Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Хухрою (12 — 13 червня 1668 року) — битва між козацько-татарським військом на чолі з гетьманом П. Дорошенком і Алша-мурзою та московським військом воєводи Гр. Ромодановського під час московсько-української війни 1668-1669 років. У серії військових зіткнень козаки та татари примусили царські сили до відступу, проте не змогли завдати супротивнику рішучої поразки.
| Битва під Хухрою | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Московсько-українська війна 1668—1669 | |||||||
 Козаки сердюцького полку. Картина XVII ст. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Гетьманщина  Кримське ханство |  Московське царство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Петро Дорошенко Алша-мурза | Григорій Ромодановський | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 13 000 козаків (10 000 кінноти, 8 000 піхоти), 15 000 татар, 20 — 25 гармат | 9 000-25000 московських військ з них 3000 козаки | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невідомо | 5 900 вбитих, поранених і полонених за всю кампанію літа-осені 1668 року | ||||||
Передісторія
Наприкінці січня — на початку лютого 1668 року розпочалась війна між урядом гетьмана Ів. Брюховецького та Московським царством. Гетьман і козацька старшина Лівобережної України, обурені Андрусівським перемир’ям 1667 року між Москвою та Варшавою, що закріплювало поділ Гетьманщини по Дніпру, та погіршенням соціально-економічного становища козацтва внаслідок реалізації Московських статтей 1665 року, на раді у Гадячі 19 січня вирішили порвати з московським підданством і просити протекції у султана Османської імперії. Іван Брюховецький також почав перемови із правобережним гетьманом Петром Дорошенком і кримським ханом Аділь-Ґераєм про військову допомогу.
У лютому 1668 року лівобережні козаки за підтримки запорожців атакували московські залоги, що були розміщені у 15-ти найбільших містах. У десяти лівобережних містах — Гадячі (тодішня столиця), Полтаві, Батурині, Сосниці, Глухові, Миргороді, Прилуках, Стародубі, Новгороді-Сіверському та Лубнах — царські гарнізони вдалося знищити або роззброїти. У Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові та Острі московські залоги встояли, почалась їхня облога козаками (окрім Києва, що не був охоплений повстанням).
Паралельно на Слобожанщині повстання підняв харківський полковник Іван Сірко. Його козакам вдалося звільнити низку міст, але Суми та Харків встояли і до середини березня повстання вщухло.
У середині лютого московський володар Олексій Михайлович видав указ про збір війська для масштабного походу на Лівобережну Україну. Згідно з московським планом, Бєлгородський полк воєводи князя Григорія Ромодановського мав наступати на Полтаву, відрізавши Брюховецького від Запоріжжя та союзного Кримського ханства. Смоленський полк воєводи Костянтина Щербатова наступав з півночі — на Стародуб і Новгород-Сіверський. Севський (Великий) полк воєводи Петра Долгорукова мав захопити Глухів і рухатися далі вглиб території Ніжинського полку.
Облога Котельви
30 березня військо Гр. Ромодановського вторглося на територію Гетьманщини та обложило Котельву — прикордонне сотенне місто. Там зосередилися значні козацькі сили — Гадяцький полк на чолі з полковником Семеном Остренком, частина Полтавського полку з наказним полковником Іваном Бугаєм і кількасот запорожців — загалом до 5 тисяч вояків. Ромодановський не міг продовжувати наступ на Полтаву, залишивши такі сили у себе в тилу.
Облога Котельви царськими військами затягнулася. Козаки вміло боронилися та регулярно здійснювали вилазки проти московського війська. На початку травня московська розвідка доносила, що в обложених закінчується фураж для худоби та коней, але решти запасів вистачить ще надовго.
Тим часом, в Опішні за 15 верст від Котельви почали збиратися козацькі сили для деблокади міста. Кошовий отаман Ів. Білковський та полтавський полковник К. Кублицький наприкінці травня привели до Опішні 4 тисячі козаків. Гетьман Ів. Брюховецький у цей час стояв у Гадячі, очікуючи підходу кримських татар.
31 травня Гр. Ромодановський отримав звістку, що татари переправляються через Ворсклу, а правобережний гетьман П. Дорошенко — з військом переправляється через Дніпро. 2 червня гетьман Брюховецький виступив із Гадяча на з’єднання з кримськими татарами.
7 червня війська Дорошенка та Брюховецького стали двома таборами на Сербиному полі біля Диканьки. Мала відбутися спільна генеральна рада, але перед її початком Брюховецького заарештували правобережні козаки та привели до табору Дорошенка. 8 червня над лівобережним гетьманом зчинили самосуд, а Петра Дорошенка проголосили гетьманом «обох сторін Дніпра».
10 червня козацько-татарське військо на чолі з Дорошенком та Алша-мурзою виступило із Великих Будищ у напрямку Котельви — щоб деблокувати місто.
Сили сторін
Згідно з московськими донесеннями, під булавою П. Дорошенка зібралося 5 лівобережних і 7 правобережних полків. Це — Переяславський полк Р. Дмитрашка-Райчі, Прилуцький полк Ів. Щербини, Лубенський полк наказного полковника Уст. Лещенка, Полтавський полк К. Кублицького, частина Ніжинського полку на чолі з наказним полковником М. Шендюхом, Чигиринський полк Андр. Дорошенка, Корсунський полк Гн. Уляновського, Черкаський полк Як. Головченка, Канівський полк Як. Лизогуба, Торговицький полк Ст. Щербини, Уманський полк М. Ханенка, Білоцерківський полк Ст. Бутенка. Сердюками командував полковник Дм. Серденя.
Татари, що потрапили в полон до московитів, свідчили, що у гетьмана було 10 тисяч кінних козаків і 8 тисяч піхоти. За іншими даними — козацьке військо налічувало понад 20 тисяч.
Татарське військо очолював Алша-мурза Ширінський (Олша, Алі-шах), племінник Ширін-Бея — голови знатного кримськотатарського роду Ширін. Під його командою перебувало 9 мурз. У джерелах згадуються Муратша-мурза із ногайського роду Мансурів і Салман (Салмаша) із роду Аргін.
Московські донесення найчастіше обчислюють чисельність татарського війська у 22 тисячі. Сучасний російський історик Іг. Бабулін вважає, що татар було не більше 15 тисяч, зважаючи, що кримський хан не брав участь у поході.
Польський хроніст Й. Єрлич оцінював чисельність козаків П. Дорошенка у 40 тисяч, татар — у 60 тисяч.
Бєлгородський полк Гр. Ромодановського на початку 1668 року, згідно з воєводськими звітами, налічував 14 506 ратників. Під командою князя також було 5 390 слобідських козаків. Згідно з дослідженням російського історика Іг. Бабуліна, під Котельву воєвода виступив не з усім полком, а мав приблизно 9 тисяч вояків. Це, зокрема — 5 050 рейтарів і копійників під командуванням князя Юр. Барятинського, 1 755 солдатів «нового строю» та драгунів, 1 632 козаки Острогозького та Сумського полків на чолі з полковником Ів. Дзиковським.
Перебіг битви
11 червня військо П. Дорошенка та Алша-мурзи почало переправлятися через Ворсклу — за десять верст від московського табору. Відбулись перші сутички зі сторожовими загонами царського війська. Також двом московитам вдалося втекти з татарського полону. Вони прибігли до табору Гр. Ромодановського та повідомили, що «крымской де хан со всею ордою пришед на Орель и будет к Дорошенку на помочь тотчас».
Довідавшись про наближення хана (ця інформація не відповідала дійсності), московський воєвода вирішив зняти облогу з Котельви. У ніч на 12 червня московська армія збудувала вагенбург (табір з возів) та почала рух на північ — у бік Охтирки. Козаки та татари не наважилися на нічну атаку.
За ніч московити пройшли сім верст, дійшовши до села Хухри. На світанку вони почали переправлятися через однойменну річку. У цей момент їх з півдня атакували козацькі полки та татарські чамбули. Запеклий бій, за словами московського воєводи, тривав понад п’ять годин. Зрештою, московитам вдалося переправитися на правий берег. Слідом за ними переправилися і війська П. Дорошенка та Алша-мурзи. Вони вдруге атакували, спробувавши відрізати ар’єргард московської армії від основних сил. Ромодановському довелося перегрупувати військо, відправивши на «задні полки» воєводу П. Скуратова. Московити відбили всі атаки. Воєвода згодом звітував, що захопив два козацькі прапори та взяв у полон двох сердюків-молдаван.
Царські війська продовжили рух та почали переправу через річку Криничну (Мошенку) — за дві версти від Хухри. Ромодановський наказав переправлятися «обозом» — не покидаючи вагенбург. Козаки та татари цього разу вирішили перевірити на міцність авангард московського війська — обійшли верхів’я річки та атакували з правого берега. Почався третій за день запеклий бій. Згідно з донесенням Ромодановського, сили Дорошенка та Алша-мурзи провели три атаки — у кінному та пішому строю («учинили три напуска и приступы жестокие»), проте не змогли прорвати оборону.
Четвертий бій відбувся «за годину до ночі». Козацька піхота зайняла позиції на лівому березі Ворскли, козацька кіннота та татари атакували «зі степу» — з району села Велике Озеро. Бій тривав три години, але спроби затиснути московське військо у кліщі не мали успіху.
У ніч на 13 червня Дорошенко та Алша-мурза підійшли до околиці Охтирки. Там вони вп’яте спробували розгромити військо Ромодановського. Цього разу московський воєвода вирішив не відсиджуватися за возами, а вивів частину війська в поле. Московити знову відбили козацько-татарський наступ. Зрозумівши, що оборону князя не прорвати, Дорошенко та Алша-мурза відійшли у бік Котельви. Ромодановський вступив до Охтирки.
Результат битви
Обидві сторони заявили про свою перемогу. Григорій Ромодановський негайно відправив посланця у Москву зі звісткою про щасливий відхід до Охтирки та перемогу над козаками та татарами. Водночас, коломенський воєвода Ф. Греков писав царю, що Ромодановського Дорошенко та татари «с обозу збили и Котелву очистили», маючи на увазі деблокаду міста та відступ московитів.
Сам гетьман П. Дорошенко згодом писав, що його метою було звільнити Котельву від облоги. Забезпечивши деблокаду і відхід ворога, він «за боярином дале не пошел».
До західної преси дійшли чутки про розгром московитів та навіть захоплення Ромодановського в полон. Про це, зокрема, написала брюссельська газета «Relations veritables». А ліонська «Gazette» стверджувала, що «татари за Дніпром перемогли московитів, а козаки облягають Білу Церкву».
Якщо оцінювати результати битви об’єктивно, то варто зазначити, що Дорошенку та Алша-мурзі вдалося зняти облогу з Котельви та примусити московське військо до відступу за межі Гетьманщини. Водночас, московити уникли розгрому.
Обидві сторони зазнали значних втрат у запеклих боях. Втрати Бєлгородського полку за весь похід улітку-восени 1668 року, згідно з документами, склали 276 убитих, 141 зниклого безвісти, 87 полонених і 1 386 поранених. Втрати козаків і татар невідомі, але, ймовірно, були більшими.
Наслідки
16 червня козацько-татарське військо виступило з-під Котельви на Слобідську Україну. П. Дорошенко намагався підняти там нове повстання проти московської влади. На бік гетьмана перейшли козаки у Мерефі, у той же час — міста Колонтаїв і Красний Кут здаватися відмовились. Повстання спалахнуло у Печенігах, місцеві козаки намагалися захопити Чугуїв, але були розбиті військом харківського полковника Ф. Ріпка.
Дорошенко та Алша-мурза стали табором біля Ромнів та відправили частину війська у рейд на Глухів та прикордонні московські війська. 21 червня татари та козаки на чолі з Муратша-мурзою та Ів. Бугаєм зняли облогу з Глухова, змусивши відійти московського воєводу Гр. Куракіна. Таким чином, всі московські сили вторгнення були витіснені за межі Гетьманщини. Проте 3 — 6 липня татарсько-козацькі війська зазнали нищівної . Позбувшись підтримки татар, П. Дорошенко 8 липня відступив на Правобережжя, залишивши на Лівобережжі наказним гетьманом Д. Многогрішного.
Джерела
- Бабулин Иг. Война за возвращение Украины 1668-1669 гг. — Москва, 2021.
- Горобець В. «Волимо царя східного...»: Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — Київ, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Huhroyu 12 13 chervnya 1668 roku bitva mizh kozacko tatarskim vijskom na choli z getmanom P Doroshenkom i Alsha murzoyu ta moskovskim vijskom voyevodi Gr Romodanovskogo pid chas moskovsko ukrayinskoyi vijni 1668 1669 rokiv U seriyi vijskovih zitknen kozaki ta tatari primusili carski sili do vidstupu prote ne zmogli zavdati suprotivniku rishuchoyi porazki Bitva pid HuhroyuMoskovsko ukrayinska vijna 1668 1669Kozaki serdyuckogo polku Kartina XVII st Kozaki serdyuckogo polku Kartina XVII st Data 12 13 chervnya 1668Misce Perepravi cherez richki Huhru ta Krinichnu okolici sil Huhri ta Moshenki mista Ohtirki nini Ohtirskij rajon Sumskoyi oblasti Rezultat Taktichna peremoga vijsk Petra DoroshenkaStoroniGetmanshina Krimske hanstvo Moskovske carstvoKomanduvachi Petro Doroshenko Alsha murza Grigorij RomodanovskijVijskovi sili13 000 kozakiv 10 000 kinnoti 8 000 pihoti 15 000 tatar 20 25 garmat 9 000 25000 moskovskih vijsk z nih 3000 kozakiVtratiNevidomo 5 900 vbitih poranenih i polonenih za vsyu kampaniyu lita oseni 1668 rokuPeredistoriyaNaprikinci sichnya na pochatku lyutogo 1668 roku rozpochalas vijna mizh uryadom getmana Iv Bryuhoveckogo ta Moskovskim carstvom Getman i kozacka starshina Livoberezhnoyi Ukrayini obureni Andrusivskim peremir yam 1667 roku mizh Moskvoyu ta Varshavoyu sho zakriplyuvalo podil Getmanshini po Dnipru ta pogirshennyam socialno ekonomichnogo stanovisha kozactva vnaslidok realizaciyi Moskovskih stattej 1665 roku na radi u Gadyachi 19 sichnya virishili porvati z moskovskim piddanstvom i prositi protekciyi u sultana Osmanskoyi imperiyi Ivan Bryuhoveckij takozh pochav peremovi iz pravoberezhnim getmanom Petrom Doroshenkom i krimskim hanom Adil Gerayem pro vijskovu dopomogu U lyutomu 1668 roku livoberezhni kozaki za pidtrimki zaporozhciv atakuvali moskovski zalogi sho buli rozmisheni u 15 ti najbilshih mistah U desyati livoberezhnih mistah Gadyachi todishnya stolicya Poltavi Baturini Sosnici Gluhovi Mirgorodi Prilukah Starodubi Novgorodi Siverskomu ta Lubnah carski garnizoni vdalosya znishiti abo rozzbroyiti U Kiyevi Pereyaslavi Nizhini Chernigovi ta Ostri moskovski zalogi vstoyali pochalas yihnya obloga kozakami okrim Kiyeva sho ne buv ohoplenij povstannyam Paralelno na Slobozhanshini povstannya pidnyav harkivskij polkovnik Ivan Sirko Jogo kozakam vdalosya zvilniti nizku mist ale Sumi ta Harkiv vstoyali i do seredini bereznya povstannya vshuhlo U seredini lyutogo moskovskij volodar Oleksij Mihajlovich vidav ukaz pro zbir vijska dlya masshtabnogo pohodu na Livoberezhnu Ukrayinu Zgidno z moskovskim planom Byelgorodskij polk voyevodi knyazya Grigoriya Romodanovskogo mav nastupati na Poltavu vidrizavshi Bryuhoveckogo vid Zaporizhzhya ta soyuznogo Krimskogo hanstva Smolenskij polk voyevodi Kostyantina Sherbatova nastupav z pivnochi na Starodub i Novgorod Siverskij Sevskij Velikij polk voyevodi Petra Dolgorukova mav zahopiti Gluhiv i ruhatisya dali vglib teritoriyi Nizhinskogo polku Obloga KotelviDokladnishe Obloga Kotelvi 30 bereznya vijsko Gr Romodanovskogo vtorglosya na teritoriyu Getmanshini ta oblozhilo Kotelvu prikordonne sotenne misto Tam zoseredilisya znachni kozacki sili Gadyackij polk na choli z polkovnikom Semenom Ostrenkom chastina Poltavskogo polku z nakaznim polkovnikom Ivanom Bugayem i kilkasot zaporozhciv zagalom do 5 tisyach voyakiv Romodanovskij ne mig prodovzhuvati nastup na Poltavu zalishivshi taki sili u sebe v tilu Obloga Kotelvi carskimi vijskami zatyagnulasya Kozaki vmilo boronilisya ta regulyarno zdijsnyuvali vilazki proti moskovskogo vijska Na pochatku travnya moskovska rozvidka donosila sho v oblozhenih zakinchuyetsya furazh dlya hudobi ta konej ale reshti zapasiv vistachit she nadovgo Pejzazh v Opishni Suchasnij viglyad Tim chasom v Opishni za 15 verst vid Kotelvi pochali zbiratisya kozacki sili dlya deblokadi mista Koshovij otaman Iv Bilkovskij ta poltavskij polkovnik K Kublickij naprikinci travnya priveli do Opishni 4 tisyachi kozakiv Getman Iv Bryuhoveckij u cej chas stoyav u Gadyachi ochikuyuchi pidhodu krimskih tatar 31 travnya Gr Romodanovskij otrimav zvistku sho tatari perepravlyayutsya cherez Vorsklu a pravoberezhnij getman P Doroshenko z vijskom perepravlyayetsya cherez Dnipro 2 chervnya getman Bryuhoveckij vistupiv iz Gadyacha na z yednannya z krimskimi tatarami 7 chervnya vijska Doroshenka ta Bryuhoveckogo stali dvoma taborami na Serbinomu poli bilya Dikanki Mala vidbutisya spilna generalna rada ale pered yiyi pochatkom Bryuhoveckogo zaareshtuvali pravoberezhni kozaki ta priveli do taboru Doroshenka 8 chervnya nad livoberezhnim getmanom zchinili samosud a Petra Doroshenka progolosili getmanom oboh storin Dnipra 10 chervnya kozacko tatarske vijsko na choli z Doroshenkom ta Alsha murzoyu vistupilo iz Velikih Budish u napryamku Kotelvi shob deblokuvati misto Sili storinKrimskij tatarin Malyunok 1707 roku Zgidno z moskovskimi donesennyami pid bulavoyu P Doroshenka zibralosya 5 livoberezhnih i 7 pravoberezhnih polkiv Ce Pereyaslavskij polk R Dmitrashka Rajchi Priluckij polk Iv Sherbini Lubenskij polk nakaznogo polkovnika Ust Leshenka Poltavskij polk K Kublickogo chastina Nizhinskogo polku na choli z nakaznim polkovnikom M Shendyuhom Chigirinskij polk Andr Doroshenka Korsunskij polk Gn Ulyanovskogo Cherkaskij polk Yak Golovchenka Kanivskij polk Yak Lizoguba Torgovickij polk St Sherbini Umanskij polk M Hanenka Bilocerkivskij polk St Butenka Serdyukami komanduvav polkovnik Dm Serdenya Tatari sho potrapili v polon do moskovitiv svidchili sho u getmana bulo 10 tisyach kinnih kozakiv i 8 tisyach pihoti Za inshimi danimi kozacke vijsko nalichuvalo ponad 20 tisyach Tatarske vijsko ocholyuvav Alsha murza Shirinskij Olsha Ali shah pleminnik Shirin Beya golovi znatnogo krimskotatarskogo rodu Shirin Pid jogo komandoyu perebuvalo 9 murz U dzherelah zgaduyutsya Muratsha murza iz nogajskogo rodu Mansuriv i Salman Salmasha iz rodu Argin Moskovski donesennya najchastishe obchislyuyut chiselnist tatarskogo vijska u 22 tisyachi Suchasnij rosijskij istorik Ig Babulin vvazhaye sho tatar bulo ne bilshe 15 tisyach zvazhayuchi sho krimskij han ne brav uchast u pohodi Polskij hronist J Yerlich ocinyuvav chiselnist kozakiv P Doroshenka u 40 tisyach tatar u 60 tisyach Byelgorodskij polk Gr Romodanovskogo na pochatku 1668 roku zgidno z voyevodskimi zvitami nalichuvav 14 506 ratnikiv Pid komandoyu knyazya takozh bulo 5 390 slobidskih kozakiv Zgidno z doslidzhennyam rosijskogo istorika Ig Babulina pid Kotelvu voyevoda vistupiv ne z usim polkom a mav priblizno 9 tisyach voyakiv Ce zokrema 5 050 rejtariv i kopijnikiv pid komanduvannyam knyazya Yur Baryatinskogo 1 755 soldativ novogo stroyu ta draguniv 1 632 kozaki Ostrogozkogo ta Sumskogo polkiv na choli z polkovnikom Iv Dzikovskim Perebig bitvi11 chervnya vijsko P Doroshenka ta Alsha murzi pochalo perepravlyatisya cherez Vorsklu za desyat verst vid moskovskogo taboru Vidbulis pershi sutichki zi storozhovimi zagonami carskogo vijska Takozh dvom moskovitam vdalosya vtekti z tatarskogo polonu Voni pribigli do taboru Gr Romodanovskogo ta povidomili sho krymskoj de han so vseyu ordoyu prished na Orel i budet k Doroshenku na pomoch totchas Moskovskij voyin pomisnoyi kinnoti XVII st Malyunok 1869 roku Dovidavshis pro nablizhennya hana cya informaciya ne vidpovidala dijsnosti moskovskij voyevoda virishiv znyati oblogu z Kotelvi U nich na 12 chervnya moskovska armiya zbuduvala vagenburg tabir z voziv ta pochala ruh na pivnich u bik Ohtirki Kozaki ta tatari ne navazhilisya na nichnu ataku Za nich moskoviti projshli sim verst dijshovshi do sela Huhri Na svitanku voni pochali perepravlyatisya cherez odnojmennu richku U cej moment yih z pivdnya atakuvali kozacki polki ta tatarski chambuli Zapeklij bij za slovami moskovskogo voyevodi trivav ponad p yat godin Zreshtoyu moskovitam vdalosya perepravitisya na pravij bereg Slidom za nimi perepravilisya i vijska P Doroshenka ta Alsha murzi Voni vdruge atakuvali sprobuvavshi vidrizati ar yergard moskovskoyi armiyi vid osnovnih sil Romodanovskomu dovelosya peregrupuvati vijsko vidpravivshi na zadni polki voyevodu P Skuratova Moskoviti vidbili vsi ataki Voyevoda zgodom zvituvav sho zahopiv dva kozacki prapori ta vzyav u polon dvoh serdyukiv moldavan Carski vijska prodovzhili ruh ta pochali perepravu cherez richku Krinichnu Moshenku za dvi versti vid Huhri Romodanovskij nakazav perepravlyatisya obozom ne pokidayuchi vagenburg Kozaki ta tatari cogo razu virishili pereviriti na micnist avangard moskovskogo vijska obijshli verhiv ya richki ta atakuvali z pravogo berega Pochavsya tretij za den zapeklij bij Zgidno z donesennyam Romodanovskogo sili Doroshenka ta Alsha murzi proveli tri ataki u kinnomu ta pishomu stroyu uchinili tri napuska i pristupy zhestokie prote ne zmogli prorvati oboronu Chetvertij bij vidbuvsya za godinu do nochi Kozacka pihota zajnyala poziciyi na livomu berezi Vorskli kozacka kinnota ta tatari atakuvali zi stepu z rajonu sela Velike Ozero Bij trivav tri godini ale sprobi zatisnuti moskovske vijsko u klishi ne mali uspihu U nich na 13 chervnya Doroshenko ta Alsha murza pidijshli do okolici Ohtirki Tam voni vp yate sprobuvali rozgromiti vijsko Romodanovskogo Cogo razu moskovskij voyevoda virishiv ne vidsidzhuvatisya za vozami a viviv chastinu vijska v pole Moskoviti znovu vidbili kozacko tatarskij nastup Zrozumivshi sho oboronu knyazya ne prorvati Doroshenko ta Alsha murza vidijshli u bik Kotelvi Romodanovskij vstupiv do Ohtirki Rezultat bitviObidvi storoni zayavili pro svoyu peremogu Grigorij Romodanovskij negajno vidpraviv poslancya u Moskvu zi zvistkoyu pro shaslivij vidhid do Ohtirki ta peremogu nad kozakami ta tatarami Vodnochas kolomenskij voyevoda F Grekov pisav caryu sho Romodanovskogo Doroshenko ta tatari s obozu zbili i Kotelvu ochistili mayuchi na uvazi deblokadu mista ta vidstup moskovitiv Sam getman P Doroshenko zgodom pisav sho jogo metoyu bulo zvilniti Kotelvu vid oblogi Zabezpechivshi deblokadu i vidhid voroga vin za boyarinom dale ne poshel Do zahidnoyi presi dijshli chutki pro rozgrom moskovitiv ta navit zahoplennya Romodanovskogo v polon Pro ce zokrema napisala bryusselska gazeta Relations veritables A lionska Gazette stverdzhuvala sho tatari za Dniprom peremogli moskovitiv a kozaki oblyagayut Bilu Cerkvu Yaksho ocinyuvati rezultati bitvi ob yektivno to varto zaznachiti sho Doroshenku ta Alsha murzi vdalosya znyati oblogu z Kotelvi ta primusiti moskovske vijsko do vidstupu za mezhi Getmanshini Vodnochas moskoviti unikli rozgromu Obidvi storoni zaznali znachnih vtrat u zapeklih boyah Vtrati Byelgorodskogo polku za ves pohid ulitku voseni 1668 roku zgidno z dokumentami sklali 276 ubitih 141 zniklogo bezvisti 87 polonenih i 1 386 poranenih Vtrati kozakiv i tatar nevidomi ale jmovirno buli bilshimi Naslidki16 chervnya kozacko tatarske vijsko vistupilo z pid Kotelvi na Slobidsku Ukrayinu P Doroshenko namagavsya pidnyati tam nove povstannya proti moskovskoyi vladi Na bik getmana perejshli kozaki u Merefi u toj zhe chas mista Kolontayiv i Krasnij Kut zdavatisya vidmovilis Povstannya spalahnulo u Pechenigah miscevi kozaki namagalisya zahopiti Chuguyiv ale buli rozbiti vijskom harkivskogo polkovnika F Ripka Doroshenko ta Alsha murza stali taborom bilya Romniv ta vidpravili chastinu vijska u rejd na Gluhiv ta prikordonni moskovski vijska 21 chervnya tatari ta kozaki na choli z Muratsha murzoyu ta Iv Bugayem znyali oblogu z Gluhova zmusivshi vidijti moskovskogo voyevodu Gr Kurakina Takim chinom vsi moskovski sili vtorgnennya buli vitisneni za mezhi Getmanshini Prote 3 6 lipnya tatarsko kozacki vijska zaznali nishivnoyi Pozbuvshis pidtrimki tatar P Doroshenko 8 lipnya vidstupiv na Pravoberezhzhya zalishivshi na Livoberezhzhi nakaznim getmanom D Mnogogrishnogo DzherelaBabulin Ig Vojna za vozvrashenie Ukrainy 1668 1669 gg Moskva 2021 Gorobec V Volimo carya shidnogo Ukrayinskij Getmanat ta rosijska dinastiya do i pislya Pereyaslava Kiyiv 2007