Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2016) |
Екзампе́й або Ексампій (дав.-гр. Ἐξαμπαῖος, укр. Священні шляхи) — історична місцевість в Україні на межі Кіровоградської та Миколаївської областей. Вважається сакральним центром Великої Скіфії, де за наказом володаря країни Аріанта було виготовлено і встановлено сакральну пам'ятку народу — .
Описана «батьком історії» Геродотом.
Згідно з дослідженнями В. І. Петрука, місцевість Екзампей розташована на межі сучасної Кіровоградської та Миколаївської областей, у районі висоти 269 м (48°09′ пн. ш. 31°47′ сх. д. / 48.150° пн. ш. 31.783° сх. д.) на гребені вододілу поміж верхніми витоками Мертвоводу (річок Костувата) і Чорного Ташлика (Бежбайраки), неподалік села Вільні Луки (що належить до Кропивницької сільської ради) Новоукраїнського району Кіровоградської області (Див. місцевість Екзампей на топографічній карті. [1] [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.]). Це найвища точка в усіх правобережних степах. Розташована вона неподалік від межі з лісостепом і, таким чином, лягає якраз на межу поміж археологічно вивченим ареалом скіфів-орачів та їх південними сусідами — алазонами.
Звідси на північ починається () з витоком однієї з приток Чорного Ташлика, що тече через село Вільні Луки. А на південь в урочищі, зі скелястого джерела бере початок річки Костувата — центральна верхня притока Мертвоводу, які разом ідентифіковані як річка Екзампей. В цьому ж урочищі знайдено велике кам'яне плато, яке, на думку Володимира Петрука, за аналогією до грецького «омфала» в Дельфах і кельтського величезного каменя в Уснеху, можна назвати «пупом скіфської землі».
Ще М. висловив важливу думку, що грецька назва Екзампаю — «Священні шляхи» — виникла тому, що там знаходилося скіфське святилище. На те, що ця місцевість могла бути вузловим пунктом старих торговельних доріг, які, за уявленнями давніх людей, були під захистом богів, вказували й інші дослідники. Зокрема, Г. Штейн стверджував, що великий казан, поставлений царем Аріантом в Екзампаї, міг мати культовий характер . Думку про те, що походження великого казана вказує на загальноскіфський характер святині і що саме в тій місцевості, де він був встановлений, могло проводитися загальноскіфське свято, висловив Б. М. Граков.
Ідею зв'язку святилища Екзампай з пантеоном скіфських богів, описаних Геродотом (IV, 59), розвинув Д. С. Раєвський, ставлячи питання вже не просто про святилище, а про «загальноскіфський релігійний центр». Його не зупинило власне застереження про те, що: «прямих вказівок на культовий характер урочища Ексампей у Геродота нема», бо, на його ж переконання, боязнь вийти за межі писемного першоджерела веде до втрати руху, зупинки процесу пізнання. Порівнюючи науковця з альпіністом, він висловив знаменну сентенцію: «намагаючись уникнути падіння в провалля необґрунтованих гіпотез, необхідно пам'ятати, що прагнення будь-якою ціною забезпечити собі максимум точок опори загрожує нерухомістю».
Проблеми історичної географії Скіфії найтіснішим чином пов'язані з її етногеографією, тобто визначенням місць та меж розселення чи перебування кочових і осілих народів, які не завжди можуть бути встановлені за картами археологічних культур і постійно дискутуються. Тому важливого значення набуває осмислення явищ сакральної географії, одним з фундаментальних принципів якої є поняття «сакрального центру», безпосередньо пов'язаного з географічним центром певної країни.
Концепція сакральної географії виходить за межі відомої формули Шарля Луї Монтеск'є, за якою природа країни, її клімат, крайобраз, розміри, формують характер мешканців (в нинішній термінології — менталітет). Сакральна географія вивчає закономірності існування народів не у фізичному сенсі, а в архетиповому аспекті. Вона є частиною Традиції в розумінні Рене Генона, і передбачає символічне значення сторін і частин світу, континентів, окремих країн, місця розташування їхніх центрів, а також елементів ландшафту, на яких розгортається історія того чи того народу. Все це безпосередньо пов'язується з міфологією, пантеоном богів, тобто з сакральною містикою або таємницями народної «душі».
Стародавня історія України періоду Великої Скіфії дає якнайкращий приклад для такого підходу. Особливого значення набирає символічна модель країни, орієнтація в просторі її елементів, і особливо сакральна енергія географічного центру та її вплив на вибір місця для загальноскіфського релігійного центру.
Відомо, що «батько історії» Геродот, в своєму знаменитому «Скіфському логосі» (IV книзі «Історій») для опису Скіфії, як країни, використав модель «тетрагона — квадрата» (дослівно — чотирибічника, а не чотирикутника), сторони якого були прямо зіставлені з чотирма сторонами світу в локальному розумінні. Натомість моделлю всього світу грецька сакральна географія вважала «коло»(земля з внутрішніми водами, ззовні оточена круговою річкою «Океан»), а дві знамениті стародавні країни — Скіфію та Єгипет — розглядала як північний і південний антиподи-полюси, тим паче, що в кожній з цих країн була своєрідна водна вісь — Ніл та Борисфен, назва якого безпосередньо пов'язана з поняттям півночі. Географічним і сакральним центром Еллади, й відповідно всього світу (реального) та Всесвіту (духовного, містичного), вважались Дельфи. Тут, в храмі бога сонця Аполлона, зберігався священний камінь «омфал», що позначав так званий «пуп» землі.
Щодо Скіфії, спробу ув'язки геометричної моделі країни з міфологією народу, який її представляв, якраз і зробив Д. С. Раєвський. Він виходив з постулату, що рівнобічний чотирикутник є найпростішою моделлю організованого Всесвіту, в тому числі й скіфського. І через призму такого філософського розуміння підходив до конкретних проблем, зокрема й пошуку головного святилища Скіфії: «Урочище Екзампей, таким чином, за даними Геродота, має бути в геометричному центрі цього чотирикутника. Навряд чи ця обставина випадкова. Вище вже відзначалося, що чотирикутна Скіфія є відображенням уявлень про організований Всесвіт… Показово, що Геродот тлумачить назву Екзампей як Святі (Священні) шляхи. Сакральні ж властивості центра світу визначаються саме тим, що саме через нього лежить найкоротший шлях, який пов'язує землю і людину з Небом і Творцем» ".
Твердження щодо «геометричного центру чотирикутника» цілком слушне, коли вважати, що йдеться про Священні шляхи по землі (це світ реальний, такий шлях був і в Дельфах). Думка ж про найкоротший шлях до неба має дві складові: 1) реальну, якщо вона натякає на те, що згаданий «центр» фізично розташований на найвищій точці священної місцевості чи навіть всієї країни (цьому навіть не дуже суперечить поняття «урочище», пов'язане з місцевістю Екзампай, пояснення якому можна знайти в тому, що саме з нього витікала однойменна річка Екзампей); 2) містичну, коли зважати на сакральну природу «центру», за рахунок якої скорочується шлях до Неба. А от згадка про Творця, на мою думку, з'явилася під впливом християнського монотеїзму і поставила засланку до постановки питання: а до якого, власне кажучи, Бога зі свого семибожного пантеону, звертались скіфи в цьому головному святилищі ще до встановлення Священного казана?
Не зовсім пряму відповідь можна знайти у Геродота: «Статуй, жертовників і храмів вони за звичаєм не споруджують, за винятком Арея: для нього вони це роблять» (IV, 59) . Справді, цілком природним для скіфського суспільства виглядає особлива увага до Бога війни Арея, як це пізніше виявилося у ставленні римлян до Марса. І саме цим можна пояснити, чому Геродот, описуючи процес щорічного спорудження храму і вівтаря Арея з хмизу, притаманний власне скіфам степовикам, замість точної вказівки на ту ж місцевість Екзампай, вставляє фразу про повсюдне (в кожній місцевості, чи номі) пошанування Арея. Однак всі досі знайдені археологами святилища в Лісостепу, включно з тими, що приписуються культу Арея, не відповідають такому описові, і несуть на собі відбиток прямої спадкоємності від доскіфського періоду .
Неврахування цього моменту відвело думку Д. С. Раєвського в інший бік, до розгляду календарного свята, пов'язаного з відомими чотирма золотими предметами-талісманами — чашею, сокирою, плугом і ярмом, що нібито «впали з неба»: «саме „центр світу“ є, звичайно, місцем проведення свята, що відтворює у ритуалі події „початку світу“. Тому є всі підстави вважати, що скіфське свято відбувалося саме в урочищі Екзампей…» Ця гіпотеза змусила його відійти від висловлених раніше слушних міркувань: «…а повідомлені Геродотом дані про місце розташування цього урочища в значній мірі умовні, бо підпорядковані не реальній географії, а концепції про чотирикутну конфігурацію світу і про його центр». Як бачимо, концепція відірвалась від реальності, і висновок став неоптимістичний.
Між тим, доказом того, що Екзампай був у центрі не тільки скіфського Всесвіту, як духовної концепції, але й реальної Скіфії, як країни, перш за все є приклад Давньої Греції. На карті її європейська частина вписується в квадрат (поставлений на кут), а головний еллінський сакральний центр (Дельфи) справді опиняється в його геометричному центрі.
Цей випадок може здатися внутрішньосистемним фактом, а тому недостатньо доказовим. Однак є можливість вийти за межі тексту «Скіфського логосу», всієї праці Геродота і навіть еллінського світу, для того, щоб залучити вельми показовий матеріал з життя сучасників скіфів, не менш прославлених «західних європейців» — кельтів, ім'я яких вперше з'явилося в його «Історії». Запереченням цьому може бути певна історіографічна тенденція чи навіть тенденційність (часто несвідома), яка звужує порівняльний простір навколо скіфів (скіфського мистецтва, міфології) лише до азійських аналогів. Слушною є однак думка Л. Н. Гумільова про те, що «…час поставити крапки над „і“ в питанні про „неповноцінність“ степових народів і відкинути упередженість євроцентризму, згідно з яким весь світ — тільки варварська периферія Європи».
Отже, на думку Н. С. Широкової, спеціаліста з культури кельтів: «Дія кельтської міфології розгортається в особливому магічному просторі сакральної географії. … Мова йде про символіку центру, яка має велике значення в усіх давніх традиціях, і пов'язаною з нею філософською концепцією влади». Але, на відміну від Д. С. Раєвського, хоча йдеться про «сакральну географію», поняття центру в Н. С. Широкової не перетворюється на чисто світоглядне, пов'язане лише з «чотирикутною конфігурацією світу», а таки з реальною географією країни: «символіка Центру Світу і Царя Світу чітко простежується в кельтській традиції. Справді, в кельтській міфології присутнє поняття про рівновагу і гармонію країни, а, отже, і світу, які географічно виявляються в поєднанні сакральних властивостей центральної території».
Остання має бути якось позначена і відповідно мати винятковий статус «священної землі». І тут натрапляємо на інформацію, що заповнює лакуну в повідомленні Геродота, і дізнаємося про додаткову ознаку, яку слід шукати на місці колишнього святилища Екзампай: «Поняття „центру“, в грецькому розумінні омфала („пупа Землі“), збігалося з поняттям святилища, що позначає, таким чином, місце особливо наділене сакральною енергією». У Геродота сакральну енергію місцевості Екзампай надавав не камінь-омфал, а (що його самого найбільше дивувало) малопомітне джерело, з якого починався струмок і далі річечка з такою гіркою водою, що отруювала води великої річки Гіпаніс. Детальніше цю місцевість він не описував, даючи лише загальні географічні відомості про її місцезнаходження. Однак не слід відкидати й можливу ознаку у вигляді каменя, чи то доставленого в магічну точку, чи природного.
Міркування дослідників виявляють елементи діалектики в розумінні поняття центру цілої країни і її складових частин, а також того Всесвіту, на якому наполягав Д. С. Раєвський. Так "Р. Генон визначає омфал («пуп Землі») як один із найпримітніших символів, котрі в давніх традиціях відповідають «Центру Світу», хоча в широкому сенсі для позначення будь-якої центральної точки. Символ омфала міг розташовуватися в тому місці, яке служило лише центром певної області, швидше, однак, духовним, ніж географічним, хоча обидва ці значення часто збігалися. Як би там не було, для народу, що жив у даній місцевості, ця точка була наочним образом «Центру Світу» .
Ці спостереження важливі тому, що прояснюють різницю між вшануванням Арея в різних областях Скіфії (про що Геродот каже), сакральні центри яких дійсно не завжди могли бути водночас і географічними, та побудовою добре описаного ним храму і вівтаря Арея — як головного і «загальноскіфського» саме в сакральному центрі всієї Скіфії (про що Геродот нібито мовчить).
Щоправда, підказкою є вказівка на те, що місцевість Екзампай була на межі двох некочових, осілих «племен» Скіфії — з півночі скіфів-орачів і з півдня — алазонів. Оскільки Геродот вказівкою на номи фактично стверджує, що культ Арея панував у всій багатоплемінній Скіфії, то й до визначення її загального центру як країни мали бути причетні не лише царські й кочові скіфи, але й місцеве землеробське населення, що тільки посилює переконливість порівняння з кельтами: «Релігійне поняття „центру“ (сакрального) у кельтів є фундаментальним, і не випадково, й не без причини чотири наймогутніших племені Галлії розташовувались саме в центрі країни; бітуринги, карнаути, аварни, єдуі. … Такий тип чотиричасного об'єднання мав переважно релігійний характер і брав початок в глибокій давнині. … В основі його лежить символіка числа чотири, пов'язана з символікою центру» .
Складні історичні перипетії могли порушити вказаний вище фундаментальний характер збігу сакрального і географічного центрів кельтів, але не настільки, щоб ці поняття розійшлися остаточно: "За повідомленням Цезаря, щорічні представницькі збори друїдів відбувалися в області карнутів в освяченому місці (loco consecrato), яке «вважається центром Галлії „. Однак, географічна середина Галлії, що представляла в той же час її сакральний центр (Mediolanum), знаходилась в області бітурингів. … Можливо … єдиний, головний символічний і культовий центр розділився на два центра, що розташувалися в сусідніх громадах, як це сталося в Ірландії. В усякому разі, і бітуринги і карнаути жили дуже близько одні від других, і входили в число чотирьох наймогутніших кельтських племен, що перебували якраз у центрі Галлії“. … А якраз на межі поміж карнаутами і бітурингами було знайдено дуже цікаву пам'ятку — камінь з символічним малюнком — три концентричних квадрати, пов'язаних між собою чотирма лініями, що йшли під прямим кутом» .
Ясна річ, що мова йде все про той же символічний «пуп Землі», наявність якого у Скіфії вимагала перевірки на місці — безпосередньо в Екзампаї. Можна було б на цьому зупинитись, але для ще більшої доказовості варто окрім однієї кельтської країни згадати й іншу, що й досі заселена кельтами та зберегла свою міфологію.
«Окрім Галлії, символіка Центру представлена також в Ірландії. Вона знайшла своє відображення у назві центральної провінції Міде (суч. Meath). Міде складалась з частин територій, належних чотирьом іншим провінціям, на котрі в давнину була розділена Ірландія. В центральній провінції знаходився серединний сакральний центр і його символ, що відповідав „Центру Світу“. Це був , розташований майже точно в центрі країни. В Уснесі був поставлений величезний камінь, що звався „пупом Землі“, а також „межовим каменем“, оскільки він знаходився в тому місці, де сходилися межові лінії всіх чотирьох першопочаткових провінцій. Навколо нього щорічно в перший день травня збиралася загальна рада, схожа на щорічне зібрання друїдів, що проходило, як було зазначено вище, в „серединному священному Пагорб Уснех“ в області карнаутів в Галлії» . Релікти такого устрою дожили донині: «сучасна Ірландія включає чотири великих провінції: Коннахт, Ульстер, Лейнстер, і Мунстер, походження яких своїми коріннями сягає доби, що передувала писаній історії» .
Ці абсолютно достовірні приклади знімають сумніви щодо прямого зв'язку між визначенням географічного центру країни і його сакралізацією аж до утворення постійного святилища, в якому відбувались регулярні жертвоприношення певному богові чи богам «загальнодержавного» значення, у випадку Скіфії — Богу війни Арею.
Покладаючись на одержані теоретичні висновки, автором було здійснено дві приватні автоекспедиції по степах в район лівих приток Середнього Бугу для їх перевірки. Цілком підтвердилась теза Д. С. Раєвського про Екзампай як священну місцевість із точкою найближчою до Неба. Справді, в описаному Геродотом районі "між Борисфеном і Гіпанісом"вершина вододілу, на який звертав увагу ще Б. О. Рибаков поміж верхніми притоками Чорного Ташлика і Мертвоводу позначена курганом з географічною міткою 269 м. Ценайвища точка в усіх правобережних степах. Розташована вона неподалік від межі з Лісостепом і, таким чином, лягає якраз на межу поміж археологічно вивченим ареалом скіфів-орачів та їх південними сусідами — алазонами (аналогічно кельтским паралелям).
Звідси на північ починається Бежбайрак (Башбайрак) з витоком однієї з приток Чорного Ташлика, що тече через с. Вільні Луки (Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл.). А на південь в урочищі, на яке натякав Д. С. Раєвський, зі скелястого джерела бере початок р. Кам'яно-Костувата — центральна верхня притока Мертвоводу, які разом ідентифіковані як р. Екзампей. В цьому ж урочищі знайдено велике кам'яне плато, яке за аналогією до грецького «омфала» в Дельфах і кельтського величезного каменя в Уснесі можна назвати «пупом скіфської землі» або «пупом Землі» в Скіфії. Якраз незбагненна поява в одному місці такого комплексу міфологічно значимих ознак і надавала цій місцевості — Екзампаю — величезноїсакральної енергії.
Визначено і місце, на якому відбувалося щорічне спорудження «храму Арея» — по другу сторону від лісосмуги, за якою скривається курган. Відстань до нього близько 250 м. За даними місцевих мешканців, на великому полі, а саме воно могло служити «храмовою територією» у вигляді квадрату в 3 стадії по сторонах (згідно з сакральними уявленнями давньоіранських народів), була незначна площа, приблизно в 60-70 соток, яка колись мала дуже запечений ґрунт, нині розораний тракторами. Найімовірніше саме тут на честь Бога війни щорічно споруджувався вівтар у вигляді скирти з хмизу, у вершину якої втикався старий залізний меч Арея. Потім ця скирта за давньоіранськими звичаями спалювалася, а дим від духмяних трав мав досягти богів на Небі (такі повір'я в українському фольклорі пов'язалися зі святом Маковія). За переказами, на цьому місці зупинялись і чумаки. Рухалися вони шляхами, прокладеними ще в скіфський час, зокрема, на Правобережжі Чорним і Кучманським.
Топографічно сакральний комплекс Екзампаю мав трирівневу структуру: верхній рівень - безпосередньо навколо найвищої точки в степах «найближчої до неба», позначений курганом і малим квадратом з-під фантомних храмів на честь бога Арея і великим Священним казаном (вищій світ богів); вздовж Священного шляху, частини пізнішого Кучманського шляху (другий рівень — світ людей); байрак з гірким джерелом (третій рівень — нижній підземний світ мертвих).
Географічні властивості місцевості Екзампай унікальні. Вона лежить на прямій, яка є апроксимацією течії Дніпра, приблизно по лінії Київ — початок Дніпровського лиману, і служить тією уявною віссю, яка ділить територію Скіфії навпіл в напрямках схід/захід. В той самий час Екзампай як межова місцевість між алазонами і скіфами-орачами лежить на продовженні «лінії Рибниця — Первомайськ», що відповідає вказівці Геродота на місце найближчого зближення річок Тіраса і Гіпаніса, після якого їх течії розходяться все далі. Вона ж є приблизною межею Степу і Лісостепу в напрямку південь/північ.
Отже, всупереч сумнівам Д. С. Раєвського, географічний і сакральний центри Скіфії збігаються в одній точці. Ґрунтовне дослідження концепції скіфського квадрату (тетрагону) з прив'язкою всіх його кутів і сторін до реальних географічних об'єктів показало, що Екзампай дійсно розташований в центрі геродотівської моделі Скіфії, як країни
А той факт, що географічний і сакральний центр Великої Скіфії поблизу с. Вільні Луки, виявився відносно близьким (" 60 км) до сучасного географічного центру України (за її нинішніх розмірів 1316 х 893 км), позначеного спеціальним знаком біля смт Добровеличківки тієї ж Кіровоградської області у вигляді великого камінної стели (яка стала теперішнім «пупом української землі»), служить переконливим доказом геополітичної спадкоємності територій протягом майже двох з половиною тисячоліть історії нашої країни від Великої Скіфії до нинішньої України.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не має . |
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
- ЕКСАМПЕЙ // Енциклопедія історії України. Т. 3. Е - Й. - К. : Наукова думка, 2005. - С. 22
Джерела
- Борис Рыбаков. Язычество древней Руси [ 28 червня 2006 у Wayback Machine.]
- Петрук Володимир Іванович. Скіфський сакральний центр Екзампай в контексті культурної спадщини України: дис… канд. іст. наук: 09.00.12 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2005. [2] [ 13 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Історичний журнал. -№ 3. — 2005. — С. 110—116.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2016 Ekzampe j abo Eksampij dav gr Ἐ3ampaῖos ukr Svyashenni shlyahi istorichna miscevist v Ukrayini na mezhi Kirovogradskoyi ta Mikolayivskoyi oblastej Vvazhayetsya sakralnim centrom Velikoyi Skifiyi de za nakazom volodarya krayini Arianta bulo vigotovleno i vstanovleno sakralnu pam yatku narodu Opisana batkom istoriyi Gerodotom Zgidno z doslidzhennyami V I Petruka miscevist Ekzampej roztashovana na mezhi suchasnoyi Kirovogradskoyi ta Mikolayivskoyi oblastej u rajoni visoti 269 m 48 09 pn sh 31 47 sh d 48 150 pn sh 31 783 sh d 48 150 31 783 na grebeni vododilu pomizh verhnimi vitokami Mertvovodu richok Kostuvata i Chornogo Tashlika Bezhbajraki nepodalik sela Vilni Luki sho nalezhit do Kropivnickoyi silskoyi radi Novoukrayinskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Div miscevist Ekzampej na topografichnij karti 1 11 bereznya 2007 u Wayback Machine Ce najvisha tochka v usih pravoberezhnih stepah Roztashovana vona nepodalik vid mezhi z lisostepom i takim chinom lyagaye yakraz na mezhu pomizh arheologichno vivchenim arealom skifiv orachiv ta yih pivdennimi susidami alazonami Zvidsi na pivnich pochinayetsya z vitokom odniyeyi z pritok Chornogo Tashlika sho teche cherez selo Vilni Luki A na pivden v urochishi zi skelyastogo dzherela bere pochatok richki Kostuvata centralna verhnya pritoka Mertvovodu yaki razom identifikovani yak richka Ekzampej V comu zh urochishi znajdeno velike kam yane plato yake na dumku Volodimira Petruka za analogiyeyu do greckogo omfala v Delfah i keltskogo velicheznogo kamenya v Usnehu mozhna nazvati pupom skifskoyi zemli She M visloviv vazhlivu dumku sho grecka nazva Ekzampayu Svyashenni shlyahi vinikla tomu sho tam znahodilosya skifske svyatilishe Na te sho cya miscevist mogla buti vuzlovim punktom starih torgovelnih dorig yaki za uyavlennyami davnih lyudej buli pid zahistom bogiv vkazuvali j inshi doslidniki Zokrema G Shtejn stverdzhuvav sho velikij kazan postavlenij carem Ariantom v Ekzampayi mig mati kultovij harakter Dumku pro te sho pohodzhennya velikogo kazana vkazuye na zagalnoskifskij harakter svyatini i sho same v tij miscevosti de vin buv vstanovlenij moglo provoditisya zagalnoskifske svyato visloviv B M Grakov Ideyu zv yazku svyatilisha Ekzampaj z panteonom skifskih bogiv opisanih Gerodotom IV 59 rozvinuv D S Rayevskij stavlyachi pitannya vzhe ne prosto pro svyatilishe a pro zagalnoskifskij religijnij centr Jogo ne zupinilo vlasne zasterezhennya pro te sho pryamih vkazivok na kultovij harakter urochisha Eksampej u Gerodota nema bo na jogo zh perekonannya boyazn vijti za mezhi pisemnogo pershodzherela vede do vtrati ruhu zupinki procesu piznannya Porivnyuyuchi naukovcya z alpinistom vin visloviv znamennu sentenciyu namagayuchis uniknuti padinnya v provallya neobgruntovanih gipotez neobhidno pam yatati sho pragnennya bud yakoyu cinoyu zabezpechiti sobi maksimum tochok opori zagrozhuye neruhomistyu Problemi istorichnoyi geografiyi Skifiyi najtisnishim chinom pov yazani z yiyi etnogeografiyeyu tobto viznachennyam misc ta mezh rozselennya chi perebuvannya kochovih i osilih narodiv yaki ne zavzhdi mozhut buti vstanovleni za kartami arheologichnih kultur i postijno diskutuyutsya Tomu vazhlivogo znachennya nabuvaye osmislennya yavish sakralnoyi geografiyi odnim z fundamentalnih principiv yakoyi ye ponyattya sakralnogo centru bezposeredno pov yazanogo z geografichnim centrom pevnoyi krayini Koncepciya sakralnoyi geografiyi vihodit za mezhi vidomoyi formuli Sharlya Luyi Montesk ye za yakoyu priroda krayini yiyi klimat krajobraz rozmiri formuyut harakter meshkanciv v ninishnij terminologiyi mentalitet Sakralna geografiya vivchaye zakonomirnosti isnuvannya narodiv ne u fizichnomu sensi a v arhetipovomu aspekti Vona ye chastinoyu Tradiciyi v rozuminni Rene Genona i peredbachaye simvolichne znachennya storin i chastin svitu kontinentiv okremih krayin miscya roztashuvannya yihnih centriv a takozh elementiv landshaftu na yakih rozgortayetsya istoriya togo chi togo narodu Vse ce bezposeredno pov yazuyetsya z mifologiyeyu panteonom bogiv tobto z sakralnoyu mistikoyu abo tayemnicyami narodnoyi dushi Starodavnya istoriya Ukrayini periodu Velikoyi Skifiyi daye yaknajkrashij priklad dlya takogo pidhodu Osoblivogo znachennya nabiraye simvolichna model krayini oriyentaciya v prostori yiyi elementiv i osoblivo sakralna energiya geografichnogo centru ta yiyi vpliv na vibir miscya dlya zagalnoskifskogo religijnogo centru Vidomo sho batko istoriyi Gerodot v svoyemu znamenitomu Skifskomu logosi IV knizi Istorij dlya opisu Skifiyi yak krayini vikoristav model tetragona kvadrata doslivno chotiribichnika a ne chotirikutnika storoni yakogo buli pryamo zistavleni z chotirma storonami svitu v lokalnomu rozuminni Natomist modellyu vsogo svitu grecka sakralna geografiya vvazhala kolo zemlya z vnutrishnimi vodami zzovni otochena krugovoyu richkoyu Okean a dvi znameniti starodavni krayini Skifiyu ta Yegipet rozglyadala yak pivnichnij i pivdennij antipodi polyusi tim pache sho v kozhnij z cih krayin bula svoyeridna vodna vis Nil ta Borisfen nazva yakogo bezposeredno pov yazana z ponyattyam pivnochi Geografichnim i sakralnim centrom Elladi j vidpovidno vsogo svitu realnogo ta Vsesvitu duhovnogo mistichnogo vvazhalis Delfi Tut v hrami boga soncya Apollona zberigavsya svyashennij kamin omfal sho poznachav tak zvanij pup zemli Shodo Skifiyi sprobu uv yazki geometrichnoyi modeli krayini z mifologiyeyu narodu yakij yiyi predstavlyav yakraz i zrobiv D S Rayevskij Vin vihodiv z postulatu sho rivnobichnij chotirikutnik ye najprostishoyu modellyu organizovanogo Vsesvitu v tomu chisli j skifskogo I cherez prizmu takogo filosofskogo rozuminnya pidhodiv do konkretnih problem zokrema j poshuku golovnogo svyatilisha Skifiyi Urochishe Ekzampej takim chinom za danimi Gerodota maye buti v geometrichnomu centri cogo chotirikutnika Navryad chi cya obstavina vipadkova Vishe vzhe vidznachalosya sho chotirikutna Skifiya ye vidobrazhennyam uyavlen pro organizovanij Vsesvit Pokazovo sho Gerodot tlumachit nazvu Ekzampej yak Svyati Svyashenni shlyahi Sakralni zh vlastivosti centra svitu viznachayutsya same tim sho same cherez nogo lezhit najkorotshij shlyah yakij pov yazuye zemlyu i lyudinu z Nebom i Tvorcem Tverdzhennya shodo geometrichnogo centru chotirikutnika cilkom slushne koli vvazhati sho jdetsya pro Svyashenni shlyahi po zemli ce svit realnij takij shlyah buv i v Delfah Dumka zh pro najkorotshij shlyah do neba maye dvi skladovi 1 realnu yaksho vona natyakaye na te sho zgadanij centr fizichno roztashovanij na najvishij tochci svyashennoyi miscevosti chi navit vsiyeyi krayini comu navit ne duzhe superechit ponyattya urochishe pov yazane z miscevistyu Ekzampaj poyasnennya yakomu mozhna znajti v tomu sho same z nogo vitikala odnojmenna richka Ekzampej 2 mistichnu koli zvazhati na sakralnu prirodu centru za rahunok yakoyi skorochuyetsya shlyah do Neba A ot zgadka pro Tvorcya na moyu dumku z yavilasya pid vplivom hristiyanskogo monoteyizmu i postavila zaslanku do postanovki pitannya a do yakogo vlasne kazhuchi Boga zi svogo semibozhnogo panteonu zvertalis skifi v comu golovnomu svyatilishi she do vstanovlennya Svyashennogo kazana Ne zovsim pryamu vidpovid mozhna znajti u Gerodota Statuj zhertovnikiv i hramiv voni za zvichayem ne sporudzhuyut za vinyatkom Areya dlya nogo voni ce roblyat IV 59 Spravdi cilkom prirodnim dlya skifskogo suspilstva viglyadaye osobliva uvaga do Boga vijni Areya yak ce piznishe viyavilosya u stavlenni rimlyan do Marsa I same cim mozhna poyasniti chomu Gerodot opisuyuchi proces shorichnogo sporudzhennya hramu i vivtarya Areya z hmizu pritamannij vlasne skifam stepovikam zamist tochnoyi vkazivki na tu zh miscevist Ekzampaj vstavlyaye frazu pro povsyudne v kozhnij miscevosti chi nomi poshanuvannya Areya Odnak vsi dosi znajdeni arheologami svyatilisha v Lisostepu vklyuchno z timi sho pripisuyutsya kultu Areya ne vidpovidayut takomu opisovi i nesut na sobi vidbitok pryamoyi spadkoyemnosti vid doskifskogo periodu Nevrahuvannya cogo momentu vidvelo dumku D S Rayevskogo v inshij bik do rozglyadu kalendarnogo svyata pov yazanogo z vidomimi chotirma zolotimi predmetami talismanami chasheyu sokiroyu plugom i yarmom sho nibito vpali z neba same centr svitu ye zvichajno miscem provedennya svyata sho vidtvoryuye u rituali podiyi pochatku svitu Tomu ye vsi pidstavi vvazhati sho skifske svyato vidbuvalosya same v urochishi Ekzampej Cya gipoteza zmusila jogo vidijti vid vislovlenih ranishe slushnih mirkuvan a povidomleni Gerodotom dani pro misce roztashuvannya cogo urochisha v znachnij miri umovni bo pidporyadkovani ne realnij geografiyi a koncepciyi pro chotirikutnu konfiguraciyu svitu i pro jogo centr Yak bachimo koncepciya vidirvalas vid realnosti i visnovok stav neoptimistichnij Mizh tim dokazom togo sho Ekzampaj buv u centri ne tilki skifskogo Vsesvitu yak duhovnoyi koncepciyi ale j realnoyi Skifiyi yak krayini persh za vse ye priklad Davnoyi Greciyi Na karti yiyi yevropejska chastina vpisuyetsya v kvadrat postavlenij na kut a golovnij ellinskij sakralnij centr Delfi spravdi opinyayetsya v jogo geometrichnomu centri Cej vipadok mozhe zdatisya vnutrishnosistemnim faktom a tomu nedostatno dokazovim Odnak ye mozhlivist vijti za mezhi tekstu Skifskogo logosu vsiyeyi praci Gerodota i navit ellinskogo svitu dlya togo shob zaluchiti velmi pokazovij material z zhittya suchasnikiv skifiv ne mensh proslavlenih zahidnih yevropejciv keltiv im ya yakih vpershe z yavilosya v jogo Istoriyi Zaperechennyam comu mozhe buti pevna istoriografichna tendenciya chi navit tendencijnist chasto nesvidoma yaka zvuzhuye porivnyalnij prostir navkolo skifiv skifskogo mistectva mifologiyi lishe do azijskih analogiv Slushnoyu ye odnak dumka L N Gumilova pro te sho chas postaviti krapki nad i v pitanni pro nepovnocinnist stepovih narodiv i vidkinuti uperedzhenist yevrocentrizmu zgidno z yakim ves svit tilki varvarska periferiya Yevropi Otzhe na dumku N S Shirokovoyi specialista z kulturi keltiv Diya keltskoyi mifologiyi rozgortayetsya v osoblivomu magichnomu prostori sakralnoyi geografiyi Mova jde pro simvoliku centru yaka maye velike znachennya v usih davnih tradiciyah i pov yazanoyu z neyu filosofskoyu koncepciyeyu vladi Ale na vidminu vid D S Rayevskogo hocha jdetsya pro sakralnu geografiyu ponyattya centru v N S Shirokovoyi ne peretvoryuyetsya na chisto svitoglyadne pov yazane lishe z chotirikutnoyu konfiguraciyeyu svitu a taki z realnoyu geografiyeyu krayini simvolika Centru Svitu i Carya Svitu chitko prostezhuyetsya v keltskij tradiciyi Spravdi v keltskij mifologiyi prisutnye ponyattya pro rivnovagu i garmoniyu krayini a otzhe i svitu yaki geografichno viyavlyayutsya v poyednanni sakralnih vlastivostej centralnoyi teritoriyi Ostannya maye buti yakos poznachena i vidpovidno mati vinyatkovij status svyashennoyi zemli I tut natraplyayemo na informaciyu sho zapovnyuye lakunu v povidomlenni Gerodota i diznayemosya pro dodatkovu oznaku yaku slid shukati na misci kolishnogo svyatilisha Ekzampaj Ponyattya centru v greckomu rozuminni omfala pupa Zemli zbigalosya z ponyattyam svyatilisha sho poznachaye takim chinom misce osoblivo nadilene sakralnoyu energiyeyu U Gerodota sakralnu energiyu miscevosti Ekzampaj nadavav ne kamin omfal a sho jogo samogo najbilshe divuvalo malopomitne dzherelo z yakogo pochinavsya strumok i dali richechka z takoyu girkoyu vodoyu sho otruyuvala vodi velikoyi richki Gipanis Detalnishe cyu miscevist vin ne opisuvav dayuchi lishe zagalni geografichni vidomosti pro yiyi misceznahodzhennya Odnak ne slid vidkidati j mozhlivu oznaku u viglyadi kamenya chi to dostavlenogo v magichnu tochku chi prirodnogo Mirkuvannya doslidnikiv viyavlyayut elementi dialektiki v rozuminni ponyattya centru ciloyi krayini i yiyi skladovih chastin a takozh togo Vsesvitu na yakomu napolyagav D S Rayevskij Tak R Genon viznachaye omfal pup Zemli yak odin iz najprimitnishih simvoliv kotri v davnih tradiciyah vidpovidayut Centru Svitu hocha v shirokomu sensi dlya poznachennya bud yakoyi centralnoyi tochki Simvol omfala mig roztashovuvatisya v tomu misci yake sluzhilo lishe centrom pevnoyi oblasti shvidshe odnak duhovnim nizh geografichnim hocha obidva ci znachennya chasto zbigalisya Yak bi tam ne bulo dlya narodu sho zhiv u danij miscevosti cya tochka bula naochnim obrazom Centru Svitu Ci sposterezhennya vazhlivi tomu sho proyasnyuyut riznicyu mizh vshanuvannyam Areya v riznih oblastyah Skifiyi pro sho Gerodot kazhe sakralni centri yakih dijsno ne zavzhdi mogli buti vodnochas i geografichnimi ta pobudovoyu dobre opisanogo nim hramu i vivtarya Areya yak golovnogo i zagalnoskifskogo same v sakralnomu centri vsiyeyi Skifiyi pro sho Gerodot nibito movchit Shopravda pidkazkoyu ye vkazivka na te sho miscevist Ekzampaj bula na mezhi dvoh nekochovih osilih plemen Skifiyi z pivnochi skifiv orachiv i z pivdnya alazoniv Oskilki Gerodot vkazivkoyu na nomi faktichno stverdzhuye sho kult Areya panuvav u vsij bagatopleminnij Skifiyi to j do viznachennya yiyi zagalnogo centru yak krayini mali buti prichetni ne lishe carski j kochovi skifi ale j misceve zemlerobske naselennya sho tilki posilyuye perekonlivist porivnyannya z keltami Religijne ponyattya centru sakralnogo u keltiv ye fundamentalnim i ne vipadkovo j ne bez prichini chotiri najmogutnishih plemeni Galliyi roztashovuvalis same v centri krayini bituringi karnauti avarni yedui Takij tip chotirichasnogo ob yednannya mav perevazhno religijnij harakter i brav pochatok v glibokij davnini V osnovi jogo lezhit simvolika chisla chotiri pov yazana z simvolikoyu centru Skladni istorichni peripetiyi mogli porushiti vkazanij vishe fundamentalnij harakter zbigu sakralnogo i geografichnogo centriv keltiv ale ne nastilki shob ci ponyattya rozijshlisya ostatochno Za povidomlennyam Cezarya shorichni predstavnicki zbori druyidiv vidbuvalisya v oblasti karnutiv v osvyachenomu misci loco consecrato yake vvazhayetsya centrom Galliyi Odnak geografichna seredina Galliyi sho predstavlyala v toj zhe chas yiyi sakralnij centr Mediolanum znahodilas v oblasti bituringiv Mozhlivo yedinij golovnij simvolichnij i kultovij centr rozdilivsya na dva centra sho roztashuvalisya v susidnih gromadah yak ce stalosya v Irlandiyi V usyakomu razi i bituringi i karnauti zhili duzhe blizko odni vid drugih i vhodili v chislo chotiroh najmogutnishih keltskih plemen sho perebuvali yakraz u centri Galliyi A yakraz na mezhi pomizh karnautami i bituringami bulo znajdeno duzhe cikavu pam yatku kamin z simvolichnim malyunkom tri koncentrichnih kvadrati pov yazanih mizh soboyu chotirma liniyami sho jshli pid pryamim kutom Yasna rich sho mova jde vse pro toj zhe simvolichnij pup Zemli nayavnist yakogo u Skifiyi vimagala perevirki na misci bezposeredno v Ekzampayi Mozhna bulo b na comu zupinitis ale dlya she bilshoyi dokazovosti varto okrim odniyeyi keltskoyi krayini zgadati j inshu sho j dosi zaselena keltami ta zberegla svoyu mifologiyu Okrim Galliyi simvolika Centru predstavlena takozh v Irlandiyi Vona znajshla svoye vidobrazhennya u nazvi centralnoyi provinciyi Mide such Meath Mide skladalas z chastin teritorij nalezhnih chotirom inshim provinciyam na kotri v davninu bula rozdilena Irlandiya V centralnij provinciyi znahodivsya seredinnij sakralnij centr i jogo simvol sho vidpovidav Centru Svitu Ce buv roztashovanij majzhe tochno v centri krayini V Usnesi buv postavlenij velicheznij kamin sho zvavsya pupom Zemli a takozh mezhovim kamenem oskilki vin znahodivsya v tomu misci de shodilisya mezhovi liniyi vsih chotiroh pershopochatkovih provincij Navkolo nogo shorichno v pershij den travnya zbiralasya zagalna rada shozha na shorichne zibrannya druyidiv sho prohodilo yak bulo zaznacheno vishe v seredinnomu svyashennomu Pagorb Usneh v oblasti karnautiv v Galliyi Relikti takogo ustroyu dozhili donini suchasna Irlandiya vklyuchaye chotiri velikih provinciyi Konnaht Ulster Lejnster i Munster pohodzhennya yakih svoyimi korinnyami syagaye dobi sho pereduvala pisanij istoriyi Ci absolyutno dostovirni prikladi znimayut sumnivi shodo pryamogo zv yazku mizh viznachennyam geografichnogo centru krayini i jogo sakralizaciyeyu azh do utvorennya postijnogo svyatilisha v yakomu vidbuvalis regulyarni zhertvoprinoshennya pevnomu bogovi chi bogam zagalnoderzhavnogo znachennya u vipadku Skifiyi Bogu vijni Areyu Pokladayuchis na oderzhani teoretichni visnovki avtorom bulo zdijsneno dvi privatni avtoekspediciyi po stepah v rajon livih pritok Serednogo Bugu dlya yih perevirki Cilkom pidtverdilas teza D S Rayevskogo pro Ekzampaj yak svyashennu miscevist iz tochkoyu najblizhchoyu do Neba Spravdi v opisanomu Gerodotom rajoni mizh Borisfenom i Gipanisom vershina vododilu na yakij zvertav uvagu she B O Ribakov pomizh verhnimi pritokami Chornogo Tashlika i Mertvovodu poznachena kurganom z geografichnoyu mitkoyu 269 m Cenajvisha tochka v usih pravoberezhnih stepah Roztashovana vona nepodalik vid mezhi z Lisostepom i takim chinom lyagaye yakraz na mezhu pomizh arheologichno vivchenim arealom skifiv orachiv ta yih pivdennimi susidami alazonami analogichno keltskim paralelyam Zvidsi na pivnich pochinayetsya Bezhbajrak Bashbajrak z vitokom odniyeyi z pritok Chornogo Tashlika sho teche cherez s Vilni Luki Novoukrayinskogo r nu Kirovogradskoyi obl A na pivden v urochishi na yake natyakav D S Rayevskij zi skelyastogo dzherela bere pochatok r Kam yano Kostuvata centralna verhnya pritoka Mertvovodu yaki razom identifikovani yak r Ekzampej V comu zh urochishi znajdeno velike kam yane plato yake za analogiyeyu do greckogo omfala v Delfah i keltskogo velicheznogo kamenya v Usnesi mozhna nazvati pupom skifskoyi zemli abo pupom Zemli v Skifiyi Yakraz nezbagnenna poyava v odnomu misci takogo kompleksu mifologichno znachimih oznak i nadavala cij miscevosti Ekzampayu velicheznoyisakralnoyi energiyi Viznacheno i misce na yakomu vidbuvalosya shorichne sporudzhennya hramu Areya po drugu storonu vid lisosmugi za yakoyu skrivayetsya kurgan Vidstan do nogo blizko 250 m Za danimi miscevih meshkanciv na velikomu poli a same vono moglo sluzhiti hramovoyu teritoriyeyu u viglyadi kvadratu v 3 stadiyi po storonah zgidno z sakralnimi uyavlennyami davnoiranskih narodiv bula neznachna plosha priblizno v 60 70 sotok yaka kolis mala duzhe zapechenij grunt nini rozoranij traktorami Najimovirnishe same tut na chest Boga vijni shorichno sporudzhuvavsya vivtar u viglyadi skirti z hmizu u vershinu yakoyi vtikavsya starij zaliznij mech Areya Potim cya skirta za davnoiranskimi zvichayami spalyuvalasya a dim vid duhmyanih trav mav dosyagti bogiv na Nebi taki povir ya v ukrayinskomu folklori pov yazalisya zi svyatom Makoviya Za perekazami na comu misci zupinyalis i chumaki Ruhalisya voni shlyahami prokladenimi she v skifskij chas zokrema na Pravoberezhzhi Chornim i Kuchmanskim Topografichno sakralnij kompleks Ekzampayu mav tririvnevu strukturu verhnij riven bezposeredno navkolo najvishoyi tochki v stepah najblizhchoyi do neba poznachenij kurganom i malim kvadratom z pid fantomnih hramiv na chest boga Areya i velikim Svyashennim kazanom vishij svit bogiv vzdovzh Svyashennogo shlyahu chastini piznishogo Kuchmanskogo shlyahu drugij riven svit lyudej bajrak z girkim dzherelom tretij riven nizhnij pidzemnij svit mertvih Geografichni vlastivosti miscevosti Ekzampaj unikalni Vona lezhit na pryamij yaka ye aproksimaciyeyu techiyi Dnipra priblizno po liniyi Kiyiv pochatok Dniprovskogo limanu i sluzhit tiyeyu uyavnoyu vissyu yaka dilit teritoriyu Skifiyi navpil v napryamkah shid zahid V toj samij chas Ekzampaj yak mezhova miscevist mizh alazonami i skifami orachami lezhit na prodovzhenni liniyi Ribnicya Pervomajsk sho vidpovidaye vkazivci Gerodota na misce najblizhchogo zblizhennya richok Tirasa i Gipanisa pislya yakogo yih techiyi rozhodyatsya vse dali Vona zh ye pribliznoyu mezheyu Stepu i Lisostepu v napryamku pivden pivnich Otzhe vsuperech sumnivam D S Rayevskogo geografichnij i sakralnij centri Skifiyi zbigayutsya v odnij tochci Gruntovne doslidzhennya koncepciyi skifskogo kvadratu tetragonu z priv yazkoyu vsih jogo kutiv i storin do realnih geografichnih ob yektiv pokazalo sho Ekzampaj dijsno roztashovanij v centri gerodotivskoyi modeli Skifiyi yak krayini A toj fakt sho geografichnij i sakralnij centr Velikoyi Skifiyi poblizu s Vilni Luki viyavivsya vidnosno blizkim 60 km do suchasnogo geografichnogo centru Ukrayini za yiyi ninishnih rozmiriv 1316 h 893 km poznachenogo specialnim znakom bilya smt Dobrovelichkivki tiyeyi zh Kirovogradskoyi oblasti u viglyadi velikogo kaminnoyi steli yaka stala teperishnim pupom ukrayinskoyi zemli sluzhit perekonlivim dokazom geopolitichnoyi spadkoyemnosti teritorij protyagom majzhe dvoh z polovinoyu tisyacholit istoriyi nashoyi krayini vid Velikoyi Skifiyi do ninishnoyi Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Primitki Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 27 chervnya 2015 EKSAMPEJ Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 3 E J K Naukova dumka 2005 S 22DzherelaBoris Rybakov Yazychestvo drevnej Rusi 28 chervnya 2006 u Wayback Machine Petruk Volodimir Ivanovich Skifskij sakralnij centr Ekzampaj v konteksti kulturnoyi spadshini Ukrayini dis kand ist nauk 09 00 12 Kiyivskij nacionalnij un t im Tarasa Shevchenka K 2005 2 13 lyutogo 2015 u Wayback Machine Istorichnij zhurnal 3 2005 S 110 116