Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Буенос Айрес Буе нос А йрес ісп Buenos Aires Добрі Вітри читається

Буєнос-Айрес

Буєнос-Айрес
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Буенос-Айрес.

Буе́нос-А́йрес (ісп. Buenos Aires — Добрі Вітри, читається як ) — столиця Аргентини, адміністративний, культурний і економічний центр країни й одне з найбільших міст Південної Америки. Утворює одну з найбільших агломерацій у світі — Великий Буенос-Айрес.

Буенос-Айрес
Ciudad Autónoma de Buenos Aires
image image
Герб Буенос-Айреса Прапор Буенос-Айреса
image
image
image
image
image
image
image
image
image
image
Зверху униз, зліва направо: Вулиця 9 Липня • Ратуша • Обеліск • Травнева площа і Каса-Росада • панорама міста • Палац Національного конгресу • танго • Caminito в районі Ла-Бока • центр міста • панорама міста вночі
image
Розташування Буенос-Айреса на мапі Аргентини
Основні дані
34°36′12″ пд. ш. 58°22′54″ зх. д. / 34.60333° пд. ш. 58.38167° зх. д. / -34.60333; -58.38167Координати: 34°36′12″ пд. ш. 58°22′54″ зх. д. / 34.60333° пд. ш. 58.38167° зх. д. / -34.60333; -58.38167
Країна image Аргентина
Регіон Федеральний округ Аргентини
Столиця для Аргентина, Ріо-де-ла-Плата і Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати

Межує з

— сусідні нас. пункти
Буенос-Айрес ?
Поділ
  • 15 комун
    48 районів (офіційно)
    110 районів (неофіційно)
    • Засновано 3 лютого 1536 (Педро де Мендоса)
    11 червня 1580 (Хуан де Ґарай)
    Перша згадка 1536
    Площа 202 км²
    Населення 2 891 082 осіб
    · густота 14 312,29 осіб/км²
    Агломерація Великий Буенос-Айрес
    Висота НРМ 25  м
    Географічна зона Великий Буенос-Айрес
    Водойма Ла-Плата
    Офіційна мова іспанська (Аргентина)
    Назва мешканців портеньйо
    Міста-побратими Берлін (19 травня 1994), Сан-Паулу (1999)[5], Афіни, Белград, Більбао, Богота, Бразиліа, Кадіс, Дамаск, Генуя, Гуадіс, Тель-Авів-Яфо, Каїр, Київ (7 вересня 2000)[6][7], Ліма, Мадрид, Маямі, Монтевідео, Москва, Неаполь, Осака, Ов'єдо, Пекін, Прага, Ріо-де-Жанейро, Роттердам, Сантьяго, Санто-Домінго, Сеул, Севілья, Тулуза, Віго, Варшава, Кальярі, Мілан, Лукка, Бергамо, Аґрідженто, Палермо, Альмерія, Барселона, Саламанка, Санта-Крус-де-ла-Пальма, Сантьяго-де-Компостела, Бейрут, Медельїн, Порту-Алегрі, Мехіко (2006), Кейптаун, Стамбул, Лісабон, Чімботе, Лондон, Ньюарк, Огайо, Оттава, Кіто, Загреб, Андалусія, Базиліката, Калабрія, Санкт-Петербург (2010)[8], Єреван, Серра-Рикко, Барранкілья, Рамалла, Ла-Пас, Кошиці
    Телефонний код (+54) 11
    Часовий пояс ART
    Номери автомобілів RA
    GeoNames 3435910
    OSM r1224652  ·R
    Поштові індекси 1000 - 14хх
    Міська влада
    d
    Вебсайт BuenosAires.gov.ar
    Мапа
    image
    image
    Буенос-Айрес
    Буенос-Айрес (Аргентина)
    image Буенос-Айрес у Вікісховищі

    Історія

    image
    Мапа міста 1536 року
    image
    Затвердження конституції. 1854 рік
    image
    Травнева площа 1867 року
    image
    Відкриття залізниці. 1873 рік
    image
    Спорудження метро. 1912 рік
    image
    Вулиця 9 липня. 1937 рік

    Буенос-Айрес заснований в 1536 (за іншими даними в 1535) році іспанським конкістадором Педро Мендосою на південному березі Ла-Плати і включав велике поселення, яке надалі використовувалося як опорний пункт для пересування переселенців вглиб країни, і зручну гавань, яка давала можливість подорожувати по Атлантиці. Місто отримало назву Реаль-де-Нуестра-Сеньйора-Санта-Марія-дель-Буен-Айре (ісп. Real de Nuestra Señora Santa María del Buen Aire) на честь Богоматері Бонаріа, покровительки моряків.

    При нападі індіанців в 1541 р. місто було спалене і покинуте. В 1580 р. воно було відновлене Хуаном де Гараєм під назвою Сьюдад-де-ла-Сантісіма-Тринідад (ісп. Ciudad de la Santísima Trinidad — місто пресвятої Трійці). Для порту було залишено стару назву — Пуерто-де-Буенос-Айрес (ісп. Puerto de Buenos Aires).

    Злиття морського порту і містечка, що стояло неподалеку, стало причиною об'єднання їх назв в одну довгу фразу «Місто Пресвятої Трійці і порт Богоматері Святої Марії хороших вітрів» (ісп. «Cuidad de la Santísima Trinidad y Puerto de Nuestra Señora de Santa María del Buen Aire»). На початку XIX в. назву було скорочено до Буенос-Айрес («хороші вітри»). Сучасні жителі Аргентини ще більш скоротили назву — в наші дні його неофіційно називають Байрес (ісп. «Bs. As.»).

    Від часів свого заснування місто неодноразово намагалися захопити. 1582 року це намагався зробити англійський корсар. 1587 року Буенос-Айрес хотів узяти англієць Томас Кавендіш. 1658 року на місто напали за наказом Людовіка XIV, короля Франції. 1699 року місто намагалася захопити банда піратів.

    Буенос-Айрес отримав статус столиці іспанської колонії Ріо-де-Ла-Плата 1776 року, завдяки чому розпочався період його процвітання та притоку мігрантів з країн Європи.

    1806 року місто було окуповане англійцями, але невдовзі відбите назад.

    1810 року у місті розпочалася Травнева революція і Буенос-Айрес став одним з найважливіших стратегічних центрів боротьби з Іспанією за незалежність американських колоній. На той час у місті проживало 40 тисяч мешканців і воно мало важливе геополітичне значення.

    1825 року початок Аргентино-бразильської війни змусив уряд Аргентини зорганізувати владу в країні, створити військо і посаду президента. 1826 року Буенос-Айрес став столицею Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати.

    1836 року у місті налічувалося 62 000 жителів, а 1852 року населення досягло 85 тисяч.

    У вересні 1852 року у Буенос-Айресі спалахнула революція, яка вимагала його незалежності. Мети не було досягнуто і Буенос-Айрес разом з рештою провінцій увійшов до Аргентинської конфедерації.

    14 липня 1863 року у Буенос-Айресі розпочав роботу міський трамвай, який проіснував до 19 лютого 1963 року.

    1873 року у місті було збудовано залізницю, яка поєднала його з містечком .

    1854 року було створено муніципалітет.

    1871 року у місті спалахнула епідемія жовтої лихоманки, яка значно скоротила його населення. Після цього у місті було збудовано водопровід і кілька парків для покращення санітарних умов.

    У 1880 р. він став центром Федеративної Республіки Аргентина.

    1897 року було відкрито новий порт міста, який задовольнив зростанню обсягів продукції, яка проходила через нього.

    1910 року у місті з розмахом святкувалося сторіччя незалежності Аргентини, завдяки чому було значно покращено інфраструктуру міста. 1913 року у Буенос-Айресі відкрилося перше у Латинській Америці метро.

    У XX в. Буенос-Айрес неодноразово ставав лідером в класових війнах Аргентинської Республіки. У 1919 р. спокійне життя Буенос-Айреса було кілька разів порушене хвилюваннями серед робочого класу.

    1895 року населення міста досягло 649 000 мешканців. З 1895 по 1914 роки до міста прибула велика хвиля мігрантів, завдяки чому 1914 року його населення становило 1 575 000 мешканців. Також зростало його культурне і економічне значення.

    У 1930 р. до влади в столиці прийшли військові, які підтримували проникнення в столицю іноземного капіталу і утворення нової буржуазії. У Буенос-Айресі з'явилися перші міські нетрі.

    1936 року було збудовано Обеліск на вулиці 9 Липня — один із символів міста.

    Закінчення Другої світової війни ознаменувалося обранням на посаду президента Х. Д. Перона. У цей час в Аргентині посилилася внутрішня міграція, завдяки чому населення Буенос-Айреса знову зросло. Місто перетворилося на центр міської агломерації Великий Буенос-Айрес.

    У 1950-х рр. в місті відбулося декілька страйків. 1955 року відбулося бомбардування Травневої площі, у результаті чого загинули 308 осіб і були поранені більше 700. Для столиці і країни в цілому розпочалися десятиліття під управлінням військових, що привело до економічної кризи. Лише з середини 1990-х рр. місто знову почало розвиватися інтенсивними темпами.

    1986 року було запропоновано перенести столицю Аргентини з Буенос-Айреса до агломерації В'єдма — Кармен-де-Патагонес, але ця пропозиція не була реалізована.

    17 березня 1992 року біля посольства Ізраїлю було здійснено теракт, через який загинули 29 осіб. 18 липня 1994 року теракт повторився на цьому ж місці, забравши 85 життів і поранивши понад 300 осіб.

    У грудні 2001 року Аргентина переживала глибоку кризу, яка супроводжувалася маршами протесту і заворушеннями у Буенос-Айресі та інших містах.

    30 грудня 2004 року у місті відбулася велика пожежа, у якій загинуло 193 особи і були поранені 1432.

    2010 року у місті з розмахом святкувалося двохсотріччя незалежності Аргентини.

    Природні умови

    image
    Сніг у Буенос-Айресі 1918 року

    Столиця знаходиться в південно-східній частині Аргентини, на рівнинній місцевості, у субтропічному природному поясі. Природна рослинність околиць міста представлена типовими для лугових степів і саван породами дерев і трав.

    Буенос-Айрес розташований на відстані 275 км від Атлантичного океану в добре захищеній бухті затоки Ла-Плата. Середня температура повітря в липні становить +10 °C, а в січні +24 °C, впродовж року 17,6 °C. Кількість опадів на території міста становить — 1146 мм в рік.

    У Буенос-Айресі переважають такі вітри:

    • памперо з південного заходу, дуже холодний та сухий, переважає влітку
    • південно-східний судестада, переважає у квітні і жовтні, прохолодний і дуже вологий, часто приносить опади, які провокують підтоплення

    Снігопади не характерні для міста. Останній сніг випадав 9 липня 2007 року. Від початку систематичних метеорологічних спостережень у 1870 році у місті було зареєстровано ще лише один снігопад 1918 року і мокрий сніг 1912, 1928 і 1967 року.

    Клімат Буенос-Айреса (1981—2010)
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 43,3 38,7 37,9 36,0 31,6 28,5 30,2 34,4 35,3 35,6 36,8 40,5 43,3
    Середній максимум, °C 30,1 28,6 26,8 22,9 19,3 16,0 15,4 17,7 19,3 22,6 25,6 28,5 22,7
    Середня температура, °C 24,9 23,6 21,9 17,9 14,5 11,7 11,0 12,8 14,6 17,8 20,7 23,3 17,9
    Середній мінімум, °C 20,1 19,3 17,7 13,8 10,7 8,0 7,4 8,8 10,3 13,3 15,9 18,4 13,6
    Абсолютний мінімум, °C 5,9 4,2 2,8 −2,3 −4 −5,3 −5,4 −4 −2,4 −2 1,6 3,7 −5,4
    Годин сонячного сяйва 279,0 240,8 229,0 220,0 173,6 132,0 142,6 173,6 189,0 227,0 252,0 266,6 2525,2
    Норма опадів, мм 138.8 127.1 140.1 119.0 92.3 58.8 60.6 64.2 77.0 127.2 117.3 118.9 1236.3
    Днів з опадами 9 8 9 9 7 7 7 7 7 10 10 9 99
    Вологість повітря, % 64 68 72 76 77 79 79 74 70 69 66 63 71
    Джерело: Servicio Meteorológico Nacional, NOAA (Вологість повітря, 1961—1990), Deutscher Wetterdienst (sun, 1961—1990)

    Економіка

    image
    Біржа
    image
    Центральний банк

    На 2008 рік ВВП міста становив 400,5 млрд. песо. Основним сектором економіки міста є сфера послуг, яка представляє 78 % ВВП Буенос-Айреса і 56 % країни. Однією з галузей, які розвиваються найбільш динамічно, є будівництво.

    Також у місті знаходиться найбільший і один із найважливіших портів Аргентини. Через нього проходить 70 % аргентинського імпорту і 40 % зовнішньої торгівлі.

    Буенос-Айрес є важливим фінансовим центром. 53 % депозитів країни. 90 % фінансових установ Аргентини мають центральний офіс у Буенос-Айресі.

    Виробництво представляє 14,2 % ВВП міста. Найбільше зростання спостерігається у фармацевтиці, хімічній і швейній промисловості. 60 % доходів промисловості міста сконцентровані у галузях харчової промисловості, виробництва тютюну, медикаментів, паперу.

    Останніми роками великого значення набуває туризм. З 2002 по 2004 роки на 10,7 % зросла кількість готелів, а число зайнятих у готельному бізнесі — на 42,9 %.

    Швидко розвивається сектор інформаційних технологій. У Буенос-Айресі знаходиться 70 % аргентинських розробників програмного забезпечення, які щороку приносять у державний бюджет 340 млн доларів.

    Населення, мова, віросповідання

    image
    Багатонаціональний народ на вулицях Буенос-Айреса
    image
    Еклектична архітектура міста

    Чисельність населення столиці Аргентини разом з передмістями перевищує 12,8 млн чоловік, що становить майже третину населення країни в цілому і половину її міського населення. Місто є дуже багатонаціональним. Основну частину населення складають вихідці з Іспанії й Італії. Близько 30 % — метиси і представники інших народностей, серед яких виділяються общини: арабів, євреїв, англійців, вірмен, японців, китайців і корейців, також велика кількість переселенців із сусідніх країн, у першу чергу з Болівії і Парагваю.

    Рік перепису Населення Буенос-Айреса
    1580 64
    1779 24 205
    1801 40 000
    1855 90 076
    1869 177 787
    1875 230 000
    1895 663 854
    1904 950 891
    1914 1 575 814
    1936 2 415 142
    1947 2 981 043
    1960 2 966 634
    1970 2 972 453
    1980 2 922 829
    1991 2 965 403
    2001 2 776 138
    2010 2 891 082

    Державна мова — іспанська, але частина населення використовує італійську, португальську, англійську, німецьку і французьку.

    Серед віруючого населення міста більшість є прихильниками католицизму, незначна частина мешканців столиці сповідають іслам та юдаїзм.

    Українська громада Буенос-Айреса

    Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Українці в Буенос-Айресі.

    Початок української громади Буенос-Айреса відноситься до часу, коли перші українські поселенці почали прибувати з Галичини 1897 року. Усі переселенці проходили через порт Буенос-Айреса та готелі для імігрантів. На сьогодні зберігся хронологічно останній [en] (1911 р.) — найстаріша збережена пам'ятка Буенос-Айреса, пов'язана з українцями.

    Частина українських емігрантів того часу залишалася в Буенос-Айресі чи його околицях. Першим місцем компактного проживання українських емігрантів поблизу Буенос-Айреса було містечко [en].

    Окрім емігрантів, у Буенос-Айресі також побувало чимало відомих українців того часу. У місті концертувала, а потім і одружилася відома українська оперна співачка Соломія Крушельницька. У місті зупинявся під час своєї подорожі до Південної Америки митрополит Андрій Шептицький.

    image
    Будинок культурного товариства «Просвіта» в Буенос-Айресі (2017)

    В лютому 1924 р. засновано першу українську організацію в провінції Буенос-Айрес — «Молоду Громаду» в Беріссо, а на початку серпня того ж року відкрито першу «Просвіту» в Буенос-Айресі. Згодом «Просвіта» в Буенос-Айресі стала центральною, а інші організації в Аргентині її філіями. Так столиця Аргентини стала офіційним центром української спільноти в країні. В передвоєнний час деякі українські організації набули власні домівки, які існують і по сьогодні, зокрема «Просвіта» по вул. Солер, 5039, «Відродження» по вул. Маса, 150. В період перед Другою світовою війною українська громада не мала своїх церков і служила по католицьким та іншим православним церквам. 

    Місцем національної пам'яті українців є також цвинтар на передмісті Буенос-Айресу — м. Ланус, де похований, зокрема, Г. Мацейка. В місті в залах, які винаймали українці проводилися українські патріотичні та культурні заходи

    У післявоєнний час українські емігранти передвоєнної хвилі почали осідати на стале, а також відбулася додаткова іміграція інтелігенції, духовних осіб, учасників національно-визвольного руху. Внаслідок цього в 1955 р. кількість українців, які мешкали в Великому Буенос-Айресі досягнула близько 30 тисяч. Наплив нової активної еміграції призвів до створення низки нових організацій та органів преси в столиці Аргентини.

    image
    Греко-католицький собор Покрови, м. Буенос-Айрес (2017)

    1948 р. отцями василіанами було придбано будинок по вул. Курапалігуе, 760, де було влаштовано першу в Буенос-Айресі греко-католицьку каплицю. 1969 року було зведено Собор Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі — головний храм греко-католиків Аргентини. Важливе значення в житті української греко-католицької громади мало започаткування з 1944 р. регулярної прощі до м. Лухан (провінція Буенос-Айрес), до базиліки Божої матері Луханської. У 1978 р. закінчено побудову православної церкви Покрова по вул. Таріха, 4063.

    Другим символом українського Буенос-Айреса поруч з Собором Покрови став пам'ятник Тарасу Шевченку, відкритий 1971 р. в районі Палермо в парку Третього лютого. За кошти, які залишилися після спорудження пам'ятника українська громада купила ділянку цвинтаря в Монте-Гранде, на якій з середини 1970-х рр. почали ховати українців. На цьому цвинтарі також зведено українську каплицю (1989 р.), яка вписана до реєстру пам'яток Аргентини. 

    5 грудня 1991 р. Аргентина першою серед країн Латинської Америки визнала незалежність України і знову ж першою в регіоні 6 січня 1992 р. встановила з нею дипломатичні взаємини. На вул. Лафінур, 3057. у 1993 р. відкрилося українське посольство в Буенос-Айресі (з 2016 р. воно розміщується на вул. Ожерос, 2169). З 1993 р. аргентинська столиця та Київ стали містами-побратимами. Набуття Україною незалежності призвело до нової хвилі еміграції українців до Аргентини, більшість з яких осіли в Буенос-Айресі.

    Наразі у місті Буенос-Айрес та його околицях мешкає близько 100 тис. вихідців з України, тобто приблизно третина усіх українців в Аргентині. Це місто також є основним напрямком сучасної еміграції з України в Аргентину. У місті діє український греко-католицький Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці, друкуються українські газети («Голос», «Наш клич», «Українське слово»), існує осередок Пласту, при філіях Українського культурного товариства «Просвіта» та Українського товариства «Відродження», а також греко-католицькій церкві в Буенос-Айресі діють суботні школи, де вивчається українська мова і низка українознавчих дисциплін. Українські громадські організації Аргентини, зокрема в Буенос-Айресі спрямовують великі зусилля на протидію швидким процесам асиміляції, які розвиваються в українців в Аргентині. 

    Освіта

    Статистика
    Навчальні заклади
    Рівень Загалом Державні Приватні
     Дошкільні 683 204 479
     Початкові 890 454 436
     Середні 484 145 339
     Вищі 261 51 210
    Кількість учнів
    Рівень Загалом Державні Приватні
     Дошкільні 101 358 45 961 55 397
     Початкові 263 719 149 549 114 170
     Середні 195 294 104 011 91 283
     Вищі 96 200 34 567 61 633
    image
    Факультет економіки Університету Буенос-Айреса
    image
    Коледж Санта-Фелісітас

    Місто Буенос-Айрес має найнижчий рівень неграмотності в Аргентині, який становить 0,45 % серед осіб, які досягли віку 10 років.

    Згідно з даними 2006 року, 96,5 % дітей відвідують дошкільні навчальні заклади, 98,6 % — початкові і 87,0 % середні.

    У Буенос-Айресі знаходиться велика кількість освітніх закладів усіх рівнів, більшість з яких є приватними. Водночас кількість учнів у приватних установах менша, ніж у державних.

    Значна кількість учнів закладів освіти Буенос-Айреса проживають не у самому місті, а в прилеглих містечках. На 2005 рік їх кількість становила 4,5 % серед дошкільнят, 11,8 % у початкових школах і 19,5 % у середніх школах.

    У місті функціонують 22 багатомовні школи, де викладання ведеться англійською, французькою, італійською, німецькою.

    У місті знаходиться велика кількість університетів, зокрема один з найпрестижніших в Латинській Америці — Університет Буенос-Айреса.. Також тут знаходиться центральне відділення Національного технологічного університету — найбільшого вишу технічного профілю в Аргентині і Національна консерваторія Аргентини. Також у місті знаходиться багато приватних університетів:

    • Університет Сальвадора
    • Південний університет
    • Університет підприємництва і гуманітарних наук
    • Університет Палермо
    • Університет Торкуато ді Телья
    • Університет кіно
    • Католицький університет Сальти
    • Університет Флореса
    • Університет CEMA
    • Університет Фавалоро
    • Інститут федеральної поліції Аргентини
    • Університет аргентинського соціального музею

    Культура

    image
    Панорама міста
    image
    Оперний театр Колумба

    Буенос-Айрес є одним з найкрасивіших міст Південної Америки, завдяки чому його часто називають латиноамериканським Парижем. Його планування відзначається простотою й представлене головною площею і мережею геометрично розташованих вулиць. В архітектурі міста поєднуються стилі арт деко, ар нуво і неоготики. Основними архітектурними пам'ятками Буенос-Айреса є ратуша (1724—1754 рр.) і церкви [es] (1716—1732 рр.) і [en] (1710—1734 рр.). У числі найкрасивіших вулиць столиці можна назвати центральні Травневий проспект (1889 р.), вулицю 9 липня (1930 р.) і вулицю генерала Паса (1937—1941 рр.). За проектом архітектора В. Меано будувалися Палац конгресу і театру Колумба (1908 рік). У 1958 р. до списку архітектурних визначних пам'яток Буенос-Айреса увійшли будівлі [en] і етнографічного музею, а 1942 року — Кафедральний собор. Будівлі Південноамериканського і Лондонського банків, створені в 1966—1967 рр., також привертають увагу.

    Буенос-Айрес є найбільшим культурним центром країни. У місті є [es], консерваторія (1893 р., заснована композитором Альберто Вільямсом), Національна бібліотека та багато інших науково-дослідних установ, серед яких виділяються Музей сучасного мистецтва, Національний історичний, Аргентинський музей природничих наук, Національний музей образотворчого мистецтва та Національний музей декоративного мистецтва. У районі Реколета розташована знаменита книгарня «El Ateneo Grand Splendid», що розмістилася в приміщенні колишнього театру.

    Вважається, що широко відомий танець танго, веде своє походження з околиць Буенос-Айреса, де він набув широкого поширення серед небагатих верств населення. У 1910 р. танго набуло популярності у столиці Франції і поступово поширилося по всьому світу. 11 грудня щорічно святкується в місті як «День танго». Буенос-Айрес є містом барвистих фестивалів, національних свят і спортивних заходів.

    Спорт

    Спортом номер один і гордістю всіх містян, безперечно, є футбол. Протистояння клубів Рівер Плейт і Бока Хуніорс двічі на рік збирають повні стадіони. Окрім того, у місті є ще декілька професійних футбольних клубів, які грають у першому дивізіоні (Велес Сарсфілд, Сан-Лоренсо де Альмагро, Аргентинос Хуніорс, Уракан і Олл Бойз) і другому дивізіоні (Ферро Карріль Оесте, Нуева Чикаго, Атланта і Барракас Сентраль).

    У 1950 і 1990 роках в місті проходили Чемпіонати світу з баскетболу, а в 1978 році Аргентина отримала право на проведення Чемпіонату Світу з футболу, фінальний матч якого проходив в Буенос-Айресі. 25 червня у фінальному поєдинку турніру збірна Аргентини з рахунком 3:1 переграла команду Голландії, і вперше у своїй історії стала найкращою на планеті.

    У період з 1953 р. по 1998 р., у місті було проведено 20 етапів автоперегонів класу Формула 1. Гран-прі Аргентини проводилися на автодромі імені Оскара Гальвеса. 1998 р. даний етап гран-прі був викреслений з календаря чемпіонатів Формули 1 у зв'язку з фінансовими труднощами господарів траси, проте, практично щовихідні на цьому автодромі проходять заїзди менш визначних гоночних турнірів, як національних, так і міжнародних. Також у місті популярні такі види спорту, як великий теніс, хокей на траві і регбі.

    image
    Стадіон Монументаль Рівер Плейт, де проходив фінал чемпіонату світу 1978 року

    Комунікації

    Зв'язок

    У місті розвинені сучасні комунікаційні технології. У місті працює декілька стільникових операторів. Вартість швидкісного Інтернету ADSL, що має найбільше розповсюдження серед можливих підключень інтернет-користувачів столиці Аргентини, за світовими мірками порівняно невисока. Основний інтернет-бум обрушився на місто в 2000 році, і з року в рік кількість користувачів глобальної мережі росте. У центральній частині Буенос-Айреса в наш час[] функціонує близько 200 точок бездротового доступу до мережі Інтернет за технологією Wi-Fi.

    Транспорт

    У місті діє розгалужена система громадського транспорту, яка представлена такими його видами:

    image
    Аеродром Хорхе Ньюбері
    image
    Станція Ретіро

    Буенос-Айрес має такі шляхи сполучення:

    • аеропорти:
      • 2 комерційних: Міжнародний аеропорт Міністро Пістаріні і вантажний аеропорт Aeroparque Jorge Newbery
      • 5 військових
      • 2 приватних
    • порт, який за сезон приймає близько 100 тисяч туристів
    • залізниця, представлена 5 лініями:
    • автошляхи

    Райони Буенос-Айреса

    image
    Панорама району [en]

    Буенос-Айресі офіційно поділяється на 48 районів, більшість з яких збігаються у межах з історичними парафіями міста:

    • Сан-Тельмо (ісп. San Telmo)
    • Велес Сарсфілд (ісп. Vélez Sársfield)
    • Версаль (ісп. Versalles)
    • Вілья Креспо (ісп. Villa Crespo)
    • Вілья дель Парке (ісп. Villa del Parque)
    • Вілья Девото (ісп. Villa Devoto)
    • Вілья Хенераль Мітре (ісп. Villa Gral. Mitre)
    • Вілья Лугано (ісп. Villa Lugano)
    • Вілья Луро (ісп. Villa Luro)
    • Вілья Ортусар (ісп. Villa Ortúzar)
    • Вілья Пуеррейдон (ісп. Villa Pueyrredón)
    • Вілья Реаль (ісп. Villa Real)
    • Вілья Ріачуело (ісп. Villa Riachuelo)
    • Вілья Санта Ріта (ісп. Villa Santa Rita)
    • Вілья Солдаті (ісп. Villa Soldati)
    • Вілья Уркіса (ісп. Villa Urquiza)
    image
    Комуни Буенос-Айреса

    Крім того, місто неофіційно поділяється на більш ніж 110 районів. 2005 року влада Буенос-Айреса також ухвалила додатковий поділ міста на 15 комун:

    1. Ретіро, Сан-Ніколас, Пуерто-Мадеро, Сан-Тельмо, Монсеррат і Констітусьйон
    2. Реколета
    3. Сан-Крістобаль і Бальванера
    4. Ла-Бока, Барракас, Парке Патрісьйос і Нуева Помпея
    5. Альмагро і Боедо
    6. Кабажіто
    7. Флорес і Парке Чакабуко
    8. Вілья Солдаті, Вілья Ріачуело і Вілья Лугано
    9. Парке Авельянеда, Ліньєрс і Матадерос
    10. Вілья Реаль, Монте Кастро, Версаль, Флореста, Велес Сарсфілд і Вілья Луро
    11. Вілья Хенераль Мітре, Вілья Девото, Вілья дель Парке і Вілья Санта Ріта
    12. Коглан, Сааведра, Вілья Уркіса і Вілья Пуейрредон
    13. Бельграно, Нуньєс і Колехьялес
    14. Палермо
    15. Чакаріта, Вілья Креспо, Патерналь, Вілья Ортусар, Агрономія і Парке Час

    Міста-побратими

    Буенос-Айрес має велику кількість міст-побратимів.

    Див. також

    Примітки

    1. . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    2. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 червня 2012. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    3. . Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 16 квітня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    4. . Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 16 квітня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    5. http://legislacao.prefeitura.sp.gov.br/leis/lei-14471-de-10-de-julho-de-2007
    6. https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
    7. https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
    8. https://kvs.gov.spb.ru/en/agreements/
    9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2006. Процитовано 9 серпня 2006.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    10. . Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 24 листопада 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    11. Luna, Felix (2002). Buenos Aires y el País. Stockcero. оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2021. (ісп.)
    12. Registro estadístico de la provincia de Buenos Aires. 1860. Процитовано 20 лютого 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (ісп.)
    13. La oposición española a la revolución por la independencia en el Río de la Plata entre 1810 y 1820: parámetros políticos y jurídicos para la suerte de los españoles europeos. LIT Verlag Münster. 2000. оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 30 травня 2021. (ісп.)
    14. . Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    15. . Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    16. . Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    17. http://www.elbarriopueyrredon.com.ar/ediciones%2010/mayo/noticias_bicentenario_ciudad.shtml[недоступне посилання з лютого 2019]
    18. . Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    19. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    20. . Архів оригіналу за 18 червня 2010. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    21. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    22. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    23. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    24. . Архів оригіналу за 23 серпня 2009. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    25. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 серпня 2012. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    26. . Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    27. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    28. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    29. (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 18 February 2016.
    30. Buenos Aires Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 3 January 2016.
    31. Station 87585 Buenos Aires Observatorio. Global station data 1961–1990—Sunshine Duration. Deutscher Wetterdienst. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 12 January 2016.
    32. Station 87585 Buenos Aires Observatorio. Global station data 1961–1990—Sunshine Duration. Deutscher Wetterdienst. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 12 January 2016.
    33. Архівована копія. Архів оригіналу (PDF) за 17 серпня 2012. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    34. . Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    35. . Архів оригіналу за 11 червня 2008. Процитовано 24 листопада 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    36. . Архів оригіналу за 12 лютого 2011. Процитовано 24 листопада 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    37. . Архів оригіналу за 4 травня 2006. Процитовано 24 листопада 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    38. Парнікоза, Іван (18.07.2017). . http://h.ua (українська) . http://h.ua. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 18.07.2017.
    39. Парнікоза, Іван (10.09.17). . http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 10.09.17.
    40. Парнікоза, Іван (10.10.2017). . http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 10.10.2017.
    41. Anuario Estadísitco de la Ciudad de Buenos Aires [ 2012-10-21 у Wayback Machine.] — Gobierno de la Ciudad de Buenos Aires.
    42. . Архів оригіналу за 22 травня 2006. Процитовано 22 травня 2006.
    43. «Universidades argentinas, lejos en los rankings». Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 10 січня 2011.
    44. . Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 10 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    45. . Архів оригіналу за 6 липня 2009. Процитовано 16 квітня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
    46. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2006. Процитовано 27 червня 2006.
    47. Relación de ciudades hermanadas con Latinoamérica [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] Accedido el 17 de agosto de 2007.
    48. Documento de declaración de hermanamiento entre las capitales latinoamericanas [ 10 травня 2013 у Wayback Machine.]. Municipalidad de Madrid, URL último acceso el 18/11/2007.
    49. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2008. Процитовано 26 лютого 2008.
    50. Buenos Aires y Barranquilla serán ciudades hermanas[недоступне посилання з лютого 2019]
    51. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

    Посилання

    Буенос-Айрес
    у сестринських Вікіпроєктах
    image Буенос-Айрес у Вікімандрах?
    image Буенос-Айрес у Вікісховищі?
    • БУЕ́НОС-А́ЙРЕС (Buenos Aires) [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
    • Офіційний сайт [Архівовано 16 жовтня 2012 у WebCite](ісп.)
    • Інформація про місто [ 12 березня 2011 у Wayback Machine.](ісп.)
    • (ісп.)(англ.)
    • Буенос-Айрес (відео) [ 2 грудня 2015 у Wayback Machine.]
    • Українські акценти Буенос-Айреса [ 28 травня 2016 у Wayback Machine.]
    • Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 1. Початки [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
    • Rodrigo Leonel Salinas. La ciudad de Juan de Garay. Morfología de la Plaza Mayor y de las iglesias jesuíticas de Buenos Aires entre los siglos XVII y XVIII

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buenos Ajres Bue nos A jres isp Buenos Aires Dobri Vitri chitayetsya yak stolicya Argentini administrativnij kulturnij i ekonomichnij centr krayini j odne z najbilshih mist Pivdennoyi Ameriki Utvoryuye odnu z najbilshih aglomeracij u sviti Velikij Buenos Ajres Buenos Ajres Ciudad Autonoma de Buenos Aires Gerb Buenos Ajresa Prapor Buenos AjresaZverhu uniz zliva napravo Vulicya 9 Lipnya Ratusha Obelisk Travneva plosha i Kasa Rosada panorama mista Palac Nacionalnogo kongresu tango Caminito v rajoni La Boka centr mista panorama mista vnochiRoztashuvannya Buenos Ajresa na mapi ArgentiniOsnovni dani34 36 12 pd sh 58 22 54 zh d 34 60333 pd sh 58 38167 zh d 34 60333 58 38167 Koordinati 34 36 12 pd sh 58 22 54 zh d 34 60333 pd sh 58 38167 zh d 34 60333 58 38167 Krayina ArgentinaRegion Federalnij okrug ArgentiniStolicya dlya Argentina Rio de la Plata i Ob yednani provinciyi Rio de la PlatiMezhuye z susidni nas punktiBuenos Ajres Podil 15 komun 48 rajoniv oficijno 110 rajoniv neoficijno Zasnovano 3 lyutogo 1536 Pedro de Mendosa 11 chervnya 1580 Huan de Garaj Persha zgadka 1536Plosha 202 km Naselennya 2 891 082 osib gustota 14 312 29 osib km Aglomeraciya Velikij Buenos AjresVisota NRM 25 mGeografichna zona Velikij Buenos AjresVodojma La PlataOficijna mova ispanska Argentina Nazva meshkanciv portenjoMista pobratimi Berlin 19 travnya 1994 San Paulu 1999 5 Afini Belgrad Bilbao Bogota Brazilia Kadis Damask Genuya Guadis Tel Aviv Yafo Kayir Kiyiv 7 veresnya 2000 6 7 Lima Madrid Mayami Montevideo Moskva Neapol Osaka Ov yedo Pekin Praga Rio de Zhanejro Rotterdam Santyago Santo Domingo Seul Sevilya Tuluza Vigo Varshava Kalyari Milan Lukka Bergamo Agridzhento Palermo Almeriya Barselona Salamanka Santa Krus de la Palma Santyago de Kompostela Bejrut Medelyin Portu Alegri Mehiko 2006 Kejptaun Stambul Lisabon Chimbote London Nyuark Ogajo Ottava Kito Zagreb Andalusiya Bazilikata Kalabriya Sankt Peterburg 2010 8 Yerevan Serra Rikko Barrankilya Ramalla La Pas KoshiciTelefonnij kod 54 11Chasovij poyas ARTNomeri avtomobiliv RAGeoNames 3435910OSM r1224652 RPoshtovi indeksi 1000 14hh Miska vlada dVebsajt BuenosAires gov ar Mapa Buenos AjresBuenos Ajres Argentina Buenos Ajres u VikishovishiIstoriyaMapa mista 1536 roku Zatverdzhennya konstituciyi 1854 rik Travneva plosha 1867 roku Vidkrittya zaliznici 1873 rik Sporudzhennya metro 1912 rik Vulicya 9 lipnya 1937 rik Buenos Ajres zasnovanij v 1536 za inshimi danimi v 1535 roci ispanskim konkistadorom Pedro Mendosoyu na pivdennomu berezi La Plati i vklyuchav velike poselennya yake nadali vikoristovuvalosya yak opornij punkt dlya peresuvannya pereselenciv vglib krayini i zruchnu gavan yaka davala mozhlivist podorozhuvati po Atlantici Misto otrimalo nazvu Real de Nuestra Senjora Santa Mariya del Buen Ajre isp Real de Nuestra Senora Santa Maria del Buen Aire na chest Bogomateri Bonaria pokrovitelki moryakiv Pri napadi indianciv v 1541 r misto bulo spalene i pokinute V 1580 r vono bulo vidnovlene Huanom de Garayem pid nazvoyu Syudad de la Santisima Trinidad isp Ciudad de la Santisima Trinidad misto presvyatoyi Trijci Dlya portu bulo zalisheno staru nazvu Puerto de Buenos Ajres isp Puerto de Buenos Aires Zlittya morskogo portu i mistechka sho stoyalo nepodaleku stalo prichinoyu ob yednannya yih nazv v odnu dovgu frazu Misto Presvyatoyi Trijci i port Bogomateri Svyatoyi Mariyi horoshih vitriv isp Cuidad de la Santisima Trinidad y Puerto de Nuestra Senora de Santa Maria del Buen Aire Na pochatku XIX v nazvu bulo skorocheno do Buenos Ajres horoshi vitri Suchasni zhiteli Argentini she bilsh skorotili nazvu v nashi dni jogo neoficijno nazivayut Bajres isp Bs As Vid chasiv svogo zasnuvannya misto neodnorazovo namagalisya zahopiti 1582 roku ce namagavsya zrobiti anglijskij korsar 1587 roku Buenos Ajres hotiv uzyati angliyec Tomas Kavendish 1658 roku na misto napali za nakazom Lyudovika XIV korolya Franciyi 1699 roku misto namagalasya zahopiti banda pirativ Buenos Ajres otrimav status stolici ispanskoyi koloniyi Rio de La Plata 1776 roku zavdyaki chomu rozpochavsya period jogo procvitannya ta pritoku migrantiv z krayin Yevropi 1806 roku misto bulo okupovane anglijcyami ale nevdovzi vidbite nazad 1810 roku u misti rozpochalasya Travneva revolyuciya i Buenos Ajres stav odnim z najvazhlivishih strategichnih centriv borotbi z Ispaniyeyu za nezalezhnist amerikanskih kolonij Na toj chas u misti prozhivalo 40 tisyach meshkanciv i vono malo vazhlive geopolitichne znachennya 1825 roku pochatok Argentino brazilskoyi vijni zmusiv uryad Argentini zorganizuvati vladu v krayini stvoriti vijsko i posadu prezidenta 1826 roku Buenos Ajres stav stoliceyu Ob yednanih provincij Rio de la Plati 1836 roku u misti nalichuvalosya 62 000 zhiteliv a 1852 roku naselennya dosyaglo 85 tisyach U veresni 1852 roku u Buenos Ajresi spalahnula revolyuciya yaka vimagala jogo nezalezhnosti Meti ne bulo dosyagnuto i Buenos Ajres razom z reshtoyu provincij uvijshov do Argentinskoyi konfederaciyi 14 lipnya 1863 roku u Buenos Ajresi rozpochav robotu miskij tramvaj yakij proisnuvav do 19 lyutogo 1963 roku 1873 roku u misti bulo zbudovano zaliznicyu yaka poyednala jogo z mistechkom 1854 roku bulo stvoreno municipalitet 1871 roku u misti spalahnula epidemiya zhovtoyi lihomanki yaka znachno skorotila jogo naselennya Pislya cogo u misti bulo zbudovano vodoprovid i kilka parkiv dlya pokrashennya sanitarnih umov U 1880 r vin stav centrom Federativnoyi Respubliki Argentina 1897 roku bulo vidkrito novij port mista yakij zadovolniv zrostannyu obsyagiv produkciyi yaka prohodila cherez nogo 1910 roku u misti z rozmahom svyatkuvalosya storichchya nezalezhnosti Argentini zavdyaki chomu bulo znachno pokrasheno infrastrukturu mista 1913 roku u Buenos Ajresi vidkrilosya pershe u Latinskij Americi metro U XX v Buenos Ajres neodnorazovo stavav liderom v klasovih vijnah Argentinskoyi Respubliki U 1919 r spokijne zhittya Buenos Ajresa bulo kilka raziv porushene hvilyuvannyami sered robochogo klasu 1895 roku naselennya mista dosyaglo 649 000 meshkanciv Z 1895 po 1914 roki do mista pribula velika hvilya migrantiv zavdyaki chomu 1914 roku jogo naselennya stanovilo 1 575 000 meshkanciv Takozh zrostalo jogo kulturne i ekonomichne znachennya U 1930 r do vladi v stolici prijshli vijskovi yaki pidtrimuvali proniknennya v stolicyu inozemnogo kapitalu i utvorennya novoyi burzhuaziyi U Buenos Ajresi z yavilisya pershi miski netri 1936 roku bulo zbudovano Obelisk na vulici 9 Lipnya odin iz simvoliv mista Zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni oznamenuvalosya obrannyam na posadu prezidenta H D Perona U cej chas v Argentini posililasya vnutrishnya migraciya zavdyaki chomu naselennya Buenos Ajresa znovu zroslo Misto peretvorilosya na centr miskoyi aglomeraciyi Velikij Buenos Ajres U 1950 h rr v misti vidbulosya dekilka strajkiv 1955 roku vidbulosya bombarduvannya Travnevoyi ploshi u rezultati chogo zaginuli 308 osib i buli poraneni bilshe 700 Dlya stolici i krayini v cilomu rozpochalisya desyatilittya pid upravlinnyam vijskovih sho privelo do ekonomichnoyi krizi Lishe z seredini 1990 h rr misto znovu pochalo rozvivatisya intensivnimi tempami 1986 roku bulo zaproponovano perenesti stolicyu Argentini z Buenos Ajresa do aglomeraciyi V yedma Karmen de Patagones ale cya propoziciya ne bula realizovana 17 bereznya 1992 roku bilya posolstva Izrayilyu bulo zdijsneno terakt cherez yakij zaginuli 29 osib 18 lipnya 1994 roku terakt povtorivsya na comu zh misci zabravshi 85 zhittiv i poranivshi ponad 300 osib U grudni 2001 roku Argentina perezhivala gliboku krizu yaka suprovodzhuvalasya marshami protestu i zavorushennyami u Buenos Ajresi ta inshih mistah 30 grudnya 2004 roku u misti vidbulasya velika pozhezha u yakij zaginulo 193 osobi i buli poraneni 1432 2010 roku u misti z rozmahom svyatkuvalosya dvohsotrichchya nezalezhnosti Argentini Prirodni umoviSnig u Buenos Ajresi 1918 roku Stolicya znahoditsya v pivdenno shidnij chastini Argentini na rivninnij miscevosti u subtropichnomu prirodnomu poyasi Prirodna roslinnist okolic mista predstavlena tipovimi dlya lugovih stepiv i savan porodami derev i trav Buenos Ajres roztashovanij na vidstani 275 km vid Atlantichnogo okeanu v dobre zahishenij buhti zatoki La Plata Serednya temperatura povitrya v lipni stanovit 10 C a v sichni 24 C vprodovzh roku 17 6 C Kilkist opadiv na teritoriyi mista stanovit 1146 mm v rik U Buenos Ajresi perevazhayut taki vitri pampero z pivdennogo zahodu duzhe holodnij ta suhij perevazhaye vlitku pivdenno shidnij sudestada perevazhaye u kvitni i zhovtni proholodnij i duzhe vologij chasto prinosit opadi yaki provokuyut pidtoplennya Snigopadi ne harakterni dlya mista Ostannij snig vipadav 9 lipnya 2007 roku Vid pochatku sistematichnih meteorologichnih sposterezhen u 1870 roci u misti bulo zareyestrovano she lishe odin snigopad 1918 roku i mokrij snig 1912 1928 i 1967 roku Klimat Buenos Ajresa 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 43 3 38 7 37 9 36 0 31 6 28 5 30 2 34 4 35 3 35 6 36 8 40 5 43 3 Serednij maksimum C 30 1 28 6 26 8 22 9 19 3 16 0 15 4 17 7 19 3 22 6 25 6 28 5 22 7 Serednya temperatura C 24 9 23 6 21 9 17 9 14 5 11 7 11 0 12 8 14 6 17 8 20 7 23 3 17 9 Serednij minimum C 20 1 19 3 17 7 13 8 10 7 8 0 7 4 8 8 10 3 13 3 15 9 18 4 13 6 Absolyutnij minimum C 5 9 4 2 2 8 2 3 4 5 3 5 4 4 2 4 2 1 6 3 7 5 4 Godin sonyachnogo syajva 279 0 240 8 229 0 220 0 173 6 132 0 142 6 173 6 189 0 227 0 252 0 266 6 2525 2 Norma opadiv mm 138 8 127 1 140 1 119 0 92 3 58 8 60 6 64 2 77 0 127 2 117 3 118 9 1236 3 Dniv z opadami 9 8 9 9 7 7 7 7 7 10 10 9 99 Vologist povitrya 64 68 72 76 77 79 79 74 70 69 66 63 71 Dzherelo Servicio Meteorologico Nacional NOAA Vologist povitrya 1961 1990 Deutscher Wetterdienst sun 1961 1990 EkonomikaBirzha Centralnij bank Na 2008 rik VVP mista stanoviv 400 5 mlrd peso Osnovnim sektorom ekonomiki mista ye sfera poslug yaka predstavlyaye 78 VVP Buenos Ajresa i 56 krayini Odniyeyu z galuzej yaki rozvivayutsya najbilsh dinamichno ye budivnictvo Takozh u misti znahoditsya najbilshij i odin iz najvazhlivishih portiv Argentini Cherez nogo prohodit 70 argentinskogo importu i 40 zovnishnoyi torgivli Buenos Ajres ye vazhlivim finansovim centrom 53 depozitiv krayini 90 finansovih ustanov Argentini mayut centralnij ofis u Buenos Ajresi Virobnictvo predstavlyaye 14 2 VVP mista Najbilshe zrostannya sposterigayetsya u farmacevtici himichnij i shvejnij promislovosti 60 dohodiv promislovosti mista skoncentrovani u galuzyah harchovoyi promislovosti virobnictva tyutyunu medikamentiv paperu Ostannimi rokami velikogo znachennya nabuvaye turizm Z 2002 po 2004 roki na 10 7 zrosla kilkist goteliv a chislo zajnyatih u gotelnomu biznesi na 42 9 Shvidko rozvivayetsya sektor informacijnih tehnologij U Buenos Ajresi znahoditsya 70 argentinskih rozrobnikiv programnogo zabezpechennya yaki shoroku prinosyat u derzhavnij byudzhet 340 mln dolariv Naselennya mova virospovidannyaBagatonacionalnij narod na vulicyah Buenos Ajresa Eklektichna arhitektura mista Chiselnist naselennya stolici Argentini razom z peredmistyami perevishuye 12 8 mln cholovik sho stanovit majzhe tretinu naselennya krayini v cilomu i polovinu yiyi miskogo naselennya Misto ye duzhe bagatonacionalnim Osnovnu chastinu naselennya skladayut vihidci z Ispaniyi j Italiyi Blizko 30 metisi i predstavniki inshih narodnostej sered yakih vidilyayutsya obshini arabiv yevreyiv anglijciv virmen yaponciv kitajciv i korejciv takozh velika kilkist pereselenciv iz susidnih krayin u pershu chergu z Boliviyi i Paragvayu Rik perepisu Naselennya Buenos Ajresa 1580 64 1779 24 205 1801 40 000 1855 90 076 1869 177 787 1875 230 000 1895 663 854 1904 950 891 1914 1 575 814 1936 2 415 142 1947 2 981 043 1960 2 966 634 1970 2 972 453 1980 2 922 829 1991 2 965 403 2001 2 776 138 2010 2 891 082 Derzhavna mova ispanska ale chastina naselennya vikoristovuye italijsku portugalsku anglijsku nimecku i francuzku Sered viruyuchogo naselennya mista bilshist ye prihilnikami katolicizmu neznachna chastina meshkanciv stolici spovidayut islam ta yudayizm Ukrayinska gromada Buenos Ajresa Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Ukrayinci v Buenos Ajresi Pochatok ukrayinskoyi gromadi Buenos Ajresa vidnositsya do chasu koli pershi ukrayinski poselenci pochali pribuvati z Galichini 1897 roku Usi pereselenci prohodili cherez port Buenos Ajresa ta goteli dlya imigrantiv Na sogodni zberigsya hronologichno ostannij en 1911 r najstarisha zberezhena pam yatka Buenos Ajresa pov yazana z ukrayincyami Chastina ukrayinskih emigrantiv togo chasu zalishalasya v Buenos Ajresi chi jogo okolicyah Pershim miscem kompaktnogo prozhivannya ukrayinskih emigrantiv poblizu Buenos Ajresa bulo mistechko en Okrim emigrantiv u Buenos Ajresi takozh pobuvalo chimalo vidomih ukrayinciv togo chasu U misti koncertuvala a potim i odruzhilasya vidoma ukrayinska operna spivachka Solomiya Krushelnicka U misti zupinyavsya pid chas svoyeyi podorozhi do Pivdennoyi Ameriki mitropolit Andrij Sheptickij Budinok kulturnogo tovaristva Prosvita v Buenos Ajresi 2017 V lyutomu 1924 r zasnovano pershu ukrayinsku organizaciyu v provinciyi Buenos Ajres Molodu Gromadu v Berisso a na pochatku serpnya togo zh roku vidkrito pershu Prosvitu v Buenos Ajresi Zgodom Prosvita v Buenos Ajresi stala centralnoyu a inshi organizaciyi v Argentini yiyi filiyami Tak stolicya Argentini stala oficijnim centrom ukrayinskoyi spilnoti v krayini V peredvoyennij chas deyaki ukrayinski organizaciyi nabuli vlasni domivki yaki isnuyut i po sogodni zokrema Prosvita po vul Soler 5039 Vidrodzhennya po vul Masa 150 V period pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu ukrayinska gromada ne mala svoyih cerkov i sluzhila po katolickim ta inshim pravoslavnim cerkvam Miscem nacionalnoyi pam yati ukrayinciv ye takozh cvintar na peredmisti Buenos Ajresu m Lanus de pohovanij zokrema G Macejka V misti v zalah yaki vinajmali ukrayinci provodilisya ukrayinski patriotichni ta kulturni zahodi U pislyavoyennij chas ukrayinski emigranti peredvoyennoyi hvili pochali osidati na stale a takozh vidbulasya dodatkova imigraciya inteligenciyi duhovnih osib uchasnikiv nacionalno vizvolnogo ruhu Vnaslidok cogo v 1955 r kilkist ukrayinciv yaki meshkali v Velikomu Buenos Ajresi dosyagnula blizko 30 tisyach Napliv novoyi aktivnoyi emigraciyi prizviv do stvorennya nizki novih organizacij ta organiv presi v stolici Argentini Greko katolickij sobor Pokrovi m Buenos Ajres 2017 1948 r otcyami vasilianami bulo pridbano budinok po vul Kurapaligue 760 de bulo vlashtovano pershu v Buenos Ajresi greko katolicku kaplicyu 1969 roku bulo zvedeno Sobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici u Buenos Ajresi golovnij hram greko katolikiv Argentini Vazhlive znachennya v zhitti ukrayinskoyi greko katolickoyi gromadi malo zapochatkuvannya z 1944 r regulyarnoyi proshi do m Luhan provinciya Buenos Ajres do baziliki Bozhoyi materi Luhanskoyi U 1978 r zakincheno pobudovu pravoslavnoyi cerkvi Pokrova po vul Tariha 4063 Drugim simvolom ukrayinskogo Buenos Ajresa poruch z Soborom Pokrovi stav pam yatnik Tarasu Shevchenku vidkritij 1971 r v rajoni Palermo v parku Tretogo lyutogo Za koshti yaki zalishilisya pislya sporudzhennya pam yatnika ukrayinska gromada kupila dilyanku cvintarya v Monte Grande na yakij z seredini 1970 h rr pochali hovati ukrayinciv Na comu cvintari takozh zvedeno ukrayinsku kaplicyu 1989 r yaka vpisana do reyestru pam yatok Argentini 5 grudnya 1991 r Argentina pershoyu sered krayin Latinskoyi Ameriki viznala nezalezhnist Ukrayini i znovu zh pershoyu v regioni 6 sichnya 1992 r vstanovila z neyu diplomatichni vzayemini Na vul Lafinur 3057 u 1993 r vidkrilosya ukrayinske posolstvo v Buenos Ajresi z 2016 r vono rozmishuyetsya na vul Ozheros 2169 Z 1993 r argentinska stolicya ta Kiyiv stali mistami pobratimami Nabuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti prizvelo do novoyi hvili emigraciyi ukrayinciv do Argentini bilshist z yakih osili v Buenos Ajresi Narazi u misti Buenos Ajres ta jogo okolicyah meshkaye blizko 100 tis vihidciv z Ukrayini tobto priblizno tretina usih ukrayinciv v Argentini Ce misto takozh ye osnovnim napryamkom suchasnoyi emigraciyi z Ukrayini v Argentinu U misti diye ukrayinskij greko katolickij Kafedralnij sobor Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici drukuyutsya ukrayinski gazeti Golos Nash klich Ukrayinske slovo isnuye oseredok Plastu pri filiyah Ukrayinskogo kulturnogo tovaristva Prosvita ta Ukrayinskogo tovaristva Vidrodzhennya a takozh greko katolickij cerkvi v Buenos Ajresi diyut subotni shkoli de vivchayetsya ukrayinska mova i nizka ukrayinoznavchih disciplin Ukrayinski gromadski organizaciyi Argentini zokrema v Buenos Ajresi spryamovuyut veliki zusillya na protidiyu shvidkim procesam asimilyaciyi yaki rozvivayutsya v ukrayinciv v Argentini OsvitaStatistika Navchalni zakladi Riven Zagalom Derzhavni Privatni Doshkilni 683 204 479 Pochatkovi 890 454 436 Seredni 484 145 339 Vishi 261 51 210 Kilkist uchniv Riven Zagalom Derzhavni Privatni Doshkilni 101 358 45 961 55 397 Pochatkovi 263 719 149 549 114 170 Seredni 195 294 104 011 91 283 Vishi 96 200 34 567 61 633 Fakultet ekonomiki Universitetu Buenos Ajresa Koledzh Santa Felisitas Misto Buenos Ajres maye najnizhchij riven negramotnosti v Argentini yakij stanovit 0 45 sered osib yaki dosyagli viku 10 rokiv Zgidno z danimi 2006 roku 96 5 ditej vidviduyut doshkilni navchalni zakladi 98 6 pochatkovi i 87 0 seredni U Buenos Ajresi znahoditsya velika kilkist osvitnih zakladiv usih rivniv bilshist z yakih ye privatnimi Vodnochas kilkist uchniv u privatnih ustanovah mensha nizh u derzhavnih Znachna kilkist uchniv zakladiv osviti Buenos Ajresa prozhivayut ne u samomu misti a v prileglih mistechkah Na 2005 rik yih kilkist stanovila 4 5 sered doshkilnyat 11 8 u pochatkovih shkolah i 19 5 u serednih shkolah U misti funkcionuyut 22 bagatomovni shkoli de vikladannya vedetsya anglijskoyu francuzkoyu italijskoyu nimeckoyu U misti znahoditsya velika kilkist universitetiv zokrema odin z najprestizhnishih v Latinskij Americi Universitet Buenos Ajresa Takozh tut znahoditsya centralne viddilennya Nacionalnogo tehnologichnogo universitetu najbilshogo vishu tehnichnogo profilyu v Argentini i Nacionalna konservatoriya Argentini Takozh u misti znahoditsya bagato privatnih universitetiv Tehnologichnij institut Buenos Ajresa Institut vijskovoyi osviti Argentinskij universitet pidpriyemnictva Argentinskij katolickij universitet Centr vishoyi osviti z tochnih nauk Argentinskij universitet Dzhona F Kennedi Universitet Belgrano Universitet Salvadora Pivdennij universitet Universitet pidpriyemnictva i gumanitarnih nauk Universitet Palermo Universitet Torkuato di Telya Universitet kino Katolickij universitet Salti Universitet Floresa Universitet CEMA Universitet Favaloro Institut federalnoyi policiyi Argentini Universitet argentinskogo socialnogo muzeyuKulturaPanorama mista Opernij teatr Kolumba Buenos Ajres ye odnim z najkrasivishih mist Pivdennoyi Ameriki zavdyaki chomu jogo chasto nazivayut latinoamerikanskim Parizhem Jogo planuvannya vidznachayetsya prostotoyu j predstavlene golovnoyu plosheyu i merezheyu geometrichno roztashovanih vulic V arhitekturi mista poyednuyutsya stili art deko ar nuvo i neogotiki Osnovnimi arhitekturnimi pam yatkami Buenos Ajresa ye ratusha 1724 1754 rr i cerkvi es 1716 1732 rr i en 1710 1734 rr U chisli najkrasivishih vulic stolici mozhna nazvati centralni Travnevij prospekt 1889 r vulicyu 9 lipnya 1930 r i vulicyu generala Pasa 1937 1941 rr Za proektom arhitektora V Meano buduvalisya Palac kongresu i teatru Kolumba 1908 rik U 1958 r do spisku arhitekturnih viznachnih pam yatok Buenos Ajresa uvijshli budivli en i etnografichnogo muzeyu a 1942 roku Kafedralnij sobor Budivli Pivdennoamerikanskogo i Londonskogo bankiv stvoreni v 1966 1967 rr takozh privertayut uvagu Buenos Ajres ye najbilshim kulturnim centrom krayini U misti ye es konservatoriya 1893 r zasnovana kompozitorom Alberto Vilyamsom Nacionalna biblioteka ta bagato inshih naukovo doslidnih ustanov sered yakih vidilyayutsya Muzej suchasnogo mistectva Nacionalnij istorichnij Argentinskij muzej prirodnichih nauk Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva ta Nacionalnij muzej dekorativnogo mistectva U rajoni Rekoleta roztashovana znamenita knigarnya El Ateneo Grand Splendid sho rozmistilasya v primishenni kolishnogo teatru Vvazhayetsya sho shiroko vidomij tanec tango vede svoye pohodzhennya z okolic Buenos Ajresa de vin nabuv shirokogo poshirennya sered nebagatih verstv naselennya U 1910 r tango nabulo populyarnosti u stolici Franciyi i postupovo poshirilosya po vsomu svitu 11 grudnya shorichno svyatkuyetsya v misti yak Den tango Buenos Ajres ye mistom barvistih festivaliv nacionalnih svyat i sportivnih zahodiv SportSportom nomer odin i gordistyu vsih mistyan bezperechno ye futbol Protistoyannya klubiv River Plejt i Boka Huniors dvichi na rik zbirayut povni stadioni Okrim togo u misti ye she dekilka profesijnih futbolnih klubiv yaki grayut u pershomu divizioni Veles Sarsfild San Lorenso de Almagro Argentinos Huniors Urakan i Oll Bojz i drugomu divizioni Ferro Karril Oeste Nueva Chikago Atlanta i Barrakas Sentral U 1950 i 1990 rokah v misti prohodili Chempionati svitu z basketbolu a v 1978 roci Argentina otrimala pravo na provedennya Chempionatu Svitu z futbolu finalnij match yakogo prohodiv v Buenos Ajresi 25 chervnya u finalnomu poyedinku turniru zbirna Argentini z rahunkom 3 1 peregrala komandu Gollandiyi i vpershe u svoyij istoriyi stala najkrashoyu na planeti U period z 1953 r po 1998 r u misti bulo provedeno 20 etapiv avtoperegoniv klasu Formula 1 Gran pri Argentini provodilisya na avtodromi imeni Oskara Galvesa 1998 r danij etap gran pri buv vikreslenij z kalendarya chempionativ Formuli 1 u zv yazku z finansovimi trudnoshami gospodariv trasi prote praktichno shovihidni na comu avtodromi prohodyat zayizdi mensh viznachnih gonochnih turniriv yak nacionalnih tak i mizhnarodnih Takozh u misti populyarni taki vidi sportu yak velikij tenis hokej na travi i regbi Stadion Monumental River Plejt de prohodiv final chempionatu svitu 1978 rokuKomunikaciyiZv yazok U misti rozvineni suchasni komunikacijni tehnologiyi U misti pracyuye dekilka stilnikovih operatoriv Vartist shvidkisnogo Internetu ADSL sho maye najbilshe rozpovsyudzhennya sered mozhlivih pidklyuchen internet koristuvachiv stolici Argentini za svitovimi mirkami porivnyano nevisoka Osnovnij internet bum obrushivsya na misto v 2000 roci i z roku v rik kilkist koristuvachiv globalnoyi merezhi roste U centralnij chastini Buenos Ajresa v nash chas koli funkcionuye blizko 200 tochok bezdrotovogo dostupu do merezhi Internet za tehnologiyeyu Wi Fi Transport U misti diye rozgaluzhena sistema gromadskogo transportu yaka predstavlena takimi jogo vidami Metropoliten Buenos Ajresa yakij skladayetsya z 7 funkcionuyuchih linij dovzhinoyu 40 km tramvaj yakij maye dvi liniyi Premetro faktichno shvidkisnij tramvaj pracyuye z 1987 roku Shidnij Tramvaj vidkritij 2008 roku 135 linij avtobusiv 2 309 marshrutnih taksi taksi Aerodrom Horhe Nyuberi Stanciya Retiro Buenos Ajres maye taki shlyahi spoluchennya aeroporti 2 komercijnih Mizhnarodnij aeroport Ministro Pistarini i vantazhnij aeroport Aeroparque Jorge Newbery 5 vijskovih 2 privatnih port yakij za sezon prijmaye blizko 100 tisyach turistiv zaliznicya predstavlena 5 liniyami zaliznicya imeni Domingo Faustino Sarm yento stanciya Onse zaliznicya imeni generala Bartolome Mitre stanciya Retiro zaliznicya imeni generala Manuelya Belgrano stanciyi Retiro Buenos Ajres zaliznicya imeni generala Roka stanciya Konstitusjon zaliznicya imeni generala San Martina stanciya Retiro zaliznicya imeni generala Urkisa stanciya Federiko Lakrose avtoshlyahiRajoni Buenos AjresaPanorama rajonu en Buenos Ajresi oficijno podilyayetsya na 48 rajoniv bilshist z yakih zbigayutsya u mezhah z istorichnimi parafiyami mista Agronomiya isp Agronomia Almagro isp Almagro Balvanera isp Balvanera Barrakas isp Barracas Belgrano isp Belgrano Boedo isp Boedo Kabazhito isp Caballito Chakarita isp Chacarita Koglan isp Coghlan Kolehyales isp Colegiales Konstitusjon isp Constitucion Flores isp Flores Floresta isp Floresta La Boka isp La Boca La Paternal isp La Paternal Linyers isp Liniers Mataderos isp Mataderos Monte Kastro isp Monte Castro Monserrat isp Monserrat Nueva Pompeya isp Nueva Pompeya Nunyes isp Nunez Palermo isp Palermo Parke Avelyaneda isp Parque Avellaneda Parke Chakabuko isp Parque Chacabuco Parke Chas isp Parque Chas Parke Patrisjos isp Parque Patricios Puerto Madero isp Puerto Madero Rekoleta isp Recoleta Retiro isp Retiro Saavedra isp Saavedra San Kristobal isp San Cristobal San Nikolas isp San Nicolas San Telmo isp San Telmo Veles Sarsfild isp Velez Sarsfield Versal isp Versalles Vilya Krespo isp Villa Crespo Vilya del Parke isp Villa del Parque Vilya Devoto isp Villa Devoto Vilya Heneral Mitre isp Villa Gral Mitre Vilya Lugano isp Villa Lugano Vilya Luro isp Villa Luro Vilya Ortusar isp Villa Ortuzar Vilya Puerrejdon isp Villa Pueyrredon Vilya Real isp Villa Real Vilya Riachuelo isp Villa Riachuelo Vilya Santa Rita isp Villa Santa Rita Vilya Soldati isp Villa Soldati Vilya Urkisa isp Villa Urquiza Komuni Buenos Ajresa Krim togo misto neoficijno podilyayetsya na bilsh nizh 110 rajoniv 2005 roku vlada Buenos Ajresa takozh uhvalila dodatkovij podil mista na 15 komun Retiro San Nikolas Puerto Madero San Telmo Monserrat i Konstitusjon Rekoleta San Kristobal i Balvanera La Boka Barrakas Parke Patrisjos i Nueva Pompeya Almagro i Boedo Kabazhito Flores i Parke Chakabuko Vilya Soldati Vilya Riachuelo i Vilya Lugano Parke Avelyaneda Linyers i Mataderos Vilya Real Monte Kastro Versal Floresta Veles Sarsfild i Vilya Luro Vilya Heneral Mitre Vilya Devoto Vilya del Parke i Vilya Santa Rita Koglan Saavedra Vilya Urkisa i Vilya Puejrredon Belgrano Nunyes i Kolehyales Palermo Chakarita Vilya Krespo Paternal Vilya Ortusar Agronomiya i Parke ChasMista pobratimiBuenos Ajres maye veliku kilkist mist pobratimiv Asunsjon 2002 Almeriya 2008 Barselona 1985 1990 Bilbao 1992 Kadis 1975 Karakas 1982 Guadis 1987 Madrid 1975 Salamanka 2006 Santa Krus de La Palma Ov yedo 1982 Santyago de Kompostela Sevilya 1976 Vigo 1992 Tariha La Pas Bangkok Belgrad 1990 Berlin 1994 Afini 1992 Bogota 1986 Medelyin Barrankilya Brazilia 1986 1997 Portu Alegri 1995 Rio de Zhanejro 1996 San Paulu 1999 Kejptaun Damask 1989 Kayir 1992 Yerevan 2000 Stambul Genuya 1991 Lukka 2003 Kalyari Milan 1998 Neapol 1990 Rim 1987 Ferrara 2004 Lima 1983 Kusko 1986 Yerusalim Tel Aviv 1958 Kiyiv 1993 Nyu Jork Panama San Hose Lisabon 1992 Managua London Mayami 1978 Montevideo 1975 Moskva 1990 Osaka 1990 Ottava 1998 Parizh 1999 Tuluza 1990 Pekin 1991 1993 Praga 1992 Kito Rotterdam 1990 Santyago de Chili 1992 Santo Domingo 1991 Seul 1992 Varshava 1992 Zagreb 1998 Mehiko 1997 Kishiniv Rejk yavik GavanaDiv takozh7850 Buenos Ajres asteroyid nazvanij na chest mista Primitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 chervnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 14 veresnya 2011 Procitovano 16 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 3 bereznya 2014 Procitovano 16 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http legislacao prefeitura sp gov br leis lei 14471 de 10 de julho de 2007 https old kyivcity gov ua files 2018 2 15 Mista pobratymy pdf https kyivcity gov ua kyiv ta miska vlada pro kyiv mista pobratimi z yakimi kiyevom pidpisani dokumenti pro poridnennya druzhbu spivrobitnitstvo partnerstvo https kvs gov spb ru en agreements PDF Arhiv originalu PDF za 9 serpnya 2006 Procitovano 9 serpnya 2006 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 24 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Luna Felix 2002 Buenos Aires y el Pais Stockcero originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 30 travnya 2021 isp Registro estadistico de la provincia de Buenos Aires 1860 Procitovano 20 lyutogo 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya isp La oposicion espanola a la revolucion por la independencia en el Rio de la Plata entre 1810 y 1820 parametros politicos y juridicos para la suerte de los espanoles europeos LIT Verlag Munster 2000 originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 30 travnya 2021 isp Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 chervnya 2017 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 10 serpnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www elbarriopueyrredon com ar ediciones 2010 mayo noticias bicentenario ciudad shtml nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 chervnya 2010 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 serpnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 serpnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 serpnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 serpnya 2009 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya PDF Arhiv originalu PDF za 17 serpnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 lipnya 2011 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 chervnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Spanish Servicio Meteorologico Nacional Arhiv originalu za 29 grudnya 2016 Procitovano 18 February 2016 Buenos Aires Climate Normals 1961 1990 National Oceanic and Atmospheric Administration Procitovano 3 January 2016 Station 87585 Buenos Aires Observatorio Global station data 1961 1990 Sunshine Duration Deutscher Wetterdienst Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2017 Procitovano 12 January 2016 Station 87585 Buenos Aires Observatorio Global station data 1961 1990 Sunshine Duration Deutscher Wetterdienst Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2017 Procitovano 12 January 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu PDF za 17 serpnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 chervnya 2008 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 chervnya 2008 Procitovano 24 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 lyutogo 2011 Procitovano 24 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 travnya 2006 Procitovano 24 listopada 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Parnikoza Ivan 18 07 2017 http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 18 07 2017 Parnikoza Ivan 10 09 17 http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 10 09 17 Parnikoza Ivan 10 10 2017 http h ua ukrayinska http h ua Arhiv originalu za 14 listopada 2017 Procitovano 10 10 2017 Anuario Estadisitco de la Ciudad de Buenos Aires 2012 10 21 u Wayback Machine Gobierno de la Ciudad de Buenos Aires Arhiv originalu za 22 travnya 2006 Procitovano 22 travnya 2006 Universidades argentinas lejos en los rankings Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 Arhiv originalu za 20 sichnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 lipnya 2009 Procitovano 16 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 27 chervnya 2006 Procitovano 27 chervnya 2006 Relacion de ciudades hermanadas con Latinoamerica 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Accedido el 17 de agosto de 2007 Documento de declaracion de hermanamiento entre las capitales latinoamericanas 10 travnya 2013 u Wayback Machine Municipalidad de Madrid URL ultimo acceso el 18 11 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 26 lyutogo 2008 Procitovano 26 lyutogo 2008 Buenos Aires y Barranquilla seran ciudades hermanas nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaBuenos Ajres u sestrinskih Vikiproyektah Buenos Ajres u Vikimandrah Buenos Ajres u Vikishovishi BUE NOS A JRES Buenos Aires 12 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Oficijnij sajt Arhivovano 16 zhovtnya 2012 u WebCite isp Informaciya pro misto 12 bereznya 2011 u Wayback Machine isp isp angl Buenos Ajres video 2 grudnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinski akcenti Buenos Ajresa 28 travnya 2016 u Wayback Machine Progulyanka Buenos Ajresom dlya ukrayincya Chastina 1 Pochatki 17 veresnya 2017 u Wayback Machine Rodrigo Leonel Salinas La ciudad de Juan de Garay Morfologia de la Plaza Mayor y de las iglesias jesuiticas de Buenos Aires entre los siglos XVII y XVIII

    Дата публікації:
    Топ