Алазо́ни, алізони (грец. Ἁλιζῶνες; Halizonians, Alazones) — плем'я, яке жило в 7-2 століттях до н. е. в басейні Південного Бугу на північ від Ольвії, і згадані в «Одіссеї» Гомера.
Алазони | |
---|---|
Ареал | Південне межиріччя Дністра та Інгульця |
Раса | європеоїди |
Входить до | Скіфію |
Релігія | язичництво |
Дані про них містяться в працях Геродота, Страбона, Павсанія і Стефана Візантійського; Гекатей Мілетський, Менекрат Елейський; Пліній Старший, Палефат. Алазони займались землеробством і вели осілий спосіб життя, вирощували зернові культури, в тому числі просо, сочевицю, а також цибулю, часник. Аполлодор Афінський згадав імена їхніх вождів ─ Одія, Епістроф, які були синами Мекістея.
Там, де річки Тірас (нині Дністер) та Гіпаніс (нині р. Південний Буг) зближують свої річища, знаходилося священне джерело Ексампей, а по Ексампею проходив кордон між алазонами і скіфами-орачами. Алазони — північні сусіди калліпідів.
Колишні місця розселення алазонів на сьогодні ще недостатньо досліджені, територія їх перебування має багато ще не вивчених поселень і городищ скіфського періоду (північ і центр сучасної Миколаївської області), тому зв'язати з ними певну групу археологічних пам'яток важко. Свого часу з цим народом пов'язувалися поховання у зернових ямах, відкриті на території античного поселення біля села Варварівки, що поблизу м. Миколаєва, пізніше — тимчасові стоянки ранньої залізної доби у Побужжі. Зараз вважають, що алазонам належали степові скіфські поховання, локалізовані у Нижньому Побужжі.
Одна частина дослідників відносить їх до протослов'ян, інша — до скіфських племен.
Свідчення з «Історії» Геродота
Від гавані борисфенітів (бо вона розташована якраз посередині приморської частини всієї Скіфії), від неї і далі перший народ, котрий можна зустріти, це калліппіди, які є напів елліни і напів скіфи, над ними є інший народ, що називається алізонами. Вони і калліппіди взагалі мають такий спосіб життя, як і скіфи, але сіють і їдять пшеницю і цибулю та часник і сочевицю та просо. Над алізонами живуть скіфи-оратаї, які сіють пшеницю не для їжі, а на продаж. Ще далі над ними живуть неври, а далі на північ від неврів, наскільки я знаю, є незалюднена країна. Оці народності живуть уздовж річки Гіпанія на заході від Борисфена.
(Історія. 4-а книга 17 уривок)
Третя річка - це Гіпаній, її джерело в Скіфії і починається вона з великого озера, навколо якого пасуться дикі білі коні. І правильно називають це озеро матір'ю Гіпанія. Отже, з нього витікає річка Гіпаній і на відстані п'яти днів шляху в ньому ще небагато води і його вода солодка, але після того на відстані чотирьох днів шляху від моря його вода стає дуже гіркою. Це тому, що в нього вливається одне гірке джерело, яке хоч і зовсім мале, але дуже гірке і його вода змішується з водою Гіпанія, що є великою річкою серед малих, і це джерело надає його воді такий смак. Це джерело є на межі країн скіфів - землеробів і алізонів. Назва цього джерела і місцевості, звідки витікає його вода, по-скіфському Ексампай, а по-еллінському - Священні шляхи. Тирас і Гіпаній у країні алізонів не дуже віддаляються один від одного, але звідти і далі кожен із них розходиться з іншим і відстань між ними розширюється.
(Історія. 4-а книга 52 уривок)
Примітки
- Алазоны // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Щукин В. В., Алазоны, Ализоны /греч. Ἁλιζῶνες; Halizonians, Alazones [ 10 грудня 2017 у Wayback Machine.], 27.11.2010, сайт «Николаевская область. Электронная историческая энциклопедия» (рос.)
- Геродот, «История»: В 9-ти кн. / Пер. Г. А. Стратановского ─ Кн. IV. Мельпомена (1-143) ─ М.: ООО изд. «АСТ», «Ладомир», 2002 г. — № 4.17, 52. (рос.)
Джерела
- Н. О. Гаврилюк. Алазони [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 63. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Історія держави і права України. Словник термінів і понять / В. В. Щукін, Н. В. Сугацька, А. Н. Павлюк ─ К.: Кондор, 2010. ─ С. 6
- Советская историческая энциклопедия: В 16 т. ─ Т.1. − М.: Советская энциклопедия, 1961. (рос.)
- Рыбаков Б. А., Геродотова Скифия [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. Историко-географический анализ / Б. А. Рыбаков ─ М.: Наука, 1979. (рос.)
Посилання
- Гаврилюк Н. О., АЛАЗОНИ [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alazo ni alizoni grec Ἁlizῶnes Halizonians Alazones plem ya yake zhilo v 7 2 stolittyah do n e v basejni Pivdennogo Bugu na pivnich vid Olviyi i zgadani v Odisseyi Gomera AlazoniArealPivdenne mezhirichchya Dnistra ta IngulcyaRasayevropeoyidiVhodit doSkifiyuReligiyayazichnictvo Dani pro nih mistyatsya v pracyah Gerodota Strabona Pavsaniya i Stefana Vizantijskogo Gekatej Miletskij Menekrat Elejskij Plinij Starshij Palefat Alazoni zajmalis zemlerobstvom i veli osilij sposib zhittya viroshuvali zernovi kulturi v tomu chisli proso sochevicyu a takozh cibulyu chasnik Apollodor Afinskij zgadav imena yihnih vozhdiv Odiya Epistrof yaki buli sinami Mekisteya Tam de richki Tiras nini Dnister ta Gipanis nini r Pivdennij Bug zblizhuyut svoyi richisha znahodilosya svyashenne dzherelo Eksampej a po Eksampeyu prohodiv kordon mizh alazonami i skifami orachami Alazoni pivnichni susidi kallipidiv Kolishni miscya rozselennya alazoniv na sogodni she nedostatno doslidzheni teritoriya yih perebuvannya maye bagato she ne vivchenih poselen i gorodish skifskogo periodu pivnich i centr suchasnoyi Mikolayivskoyi oblasti tomu zv yazati z nimi pevnu grupu arheologichnih pam yatok vazhko Svogo chasu z cim narodom pov yazuvalisya pohovannya u zernovih yamah vidkriti na teritoriyi antichnogo poselennya bilya sela Varvarivki sho poblizu m Mikolayeva piznishe timchasovi stoyanki rannoyi zaliznoyi dobi u Pobuzhzhi Zaraz vvazhayut sho alazonam nalezhali stepovi skifski pohovannya lokalizovani u Nizhnomu Pobuzhzhi Odna chastina doslidnikiv vidnosit yih do protoslov yan insha do skifskih plemen Svidchennya z Istoriyi GerodotaVid gavani borisfenitiv bo vona roztashovana yakraz poseredini primorskoyi chastini vsiyeyi Skifiyi vid neyi i dali pershij narod kotrij mozhna zustriti ce kallippidi yaki ye napiv ellini i napiv skifi nad nimi ye inshij narod sho nazivayetsya alizonami Voni i kallippidi vzagali mayut takij sposib zhittya yak i skifi ale siyut i yidyat pshenicyu i cibulyu ta chasnik i sochevicyu ta proso Nad alizonami zhivut skifi oratayi yaki siyut pshenicyu ne dlya yizhi a na prodazh She dali nad nimi zhivut nevri a dali na pivnich vid nevriv naskilki ya znayu ye nezalyudnena krayina Oci narodnosti zhivut uzdovzh richki Gipaniya na zahodi vid Borisfena Istoriya 4 a kniga 17 urivok Tretya richka ce Gipanij yiyi dzherelo v Skifiyi i pochinayetsya vona z velikogo ozera navkolo yakogo pasutsya diki bili koni I pravilno nazivayut ce ozero matir yu Gipaniya Otzhe z nogo vitikaye richka Gipanij i na vidstani p yati dniv shlyahu v nomu she nebagato vodi i jogo voda solodka ale pislya togo na vidstani chotiroh dniv shlyahu vid morya jogo voda staye duzhe girkoyu Ce tomu sho v nogo vlivayetsya odne girke dzherelo yake hoch i zovsim male ale duzhe girke i jogo voda zmishuyetsya z vodoyu Gipaniya sho ye velikoyu richkoyu sered malih i ce dzherelo nadaye jogo vodi takij smak Ce dzherelo ye na mezhi krayin skifiv zemlerobiv i alizoniv Nazva cogo dzherela i miscevosti zvidki vitikaye jogo voda po skifskomu Eksampaj a po ellinskomu Svyashenni shlyahi Tiras i Gipanij u krayini alizoniv ne duzhe viddalyayutsya odin vid odnogo ale zvidti i dali kozhen iz nih rozhoditsya z inshim i vidstan mizh nimi rozshiryuyetsya Istoriya 4 a kniga 52 urivok PrimitkiAlazony Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Shukin V V Alazony Alizony grech Ἁlizῶnes Halizonians Alazones 10 grudnya 2017 u Wayback Machine 27 11 2010 sajt Nikolaevskaya oblast Elektronnaya istoricheskaya enciklopediya ros Gerodot Istoriya V 9 ti kn Per G A Stratanovskogo Kn IV Melpomena 1 143 M OOO izd AST Ladomir 2002 g 4 17 52 ros DzherelaN O Gavrilyuk Alazoni 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 63 ISBN 966 00 0734 5 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Istoriya derzhavi i prava Ukrayini Slovnik terminiv i ponyat V V Shukin N V Sugacka A N Pavlyuk K Kondor 2010 S 6 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya V 16 t T 1 M Sovetskaya enciklopediya 1961 ros Rybakov B A Gerodotova Skifiya 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Istoriko geograficheskij analiz B A Rybakov M Nauka 1979 ros PosilannyaGavrilyuk N O ALAZONI 7 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini