Малагасійці (мальгаші, малагасі) — народ, основне населення острівної держави Мадагаскар.
Малагасійці | |
---|---|
Кількість | бл. 10,2 млн чол. |
Ареал | Мадагаскар |
Близькі до: | , банту |
Мова | малагасійська мова, французька мова |
Релігія | традиційні вірування анімізму, тотемізму, 10 % — мусульмани-суніти, християнство |
Чисельність, субетноси та віра
Чисельність малагасійців на о. Мадагаскар — близько 22 млн чоловік; невеликі групи (по 2 тис. чоловік станом на 1987 рік) живуть також на Сейшельських та Коморських островах і у Франції.
Малагасійці поділяються на чимало субетнічних груп:
- меріна
- сіханака
- циміхеті
- антаймуру
- бецілеу
- бара
- антаймуру
- антайсака
- махафалі
- сакалава
- везу
та інші. Розмовляють діалектами малагасійської мови, що належить до австронезійських мов.
Біля половини всіх малагасійців зберігають традиційні вірування, 10 % — мусульмани-суніти; решта сповідують християнство.
Історія
Етногенез малагасійців вивчений не до кінця. Вважається, що Мадагаскар заселяли вихідці з Індонезії двома самостійними хвилями — до ІІІ століття до н. е. і в 1-й половині 1-го тисячоліття н. е.
В VII—VIII століттях на західному узбережжі з'явилися араби та арабізовані банту (суахілі) зі Сходу Африки; приблизно у ІХ — Х століттях — араби з Аравійського півострову, в XVII—XVIII століттях — раби-африканці, і врешті з встановленням торгових стосунків, експансією, піратством та спробами колонізації — європейці (передовсім французи та британці).
У ХІІІ — XV століттях склалися основні сучасні субетноси малагасійців. Тоді ж виникли перші протодержави. З XVI століття одна з субетнічних груп — меріна помітно підсилилася, і на її базі починається централізація влади та земель інших племен, що завершилася на початку XIX століття створенням королівства Мадагаскар. Королівство було підкорено французами наприкінці XIX століття.
З 1960 року малагасійці розвиваються в незалежній республіці.
Традиційне господарство, суспільство і культура
Основа господарства — землеробство (головні культури — кава, ваніль, рис). Основна порода худоби — зебу. Дуже розвинуті ремесла. Розвивається промисловість.
Основа традиційної соціальної організації — сільська громада.
Традиційні вірування — культ сил природи і предків, розвинута система табу (фаді), обожнення правителя, його зв'язок з верховним божеством .
Біля половини всіх малагасійців зберігають традиційні вірування, 10 % — мусульмани-суніти; решта сповідують християнство.
Джерела і посилання
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (стаття «Малагасийцы») (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мифологический словарь, М.: «Советская Энциклопедия», 1991 (рос.)
- Мова малагасійців плато [ 6 лютого 2007 у Wayback Machine.] (та інші малагасійські діалекти, англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malagasijci malgashi malagasi narod osnovne naselennya ostrivnoyi derzhavi Madagaskar MalagasijciKilkistbl 10 2 mln chol Areal MadagaskarBlizki do bantuMovamalagasijska mova francuzka movaReligiyatradicijni viruvannya animizmu totemizmu 10 musulmani suniti hristiyanstvoChiselnist subetnosi ta viraChiselnist malagasijciv na o Madagaskar blizko 22 mln cholovik neveliki grupi po 2 tis cholovik stanom na 1987 rik zhivut takozh na Sejshelskih ta Komorskih ostrovah i u Franciyi Malagasijci podilyayutsya na chimalo subetnichnih grup merina sihanaka cimiheti antajmuru becileu bara antajmuru antajsaka mahafali sakalava vezu ta inshi Rozmovlyayut dialektami malagasijskoyi movi sho nalezhit do avstronezijskih mov Bilya polovini vsih malagasijciv zberigayut tradicijni viruvannya 10 musulmani suniti reshta spoviduyut hristiyanstvo IstoriyaEtnogenez malagasijciv vivchenij ne do kincya Vvazhayetsya sho Madagaskar zaselyali vihidci z Indoneziyi dvoma samostijnimi hvilyami do III stolittya do n e i v 1 j polovini 1 go tisyacholittya n e V VII VIII stolittyah na zahidnomu uzberezhzhi z yavilisya arabi ta arabizovani bantu suahili zi Shodu Afriki priblizno u IH H stolittyah arabi z Aravijskogo pivostrovu v XVII XVIII stolittyah rabi afrikanci i vreshti z vstanovlennyam torgovih stosunkiv ekspansiyeyu piratstvom ta sprobami kolonizaciyi yevropejci peredovsim francuzi ta britanci U HIII XV stolittyah sklalisya osnovni suchasni subetnosi malagasijciv Todi zh vinikli pershi protoderzhavi Z XVI stolittya odna z subetnichnih grup merina pomitno pidsililasya i na yiyi bazi pochinayetsya centralizaciya vladi ta zemel inshih plemen sho zavershilasya na pochatku XIX stolittya stvorennyam korolivstva Madagaskar Korolivstvo bulo pidkoreno francuzami naprikinci XIX stolittya Z 1960 roku malagasijci rozvivayutsya v nezalezhnij respublici Tradicijne gospodarstvo suspilstvo i kulturaOsnova gospodarstva zemlerobstvo golovni kulturi kava vanil ris Osnovna poroda hudobi zebu Duzhe rozvinuti remesla Rozvivayetsya promislovist Osnova tradicijnoyi socialnoyi organizaciyi silska gromada Tradicijni viruvannya kult sil prirodi i predkiv rozvinuta sistema tabu fadi obozhnennya pravitelya jogo zv yazok z verhovnim bozhestvom Bilya polovini vsih malagasijciv zberigayut tradicijni viruvannya 10 musulmani suniti reshta spoviduyut hristiyanstvo Dzherela i posilannyaNarody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stattya Malagasijcy ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mifologicheskij slovar M Sovetskaya Enciklopediya 1991 ros Mova malagasijciv plato 6 lyutogo 2007 u Wayback Machine ta inshi malagasijski dialekti angl