Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Див також Бартоломе Бартоломе Мі тре ісп Bartolomé Mitre 26 червня 1821 19 січня 1906 аргентинський політик військовик і

Бартоломе Мітре

Бартоломе Мітре
Див. також: Бартоломе

Бартоломе́ Мі́тре (ісп. Bartolomé Mitre; 26 червня 1821 — 19 січня 1906) — аргентинський політик, військовик і письменник, президент Аргентини з 1862 до 1868 року.

Бартоломе Мітре
Bartolomé Mitre
ісп. Bartolomé Mitre
image
Президент Аргентини
12 квітня 1862 — 12 жовтня 1868
ВіцепрезидентМаркос Пас
ПопередникХуан Естебан Педернера
НаступникДомінго Фаустіно Сарм'єнто
Губернатор провінції Буенос-Айрес
3 травня 1860 — 12 жовтня 1862
ПопередникФеліпе Льявальйоль
НаступникВісенте Касон
Народився26 червня 1821(1821-06-26)[1][2][…]
Буенос-Айрес, Аргентина[4]
Помер19 січня 1906(1906-01-19)[5][6][…] (84 роки)
Буенос-Айрес, Аргентина[4]
ПохованийРеколета
Відомий яквійськовослужбовець, мовознавець, журналіст, історик, політик, перекладач
КраїнаАргентина
Політична партіяПартія Колорадо
Унітарій (1851—1862)
Ліберал (1862—1874)
Національна партія (1874)
Громадський союз (1890—1891)
Національний громадянський союз (1891—1906)
У шлюбі зДельфіна Ведья де Мітре (1841—1882)
Дітиd, d і d
Нагороди
image image
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у Буенос-Айресі 26 червня 1821 та був хрещений у церкві святого Миколи у Барі (Буенос-Айрес).

Мітре походив з грецького роду Мітропулос (грец. Μητρόπουλος) і його прізвище є парафразом оригінального грецького прізвища.

Мітре був прямим нащадком Янніса Димитріу (грец. Γιάννης Δημητρίου), одного з перших греків, що ступили на землю Аргентини, учасника експедиції Херонімо Луїса де Кабрери, який збудував у 1573 році Кордову.

Родина переїхала до Кармен-де-Патагонеса, коли він був дитиною, й повернулась до Буенос-Айреса у 1827 році.

У 1831 році родина переїхала до Монтевідео, де у 1836 році Мітре вступив до військового училища. Там він вивчився на артилериста, дослужився до звання прапорщика у 1839 році й опублікував свої перші вірші та публіцистику у газетах, в тому числі в «Ініціаторі», забороненій режимом Хуана Мануеля де Росаса.

За політичними поглядами належав до партії Колорадо, внаслідок чого у грудні того ж року взяв участь у битві під Каганьєю на боці Фруктуосо Рівери.

11 січня 1841 він одружився з Дельфін-де-Веде, від якої у нього було дві дочки й чотири сини..

6 грудня 1842 року у званні капітана був серед переможених у Битві при Арройо Гранде.

Брав участь у облозі Монтевідео, під час якої зустрів Джузеппе Гарібальді, яким він захоплювався.

У другій половині 1847 року переїхав до Болівії. У 1848 році Мануель Ісидоро Белзу депортував його до Перу. Знову був депортований до Чилі, де став одним із редакторів газети The Trade (Вальпараїсо) разом із Хуаном Баутістою Альберді. 13 квітня 1890 року приєднався до Громадянського союзу.

Пізніше він працював у газеті Progress, яку заснував Домінго Фаустіно Сарм'єнто.

Повернення

Мітре повернувся до Аргентини після скидання режиму Росаса й очолив повстання 11 вересня 1852 у Буенос-Айресі проти системи федералізму, автором якої був Хусто Хосе де Уркіса.

Мітре призначався на важливі посади в уряді провінції, що відокремилась, включаючи законодавчі органи, військове міністерство й міністерство закордонних справ.

Під час громадянської війни у 1859 році Мітре зазнав поразки у битві під Сепедою від армії Уркіса, який прагнув повернути провінцію до складу конфедерації.

Наступного року Мітре було обрано конституційним губернатором Буенос-Айреса.

Здобувши перемогу у битві під Павоном, у вересні 1861 року, Мітре отримав серйозні поступки від командування національної армії, зокрема поправки до конституції 1853 року, що отримали назву конституційної реформи.

Президент

image
Адміністрація президента Мітре (зліва направо): Геллі-і-Обес, Лукас Гонсалес, Гільєрмо Роусон; Руфіно де Елісальде, Едуардо Коста. (Малюнок Мейєра)

5 жовтня 1862 року Мітре обрано на посаду президента Республіки Аргентина. Нарешті було досягнуто національної єдності.

Розпочався період прогресу і реформ, які торкнулись залізничної системи, організації армії, народної освіти, удосконалення поштової системи, організації Верховного суду, валюти, врегулювання державного боргу, було прийнято метричну систему й започатковано систему громадського кредиту.

Мітре був організатором і першим головнокомандувачем у Війні троїстого союзу (Парагвайська війна), де Аргентина, разом із Бразилією та Уругваєм вторглись у Парагвай.

Подальші роки

Мітре також був засновником (1870) «La Nacion», однієї з найвпливовіших газет Латинської Америки, яка виходить донині, її власниками завжди були нащадки колишнього президента.

У 1871 році він захворів на жовту гарячку під час її епідемії в Буенос-Айресі. Як тільки він видужав, то здійснив поїздку до Бразилії, на прохання тодішнього президента Сарм'єнто, щоб скоригувати остаточні кордони після війни «троїстого союзу».

У 1890 році, Мітре розірвав стосунки з партією автономістів та взяв участь у створенні партії «Громадянський союз». У 1891 році партія розкололась. Мітре очолив Національний громадянський союз, а інша частина партії, що отримала назву Громадянський радикальний союз, стала найстарішою на сьогодні політичною партією Аргентини.

Помер Мітре у Буенос-Айресі 19 січня 1906 року. Його поховано на цвинтарі Реколета у столиці Аргентини.

Історик

Останок років Мітре присвятив написанню мемуарів, статей у газети, виступам, інтенсивному збиранню документів та їхній систематизації.

Його праці Історія Бельграно (четверте розширене видання 1887), три томи Історії Сан-Мартіна (1887, 1888 і 1890) — важлива частина історіографії Аргентини.

Він листувався з онукою борця за незалежність Хосе де Сан-Мартіна Хосефою Домінгою Балькарсе, яка жила й померла у Парижі у 1927 році.

Перекладач і бібліограф

Він переклав з італійської Божественну комедію Данте, а також Енеїду Вергілія.

Його праця як лінгвіста та бібліографа дозволила йому зібрати одну з найкращих латиноамериканських бібліотек. Каталог бібліотеки опублікував посмертно музей Мітре, який було створено у 1907 році згідно з його заповітом, за яким музею було подаровано його бібліотеку, колекції, архіви, меблі тощо.

Цікаві факти

Під час облоги Буенос-Айреса, 2 червня 1853 року, у лоба Мітре влучила куля. Куля влучила у кокарду, яку вишила його дружина Дельфіна, що пом'якшило удар та врятувало йому життя.

Пам'ять

Примітки

  1. Bartolomé Mitre — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  4. Митре Бартоломе // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118784285 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  7. Daily Frappe: Hellenic Community of Argentina [ 1 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. [Χρήστου Δ. Λάζου , Έλληνες στα λαικά απελευθερωτικά κινήματα , Αλεβιζόπουλος Αθήνα 1983, σελ.66] (гр.)
  9. Recuadro Bartolomé Mitre, en Crónica Histórica Argentina, Tomo IV, pág. 126, (1968) Ed. CODEX. (ісп.)
  10. La Divina Comedia traducida por Mitre [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.] (ісп.)
  11. Miguel Ángel De Marco. 1998. Bartolomé Mitre. Biografía. Буенос-Айрес. (ісп.)

Посилання

  • Чемоданова Олена. Історичний портрет Бартоломе Мітре, першого президента об'єднаної Аргентини (1862—1868 рр.) // Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 18–19 квіт. 2018 р. / М-во освіти і науки України, М-во культури України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв; редкол.: М. М. Поплавський (голова), Костиря І. О. (заст. голови) [та ін]. — Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2018. — 286 с.
  • (ісп.)
  • Президентство Мітре (1862—1868) [ 11 лютого 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Div takozh Bartolome Bartolome Mi tre isp Bartolome Mitre 26 chervnya 1821 19 sichnya 1906 argentinskij politik vijskovik i pismennik prezident Argentini z 1862 do 1868 roku Bartolome Mitre Bartolome Mitreisp Bartolome MitrePrezident Argentini12 kvitnya 1862 12 zhovtnya 1868ViceprezidentMarkos PasPoperednikHuan Esteban PederneraNastupnikDomingo Faustino Sarm yentoGubernator provinciyi Buenos Ajres3 travnya 1860 12 zhovtnya 1862PoperednikFelipe LyavaljolNastupnikVisente KasonNarodivsya26 chervnya 1821 1821 06 26 1 2 Buenos Ajres Argentina 4 Pomer19 sichnya 1906 1906 01 19 5 6 84 roki Buenos Ajres Argentina 4 PohovanijRekoletaVidomij yakvijskovosluzhbovec movoznavec zhurnalist istorik politik perekladachKrayinaArgentinaPolitichna partiyaPartiya Kolorado Unitarij 1851 1862 Liberal 1862 1874 Nacionalna partiya 1874 Gromadskij soyuz 1890 1891 Nacionalnij gromadyanskij soyuz 1891 1906 U shlyubi zDelfina Vedya de Mitre 1841 1882 Ditid d i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Buenos Ajresi 26 chervnya 1821 ta buv hreshenij u cerkvi svyatogo Mikoli u Bari Buenos Ajres Mitre pohodiv z greckogo rodu Mitropulos grec Mhtropoylos i jogo prizvishe ye parafrazom originalnogo greckogo prizvisha Mitre buv pryamim nashadkom Yannisa Dimitriu grec Giannhs Dhmhtrioy odnogo z pershih grekiv sho stupili na zemlyu Argentini uchasnika ekspediciyi Heronimo Luyisa de Kabreri yakij zbuduvav u 1573 roci Kordovu Rodina pereyihala do Karmen de Patagonesa koli vin buv ditinoyu j povernulas do Buenos Ajresa u 1827 roci U 1831 roci rodina pereyihala do Montevideo de u 1836 roci Mitre vstupiv do vijskovogo uchilisha Tam vin vivchivsya na artilerista dosluzhivsya do zvannya praporshika u 1839 roci j opublikuvav svoyi pershi virshi ta publicistiku u gazetah v tomu chisli v Iniciatori zaboronenij rezhimom Huana Manuelya de Rosasa Za politichnimi poglyadami nalezhav do partiyi Kolorado vnaslidok chogo u grudni togo zh roku vzyav uchast u bitvi pid Kaganyeyu na boci Fruktuoso Riveri 11 sichnya 1841 vin odruzhivsya z Delfin de Vede vid yakoyi u nogo bulo dvi dochki j chotiri sini 6 grudnya 1842 roku u zvanni kapitana buv sered peremozhenih u Bitvi pri Arrojo Grande Brav uchast u oblozi Montevideo pid chas yakoyi zustriv Dzhuzeppe Garibaldi yakim vin zahoplyuvavsya U drugij polovini 1847 roku pereyihav do Boliviyi U 1848 roci Manuel Isidoro Belzu deportuvav jogo do Peru Znovu buv deportovanij do Chili de stav odnim iz redaktoriv gazeti The Trade Valparayiso razom iz Huanom Bautistoyu Alberdi 13 kvitnya 1890 roku priyednavsya do Gromadyanskogo soyuzu Piznishe vin pracyuvav u gazeti Progress yaku zasnuvav Domingo Faustino Sarm yento PovernennyaMitre povernuvsya do Argentini pislya skidannya rezhimu Rosasa j ocholiv povstannya 11 veresnya 1852 u Buenos Ajresi proti sistemi federalizmu avtorom yakoyi buv Husto Hose de Urkisa Mitre priznachavsya na vazhlivi posadi v uryadi provinciyi sho vidokremilas vklyuchayuchi zakonodavchi organi vijskove ministerstvo j ministerstvo zakordonnih sprav Pid chas gromadyanskoyi vijni u 1859 roci Mitre zaznav porazki u bitvi pid Sepedoyu vid armiyi Urkisa yakij pragnuv povernuti provinciyu do skladu konfederaciyi Nastupnogo roku Mitre bulo obrano konstitucijnim gubernatorom Buenos Ajresa Zdobuvshi peremogu u bitvi pid Pavonom u veresni 1861 roku Mitre otrimav serjozni postupki vid komanduvannya nacionalnoyi armiyi zokrema popravki do konstituciyi 1853 roku sho otrimali nazvu konstitucijnoyi reformi PrezidentAdministraciya prezidenta Mitre zliva napravo Gelli i Obes Lukas Gonsales Gilyermo Rouson Rufino de Elisalde Eduardo Kosta Malyunok Mejyera 5 zhovtnya 1862 roku Mitre obrano na posadu prezidenta Respubliki Argentina Nareshti bulo dosyagnuto nacionalnoyi yednosti Rozpochavsya period progresu i reform yaki torknulis zaliznichnoyi sistemi organizaciyi armiyi narodnoyi osviti udoskonalennya poshtovoyi sistemi organizaciyi Verhovnogo sudu valyuti vregulyuvannya derzhavnogo borgu bulo prijnyato metrichnu sistemu j zapochatkovano sistemu gromadskogo kreditu Mitre buv organizatorom i pershim golovnokomanduvachem u Vijni troyistogo soyuzu Paragvajska vijna de Argentina razom iz Braziliyeyu ta Urugvayem vtorglis u Paragvaj Podalshi rokiMitre takozh buv zasnovnikom 1870 La Nacion odniyeyi z najvplivovishih gazet Latinskoyi Ameriki yaka vihodit donini yiyi vlasnikami zavzhdi buli nashadki kolishnogo prezidenta U 1871 roci vin zahvoriv na zhovtu garyachku pid chas yiyi epidemiyi v Buenos Ajresi Yak tilki vin viduzhav to zdijsniv poyizdku do Braziliyi na prohannya todishnogo prezidenta Sarm yento shob skoriguvati ostatochni kordoni pislya vijni troyistogo soyuzu U 1890 roci Mitre rozirvav stosunki z partiyeyu avtonomistiv ta vzyav uchast u stvorenni partiyi Gromadyanskij soyuz U 1891 roci partiya rozkololas Mitre ocholiv Nacionalnij gromadyanskij soyuz a insha chastina partiyi sho otrimala nazvu Gromadyanskij radikalnij soyuz stala najstarishoyu na sogodni politichnoyu partiyeyu Argentini Pomer Mitre u Buenos Ajresi 19 sichnya 1906 roku Jogo pohovano na cvintari Rekoleta u stolici Argentini IstorikOstanok rokiv Mitre prisvyativ napisannyu memuariv statej u gazeti vistupam intensivnomu zbirannyu dokumentiv ta yihnij sistematizaciyi Jogo praci Istoriya Belgrano chetverte rozshirene vidannya 1887 tri tomi Istoriyi San Martina 1887 1888 i 1890 vazhliva chastina istoriografiyi Argentini Vin listuvavsya z onukoyu borcya za nezalezhnist Hose de San Martina Hosefoyu Domingoyu Balkarse yaka zhila j pomerla u Parizhi u 1927 roci Perekladach i bibliografVin pereklav z italijskoyi Bozhestvennu komediyu Dante a takozh Eneyidu Vergiliya Jogo pracya yak lingvista ta bibliografa dozvolila jomu zibrati odnu z najkrashih latinoamerikanskih bibliotek Katalog biblioteki opublikuvav posmertno muzej Mitre yakij bulo stvoreno u 1907 roci zgidno z jogo zapovitom za yakim muzeyu bulo podarovano jogo biblioteku kolekciyi arhivi mebli tosho Cikavi faktiPid chas oblogi Buenos Ajresa 2 chervnya 1853 roku u loba Mitre vluchila kulya Kulya vluchila u kokardu yaku vishila jogo druzhina Delfina sho pom yakshilo udar ta vryatuvalo jomu zhittya Pam yatPortret Bartolome Mitre rozmisheno na banknoti nominalom 2 argentinskih peso PrimitkiBartolome Mitre 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Mitre Bartolome Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 118784285 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Daily Frappe Hellenic Community of Argentina 1 lyutogo 2010 u Wayback Machine angl Xrhstoy D Lazoy Ellhnes sta laika apeley8erwtika kinhmata Alebizopoylos A8hna 1983 sel 66 gr Recuadro Bartolome Mitre en Cronica Historica Argentina Tomo IV pag 126 1968 Ed CODEX isp La Divina Comedia traducida por Mitre 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine isp Miguel Angel De Marco 1998 Bartolome Mitre Biografia Buenos Ajres ISBN 950 742 907 7 isp PosilannyaChemodanova Olena Istorichnij portret Bartolome Mitre pershogo prezidenta ob yednanoyi Argentini 1862 1868 rr Ukrayina i svit teoretichni ta praktichni aspekti diyalnosti u sferi mizhnarodnih vidnosin materiali Mizhnar nauk prakt konf m Kiyiv 18 19 kvit 2018 r M vo osviti i nauki Ukrayini M vo kulturi Ukrayini Kiyiv nac un t kulturi i mistectv redkol M M Poplavskij golova Kostirya I O zast golovi ta in Kiyiv Vid centr KNUKiM 2018 286 s isp Prezidentstvo Mitre 1862 1868 11 lyutogo 2011 u Wayback Machine isp

Дата публікації:
Топ