 0 8018 8221 4 Christophe Douady et al Molecular Evidence for the Monophyly of Tenrecidae Mammalia and the Timing of the Colonization of Madagascar by Malagasy Tenrecs In Molecular Phylogenetics and Evolution Vol 22 2002 S 357 363 PMID 11884160 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi