Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́нізьке повста́ння — збройне повстання селян Єлисаветградського повіту Херсонської губернії проти австро-німецької окупації у травні-червні 1918 року.
| Канізьке повстання | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Контроль австро-німецьких військ над територією України в 1918 | |||||||||
 Червень 1918 року Повстанці, повішені на крилах вітряка. Червень 1918 року | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| селяни Єлисаветградського повіту |  Австрійські війська Німецькі війська | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Афанасій Данилов М. Шушко-Сущенко | |||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 3000 чол. 2 кулемети | 1 австрійський загін 2 німецькі дивізії гармати, кулемети | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 117 чол. | |||||||||
Назву повстання отримало від села Каніж, що розташовувалось у центрі повсталих сіл і було місцем дислокації штабу та збройного загону самооборони.
Хід повстання
Привід
Приводом до початку збройного повстання стала розправа австрійського військового підрозділу над селянами Павлівки, до якого повернувся колишній поміщик П. Лупенко і виявив, що селяни розікрали його майно. Село було оточено і спалено дві хати; людей зігнали на майдан, де відбулось побиття кийками і шомполами винних у крадіжці.
Підготовка
Після залишення села австрійськими солдатами мешканці Павлівки вбили поміщика та управителя його маєтку і звернулись за допомогою до селян сусіднього Каніжа. Рішення про початок збройної боротьби проти австрійської військової та гетьманської адміністрації було прийняте на зборах представників Володимирської, Канізької та Панчівської волостей.
Селянами було сформовано загін добре озброєних повстанців чисельністю в 80 осіб, які отримали військовий досвід у Першій світовій війні. На чолі загону став член РСДРП Афанасій Данилов; повстанський штаб очолив М. Шушко-Сущенко. Кулемет було взято в Павлівці, 12 тис. патронів до нього — в Оситняжці. Гвинтівки повстанці відібрали у місцевих заможних селян, які не підтримали їх виступ. Священик Федір Крисін благословив селян на початок повстання і став завідувачем лазарету.
За спогадами очевидця повстання Петра Спринчана, з 20 травня на площі біля церкви відбувались наради та заняття зі стройової підготовки для селян, а виступили вони лише після заклику 27 травня.
Бойові дії
20 травня загін у кількості 700 осіб став табором у Канежі біля кладовища. На шляхах встановили варту, плануючи рушити на Павлівку. Однак кінна розвідка виявила, що австрійців там немає, натомість гарнізон стоїть у селі Веселівці. По обіді повстанці швидко знищили австрійський загін у дворі Товстолита на краю Веселівки, більшість солдат якого на той час спали. Вцілілі австрійці втекли до Новомиргорода.
Повстанці захопили коней, зброю та боєприпаси і, розбившись на три частини, розпочали наступ на Арсенівку, де зосереджувались основні сили супротивника. Хоч на цей час кількість повстанців нараховувала вже 3 тис. осіб, австрійські війська були значно краще озброєні, мали багато гармат і кулеметів. Селяни, не досягши результату, були змушені відступити до Каніжа і нібито захопили з собою 8 чоловік полоненими.
Наступні дні після відступу австрійсько-німецьке командування, зволікаючи, підтягувало до Каніжа дві дивізії. Місцевість вивчалась з аероплану, що кружляв над селом. На відправлену в цей час радником штабу повстанців Бурдильним телеграму гетьману Скоропадському з проханням вплинути на хід подій було дано обіцянку не знищувати село (до чого підбурював австро-німецькі війська поміщик Лупенко, брат вбитого), але розправитись з більшовиками.
Придушення
У неділю вранці 3 червня австрійський каральний загін вдерся до Каніжа. Все чоловіче населення села зігнали за огорожу церкви. Учасників повстання було виявлено; вже того ж дня о 20 годині вечора перших 60 чоловік відведено у поле й розстріляно. Частину арештованих селян відвезли до села Володимирівки в маєток поміщика Таранухи і теж розстріляли.
Загалом, було страчено 117 осіб, 109 з яких розстріляно, а 8 — в ніч на 4 червня повішено на крилах вітряка, біля якого повстанці були оточені. 1500 повстанців змогли вирватись із оточення і відступили до лісів Київської губернії (тимчасово штаб перенесли до Василівки) або розосередились по навколишнім селам.
Через кілька днів війська виїхали з Каніжа, залишивши тут лише карний загін з 50 чоловік. Селян, діти яких брали участь у повстанні, примусили сплатити по 1500 карбованців контрибуції кожному, в результаті чого було зібрано 37 тисяч і відправлено в Єлисаветградський банк. Поміщики Луценко, Іванов, Ельворті та Байченкови повернулись до своїх маєтків.
Керівництво повстанців
- Панас (Афанасій) Іванович Данилов — керівник партизанського загону, командувач збройних сил, член РСДРП
- Тимофій Васильович Поліщук — помічник командувача, командир кавалерійського загону
- Марко Трохимович Шушко-Сущенко — начальник штабу
- П. І. Козинський — командир 1-ї роти
- С. І. Спринчан — командир 2-ї роти
- П. В. Данилов — командир 3-ї роти
- С. І. Климов — командир 4-ї роти
- Федір Крисін — завідувач лазарету, колишній священик
- Дмитро Бурдильний — радник при штабі, колишній прапорщик
- Г. М. Смиченко — начальник зв'язку
- Юхим Ніколаєв — керівник постачання продовольства, член РСДРП
- Михайло Данилов
Пам'ять
- В Канізькій ЗОШ функціонує музей-кімната Канізького повстання, відкритий 1967 року.
- В центрі села Каніж в 1958 році було встановлено пам'ятник учасникам повстання.
- На околиці Каніжа поряд з вітряком, де було повішено повстанців, встановлено хрест та меморіальну плиту. Сам вітряк згорів ще за радянської доби, тому замість нього на тому ж фундаменті встановлено зменшену копію.
- На Канізькому цвинтарі у братській могилі поховано 117 учасників повстання.
- У Кропивницькому в приватному секторі мікрорайону Новомиколаївка на честь Канізького повстання названо (вулицю).
Галерея
 |  |  |
Пам'ятний знак учасникам повстання | Пам'ятний хрест повішеним повстанцям | Відновлений вітряк |
Див. також
Примітки
- Спогади учасника повстання І. Т. Покотілова. Лист до І. К. Бойка від 17.03.1966 // Архів М. П. Сухова.
- Спогади свідка повстання Петра Спринчана. Лист від 01.11.1965 // Архів М. П. Сухова.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 25 липня 2012.
Джерела
- Хміль І. В. Канізьке збройне повстання 1918 // Інститут історії України НАН України[недоступне посилання з липня 2019]
- Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004 — С. 112—116.
- Солдатенко В. Ф. Україна в революційну добу: Іст. есе-хроніки. У 4-х т. [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.] — Т. 2. Рік 1918. — К.: Світогляд, 2010. — С. 65.
- В дни Гетманщины // Годы борьбы. Сборник материалов по истории революционного движения на Зиновьевщине. [ 29 червня 2012 у Wayback Machine.] — Зиновьевск: Окружная октябрьская комиссия, 1927. — С. 43-46. (рос.)
- Газетні, рукописні, друковані та епістолярні матеріали з архіву М. П. Сухова.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka nizke povsta nnya zbrojne povstannya selyan Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi proti avstro nimeckoyi okupaciyi u travni chervni 1918 roku Kanizke povstannyaKontrol avstro nimeckih vijsk nad teritoriyeyu Ukrayini v 1918Povstanci povisheni na krilah vitryaka Cherven 1918 roku Povstanci povisheni na krilah vitryaka Cherven 1918 rokuData traven cherven 1918 rokuMisce Yelisavetgradskij povitPrivid rozprava nad selyanami Pavlivki Rezultat rozgrom povstanciv avstro nimeckimi vijskamiStoroniselyani Yelisavetgradskogo povitu Avstrijski vijska Nimecki vijskaKomanduvachiAfanasij Danilov M Shushko SushenkoVijskovi sili3000 chol 2 kulemeti 1 avstrijskij zagin 2 nimecki diviziyi garmati kulemetiVtrati117 chol Nazvu povstannya otrimalo vid sela Kanizh sho roztashovuvalos u centri povstalih sil i bulo miscem dislokaciyi shtabu ta zbrojnogo zagonu samooboroni Hid povstannyaPrivid Privodom do pochatku zbrojnogo povstannya stala rozprava avstrijskogo vijskovogo pidrozdilu nad selyanami Pavlivki do yakogo povernuvsya kolishnij pomishik P Lupenko i viyaviv sho selyani rozikrali jogo majno Selo bulo otocheno i spaleno dvi hati lyudej zignali na majdan de vidbulos pobittya kijkami i shompolami vinnih u kradizhci Pidgotovka Pislya zalishennya sela avstrijskimi soldatami meshkanci Pavlivki vbili pomishika ta upravitelya jogo mayetku i zvernulis za dopomogoyu do selyan susidnogo Kanizha Rishennya pro pochatok zbrojnoyi borotbi proti avstrijskoyi vijskovoyi ta getmanskoyi administraciyi bulo prijnyate na zborah predstavnikiv Volodimirskoyi Kanizkoyi ta Panchivskoyi volostej Selyanami bulo sformovano zagin dobre ozbroyenih povstanciv chiselnistyu v 80 osib yaki otrimali vijskovij dosvid u Pershij svitovij vijni Na choli zagonu stav chlen RSDRP Afanasij Danilov povstanskij shtab ocholiv M Shushko Sushenko Kulemet bulo vzyato v Pavlivci 12 tis patroniv do nogo v Ositnyazhci Gvintivki povstanci vidibrali u miscevih zamozhnih selyan yaki ne pidtrimali yih vistup Svyashenik Fedir Krisin blagosloviv selyan na pochatok povstannya i stav zaviduvachem lazaretu Za spogadami ochevidcya povstannya Petra Sprinchana z 20 travnya na ploshi bilya cerkvi vidbuvalis naradi ta zanyattya zi strojovoyi pidgotovki dlya selyan a vistupili voni lishe pislya zakliku 27 travnya Bojovi diyi 20 travnya zagin u kilkosti 700 osib stav taborom u Kanezhi bilya kladovisha Na shlyahah vstanovili vartu planuyuchi rushiti na Pavlivku Odnak kinna rozvidka viyavila sho avstrijciv tam nemaye natomist garnizon stoyit u seli Veselivci Po obidi povstanci shvidko znishili avstrijskij zagin u dvori Tovstolita na krayu Veselivki bilshist soldat yakogo na toj chas spali Vcilili avstrijci vtekli do Novomirgoroda Povstanci zahopili konej zbroyu ta boyepripasi i rozbivshis na tri chastini rozpochali nastup na Arsenivku de zoseredzhuvalis osnovni sili suprotivnika Hoch na cej chas kilkist povstanciv narahovuvala vzhe 3 tis osib avstrijski vijska buli znachno krashe ozbroyeni mali bagato garmat i kulemetiv Selyani ne dosyagshi rezultatu buli zmusheni vidstupiti do Kanizha i nibito zahopili z soboyu 8 cholovik polonenimi Nastupni dni pislya vidstupu avstrijsko nimecke komanduvannya zvolikayuchi pidtyaguvalo do Kanizha dvi diviziyi Miscevist vivchalas z aeroplanu sho kruzhlyav nad selom Na vidpravlenu v cej chas radnikom shtabu povstanciv Burdilnim telegramu getmanu Skoropadskomu z prohannyam vplinuti na hid podij bulo dano obicyanku ne znishuvati selo do chogo pidburyuvav avstro nimecki vijska pomishik Lupenko brat vbitogo ale rozpravitis z bilshovikami Pridushennya U nedilyu vranci 3 chervnya avstrijskij karalnij zagin vdersya do Kanizha Vse choloviche naselennya sela zignali za ogorozhu cerkvi Uchasnikiv povstannya bulo viyavleno vzhe togo zh dnya o 20 godini vechora pershih 60 cholovik vidvedeno u pole j rozstrilyano Chastinu areshtovanih selyan vidvezli do sela Volodimirivki v mayetok pomishika Taranuhi i tezh rozstrilyali Zagalom bulo stracheno 117 osib 109 z yakih rozstrilyano a 8 v nich na 4 chervnya povisheno na krilah vitryaka bilya yakogo povstanci buli otocheni 1500 povstanciv zmogli virvatis iz otochennya i vidstupili do lisiv Kiyivskoyi guberniyi timchasovo shtab perenesli do Vasilivki abo rozoseredilis po navkolishnim selam Cherez kilka dniv vijska viyihali z Kanizha zalishivshi tut lishe karnij zagin z 50 cholovik Selyan diti yakih brali uchast u povstanni primusili splatiti po 1500 karbovanciv kontribuciyi kozhnomu v rezultati chogo bulo zibrano 37 tisyach i vidpravleno v Yelisavetgradskij bank Pomishiki Lucenko Ivanov Elvorti ta Bajchenkovi povernulis do svoyih mayetkiv Kerivnictvo povstancivPanas Afanasij Ivanovich Danilov kerivnik partizanskogo zagonu komanduvach zbrojnih sil chlen RSDRP Timofij Vasilovich Polishuk pomichnik komanduvacha komandir kavalerijskogo zagonu Marko Trohimovich Shushko Sushenko nachalnik shtabu P I Kozinskij komandir 1 yi roti S I Sprinchan komandir 2 yi roti P V Danilov komandir 3 yi roti S I Klimov komandir 4 yi roti Fedir Krisin zaviduvach lazaretu kolishnij svyashenik Dmitro Burdilnij radnik pri shtabi kolishnij praporshik G M Smichenko nachalnik zv yazku Yuhim Nikolayev kerivnik postachannya prodovolstva chlen RSDRP Mihajlo DanilovPam yatV Kanizkij ZOSh funkcionuye muzej kimnata Kanizkogo povstannya vidkritij 1967 roku V centri sela Kanizh v 1958 roci bulo vstanovleno pam yatnik uchasnikam povstannya Na okolici Kanizha poryad z vitryakom de bulo povisheno povstanciv vstanovleno hrest ta memorialnu plitu Sam vitryak zgoriv she za radyanskoyi dobi tomu zamist nogo na tomu zh fundamenti vstanovleno zmenshenu kopiyu Na Kanizkomu cvintari u bratskij mogili pohovano 117 uchasnikiv povstannya U Kropivnickomu v privatnomu sektori mikrorajonu Novomikolayivka na chest Kanizkogo povstannya nazvano vulicyu GalereyaPam yatnij znak uchasnikam povstannya Pam yatnij hrest povishenim povstancyam Vidnovlenij vitryakDiv takozhAntigetmanske povstannya 1918 Izyumske zbrojne povstannya 1918 Brusilivske zbrojne povstannya 1918 Zvenigorodsko Tarashanske povstannya 1918 rokuPrimitkiSpogadi uchasnika povstannya I T Pokotilova List do I K Bojka vid 17 03 1966 Arhiv M P Suhova Spogadi svidka povstannya Petra Sprinchana List vid 01 11 1965 Arhiv M P Suhova Arhiv originalu za 15 serpnya 2013 Procitovano 25 lipnya 2012 DzherelaHmil I V Kanizke zbrojne povstannya 1918 Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Istoriya Novomirgorodskogo rajonu Avtor uporyadnik O V Mokrickij Kirovograd Centralno Ukrayinske vidavnictvo 2004 S 112 116 ISBN 9665831496 Soldatenko V F Ukrayina v revolyucijnu dobu Ist ese hroniki U 4 h t 8 sichnya 2018 u Wayback Machine T 2 Rik 1918 K Svitoglyad 2010 S 65 V dni Getmanshiny Gody borby Sbornik materialov po istorii revolyucionnogo dvizheniya na Zinovevshine 29 chervnya 2012 u Wayback Machine Zinovevsk Okruzhnaya oktyabrskaya komissiya 1927 S 43 46 ros Gazetni rukopisni drukovani ta epistolyarni materiali z arhivu M P Suhova