Істо́рія Кіровогра́дської о́бласті починається з III—IV тисячоліття до нашої ери з часів трипільської культури.
Давня історія
Перші люди на території сучасної Кропивниччини з'явилися дуже давно. Племена давніх мисливців, скотарів та землеробів у ході історичного поступу та законів природи безперервно змінювали один одного на цій не завжди гостинній землі. Про найдавніші віхи історії краю свідчать численні викопні пам'ятки, відкриті археологами.
Трипільські поселення, які представляють одну з найяскравіших археологічних культур доби енеоліту, виявлено біля сіл Данилової Балки, Луполового та Сабатинівки Ульянівського району. Найбільші ж поселення епохи Трипілля містилися на території Новоархангельського району - поселення-гіганти Володимирівка та Небелівка. Знайдене археологами давнє поселення біля села Сабатинівки навіть дало назву археологічній культурі пізнього періоду бронзової доби. Сабатинівська культура існувала у XIV–XII століттях до нової ери, мала характерну кам'яну архітектуру, розвинуту, як на той час, металургію та хліборобсько-скотарське господарство.
У 1949 році в Чорному лісі, біля села Богданівки Знам'янського району, було виявлене давнє городище, дослідженням якого займався професор О. І. Тереножкін. Передскіфську культуру, одним із важливих центрів якої було знайдене городище, за топонімічною прив'язкою знахідки археологи охрестили чорноліською. Чорноліська культура являє собою перехідний етап від бронзової до залізної доби та охоплює значний відрізок історії краю. Характеризується орним землеробством, скотарством, високим розвитком ремесел, серед яких особливе місце посідала бронзоливарна справа. У VII столітті до нової ери чорноліські племена, перебуваючи під сильним впливом скіфської степової культури, дали початок новому середньодніпровському землеробському народу — скіфам-орачам, перші писемні згадки про яких знаходимо ще у батька світової історії Геродота.
Перший крок у вітчизняних наукових дослідженнях археологічних пам'яток краю було зроблено у 1763 році, коли за наказом останнього командира Нової Сербії генерал-поручика О. П. Мельгунова в урочищі Кучерові Байраки (тепер — у Знам'янському районі) розкопали скіфський курган під назвою (початок VI століття до нової ери).
Найдавнішим з відомих за своєю назвою народів, чиє перебування (з XI століття до нової ери) на території Кіровоградщини зафіксоване істориками, були кімерійці. У VII столітті до нової ери Кімерію підкорили східні племена скіфів, що спромоглися створити власну державу з ефективною військовою організацією та самобутньою культурою.
До Великої Скіфії як окрема її область входила земля скіфів-орачів, що лежала у межиріччі Дністра і Дніпра. На південь від території скіфів-орачів між Гіпанісом (Південним Бугом) і Борисфеном (Дніпром) простягалася земля алазонів. На межі цих двох народів знаходилася загадкова місцина Ексампей (Екзампай), яку греки називали , бо саме тут був загальноскіфський сакральний центр, де сходилися шляхи з усіх країв Великої Скіфії. Давньогрецький історик Геродот записав, що в Ексампеї стояв велетенський казан, відлитий за наказом царя Аріанта з наміром своєрідного перепису населення — кожний підвладний йому скіф мав принести по наконечнику стріли, з яких і був відлитий пам'ятник величі й могутності скіфської держави та її володаря. Місцевість займала вододіл Чорного Ташлика та , вершина якого з позначкою 269 метрів над рівнем моря знаходиться біля села Вільні Луки Кропивницької сільради Новоукраїнського району області. Це узвишшя серед степів і було центром скіфського царства, де ніби-то стояв священний казан Аріанта. Сакральний центр збігався з географічним центром Великої Скіфії, описаної Геродотом як , що майже вписується у межі сучасної України.
У III столітті до нової ери скіфські народи були підкорені й асимільовані войовничими племенами сарматів. Виникла нова держава — Сарматія, котра відігравала важливу роль на міжнародній арені античного світу.
У першій половині III століття нової ери сарматські завойовники повторили долю скіфів, будучи підкореними племенами готів. Готія набула могутності у середині IV століття нової ери за правління короля Германаріха, довгий час залишалася впливовим гравцем античної історії, вдало воюючи з таким військовим гігантом, як Рим, проте супроти об'єднаного союзу східнослов'янських племен — антів виявилася заслабкою. У 375 році ослаблена і виснажена постійними війнами Готія була розгромлена племенами гунів.
Легендарний цар гунів Аттіла у V столітті нової ери створив могутню і величну державу, терени якої простягались від Волги до Рейну. Сарматія ввійшла до її складу під назвою , управління якою цар доручив своєму старшому синові — . Після смерті Аттіли (453 рік) імперія гунів розпалася.
Колишня Скіфія опинилася під владою нових завойовників — племен обрів (аварів). Далі естафету підкорення цих земель перехопив Хозарський каганат — федерація прикаспійських і причорноморських племен.
В І тисячолітті н. е. територію краю заселяють племена східних слов'ян. Як свідчить давньоруський літопис «Повість врем'яних літ», до розселення східнослов'янських племен в районі Середньої Наддніпрянщини жили племена уличів.
Найдавніша писемна згадка про край датується 1190 роком в «Київському літописі».
Землі сучасної Кропивниччини входили до складу Київської Русі. Саме тут проходила південна лінія укріплень проти кочовиків: печенігів, а згодом половців.
Сліди поселень Київської Русі (ІХ-ХІІІ ст.) знайдені біля сіл Свердликове, Нерубайка, Підвисоке та Торговиця.
Середньовіччя
У першій половині XIV ст. на території сучасного села Торговиця існувало досить велике золотоординське поселення. Підставою для такого датування стали знахідки монет ханів Узбека та Науруза.
Середньовічне місто було ставкою монгольського намісника. Місце для її спорудження мало велике стратегічне значення, адже саме тут містилася основна переправа через річку Синюха та проходив великий торговий шлях, який з'єднував землі Західної та Північної Європи з стародавнім караванним шляхом, продовженням Великого шовкового шляху.
У місті було прокладено водогін, який складався з циліндричних глиняних труб, скріплених між собою вапняним розчином. На березі річки досліджено лазню-hammam східного типу, яка мала подвійну підлогу з пустотами всередині, через які подавалося тепле повітря від печі. Стіни та підлога мали рожевий колір. Це друга подібна знахідка в Україні.
У 1362 році на території Кіровоградщини відбулась одна з наймасштабніших литовсько-татарських битв - Битва на Синіх Водах, внаслідок якої до ВКЛ було приєднано Поділля і відвойовано Київ.
Першим населеним пунктом Новоархангельщини, згаданим у письмових джерелах є сучасне село Торговиця, яке в літописі ХРОНІКА ЛИТОВСЬКА Й ЖМОЙТСЬКА позначене, як перше місто, визволене князем Ольгердом після Синьоводської битви. Це підтверджують і дані археології — під час розкопок міста виявлено залишки спалених будівель, шар попелу та наконечники стріл. Золотоординське місто було спалене, а територія краю ввійшла до складу Великого князівства Литовського.
Згодом містечко відновилося вже під сучасною назвою — Торговиця, ставши важливим торговельним центром на межі лісостепової та степової України. Через нього проходив знаменитий Чорний шлях, який виходив з глибини Польщі, пролягав через Львів, Умань, Торговицю, Бобринець і закінчувався в Криму.
У часи Козаччини Торговиця перетворилася на козацьке містечко, яке було північно-західним форпостом Запорізької Січі. За часів Богдана Хмельницького в 1654 році у Торговиці було відкрито ило, тобто митницю. Першим митником гетьман призначив дозорця на прізвище Астаматій (Остафій Остапаненко). З відкриттям митниці Торговиця дуже швидко стала містечком з багатьма прикордонними і державними службами.
Новий час
У другій половині XV століття ці терени стали частиною земель, на яких виникло Запорізьке козацтво. Пізніше, впродовж майже трьох століть, територія області здебільшого входила до земель «Вольностей Війська Запорізького». Перша битва Визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. під Жовтими Водами відбулася на межі сучасних Кіровоградської та Дніпропетровської областей, в урочищі Княжі Байраки.
Протягом 1648–1649 та 1664–1676 років на території сучасної Кіровоградської області існував Торговицький козацький полк.
З історією краю пов'язана діяльність і кошового отамана Івана Сірка, війська якого базувалися тут, захищаючи козацькі землі від польських і татарських військ. У липні 1661 року його війська неподалік Торговиці розгромили значні сили татар, які вчинили грабіжницький похід на Брацлавщину.
У період Руїни територія краю неодноразово переходила з рук в руки. Під час цих протистоянь населені пункти неодноразово розграбовувалися і руйнувалися.
Після підписання Карловицького миру в 1699 році, територія Правобережжя річки Синюха надовго ввійшла до складу Речі Посполитої. Кордон між нею та Запоріжжям став проходити річками Синюха та Велика Вись.
У Торговиці, яка входила до володінь магнатів Потоцьких, в 1792 році відбулася подія, що кардинальним чином вплинула на історію всієї Центральної та Східної Європи. Тут вперше 14 травня був опублікований Акт, розроблений у Петербурзі під наглядом Катерини II. Цей документ увійшов у історію під назвою Торговицька конфедерація. Акт — це змова польських магнатів, спрямована проти реформ державного люду у Польщі. В її результаті відбувся другий поділ Речі Посполитої. Землі Правобережжя річки Синюха ввійшли до складу Російської імперії, а з 1797 року вони стали частиною Уманського повіту Київської губернії.
Встановлення царської влади над Запоріжжям після підписання Белградського мирного договору 1739 року стало початком відновлення козацького самоврядування. Межиріччя Синюхи, Бугу та Інгульця ввійшло до складу новоствореної Бугогардівської паланки.
1742 року навпроти польського містечка Торговиці за наказом Київського губернатора Бібікова почалося спорудження військового шанця та поселення. Роботами керував полковник Миргородського козачого полку Василь Капніст. За його домовленістю з графом Станіславом Потоцьким осадчий козак Давид Звенигородський привіз з Поділля20 українських сімей для заснування поселення. Військове містечко отримало назву Архангельський городок (Новоархангельськ) та стало центром однойменної козацької сотні Миргородського полку.
У середині XVIII століття розпочалось активне заселення краю вихідцями з Росії, Сербії, Болгарії. У 1752 році було адміністративно засновано Нову Сербію, а в 1754 році — фортецю Святої Єлисавети, що згодом з форштадтами стала Єлисаветградом (сучасний Кропивницький) — центром повіту Херсонської губернії.
Саме на території сучасної Кіровоградщини близько 1785 помер Семен Климовський, автор всесвітньо відомої пісні "Їхав козак за Дунай"
З відміною військових поселень в середині XIX ст. економіка краю розвивалась інтенсивніше. У 1868—1869 рр. залізниця з'єднала Єлисаветград з Одесою і Кременчуком, через три роки — Харковом і Миколаєвом. Розвитку набули підприємства переробної та харчової промисловості.
1917 року територія сучасної Кіровоградської області входить до складу Української Народної Республіки. Надалі Кропивниччина, як і вся Україна стала ареною кровопролитної боротьби за власну державність.
1920 року через територію області проходили військові підрозділи армії УНР, що здійснювали Перший Зимовий похід.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань ці землі надовго окуповані більшовицькими загарбниками.
У 1932–1933 роках в області організовано сталінський геноцид українців.
Освіта, культура
Єлисаветград на межі XIX—ХХ століть був відомий високим рівнем розвитку освіти, музичної та театральної культури. На території краю діяли аматорські гуртки, що дали початок українській професійній трупі, заснованій Марком Кропивницьким у Єлисаветграді восени 1882 р.
Справжні зразки боротьби за незалежність України продемонстрували наші земляки у 1917—1920 роках: це і діяльність Володимира Винниченка на посту голови уряду Української держави, й жертовна відвага тисяч безіменних героїв Канізького повстання та Холодноярської республіки.
У подальшій історії краю відбувалися складні процеси становлення соціалістичної економіки.
Економіка
Область посідала одне з провідних місць за рівнем сільськогосподарського виробництва. На її підприємствах вироблялися будівельні матеріали, меблі, взуття, видобувалось буре вугілля.
Повоєнні втрати
Суворим випробуванням стали роки другої світової війни. Кіровоградщина втратила 92 тис. 860 чоловік, в оборонних та наступальних боях загинуло 152 тис. 155 осіб. Майже 400 звільнювачів області удостоєно звання Героя Радянського Союзу.
Також по Кіровоградській області станом на кінець червня 1945 року за агентурними й слідчими матеріалами на обліку перебували 1063 члени ОУН та особи, запідозрені у належності до націоналістичного підпілля. Із них: заарештовано НКДБ й СМЕРШ – 228; заарештовано німцями й доля їх не встановлена – 77; розроблялося за агентурними справами й справами-формулярами – 163; в розшуку перебувало – 87. Інші ж особи розроблялися за попередніми агентурними справами, на них накопичувався очорнювальний матеріал. Націоналістичне підпілля ОУН діяло на території області до 1950-х років.
У 1958 році Кіровоградську область нагороджено орденом Леніна.
Кіровоградщина у новій Україні
З 24 серпня 1991 року Кіровоградщина є невіддільною складовою Української держави.
Відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», назву області має бути змінено на Кропивницьку [ 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.].
Джерела
- Офіційний сайт обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д.І. Чижевського \ Історія формування Кіровоградської області [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Кіровоградської облдержадміністрації [ 21 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Громко Т. В. Семантичні особливості народної географічної термінології Центральної України (на матеріалі Кіровоградщини). — Кіровоград, 2000. — 175 с.
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (Жовтень 2023) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isto riya Kirovogra dskoyi o blasti pochinayetsya z III IV tisyacholittya do nashoyi eri z chasiv tripilskoyi kulturi Davnya istoriyaGeografiya poshirennya Tripilskoyi arheologichnoyi kulturi Pershi lyudi na teritoriyi suchasnoyi Kropivnichchini z yavilisya duzhe davno Plemena davnih mislivciv skotariv ta zemlerobiv u hodi istorichnogo postupu ta zakoniv prirodi bezperervno zminyuvali odin odnogo na cij ne zavzhdi gostinnij zemli Pro najdavnishi vihi istoriyi krayu svidchat chislenni vikopni pam yatki vidkriti arheologami Tripilski poselennya yaki predstavlyayut odnu z najyaskravishih arheologichnih kultur dobi eneolitu viyavleno bilya sil Danilovoyi Balki Lupolovogo ta Sabatinivki Ulyanivskogo rajonu Najbilshi zh poselennya epohi Tripillya mistilisya na teritoriyi Novoarhangelskogo rajonu poselennya giganti Volodimirivka ta Nebelivka Znajdene arheologami davnye poselennya bilya sela Sabatinivki navit dalo nazvu arheologichnij kulturi piznogo periodu bronzovoyi dobi Sabatinivska kultura isnuvala u XIV XII stolittyah do novoyi eri mala harakternu kam yanu arhitekturu rozvinutu yak na toj chas metalurgiyu ta hliborobsko skotarske gospodarstvo U 1949 roci v Chornomu lisi bilya sela Bogdanivki Znam yanskogo rajonu bulo viyavlene davnye gorodishe doslidzhennyam yakogo zajmavsya profesor O I Terenozhkin Peredskifsku kulturu odnim iz vazhlivih centriv yakoyi bulo znajdene gorodishe za toponimichnoyu priv yazkoyu znahidki arheologi ohrestili chornoliskoyu Chornoliska kultura yavlyaye soboyu perehidnij etap vid bronzovoyi do zaliznoyi dobi ta ohoplyuye znachnij vidrizok istoriyi krayu Harakterizuyetsya ornim zemlerobstvom skotarstvom visokim rozvitkom remesel sered yakih osoblive misce posidala bronzolivarna sprava U VII stolitti do novoyi eri chornoliski plemena perebuvayuchi pid silnim vplivom skifskoyi stepovoyi kulturi dali pochatok novomu serednodniprovskomu zemlerobskomu narodu skifam oracham pershi pisemni zgadki pro yakih znahodimo she u batka svitovoyi istoriyi Gerodota Pershij krok u vitchiznyanih naukovih doslidzhennyah arheologichnih pam yatok krayu bulo zrobleno u 1763 roci koli za nakazom ostannogo komandira Novoyi Serbiyi general poruchika O P Melgunova v urochishi Kucherovi Bajraki teper u Znam yanskomu rajoni rozkopali skifskij kurgan pid nazvoyu pochatok VI stolittya do novoyi eri Najdavnishim z vidomih za svoyeyu nazvoyu narodiv chiye perebuvannya z XI stolittya do novoyi eri na teritoriyi Kirovogradshini zafiksovane istorikami buli kimerijci U VII stolitti do novoyi eri Kimeriyu pidkorili shidni plemena skifiv sho spromoglisya stvoriti vlasnu derzhavu z efektivnoyu vijskovoyu organizaciyeyu ta samobutnoyu kulturoyu Do Velikoyi Skifiyi yak okrema yiyi oblast vhodila zemlya skifiv orachiv sho lezhala u mezhirichchi Dnistra i Dnipra Na pivden vid teritoriyi skifiv orachiv mizh Gipanisom Pivdennim Bugom i Borisfenom Dniprom prostyagalasya zemlya alazoniv Na mezhi cih dvoh narodiv znahodilasya zagadkova miscina Eksampej Ekzampaj yaku greki nazivali bo same tut buv zagalnoskifskij sakralnij centr de shodilisya shlyahi z usih krayiv Velikoyi Skifiyi Davnogreckij istorik Gerodot zapisav sho v Eksampeyi stoyav veletenskij kazan vidlitij za nakazom carya Arianta z namirom svoyeridnogo perepisu naselennya kozhnij pidvladnij jomu skif mav prinesti po nakonechniku strili z yakih i buv vidlitij pam yatnik velichi j mogutnosti skifskoyi derzhavi ta yiyi volodarya Miscevist zajmala vododil Chornogo Tashlika ta vershina yakogo z poznachkoyu 269 metriv nad rivnem morya znahoditsya bilya sela Vilni Luki Kropivnickoyi silradi Novoukrayinskogo rajonu oblasti Ce uzvishshya sered stepiv i bulo centrom skifskogo carstva de nibi to stoyav svyashennij kazan Arianta Sakralnij centr zbigavsya z geografichnim centrom Velikoyi Skifiyi opisanoyi Gerodotom yak sho majzhe vpisuyetsya u mezhi suchasnoyi Ukrayini U III stolitti do novoyi eri skifski narodi buli pidkoreni j asimilovani vojovnichimi plemenami sarmativ Vinikla nova derzhava Sarmatiya kotra vidigravala vazhlivu rol na mizhnarodnij areni antichnogo svitu U pershij polovini III stolittya novoyi eri sarmatski zavojovniki povtorili dolyu skifiv buduchi pidkorenimi plemenami gotiv Gotiya nabula mogutnosti u seredini IV stolittya novoyi eri za pravlinnya korolya Germanariha dovgij chas zalishalasya vplivovim gravcem antichnoyi istoriyi vdalo voyuyuchi z takim vijskovim gigantom yak Rim prote suproti ob yednanogo soyuzu shidnoslov yanskih plemen antiv viyavilasya zaslabkoyu U 375 roci oslablena i visnazhena postijnimi vijnami Gotiya bula rozgromlena plemenami guniv Legendarnij car guniv Attila u V stolitti novoyi eri stvoriv mogutnyu i velichnu derzhavu tereni yakoyi prostyagalis vid Volgi do Rejnu Sarmatiya vvijshla do yiyi skladu pid nazvoyu upravlinnya yakoyu car doruchiv svoyemu starshomu sinovi Pislya smerti Attili 453 rik imperiya guniv rozpalasya Kolishnya Skifiya opinilasya pid vladoyu novih zavojovnikiv plemen obriv avariv Dali estafetu pidkorennya cih zemel perehopiv Hozarskij kaganat federaciya prikaspijskih i prichornomorskih plemen V I tisyacholitti n e teritoriyu krayu zaselyayut plemena shidnih slov yan Yak svidchit davnoruskij litopis Povist vrem yanih lit do rozselennya shidnoslov yanskih plemen v rajoni Serednoyi Naddnipryanshini zhili plemena ulichiv Najdavnisha pisemna zgadka pro kraj datuyetsya 1190 rokom v Kiyivskomu litopisi Zemli suchasnoyi Kropivnichchini vhodili do skladu Kiyivskoyi Rusi Same tut prohodila pivdenna liniya ukriplen proti kochovikiv pechenigiv a zgodom polovciv Slidi poselen Kiyivskoyi Rusi IH HIII st znajdeni bilya sil Sverdlikove Nerubajka Pidvisoke ta Torgovicya SerednovichchyaU pershij polovini XIV st na teritoriyi suchasnogo sela Torgovicya isnuvalo dosit velike zolotoordinske poselennya Pidstavoyu dlya takogo datuvannya stali znahidki monet haniv Uzbeka ta Nauruza Serednovichne misto bulo stavkoyu mongolskogo namisnika Misce dlya yiyi sporudzhennya malo velike strategichne znachennya adzhe same tut mistilasya osnovna pereprava cherez richku Sinyuha ta prohodiv velikij torgovij shlyah yakij z yednuvav zemli Zahidnoyi ta Pivnichnoyi Yevropi z starodavnim karavannim shlyahom prodovzhennyam Velikogo shovkovogo shlyahu U misti bulo prokladeno vodogin yakij skladavsya z cilindrichnih glinyanih trub skriplenih mizh soboyu vapnyanim rozchinom Na berezi richki doslidzheno laznyu hammam shidnogo tipu yaka mala podvijnu pidlogu z pustotami vseredini cherez yaki podavalosya teple povitrya vid pechi Stini ta pidloga mali rozhevij kolir Ce druga podibna znahidka v Ukrayini U 1362 roci na teritoriyi Kirovogradshini vidbulas odna z najmasshtabnishih litovsko tatarskih bitv Bitva na Sinih Vodah vnaslidok yakoyi do VKL bulo priyednano Podillya i vidvojovano Kiyiv Pershim naselenim punktom Novoarhangelshini zgadanim u pismovih dzherelah ye suchasne selo Torgovicya yake v litopisi HRONIKA LITOVSKA J ZhMOJTSKA poznachene yak pershe misto vizvolene knyazem Olgerdom pislya Sinovodskoyi bitvi Ce pidtverdzhuyut i dani arheologiyi pid chas rozkopok mista viyavleno zalishki spalenih budivel shar popelu ta nakonechniki stril Zolotoordinske misto bulo spalene a teritoriya krayu vvijshla do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Zgodom mistechko vidnovilosya vzhe pid suchasnoyu nazvoyu Torgovicya stavshi vazhlivim torgovelnim centrom na mezhi lisostepovoyi ta stepovoyi Ukrayini Cherez nogo prohodiv znamenitij Chornij shlyah yakij vihodiv z glibini Polshi prolyagav cherez Lviv Uman Torgovicyu Bobrinec i zakinchuvavsya v Krimu U chasi Kozachchini Torgovicya peretvorilasya na kozacke mistechko yake bulo pivnichno zahidnim forpostom Zaporizkoyi Sichi Za chasiv Bogdana Hmelnickogo v 1654 roci u Torgovici bulo vidkrito ilo tobto mitnicyu Pershim mitnikom getman priznachiv dozorcya na prizvishe Astamatij Ostafij Ostapanenko Z vidkrittyam mitnici Torgovicya duzhe shvidko stala mistechkom z bagatma prikordonnimi i derzhavnimi sluzhbami Novij chasU 40 h rokah 18st pivnichna chastina such Kirovogradshini nalezhala do zadniprovskih soten Mirgorodskogo polku pivdenna do zemel Vijska ZaporozkogoKirovogradshina na mapi Zaporozhzhya 18 st U drugij polovini XV stolittya ci tereni stali chastinoyu zemel na yakih viniklo Zaporizke kozactvo Piznishe vprodovzh majzhe troh stolit teritoriya oblasti zdebilshogo vhodila do zemel Volnostej Vijska Zaporizkogo Persha bitva Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 rr pid Zhovtimi Vodami vidbulasya na mezhi suchasnih Kirovogradskoyi ta Dnipropetrovskoyi oblastej v urochishi Knyazhi Bajraki Protyagom 1648 1649 ta 1664 1676 rokiv na teritoriyi suchasnoyi Kirovogradskoyi oblasti isnuvav Torgovickij kozackij polk Odin z unikalnih verstovih stovpiv yakimi kozaki poznachali svoyu teritoriyu znajdenij u seli Moshorine Z istoriyeyu krayu pov yazana diyalnist i koshovogo otamana Ivana Sirka vijska yakogo bazuvalisya tut zahishayuchi kozacki zemli vid polskih i tatarskih vijsk U lipni 1661 roku jogo vijska nepodalik Torgovici rozgromili znachni sili tatar yaki vchinili grabizhnickij pohid na Braclavshinu U period Ruyini teritoriya krayu neodnorazovo perehodila z ruk v ruki Pid chas cih protistoyan naseleni punkti neodnorazovo rozgrabovuvalisya i rujnuvalisya Pislya pidpisannya Karlovickogo miru v 1699 roci teritoriya Pravoberezhzhya richki Sinyuha nadovgo vvijshla do skladu Rechi Pospolitoyi Kordon mizh neyu ta Zaporizhzhyam stav prohoditi richkami Sinyuha ta Velika Vis U Torgovici yaka vhodila do volodin magnativ Potockih v 1792 roci vidbulasya podiya sho kardinalnim chinom vplinula na istoriyu vsiyeyi Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Tut vpershe 14 travnya buv opublikovanij Akt rozroblenij u Peterburzi pid naglyadom Katerini II Cej dokument uvijshov u istoriyu pid nazvoyu Torgovicka konfederaciya Akt ce zmova polskih magnativ spryamovana proti reform derzhavnogo lyudu u Polshi V yiyi rezultati vidbuvsya drugij podil Rechi Pospolitoyi Zemli Pravoberezhzhya richki Sinyuha vvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi a z 1797 roku voni stali chastinoyu Umanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vstanovlennya carskoyi vladi nad Zaporizhzhyam pislya pidpisannya Belgradskogo mirnogo dogovoru 1739 roku stalo pochatkom vidnovlennya kozackogo samovryaduvannya Mezhirichchya Sinyuhi Bugu ta Ingulcya vvijshlo do skladu novostvorenoyi Bugogardivskoyi palanki 1742 roku navproti polskogo mistechka Torgovici za nakazom Kiyivskogo gubernatora Bibikova pochalosya sporudzhennya vijskovogo shancya ta poselennya Robotami keruvav polkovnik Mirgorodskogo kozachogo polku Vasil Kapnist Za jogo domovlenistyu z grafom Stanislavom Potockim osadchij kozak David Zvenigorodskij priviz z Podillya20 ukrayinskih simej dlya zasnuvannya poselennya Vijskove mistechko otrimalo nazvu Arhangelskij gorodok Novoarhangelsk ta stalo centrom odnojmennoyi kozackoyi sotni Mirgorodskogo polku U seredini XVIII stolittya rozpochalos aktivne zaselennya krayu vihidcyami z Rosiyi Serbiyi Bolgariyi U 1752 roci bulo administrativno zasnovano Novu Serbiyu a v 1754 roci fortecyu Svyatoyi Yelisaveti sho zgodom z forshtadtami stala Yelisavetgradom suchasnij Kropivnickij centrom povitu Hersonskoyi guberniyi Pam yatnik Semenovi Klimovskomu u seli Moshorine Same na teritoriyi suchasnoyi Kirovogradshini blizko 1785 pomer Semen Klimovskij avtor vsesvitno vidomoyi pisni Yihav kozak za Dunaj Z vidminoyu vijskovih poselen v seredini XIX st ekonomika krayu rozvivalas intensivnishe U 1868 1869 rr zaliznicya z yednala Yelisavetgrad z Odesoyu i Kremenchukom cherez tri roki Harkovom i Mikolayevom Rozvitku nabuli pidpriyemstva pererobnoyi ta harchovoyi promislovosti 1917 roku teritoriya suchasnoyi Kirovogradskoyi oblasti vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Nadali Kropivnichchina yak i vsya Ukrayina stala arenoyu krovoprolitnoyi borotbi za vlasnu derzhavnist 1920 roku cherez teritoriyu oblasti prohodili vijskovi pidrozdili armiyi UNR sho zdijsnyuvali Pershij Zimovij pohid Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan ci zemli nadovgo okupovani bilshovickimi zagarbnikami U 1932 1933 rokah v oblasti organizovano stalinskij genocid ukrayinciv Osvita kulturaYelisavetgrad na mezhi XIX HH stolit buv vidomij visokim rivnem rozvitku osviti muzichnoyi ta teatralnoyi kulturi Na teritoriyi krayu diyali amatorski gurtki sho dali pochatok ukrayinskij profesijnij trupi zasnovanij Markom Kropivnickim u Yelisavetgradi voseni 1882 r Spravzhni zrazki borotbi za nezalezhnist Ukrayini prodemonstruvali nashi zemlyaki u 1917 1920 rokah ce i diyalnist Volodimira Vinnichenka na postu golovi uryadu Ukrayinskoyi derzhavi j zhertovna vidvaga tisyach bezimennih geroyiv Kanizkogo povstannya ta Holodnoyarskoyi respubliki U podalshij istoriyi krayu vidbuvalisya skladni procesi stanovlennya socialistichnoyi ekonomiki EkonomikaDokladnishe Oblast posidala odne z providnih misc za rivnem silskogospodarskogo virobnictva Na yiyi pidpriyemstvah viroblyalisya budivelni materiali mebli vzuttya vidobuvalos bure vugillya Povoyenni vtratiSuvorim viprobuvannyam stali roki drugoyi svitovoyi vijni Kirovogradshina vtratila 92 tis 860 cholovik v oboronnih ta nastupalnih boyah zaginulo 152 tis 155 osib Majzhe 400 zvilnyuvachiv oblasti udostoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Takozh po Kirovogradskij oblasti stanom na kinec chervnya 1945 roku za agenturnimi j slidchimi materialami na obliku perebuvali 1063 chleni OUN ta osobi zapidozreni u nalezhnosti do nacionalistichnogo pidpillya Iz nih zaareshtovano NKDB j SMERSh 228 zaareshtovano nimcyami j dolya yih ne vstanovlena 77 rozroblyalosya za agenturnimi spravami j spravami formulyarami 163 v rozshuku perebuvalo 87 Inshi zh osobi rozroblyalisya za poperednimi agenturnimi spravami na nih nakopichuvavsya ochornyuvalnij material Nacionalistichne pidpillya OUN diyalo na teritoriyi oblasti do 1950 h rokiv U 1958 roci Kirovogradsku oblast nagorodzheno ordenom Lenina Kirovogradshina u novij UkrayiniZ 24 serpnya 1991 roku Kirovogradshina ye neviddilnoyu skladovoyu Ukrayinskoyi derzhavi Vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnogo rezhimiv ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki nazvu oblasti maye buti zmineno na Kropivnicku 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine DzherelaOficijnij sajt oblasnoyi universalnoyi naukovoyi biblioteki imeni D I Chizhevskogo Istoriya formuvannya Kirovogradskoyi oblasti 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt Kirovogradskoyi oblderzhadministraciyi 21 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Gromko T V Semantichni osoblivosti narodnoyi geografichnoyi terminologiyi Centralnoyi Ukrayini na materiali Kirovogradshini Kirovograd 2000 175 s Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Zhovten 2023