Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біблійний канон сукупність книг Біблії що визнаються церквою богонатхненними і застосовуються в богослужінні як Священне

Біблійний канон

Біблійний канон

Біблійний канон — сукупність книг Біблії, що визнаються церквою богонатхненними і застосовуються в богослужінні як Священне Писання.

Усі книги Біблії об'єднані у так званий канон, тобто в автентичну збірку або каталог священних книг, які були натхнені Богом і які лягли непомильним правилом віри та моралі. Книги, що перебувають у біблійному каталозі, — книги канонічні, канонізовані Церквою, визнані нею за богонатхненні.

Першоканонічні та другоканонічні книги

З історії формування біблійного канону зберігся поділ на першоканонічні та другоканонічні книги. Перші завжди й усіма були визнавані за богонатхненні. Щодо других, за різних часів і від різних осіб були висловлювані сумніви у питанні про їхнє богонатхнення. Євреї та протестанти й досі уважають їх за апокрифи.

До другоканонічних книг Старого Заповіту належать: Сирах, Мудрість, Варух, Юдита, Товит, Перша книга Макавеїв, Друга книга Макавеїв, уривки з Естери та Даниїла. Євреї відмовляють їм канонічності з огляду на той факт, що вони збереглися тільки грецькою мовою (хоча, тим часом, нові знахідки у Кумрані й у Каїрі виявляють їхнє первісне записання єврейською мовою, за винятком хіба що книг Мудрості та 2 Макавеїв). Другоканонічні книги Нового Заповіту: Послання до Євреїв, 2-ге послання Петра, 2-ге послання Івана, 3-тє послання Івана, Послання Якова, Послання Юди та Одкровення.

Старий Завіт

Більшість вчених вважає, що книги Старого Заповіту створювались або складались у період між XII та II століттями до н. е, тобто до народження Ісуса Христа. Основою формування канону Старого Заповіту слугували перекладені з єврейської мови грецькі тексти Септуаґінти (II ст. до н. е.), а пізніше латинський переклад Вульґати (IV ст. н. е.). Канон Старого Заповіту має деякі відмінності у різних християнських конфесій. Всі конфесії визнають єврейський канон, що містить 39 книг (т. зв. «протоканонічні книги»), православні та католицькі видання включають також одинадцять второканонічних книг, які деякими протестантськими організаціями вважаються апокрифами.

Старий Заповіт Римо-Католицької Церкви нараховує 47 канонічних книг (або 45, якщо вважати Книгу Єремії, Лист та Плач Єремії однією книгою). У Православній Церкві у складі Старого Заповіту є 39 канонічних та 11 неканонічних книг.

Західна традиція Східна традиція (Православя) Давньосхідня традиція Сиро-асирійська традиція
Книги Протестанти Католики Грецька православна Грузинська православна Вірменська апостольська Сирійська православна Коптська православна (Єгипетська) Ефіопська православна Асирійська церква Сходу
Вихід (1 М.) Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Вихід (2 М.) Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Левит (З М.) Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Числа (4 М.) Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Повторення (З М.) Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Ісуса Навина Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Суддів Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Рут Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Самуїла Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Царів Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Хроніки Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Ні
(Апокрифи)		 Ні
(додаток)		 Так Так Так Так Так Ні
історична		 Так
част. 2 Книга Хроніки		 Так
Ездри (1 Езра) Так Так
(1 Ездри)		 Так
(Ездри B)		 Так
(1 Ездри)		 Так
(1 Ездри)		 Так Так Так Так Так
Неємії (2 Езри) Так Так
(2 Ездри)		 Так
(Ездри B)		 Так Так Так Так Так Так Так
1-ша Езри (3 Esdras, Esdras A, Greek Esra) Ні
(Апокрифи)		 Ні
(3 Ездри)		 Так
(Ездри A)		 Ні
(2 Ездри)		 Так
(2 Ездри)		 Так Так Ні Так
(2 Ездри)		 Ні
2-га Езри (4 Esdras, Latin Ezra, Apocalypsis of Esdras) Ні
(Апокрифи)		 Ні
(4 Ездри)		 Ні Ні
3 Ездри
(додаток)		 Так
3 Ездри		 Так
3 Ездри		 Так
4 Ездри		 Ні Так
Ezra Sutuel		 Ні
Естер Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Ні
(Апокрифи)		 Так Так Так Так Так Так Ні
історична		 Так Так
Товита Ні
(Апокрифи)		 Так Так Ні Так Так Так Ні
історична		 Так Так
Юдити Ні
(Апокрифи)		 Так Так Ні Так Так Так Ні
історична		 Так Так
Йова Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Псалми Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
[RU] Ні Ні
(додаток)		 Так Так Так Так Так Ні
історична		 Так Так
Псалми 152-155 Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні
(додаток)		 Ні Ні Ні
(додаток)
Плач Єремії Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Книга приказок Соломонових Так Так Так Так Так Так Так Так Так
в двох книгах		 Так
Книга Екклезіястова, або Проповідника Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Пісня над піснями Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Книга Мудрості (Книга приказок Соломона) Ні
(Апокрифи)		 Так Так Ні Так Так Так Ні
історична		 Так Так
Книга премудрості Ісуса, сина Сираха Ні
(Апокрифи)		 Так Так Ні Так Так Так Ні
історична		 Так Так
Ісаї Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Єремії Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Варуха Ні
(Апокрифи)		 Так Так Так Так Так Так Ні
історична		 Так Так
Лист Єремії Ні
(Апокрифи)		 Так
6 глава книги Варуха		 Так Ні Так Так Так Ні
історична		 Так
Частина книги Єремії		 Так
Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні
(додаток)		 Ні Ні Ні
(додаток)
Послання Варуха Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні
(додаток)		 Ні Ні Ні
(додаток)
Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так
Rest of Baruch		 Ні
Єзекіїля Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Книга пророка Даниїла Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
[en] Ні
(Апокрифи)		 Так Так Так Так Так Так Ні
історична		 Так Так
Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так
Перша книга Макавеїв Ні
(Апокрифи)		 Так Так Так Так Так Так Ні
(історична)		 Ні Так
Друга книга Макавеїв Ні
(Апокрифи)		 Так Так Так Так Так Так Ні
(історична)		 Ні Так
Третя книга Макавеїв Ні Ні
(додаток)		 Так Так Так Так Ні
(додаток)		 Ні Ні Ні
(додаток)
Четверта книга Макавеїв Ні Ні
(додаток)		 Ні
(додаток)		 Ні (додаток) Так Ні Ні
(додаток)		 Ні Ні Ні
(додаток)
Еноха Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні
Ювілеїв Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні
Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні

Новий Завіт

Новозавітний корпус сформувався до 140 р., але його канонізація відбулася пізніше. На основі гностичних текстів Маркіона (II ст.), Який брав Євангеліє від Луки і десять послань ап. Павла, творів Юстина Мученика (пом. у 166 р), Татіана (II ст.), Іринея Ліонського (пом. близько 202 р), Климента Олександрійського (пом. близько 216 р), Тертуліана (пом. після 220 р), Феофіла Олександрійського (пом. в 412 р), міланського фрагмента Л. А. Муратори можна стверджувати, що до кінця II ст. в каноні Нового завіту повсюдно входять: Четвероєвангеліє, Діяння, 13 послань ап. Павла, 1-е послання ап. Петра, 1-е послання ап. Іоанна і Апокаліпсис Іоанна. Справжність послань Юди, 2-го і 3-го Іоанна, 2-го Петра, Якова та послання до Євреїв викликала суперечки. До канону тісно примикали і навіть іноді зливалися з ним , «Пастир» Ерми, «Вчення дванадцяти апостолів», 1-е послання Климента і послання Варнави. Так, наприклад, у фрагменті Муратори пропущені послання до Євреїв, 1-е і 2-е Петра, 3-е Івана, і Якова, але зазначений Апокаліпсис Петра. Не чіткі уявлення про канон у Климента Олександрійського. Він цитує всі книги як священні: Четвероєвангеліє, Євангеліє євреїв, 14 послань ап. Павла, Діяння, три послання ап. Іоанна, два послання ап. Петра, два Апокаліпсису — Петра та Івана, «Вчення дванадцяти апостолів», «Пастир» Ерми і 1-е послання Климента.

Оріген в питанні канонічності текстів Нового Завіту займав більш чітку позицію. Він розрізняв загальновизнані книги (Четвероєвангеліє, Діяння, 13 послань ап. Павла, 1-е Петра, 1-е Івана і Апокаліпсис Іоанна) і спірні, але багатьма прийняті (послання до Євреїв, 2-е Петра, 2-е і 3 е Іоанна, Юди, Якова, Варнави і «Вчення дванадцяти апостолів»). Євсевій Кесарійський (пом. 340) ділить книги на ті ж два розряди, але серед загальновизнаних, на відміну від Орігена, називає послання до Євреїв, а відносить до «підроблених»: послання Варнави, «Вчення дванадцяти апостолів», «Пастир» Ерми, діяння Павла і Апокаліпсис Петра.

Західні собори швидше за східних стверджують повний канон Нового Завіту, включаючи Апокаліпсис. Перелік 27 книг містять собори, що відбулися в Гіппоні (393), в Карфагені (397), в Римі (493). І тільки в епоху Реформації знову виникли розбіжності з приводу «спірних» книг, в результаті яких шість послань (2-е Петра, 2-е і 3-е Івана, і Якова, Юди, до Євреїв) і Апокаліпсис були виключені з канону, але отримали статус другорядних — «второканонічних». Второканонічними — девтероканонами- іноді іменувалися також ті книги Септуагінти, яких немає в єврейському протоканоні (Танаху). У вузькому ж сенсі слова девтероканоном є тільки 1-я книга Ездри Септуагінти.

Всі сучасні переклади Біблії — і православні, і католицькі, і протестантські — містять 27 книг Нового Завіту: 4 Євангелія (від Матвія, від Марка, від Луки і від Іоанна); Діяння апостолів; 7 соборних послань (Якова, 1-е і 2-е Петра, 1, 2 і 3-е Івана, Юди); 14 послань ап. Павла (до Римлян, два до Коринтян, до Галатів, до Ефесян, до Филип'ян, до Колосян, два до Солунян, два до Тимофія, до Тита, до Филимона, до Євреїв) і Одкровення Іоанна Богослова. Vulgata як новозавітного псевдоепіграфа містить також послання ап. Павла до Лаодикійців. У католицькій традиції іноді також називають «каноном» кодифікацію паралельних місць Біблії, особливо синоптичних євангелій.

Новозавітні євангелія засновані на розповідях очевидців і точно і акуратно описують вчення, життя, смерть і воскресіння Ісуса.

Найдавніші рукописи грецького Нового Завіту (в оригіналі Новий Завіт написаний по-грецьки) виявлені на фрагментах папірусів (часте скорочення: р) — стародавнього писального матеріалу, свого роду «паперу», що виготовляється з стебел очерету, що росте вздовж берегів Нілу в Єгипті. Велика частина новозавітних книг (хоча не всі) збереглася на папірусах. Крім того, весь грецький Новий Заповіт зберігся в більш пізніх кодексах (лат. Codex) — стародавніх книгах з шкіряними або пергаментними сторінками. Найдавніші папіруси, які містять текст новозавітних євангелій, перераховані далі, із зазначенням того, які євангельські вірші в них містяться:

Назва папіруса роки Місця в Біблії
Папірус 67 (P. Barselona 1) 125–150 Мф 3:9, 15; 5:20–22, 25–28
Папірус 103 (Р.Оху 4403) 175–200 Мф 13:55–57; 14:3–5
Папірус 104 (Р.Оху 4404) 175–200 Мф 21:34–37, 43, 45 (?)
Папірус 77 (Р.Оху 2683 + 4405)
175–200 Мф 23:30–39
Папірус 64 (P.Magdalen 17) 125–150 Мф 26:7–8, 10, 14–15, 22–23, 31–33
Папірус 4 (P.Paris 1120) 125–150 Лк 1:58–59; 1:62–2:1; 2:6–7; 3:8–4:2; 4:29–32, 34–35; 5:3–8
Папірус 75 (Джон Бодмер), 175 Лк 3:18–22; 3:33–4:2; 4:34–5:10; 5:37–6:4; 6:10–7:32;

7:35–39, 4143; 7:46–9:2; 9:4–17:15; 17:19–18:18; 22:4–24:53.

Повний біблійний канон прийнятий як католиками так і православними, за винятком деяких сект, містить у Новому завіті 27 книг.

Книги Протестантська традиція Римо-католицька традиція Східна Православна традиція Давньосхідна традиція Сиро-асирійська традиція Мова оригіналу (Грецьке койне)
Євангеліє
Євангеліє від Матвія Так Так Так Так Так Арамейська, Грецька
Євангеліє від Марка Так Так Так Так Так Грецька
Євангеліє від Луки Так Так Так Так Так Грецька
Євангеліє від Івана Так Так Так Так Так Грецька
Дії Апостолів Так Так Так Так Так Грецька
Послання від Павла
Послання до римлян Так Так Так Так Так Грецька
1-е послання до коринтян Так Так Так Так Так Грецька
2-е послання до коринтян Так Так Так Так Так Грецька
Послання до галатів Так Так Так Так Так Грецька
Послання до ефесян Так Так Так Так Так Грецька
Послання до филип'ян Так Так Так Так Так Грецька
Послання до колоссян Так Так Так Так Так Грецька
1-е послання до солунян Так Так Так Так Так Грецька
2-е послання до солунян Так Так Так Так Так Грецька
1-е послання Тимофію Так Так Так Так Так Грецька
2-е послання Тимофію Так Так Так Так Так Грецька
Послання до Тита Так Так Так Так Так Грецька
Послання до Филимона Так Так Так Так Так Грецька
Соборні послання
Послання до Євреїв Так Так Так Так Так Грецька
Послання Якова Так Так Так Так Так Грецька
1-е послання Петра Так Так Так Так Так Грецька
2-е послання Петра Так Так Так Так Так Грецька
1-е послання Івана Так Так Так Так Так Грецька
2-е послання Івана Так Так Так Так Так Грецька
3-є послання Івана Так Так Так Так Так Грецька
Послання Юди Так Так Так Так Так Грецька
Об'явлення
Апокаліпсис Так Так Так Так Так Грецька

Історичний огляд новозавітних досліджень в новітній час

Критичне (в поганому значенні) відношення до Біблії взагалі і до Нового Заповіту, зокрема, почалося в епоху раціоналізму, тобто в епоху Освіти, починаючи з середини XVIII століття. Сказати про те, що це — дослідження Біблії або Нового Заповіту, неможливо, — це була просто негативна критика, що ґрунтувалася на догматичному підході, а не на науково-дослідному. Догмат був дуже простій: чудес на світі не буває, отже, все, що Біблія говорить про чудеса — брехня. Оскільки чудесами наповнений весь НЗ, починаючи з чуда Боговтілення і кінчаючи чудом Воскресіння, значить, весь НЗ — «вигадка попівства». Переважно це французький підхід, хоча відгомони були і в Німеччині, і в Росії.

Епоха Освіти справила такий могутній вплив на менталітет цієї нації, що дотепер французи вважаються самою атеїстичною нацією на світі.

Все це породило реакцію благочестивих або сентиментально-благочестивих людей, філософів, богословів, що привело до появи в Німеччині на початку XIX століття теорії Шлєєрмахера про те, що треба строго розрізняти історію і віру, для людського серця важлива не історія, а віра, і НЗ відображає віру в Ісуса. Це теж чисто догматичний, не дослідницький підхід.

Власне наукове дослідження пов'язане з початком XIX століття — з появою літературної критики Євангелій. Отже, перший науковий етап біблійних досліджень — літературна критика. Позбавлена вона всякої емоційності, це була чисто науково-дослідна робота, що не має відношення до критики в негативному значенні. Цією роботою могли займатися дуже віруючі люди або абсолютно невіруючі — це була наукова робота над текстом.

Питання новітньої текстології. Одне з основних — питання авторства. Друге, більш значне питання, яке привело до величезних результатів у дослідженнях — це питання про вивчення синоптичних Євангелій. Починаючи з XVIII століття, критики євангельських текстів вказували не тільки на наявність «нез'ясовних» і «неіснуючих» чудес в Євангеліях, але і на те, що самі Євангелія повні суперечностей. Євангелист Матфей, Марк, Лука схожі один на одного (синоптичні). Всі три Євангеліє містять загалом і в цілому однаковий матеріал, але в цьому матеріалі стільки різночитань, суперечностей, що, звичайно, історична реальність, яка описана євангелистами — «вигадка».

Літературна критика і займалася дослідженням питання: чому три синоптичні Євангелія містять в паралельних місцях іноді дослівно однаковий матеріал, а іноді дивно розходяться один з одним.

До кінця XIX століття літературна критика добилася величезних результатів, і з'явилася т. з. «теорія двох джерел», яка панує дотепер, тільки підчищається, залишається досліджувати тільки якусь тонкість. Ця теорія пояснила всю схожість і суперечності між євангелистами з логічної раціональної (тобто наукової) точки зору.

Літературна критика знаменувала собою відхід від чисто історичної проблематики віку освіти, тому що тоді цікавила історія: був або не був Ісус? Літературна ж критика займається чисто науковим питанням схожості і відмінності текстів.

Але на початку ХХ століття знов відроджується історичний інтерес до Євангелія. Особливо він був спровокований першою світовою війною, яка збудила, з одного боку, глибоку релігійність в багатьох верствах населення (як завжди такі катастрофи будять релігійність) з другого боку, у багатьох віруючих людей вона збудила ворожість до релігії: як може бути, що такі жахи творяться на землі. Цей історичний інтерес до Євангелія виникнув завдяки роботам двох великих німецьких дослідників: Bultmann, Dibelius (Bultmann є найбільшим за всю історію християнства дослідником Нового Завіту). Обидва вони в 1919—1920 роках незалежно один від одного розробили т. з. «історію літературних форм Евангелій» (Formgeschichte). Під «формою» розуміється маленька закінчена літературна єдність усередині Євангелія (те, що ми звикли називати «перикопами», «зачалами»). Історія форм привела до того, що стало можливим до певної міри визначати історію становлення євангельського тексту або, навпаки, виходячи з євангельського тексту, відновлювати історію колишнього часу. Яких би чудових результатів не досягла ця теорія, вона привела до історичного скепсису. Наприклад, Bultmann в середині свого наукового шляху стверджував, що з Євангелій ми не можемо дізнатися нічого про Ісуса Христа; це було сказано з викликом, і сам він навряд чи вірив в це, але, в усякому разі, скепсис існував.

Тому історичний інтерес знову почав поступово угасати, і приблизно в 1930-ті роки знов з'являється чисто науковий інтерес. З'являється новий метод дослідження Євангелія, який одержав назву «Історія редакцій» (Redaktionsgeschichte). Це було продовженням літературної критики. Якщо літературна критика займалася критикою тексту і досліджувала всю схожість, відмінності і намагалася пояснити їх, то історія редакцій стала цікавитися євангелістами як представниками певних Церков. Скажімо, чому Матфей змінив щось у Марка, з яких богословських міркувань Лука поправив щось у Матфея — тобто історія редакцій займається питаннями редагування висхідного матеріалу тим або іншим євангелістом.

Ця робота мала дуже велике значення в становленні цілої галузі біблійного знання — Біблійного богослів'я, зараз це вже наука, зароджувалося це біблійне богослів'я саме під час досліджень історії редакцій.

Результатами історії редакцій було ретельне дослідження одного Євангелія за іншим. Спочатку було найдокладнішим чином досліджено Євангеліє від Марка; Євангелію від Марка присвячено незрівнянно більше досліджень, ніж іншим Евангеліям, включаючи Іоана; можна сказати, що до середини 50-х років Євангеліє було вивчено від «А» до «Я». Коли в цій сфері робити не залишилось майже нічого, увага біблеїстов перемкнулася на Євангеліє від Луки. Чому саме така послідовність, ми обговорюватимемо. Євангеліє від Луки повністю було досліджено в 70-і роки. В даний час завершується вивчення Євангелія від Матфея (робота виконана тільки на 2/3). Паралельно і незалежно від цього йшло вивчення Євангелія від Іоана, і можна сказати, що Євангеліє від Іоана досліджено достатньо добре, перш за все, завдяки роботам Bultmann'a і Шнакнбурга.

Павліністичні дослідження почалися давно і продовжуються дотепер, вони абсолютно незалежні від тих методів, про які сказано вище.

Що стосується Апокаліпсису, то поштовх до дослідження Апокаліпсису дало Біблійне богослів'я. Текстуальне дослідження було виконане вже в середині XIX століття, але що стосується значення книги і структури (літературної і богословської) — все це породжено Біблійним богослів'ям.

Всі вищезазначені імена — німецькі. Так вийшло, що саме протестантська частина Німеччини, вільна від зв'язаності традицією, приступила до наукового вивчення Біблії першою. Наприклад, питання про авторство здавалося недоторканним ні для православних, ні для католиків дуже довгий час — раз сказано, що Матфей, значить, це — Матфей, — це сакрально. Саме завдяки німцям біблеїстична наука одержала такий розвиток, а в ХХ столітті відбувся вибух, подібний тому, який відбувся в Біології або Фізиці.

Лише поступово Католицька Церква стала здавати свої позиції. В 1943 році з'являється енцикліка «Divine afflante Spiritu» від папи Пія IX, в якій з висоти кафедри богословам дозволявся науковий підхід у вивченні біблійного тексту. Починаючи з цього часу поступово (тому що біблеїстичної католицької школи не існувало) розвивалася католицька біблеїстика, і зараз важко сказати, яка школа переважає: протестантська чи католицька.

У Англії і США процес був затягнутий в часі. Перші англійські біблеїсти з'являються тільки в 1920-і роки, перші американські — тільки в 1970-і роки.

Якщо ще років 15 тому для людини, яка бажала вивчати Біблію, було абсолютно необхідним вивчити німецьку мову, тому що інакше читати наукову літературу було неможливо, то в даний час стан змінюється; маса німецьких класичних книг поступово перекладалася на англійську мову, видавалася, перш за все, в США. Так починає формуватися англомовна біблеїстика, починає розвиватися англомовна біблеїстична термінологія, і зараз на англійській мові біблеїсти говорять так же вільно, деколи навіть англійська переважає.

Франція не дала великих біблійних дослідників, можна назвати 2–3 імені.

Православ'я. До революції православ'я асоціювалося з Росією. В Росії з причини відсутності вищого магістеріума, який існує у католиків в особі папи, нікому було заборонити або дозволити біблеїстичні дослідження, тому все йшло традиційним шляхом, всі говорили, що дуже люблять Євангеліє, клали його на аналой, цілували, але не читали, тим більше не досліджували. Більш того, всякі наукові дослідження не заохочувалися, критикувалися, заборонялися. Це цілком зрозуміло з психологічної сторони, тому що, здавалося, наукові дослідження торкаються самого святого, причому, святе плуталося зі священним, священними, наприклад, вважались імена: якщо написано, що пастирські послання написав апостол Павло — це священно. В цьому відношенні православ'я XIX — поч. ХХ століття дуже сильно відрізнялося від Православ'я перших віків християнства з його вільним відношенням до подібних питань, з науковим підходом, який тільки в V столітті змінився деякою закостенілістю, зв'язаною з варваризацією Європи і Візантії.

Тільки в 1905 році, у зв'язку з появою царських маніфестів, були дозволені біблійні дослідження, правда, їх ніхто і не забороняв. Тоді в Духовних Академіях поступово починає формуватися біблеїстична школа; достатньо згадати ім'я Н. Н. Глубоковського; він, правда, не належав до покоління молодих учених, і в своїх творах зберіг багато рис старого традиціоналістичного підходу, боязливого по відношенню до всякого дослідження. Але з'являються і молоді імена, і чудові роботи;на жаль, їх було дуже мало, і війна 1914 року, а потім революція перервали цю справу, школа припинилася і не поновилася дотепер. Тільки останнім часом з'являються деякі роботи у сфері біблеїстики, переважно в Москві в світському середовищі, вони цікаві, але сумнівні в своїй якості і, звичайно, не православні.

Але в ХХ столітті поступово з'являється інша православна наукова школа в Греції. Грецька Церква достатньо традиціоналістична, але існують православні грецькі університети в Афінах і Фессалоніках. В цих університетах розвивається православна біблеїстика; вона викликала спочатку жахливо негативну реакцію з боку Синоду і основної маси священства. В даний час вона знайшла достатню силу для того, щоб подолати негативне відношення, і ми знаємо багато грецьких імен і цікавих робіт. Основні імена грецьких авторів: Агуріадіс (найцікавіше — экзегеза Апокаліпсису), Галі, Каравідопулос, Василіадіс. Перші двоє — почесні члени Товариства дослідників Нового Заповіту (налічує ~1000 членів), обидва були головами Товариства дослідників апостола Павла (достатньо елітарне суспільство).

Американське Православ'я теж дало декілька імен, але недостатньо відомих, щоб їх тут називати.

Всі ці дослідники отримали освіту в Німеччині, так що, все одно, Німеччина — витік біблеїстики як Старозавітньої, так і Новозавітньої.

Внутрішні ознаки правдивості новозавітних книг

Правдивість Священних Новозавітніх книг підтверджують самі ці книги. Кожна книга повинна мати відбитки того часу, коли вона була написана, і особисті якості її автора. Новозавітні книги були написані при перших римських імператорах письменниками єврейського походження, принаймні вихованих у Палестині. Розгляд священних Новозавітніх книг показує, що в них немає нічого, що б суперечило цим історичним положенням. Політичний, церковний і географічний стан Палестини, описаний в священних Новозавітніх книгах, відповідає ері перших римських імператорів:

• Політичний стан Юдеї, коли вона знаходилась під владою Римської імперії, точно відображається в священних Новозавітніх книгах. З історії ми знаємо, що після Маковеїв Палестиною керував Ірод, котрий носив титул царя, поставлений царем римськими кесарями. Він знаходився у васальній залежності від Риму. Після його смерті, що припала на рік народження Христа, його володіння були розділені між синами: Архелай отримав Юдею, Ідумею і Самарію; Ірод Антипа більшу частину Галілеї і Пірею; Филип — Північно-Східну частину Трахонітіду, Імурею, і деякі області Зайордання.

Архелей недовго керував, через 10 років за свою жорстокість був скинутий і засланий в місто Вену в Галії. Після чого Юдея була перетворена в Римську провінцію, якою керували Римські намісники або прокуратори.

Після смерті Филипа, а потім і Ірода Антипи, Палестина знаходилась в одних руках — а саме, в руках Ірода Агрипи І, внука Ірода Великого. Але після смерті Ірода Агрипи І Палестина була перетворена в Римську провінцію, і тільки невелика частина її –Трахонитида та Холкіда — деякий час була під владою сина Ірода Агрипи І — Ірода Агрипи ІІ.

Таке відображення політичного стану Палестини в період перших Римських імператорів ми знаходимо в священних Новозавітніх книгах. В них відображується навіть характер юдейських управителів, що збігаються з подіями історії. Так Ірод Великий зображується як жорстокий цар (Мф.2), таким його відображає і історія. Архелай теж був жорстокий, тому батьки Ісуса Христа поселилися в Галілеї, залишивши зі страху Юдею, котрою керував Архелай (Мф. 2,22). Євангелісти розповідають, що Ірод Антипа був в незаконному шлюбі із жінкою свого брата Филипа, якого викривав Іван Христитель. Це збігається з розповіддю історика Юдеї Йосифа Флавія. Письменник книги Діянь зберіг навіть таку подробицю, що Ірод Агрипа ІІ жив зі своєю сестрою Веронікою (Дій 25,13).

Далі, з часу приєднання Юдеї до Римської провінції, прокуратори керували над юдеями. Це відповідає євангельським розповідям. Євангеліст розповідає, що в Капернаумі (Мф. 8,5), Кесарії (Дій.10,1), Єрусалимі (Мф. 17,1; Дій. 23,10; 21,1) знаходились гарнізони, що тримали в покорі ізраїльський народ. На жителів Палестини було накладене тяжке ярмо податків. Це видно із лукавого запитання фарисеїв Ісусу Христу: «Чи можна давати податок кесарю?» (Лк.20,22). Таке відображення історії дає книга, написана в один і той самий час з даними подіями.

З історії відомо, що в церковному відношенні римляни надавали свободу в управлінні богослужіннями. Так, вищий суд був наданий синедріону. Свобода в церковних справах обмежувалась тим, що обрання і утвердження на посаду первосвященика належало римським прокураторам, а також підтвердження смертних вироків, що затверджувалися синедріоном.

Ці історичні згадки про стан Юдеї в церковних відношеннях збігаються з даними священних Новозавітніх книг. В них говориться, що юдеї мали свій храм, приносили в ньому жертви, збиралися на свята в Єрусалимському храмі. Мали можливість виконувати всі писання обрядового закону Мойсея; збиралися в синагоги для читання і тлумачення Святого Писання.

Коли синедріон засудив Ісуса Христа на смерть, вирок був виконаний тільки після затвердження його Понтієм Пилатом. Це свідчить про те, що синедріон мав свободу, але обмежену, що теж збігається з даними історії.

Згідно із Законом Мойсея, старозавітне священство очолював первосвященик, а в Новозавітніх книгах про первосящеників згадується в множині. Це означає, що одночасно було декілька первосвящеників. Це пояснюється тим, що римські прокуратори за власним бажанням і користолюбством часто міняли первосвящеників. В час суспільного служіння Ісуса Христа первосвящеником був Каяфа, а відставним його тесть Анна. Таким чином, і в цьому відношенні дані священних Новозавітніх книг збігаються із свідченнями історії.

1. Історія говорить, що в релігійному відношенні Юдея в 1ст. поділялася на партії. Особливо сильними і впливовими були партії фарисеїв та саддукеїв. Крім цього відомо, що в той час між жителями Юдеї і Самарії існувала велика релігійна різниця.

Священні Новозавітні книги не тільки про все це згадують, але й кожну релігійну партію описують тими рисами, якими вона дійсно відрізнялася. Так, говориться, що фарисеї були суворими ревнителями обрядового закону Мойсея. Ісус Христос часто викривав їх лицемірство. Про саддукеїв згадується як про тих, що відкинули воскресіння мертвих і потойбічне життя. Особливо про це ясно сказано в бесіді Ісуса Христа з саддукеями. Запитавши його: «Чиєю жінкою в потойбічному житті буде та, яка в земному житті мала 7 чоловіків?» Юдеї зображаються правовірними, а самаряни — розкольниками. Ворожнеча між ними доходила до того, що юдеї вважали оскверненням проходити через Самарію. Бесіда Ісуса Христа з самарянкою ясно розкриває ці взаємовідносини. Самарянка дивується, що Ісус Христос, будучи юдеєм просить води у неї, самарянки (Ів.4,22).

2. Історія показує Палестину розділеною в 1-ому ст. на Юдею, Самарію, Галілею, Зайорданську країну і Пірею, які були дуже населеними. Потім, внаслідок політичних переворотів, географічний поділ Палестини змінився. Але в священних Новозавітніх книгах він дається таким, яким він був в 1-му столітті.

Звідси випливає, що в священних Новозавітніх книгах Палестина, її політичний стан, географічний поділ, а також положення юдеїв у церковному і релігійному відношенні відображаються такими, якими вони були в 1-му столітті. Відбиток часу ще раз підтверджує церковне вчення про те, що священні Новозавітні книги були написані в 1-му ст.

Крім відбитку часу, священні Новозавітні книги носять на собі сліди тих якостей, які були характерні тогочасним письменникам. Вивчаючи ці книги, можна сказати, що вони, хоча й були написані на грецькій мові, але їх творці були євреями або, принаймні, «сиділи біля них». Письменники священних Новозавітніх книг виявляють гарне знання Старого Завіту. Вони не користуються язичницькою філософією. Мова новозавітніх письменників проста та невишукана. Ці свідчення про письменників священних Новозавітніх книг збігаються з якостями, якими володіли апостоли. Перш за все, всі вони були юдеями, а які й не були такими, то мали близьке відношення до них. Апостоли були люди прості, невчені, які просто ловили рибу. Це підтверджує вчення Церкви, що священні Новозавітні книги були написані апостолами.

Але коли припустити, що це не так, і ці роботи були представлені справжніми письменниками за апостольські, яким повірила Церква, тоді їх треба визнати (справжніх письменників) неправдомовцями. В священних Новозавітніх книгах повинні були б бути сліди омани та хитрості. Між тим, навіть найзапекліші критики правдивості священних Новозавітніх книг стверджували, що в них немає ніяких слідів омани і хитрості. В них не знайдеш намагання письменників привернути увагу читачів, чи гордого прояву апостольської влади, що так притаманно самозванцям. Це говорить про те, що письменники не можуть бути неправдомовцями.

Див. також

Примітки

  1. Movsesian, Fr. Vazken. (PDF). armenianchurchlibrary.com (англ.). Western Diocese of the Armenian Church Department of Youth Ministries. Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2014. Процитовано 31 березня 2017.
  2. 404 File Not Found! - الصفحة غير موجودة - St-Takla.org - Saint Takla Site - Alexandria - Egypt. st-takla.org. Процитовано 31 березня 2017.
  3. . www.ethiopianorthodox.org. Архів оригіналу за 5 листопада 2010. Процитовано 31 березня 2017.
  4. . assyrianchurch.com (англ.). Holy Apostolic Catholic Assyrian Church of the East Forum. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 31 березня 2017.
  5. Словарь философских терминов. Научная редакция профессора В. Г. Кузнецова. М., ИНФРА-М, 2007, с. 242.
  6. Эванс К. Сфабрикованный Иисус: Как современные исследователи искажают евангелия / Крейг Эванс; пер. с англ. Н. Л.  Холмогоровой. — М. : Эксмо, 2009. — 336 с. — (Религия. Настоящее  христианство) .
  7. . www.unifr.ch (нім.). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 31 березня 2017.

Посилання

  • Канон біблійний // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  • 'Головащенко С. Канон біблійний // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Biblijnij kanon sukupnist knig Bibliyi sho viznayutsya cerkvoyu bogonathnennimi i zastosovuyutsya v bogosluzhinni yak Svyashenne Pisannya Usi knigi Bibliyi ob yednani u tak zvanij kanon tobto v avtentichnu zbirku abo katalog svyashennih knig yaki buli nathneni Bogom i yaki lyagli nepomilnim pravilom viri ta morali Knigi sho perebuvayut u biblijnomu katalozi knigi kanonichni kanonizovani Cerkvoyu viznani neyu za bogonathnenni Pershokanonichni ta drugokanonichni knigiZ istoriyi formuvannya biblijnogo kanonu zberigsya podil na pershokanonichni ta drugokanonichni knigi Pershi zavzhdi j usima buli viznavani za bogonathnenni Shodo drugih za riznih chasiv i vid riznih osib buli vislovlyuvani sumnivi u pitanni pro yihnye bogonathnennya Yevreyi ta protestanti j dosi uvazhayut yih za apokrifi Do drugokanonichnih knig Starogo Zapovitu nalezhat Sirah Mudrist Varuh Yudita Tovit Persha kniga Makaveyiv Druga kniga Makaveyiv urivki z Esteri ta Daniyila Yevreyi vidmovlyayut yim kanonichnosti z oglyadu na toj fakt sho voni zbereglisya tilki greckoyu movoyu hocha tim chasom novi znahidki u Kumrani j u Kayiri viyavlyayut yihnye pervisne zapisannya yevrejskoyu movoyu za vinyatkom hiba sho knig Mudrosti ta 2 Makaveyiv Drugokanonichni knigi Novogo Zapovitu Poslannya do Yevreyiv 2 ge poslannya Petra 2 ge poslannya Ivana 3 tye poslannya Ivana Poslannya Yakova Poslannya Yudi ta Odkrovennya Starij ZavitBilshist vchenih vvazhaye sho knigi Starogo Zapovitu stvoryuvalis abo skladalis u period mizh XII ta II stolittyami do n e tobto do narodzhennya Isusa Hrista Osnovoyu formuvannya kanonu Starogo Zapovitu sluguvali perekladeni z yevrejskoyi movi grecki teksti Septuaginti II st do n e a piznishe latinskij pereklad Vulgati IV st n e Kanon Starogo Zapovitu maye deyaki vidminnosti u riznih hristiyanskih konfesij Vsi konfesiyi viznayut yevrejskij kanon sho mistit 39 knig t zv protokanonichni knigi pravoslavni ta katolicki vidannya vklyuchayut takozh odinadcyat vtorokanonichnih knig yaki deyakimi protestantskimi organizaciyami vvazhayutsya apokrifami Starij Zapovit Rimo Katolickoyi Cerkvi narahovuye 47 kanonichnih knig abo 45 yaksho vvazhati Knigu Yeremiyi List ta Plach Yeremiyi odniyeyu knigoyu U Pravoslavnij Cerkvi u skladi Starogo Zapovitu ye 39 kanonichnih ta 11 nekanonichnih knig Zahidna tradiciya Shidna tradiciya Pravoslavya Davnoshidnya tradiciya Siro asirijska tradiciyaKnigi Protestanti Katoliki Grecka pravoslavna Gruzinska pravoslavna Virmenska apostolska Sirijska pravoslavna Koptska pravoslavna Yegipetska Efiopska pravoslavna Asirijska cerkva ShoduVihid 1 M Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakVihid 2 M Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakLevit Z M Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakChisla 4 M Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakPovtorennya Z M Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakIsusa Navina Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakSuddiv Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakRut Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakSamuyila Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakCariv Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakHroniki Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakNi Apokrifi Ni dodatok Tak Tak Tak Tak Tak Ni istorichna Tak chast 2 Kniga Hroniki TakEzdri 1 Ezra Tak Tak 1 Ezdri Tak Ezdri B Tak 1 Ezdri Tak 1 Ezdri Tak Tak Tak Tak TakNeyemiyi 2 Ezri Tak Tak 2 Ezdri Tak Ezdri B Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak1 sha Ezri 3 Esdras Esdras A Greek Esra Ni Apokrifi Ni 3 Ezdri Tak Ezdri A Ni 2 Ezdri Tak 2 Ezdri Tak Tak Ni Tak 2 Ezdri Ni2 ga Ezri 4 Esdras Latin Ezra Apocalypsis of Esdras Ni Apokrifi Ni 4 Ezdri Ni Ni 3 Ezdri dodatok Tak 3 Ezdri Tak 3 Ezdri Tak 4 Ezdri Ni Tak Ezra Sutuel NiEster Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakNi Apokrifi Tak Tak Tak Tak Tak Tak Ni istorichna Tak TakTovita Ni Apokrifi Tak Tak Ni Tak Tak Tak Ni istorichna Tak TakYuditi Ni Apokrifi Tak Tak Ni Tak Tak Tak Ni istorichna Tak TakJova Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakPsalmi Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak RU Ni Ni dodatok Tak Tak Tak Tak Tak Ni istorichna Tak TakPsalmi 152 155 Ni Ni Ni Ni Ni Ni Ni dodatok Ni Ni Ni dodatok Plach Yeremiyi Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakKniga prikazok Solomonovih Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak v dvoh knigah TakKniga Ekkleziyastova abo Propovidnika Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakPisnya nad pisnyami Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakKniga Mudrosti Kniga prikazok Solomona Ni Apokrifi Tak Tak Ni Tak Tak Tak Ni istorichna Tak TakKniga premudrosti Isusa sina Siraha Ni Apokrifi Tak Tak Ni Tak Tak Tak Ni istorichna Tak TakIsayi Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakYeremiyi Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakVaruha Ni Apokrifi Tak Tak Tak Tak Tak Tak Ni istorichna Tak TakList Yeremiyi Ni Apokrifi Tak 6 glava knigi Varuha Tak Ni Tak Tak Tak Ni istorichna Tak Chastina knigi Yeremiyi TakNi Ni Ni Ni Ni Ni Ni dodatok Ni Ni Ni dodatok Poslannya Varuha Ni Ni Ni Ni Ni Ni Ni dodatok Ni Ni Ni dodatok Ni Ni Ni Ni Ni Ni Ni Ni Tak Rest of Baruch NiYezekiyilya Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakKniga proroka Daniyila Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak en Ni Apokrifi Tak Tak Tak Tak Tak Tak Ni istorichna Tak TakTak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak Tak TakPersha kniga Makaveyiv Ni Apokrifi Tak Tak Tak Tak Tak Tak Ni istorichna Ni TakDruga kniga Makaveyiv Ni Apokrifi Tak Tak Tak Tak Tak Tak Ni istorichna Ni TakTretya kniga Makaveyiv Ni Ni dodatok Tak Tak Tak Tak Ni dodatok Ni Ni Ni dodatok Chetverta kniga Makaveyiv Ni Ni dodatok Ni dodatok Ni dodatok Tak Ni Ni dodatok Ni Ni Ni dodatok Enoha Ni Ni Ni Ni Ni Ni Ni Ni Tak NiYuvileyiv Ni Ni Ni Ni Ni Ni Ni Ni Tak NiNi Ni Ni Ni Ni Ni Ni Ni Tak NiNovij ZavitNovozavitnij korpus sformuvavsya do 140 r ale jogo kanonizaciya vidbulasya piznishe Na osnovi gnostichnih tekstiv Markiona II st Yakij brav Yevangeliye vid Luki i desyat poslan ap Pavla tvoriv Yustina Muchenika pom u 166 r Tatiana II st Irineya Lionskogo pom blizko 202 r Klimenta Oleksandrijskogo pom blizko 216 r Tertuliana pom pislya 220 r Feofila Oleksandrijskogo pom v 412 r milanskogo fragmenta L A Muratori mozhna stverdzhuvati sho do kincya II st v kanoni Novogo zavitu povsyudno vhodyat Chetveroyevangeliye Diyannya 13 poslan ap Pavla 1 e poslannya ap Petra 1 e poslannya ap Ioanna i Apokalipsis Ioanna Spravzhnist poslan Yudi 2 go i 3 go Ioanna 2 go Petra Yakova ta poslannya do Yevreyiv viklikala superechki Do kanonu tisno primikali i navit inodi zlivalisya z nim Pastir Ermi Vchennya dvanadcyati apostoliv 1 e poslannya Klimenta i poslannya Varnavi Tak napriklad u fragmenti Muratori propusheni poslannya do Yevreyiv 1 e i 2 e Petra 3 e Ivana i Yakova ale zaznachenij Apokalipsis Petra Ne chitki uyavlennya pro kanon u Klimenta Oleksandrijskogo Vin cituye vsi knigi yak svyashenni Chetveroyevangeliye Yevangeliye yevreyiv 14 poslan ap Pavla Diyannya tri poslannya ap Ioanna dva poslannya ap Petra dva Apokalipsisu Petra ta Ivana Vchennya dvanadcyati apostoliv Pastir Ermi i 1 e poslannya Klimenta Origen v pitanni kanonichnosti tekstiv Novogo Zavitu zajmav bilsh chitku poziciyu Vin rozriznyav zagalnoviznani knigi Chetveroyevangeliye Diyannya 13 poslan ap Pavla 1 e Petra 1 e Ivana i Apokalipsis Ioanna i spirni ale bagatma prijnyati poslannya do Yevreyiv 2 e Petra 2 e i 3 e Ioanna Yudi Yakova Varnavi i Vchennya dvanadcyati apostoliv Yevsevij Kesarijskij pom 340 dilit knigi na ti zh dva rozryadi ale sered zagalnoviznanih na vidminu vid Origena nazivaye poslannya do Yevreyiv a vidnosit do pidroblenih poslannya Varnavi Vchennya dvanadcyati apostoliv Pastir Ermi diyannya Pavla i Apokalipsis Petra Zahidni sobori shvidshe za shidnih stverdzhuyut povnij kanon Novogo Zavitu vklyuchayuchi Apokalipsis Perelik 27 knig mistyat sobori sho vidbulisya v Gipponi 393 v Karfageni 397 v Rimi 493 I tilki v epohu Reformaciyi znovu vinikli rozbizhnosti z privodu spirnih knig v rezultati yakih shist poslan 2 e Petra 2 e i 3 e Ivana i Yakova Yudi do Yevreyiv i Apokalipsis buli viklyucheni z kanonu ale otrimali status drugoryadnih vtorokanonichnih Vtorokanonichnimi devterokanonami inodi imenuvalisya takozh ti knigi Septuaginti yakih nemaye v yevrejskomu protokanoni Tanahu U vuzkomu zh sensi slova devterokanonom ye tilki 1 ya kniga Ezdri Septuaginti Vsi suchasni perekladi Bibliyi i pravoslavni i katolicki i protestantski mistyat 27 knig Novogo Zavitu 4 Yevangeliya vid Matviya vid Marka vid Luki i vid Ioanna Diyannya apostoliv 7 sobornih poslan Yakova 1 e i 2 e Petra 1 2 i 3 e Ivana Yudi 14 poslan ap Pavla do Rimlyan dva do Korintyan do Galativ do Efesyan do Filip yan do Kolosyan dva do Solunyan dva do Timofiya do Tita do Filimona do Yevreyiv i Odkrovennya Ioanna Bogoslova Vulgata yak novozavitnogo psevdoepigrafa mistit takozh poslannya ap Pavla do Laodikijciv U katolickij tradiciyi inodi takozh nazivayut kanonom kodifikaciyu paralelnih misc Bibliyi osoblivo sinoptichnih yevangelij Novozavitni yevangeliya zasnovani na rozpovidyah ochevidciv i tochno i akuratno opisuyut vchennya zhittya smert i voskresinnya Isusa Najdavnishi rukopisi greckogo Novogo Zavitu v originali Novij Zavit napisanij po grecki viyavleni na fragmentah papirusiv chaste skorochennya r starodavnogo pisalnogo materialu svogo rodu paperu sho vigotovlyayetsya z stebel ocheretu sho roste vzdovzh beregiv Nilu v Yegipti Velika chastina novozavitnih knig hocha ne vsi zbereglasya na papirusah Krim togo ves greckij Novij Zapovit zberigsya v bilsh piznih kodeksah lat Codex starodavnih knigah z shkiryanimi abo pergamentnimi storinkami Najdavnishi papirusi yaki mistyat tekst novozavitnih yevangelij pererahovani dali iz zaznachennyam togo yaki yevangelski virshi v nih mistyatsya Nazva papirusa roki Miscya v BibliyiPapirus 67 P Barselona 1 125 150 Mf 3 9 15 5 20 22 25 28Papirus 103 R Ohu 4403 175 200 Mf 13 55 57 14 3 5Papirus 104 R Ohu 4404 175 200 Mf 21 34 37 43 45 Papirus 77 R Ohu 2683 4405 175 200 Mf 23 30 39Papirus 64 P Magdalen 17 125 150 Mf 26 7 8 10 14 15 22 23 31 33Papirus 4 P Paris 1120 125 150 Lk 1 58 59 1 62 2 1 2 6 7 3 8 4 2 4 29 32 34 35 5 3 8Papirus 75 Dzhon Bodmer 175 Lk 3 18 22 3 33 4 2 4 34 5 10 5 37 6 4 6 10 7 32 7 35 39 4143 7 46 9 2 9 4 17 15 17 19 18 18 22 4 24 53 Povnij biblijnij kanon prijnyatij yak katolikami tak i pravoslavnimi za vinyatkom deyakih sekt mistit u Novomu zaviti 27 knig Knigi Protestantska tradiciya Rimo katolicka tradiciya Shidna Pravoslavna tradiciya Davnoshidna tradiciya Siro asirijska tradiciya Mova originalu Grecke kojne YevangeliyeYevangeliye vid Matviya Tak Tak Tak Tak Tak Aramejska GreckaYevangeliye vid Marka Tak Tak Tak Tak Tak GreckaYevangeliye vid Luki Tak Tak Tak Tak Tak GreckaYevangeliye vid Ivana Tak Tak Tak Tak Tak GreckaDiyi Apostoliv Tak Tak Tak Tak Tak GreckaPoslannya vid PavlaPoslannya do rimlyan Tak Tak Tak Tak Tak Grecka1 e poslannya do korintyan Tak Tak Tak Tak Tak Grecka2 e poslannya do korintyan Tak Tak Tak Tak Tak GreckaPoslannya do galativ Tak Tak Tak Tak Tak GreckaPoslannya do efesyan Tak Tak Tak Tak Tak GreckaPoslannya do filip yan Tak Tak Tak Tak Tak GreckaPoslannya do kolossyan Tak Tak Tak Tak Tak Grecka1 e poslannya do solunyan Tak Tak Tak Tak Tak Grecka2 e poslannya do solunyan Tak Tak Tak Tak Tak Grecka1 e poslannya Timofiyu Tak Tak Tak Tak Tak Grecka2 e poslannya Timofiyu Tak Tak Tak Tak Tak GreckaPoslannya do Tita Tak Tak Tak Tak Tak GreckaPoslannya do Filimona Tak Tak Tak Tak Tak GreckaSoborni poslannyaPoslannya do Yevreyiv Tak Tak Tak Tak Tak GreckaPoslannya Yakova Tak Tak Tak Tak Tak Grecka1 e poslannya Petra Tak Tak Tak Tak Tak Grecka2 e poslannya Petra Tak Tak Tak Tak Tak Grecka1 e poslannya Ivana Tak Tak Tak Tak Tak Grecka2 e poslannya Ivana Tak Tak Tak Tak Tak Grecka3 ye poslannya Ivana Tak Tak Tak Tak Tak GreckaPoslannya Yudi Tak Tak Tak Tak Tak GreckaOb yavlennyaApokalipsis Tak Tak Tak Tak Tak GreckaIstorichnij oglyad novozavitnih doslidzhen v novitnij chas Kritichne v poganomu znachenni vidnoshennya do Bibliyi vzagali i do Novogo Zapovitu zokrema pochalosya v epohu racionalizmu tobto v epohu Osviti pochinayuchi z seredini XVIII stolittya Skazati pro te sho ce doslidzhennya Bibliyi abo Novogo Zapovitu nemozhlivo ce bula prosto negativna kritika sho gruntuvalasya na dogmatichnomu pidhodi a ne na naukovo doslidnomu Dogmat buv duzhe prostij chudes na sviti ne buvaye otzhe vse sho Bibliya govorit pro chudesa brehnya Oskilki chudesami napovnenij ves NZ pochinayuchi z chuda Bogovtilennya i kinchayuchi chudom Voskresinnya znachit ves NZ vigadka popivstva Perevazhno ce francuzkij pidhid hocha vidgomoni buli i v Nimechchini i v Rosiyi Epoha Osviti spravila takij mogutnij vpliv na mentalitet ciyeyi naciyi sho doteper francuzi vvazhayutsya samoyu ateyistichnoyu naciyeyu na sviti Vse ce porodilo reakciyu blagochestivih abo sentimentalno blagochestivih lyudej filosofiv bogosloviv sho privelo do poyavi v Nimechchini na pochatku XIX stolittya teoriyi Shlyeyermahera pro te sho treba strogo rozriznyati istoriyu i viru dlya lyudskogo sercya vazhliva ne istoriya a vira i NZ vidobrazhaye viru v Isusa Ce tezh chisto dogmatichnij ne doslidnickij pidhid Vlasne naukove doslidzhennya pov yazane z pochatkom XIX stolittya z poyavoyu literaturnoyi kritiki Yevangelij Otzhe pershij naukovij etap biblijnih doslidzhen literaturna kritika Pozbavlena vona vsyakoyi emocijnosti ce bula chisto naukovo doslidna robota sho ne maye vidnoshennya do kritiki v negativnomu znachenni Ciyeyu robotoyu mogli zajmatisya duzhe viruyuchi lyudi abo absolyutno neviruyuchi ce bula naukova robota nad tekstom Pitannya novitnoyi tekstologiyi Odne z osnovnih pitannya avtorstva Druge bilsh znachne pitannya yake privelo do velicheznih rezultativ u doslidzhennyah ce pitannya pro vivchennya sinoptichnih Yevangelij Pochinayuchi z XVIII stolittya kritiki yevangelskih tekstiv vkazuvali ne tilki na nayavnist nez yasovnih i neisnuyuchih chudes v Yevangeliyah ale i na te sho sami Yevangeliya povni superechnostej Yevangelist Matfej Mark Luka shozhi odin na odnogo sinoptichni Vsi tri Yevangeliye mistyat zagalom i v cilomu odnakovij material ale v comu materiali stilki riznochitan superechnostej sho zvichajno istorichna realnist yaka opisana yevangelistami vigadka Literaturna kritika i zajmalasya doslidzhennyam pitannya chomu tri sinoptichni Yevangeliya mistyat v paralelnih miscyah inodi doslivno odnakovij material a inodi divno rozhodyatsya odin z odnim Do kincya XIX stolittya literaturna kritika dobilasya velicheznih rezultativ i z yavilasya t z teoriya dvoh dzherel yaka panuye doteper tilki pidchishayetsya zalishayetsya doslidzhuvati tilki yakus tonkist Cya teoriya poyasnila vsyu shozhist i superechnosti mizh yevangelistami z logichnoyi racionalnoyi tobto naukovoyi tochki zoru Literaturna kritika znamenuvala soboyu vidhid vid chisto istorichnoyi problematiki viku osviti tomu sho todi cikavila istoriya buv abo ne buv Isus Literaturna zh kritika zajmayetsya chisto naukovim pitannyam shozhosti i vidminnosti tekstiv Ale na pochatku HH stolittya znov vidrodzhuyetsya istorichnij interes do Yevangeliya Osoblivo vin buv sprovokovanij pershoyu svitovoyu vijnoyu yaka zbudila z odnogo boku gliboku religijnist v bagatoh verstvah naselennya yak zavzhdi taki katastrofi budyat religijnist z drugogo boku u bagatoh viruyuchih lyudej vona zbudila vorozhist do religiyi yak mozhe buti sho taki zhahi tvoryatsya na zemli Cej istorichnij interes do Yevangeliya viniknuv zavdyaki robotam dvoh velikih nimeckih doslidnikiv Bultmann Dibelius Bultmann ye najbilshim za vsyu istoriyu hristiyanstva doslidnikom Novogo Zavitu Obidva voni v 1919 1920 rokah nezalezhno odin vid odnogo rozrobili t z istoriyu literaturnih form Evangelij Formgeschichte Pid formoyu rozumiyetsya malenka zakinchena literaturna yednist useredini Yevangeliya te sho mi zvikli nazivati perikopami zachalami Istoriya form privela do togo sho stalo mozhlivim do pevnoyi miri viznachati istoriyu stanovlennya yevangelskogo tekstu abo navpaki vihodyachi z yevangelskogo tekstu vidnovlyuvati istoriyu kolishnogo chasu Yakih bi chudovih rezultativ ne dosyagla cya teoriya vona privela do istorichnogo skepsisu Napriklad Bultmann v seredini svogo naukovogo shlyahu stverdzhuvav sho z Yevangelij mi ne mozhemo diznatisya nichogo pro Isusa Hrista ce bulo skazano z viklikom i sam vin navryad chi viriv v ce ale v usyakomu razi skepsis isnuvav Tomu istorichnij interes znovu pochav postupovo ugasati i priblizno v 1930 ti roki znov z yavlyayetsya chisto naukovij interes Z yavlyayetsya novij metod doslidzhennya Yevangeliya yakij oderzhav nazvu Istoriya redakcij Redaktionsgeschichte Ce bulo prodovzhennyam literaturnoyi kritiki Yaksho literaturna kritika zajmalasya kritikoyu tekstu i doslidzhuvala vsyu shozhist vidminnosti i namagalasya poyasniti yih to istoriya redakcij stala cikavitisya yevangelistami yak predstavnikami pevnih Cerkov Skazhimo chomu Matfej zminiv shos u Marka z yakih bogoslovskih mirkuvan Luka popraviv shos u Matfeya tobto istoriya redakcij zajmayetsya pitannyami redaguvannya vishidnogo materialu tim abo inshim yevangelistom Cya robota mala duzhe velike znachennya v stanovlenni ciloyi galuzi biblijnogo znannya Biblijnogo bogosliv ya zaraz ce vzhe nauka zarodzhuvalosya ce biblijne bogosliv ya same pid chas doslidzhen istoriyi redakcij Rezultatami istoriyi redakcij bulo retelne doslidzhennya odnogo Yevangeliya za inshim Spochatku bulo najdokladnishim chinom doslidzheno Yevangeliye vid Marka Yevangeliyu vid Marka prisvyacheno nezrivnyanno bilshe doslidzhen nizh inshim Evangeliyam vklyuchayuchi Ioana mozhna skazati sho do seredini 50 h rokiv Yevangeliye bulo vivcheno vid A do Ya Koli v cij sferi robiti ne zalishilos majzhe nichogo uvaga bibleyistov peremknulasya na Yevangeliye vid Luki Chomu same taka poslidovnist mi obgovoryuvatimemo Yevangeliye vid Luki povnistyu bulo doslidzheno v 70 i roki V danij chas zavershuyetsya vivchennya Yevangeliya vid Matfeya robota vikonana tilki na 2 3 Paralelno i nezalezhno vid cogo jshlo vivchennya Yevangeliya vid Ioana i mozhna skazati sho Yevangeliye vid Ioana doslidzheno dostatno dobre persh za vse zavdyaki robotam Bultmann a i Shnaknburga Pavlinistichni doslidzhennya pochalisya davno i prodovzhuyutsya doteper voni absolyutno nezalezhni vid tih metodiv pro yaki skazano vishe Sho stosuyetsya Apokalipsisu to poshtovh do doslidzhennya Apokalipsisu dalo Biblijne bogosliv ya Tekstualne doslidzhennya bulo vikonane vzhe v seredini XIX stolittya ale sho stosuyetsya znachennya knigi i strukturi literaturnoyi i bogoslovskoyi vse ce porodzheno Biblijnim bogosliv yam Vsi vishezaznacheni imena nimecki Tak vijshlo sho same protestantska chastina Nimechchini vilna vid zv yazanosti tradiciyeyu pristupila do naukovogo vivchennya Bibliyi pershoyu Napriklad pitannya pro avtorstvo zdavalosya nedotorkannim ni dlya pravoslavnih ni dlya katolikiv duzhe dovgij chas raz skazano sho Matfej znachit ce Matfej ce sakralno Same zavdyaki nimcyam bibleyistichna nauka oderzhala takij rozvitok a v HH stolitti vidbuvsya vibuh podibnij tomu yakij vidbuvsya v Biologiyi abo Fizici Lishe postupovo Katolicka Cerkva stala zdavati svoyi poziciyi V 1943 roci z yavlyayetsya enciklika Divine afflante Spiritu vid papi Piya IX v yakij z visoti kafedri bogoslovam dozvolyavsya naukovij pidhid u vivchenni biblijnogo tekstu Pochinayuchi z cogo chasu postupovo tomu sho bibleyistichnoyi katolickoyi shkoli ne isnuvalo rozvivalasya katolicka bibleyistika i zaraz vazhko skazati yaka shkola perevazhaye protestantska chi katolicka U Angliyi i SShA proces buv zatyagnutij v chasi Pershi anglijski bibleyisti z yavlyayutsya tilki v 1920 i roki pershi amerikanski tilki v 1970 i roki Yaksho she rokiv 15 tomu dlya lyudini yaka bazhala vivchati Bibliyu bulo absolyutno neobhidnim vivchiti nimecku movu tomu sho inakshe chitati naukovu literaturu bulo nemozhlivo to v danij chas stan zminyuyetsya masa nimeckih klasichnih knig postupovo perekladalasya na anglijsku movu vidavalasya persh za vse v SShA Tak pochinaye formuvatisya anglomovna bibleyistika pochinaye rozvivatisya anglomovna bibleyistichna terminologiya i zaraz na anglijskij movi bibleyisti govoryat tak zhe vilno dekoli navit anglijska perevazhaye Franciya ne dala velikih biblijnih doslidnikiv mozhna nazvati 2 3 imeni Pravoslav ya Do revolyuciyi pravoslav ya asociyuvalosya z Rosiyeyu V Rosiyi z prichini vidsutnosti vishogo magisteriuma yakij isnuye u katolikiv v osobi papi nikomu bulo zaboroniti abo dozvoliti bibleyistichni doslidzhennya tomu vse jshlo tradicijnim shlyahom vsi govorili sho duzhe lyublyat Yevangeliye klali jogo na analoj ciluvali ale ne chitali tim bilshe ne doslidzhuvali Bilsh togo vsyaki naukovi doslidzhennya ne zaohochuvalisya kritikuvalisya zaboronyalisya Ce cilkom zrozumilo z psihologichnoyi storoni tomu sho zdavalosya naukovi doslidzhennya torkayutsya samogo svyatogo prichomu svyate plutalosya zi svyashennim svyashennimi napriklad vvazhalis imena yaksho napisano sho pastirski poslannya napisav apostol Pavlo ce svyashenno V comu vidnoshenni pravoslav ya XIX poch HH stolittya duzhe silno vidriznyalosya vid Pravoslav ya pershih vikiv hristiyanstva z jogo vilnim vidnoshennyam do podibnih pitan z naukovim pidhodom yakij tilki v V stolitti zminivsya deyakoyu zakostenilistyu zv yazanoyu z varvarizaciyeyu Yevropi i Vizantiyi Tilki v 1905 roci u zv yazku z poyavoyu carskih manifestiv buli dozvoleni biblijni doslidzhennya pravda yih nihto i ne zaboronyav Todi v Duhovnih Akademiyah postupovo pochinaye formuvatisya bibleyistichna shkola dostatno zgadati im ya N N Glubokovskogo vin pravda ne nalezhav do pokolinnya molodih uchenih i v svoyih tvorah zberig bagato ris starogo tradicionalistichnogo pidhodu boyazlivogo po vidnoshennyu do vsyakogo doslidzhennya Ale z yavlyayutsya i molodi imena i chudovi roboti na zhal yih bulo duzhe malo i vijna 1914 roku a potim revolyuciya perervali cyu spravu shkola pripinilasya i ne ponovilasya doteper Tilki ostannim chasom z yavlyayutsya deyaki roboti u sferi bibleyistiki perevazhno v Moskvi v svitskomu seredovishi voni cikavi ale sumnivni v svoyij yakosti i zvichajno ne pravoslavni Ale v HH stolitti postupovo z yavlyayetsya insha pravoslavna naukova shkola v Greciyi Grecka Cerkva dostatno tradicionalistichna ale isnuyut pravoslavni grecki universiteti v Afinah i Fessalonikah V cih universitetah rozvivayetsya pravoslavna bibleyistika vona viklikala spochatku zhahlivo negativnu reakciyu z boku Sinodu i osnovnoyi masi svyashenstva V danij chas vona znajshla dostatnyu silu dlya togo shob podolati negativne vidnoshennya i mi znayemo bagato greckih imen i cikavih robit Osnovni imena greckih avtoriv Aguriadis najcikavishe ekzegeza Apokalipsisu Gali Karavidopulos Vasiliadis Pershi dvoye pochesni chleni Tovaristva doslidnikiv Novogo Zapovitu nalichuye 1000 chleniv obidva buli golovami Tovaristva doslidnikiv apostola Pavla dostatno elitarne suspilstvo Amerikanske Pravoslav ya tezh dalo dekilka imen ale nedostatno vidomih shob yih tut nazivati Vsi ci doslidniki otrimali osvitu v Nimechchini tak sho vse odno Nimechchina vitik bibleyistiki yak Starozavitnoyi tak i Novozavitnoyi Vnutrishni oznaki pravdivosti novozavitnih knig Pravdivist Svyashennih Novozavitnih knig pidtverdzhuyut sami ci knigi Kozhna kniga povinna mati vidbitki togo chasu koli vona bula napisana i osobisti yakosti yiyi avtora Novozavitni knigi buli napisani pri pershih rimskih imperatorah pismennikami yevrejskogo pohodzhennya prinajmni vihovanih u Palestini Rozglyad svyashennih Novozavitnih knig pokazuye sho v nih nemaye nichogo sho b superechilo cim istorichnim polozhennyam Politichnij cerkovnij i geografichnij stan Palestini opisanij v svyashennih Novozavitnih knigah vidpovidaye eri pershih rimskih imperatoriv Politichnij stan Yudeyi koli vona znahodilas pid vladoyu Rimskoyi imperiyi tochno vidobrazhayetsya v svyashennih Novozavitnih knigah Z istoriyi mi znayemo sho pislya Makoveyiv Palestinoyu keruvav Irod kotrij nosiv titul carya postavlenij carem rimskimi kesaryami Vin znahodivsya u vasalnij zalezhnosti vid Rimu Pislya jogo smerti sho pripala na rik narodzhennya Hrista jogo volodinnya buli rozdileni mizh sinami Arhelaj otrimav Yudeyu Idumeyu i Samariyu Irod Antipa bilshu chastinu Galileyi i Pireyu Filip Pivnichno Shidnu chastinu Trahonitidu Imureyu i deyaki oblasti Zajordannya Arhelej nedovgo keruvav cherez 10 rokiv za svoyu zhorstokist buv skinutij i zaslanij v misto Venu v Galiyi Pislya chogo Yudeya bula peretvorena v Rimsku provinciyu yakoyu keruvali Rimski namisniki abo prokuratori Pislya smerti Filipa a potim i Iroda Antipi Palestina znahodilas v odnih rukah a same v rukah Iroda Agripi I vnuka Iroda Velikogo Ale pislya smerti Iroda Agripi I Palestina bula peretvorena v Rimsku provinciyu i tilki nevelika chastina yiyi Trahonitida ta Holkida deyakij chas bula pid vladoyu sina Iroda Agripi I Iroda Agripi II Take vidobrazhennya politichnogo stanu Palestini v period pershih Rimskih imperatoriv mi znahodimo v svyashennih Novozavitnih knigah V nih vidobrazhuyetsya navit harakter yudejskih upraviteliv sho zbigayutsya z podiyami istoriyi Tak Irod Velikij zobrazhuyetsya yak zhorstokij car Mf 2 takim jogo vidobrazhaye i istoriya Arhelaj tezh buv zhorstokij tomu batki Isusa Hrista poselilisya v Galileyi zalishivshi zi strahu Yudeyu kotroyu keruvav Arhelaj Mf 2 22 Yevangelisti rozpovidayut sho Irod Antipa buv v nezakonnomu shlyubi iz zhinkoyu svogo brata Filipa yakogo vikrivav Ivan Hristitel Ce zbigayetsya z rozpoviddyu istorika Yudeyi Josifa Flaviya Pismennik knigi Diyan zberig navit taku podrobicyu sho Irod Agripa II zhiv zi svoyeyu sestroyu Veronikoyu Dij 25 13 Dali z chasu priyednannya Yudeyi do Rimskoyi provinciyi prokuratori keruvali nad yudeyami Ce vidpovidaye yevangelskim rozpovidyam Yevangelist rozpovidaye sho v Kapernaumi Mf 8 5 Kesariyi Dij 10 1 Yerusalimi Mf 17 1 Dij 23 10 21 1 znahodilis garnizoni sho trimali v pokori izrayilskij narod Na zhiteliv Palestini bulo nakladene tyazhke yarmo podatkiv Ce vidno iz lukavogo zapitannya fariseyiv Isusu Hristu Chi mozhna davati podatok kesaryu Lk 20 22 Take vidobrazhennya istoriyi daye kniga napisana v odin i toj samij chas z danimi podiyami Z istoriyi vidomo sho v cerkovnomu vidnoshenni rimlyani nadavali svobodu v upravlinni bogosluzhinnyami Tak vishij sud buv nadanij sinedrionu Svoboda v cerkovnih spravah obmezhuvalas tim sho obrannya i utverdzhennya na posadu pervosvyashenika nalezhalo rimskim prokuratoram a takozh pidtverdzhennya smertnih virokiv sho zatverdzhuvalisya sinedrionom Ci istorichni zgadki pro stan Yudeyi v cerkovnih vidnoshennyah zbigayutsya z danimi svyashennih Novozavitnih knig V nih govoritsya sho yudeyi mali svij hram prinosili v nomu zhertvi zbiralisya na svyata v Yerusalimskomu hrami Mali mozhlivist vikonuvati vsi pisannya obryadovogo zakonu Mojseya zbiralisya v sinagogi dlya chitannya i tlumachennya Svyatogo Pisannya Koli sinedrion zasudiv Isusa Hrista na smert virok buv vikonanij tilki pislya zatverdzhennya jogo Pontiyem Pilatom Ce svidchit pro te sho sinedrion mav svobodu ale obmezhenu sho tezh zbigayetsya z danimi istoriyi Zgidno iz Zakonom Mojseya starozavitne svyashenstvo ocholyuvav pervosvyashenik a v Novozavitnih knigah pro pervosyashenikiv zgaduyetsya v mnozhini Ce oznachaye sho odnochasno bulo dekilka pervosvyashenikiv Ce poyasnyuyetsya tim sho rimski prokuratori za vlasnim bazhannyam i koristolyubstvom chasto minyali pervosvyashenikiv V chas suspilnogo sluzhinnya Isusa Hrista pervosvyashenikom buv Kayafa a vidstavnim jogo test Anna Takim chinom i v comu vidnoshenni dani svyashennih Novozavitnih knig zbigayutsya iz svidchennyami istoriyi 1 Istoriya govorit sho v religijnomu vidnoshenni Yudeya v 1st podilyalasya na partiyi Osoblivo silnimi i vplivovimi buli partiyi fariseyiv ta saddukeyiv Krim cogo vidomo sho v toj chas mizh zhitelyami Yudeyi i Samariyi isnuvala velika religijna riznicya Svyashenni Novozavitni knigi ne tilki pro vse ce zgaduyut ale j kozhnu religijnu partiyu opisuyut timi risami yakimi vona dijsno vidriznyalasya Tak govoritsya sho fariseyi buli suvorimi revnitelyami obryadovogo zakonu Mojseya Isus Hristos chasto vikrivav yih licemirstvo Pro saddukeyiv zgaduyetsya yak pro tih sho vidkinuli voskresinnya mertvih i potojbichne zhittya Osoblivo pro ce yasno skazano v besidi Isusa Hrista z saddukeyami Zapitavshi jogo Chiyeyu zhinkoyu v potojbichnomu zhitti bude ta yaka v zemnomu zhitti mala 7 cholovikiv Yudeyi zobrazhayutsya pravovirnimi a samaryani rozkolnikami Vorozhnecha mizh nimi dohodila do togo sho yudeyi vvazhali oskvernennyam prohoditi cherez Samariyu Besida Isusa Hrista z samaryankoyu yasno rozkrivaye ci vzayemovidnosini Samaryanka divuyetsya sho Isus Hristos buduchi yudeyem prosit vodi u neyi samaryanki Iv 4 22 2 Istoriya pokazuye Palestinu rozdilenoyu v 1 omu st na Yudeyu Samariyu Galileyu Zajordansku krayinu i Pireyu yaki buli duzhe naselenimi Potim vnaslidok politichnih perevorotiv geografichnij podil Palestini zminivsya Ale v svyashennih Novozavitnih knigah vin dayetsya takim yakim vin buv v 1 mu stolitti Zvidsi viplivaye sho v svyashennih Novozavitnih knigah Palestina yiyi politichnij stan geografichnij podil a takozh polozhennya yudeyiv u cerkovnomu i religijnomu vidnoshenni vidobrazhayutsya takimi yakimi voni buli v 1 mu stolitti Vidbitok chasu she raz pidtverdzhuye cerkovne vchennya pro te sho svyashenni Novozavitni knigi buli napisani v 1 mu st Krim vidbitku chasu svyashenni Novozavitni knigi nosyat na sobi slidi tih yakostej yaki buli harakterni togochasnim pismennikam Vivchayuchi ci knigi mozhna skazati sho voni hocha j buli napisani na greckij movi ale yih tvorci buli yevreyami abo prinajmni sidili bilya nih Pismenniki svyashennih Novozavitnih knig viyavlyayut garne znannya Starogo Zavitu Voni ne koristuyutsya yazichnickoyu filosofiyeyu Mova novozavitnih pismennikiv prosta ta nevishukana Ci svidchennya pro pismennikiv svyashennih Novozavitnih knig zbigayutsya z yakostyami yakimi volodili apostoli Persh za vse vsi voni buli yudeyami a yaki j ne buli takimi to mali blizke vidnoshennya do nih Apostoli buli lyudi prosti nevcheni yaki prosto lovili ribu Ce pidtverdzhuye vchennya Cerkvi sho svyashenni Novozavitni knigi buli napisani apostolami Ale koli pripustiti sho ce ne tak i ci roboti buli predstavleni spravzhnimi pismennikami za apostolski yakim povirila Cerkva todi yih treba viznati spravzhnih pismennikiv nepravdomovcyami V svyashennih Novozavitnih knigah povinni buli b buti slidi omani ta hitrosti Mizh tim navit najzapeklishi kritiki pravdivosti svyashennih Novozavitnih knig stverdzhuvali sho v nih nemaye niyakih slidiv omani i hitrosti V nih ne znajdesh namagannya pismennikiv privernuti uvagu chitachiv chi gordogo proyavu apostolskoyi vladi sho tak pritamanno samozvancyam Ce govorit pro te sho pismenniki ne mozhut buti nepravdomovcyami Div takozhBibliya Vtorokanonichni knigi Skorocheni nazvi knig BibliyiPrimitkiMovsesian Fr Vazken PDF armenianchurchlibrary com angl Western Diocese of the Armenian Church Department of Youth Ministries Arhiv originalu PDF za 11 chervnya 2014 Procitovano 31 bereznya 2017 404 File Not Found الصفحة غير موجودة St Takla org Saint Takla Site Alexandria Egypt st takla org Procitovano 31 bereznya 2017 www ethiopianorthodox org Arhiv originalu za 5 listopada 2010 Procitovano 31 bereznya 2017 assyrianchurch com angl Holy Apostolic Catholic Assyrian Church of the East Forum Arhiv originalu za 7 lipnya 2011 Procitovano 31 bereznya 2017 Slovar filosofskih terminov Nauchnaya redakciya professora V G Kuznecova M INFRA M 2007 s 242 Evans K Sfabrikovannyj Iisus Kak sovremennye issledovateli iskazhayut evangeliya Krejg Evans per s angl N L Holmogorovoj M Eksmo 2009 336 s Religiya Nastoyashee hristianstvo www unifr ch nim Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 31 bereznya 2017 PosilannyaKanon biblijnij Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Golovashenko S Kanon biblijnij Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya

Дата публікації:
Топ