Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прото́н (УР-500 (індекс ГРАУ 8К82))— ракета-носій важкого класу, призначена для виведення автоматичних космічних апаратів на орбіту Землі та на відлітні траєкторії в космічний простір. Розроблений в підрозділі ОКБ-23 (нині ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева), який був частиною ОКБ-52 В. М. Челомея. Первинний двоступінчастий варіант носія «Протон» (УР-500) став одним з перших носіїв середньо-важкого класу, а триступеневий «Протон-К»— важкого, поряд з американською РН «Сатурн-1Б».
 | ||||
| Призначення | Ракета космічного призначення | |||
|---|---|---|---|---|
| Виробник | Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева | |||
| Країна |  СРСР,  Росія | |||
| Розміри | ||||
| Висота | 58,2 м | |||
| Діаметр | 4+ м | |||
| Маса | 705 000 кг | |||
| Ступенів | 3-4 | |||
| Вантаж | ||||
| Вантаж на LEO | 23000 кг | |||
| Споріднені ракети | ||||
| Історія запусків | ||||
| Космодроми | LC-200, Байконур | |||
| Перший ступінь | ||||
| Двигуни | 1 | |||
| Тяга | кН | |||
| Паливо | N2O4/UDMH | |||
| Другий ступінь | ||||
| Двигуни | РД-0210 (3 шт.) і РД-0211 (1 шт.) | |||
| Тяга | кН | |||
| Паливо | N2O4/UDMH | |||
| Третій ступінь | ||||
| Двигуни | 1 | |||
| Тяга | кН | |||
| Паливо | N2O4/UDMH | |||
РН «Протон» стала засобом виведення всіх радянських і російських орбітальних станцій «Салют-ДОС» і «Алмаз», модулів станцій «Мир» і МКС, перспективних пілотованих космічних кораблів ТКС і Л-1/«Зонд» (радянська місячно-облітна програма), а також важких супутників комерційного та військового призначення і міжпланетних станцій.
З середини 2000-х років основною модифікацією ракети-носія «Протон» стала РН «Протон-М», яка використовується для запуску як федеральних російських, так і комерційних іноземних космічних апаратів.
Історія створення
На початку 60-х років XX сторіччя керівництво СРСР було зацікавлене у створенні ракет, здатних виводити в космос велике корисне навантаження військового призначення, а також нести боєголовку в кілька десятків мегатонн у тротиловому еквіваленті. Проекти на розробку цих ракет представили всі конструкторські бюро (КБ): КБ С. П. Корольова, яке в той час вже працювало над міжконтинентальною балістичною ракетою (МБР) , представило проект важкої «місячної» ракети Н-1; КБ М. К. Янгеля запропонувало проект уніфікованих МБР Р-46 і важкої РН з стартовою масою 1165—1421 т; дослідне конструкторське бюро № 52 (ОКБ-52) під керівництвом В. М. Челомея пропонувало створити сімейство ракет різної стартової маси для широкого діапазону закидаємого вантажу: МБР легкого класу УР-100 («Універсальна Ракета»), МБР середнього класу УР-200, МБР важкого класу УР-500 і надпотужну РН .
Завдяки наполегливості Челомея, відповідно до Постановами ЦК КПРС і РМ СРСР від 16 березня та 1 серпня 1961 р., ОКБ-52 початок проектування стратегічної МБР УР-200 (8К81).
Роком пізніше, за Постановою ЦК КПРС і РМ СРСР № 409—183 від 29 квітня 1962 р., в ОКБ-23 (в даний час КБ «Салют», підрозділ ГКНПЦ ім. Хрунічева), який увійшов до складу ОКБ-52 як філія № 1 всього лише двома роками раніше (3 жовтня 1960 року), почалося проектування ракети УР-500. Головним конструктором УР-500 був призначений Павло Івенса. У 1962 році цю посаду зайняв Юрій Труфанов, а потім— Дмитро Полухін, що став згодом Генеральним конструктором КБ «Салют». Провідним конструктором (відповідальним виконавцем) проекту весь цей час залишався Віталій Виродов. На розробку ракети відводилося три роки.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Мощный Протон. 1 часть - История создания РН «Протон». |
| | Протон - судьба моя. Часть 1 - История создания РН «Протон». |
| | Протон - судьба моя. Часть 2 - История создания РН «Протон». |
За первинним проектом УР-500 являла собою чотири паралельно з'єднані двоступінчасті ракети УР-200 з третім ступенем, виготовленим на базі модифікованого другого ступеня УР-200. Після ретельного опрацювання цього варіанту виявилося, що така конструкція ракети не дозволяє досягти бажаної відносної вантажопідйомності.
Провівши поглиблене опрацювання концепції ракети, ОКБ-23 почало розробку УР-500 за триступеневою схемою з послідовним (тандемним) розташуванням ступенів. Тим не менш, як і передбачалося на початковому етапі, як верхні ступені було вирішено застосувати модифікований варіант УР-200.
Ракета розроблялася як в бойових варіантах: орбітальної і міжконтинентальної балістичної ракети для ураження надпотужної термоядерної боєголовкою (100 мегатонн і більше) особливо важливих цілей у будь-якій точці планети, так і у варіанті ракети-носія важких супутників.
Згідно з конструктивно-компонувальною схемою, ракета виготовлялася на машинобудівному заводі ім. М. В. Хрунічева і транспортувалася в розібраному вигляді залізничним транспортом на «Байконур». Діаметр центральних блоків ракети був визначений за розміром залізничного габариту навантаження— 4100 мм.
Довжина конструкції центрального блоку першого ступеня була визначена необхідним об'ємом окисника в прискорювачі першого ступеня і довжиною залізничного великогабаритного вантажу.
Двигуни першого ступеня, РРД , були розроблені в КБ Енергетичного машинобудування (генеральний конструктор В. П. Глушко). Використання цього двигуна в ракеті Н-1 було відкинуте С. П. Корольовим через токсичність компонентів його палива та недостатній питомий імпульс. Було вирішено, що після деякої переробки буде використаний на першому ступені УР-500.
Для бойового варіанту проектувався в тому числі і маневруючий бойовий блок АБ-500.
У розробку нової ракети були залучені і інші конструкторські бюро: КБ Хімавтоматики виготовляло двигуни другого і третього ступеня (головний конструктор С. А. Косберг, а потім А. Д. Конопатов), «НДІ автоматики та приладобудування»— систему керування і електроавтоматику, КБ «Рубін» і КБ «Восток»— рульові приводи, керуючі відхиленням двигунів всіх ступенів, НДІ Приладобудування— систему спорожнення баків, НДІ Точної механіки— систему безпеки РН і КБ Київського заводу «Арсенал»— систему прицілювання.
Розробка ракети підтримувалася М. С. Хрущовим. Однак після його відставки було прийнято рішення про припинення робіт по ракеті УР-200, аналогічної за можливостями МБР С. П. Корольова. Оскільки УР-500 містила у собі варіант УР-200, така ж доля загрожувала і їй. Тим не менш, завдяки твердій позиції академіка М. В. Келдиша, врешті-решт було вирішено використовувати УР-500 як важкий носій для космічних апаратів (КА).
Перший пуск нової двоступеневої РН УР-500 відбувся 16 липня 1965 року з космічним апаратом Н-4 № 1 «Протон-1». Цей супутник вагою 12,2 т, крім іонізаційного калориметра СЕЗ-14 (Спектр, Енергія, Заряд до 
еВ) вагою близько 7 т та інших службових модулів, також включав частину агрегатів другого ступеня.
Таким чином, без агрегатів другого ступеня, маса корисного навантаження РН УР-500 дорівнювала 8,4 т. Всього в 1965-66 роках було здійснено чотири запуски супутників «Протон».
Хоча офіційно ракета була названа «Геркулес» (або, за іншими даними, «Атлант»), в пресі вона згадувалася за ім'ям свого першого корисного навантаження— «Протон».
Починаючи з липня 1965 року почалася розробка триступеневого варіанту РН УР-500К (8К82К «Протон-К»). Нова РН була також розроблена у філії № 1 ОКБ-52. РН «Протон-К» повинна була використовуватися для виведення на відлітну траєкторію нових КА для обльоту Місяця. Крім того, почалися роботи над четвертим ступенем РН «Протон-К» на базі п'ятого ступеня ракети-носія Н-1, що отримала назву блок Д. Згідно з цим проектом (УР-500К-Л1), двосекційний корабель 7К-Л1 (варіант «Союзу») виводився на відлітну траєкторію для польоту до Місяця, здійснював обліт Місяця і благополучно повертався. Польоти були заплановані спочатку в безпілотному, а потім у пілотованому варіантах.
Перший пуск триступеневої ракети «Протон-К» був проведений 10 березня 1967 з блоком Д і КК 7К-Л1П («Космос-146»), прототипом майбутнього місячного корабля 7К-Л1. Ця дата вважається днем народження РН «Протон-К».
З 11 запусків 7К-Л1 тільки політ КА був визнаний повністю успішним, що означає, що загальна ймовірність здійснення обльоту Місяця і приземлення на території Радянського Союзу склала не більше 9 %. В інших 10 пусках в п'яти випадках місії не були завершені з вини «Протона-К» і ще п'ять місій— з вини 7К-Л1. В результаті через велику кількість невдач з Н-1, «Протон» і 7К-Л1 і того факту, що Аполлон-11 успішно висадився на Місяць 20 липня 1969, було вирішено згорнути радянську місячну програму.
Крім того, через велику кількість аварій на початковому етапі льотних випробувань (з березня 1967 року по серпень 1970 року було здійснено всього лише 6 повністю успішних пусків з 21-го). РН «Протон-К» була прийнята на озброєння тільки в 1978 році, після 61-го пуску.
«Протон-К» з розгінним блоком Д регулярно використовувалася для запуску різних наукових, військових і цивільних космічних апаратів.
Триступеневий «Протон-К» використовувався для виведення корисного навантаження на низькі орбіти, чотириступеневий — для виведення космічних апаратів на високоенергетичні орбіти. Залежно від модифікації ракета була здатна вивести до 21 т корисного навантаження на орбіту висотою 200 км і до 2,6 т на геостаціонарну орбіту (ГСО). В даний час виробництво «Протона-К» припинено. Остання РН цієї серії була випущена в кінці 2000-х років що зберігалася в арсеналі. Її пуск був проведений 30 березня 2012 року. У загальній складності з 1967 по 2012 рік РН «Протон-К» стартувала 312 разів
З 2001 року в ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева випускається сучасніша модифікація ракети— 8К82КМ «Протон-М». Новий варіант РН «Протон» відрізняється підвищеною екологічністю, цифровою системою керування і новим розгінним блоком 14С43 Бриз-М, що дозволило помітно збільшити корисне навантаження при виведенні на геоперехідну і геостаціонарну орбіти. Модифікована версія дозволяє встановлювати обтічники більших розмірів у порівнянні з «Протон-К».
Конструкція
Перший варіант ракети-носія «Протон» був двоступеневим. Наступні модифікації ракети, «Протон-К» і «Протон-М», запускалися або в три-(на опорну орбіту), або в чотириступеневому варіантах (з розгінним блоком).
РН УР-500
Ракета-носій (РН) УР-500 («Протон», індекс ГРАУ 8K82) складалася з двох ступенів, перший з яких був розроблений спеціально для цієї РН, а другий успадкований від проекту ракети УР-200. У цьому варіанті РН «Протон» була здатна виводити 8,4 т корисного вантажу на низьку навколоземну орбіту.
Перший ступінь
Перший ступінь складається з центрального і шести бічних блоків, розташованих симетрично навколо центрального.
Центральний блок включає в себе перехідний відсік, бак окисника і хвостовий відсік, в той час як кожен з бічних блоків прискорювача першого ступеня складається з переднього відсіку, бака пального і хвостового відсіку, в якому закріплений двигун.
Таким чином, двигунна установка першого ступеня складається з шести автономних маршових рідинних ракетних двигунів (РРД) . Двигуни мають турбонасосну систему подачі палива з допалюванням генераторного газу. Запуск двигуна здійснюється шляхом прориву піромембран на вході в двигун.
Другий ступінь
Другий ступінь має циліндричну форму і складається з перехідного, паливного і хвостового відсіків. Рухова установка другого ступеня має у своєму складі чотири автономні маршові РРД конструкції С. А. Косберга: три і один— . Двигун є доробкою двигуна для забезпечення наддуву паливного бака. Кожен з двигунів може відхилятися на кут до 3°15' в тангенціальних напрямках. Двигуни другого ступеня також мають турбонасосну систему подачі палива і виконані за схемою з допалюванням генераторного газу. Загальна тяга рухової установки другого ступеня становить 2352 кН в порожнечі.
Двигуни другого ступеня запускаються до початку вимикання маршових РРД першого ступеня, що забезпечує «гарячий» принцип поділу ступенів. Як тільки тяга двигунів другого ступеня перевищує залишкову тягу РРД першого ступеня, відбувається підрив , що з'єднують ферми ступенів, ступені розходяться, а продукти згоряння з камер РРД другого ступеня, діючи на тепловий екран, гальмують і відштовхують перший ступінь.
РН «Протон-К»
Ракета-носій (РН) «Протон-К» була розроблена на базі двоступеневої РН УР-500 з деякими змінами на другому ступені і з додаванням третього і четвертого ступенів. Це дозволило збільшити масу КН на низькій навколоземній орбіті, а також виводити космічні апарати на більш високі орбіти.
Перший ступінь
У початковому варіанті РН «Протон-К» успадкувала перший ступінь РН УР-500. Пізніше, на початку 90-х років двадцятого століття, тяга двигунів першого ступеня була збільшена на 7,7 %, і новий варіант двигуна отримав назву .
Другий ступінь
Другий ступінь РН «Протон-К» був розроблений на базі другого ступеня РН УР-500. Для збільшення маси КН на орбіті були збільшені обсяги паливних баків і змінена конструкція фермового перехідного відсіку, що з'єднує її з першим ступенем.
Третій ступінь
Третій ступінь РН «Протон-К» має циліндричну форму і складається з приладового, паливного і хвостового відсіків. Як і другий ступінь, третій ступінь РН «Протон-К» також був розроблений на базі другого ступеня РН УР-500. Для цього первинний варіант другого ступеня РН УР-500 був вкорочений, і на ньому був встановлений один маршовий РРД замість чотирьох. Тому маршовий двигун (конструкції С. А. Косберга) по влаштуванню і роботі аналогічний двигуну другого ступеня і є його модифікацією. Цей двигун складається з маршового однокамерного двигуна і чотирьохкамерного рульового двигуна . Тяга маршового двигуна 588 кН в порожнечі, а рульового — 32 кН в порожнечі.
Відділення другого ступеня відбувається за рахунок тяги рульового РРД третього ступеня, що запускається до вимикання маршових РРД другого ступеня, і гальмування відокремлюваної частини другої ступені наявними на ній шістьма твердопаливними двигунами. Відділення корисного вантажу здійснюється після вимикання рульового двигуна . При цьому третій ступінь гальмується чотирма твердопаливними двигунами.
Система керування РН «Протон-К»
РН «Протон-К» оснащена автономною інерціальною системою керування (СУ), що забезпечує високу точність виведення КН на різні орбіти. СУ була спроектована під керівництвом Н. А. Пилюгіна і використовувала ряд оригінальних рішень на основі гіроскопів, розробка яких почалася раніше на ракетах Р-5 і Р-7.
Прилади системи керування розміщуються в приладовому відсіку, розташованому на прискорювачі третього ступеня. Клепаний негерметизований приладовий відсік виконаний у вигляді торової оболонки обертання прямокутного поперечного перерізу. У відсіках тора розміщені основні прилади СУ, виконаної за троірованной схемою (з потрійним резервуванням). Крім того, в приладовому відсіку розташовані прилади системи регулювання уявній швидкості; прилади, що визначають параметри кінця активної ділянки траєкторії, і три гіростабілізатори. Командно-керуючі сигнали також побудовані з використанням принципу троірованія. Таке рішення підвищує надійність і точність виведення космічних апаратів.
Використовуване паливо
Як компоненти палива у всіх ступенях ракети використовуються несиметричний диметилгідразин (НДМГ, також відомий як гептил) (CH3)2N-NH2 і азотний тетраоксид N2O4. Самозаймиста паливна суміш дозволила спростити двигунну установку і підвищити її надійність. У той же час компоненти палива є дуже токсичними і вимагають надзвичайної обережності.
Покращення в РН «Протон-М»
Починаючи з 2001 року, ракета-носій «Протон-К» поступово замінюється на новий модернізований варіант носія, РН «Протон-М». Хоча в основному конструкція РН «Протон-М» базується на РН «Протон-К», серйозні зміни були зроблені в системі управління (СУ) РН, яка була повністю замінена на нову досконалу систему управління на основі бортового цифрового обчислювального комплексу (БЦВК). З використанням нової СУ на РН «Протон-М» досягаються наступні покращення:
- більш повне випрацювання бортового запасу палива, що збільшує масу КН на орбіті і зменшує залишки шкідливих компонентів у місцях падіння відпрацьованих перших ступенів РН;
- скорочення розмірів полів, що відводяться для падіння відпрацьованих перших ступенів РН;
- можливість просторового маневру на активній ділянці польоту розширює діапазон можливих нахилень опорних орбіт;
- спрощення конструкції і збільшення надійності багатьох систем, чиї функції тепер виконує БЦВК;
- можливість встановлення головних обтікачів великих розмірів (до 5 м в діаметрі), що дозволяє більш ніж удвічі збільшити обсяг для розміщення корисного вантажу і використовувати на РН «Протон-М» ряд перспективнихрозгінних блоків;
- швидка зміна польотного завдання.
Ці зміни в свою чергу привели до поліпшення масових характеристик ракети-носія «Протон-М».
Крім того, модернізація РН «Протон-М» з розгінним блоком (РБ) «Бриз-М» проводилася і після початку їх використання. Починаючи з 2001 року РН і РБ пройшли три етапи модернізації (Фаза I, Фаза II і Фаза III), метою яких було полегшення конструкції різних блоків ракети і розгінного блоку, збільшення потужності двигунів першого ступеня РН (заміна на ), а також інші удосконалення. Завдяки цьому, максимальна маса виведеного вантажу, яку «Протон-М» з блоком «Бриз-М» можуть доставити на ГПО, збільшилася на 650 кг (з 5500 до 6150 кг).
Розгінні блоки
Блок Д
Для виведення корисного навантаження на високі, перехідну до геостаціонарної, геостаціонарні орбіти і відлітні траєкторії використовується додатковий ступінь, званий розгінним блоком (РБ).
Розгінні блоки дозволяють здійснювати багаторазові включення свого маршового двигуна і переорієнтацію в просторі для досягнення заданої орбіти. Перші розгінні блоки для РН «Протон-К» були зроблені на базі ракетного блоку Д носія Н-1 (його п'ятого ступеня). В кінці 1990 років ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева розробив новий розгінний блок «Бриз-М», який використовується в РН «Протон-М» поряд з РБ сімейства «Д».
Блок ДМ
Розробка блоку Д велася в ОКБ-1 (зараз РКК «Енергія» імені С. П. Корольова). У складі РН «Протон-К» з середини 60-х років блок Д зазнав декілька модифікацій. Після модифікації, спрямованої на підвищення вантажопідйомності і зниження вартості блоку Д, РБ став називатися «Блок-ДМ».
Модифікований розгінний блок мав час активного існування 9 годин, і кількість запусків двигуна було обмежено трьома. В даний час використовуються розгінні блоки моделей ДМ-2, ДМ-2М і ДМ-03 виробництва РКК «Енергія», у яких кількість включень було збільшено до 5.
Блок Бриз-М
«Бриз-М»— розгінний блок для ракет-носіїв «Протон-М» і «Ангара». «Бриз-М» забезпечує виведення космічних апаратів на низькі, середні, високі орбіти і ГСО.
Застосування розгінного блоку «Бриз-М» у складі ракети-носія «Протон-М» дозволяє збільшити масу корисного навантаження, що виводиться на геостаціонарну орбіту, до 3,5 т, а на перехідну орбіту до більш ніж 6 т. Перший запуск комплексу «Протон -М»— «Бриз-М» відбувся 7 квітня 2001 року.
| Характеристики розгінних блоків, використовуваних з РН «Протон» | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Індекс (ГУКОС) | Маса РБ | Паливо | Запас палива, т | Маршевий двигун | Тяга в вакуумі, тс | Кількість вмикань двигуна | Маса КН на ГСО, т | Початок експлуатації | ||
| на Землі | в космосі | Протон-К | Протон-М (3-го етапу) | ||||||||
| ДМ-2 | 11С861 | 3,2 | 2,3 | гас + кисень | 15,1 | 11Д58М | 8,5 | до 5 | 2,4 | 1982 | |
| ДМ-2М | 11С861-01 | 2,2 | гас + кисень | 15,1 | 11Д58С | 8,5 | до 5 | 2,5 | 1994 | ||
| ДМ-03 | 11С861-03 | 3,245 | 2,35 | гас + кисень | 18,7 | 11Д58М | 8,5 | до 5 | 2,95 | 3,44 | 2007 |
| Бриз-М | 14C43 | 2,5 | АТ + НДМГ | До 20 | 14Д30 | 2 | до 8 | 3,7 | 1999 | ||
Перехідні системи
При стандартній схемі виведення механічне та електричне з'єднання КА з РБ «Бриз-М» здійснюється за допомогою перехідної системи, що складається з ізогрідного вуглепластикового або металевого адаптера та системи поділу (СР). Для виведення на геостаціонарні орбіти можуть використовуватися декілька різних перехідних систем, що розрізняються за діаметром кільця кріплення КА: 937, 1194, 1664 і 1666 мм. Конкретний адаптер і система поділу вибираються в залежності від конкретного КА. Адаптери, що використовуються в РН «Протон-М», розроблені і виготовляються ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева, а системи поділу виробляються фірмами Saab Ericsson Space, ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева і EADS CASA Espacio.
Типова система поділу складається з замкової стрічки, що складається з двох частин, стягнутих між собою за допомогою з'єднувальних болтів. Стрічка поєднує КА і адаптер між собою за допомогою пристроїв СР. У момент поділу РБ і КА пірогільотіни системи поділу перерубують сполучні болти замкової стрічки, після чого стрічка розкривається, і за рахунок звільнення восьми пружинних штовхачів, розташованих на адаптері, здійснюється відділення КА від РБ.
Електричні системи і системи телеметрії даних
Крім основних механічних блоків, згаданих вище, РН «Протон-М» налічує ряд електричних систем, що використовуються впродовж підготовки до пуску та власне пуску РКП. За допомогою цих систем здійснюється електричне і телеметричне з'єднання КА і систем РН з пультової 4102 під час підготовки до пуску, а також збір телеметричних даних під час польоту.
Головні обтічники
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| | Доспехи для спутника: устройство и сборка ГО РН «Протон-М». |
За весь час експлуатації РН «Протон» з нею використовувалася велика кількість різних головних обтічників (ГО). Тип обтічника залежить від типу корисного вантажу, модифікації РН і використовуваного розгінного блоку.
Скидання ГО здійснюється в початковий період роботи прискорювача третього ступеня. Циліндрична проставка скидається після відділення космічної головної частини.
Класичні стандартні обтічники РН «Протон-К» і «Протон-М» для виведення КА на низькі орбіти без РБ мають внутрішній діаметр 4,1 м (зовнішній 4,35 м) і довжину 12,65 м і 14,56 м відповідно. Так, наприклад, обтічник цього типу використовувався при запуску РН «Протон-К» з модулем «Заря» для МКС 20 листопада 1998.
Для проведення комерційних запусків в комплектації з блоком «ДМ» використовуються головні обтічники довжиною 10 м, зовнішнім діаметром 4,35 м (максимальна ширина КН повинна бути не більше 3,8 м). У разі використання РБ «Бриз-М» стандартний обтічник при проведенні одиночних комерційних запусків має довжину 11,6 м і при проведенні подвійних комерційних запусків— 13,2 м. В обох випадках зовнішній діаметр ГО дорівнює 4,35 м.
Головні обтічники виробляються ФГУП ОППП «Технологія» в місті Обнінськ Калузької області. ГО виготовляється з декількох обичайок, які являють собою тришарові конструкції з алюмінієвим стільниковим заповнювачем і обшивками з вуглепластику, що містять посилення і вирізи для люків. Використання матеріалів цього типу дозволяє досягти зниження маси порівняно з аналогом з металів і склопластику не менше ніж на 28-35 %, підвищити жорсткість конструкції на 15 % і поліпшити акустичні характеристики в 2 рази.
У разі комерційних запусків через компанію , яка здійснює маркетинг пускових послуг РН «Протон» на міжнародному ринку, використовуються альтернативні ГО більшого розміру: довжиною 13,3 м і 15,25 м і діаметром 4,35 м. Крім того, для збільшення можливостей РН «Протон-М» активно вивчається можливість використання ГО 5-метрового діаметра. Це дозволить запускати супутники більшого розміру і підвищить конкурентоспроможність РН «Протон-М» проти його основного конкурента «Аріан-5», який вже використовується з ГО діаметром 5 м.
Варіанти конфігурації
РН «Протон» (УР-500) існувала лише в одній конфігурації— 8K82. РН «Протон-К» і «Протон-М» за багато років експлуатації використовували різні типи розгінних блоків. Крім того, РКК, виробник РБ ДМ, оптимізувала свої вироби для конкретних корисних навантажень і кожної нової конфігурації привласнювала нове найменування. Так, наприклад, різні конфігурації РБ 11С861-01 могли мати різні найменування в залежності від корисного навантаження: Блок-ДМ-2M, Блок-ДМ3, Блок-ДМ4 іт.д. Варіанти їх модифікацій наведено в таблиці:
| Варіанти конфігурації РН «Протон» | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тип РБ → Тип РН ↓ | 11С824 | 11С824M | 11С824Ф | 11С86 | 11С861 | 11С861-01 | 11С861-03 | 17С40 | 14С43 | КВРБ |
| «Протон-К» (8K82K) | Блок-Д (8K82K 11С824) | Блок-Д-1 (8K82K 11С824М) | Блок-Д-2 (8K82K 11С824Ф) | Блок-ДМ (8K82K 11С86) | Блок-ДМ-2, Блок-ДМ1 (8K82K 11С861) | Блок-ДМ-2M, Блок-ДМ3, Блок-ДМ4 (8K82K 11С861-01) | Блок-ДМ-5, Блок-ДМ2 (8K82K 17С40) | Бриз-M (8K82K 14С43) | ||
| «Протон-М» (8K82M, 8K82KM) | Блок-ДМ-2 (8K82M 11С861) | Блок-ДМ-2М (8K82M 11С861-01) | Блок-ДМ-03 (8K82M 11С861-03) | Бриз-M (8K82KM 14С43) | КВРБ (8K82KM КВРБ) | |||||
Технічні характеристики
| Можливості різних модифікацій РН «Протон» | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Модифікація | Початок експлуатації | Стартова маса, т | Маса корисного навантаження, т | Об'єм простору під обтікачем, м³ | ||
| НОО, i = 51,5° | ГПО (залишкова ΔV до ГСО 1500 м/с) | ГСО | ||||
| «Протон-К»— Блок «ДМ» (з РД-253, до 1990г) | 1974 | ~700 | 19,76 | 4,35 | 1,88 | |
| «Протон-К»— Блок «ДМ-2М» (з РД-275, пізня модифікація) | 1995 | ~700 | 20,7— 20,9 | 4,9 | 1,88 | 60 |
| «Протон-М»— «Бриз-М» (рання модифікація) | 2001 | ~702 | ~ 22 | 5,5 | 2,92 | до 100 |
| «Протон-М»— «Бриз-М» (Phase III) | 2009 | 705 | 23 | 6,15 | 3,25 | 89 |
| Технічні характеристики різноманітних модифікацій РН «Протон» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ступінь | Перший | Другий | Третій | Розгінний блок |
| «Протон-К»— Блок «ДМ» | ||||
| Двигуни | 6 | 3 РД-0210 і 1 РД-0211 | 1 РД-0213 і РД-0214 | 1 11Д58М |
| Тяга двигунної установки, кН | 9540 (біля землі) | 2300 (в вакуумі) | 583+4×31 (в вакуумі) | 83,5 |
| Маса палива, т | 419,41 | 156,1 | 46,56 | 15,05 |
| Суха маса, т | 31 | 11,715 | 4,185 | 2,44 |
| Час роботи, с | 120 | 216 | 231 | 680 |
| Питомий імпульс, с | 287 | 320 | 325 | 352 |
| Протон-М"— «Бриз-М» (Phase III) | ||||
| Двигуни | 6 | 3 РД-0210 і 1 РД-0211 | 1 РД-0213 і РД-0214 | 1 14Д30, 4 и 12 17Д58Э |
| Тяга двигунної установки, кН | 10020 (біля Землі) | 2400 (в вакуумі) | 583+4×31 (в вакуумі) | 19,62+4×0,396+12×0,0133 |
| Маса палива, т | 428,3 | 157,3 | 46,56 | 19,8 |
| Суха маса, т | 30,6 | 11 | 3,5 | 2,5 |
| Час роботи, с | 121 | 216 | 239 | 3200 (макс.) |
| Питомий імпульс, с | 288 | 320 | 325 | 328,6 |
Стартові майданчики
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| | Мощный Протон. 2 часть - Стартовый комплекс. |
Пуски РН «Протон» здійснюються тільки з космодрому Байконур, де до 1965 року були створені технічний і стартовий комплекси з двома робочими місцями (майданчик 92/1) і двома пусковими установками (ПУ) (майданчик 81). До кінця 70-х років був побудований ще один стартовий комплекс (майданчик 200) для забезпечення розширюваної програми запусків різних космічних апаратів на РН «Протон».
Обидва стартових майданчика об'єднані загальною мережею комунікацій і використовують загальний комплекс споруд, що забезпечують кожну з них стисненими газами, водою, електроенергією і хладоагентом для термостатування компонентів палива і космічних апаратів.
Збірка блоків ракети, інтеграція носія з корисним вантажем і загальна перевірка системи здійснюються в горизонтальному положенні в монтажно-випробувальному корпусі (МВК) на технічній позиції (майданчик № 92) космодрому Байконур.
За допомогою транспортера-інсталятора на залізничному ходу РКП (ракета космічного призначення) доставляється з МВК на паливно-заправну станцію для заправки РБ « Бриз-М». Після заправки РКП транспортується на стартовий комплекс і встановлюється на пусковий пристрій. За допомогою пересувної ферми обслуговування на рейковому ходу проводяться електричні перевірки РН і головної частини, заправка РН і РБ (у разі використання РБ ДМ) компонентами палива та стислими газами, набір готовності рухової установки ракети і пуск РКП.
В даний час на Байконурі є чотири стартові позиції РН «Протон-К» і «Протон-М»: по дві на майданчиках 81 і 200, однак тільки три з них знаходяться в робочому стані. Стартові позиції розташовані західніше іменуються «Лівими»; розташовані східніше—"Правими". Кожній з цих позицій відповідає номер: 81Л (ліва)— № 23, 81П (права)— № 24, 200л—№ 39, 200П—№ 40.
Майданчик 81Л (ПУ № 23) використовується для пусків РН «Протон-К» в рамках федеральних програм. В останні кілька років не використовувалася, останній пуск був проведений 24 березня 2004;
Майданчик 81П (ПУ № 24) використовується для пусків РН «Протон-К» і «Протон-М» в рамках федеральних програм:
- Майданчик 200Л (ПУ № 39) використовується для пусків РН «Протон-К» і «Протон-М» в рамках міжнародних програм компанією ;
- Майданчик 200П (ПУ № 40) була законсервована в 1991 році. Пізніше цю ПУ планувалося переробити в стартовий комплекс для ракет типу «Ангара», і технологічне обладнання цього стартового комплексу було демонтовано. І хоча проект стартового комплексу «Ангари» був перебазований на , пуски з цією ПУ відновлені не були.
Експлуатація
International Launch Services
З 1993 року маркетинг пускових послуг РН «Протон» на міжнародному ринку здійснюється спільним підприємством (ILS) (з 1993 по 1995 рік: «Локхід-Хрунічев-Енергія»). має ексклюзивне право на маркетинг і комерційну експлуатацію РН «Протон» та перспективного ракетно-космічного комплексу «Ангара». Хоча компанія зареєстрована в США, її контрольний пакет належить російському ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева. На жовтень 2011 року, в рамках компанії було здійснено 72 запуски космічних апаратів з використанням РН «Протон-К» і «Протон-М».
Вартість
Вартість РН «Протон» варіюється з року в рік і неоднакова для федеральних і комерційних замовників.
В кінці 90-х років XX століття вартість комерційного пуску РН «Протон-К» з блоком ДМ становила від $ 65 до $ 80 млн. На початку 2004 року вартість запуску була знижена до $ 25 млн через істотне посилення конкуренції.
З тих пір вартість запусків на «Протоні» постійно зростала і в кінці 2008 року досягла приблизно $ 100 млн на ГПО з використанням «Протон-М» з блоком «Бриз-М». Однак з початком світової економічної кризи в 2008 році обмінний курс рубля до долара знизився на 33 %, що привело до зниження вартості запуску до приблизно $ 80 млн.
У 2010 році вартість запуску комерційних супутників знову піднялася і становила від $ 100 до $ 110 млн.
Для федеральних замовників простежується послідовне збільшення вартості носія починаючи з початку 2000-х років: вартість РН «Протон-М» (без блоку «ДМ») зросла з 2001 по 2011 рік у 5,4 рази— з 252 100 000 до 1356,5 млн рублів. Загальна вартість «Протон-М» з блоком «ДМ» або «Бриз-М» в середині 2011 року становила близько 2,4 млрд рублів (близько $ 80 млн або € 58 млн). Ця ціна складається з самої РН «Протон» (1348000000), РБ «Бриз-М» (420 млн), доставки компонентів на Байконур (20 млн) і комплексу послуг із запуску (570 млн).
| Порівняння характеристик РН важкого класу | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ракета-носій | Країна | Перший політ | Колікість запусків в рік (всього) | Широта СК | Старт. маса, т | Маса КН, т | Діам. ГО, м | Успішни. пусків, % | Вартість пуску, млн $ | ||
| НОО | ГПО (залишкова ΔV до ГСО 1500 м/с) | ГСО | |||||||||
| «Протон-М»— «Бриз-М» |  Росія | 2001 | 10— 12 (55) | 46° | 705 | 23 | 6,15 | 3,25 | 4,35 | 91 | 65—70 |
| Аріан-5 ECA |  Європейський Союз | 2002 | 6 (33) | 5° | 780 | 20 | 10 | 5,4 | 97 | 220 | |
| Зеніт-3SL (Морський старт) |  Україна | 1999 | 4-5 (31) | 0° | 473 | 13,7* | 6,06 | 2,6** | 4,15 | 90 | 45— 80 |
| Delta IV Heavy |  США | 2004 | 1 (5)**** | 35° и 28° | 732 | 23*** | 10,75 | 6,57 | 5,1 | 80 | 375 |
| Delta IV Medium+ (5,4) | США | 2009 | 2— 3 (1)**** | 35° и 28° | 399 | 13,5*** | 5,5 | 3,12 | 5,1 | 100 (1 пуск) | 170 |
| Atlas V 551 | США | 2006 | 1 (2)**** | 35° и 28° | 541 | 18,8 | 6,86 | 3,90 | 5,4 | 96 | 190 |
| Atlas V 521 | США | 2003 | 2 (2)**** | 35° и 28° | 419 | 13,49 | 4,88 | 2,63 | 5,4 | 96 | 160 |
 Японія | 2009 | 2 (2) | 30° | 531 | 19 | 8 | 5,1 | 100 (2 пуски) | 182 | ||
| CZ-3B |  КНР | 1996 | 4 (17) | 28° | 426 | 11,2 | 5,1 | 2 | 4,2 | 88 | 50-70 |
| *Зеніт-2SLБ і **Зеніт-3SLBФ, старт з Байконура; *** орбіта МКС (407 x 407км); **** Всього було здійснено 27 пусків РН Atlas V и 17 Дельта IV різноманітних модифікацій; | |||||||||||
Після підсилення конкуренції вартість запуску була знижена з $70 млн до $25 млн. (порівняння вартості запусків див. (Корисне навантаження. Вартість доставки вантажів на орбіту))
Історія пусків РН «Протон»
Починаючи з 1965 року, РН «Протон» вироблявся в трьох основних варіантах: УР-500, «Протон-К» і «Протон-М».
8К82/УР-500
16 липня 1965 двоступеневою РН УР-500 був здійснений запуск на орбіту наукової космічної станції «Протон-1» масою 12,2 т. Всього РН УР-500 в 1965—1966 роках були виведені три супутники: «Протон-1»— «Протон-3», ще один запуск закінчився невдачею. Наукова апаратура супутників «Протон» забезпечувала вивчення космічних променів і взаємодію з речовиною частинок надвисоких енергій: на супутниках були встановлені: іонізаційний калориметр, гамма-телескоп і інші прилади. Згодом РН УР-500 успадкувала назва цих КА і стала називатися РН «Протон».
| Список пусків РН Протон 8К82/УР-500 | |||
|---|---|---|---|
| № Запуску | Дата (UTC) | Корисне навантаження | Примітки |
| 1 | 16 липня 1965 |  СРСР Протон-1 Н-4, сер. № 1 | Успіх |
| 2 | 2 листопада 1965 | СРСР Протон-2 Н-4, сер. № 2 | Успіх |
| 3 | 24 березня 1966 | СРСР Протон Н-4, сер. № 3 | Невдача, аварія 2-го ступеня |
| 4 | 6 липня 1966 | СРСР Протон-3 Н-4, сер. № 4 | Успіх |
Аварії
Починаючи з 1967 року, було здійснено 370 пусків РН «Протон». З них 44 закінчилися невдачею під час роботи перших трьох ступенів і розгінного блоку.
Аварії в 1967—1970 рр..
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| | Вибух РН 19 лютого 1969 року (фрагмент з документального фільму «Объект Е-8»). |
| | Вибух РН 2 квітня 1969 року при запуску АМС Марс М-69 (фрагмент з документального фільму «Мощный Протон»). |
Самий аварійний період припав на час відпрацювання РН в умовах «місячної гонки» СРСР-США в 1967—1970 рр. В цей час проводилися льотні випробування ракети-носія, розгінного блоку Д, повертаємого апарату типу «Зонд», а також апаратів сімейства «Луна» і «Марс». 9 невдач сталося під час роботи перших трьох ступенів РН «Протон»: п'ять під час роботи 2-го і 3-го ступеня, дві— 1-го ступеня, і по одній— по помилковій команді системи безпеки і через руйнування головного обтікача КА. Ще чотири невдачі сталися внаслідок відмов рухової установки розгінного блоку Д. Загалом, поставлені завдання були виконані тільки в 10 пусках з 25.
Трагічно закінчилася аварія на космодромі в липні 1968 року. При підготовці до пуску космічного корабля , призначеному на 21 липня 1968 року, лопнув бак окислювача блоку Д, частково зруйнувавши головний обтічник (ГО). Корабель 7К-Л1 з напівзруйнованим ГО впав на кілька метрів вниз і застряг на майданчиках ферми обслуговування; бак пального блоку Д з п'ятьма тоннами гасу відірвався від ферми і уперся в елементи третього ступеня ракети. За одними даними 1 людина загинула, одна була поранена, за іншими даними загинуло 3 людини.
До цього періоду також відноситься аварія 19 лютого 1969, коли на 51,4 секунді польоту ракети відбулося руйнування головного обтікача під час проходження зони максимального швидкісного напору. В результаті було втрачено перший самохідний апарат типу «Луноход».
Інша небезпечна аварія сталася 2 квітня 1969 при запуску АМС «Марс», коли відбулася відмова одного з двигунів на 0.02 секунді. На 41-й секунді польоту ракета врізалася носом у землю приблизно за 3 км від стартового комплексу. Стартовий комплекс практично не постраждав, але в прилеглому МВК вилетіло скло.
Аварії «екранів»
У 1976 році почалося розгортання системи «Екран». Супутники цієї серії призначалися для передачі трансляції центральних каналів на територію Сибіру і Далекого Сходу: прийом вівся на колективну наземну станцію, і потім програми ретранслювалися на прилеглі околиці. У 1978 році в результаті серії з трьох аварій РН «Протон-К» були втрачені три супутники серії «Екран», призначені для заміни вже існуючих (хоча в проміжках між «Екранами» благополучно стартували інші КА). Перебої в роботі системи «Екран» привели до невдоволення серед населення.
Аварії в пострадянський час
Кілька аварій сталися з РН «Протон» і в пострадянський час.
Так як поля падіння відпрацьованих ступенів розташовані на території Казахстану, кожен нештатний пуск викликає негативну реакцію казахстанського уряду. У 1999 році РН «Протон» двічі падали в Карагандинській області ( і КА ). Під час першої аварії один фрагмент РН впав на житлову територію, але нічого не пошкодив. Проте в степу виникла пожежа, викликана розливом палива центральної секції РБ «Бриз-М». Паливо другого і третього ступенів РН вигоріло і випарувалося при руйнуванні баків цих ступенів на висотах 28—30 км. Під час другої аварії уламки РН, РБ і супутника впали в малонаселеному районі Карагандинської області Республіки Казахстан. Постраждалих в результаті аварій не було. Проте представники казахстанського уряду виступили із заявою про бажання Казахстану переглянути договір про оренду комплексу Байконур. Також були висловлені вимоги про перехід від повідомної практики запусків до дозвільної. Деякі депутати парламенту Казахстану зажадали заборонити запуски російських військових КА з космодрому Байконур.
- 6 вересня 2007 РН «Протон-М» після невдалого запуску з космодрому «Байконур» впала за 40 км від міста Жезказган, заливши його околиці гептилом — високотоксичним паливом. Ситуацію посилив той факт, що в цей же день у місті перебував казахстанський президент Нурсултан Назарбаєв. Незважаючи на швидку ліквідацію наслідків екологічної катастрофи, Казахстан зажадав від Росії компенсаційну виплату в розмірі $ 60,7 млн. Росія домоглася зниження суми компенсації до $ 2,5 млн.
- 5 грудня 2010 ракета-носій «Протон-М», яка повинна була вивести на орбіту три супутники ГЛОНАСС-М, відхилилася від курсу на 8 градусів. В результаті цього супутники вийшли на незамкнену орбіту і впали в несудохідному районі Тихого океану. Аварія не дозволила закінчити формування російської навігаційної угруповання ГЛОНАСС: в разі успіху працювали б 24 супутники, по вісім у трьох площинах. Комісія прийшла до висновку, що РН не мала відношення до аварії, яка сталася через помилку при заправці розгінного блоку.
- 2 липня 2013 ракета-носій «Протон-М», яка повинна була вивести на орбіту три супутники ГЛОНАСС-М впала через 17 секунд після старту з космодрому Байконур.
- 16 травня 2014 при запуску ракети із супутником «Експрес АМ4P», після 530-ї секунди польоту на ракетоносії виникла «нештатна ситуація», на 540-й секунді з носієм був втрачений зв'язок і аварійно викмулися двигуни; головний блок не відділився від ракети-носія. Супутник Експрес АМ4Р не вийшов на орбіту. Руйнація 3-ї ступені відбулася на высоті 160 км при швидкості польоту 7 км/с. Уламки ракети-носія згоріли в атмосфері Землі.
- 16 грудня 2014 р. ракета «Протон» із супутником «Експрес», що стартувала 15 грудня, впала за межами Казахстану.
- 16 травня 2015 р. ракета «Протон» із мексиканським супутником MexSat-1 (Centenario) стартувала з космодрому Байконур, але внаслідок аварії на висоті 160—161 км, впала в Східному Сибіру. За іншими даними ракета і супутник згоріли в атмосфері.
- Всього за період з 2010 по 2014 роки «Протон-М» зазнали кілька аварій, в результаті яких були втрачені 6 російських супутників.
Використання в майбутньому
На даний момент передбачається, що ракета-носій (РН) «Протон-М» буде повністю замінена на РН «Ангара», яка також буде виготовлятися в ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева. Перший запуск «Ангари» намічений на 2013 рік. Починаючи з цього моменту, РН «Протон-М» протягом декількох років буде поступово витіснятися РН «Ангара», але його повне виведення з експлуатації можливе не раніше, ніж буде прийнята в оперативне використання РН «Ангара А5».
Відмова від використання «Протона» зумовлена кількома причинами:
- Пуски цієї ракети можливі тільки з космодрому «Байконур», який знаходиться за межами Російської Федерації. Крім Байконура, ракета-носій «Ангара» буде стартувати з космодромів, розташованих на території Росії («Плесецьк», «Східний»);
- Виготовлення деяких частин РН «Протон» виконується за кордоном, що неприйнятно для основного замовника РН «Протон-М», яким є Міністерство Оборони РФ. Ракетний комплекс «Ангара» повністю спроектований і виготовляється російськими підприємствами;
- РН «Протон» використовує високотоксичне паливо (АТ + НДМГ). Поля падіння РН «Протон-М» знаходяться в Казахстані, і після кожного аварійного пуску доводиться проводити дорогі очищення території. У «Ангарі» буде використано екологічно безпечне паливо на основі гасу. Окислювачем виступатиме рідкий кисень;
- Важкий варіант РН «Ангара» — «Ангара-5» — повинен бути простішим і дешевшим РН «Протон-М» (в основному через те, що у неї менше двигунів, найдорожчого компонента РН).
- Проте затримки в розробці РН «Ангара» означають, що РН «Протон-М» буде продовжувати використовуватися ще протягом деякого часу.
РН «Протон-М» 4-го етапу
Після введення в експлуатацію першого варіанта в 2001 році РН «Протон-М» пройшла кілька поетапних модернізацій. Варіант, експлуатований в даний час, називається «Phase III Proton Breeze M» (РН «Протон-М»— РБ «Бриз-М» третьої фази). Цей варіант здатний вивести на геоперехідну орбіту (ГПО) КН масою до 6150 кг, використовуючи звичайну трасу виведення (з нахилом 51,6°) і КН масою до 6300 кг, використовуючи оптимізовану трасу з нахилом 48° (із залишковою ΔV до ГСО 1500 м/с).
Тим не менш, у зв'язку з постійним збільшенням маси телекомунікаційних супутників і неможливістю використовувати оптимізовану трасу з нахилом 48° (так як ця траса не обумовлена в «Договорі оренди космодрому Байконур», і кожен раз, пускаючи «Протон» з цим нахилом, це необхідно додатково узгоджувати з Казахстаном), вантажопідйомність РН «Протон-М» повинна бути збільшена. В даний час ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева проводить 4-й етап модернізації РН «Протон-М»—"Бриз-М" («Phase IV Proton Breeze M»). Передбачається, що здійснення цього етапу буде завершено в 2013 році. В результаті планованих удосконалень маса виведеного на ГПО корисного навантаження системи буде збільшена до 6300 кг на стандартній трасі (нахил 51,6°, залишкова ΔV до ДСО 1500 м/с).
Киснево-водневий розгінний блок
Починаючи з 90-х років XX століття в ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева велися роботи по киснево-водневому розгінному блоку (КВРБ), оскільки це дало б змогу значно збільшити масу корисного вантажу на високих орбітах. У результаті було успішно розроблено двигун РД-0146, і навіть почалося виготовлення деталей і окремих блоків цього РБ. Оскільки КВРБ помітно більше, ніж РБ ДМ або «Бриз-М», і повинен використовуватися з 5-метровим головним обтічником, такі аспекти, як аеродинаміка РН, система керування, програмне забезпечення і навіть частина електроніка, повинні бути модернізовані. Крім того, в даний час стартовий майданчик не підготовлений для заправки РБ кріогенним паливом (рідким воднем). Це означає, що для досягнення цих цілей будуть потрібні серйозні фінансові вливання, які зараз сконцентровані на створенні РН «Ангара». У зв'язку з цим, роботи в цьому напрямку були припинені, а самі блоки перейменовані в КВТК (Киснево-Водневий Важкого Класу) і оптимізовані для використання в новій РН «Ангара».
Оцінка проекту
Розробка ракети-носія (РН) «Протон» стала однією з основних програм в радянській космонавтиці. Незважаючи на низку невдач в перші роки свого існування, поряд із «сімкою» (РН Восход, РН Союз та ін), РН «Протон» стала однією з найбільш використовуваних ракет-носіїв в радянській, а пізніше й російській космонавтиці. З часом недоліки в конструкції були усунені, і в даний час «Протон» є одним із самих надійних носіїв з коли-небудь створених.
За останні майже півстоліття різні модифікації РН «Протон» здійснили понад 360 стартів, і з її допомогою були запущені понад 40 типів різних космічних апаратів (КА) народногосподарського, наукового та оборонного призначення.
Перш за все, РН «Протон» широко застосовувалася в радянській і російській пілотованої програми. В кінці 60-х роках — на початку 70-х років РН «Протон» відпрацьовувалася в програмі пілотованого обльоту Місяця Л-1/«Зонд». Після закриття програми розробки ракети-носія Н1 вона стала єдиним з радянських засобів виведення на орбіту, що забезпечують запуск важких модулів масою понад 8 т, а з розробкою РН середньо-важкого класу Зеніт-2 в 1985 році— понад 14 т. З її допомогою були виведені на орбіту довготривалі населені станції «Салют», у тому числі цивільні ДОС і військові «Алмаз», безпілотні космічні кораблі-модулі ТКС до цих станцій, а також блоки-модулі для зборки на орбіті багатомодульним станції «Мир» (базовий блок і все модулі — «Квант-1», «Квант-2», «Кристал», «Спектр» і «Природа»). В даний час РН «Протон» стала основним засобом виведення з російської сторони в рамках проекту створення Міжнародної космічної станції («Протон» вивів на орбіту модулі «Зоря», «Зірка», і незабаром буде запущений модуль «Наука»).
В непілотований космонавтиці використання нових телекомунікаційних супутників, запуск яких став можливий за допомогою РН «Протон», стало важливим кроком для розвитку телебачення, телефонії і супутникового зв'язку в СРСР і Росії. Протоном були запущені супутники систем «Екран», «Екран-М», «Горизонт», «Галс» і «Експрес». Жоден інший радянський носій не мав достатньої енергетикою для доставки цих телекомунікаційних супутників безпосередньо на ДСО.
РН «Протон» також служила і для побудови оборонних систем і систем подвійного призначення. З її допомогою було розгорнуто частину єдиної системи супутникового зв'язку (ЕССС) на базі космічних апаратів «Веселка», «Радуга-1» і «Радуга-1М» (частина ЕССС, що складається з КА «Молнія-2» і «Молнія-3», на високоеліптичних орбітах була розгорнута за допомогою РН «Молнія»). Крім того, РН «Протон» виводила на ДСО різні супутники-ретранслятори систем Луч, Потік, і в даний час починається розгортання системи Гарпун. На додаток до цього, починаючи з 80-х років XX століття, РН «Протон» бере участь у розгортанні глобальної навігаційної супутникової системи «ГЛОНАСС» на базі КА серій «Ураган» і «Ураган-М», що запускаються по три апарати на одному «Протон».
У сфері наукових досліджень Сонячної системи за допомогою РН «Протон», починаючи з кінця 1960-х рр., Були виведені всі радянські і російські автоматичні міжпланетні станції для наукових досліджень Місяця, Венери, Марса, Фобоса, комети Галлея і ін Запустілими на РН «Протон» високоорбітальних апаратами «Астрон» і «Гранат» (на фото) проводилося дослідження дальнього космосу в ультрафіолетовому, гамма і рентгенівському діапазонах.
У той же час, попри те, що РН «Протон» була розроблена на початку 60-х років, і в даний час за своїми технічними і експлуатаційними характеристиками ця ракета-носій успішно конкурує з аналогічними іноземними РН. Так, за комерційними програмами компанії ILS, на жовтень 2011 року РН «Протон» використовувалася 68 раз, починаючи з першого польоту в 1996 році. Щороку проводиться по 10—12 стартів цієї РН, в той час як для іноземних РН важкого класу ця цифра не перевищує шести пусків.
Аналоги
В даний момент у світі існує декілька ракет-носіїв важкого класу, порівнянних за характеристиками з РН «Протон-М». Нижче, в таблиці «Порівняння характеристик РН важкого класу», наведені основні характеристики останніх модифікацій цих РН.
Треба зауважити, що всі перераховані РН використовують космодроми, розташовані значно ближче до екватора, ніж Байконур. Це дає їм перевагу в масі корисного навантаження на різних орбітах. Крім того, закордонні РН використовують рідкий водень як паливо на верхніх щаблях, питома імпульс якого помітно вище (450 с проти 320 с у гептилу). Це дозволяє їм виводити значно більше навантаження на високі орбіти (ГПО, ДСО та відлітна), але в той же час помітно здорожує вартість пуску. Тим не менш, попри ці недоліки, а також будучи спадкоємцем понад 50-річного дизайну, РН «Протон-М» перевершує майже всі аналогічні РН (крім Delta IV) по масі корисного вантажу на низькій опорній орбіті (див. таблицю).
Хоча всі згадані ракети важкого класу можуть вважатися конкурентами, не все ними є, тому що не в змозі конкурувати з РН «Протон-М» по ряду аспектів: за ціною пуску, по масі корисного вантажу, що виводиться на ГПО, за вартістю кілограма корисного вантажу на орбіті і по можливості виробляти достатню кількість РН протягом року.
Основними конкурентами РН «Протон-М» за ціною і по виведеної корисного навантаження є європейська РН також важкого класу «Аріан-5» компанії «Аріанеспас» і міжнародний проект «Морський старт» з РН середньо-важкого класу «Зеніт». Крім того, конкурентами по масі корисного навантаження, що виводиться на орбіту, можуть вважатися американські носії «Atlas 5» і «Дельта-4», а також японський носій «H-IIB». Проте вартість останніх трьох згаданих РН значно перевищує вартість РН «Протон-М», і тому вони фактично не конкурують з «Протоном».
Іншим потенційним конкурентом є також китайська РН середньо-важкого класу «Великий похід-3B», але через заборону накладеного США на експорт американської високотехнологічної продукції в Китай (т. зв. «Міжнародні правила торгівлі зброєю» (International Traffic in Arms Regulations (ITAR)), в даний час ця РН використовується дуже мало.
Аріан-5
Компанія «Аріанеспас», яка виробляє і експлуатує РН «Аріан-5», в даний момент (жовтень 2011 р.) є лідером із запусків комерційних супутників, і їй належить близько 50-60 % цього ринку (в залежності від методики розрахунку). Хоча РН «Аріан-5» (варіант «Аріан ECA») коштує більш ніж вдвічі дорожче, ніж РН «Протон-М»— «Бриз-М» (близько $ 220 млн [102]), вона має велику вантажопідйомність, ніж "Протон ", і зазвичай виводить на ГПО по два супутника за один пуск, загальною масою до 9300 кг [117]. Варто, однак, відзначити, що пуски РН «Аріан-5» відбуваються з космодрому Куру, який розташований всього лише за 500 км від екватора, що дозволяє виводити на геостаціонарну орбіту корисне навантаження на 27 % більшої маси, ніж з космодрому Байконур.
Відповідно до цієї моделі, в останньому пуску 21 вересня 2011 РН «Аріан-5ECA» вивела на геоперехідну орбіту два супутники загальною масою 8974 кг (Arabsat-5C і SES-2) [118]. У таких випадках замовники поділяють вартість запуску, що дозволяє «Аріанеспас» конкурувати з РН «Протон»: так, наприклад, запуск супутника компанії Hughes Communications «Jupiter» масою 6100 кг на «Аріан-5» у 2012 році буде коштувати $ 110 млн, згідно з контрактом, підписаним на початку травня 2010 року.
Тим не менш постійна тенденція до збільшення маси геостаціонарних телекомунікаційних супутників загрожує економічній моделі «Аріанеспас». Останнім часом з'явилася велика кількість важких супутників масою до 6 т і більше. Цей факт ускладнив добірку «пар» супутників для РН «Аріан-5»: якщо перший «важкий» супутник важить в районі 6000 кг, то парний супутник повинен важити трохи більше 3000 кг, що не так-то просто знайти. У зв'язку з практичною неможливістю виводити супутники в режимі «соло» (за високої вартості РН «Аріан-5ECA»), «Аріанеспас» вимушена йти на тривалі затримки в пусках (аж до півроку).
Як наслідок зниження вартості «Протона» і збільшення вартості «Аріан-5», компанія (англ.) значно збільшила свій портфель замовлень і навіть відбила деяких клієнтів у «Аріанеспас»: у березні 2009 року американська компанія ViaSat оголосила, що розриває контракт з «Аріанеспас» на запуск супутника «ViaSat-1» з тим, щоб провести запуск на «Протон».
Морський Старт
«Морський старт» — плавучий космодром для запуску українських ракет «Зеніт-3SL» і однойменний міжнародний консорціум з експлуатації космодрому «Морський старт», в даний час контрольований РКК Енергія.
Здійснюються старти зі стартової платформи «ODYSSEY» з екватора, звідки РН «Зеніт-3SL» здатна виводити на геоперехідну орбіту майже таке ж КН (6241 кг), що і РН «Протон-М» з Байконура. Проте можливості щодо виведення корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту у середньо-важкого «Зеніту» істотно нижче (приблизно на дев'ять тонн), ніж у важкого «Протона».
РН «Зеніт-3SL» конструктивно простіше РН «Протон-М» і тому дешевше. До 2009 року вартість запуску при використанні «Морського старту» становила всього $ 45 млн, що, однак, призвело до банкрутства консорціуму і реструктуризації. 24 вересня 2011 «Морський старт» здійснив свій перший пуск після реструктуризації, після якої вартість запуску оцінювалася вже в $ 80 млн в 2010 році, що можна порівняти з вартістю запуску на РН «Протон».
Критика РН «Протон»
Найбільш часто критикованим аспектом конструкції РН «Протон» є його паливо: несиметричний диметилгідразин (НДМГ або «гептил») є високотоксичним канцерогенною речовиною, яке вимагає особливо обережного поводження. Ураження НДМГ можливе в результаті вдихання парів або проникнення через шкіру. При легкому отруєнні симптомами можуть бути головний біль, нудота, запаморочення, підвищення артеріального тиску тощо. У цьому випадку можливе повне одужання через 5—6 днів після отруєння. При сильнішому отруєнні одужання може зайняти два тижні. В гіршому випадку отруєння гептилом може викликати багатогодинні судоми, втрати свідомості, набряк легенів тощо і в результаті призвести до смерті.
Крім того, при падінні відпрацьованих ступенів залишки пального (у випадку з «Протон-К» більше двох тонн гептилу) забруднюють ґрунт на місці падіння, що вимагає проведення дорогих заходів з очищення території: при проникненні в ґрунт гептил, завдяки своїй стабільності, зберігається там довгий час і здатний мігрувати за профілем ґрунту. При цьому уражена рослинність набуває вигляду «вареної» зелені. Окисник, який використовується в РН «Протон», азотний тетраоксид, може забруднювати нітратами і нітритами ґрунт і воду.
Нечисленні аварії РН «Протон» наносять ще більшої шкоди: у цьому випадку тонни НДМГ виливаються на ґрунт в місці падіння. Так, у 2007 році, РН «Протон-М» впала за 40 км від міста Жезказган. Росії довелося виплатити $ 2,5 млн за очистку території від гептилу.
Іншим недоліком гептилу є відносно низький питомий імпульс ракетних двигунів, які його використовують (288—330 с). Багато зарубіжних аналогів оснащені ракетними двигунами, що використовують кріогенне паливо (рідкий водень) на верхніх ступенях з питомим імпульсом близько 450 с, що дозволяє домогтися кращих результатів за масою корисного навантаження.
Завершення випуску та експлуатації
В червні 2018 року Роскосмос заявив про рішення завершити роботи по проекту Протон. Після випуску всіх вже законтрактованих ракет їх випуск буде припинений і в подальшому відбудеться перехід до випуску ракети Ангара. Виконання запусків Протона відбуватиметься орієнтовно до 2028 року.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Proton (rocket) |
- ГКНПЦ ім. М. В. Хрунічева [ 5 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Програмний комплекс ГП НИЦ СПбГЭТУ [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- International Launch Services [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite] (англ.)
- Журнал «Новости космонавтики» [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Протон пермские моторы, производитель двигателя первой ступени [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- ILS Proton-M suffers third stage failure during MexSat-1 launch [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- Разгонные блоки ДМ, ДМ-SL. РКК "Энергия" им С.П. Королева. Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 04.10.2011.
- Block DM-2 11S861 (англійською) . astronautix.com. Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 05.10.2011.
- Block DM-2M 11S861-01 (англійською) . astronautix.com. Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 05.10.2011.
- Россия. Новый разгонный блок ДМ-2М. Новости Космонавтики, №23/1994г. Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 05.10.2011.
- Семейство разгонных блоков ДМ. Форум журнала «Новости космонавтики». Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 04.10.2011.
- «Бриз-М». ФГУП «Государственный космический научно-производственный центр имени М.В.Хруничева». Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 02.07.2013. (рос.)
- Proton Launch System Mission Planner’s Guide, SECTION 4 - Spacecraft Interfaces (PDF) (англійською) . ILS International Launch Services Inc. Архів (PDF) оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 06.10.2011.
- Proton Mission Planner’s Guide, LKEB-9812-1990, Issue 1, Revision 4, March 1, 1999 (PDF). ILS International Launch Services Inc. Архів оригіналу (PDF) за 24.01.2012. Процитовано 12.10.2011.
- Proton-K/DM (англійською) . astronautix.com. Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 12.10.2011.
- Proton Heritage. ILS International Launch Services Inc. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 2 липня 2013.(англ.)
- Proton Launch System Mission Planner’s Guide, Proton Launch System Description and History (PDF) (англійською) . ILS International Launch Services Inc. Архів (PDF) оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 12.10.2011.
- ЖРД РД-253 (11Д43) и РД-275 (14Д14). lpre.de. Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 12.10.2011.
- РД-253. НПО Энергомаш. Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 12.10.2011.
- Proton Mission Planner’s Guide, LKEB-9812-1990, Issue 1, Revision 7, July 2009 (PDF) (англійською) . ILS International Launch Services Inc. Архів (PDF) оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 12.10.2011.
- Ariane 5 User’s Manual Issue 5 Revision 1 July 2011 (PDF) (англійською) . Arianespace. Архів оригіналу (PDF) за 24.01.2012. Процитовано 18.10.2011.
- Sea Launch User's Guide, rev. D February 1, 2008 (PDF) (англійською) . Sea Launch Company L.L.C. Архів оригіналу (PDF) за 24.01.2012. Процитовано 18.10.2011.
- Space Launch Report: Delta IV Data Sheet (англійською) . Space Launch Report. Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 18.10.2011.
- Delta IV Payload Planners Guide, September 2007 (PDF) (англійською) . United Launch Alliance. Архів оригіналу (PDF) за 24.01.2012. Процитовано 18.10.2011.
- NWO Final Report K_finalrev1.
- (PDF) (англійською) . United Launch Alliance. Архів оригіналу (PDF) за 17.12.2011. Процитовано 18.10.2011.
- (PDF) (англійською) . NASA. 14.04.2011. Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2021. Процитовано 06.11.2011.
- (англійською) . Asahi Shimbun. 24.01.2011. Архів оригіналу за 25.01.2011. Процитовано 06.11.2011.
- Gunter Krebs. CZ-3B (Chang Zheng-3B). Gunter's Space Page. Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 18.10.2011.
- (PDF) (англійською) . China Academy of Launch Vehicle Technology. Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2012. Процитовано 07.11.2011.
- Европа 'запустит ракетой' в Россию и США, russie.ru, 25.05.2004 [ 2013-05-15 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ракета «Протон» упала на Байконуре. [ 22 травня 2015 у Wayback Machine.], 2.07.13
- УНІАН: Запущена росіянами ракета впала разом з супутником[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 16 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2015. Процитовано 16 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
- Развитие и особенности системы средств выведения. Разгонные блоки ракет-носителей. claw.ru. Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 07.10.2011.
- «КВТК». ФГУП «Государственный космический научно-производственный центр имени М.В.Хруничева». Архів оригіналу за 24.01.2012. Процитовано 07.10.2011.
- (ru-RU) . Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Syudi perenapravlyayetsya zapit Proton K Na cyu temu potribna okrema stattya Proto n UR 500 indeks GRAU 8K82 raketa nosij vazhkogo klasu priznachena dlya vivedennya avtomatichnih kosmichnih aparativ na orbitu Zemli ta na vidlitni trayektoriyi v kosmichnij prostir Rozroblenij v pidrozdili OKB 23 nini GKNPC im M V Hrunicheva yakij buv chastinoyu OKB 52 V M Chelomeya Pervinnij dvostupinchastij variant nosiya Proton UR 500 stav odnim z pershih nosiyiv seredno vazhkogo klasu a tristupenevij Proton K vazhkogo poryad z amerikanskoyu RN Saturn 1B Proton Priznachennya Raketa kosmichnogo priznachennyaVirobnik Derzhavnij kosmichnij naukovo virobnichij centr imeni M V HrunichevaKrayina SRSR RosiyaRozmiriVisota 58 2 mDiametr 4 mMasa 705 000 kgStupeniv 3 4VantazhVantazh na LEO 23000 kgSporidneni raketiIstoriya zapuskivKosmodromi LC 200 BajkonurPershij stupinDviguni 1Tyaga kNPalivo N2O4 UDMHDrugij stupinDviguni RD 0210 3 sht i RD 0211 1 sht Tyaga kNPalivo N2O4 UDMHTretij stupinDviguni 1Tyaga kNPalivo N2O4 UDMH RN Proton stala zasobom vivedennya vsih radyanskih i rosijskih orbitalnih stancij Salyut DOS i Almaz moduliv stancij Mir i MKS perspektivnih pilotovanih kosmichnih korabliv TKS i L 1 Zond radyanska misyachno oblitna programa a takozh vazhkih suputnikiv komercijnogo ta vijskovogo priznachennya i mizhplanetnih stancij Z seredini 2000 h rokiv osnovnoyu modifikaciyeyu raketi nosiya Proton stala RN Proton M yaka vikoristovuyetsya dlya zapusku yak federalnih rosijskih tak i komercijnih inozemnih kosmichnih aparativ Istoriya stvorennyaNa pochatku 60 h rokiv XX storichchya kerivnictvo SRSR bulo zacikavlene u stvorenni raket zdatnih vivoditi v kosmos velike korisne navantazhennya vijskovogo priznachennya a takozh nesti boyegolovku v kilka desyatkiv megatonn u trotilovomu ekvivalenti Proekti na rozrobku cih raket predstavili vsi konstruktorski byuro KB KB S P Korolova yake v toj chas vzhe pracyuvalo nad mizhkontinentalnoyu balistichnoyu raketoyu MBR predstavilo proekt vazhkoyi misyachnoyi raketi N 1 KB M K Yangelya zaproponuvalo proekt unifikovanih MBR R 46 i vazhkoyi RN z startovoyu masoyu 1165 1421 t doslidne konstruktorske byuro 52 OKB 52 pid kerivnictvom V M Chelomeya proponuvalo stvoriti simejstvo raket riznoyi startovoyi masi dlya shirokogo diapazonu zakidayemogo vantazhu MBR legkogo klasu UR 100 Universalna Raketa MBR serednogo klasu UR 200 MBR vazhkogo klasu UR 500 i nadpotuzhnu RN Zavdyaki napoleglivosti Chelomeya vidpovidno do Postanovami CK KPRS i RM SRSR vid 16 bereznya ta 1 serpnya 1961 r OKB 52 pochatok proektuvannya strategichnoyi MBR UR 200 8K81 Rokom piznishe za Postanovoyu CK KPRS i RM SRSR 409 183 vid 29 kvitnya 1962 r v OKB 23 v danij chas KB Salyut pidrozdil GKNPC im Hrunicheva yakij uvijshov do skladu OKB 52 yak filiya 1 vsogo lishe dvoma rokami ranishe 3 zhovtnya 1960 roku pochalosya proektuvannya raketi UR 500 Golovnim konstruktorom UR 500 buv priznachenij Pavlo Ivensa U 1962 roci cyu posadu zajnyav Yurij Trufanov a potim Dmitro Poluhin sho stav zgodom Generalnim konstruktorom KB Salyut Providnim konstruktorom vidpovidalnim vikonavcem proektu ves cej chas zalishavsya Vitalij Virodov Na rozrobku raketi vidvodilosya tri roki Zovnishni videofajliMoshnyj Proton 1 chast Istoriya sozdaniya RN Proton Proton sudba moya Chast 1 Istoriya sozdaniya RN Proton Proton sudba moya Chast 2 Istoriya sozdaniya RN Proton Za pervinnim proektom UR 500 yavlyala soboyu chotiri paralelno z yednani dvostupinchasti raketi UR 200 z tretim stupenem vigotovlenim na bazi modifikovanogo drugogo stupenya UR 200 Pislya retelnogo opracyuvannya cogo variantu viyavilosya sho taka konstrukciya raketi ne dozvolyaye dosyagti bazhanoyi vidnosnoyi vantazhopidjomnosti Provivshi pogliblene opracyuvannya koncepciyi raketi OKB 23 pochalo rozrobku UR 500 za tristupenevoyu shemoyu z poslidovnim tandemnim roztashuvannyam stupeniv Tim ne mensh yak i peredbachalosya na pochatkovomu etapi yak verhni stupeni bulo virisheno zastosuvati modifikovanij variant UR 200 Raketa rozroblyalasya yak v bojovih variantah orbitalnoyi i mizhkontinentalnoyi balistichnoyi raketi dlya urazhennya nadpotuzhnoyi termoyadernoyi boyegolovkoyu 100 megatonn i bilshe osoblivo vazhlivih cilej u bud yakij tochci planeti tak i u varianti raketi nosiya vazhkih suputnikiv Zgidno z konstruktivno komponuvalnoyu shemoyu raketa vigotovlyalasya na mashinobudivnomu zavodi im M V Hrunicheva i transportuvalasya v rozibranomu viglyadi zaliznichnim transportom na Bajkonur Diametr centralnih blokiv raketi buv viznachenij za rozmirom zaliznichnogo gabaritu navantazhennya 4100 mm Dovzhina konstrukciyi centralnogo bloku pershogo stupenya bula viznachena neobhidnim ob yemom okisnika v priskoryuvachi pershogo stupenya i dovzhinoyu zaliznichnogo velikogabaritnogo vantazhu Dviguni pershogo stupenya RRD buli rozrobleni v KB Energetichnogo mashinobuduvannya generalnij konstruktor V P Glushko Vikoristannya cogo dviguna v raketi N 1 bulo vidkinute S P Korolovim cherez toksichnist komponentiv jogo paliva ta nedostatnij pitomij impuls Bulo virisheno sho pislya deyakoyi pererobki bude vikoristanij na pershomu stupeni UR 500 Dlya bojovogo variantu proektuvavsya v tomu chisli i manevruyuchij bojovij blok AB 500 Proton K v varianti dlya zapusku KK Soyuz 7K L1 U rozrobku novoyi raketi buli zalucheni i inshi konstruktorski byuro KB Himavtomatiki vigotovlyalo dviguni drugogo i tretogo stupenya golovnij konstruktor S A Kosberg a potim A D Konopatov NDI avtomatiki ta priladobuduvannya sistemu keruvannya i elektroavtomatiku KB Rubin i KB Vostok rulovi privodi keruyuchi vidhilennyam dviguniv vsih stupeniv NDI Priladobuduvannya sistemu sporozhnennya bakiv NDI Tochnoyi mehaniki sistemu bezpeki RN i KB Kiyivskogo zavodu Arsenal sistemu pricilyuvannya Rozrobka raketi pidtrimuvalasya M S Hrushovim Odnak pislya jogo vidstavki bulo prijnyato rishennya pro pripinennya robit po raketi UR 200 analogichnoyi za mozhlivostyami MBR S P Korolova Oskilki UR 500 mistila u sobi variant UR 200 taka zh dolya zagrozhuvala i yij Tim ne mensh zavdyaki tverdij poziciyi akademika M V Keldisha vreshti resht bulo virisheno vikoristovuvati UR 500 yak vazhkij nosij dlya kosmichnih aparativ KA Pershij pusk novoyi dvostupenevoyi RN UR 500 vidbuvsya 16 lipnya 1965 roku z kosmichnim aparatom N 4 1 Proton 1 Cej suputnik vagoyu 12 2 t krim ionizacijnogo kalorimetra SEZ 14 Spektr Energiya Zaryad do 1014 displaystyle 10 14 eV vagoyu blizko 7 t ta inshih sluzhbovih moduliv takozh vklyuchav chastinu agregativ drugogo stupenya Proton K vivodit na orbitu modul Zvyezda dlya MKS Takim chinom bez agregativ drugogo stupenya masa korisnogo navantazhennya RN UR 500 dorivnyuvala 8 4 t Vsogo v 1965 66 rokah bulo zdijsneno chotiri zapuski suputnikiv Proton Hocha oficijno raketa bula nazvana Gerkules abo za inshimi danimi Atlant v presi vona zgaduvalasya za im yam svogo pershogo korisnogo navantazhennya Proton Pochinayuchi z lipnya 1965 roku pochalasya rozrobka tristupenevogo variantu RN UR 500K 8K82K Proton K Nova RN bula takozh rozroblena u filiyi 1 OKB 52 RN Proton K povinna bula vikoristovuvatisya dlya vivedennya na vidlitnu trayektoriyu novih KA dlya oblotu Misyacya Krim togo pochalisya roboti nad chetvertim stupenem RN Proton K na bazi p yatogo stupenya raketi nosiya N 1 sho otrimala nazvu blok D Zgidno z cim proektom UR 500K L1 dvosekcijnij korabel 7K L1 variant Soyuzu vivodivsya na vidlitnu trayektoriyu dlya polotu do Misyacya zdijsnyuvav oblit Misyacya i blagopoluchno povertavsya Poloti buli zaplanovani spochatku v bezpilotnomu a potim u pilotovanomu variantah Pershij pusk tristupenevoyi raketi Proton K buv provedenij 10 bereznya 1967 z blokom D i KK 7K L1P Kosmos 146 prototipom majbutnogo misyachnogo korablya 7K L1 Cya data vvazhayetsya dnem narodzhennya RN Proton K Proton K z modulem Zarya dlya MKS 20 listopada 1998 Z 11 zapuskiv 7K L1 tilki polit KA buv viznanij povnistyu uspishnim sho oznachaye sho zagalna jmovirnist zdijsnennya oblotu Misyacya i prizemlennya na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu sklala ne bilshe 9 V inshih 10 puskah v p yati vipadkah misiyi ne buli zaversheni z vini Protona K i she p yat misij z vini 7K L1 V rezultati cherez veliku kilkist nevdach z N 1 Proton i 7K L1 i togo faktu sho Apollon 11 uspishno visadivsya na Misyac 20 lipnya 1969 bulo virisheno zgornuti radyansku misyachnu programu Korabel Soyuz 7K L1 Zond Krim togo cherez veliku kilkist avarij na pochatkovomu etapi lotnih viprobuvan z bereznya 1967 roku po serpen 1970 roku bulo zdijsneno vsogo lishe 6 povnistyu uspishnih puskiv z 21 go RN Proton K bula prijnyata na ozbroyennya tilki v 1978 roci pislya 61 go pusku Proton K z rozginnim blokom D regulyarno vikoristovuvalasya dlya zapusku riznih naukovih vijskovih i civilnih kosmichnih aparativ Tristupenevij Proton K vikoristovuvavsya dlya vivedennya korisnogo navantazhennya na nizki orbiti chotiristupenevij dlya vivedennya kosmichnih aparativ na visokoenergetichni orbiti Zalezhno vid modifikaciyi raketa bula zdatna vivesti do 21 t korisnogo navantazhennya na orbitu visotoyu 200 km i do 2 6 t na geostacionarnu orbitu GSO V danij chas virobnictvo Protona K pripineno Ostannya RN ciyeyi seriyi bula vipushena v kinci 2000 h rokiv sho zberigalasya v arsenali Yiyi pusk buv provedenij 30 bereznya 2012 roku U zagalnij skladnosti z 1967 po 2012 rik RN Proton K startuvala 312 raziv Z 2001 roku v GKNPC im M V Hrunicheva vipuskayetsya suchasnisha modifikaciya raketi 8K82KM Proton M Novij variant RN Proton vidriznyayetsya pidvishenoyu ekologichnistyu cifrovoyu sistemoyu keruvannya i novim rozginnim blokom 14S43 Briz M sho dozvolilo pomitno zbilshiti korisne navantazhennya pri vivedenni na geoperehidnu i geostacionarnu orbiti Modifikovana versiya dozvolyaye vstanovlyuvati obtichniki bilshih rozmiriv u porivnyanni z Proton K KonstrukciyaPershij variant raketi nosiya Proton buv dvostupenevim Nastupni modifikaciyi raketi Proton K i Proton M zapuskalisya abo v tri na opornu orbitu abo v chotiristupenevomu variantah z rozginnim blokom RN UR 500 Raketa nosij RN UR 500 Proton indeks GRAU 8K82 skladalasya z dvoh stupeniv pershij z yakih buv rozroblenij specialno dlya ciyeyi RN a drugij uspadkovanij vid proektu raketi UR 200 U comu varianti RN Proton bula zdatna vivoditi 8 4 t korisnogo vantazhu na nizku navkolozemnu orbitu Pershij stupin Pershij stupin skladayetsya z centralnogo i shesti bichnih blokiv roztashovanih simetrichno navkolo centralnogo Centralnij blok vklyuchaye v sebe perehidnij vidsik bak okisnika i hvostovij vidsik v toj chas yak kozhen z bichnih blokiv priskoryuvacha pershogo stupenya skladayetsya z perednogo vidsiku baka palnogo i hvostovogo vidsiku v yakomu zakriplenij dvigun Takim chinom dvigunna ustanovka pershogo stupenya skladayetsya z shesti avtonomnih marshovih ridinnih raketnih dviguniv RRD Dviguni mayut turbonasosnu sistemu podachi paliva z dopalyuvannyam generatornogo gazu Zapusk dviguna zdijsnyuyetsya shlyahom prorivu piromembran na vhodi v dvigun Drugij stupin Drugij stupin maye cilindrichnu formu i skladayetsya z perehidnogo palivnogo i hvostovogo vidsikiv Ruhova ustanovka drugogo stupenya maye u svoyemu skladi chotiri avtonomni marshovi RRD konstrukciyi S A Kosberga tri i odin Dvigun ye dorobkoyu dviguna dlya zabezpechennya nadduvu palivnogo baka Kozhen z dviguniv mozhe vidhilyatisya na kut do 3 15 v tangencialnih napryamkah Dviguni drugogo stupenya takozh mayut turbonasosnu sistemu podachi paliva i vikonani za shemoyu z dopalyuvannyam generatornogo gazu Zagalna tyaga ruhovoyi ustanovki drugogo stupenya stanovit 2352 kN v porozhnechi Dviguni drugogo stupenya zapuskayutsya do pochatku vimikannya marshovih RRD pershogo stupenya sho zabezpechuye garyachij princip podilu stupeniv Yak tilki tyaga dviguniv drugogo stupenya perevishuye zalishkovu tyagu RRD pershogo stupenya vidbuvayetsya pidriv sho z yednuyut fermi stupeniv stupeni rozhodyatsya a produkti zgoryannya z kamer RRD drugogo stupenya diyuchi na teplovij ekran galmuyut i vidshtovhuyut pershij stupin RN Proton K Raketa nosij RN Proton K bula rozroblena na bazi dvostupenevoyi RN UR 500 z deyakimi zminami na drugomu stupeni i z dodavannyam tretogo i chetvertogo stupeniv Ce dozvolilo zbilshiti masu KN na nizkij navkolozemnij orbiti a takozh vivoditi kosmichni aparati na bilsh visoki orbiti Pershij stupin Pershij stupin RN Proton U pochatkovomu varianti RN Proton K uspadkuvala pershij stupin RN UR 500 Piznishe na pochatku 90 h rokiv dvadcyatogo stolittya tyaga dviguniv pershogo stupenya bula zbilshena na 7 7 i novij variant dviguna otrimav nazvu Drugij stupin Drugij stupin RN Proton K buv rozroblenij na bazi drugogo stupenya RN UR 500 Dlya zbilshennya masi KN na orbiti buli zbilsheni obsyagi palivnih bakiv i zminena konstrukciya fermovogo perehidnogo vidsiku sho z yednuye yiyi z pershim stupenem Tretij stupin Tretij stupin RN Proton K maye cilindrichnu formu i skladayetsya z priladovogo palivnogo i hvostovogo vidsikiv Yak i drugij stupin tretij stupin RN Proton K takozh buv rozroblenij na bazi drugogo stupenya RN UR 500 Dlya cogo pervinnij variant drugogo stupenya RN UR 500 buv vkorochenij i na nomu buv vstanovlenij odin marshovij RRD zamist chotiroh Tomu marshovij dvigun konstrukciyi S A Kosberga po vlashtuvannyu i roboti analogichnij dvigunu drugogo stupenya i ye jogo modifikaciyeyu Cej dvigun skladayetsya z marshovogo odnokamernogo dviguna i chotirohkamernogo rulovogo dviguna Tyaga marshovogo dviguna 588 kN v porozhnechi a rulovogo 32 kN v porozhnechi Viddilennya drugogo stupenya vidbuvayetsya za rahunok tyagi rulovogo RRD tretogo stupenya sho zapuskayetsya do vimikannya marshovih RRD drugogo stupenya i galmuvannya vidokremlyuvanoyi chastini drugoyi stupeni nayavnimi na nij shistma tverdopalivnimi dvigunami Viddilennya korisnogo vantazhu zdijsnyuyetsya pislya vimikannya rulovogo dviguna Pri comu tretij stupin galmuyetsya chotirma tverdopalivnimi dvigunami Sistema keruvannya RN Proton K RN Proton K osnashena avtonomnoyu inercialnoyu sistemoyu keruvannya SU sho zabezpechuye visoku tochnist vivedennya KN na rizni orbiti SU bula sproektovana pid kerivnictvom N A Pilyugina i vikoristovuvala ryad originalnih rishen na osnovi giroskopiv rozrobka yakih pochalasya ranishe na raketah R 5 i R 7 Priladi sistemi keruvannya rozmishuyutsya v priladovomu vidsiku roztashovanomu na priskoryuvachi tretogo stupenya Klepanij negermetizovanij priladovij vidsik vikonanij u viglyadi torovoyi obolonki obertannya pryamokutnogo poperechnogo pererizu U vidsikah tora rozmisheni osnovni priladi SU vikonanoyi za troirovannoj shemoyu z potrijnim rezervuvannyam Krim togo v priladovomu vidsiku roztashovani priladi sistemi regulyuvannya uyavnij shvidkosti priladi sho viznachayut parametri kincya aktivnoyi dilyanki trayektoriyi i tri girostabilizatori Komandno keruyuchi signali takozh pobudovani z vikoristannyam principu troirovaniya Take rishennya pidvishuye nadijnist i tochnist vivedennya kosmichnih aparativ Vikoristovuvane palivo Yak komponenti paliva u vsih stupenyah raketi vikoristovuyutsya nesimetrichnij dimetilgidrazin NDMG takozh vidomij yak geptil CH3 2N NH2 i azotnij tetraoksid N2O4 Samozajmista palivna sumish dozvolila sprostiti dvigunnu ustanovku i pidvishiti yiyi nadijnist U toj zhe chas komponenti paliva ye duzhe toksichnimi i vimagayut nadzvichajnoyi oberezhnosti Pokrashennya v RN Proton M RN Proton M z suputnikom pered vstanovlennyam na startovij kompleks Pochinayuchi z 2001 roku raketa nosij Proton K postupovo zaminyuyetsya na novij modernizovanij variant nosiya RN Proton M Hocha v osnovnomu konstrukciya RN Proton M bazuyetsya na RN Proton K serjozni zmini buli zrobleni v sistemi upravlinnya SU RN yaka bula povnistyu zaminena na novu doskonalu sistemu upravlinnya na osnovi bortovogo cifrovogo obchislyuvalnogo kompleksu BCVK Z vikoristannyam novoyi SU na RN Proton M dosyagayutsya nastupni pokrashennya bilsh povne vipracyuvannya bortovogo zapasu paliva sho zbilshuye masu KN na orbiti i zmenshuye zalishki shkidlivih komponentiv u miscyah padinnya vidpracovanih pershih stupeniv RN skorochennya rozmiriv poliv sho vidvodyatsya dlya padinnya vidpracovanih pershih stupeniv RN mozhlivist prostorovogo manevru na aktivnij dilyanci polotu rozshiryuye diapazon mozhlivih nahilen opornih orbit sproshennya konstrukciyi i zbilshennya nadijnosti bagatoh sistem chiyi funkciyi teper vikonuye BCVK mozhlivist vstanovlennya golovnih obtikachiv velikih rozmiriv do 5 m v diametri sho dozvolyaye bilsh nizh udvichi zbilshiti obsyag dlya rozmishennya korisnogo vantazhu i vikoristovuvati na RN Proton M ryad perspektivnihrozginnih blokiv shvidka zmina polotnogo zavdannya Ci zmini v svoyu chergu priveli do polipshennya masovih harakteristik raketi nosiya Proton M Krim togo modernizaciya RN Proton M z rozginnim blokom RB Briz M provodilasya i pislya pochatku yih vikoristannya Pochinayuchi z 2001 roku RN i RB projshli tri etapi modernizaciyi Faza I Faza II i Faza III metoyu yakih bulo polegshennya konstrukciyi riznih blokiv raketi i rozginnogo bloku zbilshennya potuzhnosti dviguniv pershogo stupenya RN zamina na a takozh inshi udoskonalennya Zavdyaki comu maksimalna masa vivedenogo vantazhu yaku Proton M z blokom Briz M mozhut dostaviti na GPO zbilshilasya na 650 kg z 5500 do 6150 kg Rozginni bloki Blok DBlok D Dokladnishe DM SLB Dlya vivedennya korisnogo navantazhennya na visoki perehidnu do geostacionarnoyi geostacionarni orbiti i vidlitni trayektoriyi vikoristovuyetsya dodatkovij stupin zvanij rozginnim blokom RB Rozginni bloki dozvolyayut zdijsnyuvati bagatorazovi vklyuchennya svogo marshovogo dviguna i pereoriyentaciyu v prostori dlya dosyagnennya zadanoyi orbiti Pershi rozginni bloki dlya RN Proton K buli zrobleni na bazi raketnogo bloku D nosiya N 1 jogo p yatogo stupenya V kinci 1990 rokiv GKNPC im M V Hrunicheva rozrobiv novij rozginnij blok Briz M yakij vikoristovuyetsya v RN Proton M poryad z RB simejstva D Blok DM Rozrobka bloku D velasya v OKB 1 zaraz RKK Energiya imeni S P Korolova U skladi RN Proton K z seredini 60 h rokiv blok D zaznav dekilka modifikacij Pislya modifikaciyi spryamovanoyi na pidvishennya vantazhopidjomnosti i znizhennya vartosti bloku D RB stav nazivatisya Blok DM Modifikovanij rozginnij blok mav chas aktivnogo isnuvannya 9 godin i kilkist zapuskiv dviguna bulo obmezheno troma V danij chas vikoristovuyutsya rozginni bloki modelej DM 2 DM 2M i DM 03 virobnictva RKK Energiya u yakih kilkist vklyuchen bulo zbilsheno do 5 Blok Briz M Dokladnishe Briz rozginnij blok Briz M rozginnij blok dlya raket nosiyiv Proton M i Angara Briz M zabezpechuye vivedennya kosmichnih aparativ na nizki seredni visoki orbiti i GSO Zastosuvannya rozginnogo bloku Briz M u skladi raketi nosiya Proton M dozvolyaye zbilshiti masu korisnogo navantazhennya sho vivoditsya na geostacionarnu orbitu do 3 5 t a na perehidnu orbitu do bilsh nizh 6 t Pershij zapusk kompleksu Proton M Briz M vidbuvsya 7 kvitnya 2001 roku Harakteristiki rozginnih blokiv vikoristovuvanih z RN Proton Nazva Indeks GUKOS Masa RB Palivo Zapas paliva t Marshevij dvigun Tyaga v vakuumi ts Kilkist vmikan dviguna Masa KN na GSO t Pochatok ekspluataciyina Zemli v kosmosi Proton K Proton M 3 go etapu DM 2 11S861 3 2 2 3 gas kisen 15 1 11D58M 8 5 do 5 2 4 1982DM 2M 11S861 01 2 2 gas kisen 15 1 11D58S 8 5 do 5 2 5 1994DM 03 11S861 03 3 245 2 35 gas kisen 18 7 11D58M 8 5 do 5 2 95 3 44 2007Briz M 14C43 2 5 AT NDMG Do 20 14D30 2 do 8 3 7 1999Perehidni sistemi Pri standartnij shemi vivedennya mehanichne ta elektrichne z yednannya KA z RB Briz M zdijsnyuyetsya za dopomogoyu perehidnoyi sistemi sho skladayetsya z izogridnogo vugleplastikovogo abo metalevogo adaptera ta sistemi podilu SR Dlya vivedennya na geostacionarni orbiti mozhut vikoristovuvatisya dekilka riznih perehidnih sistem sho rozriznyayutsya za diametrom kilcya kriplennya KA 937 1194 1664 i 1666 mm Konkretnij adapter i sistema podilu vibirayutsya v zalezhnosti vid konkretnogo KA Adapteri sho vikoristovuyutsya v RN Proton M rozrobleni i vigotovlyayutsya GKNPC im M V Hrunicheva a sistemi podilu viroblyayutsya firmami Saab Ericsson Space GKNPC im M V Hrunicheva i EADS CASA Espacio Tipova sistema podilu skladayetsya z zamkovoyi strichki sho skladayetsya z dvoh chastin styagnutih mizh soboyu za dopomogoyu z yednuvalnih boltiv Strichka poyednuye KA i adapter mizh soboyu za dopomogoyu pristroyiv SR U moment podilu RB i KA pirogilotini sistemi podilu pererubuyut spoluchni bolti zamkovoyi strichki pislya chogo strichka rozkrivayetsya i za rahunok zvilnennya vosmi pruzhinnih shtovhachiv roztashovanih na adapteri zdijsnyuyetsya viddilennya KA vid RB Elektrichni sistemi i sistemi telemetriyi danih Krim osnovnih mehanichnih blokiv zgadanih vishe RN Proton M nalichuye ryad elektrichnih sistem sho vikoristovuyutsya vprodovzh pidgotovki do pusku ta vlasne pusku RKP Za dopomogoyu cih sistem zdijsnyuyetsya elektrichne i telemetrichne z yednannya KA i sistem RN z pultovoyi 4102 pid chas pidgotovki do pusku a takozh zbir telemetrichnih danih pid chas polotu Golovni obtichniki Golovni obtikachi Proton M vikoristovuvani ILS dlya komercijnih zapuskivZovnishni videofajliDospehi dlya sputnika ustrojstvo i sborka GO RN Proton M Za ves chas ekspluataciyi RN Proton z neyu vikoristovuvalasya velika kilkist riznih golovnih obtichnikiv GO Tip obtichnika zalezhit vid tipu korisnogo vantazhu modifikaciyi RN i vikoristovuvanogo rozginnogo bloku Skidannya GO zdijsnyuyetsya v pochatkovij period roboti priskoryuvacha tretogo stupenya Cilindrichna prostavka skidayetsya pislya viddilennya kosmichnoyi golovnoyi chastini Klasichni standartni obtichniki RN Proton K i Proton M dlya vivedennya KA na nizki orbiti bez RB mayut vnutrishnij diametr 4 1 m zovnishnij 4 35 m i dovzhinu 12 65 m i 14 56 m vidpovidno Tak napriklad obtichnik cogo tipu vikoristovuvavsya pri zapusku RN Proton K z modulem Zarya dlya MKS 20 listopada 1998 Dlya provedennya komercijnih zapuskiv v komplektaciyi z blokom DM vikoristovuyutsya golovni obtichniki dovzhinoyu 10 m zovnishnim diametrom 4 35 m maksimalna shirina KN povinna buti ne bilshe 3 8 m U razi vikoristannya RB Briz M standartnij obtichnik pri provedenni odinochnih komercijnih zapuskiv maye dovzhinu 11 6 m i pri provedenni podvijnih komercijnih zapuskiv 13 2 m V oboh vipadkah zovnishnij diametr GO dorivnyuye 4 35 m Golovni obtichniki viroblyayutsya FGUP OPPP Tehnologiya v misti Obninsk Kaluzkoyi oblasti GO vigotovlyayetsya z dekilkoh obichajok yaki yavlyayut soboyu trisharovi konstrukciyi z alyuminiyevim stilnikovim zapovnyuvachem i obshivkami z vugleplastiku sho mistyat posilennya i virizi dlya lyukiv Vikoristannya materialiv cogo tipu dozvolyaye dosyagti znizhennya masi porivnyano z analogom z metaliv i skloplastiku ne menshe nizh na 28 35 pidvishiti zhorstkist konstrukciyi na 15 i polipshiti akustichni harakteristiki v 2 razi U razi komercijnih zapuskiv cherez kompaniyu yaka zdijsnyuye marketing puskovih poslug RN Proton na mizhnarodnomu rinku vikoristovuyutsya alternativni GO bilshogo rozmiru dovzhinoyu 13 3 m i 15 25 m i diametrom 4 35 m Krim togo dlya zbilshennya mozhlivostej RN Proton M aktivno vivchayetsya mozhlivist vikoristannya GO 5 metrovogo diametra Ce dozvolit zapuskati suputniki bilshogo rozmiru i pidvishit konkurentospromozhnist RN Proton M proti jogo osnovnogo konkurenta Arian 5 yakij vzhe vikoristovuyetsya z GO diametrom 5 m Varianti konfiguraciyi RN Proton UR 500 isnuvala lishe v odnij konfiguraciyi 8K82 RN Proton K i Proton M za bagato rokiv ekspluataciyi vikoristovuvali rizni tipi rozginnih blokiv Krim togo RKK virobnik RB DM optimizuvala svoyi virobi dlya konkretnih korisnih navantazhen i kozhnoyi novoyi konfiguraciyi privlasnyuvala nove najmenuvannya Tak napriklad rizni konfiguraciyi RB 11S861 01 mogli mati rizni najmenuvannya v zalezhnosti vid korisnogo navantazhennya Blok DM 2M Blok DM3 Blok DM4 it d Varianti yih modifikacij navedeno v tablici Varianti konfiguraciyi RN Proton Tip RB Tip RN 11S824 11S824M 11S824F 11S86 11S861 11S861 01 11S861 03 17S40 14S43 KVRB Proton K 8K82K Blok D 8K82K 11S824 Blok D 1 8K82K 11S824M Blok D 2 8K82K 11S824F Blok DM 8K82K 11S86 Blok DM 2 Blok DM1 8K82K 11S861 Blok DM 2M Blok DM3 Blok DM4 8K82K 11S861 01 Blok DM 5 Blok DM2 8K82K 17S40 Briz M 8K82K 14S43 Proton M 8K82M 8K82KM Blok DM 2 8K82M 11S861 Blok DM 2M 8K82M 11S861 01 Blok DM 03 8K82M 11S861 03 Briz M 8K82KM 14S43 KVRB 8K82KM KVRB Tehnichni harakteristiki Mozhlivosti riznih modifikacij RN Proton Modifikaciya Pochatok ekspluataciyi Startova masa t Masa korisnogo navantazhennya t Ob yem prostoru pid obtikachem m NOO i 51 5 GPO zalishkova DV do GSO 1500 m s GSO Proton K Blok DM z RD 253 do 1990g 1974 700 19 76 4 35 1 88 Proton K Blok DM 2M z RD 275 piznya modifikaciya 1995 700 20 7 20 9 4 9 1 88 60 Proton M Briz M rannya modifikaciya 2001 702 22 5 5 2 92 do 100 Proton M Briz M Phase III 2009 705 23 6 15 3 25 89Tehnichni harakteristiki riznomanitnih modifikacij RN Proton Stupin Pershij Drugij Tretij Rozginnij blok Proton K Blok DM Dviguni 6 3 RD 0210 i 1 RD 0211 1 RD 0213 i RD 0214 1 11D58MTyaga dvigunnoyi ustanovki kN 9540 bilya zemli 2300 v vakuumi 583 4 31 v vakuumi 83 5Masa paliva t 419 41 156 1 46 56 15 05Suha masa t 31 11 715 4 185 2 44Chas roboti s 120 216 231 680Pitomij impuls s 287 320 325 352Proton M Briz M Phase III Dviguni 6 3 RD 0210 i 1 RD 0211 1 RD 0213 i RD 0214 1 14D30 4 i 12 17D58ETyaga dvigunnoyi ustanovki kN 10020 bilya Zemli 2400 v vakuumi 583 4 31 v vakuumi 19 62 4 0 396 12 0 0133Masa paliva t 428 3 157 3 46 56 19 8Suha masa t 30 6 11 3 5 2 5Chas roboti s 121 216 239 3200 maks Pitomij impuls s 288 320 325 328 6Startovi majdanchikiRN Proton M z suputnikom obhoplena peresuvnoyu fermoyu obslugovuvannya 2005 r Zovnishni videofajliMoshnyj Proton 2 chast Startovyj kompleks Puski RN Proton zdijsnyuyutsya tilki z kosmodromu Bajkonur de do 1965 roku buli stvoreni tehnichnij i startovij kompleksi z dvoma robochimi miscyami majdanchik 92 1 i dvoma puskovimi ustanovkami PU majdanchik 81 Do kincya 70 h rokiv buv pobudovanij she odin startovij kompleks majdanchik 200 dlya zabezpechennya rozshiryuvanoyi programi zapuskiv riznih kosmichnih aparativ na RN Proton Obidva startovih majdanchika ob yednani zagalnoyu merezheyu komunikacij i vikoristovuyut zagalnij kompleks sporud sho zabezpechuyut kozhnu z nih stisnenimi gazami vodoyu elektroenergiyeyu i hladoagentom dlya termostatuvannya komponentiv paliva i kosmichnih aparativ Zbirka blokiv raketi integraciya nosiya z korisnim vantazhem i zagalna perevirka sistemi zdijsnyuyutsya v gorizontalnomu polozhenni v montazhno viprobuvalnomu korpusi MVK na tehnichnij poziciyi majdanchik 92 kosmodromu Bajkonur Za dopomogoyu transportera instalyatora na zaliznichnomu hodu RKP raketa kosmichnogo priznachennya dostavlyayetsya z MVK na palivno zapravnu stanciyu dlya zapravki RB Briz M Pislya zapravki RKP transportuyetsya na startovij kompleks i vstanovlyuyetsya na puskovij pristrij Za dopomogoyu peresuvnoyi fermi obslugovuvannya na rejkovomu hodu provodyatsya elektrichni perevirki RN i golovnoyi chastini zapravka RN i RB u razi vikoristannya RB DM komponentami paliva ta stislimi gazami nabir gotovnosti ruhovoyi ustanovki raketi i pusk RKP V danij chas na Bajkonuri ye chotiri startovi poziciyi RN Proton K i Proton M po dvi na majdanchikah 81 i 200 odnak tilki tri z nih znahodyatsya v robochomu stani Startovi poziciyi roztashovani zahidnishe imenuyutsya Livimi roztashovani shidnishe Pravimi Kozhnij z cih pozicij vidpovidaye nomer 81L liva 23 81P prava 24 200l 39 200P 40 Majdanchik 81L PU 23 vikoristovuyetsya dlya puskiv RN Proton K v ramkah federalnih program V ostanni kilka rokiv ne vikoristovuvalasya ostannij pusk buv provedenij 24 bereznya 2004 Majdanchik 81P PU 24 vikoristovuyetsya dlya puskiv RN Proton K i Proton M v ramkah federalnih program Majdanchik 200L PU 39 vikoristovuyetsya dlya puskiv RN Proton K i Proton M v ramkah mizhnarodnih program kompaniyeyu Majdanchik 200P PU 40 bula zakonservovana v 1991 roci Piznishe cyu PU planuvalosya pererobiti v startovij kompleks dlya raket tipu Angara i tehnologichne obladnannya cogo startovogo kompleksu bulo demontovano I hocha proekt startovogo kompleksu Angari buv perebazovanij na puski z ciyeyu PU vidnovleni ne buli EkspluataciyaRN Proton M z komercijnim suputnikom pid chas vertikalizaciyi International Launch Services Z 1993 roku marketing puskovih poslug RN Proton na mizhnarodnomu rinku zdijsnyuyetsya spilnim pidpriyemstvom ILS z 1993 po 1995 rik Lokhid Hrunichev Energiya maye eksklyuzivne pravo na marketing i komercijnu ekspluataciyu RN Proton ta perspektivnogo raketno kosmichnogo kompleksu Angara Hocha kompaniya zareyestrovana v SShA yiyi kontrolnij paket nalezhit rosijskomu GKNPC im M V Hrunicheva Na zhovten 2011 roku v ramkah kompaniyi bulo zdijsneno 72 zapuski kosmichnih aparativ z vikoristannyam RN Proton K i Proton M Vartist Vartist RN Proton variyuyetsya z roku v rik i neodnakova dlya federalnih i komercijnih zamovnikiv V kinci 90 h rokiv XX stolittya vartist komercijnogo pusku RN Proton K z blokom DM stanovila vid 65 do 80 mln Na pochatku 2004 roku vartist zapusku bula znizhena do 25 mln cherez istotne posilennya konkurenciyi Z tih pir vartist zapuskiv na Protoni postijno zrostala i v kinci 2008 roku dosyagla priblizno 100 mln na GPO z vikoristannyam Proton M z blokom Briz M Odnak z pochatkom svitovoyi ekonomichnoyi krizi v 2008 roci obminnij kurs rublya do dolara znizivsya na 33 sho privelo do znizhennya vartosti zapusku do priblizno 80 mln U 2010 roci vartist zapusku komercijnih suputnikiv znovu pidnyalasya i stanovila vid 100 do 110 mln Dlya federalnih zamovnikiv prostezhuyetsya poslidovne zbilshennya vartosti nosiya pochinayuchi z pochatku 2000 h rokiv vartist RN Proton M bez bloku DM zrosla z 2001 po 2011 rik u 5 4 razi z 252 100 000 do 1356 5 mln rubliv Zagalna vartist Proton M z blokom DM abo Briz M v seredini 2011 roku stanovila blizko 2 4 mlrd rubliv blizko 80 mln abo 58 mln Cya cina skladayetsya z samoyi RN Proton 1348000000 RB Briz M 420 mln dostavki komponentiv na Bajkonur 20 mln i kompleksu poslug iz zapusku 570 mln Porivnyannya harakteristik RN vazhkogo klasuRaketa nosij Krayina Pershij polit Kolikist zapuskiv v rik vsogo Shirota SK Start masa t Masa KN t Diam GO m Uspishni puskiv Vartist pusku mln NOO GPO zalishkova DV do GSO 1500 m s GSO Proton M Briz M Rosiya 2001 10 12 55 46 705 23 6 15 3 25 4 35 91 65 70Arian 5 ECA Yevropejskij Soyuz 2002 6 33 5 780 20 10 5 4 97 220Zenit 3SL Morskij start Ukrayina 1999 4 5 31 0 473 13 7 6 06 2 6 4 15 90 45 80Delta IV Heavy SShA 2004 1 5 35 i 28 732 23 10 75 6 57 5 1 80 375Delta IV Medium 5 4 SShA 2009 2 3 1 35 i 28 399 13 5 5 5 3 12 5 1 100 1 pusk 170Atlas V 551 SShA 2006 1 2 35 i 28 541 18 8 6 86 3 90 5 4 96 190Atlas V 521 SShA 2003 2 2 35 i 28 419 13 49 4 88 2 63 5 4 96 160 Yaponiya 2009 2 2 30 531 19 8 5 1 100 2 puski 182CZ 3B KNR 1996 4 17 28 426 11 2 5 1 2 4 2 88 50 70 Zenit 2SLB i Zenit 3SLBF start z Bajkonura orbita MKS 407 x 407km Vsogo bulo zdijsneno 27 puskiv RN Atlas V i 17 Delta IV riznomanitnih modifikacij Pislya pidsilennya konkurenciyi vartist zapusku bula znizhena z 70 mln do 25 mln porivnyannya vartosti zapuskiv div Korisne navantazhennya Vartist dostavki vantazhiv na orbitu Istoriya puskiv RN Proton Pochinayuchi z 1965 roku RN Proton viroblyavsya v troh osnovnih variantah UR 500 Proton K i Proton M 8K82 UR 500 16 lipnya 1965 dvostupenevoyu RN UR 500 buv zdijsnenij zapusk na orbitu naukovoyi kosmichnoyi stanciyi Proton 1 masoyu 12 2 t Vsogo RN UR 500 v 1965 1966 rokah buli vivedeni tri suputniki Proton 1 Proton 3 she odin zapusk zakinchivsya nevdacheyu Naukova aparatura suputnikiv Proton zabezpechuvala vivchennya kosmichnih promeniv i vzayemodiyu z rechovinoyu chastinok nadvisokih energij na suputnikah buli vstanovleni ionizacijnij kalorimetr gamma teleskop i inshi priladi Zgodom RN UR 500 uspadkuvala nazva cih KA i stala nazivatisya RN Proton Spisok puskiv RN Proton 8K82 UR 500 Zapusku Data UTC Korisne navantazhennya Primitki1 16 lipnya 1965 SRSR Proton 1 N 4 ser 1 Uspih2 2 listopada 1965 SRSR Proton 2 N 4 ser 2 Uspih3 24 bereznya 1966 SRSR Proton N 4 ser 3 Nevdacha avariya 2 go stupenya4 6 lipnya 1966 SRSR Proton 3 N 4 ser 4 UspihAvariyi Pochinayuchi z 1967 roku bulo zdijsneno 370 puskiv RN Proton Z nih 44 zakinchilisya nevdacheyu pid chas roboti pershih troh stupeniv i rozginnogo bloku Avariyi v 1967 1970 rr Zovnishni videofajliVibuh RN 19 lyutogo 1969 roku fragment z dokumentalnogo filmu Obekt E 8 Vibuh RN 2 kvitnya 1969 roku pri zapusku AMS Mars M 69 fragment z dokumentalnogo filmu Moshnyj Proton Samij avarijnij period pripav na chas vidpracyuvannya RN v umovah misyachnoyi gonki SRSR SShA v 1967 1970 rr V cej chas provodilisya lotni viprobuvannya raketi nosiya rozginnogo bloku D povertayemogo aparatu tipu Zond a takozh aparativ simejstva Luna i Mars 9 nevdach stalosya pid chas roboti pershih troh stupeniv RN Proton p yat pid chas roboti 2 go i 3 go stupenya dvi 1 go stupenya i po odnij po pomilkovij komandi sistemi bezpeki i cherez rujnuvannya golovnogo obtikacha KA She chotiri nevdachi stalisya vnaslidok vidmov ruhovoyi ustanovki rozginnogo bloku D Zagalom postavleni zavdannya buli vikonani tilki v 10 puskah z 25 Tragichno zakinchilasya avariya na kosmodromi v lipni 1968 roku Pri pidgotovci do pusku kosmichnogo korablya priznachenomu na 21 lipnya 1968 roku lopnuv bak okislyuvacha bloku D chastkovo zrujnuvavshi golovnij obtichnik GO Korabel 7K L1 z napivzrujnovanim GO vpav na kilka metriv vniz i zastryag na majdanchikah fermi obslugovuvannya bak palnogo bloku D z p yatma tonnami gasu vidirvavsya vid fermi i upersya v elementi tretogo stupenya raketi Za odnimi danimi 1 lyudina zaginula odna bula poranena za inshimi danimi zaginulo 3 lyudini Do cogo periodu takozh vidnositsya avariya 19 lyutogo 1969 koli na 51 4 sekundi polotu raketi vidbulosya rujnuvannya golovnogo obtikacha pid chas prohodzhennya zoni maksimalnogo shvidkisnogo naporu V rezultati bulo vtracheno pershij samohidnij aparat tipu Lunohod Insha nebezpechna avariya stalasya 2 kvitnya 1969 pri zapusku AMS Mars koli vidbulasya vidmova odnogo z dviguniv na 0 02 sekundi Na 41 j sekundi polotu raketa vrizalasya nosom u zemlyu priblizno za 3 km vid startovogo kompleksu Startovij kompleks praktichno ne postrazhdav ale v prileglomu MVK viletilo sklo Avariyi ekraniv U 1976 roci pochalosya rozgortannya sistemi Ekran Suputniki ciyeyi seriyi priznachalisya dlya peredachi translyaciyi centralnih kanaliv na teritoriyu Sibiru i Dalekogo Shodu prijom vivsya na kolektivnu nazemnu stanciyu i potim programi retranslyuvalisya na prilegli okolici U 1978 roci v rezultati seriyi z troh avarij RN Proton K buli vtracheni tri suputniki seriyi Ekran priznacheni dlya zamini vzhe isnuyuchih hocha v promizhkah mizh Ekranami blagopoluchno startuvali inshi KA Pereboyi v roboti sistemi Ekran priveli do nevdovolennya sered naselennya Avariyi v postradyanskij chas Kilka avarij stalisya z RN Proton i v postradyanskij chas Tak yak polya padinnya vidpracovanih stupeniv roztashovani na teritoriyi Kazahstanu kozhen neshtatnij pusk viklikaye negativnu reakciyu kazahstanskogo uryadu U 1999 roci RN Proton dvichi padali v Karagandinskij oblasti i KA Pid chas pershoyi avariyi odin fragment RN vpav na zhitlovu teritoriyu ale nichogo ne poshkodiv Prote v stepu vinikla pozhezha viklikana rozlivom paliva centralnoyi sekciyi RB Briz M Palivo drugogo i tretogo stupeniv RN vigorilo i viparuvalosya pri rujnuvanni bakiv cih stupeniv na visotah 28 30 km Pid chas drugoyi avariyi ulamki RN RB i suputnika vpali v malonaselenomu rajoni Karagandinskoyi oblasti Respubliki Kazahstan Postrazhdalih v rezultati avarij ne bulo Prote predstavniki kazahstanskogo uryadu vistupili iz zayavoyu pro bazhannya Kazahstanu pereglyanuti dogovir pro orendu kompleksu Bajkonur Takozh buli vislovleni vimogi pro perehid vid povidomnoyi praktiki zapuskiv do dozvilnoyi Deyaki deputati parlamentu Kazahstanu zazhadali zaboroniti zapuski rosijskih vijskovih KA z kosmodromu Bajkonur 6 veresnya 2007 RN Proton M pislya nevdalogo zapusku z kosmodromu Bajkonur vpala za 40 km vid mista Zhezkazgan zalivshi jogo okolici geptilom visokotoksichnim palivom Situaciyu posiliv toj fakt sho v cej zhe den u misti perebuvav kazahstanskij prezident Nursultan Nazarbayev Nezvazhayuchi na shvidku likvidaciyu naslidkiv ekologichnoyi katastrofi Kazahstan zazhadav vid Rosiyi kompensacijnu viplatu v rozmiri 60 7 mln Rosiya domoglasya znizhennya sumi kompensaciyi do 2 5 mln 5 grudnya 2010 raketa nosij Proton M yaka povinna bula vivesti na orbitu tri suputniki GLONASS M vidhililasya vid kursu na 8 gradusiv V rezultati cogo suputniki vijshli na nezamknenu orbitu i vpali v nesudohidnomu rajoni Tihogo okeanu Avariya ne dozvolila zakinchiti formuvannya rosijskoyi navigacijnoyi ugrupovannya GLONASS v razi uspihu pracyuvali b 24 suputniki po visim u troh ploshinah Komisiya prijshla do visnovku sho RN ne mala vidnoshennya do avariyi yaka stalasya cherez pomilku pri zapravci rozginnogo bloku 2 lipnya 2013 raketa nosij Proton M yaka povinna bula vivesti na orbitu tri suputniki GLONASS M vpala cherez 17 sekund pislya startu z kosmodromu Bajkonur 16 travnya 2014 pri zapusku raketi iz suputnikom Ekspres AM4P pislya 530 yi sekundi polotu na raketonosiyi vinikla neshtatna situaciya na 540 j sekundi z nosiyem buv vtrachenij zv yazok i avarijno vikmulisya dviguni golovnij blok ne viddilivsya vid raketi nosiya Suputnik Ekspres AM4R ne vijshov na orbitu Rujnaciya 3 yi stupeni vidbulasya na vysoti 160 km pri shvidkosti polotu 7 km s Ulamki raketi nosiya zgorili v atmosferi Zemli 16 grudnya 2014 r raketa Proton iz suputnikom Ekspres sho startuvala 15 grudnya vpala za mezhami Kazahstanu 16 travnya 2015 r raketa Proton iz meksikanskim suputnikom MexSat 1 Centenario startuvala z kosmodromu Bajkonur ale vnaslidok avariyi na visoti 160 161 km vpala v Shidnomu Sibiru Za inshimi danimi raketa i suputnik zgorili v atmosferi Vsogo za period z 2010 po 2014 roki Proton M zaznali kilka avarij v rezultati yakih buli vtracheni 6 rosijskih suputnikiv Vikoristannya v majbutnomu Model RN Proton M z 5 metrovim golovnim obtikachem na Parizkomu Aviashou 2011 Na danij moment peredbachayetsya sho raketa nosij RN Proton M bude povnistyu zaminena na RN Angara yaka takozh bude vigotovlyatisya v GKNPC im M V Hrunicheva Pershij zapusk Angari namichenij na 2013 rik Pochinayuchi z cogo momentu RN Proton M protyagom dekilkoh rokiv bude postupovo vitisnyatisya RN Angara ale jogo povne vivedennya z ekspluataciyi mozhlive ne ranishe nizh bude prijnyata v operativne vikoristannya RN Angara A5 Vidmova vid vikoristannya Protona zumovlena kilkoma prichinami Puski ciyeyi raketi mozhlivi tilki z kosmodromu Bajkonur yakij znahoditsya za mezhami Rosijskoyi Federaciyi Krim Bajkonura raketa nosij Angara bude startuvati z kosmodromiv roztashovanih na teritoriyi Rosiyi Pleseck Shidnij Vigotovlennya deyakih chastin RN Proton vikonuyetsya za kordonom sho neprijnyatno dlya osnovnogo zamovnika RN Proton M yakim ye Ministerstvo Oboroni RF Raketnij kompleks Angara povnistyu sproektovanij i vigotovlyayetsya rosijskimi pidpriyemstvami RN Proton vikoristovuye visokotoksichne palivo AT NDMG Polya padinnya RN Proton M znahodyatsya v Kazahstani i pislya kozhnogo avarijnogo pusku dovoditsya provoditi dorogi ochishennya teritoriyi U Angari bude vikoristano ekologichno bezpechne palivo na osnovi gasu Okislyuvachem vistupatime ridkij kisen Vazhkij variant RN Angara Angara 5 povinen buti prostishim i deshevshim RN Proton M v osnovnomu cherez te sho u neyi menshe dviguniv najdorozhchogo komponenta RN Prote zatrimki v rozrobci RN Angara oznachayut sho RN Proton M bude prodovzhuvati vikoristovuvatisya she protyagom deyakogo chasu RN Proton M 4 go etapu Pislya vvedennya v ekspluataciyu pershogo varianta v 2001 roci RN Proton M projshla kilka poetapnih modernizacij Variant ekspluatovanij v danij chas nazivayetsya Phase III Proton Breeze M RN Proton M RB Briz M tretoyi fazi Cej variant zdatnij vivesti na geoperehidnu orbitu GPO KN masoyu do 6150 kg vikoristovuyuchi zvichajnu trasu vivedennya z nahilom 51 6 i KN masoyu do 6300 kg vikoristovuyuchi optimizovanu trasu z nahilom 48 iz zalishkovoyu DV do GSO 1500 m s Tim ne mensh u zv yazku z postijnim zbilshennyam masi telekomunikacijnih suputnikiv i nemozhlivistyu vikoristovuvati optimizovanu trasu z nahilom 48 tak yak cya trasa ne obumovlena v Dogovori orendi kosmodromu Bajkonur i kozhen raz puskayuchi Proton z cim nahilom ce neobhidno dodatkovo uzgodzhuvati z Kazahstanom vantazhopidjomnist RN Proton M povinna buti zbilshena V danij chas GKNPC im M V Hrunicheva provodit 4 j etap modernizaciyi RN Proton M Briz M Phase IV Proton Breeze M Peredbachayetsya sho zdijsnennya cogo etapu bude zaversheno v 2013 roci V rezultati planovanih udoskonalen masa vivedenogo na GPO korisnogo navantazhennya sistemi bude zbilshena do 6300 kg na standartnij trasi nahil 51 6 zalishkova DV do DSO 1500 m s Kisnevo vodnevij rozginnij blok Pochinayuchi z 90 h rokiv XX stolittya v GKNPC im M V Hrunicheva velisya roboti po kisnevo vodnevomu rozginnomu bloku KVRB oskilki ce dalo b zmogu znachno zbilshiti masu korisnogo vantazhu na visokih orbitah U rezultati bulo uspishno rozrobleno dvigun RD 0146 i navit pochalosya vigotovlennya detalej i okremih blokiv cogo RB Oskilki KVRB pomitno bilshe nizh RB DM abo Briz M i povinen vikoristovuvatisya z 5 metrovim golovnim obtichnikom taki aspekti yak aerodinamika RN sistema keruvannya programne zabezpechennya i navit chastina elektronika povinni buti modernizovani Krim togo v danij chas startovij majdanchik ne pidgotovlenij dlya zapravki RB kriogennim palivom ridkim vodnem Ce oznachaye sho dlya dosyagnennya cih cilej budut potribni serjozni finansovi vlivannya yaki zaraz skoncentrovani na stvorenni RN Angara U zv yazku z cim roboti v comu napryamku buli pripineni a sami bloki perejmenovani v KVTK Kisnevo Vodnevij Vazhkogo Klasu i optimizovani dlya vikoristannya v novij RN Angara Ocinka proektu Proton K z orbitalnoyu observatoriyeyu Granat na startovomu stoli Rozrobka raketi nosiya RN Proton stala odniyeyu z osnovnih program v radyanskij kosmonavtici Nezvazhayuchi na nizku nevdach v pershi roki svogo isnuvannya poryad iz simkoyu RN Voshod RN Soyuz ta in RN Proton stala odniyeyu z najbilsh vikoristovuvanih raket nosiyiv v radyanskij a piznishe j rosijskij kosmonavtici Z chasom nedoliki v konstrukciyi buli usuneni i v danij chas Proton ye odnim iz samih nadijnih nosiyiv z koli nebud stvorenih Za ostanni majzhe pivstolittya rizni modifikaciyi RN Proton zdijsnili ponad 360 startiv i z yiyi dopomogoyu buli zapusheni ponad 40 tipiv riznih kosmichnih aparativ KA narodnogospodarskogo naukovogo ta oboronnogo priznachennya Persh za vse RN Proton shiroko zastosovuvalasya v radyanskij i rosijskij pilotovanoyi programi V kinci 60 h rokah na pochatku 70 h rokiv RN Proton vidpracovuvalasya v programi pilotovanogo oblotu Misyacya L 1 Zond Pislya zakrittya programi rozrobki raketi nosiya N1 vona stala yedinim z radyanskih zasobiv vivedennya na orbitu sho zabezpechuyut zapusk vazhkih moduliv masoyu ponad 8 t a z rozrobkoyu RN seredno vazhkogo klasu Zenit 2 v 1985 roci ponad 14 t Z yiyi dopomogoyu buli vivedeni na orbitu dovgotrivali naseleni stanciyi Salyut u tomu chisli civilni DOS i vijskovi Almaz bezpilotni kosmichni korabli moduli TKS do cih stancij a takozh bloki moduli dlya zborki na orbiti bagatomodulnim stanciyi Mir bazovij blok i vse moduli Kvant 1 Kvant 2 Kristal Spektr i Priroda V danij chas RN Proton stala osnovnim zasobom vivedennya z rosijskoyi storoni v ramkah proektu stvorennya Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi Proton viviv na orbitu moduli Zorya Zirka i nezabarom bude zapushenij modul Nauka V nepilotovanij kosmonavtici vikoristannya novih telekomunikacijnih suputnikiv zapusk yakih stav mozhlivij za dopomogoyu RN Proton stalo vazhlivim krokom dlya rozvitku telebachennya telefoniyi i suputnikovogo zv yazku v SRSR i Rosiyi Protonom buli zapusheni suputniki sistem Ekran Ekran M Gorizont Gals i Ekspres Zhoden inshij radyanskij nosij ne mav dostatnoyi energetikoyu dlya dostavki cih telekomunikacijnih suputnikiv bezposeredno na DSO RN Proton takozh sluzhila i dlya pobudovi oboronnih sistem i sistem podvijnogo priznachennya Z yiyi dopomogoyu bulo rozgornuto chastinu yedinoyi sistemi suputnikovogo zv yazku ESSS na bazi kosmichnih aparativ Veselka Raduga 1 i Raduga 1M chastina ESSS sho skladayetsya z KA Molniya 2 i Molniya 3 na visokoeliptichnih orbitah bula rozgornuta za dopomogoyu RN Molniya Krim togo RN Proton vivodila na DSO rizni suputniki retranslyatori sistem Luch Potik i v danij chas pochinayetsya rozgortannya sistemi Garpun Na dodatok do cogo pochinayuchi z 80 h rokiv XX stolittya RN Proton bere uchast u rozgortanni globalnoyi navigacijnoyi suputnikovoyi sistemi GLONASS na bazi KA serij Uragan i Uragan M sho zapuskayutsya po tri aparati na odnomu Proton U sferi naukovih doslidzhen Sonyachnoyi sistemi za dopomogoyu RN Proton pochinayuchi z kincya 1960 h rr Buli vivedeni vsi radyanski i rosijski avtomatichni mizhplanetni stanciyi dlya naukovih doslidzhen Misyacya Veneri Marsa Fobosa kometi Galleya i in Zapustilimi na RN Proton visokoorbitalnih aparatami Astron i Granat na foto provodilosya doslidzhennya dalnogo kosmosu v ultrafioletovomu gamma i rentgenivskomu diapazonah U toj zhe chas popri te sho RN Proton bula rozroblena na pochatku 60 h rokiv i v danij chas za svoyimi tehnichnimi i ekspluatacijnimi harakteristikami cya raketa nosij uspishno konkuruye z analogichnimi inozemnimi RN Tak za komercijnimi programami kompaniyi ILS na zhovten 2011 roku RN Proton vikoristovuvalasya 68 raz pochinayuchi z pershogo polotu v 1996 roci Shoroku provoditsya po 10 12 startiv ciyeyi RN v toj chas yak dlya inozemnih RN vazhkogo klasu cya cifra ne perevishuye shesti puskiv Analogi V danij moment u sviti isnuye dekilka raket nosiyiv vazhkogo klasu porivnyannih za harakteristikami z RN Proton M Nizhche v tablici Porivnyannya harakteristik RN vazhkogo klasu navedeni osnovni harakteristiki ostannih modifikacij cih RN Treba zauvazhiti sho vsi pererahovani RN vikoristovuyut kosmodromi roztashovani znachno blizhche do ekvatora nizh Bajkonur Ce daye yim perevagu v masi korisnogo navantazhennya na riznih orbitah Krim togo zakordonni RN vikoristovuyut ridkij voden yak palivo na verhnih shablyah pitoma impuls yakogo pomitno vishe 450 s proti 320 s u geptilu Ce dozvolyaye yim vivoditi znachno bilshe navantazhennya na visoki orbiti GPO DSO ta vidlitna ale v toj zhe chas pomitno zdorozhuye vartist pusku Tim ne mensh popri ci nedoliki a takozh buduchi spadkoyemcem ponad 50 richnogo dizajnu RN Proton M perevershuye majzhe vsi analogichni RN krim Delta IV po masi korisnogo vantazhu na nizkij opornij orbiti div tablicyu Hocha vsi zgadani raketi vazhkogo klasu mozhut vvazhatisya konkurentami ne vse nimi ye tomu sho ne v zmozi konkuruvati z RN Proton M po ryadu aspektiv za cinoyu pusku po masi korisnogo vantazhu sho vivoditsya na GPO za vartistyu kilograma korisnogo vantazhu na orbiti i po mozhlivosti viroblyati dostatnyu kilkist RN protyagom roku Osnovnimi konkurentami RN Proton M za cinoyu i po vivedenoyi korisnogo navantazhennya ye yevropejska RN takozh vazhkogo klasu Arian 5 kompaniyi Arianespas i mizhnarodnij proekt Morskij start z RN seredno vazhkogo klasu Zenit Krim togo konkurentami po masi korisnogo navantazhennya sho vivoditsya na orbitu mozhut vvazhatisya amerikanski nosiyi Atlas 5 i Delta 4 a takozh yaponskij nosij H IIB Prote vartist ostannih troh zgadanih RN znachno perevishuye vartist RN Proton M i tomu voni faktichno ne konkuruyut z Protonom Inshim potencijnim konkurentom ye takozh kitajska RN seredno vazhkogo klasu Velikij pohid 3B ale cherez zaboronu nakladenogo SShA na eksport amerikanskoyi visokotehnologichnoyi produkciyi v Kitaj t zv Mizhnarodni pravila torgivli zbroyeyu International Traffic in Arms Regulations ITAR v danij chas cya RN vikoristovuyetsya duzhe malo Arian 5 Kompaniya Arianespas yaka viroblyaye i ekspluatuye RN Arian 5 v danij moment zhovten 2011 r ye liderom iz zapuskiv komercijnih suputnikiv i yij nalezhit blizko 50 60 cogo rinku v zalezhnosti vid metodiki rozrahunku Hocha RN Arian 5 variant Arian ECA koshtuye bilsh nizh vdvichi dorozhche nizh RN Proton M Briz M blizko 220 mln 102 vona maye veliku vantazhopidjomnist nizh Proton i zazvichaj vivodit na GPO po dva suputnika za odin pusk zagalnoyu masoyu do 9300 kg 117 Varto odnak vidznachiti sho puski RN Arian 5 vidbuvayutsya z kosmodromu Kuru yakij roztashovanij vsogo lishe za 500 km vid ekvatora sho dozvolyaye vivoditi na geostacionarnu orbitu korisne navantazhennya na 27 bilshoyi masi nizh z kosmodromu Bajkonur Vidpovidno do ciyeyi modeli v ostannomu pusku 21 veresnya 2011 RN Arian 5ECA vivela na geoperehidnu orbitu dva suputniki zagalnoyu masoyu 8974 kg Arabsat 5C i SES 2 118 U takih vipadkah zamovniki podilyayut vartist zapusku sho dozvolyaye Arianespas konkuruvati z RN Proton tak napriklad zapusk suputnika kompaniyi Hughes Communications Jupiter masoyu 6100 kg na Arian 5 u 2012 roci bude koshtuvati 110 mln zgidno z kontraktom pidpisanim na pochatku travnya 2010 roku Tim ne mensh postijna tendenciya do zbilshennya masi geostacionarnih telekomunikacijnih suputnikiv zagrozhuye ekonomichnij modeli Arianespas Ostannim chasom z yavilasya velika kilkist vazhkih suputnikiv masoyu do 6 t i bilshe Cej fakt uskladniv dobirku par suputnikiv dlya RN Arian 5 yaksho pershij vazhkij suputnik vazhit v rajoni 6000 kg to parnij suputnik povinen vazhiti trohi bilshe 3000 kg sho ne tak to prosto znajti U zv yazku z praktichnoyu nemozhlivistyu vivoditi suputniki v rezhimi solo za visokoyi vartosti RN Arian 5ECA Arianespas vimushena jti na trivali zatrimki v puskah azh do pivroku Yak naslidok znizhennya vartosti Protona i zbilshennya vartosti Arian 5 kompaniya angl znachno zbilshila svij portfel zamovlen i navit vidbila deyakih kliyentiv u Arianespas u berezni 2009 roku amerikanska kompaniya ViaSat ogolosila sho rozrivaye kontrakt z Arianespas na zapusk suputnika ViaSat 1 z tim shob provesti zapusk na Proton Morskij Start Dokladnishe Morskij start Morskij start plavuchij kosmodrom dlya zapusku ukrayinskih raket Zenit 3SL i odnojmennij mizhnarodnij konsorcium z ekspluataciyi kosmodromu Morskij start v danij chas kontrolovanij RKK Energiya Zdijsnyuyutsya starti zi startovoyi platformi ODYSSEY z ekvatora zvidki RN Zenit 3SL zdatna vivoditi na geoperehidnu orbitu majzhe take zh KN 6241 kg sho i RN Proton M z Bajkonura Prote mozhlivosti shodo vivedennya korisnogo navantazhennya na nizku navkolozemnu orbitu u seredno vazhkogo Zenitu istotno nizhche priblizno na dev yat tonn nizh u vazhkogo Protona RN Zenit 3SL konstruktivno prostishe RN Proton M i tomu deshevshe Do 2009 roku vartist zapusku pri vikoristanni Morskogo startu stanovila vsogo 45 mln sho odnak prizvelo do bankrutstva konsorciumu i restrukturizaciyi 24 veresnya 2011 Morskij start zdijsniv svij pershij pusk pislya restrukturizaciyi pislya yakoyi vartist zapusku ocinyuvalasya vzhe v 80 mln v 2010 roci sho mozhna porivnyati z vartistyu zapusku na RN Proton Kritika RN Proton Najbilsh chasto kritikovanim aspektom konstrukciyi RN Proton ye jogo palivo nesimetrichnij dimetilgidrazin NDMG abo geptil ye visokotoksichnim kancerogennoyu rechovinoyu yake vimagaye osoblivo oberezhnogo povodzhennya Urazhennya NDMG mozhlive v rezultati vdihannya pariv abo proniknennya cherez shkiru Pri legkomu otruyenni simptomami mozhut buti golovnij bil nudota zapamorochennya pidvishennya arterialnogo tisku tosho U comu vipadku mozhlive povne oduzhannya cherez 5 6 dniv pislya otruyennya Pri silnishomu otruyenni oduzhannya mozhe zajnyati dva tizhni V girshomu vipadku otruyennya geptilom mozhe viklikati bagatogodinni sudomi vtrati svidomosti nabryak legeniv tosho i v rezultati prizvesti do smerti Krim togo pri padinni vidpracovanih stupeniv zalishki palnogo u vipadku z Proton K bilshe dvoh tonn geptilu zabrudnyuyut grunt na misci padinnya sho vimagaye provedennya dorogih zahodiv z ochishennya teritoriyi pri proniknenni v grunt geptil zavdyaki svoyij stabilnosti zberigayetsya tam dovgij chas i zdatnij migruvati za profilem gruntu Pri comu urazhena roslinnist nabuvaye viglyadu varenoyi zeleni Okisnik yakij vikoristovuyetsya v RN Proton azotnij tetraoksid mozhe zabrudnyuvati nitratami i nitritami grunt i vodu Nechislenni avariyi RN Proton nanosyat she bilshoyi shkodi u comu vipadku tonni NDMG vilivayutsya na grunt v misci padinnya Tak u 2007 roci RN Proton M vpala za 40 km vid mista Zhezkazgan Rosiyi dovelosya viplatiti 2 5 mln za ochistku teritoriyi vid geptilu Inshim nedolikom geptilu ye vidnosno nizkij pitomij impuls raketnih dviguniv yaki jogo vikoristovuyut 288 330 s Bagato zarubizhnih analogiv osnasheni raketnimi dvigunami sho vikoristovuyut kriogenne palivo ridkij voden na verhnih stupenyah z pitomim impulsom blizko 450 s sho dozvolyaye domogtisya krashih rezultativ za masoyu korisnogo navantazhennya Zavershennya vipusku ta ekspluataciyiV chervni 2018 roku Roskosmos zayaviv pro rishennya zavershiti roboti po proektu Proton Pislya vipusku vsih vzhe zakontraktovanih raket yih vipusk bude pripinenij i v podalshomu vidbudetsya perehid do vipusku raketi Angara Vikonannya zapuskiv Protona vidbuvatimetsya oriyentovno do 2028 roku PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Proton rocket GKNPC im M V Hrunicheva 5 travnya 2021 u Wayback Machine ros Programnij kompleks GP NIC SPbGETU 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros International Launch Services Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite angl Zhurnal Novosti kosmonavtiki Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros Proton permskie motory proizvoditel dvigatelya pervoj stupeni Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros ILS Proton M suffers third stage failure during MexSat 1 launch 18 travnya 2015 u Wayback Machine PrimitkiRazgonnye bloki DM DM SL RKK Energiya im S P Koroleva Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 04 10 2011 Block DM 2 11S861 anglijskoyu astronautix com Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 05 10 2011 Block DM 2M 11S861 01 anglijskoyu astronautix com Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 05 10 2011 Rossiya Novyj razgonnyj blok DM 2M Novosti Kosmonavtiki 23 1994g Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 05 10 2011 Semejstvo razgonnyh blokov DM Forum zhurnala Novosti kosmonavtiki Arhiv originalu za 24 sichnya 2012 Procitovano 04 10 2011 Briz M FGUP Gosudarstvennyj kosmicheskij nauchno proizvodstvennyj centr imeni M V Hrunicheva Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 02 07 2013 ros Proton Launch System Mission Planner s Guide SECTION 4 Spacecraft Interfaces PDF anglijskoyu ILS International Launch Services Inc Arhiv PDF originalu za 24 01 2012 Procitovano 06 10 2011 Proton Mission Planner s Guide LKEB 9812 1990 Issue 1 Revision 4 March 1 1999 PDF ILS International Launch Services Inc Arhiv originalu PDF za 24 01 2012 Procitovano 12 10 2011 Proton K DM anglijskoyu astronautix com Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 12 10 2011 Proton Heritage ILS International Launch Services Inc Arhiv originalu za 4 lipnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2013 angl Proton Launch System Mission Planner s Guide Proton Launch System Description and History PDF anglijskoyu ILS International Launch Services Inc Arhiv PDF originalu za 24 01 2012 Procitovano 12 10 2011 ZhRD RD 253 11D43 i RD 275 14D14 lpre de Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 12 10 2011 RD 253 NPO Energomash Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 12 10 2011 Proton Mission Planner s Guide LKEB 9812 1990 Issue 1 Revision 7 July 2009 PDF anglijskoyu ILS International Launch Services Inc Arhiv PDF originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 12 10 2011 Ariane 5 User s Manual Issue 5 Revision 1 July 2011 PDF anglijskoyu Arianespace Arhiv originalu PDF za 24 01 2012 Procitovano 18 10 2011 Sea Launch User s Guide rev D February 1 2008 PDF anglijskoyu Sea Launch Company L L C Arhiv originalu PDF za 24 01 2012 Procitovano 18 10 2011 Space Launch Report Delta IV Data Sheet anglijskoyu Space Launch Report Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 18 10 2011 Delta IV Payload Planners Guide September 2007 PDF anglijskoyu United Launch Alliance Arhiv originalu PDF za 24 01 2012 Procitovano 18 10 2011 NWO Final Report K finalrev1 PDF anglijskoyu United Launch Alliance Arhiv originalu PDF za 17 12 2011 Procitovano 18 10 2011 PDF anglijskoyu NASA 14 04 2011 Arhiv originalu PDF za 12 kvitnya 2021 Procitovano 06 11 2011 anglijskoyu Asahi Shimbun 24 01 2011 Arhiv originalu za 25 01 2011 Procitovano 06 11 2011 Gunter Krebs CZ 3B Chang Zheng 3B Gunter s Space Page Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 18 10 2011 PDF anglijskoyu China Academy of Launch Vehicle Technology Arhiv originalu PDF za 11 listopada 2012 Procitovano 07 11 2011 Evropa zapustit raketoj v Rossiyu i SShA russie ru 25 05 2004 2013 05 15 u Wayback Machine ros Raketa Proton upala na Bajkonure 22 travnya 2015 u Wayback Machine 2 07 13 UNIAN Zapushena rosiyanami raketa vpala razom z suputnikom nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 16 travnya 2015 Arhiv originalu za 18 serpnya 2015 Procitovano 16 travnya 2015 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 17 travnya 2015 Razvitie i osobennosti sistemy sredstv vyvedeniya Razgonnye bloki raket nositelej claw ru Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 07 10 2011 KVTK FGUP Gosudarstvennyj kosmicheskij nauchno proizvodstvennyj centr imeni M V Hrunicheva Arhiv originalu za 24 01 2012 Procitovano 07 10 2011 ru RU Arhiv originalu za 27 chervnya 2018 Procitovano 27 chervnya 2018