Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2018) |
«Молнія» (рос. Молния, укр. Блискавка, індекс ГРАУ — 8К78) — радянська чотириступенева ракета-носій середнього класу сімейства Р-7.
Призначення | виведення апаратів до Місяця, Марса, Венери, на високоеліптичні орбіти | |||
---|---|---|---|---|
Країна | СРСР | |||
вартість запуску () | 39 млн доларів у цінах 1985 року | |||
Розміри | ||||
Висота | 40 м | |||
Діаметр | 2,99 м | |||
Маса | 303 500 кг | |||
Ступенів | 4 | |||
Вантаж | ||||
Вантаж на трансмарсіанську траєкторію | 900 кг | |||
Споріднені ракети | ||||
Родина | Р-7 | |||
Історія запусків | ||||
Статус | недіюча | |||
Космодроми | Байконур | |||
Всього запусків | 20 | |||
Успішних | 8 | |||
Невдалих | 11 | |||
Частково невдалих | 1 | |||
Перший запуск | 10 жовтня 1960 | |||
Останній запуск | 3 грудня 1965 | |||
Перший ступінь - Блоки Б, В, Г, Д | ||||
Довжина | 19 м | |||
Діаметр | 2,68 м | |||
Маса порожнього | 3 800 кг | |||
Повна маса | 43 400 кг | |||
Двигуни | 4 РД-107 | |||
Тяга | 995 300 кН | |||
Тривалість горіння | 119 с | |||
Паливо | рідкий кисень/гас | |||
Другий ступінь - Блок А | ||||
Довжина | 28 м | |||
Діаметр | 2,99 м | |||
Маса порожнього | 6'800 кг | |||
Повна маса | 100'500 кг | |||
Двигуни | 1 РД-108 | |||
Тяга | 941'000 кН | |||
Тривалість горіння | 301 с | |||
Паливо | рідкий кисень/гас | |||
Третій ступінь - Блок І | ||||
Довжина | 2,84 м | |||
Діаметр | 2,56 м | |||
Маса порожнього | 2 000 кг | |||
Повна маса | 24 300 кг | |||
Двигуни | 1 РД-0108 | |||
Тяга | 294 000 кН | |||
Тривалість горіння | 200 с | |||
Паливо | рідкий кисень/гас | |||
Четвертий ступінь - Блок Л | ||||
Довжина | 2,84 м | |||
Діаметр | 2,56 м | |||
Маса порожнього | 1 080 кг | |||
Повна маса | 5 100 кг | |||
Двигуни | 1 11Д33 | |||
Тяга | 65,41 кН | |||
Тривалість горіння | 192 с | |||
Паливо | рідкий кисень/гас |
Історія створення
Спроєктована ОКБ-1 в 1959—1960 роках. Виробник: . Розроблялась для запуску міжпланетних апаратів на Венеру та Марс, згодом — для запусків місячних апаратів серій Е-6 і Е-6С («Луна-4»… «Луна-14»), для цього систему управління суттєво модифікували. Стала відомою після запусків супутників зв'язку на високоеліптичні орбіти. Пізніше використовувалася також для запусків супутників системи попередження про ракетний напад (СПРН) «Око» також на синхронні високоеліптичні орбіти.
1965 року після модернізації двигунів першого та другого ступенів нову модифікацію назвали «».
Список запусків
З 10 жовтня 1960 року по 3 грудня 1965 року з космодрому Байконур відбулось 20 запусків ракети-носія «Молнія».
№ | Дата | Апарат | Примітки |
---|---|---|---|
1 | 10 жовтня 1960 року | «» (1М № 1) | Перша радянська спроба міжпланетного запуску. Спрацювала система аварійного підриву ракети. |
2 | 14 жовтня 1960 року | «» (1М № 2) | Друга радянська спроба міжпланетного запуску. Не увімкнувся двигун третього ступеня. |
3 | 4 лютого 1961 року | «Супутник-7» (Венера 1ВА № 1) | Третій ступінь вивів апарат на проміжну орбіту. Не увімкнувся четвертий ступінь для польоту до Венери. |
4 | 12 лютого 1961 року | «Венера-1» (1ВА № 2, «Супутник-8») | Перший у світі космічний апарат, запущений до Венери. |
5 | 25 серпня 1962 року | «» (Венера 2МВ-1 № 1) | Четвертий ступінь ракети-носія працював менше запланованого часу, апарат залишився на орбіті Землі. |
6 | 1 вересня 1962 року | «» (Венера 2МВ-1 № 2) | Не відкрився клапан подачі палива в четвертому ступені. |
7 | 12 вересня 1962 року | «» (Венера 2МВ-2 № 1) | Не увімкнувся двигун четвертого ступеня. |
8 | 24 жовтня 1962 року | «» (Марс-2 МВ-4 № 1) | Вибухнув двигун четвертого ступеня і пошкодив апарат. |
9 | 1 листопада 1962 року | «Марс-1» (2МВ-4 № 2, «Супутник-23») | Перший вдалий радянський запуск до Марса. |
10 | 4 листопада 1962 року | «» (Марс 2МВ-3 № 1) | Не увімкнувся двигун четвертого ступеня. |
11 | 11 листопада 1963 року | «» (Венера 3МВ-1А № 1) | Під час перебування на орбіті четвертий ступінь втратив правильну позицію. |
12 | 4 червня 1964 року | «» | Перша спроба запуску першого радянського супутника зв'язку. |
13 | 22 серпня 1964 року | «» (Молнія-1 № 1) | Вдалий запуск першого радянського супутника зв'язку. Збій в роботі антен апрата не дозволив використати його за призначенням. |
14 | 30 листопада 1964 року | «» (Марс 3МВ-4А № 2) | Вдалий запуск апрата до Марса. Збій у роботі системи зв'язку у квітні 1965 року. |
15 | 10 квітня 1965 року | Луна Є-6 № 8 | Збій в роботі двигуна третього ступеня. |
16 | 23 квітня 1965 року | Перший оприлюднений запуск радянського супутника зв'язку. | |
17 | 18 липня 1965 року | «Зонд-3» (Марс 3МВ-4А № 3) | Вдалий запуск апарата до Марса з прольотом біля Місяця. Апарат вийшов на геліоцентричну орбіту. |
18 | 4 жовтня 1965 року | [ru]» (Є-6 № 11) | Вдалий запуск апарата для м'якої посадки на Місяць, апарат розбився при посадці. |
19 | 14 жовтня 1965 року | Другий супутник типу «Молнія-1». | |
20 | 3 грудня 1965 року | [ru]» (Є-6 № 12) | Вдалий запуск апарата для м'якої посадки на Місяць, апарат розбився при посадці. |
Примітки
- Космічний радіозв'язок [ 11 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- (рос.)
- Ракета-носій Молнія 8К78 [ 9 березня 2019 у Wayback Machine.] Енциклопедія астронавтики(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2018 Molniya ros Molniya ukr Bliskavka indeks GRAU 8K78 radyanska chotiristupeneva raketa nosij serednogo klasu simejstva R 7 Molniya Priznachennya vivedennya aparativ do Misyacya Marsa Veneri na visokoeliptichni orbitiKrayina SRSRvartist zapusku 39 mln dolariv u cinah 1985 rokuRozmiri Visota 40 mDiametr 2 99 mMasa 303 500 kgStupeniv 4 Vantazh Vantazh na transmarsiansku trayektoriyu 900 kg Sporidneni raketi Rodina R 7 Istoriya zapuskiv Status nediyuchaKosmodromi BajkonurVsogo zapuskiv 20Uspishnih 8Nevdalih 11Chastkovo nevdalih 1Pershij zapusk 10 zhovtnya 1960Ostannij zapusk 3 grudnya 1965Pershij stupin Bloki B V G D Dovzhina 19 m Diametr 2 68 m Masa porozhnogo 3 800 kg Povna masa 43 400 kg Dviguni 4 RD 107 Tyaga 995 300 kN Trivalist gorinnya 119 s Palivo ridkij kisen gas Drugij stupin Blok A Dovzhina 28 m Diametr 2 99 m Masa porozhnogo 6 800 kg Povna masa 100 500 kg Dviguni 1 RD 108 Tyaga 941 000 kN Trivalist gorinnya 301 s Palivo ridkij kisen gas Tretij stupin Blok I Dovzhina 2 84 m Diametr 2 56 m Masa porozhnogo 2 000 kg Povna masa 24 300 kg Dviguni 1 RD 0108 Tyaga 294 000 kN Trivalist gorinnya 200 s Palivo ridkij kisen gas Chetvertij stupin Blok L Dovzhina 2 84 m Diametr 2 56 m Masa porozhnogo 1 080 kg Povna masa 5 100 kg Dviguni 1 11D33 Tyaga 65 41 kN Trivalist gorinnya 192 s Palivo ridkij kisen gas U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Molniya Istoriya stvorennyaSproyektovana OKB 1 v 1959 1960 rokah Virobnik Rozroblyalas dlya zapusku mizhplanetnih aparativ na Veneru ta Mars zgodom dlya zapuskiv misyachnih aparativ serij E 6 i E 6S Luna 4 Luna 14 dlya cogo sistemu upravlinnya suttyevo modifikuvali Stala vidomoyu pislya zapuskiv suputnikiv zv yazku na visokoeliptichni orbiti Piznishe vikoristovuvalasya takozh dlya zapuskiv suputnikiv sistemi poperedzhennya pro raketnij napad SPRN Oko takozh na sinhronni visokoeliptichni orbiti 1965 roku pislya modernizaciyi dviguniv pershogo ta drugogo stupeniv novu modifikaciyu nazvali Spisok zapuskivZ 10 zhovtnya 1960 roku po 3 grudnya 1965 roku z kosmodromu Bajkonur vidbulos 20 zapuskiv raketi nosiya Molniya Data Aparat Primitki 1 10 zhovtnya 1960 roku 1M 1 Persha radyanska sproba mizhplanetnogo zapusku Spracyuvala sistema avarijnogo pidrivu raketi 2 14 zhovtnya 1960 roku 1M 2 Druga radyanska sproba mizhplanetnogo zapusku Ne uvimknuvsya dvigun tretogo stupenya 3 4 lyutogo 1961 roku Suputnik 7 Venera 1VA 1 Tretij stupin viviv aparat na promizhnu orbitu Ne uvimknuvsya chetvertij stupin dlya polotu do Veneri 4 12 lyutogo 1961 roku Venera 1 1VA 2 Suputnik 8 Pershij u sviti kosmichnij aparat zapushenij do Veneri 5 25 serpnya 1962 roku Venera 2MV 1 1 Chetvertij stupin raketi nosiya pracyuvav menshe zaplanovanogo chasu aparat zalishivsya na orbiti Zemli 6 1 veresnya 1962 roku Venera 2MV 1 2 Ne vidkrivsya klapan podachi paliva v chetvertomu stupeni 7 12 veresnya 1962 roku Venera 2MV 2 1 Ne uvimknuvsya dvigun chetvertogo stupenya 8 24 zhovtnya 1962 roku Mars 2 MV 4 1 Vibuhnuv dvigun chetvertogo stupenya i poshkodiv aparat 9 1 listopada 1962 roku Mars 1 2MV 4 2 Suputnik 23 Pershij vdalij radyanskij zapusk do Marsa 10 4 listopada 1962 roku Mars 2MV 3 1 Ne uvimknuvsya dvigun chetvertogo stupenya 11 11 listopada 1963 roku Venera 3MV 1A 1 Pid chas perebuvannya na orbiti chetvertij stupin vtrativ pravilnu poziciyu 12 4 chervnya 1964 roku Persha sproba zapusku pershogo radyanskogo suputnika zv yazku 13 22 serpnya 1964 roku Molniya 1 1 Vdalij zapusk pershogo radyanskogo suputnika zv yazku Zbij v roboti anten aprata ne dozvoliv vikoristati jogo za priznachennyam 14 30 listopada 1964 roku Mars 3MV 4A 2 Vdalij zapusk aprata do Marsa Zbij u roboti sistemi zv yazku u kvitni 1965 roku 15 10 kvitnya 1965 roku Luna Ye 6 8 Zbij v roboti dviguna tretogo stupenya 16 23 kvitnya 1965 roku Pershij oprilyudnenij zapusk radyanskogo suputnika zv yazku 17 18 lipnya 1965 roku Zond 3 Mars 3MV 4A 3 Vdalij zapusk aparata do Marsa z prolotom bilya Misyacya Aparat vijshov na geliocentrichnu orbitu 18 4 zhovtnya 1965 roku ru Ye 6 11 Vdalij zapusk aparata dlya m yakoyi posadki na Misyac aparat rozbivsya pri posadci 19 14 zhovtnya 1965 roku Drugij suputnik tipu Molniya 1 20 3 grudnya 1965 roku ru Ye 6 12 Vdalij zapusk aparata dlya m yakoyi posadki na Misyac aparat rozbivsya pri posadci PrimitkiKosmichnij radiozv yazok 11 bereznya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Posilannya ros Raketa nosij Molniya 8K78 9 bereznya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya astronavtiki angl