Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Сатурн 1Б» (англ. Saturn IB) — американська ракета-носій, модернізована версія ракети-носія Сатурн-1, що має значно потужніший другий ступінь, S-IVB. На відміну від більш раннього Сатурна-1, ракета-носій Сатурн-1Б могла вивести командний і службовий відсіки або місячний модуль космічного корабля Аполлон на низьку навколоземну орбіту. Тому вона використовувалася для випробувань корабля Аполлон, поки ракета-носій Сатурн V ще не була готова. Пізніше застосовувалася в програмах Скайлеб і «Союз»—«Аполлон».
 | ||||
| Призначення | Ракета космічного призначення | |||
|---|---|---|---|---|
| Виробник | Chrysler (S-I), Douglas (S-IV) | |||
| Країна |  США | |||
| Розміри | ||||
| Висота | 55,0 м | |||
| Діаметр | 6,52 м | |||
| Маса | 590,000 кг | |||
| Ступенів | 2 | |||
| Вантаж | ||||
| Вантаж на LEO | 15 300 кг | |||
| Споріднені ракети | ||||
| Історія запусків | ||||
| Космодроми | [en], [en] та LC-39B | |||
| Всього запусків | 9 | |||
| Невдалих | 0 | |||
| Частково невдалих | ||||
| Перший ступінь | ||||
| Двигуни | 8 x Rocketdyne H-1 | |||
| Тяга | 6,700 кН кН | |||
| Питомий імпульс | 289 секунд с | |||
| Тривалість горіння | 150 секунд с | |||
| Паливо | Гас/О2 | |||
| Другий S-IVB ступінь | ||||
| Двигуни | 2 x | |||
| Тяга | 133 кН кН | |||
| Питомий імпульс | 433 секунд с | |||
| Тривалість горіння | 430 секунд с | |||
| Паливо | H2/О2 | |||
| 26 лютого 1966 | ||||
| Останній запуск | 15 липня 1975 | |||
Історія створення
22 червня 1962 заступник директора НАСА по пілотованим космічним польотам Джозеф Ши представив Раді з управління пілотованими космічними польотами результати вивчення схеми місячної експедиції.
В цей же день Рада, розглянувши пропозицію, одностайно вирішила:
- політ на Місяць з використанням ракети «Сатурн С-5» і стикування на місячній орбіті є найбільш прийнятним;
- необхідно негайно розпочати роботи по двоступеневій ракеті «Сатурн С-1В» (майбутня «Сатурн-1В») з запуском в середині 1965;
- необхідно негайно розпочати роботи по місячному модулю;
- продовжити роботи по ракеті «Нова».
Ці рішення були повідомлені керівництву НАСА. 28 червня 1962 нарешті було досягнуто повне порозуміння і в керівництві НАСА, про що було офіційно заявлено 11 липня 1962 року в Вашингтоні. Ця заява поклала край всім розбіжностям і відкрила пряму дорогу для робіт по місячній експедиції зі стикуванням на місячній орбіті, хоча ще майже півроку тривали спроби Консультативного комітету з науки при Президентові США (PSAC) змінити позицію НАСА.
Такий вибір пояснювався більш ранньою можливою датою посадки на Місяць в порівнянні з іншими схемами і меншою (на 10-15 %) вартістю. Крім ракети «Сатурн С-5» для польотів на орбіті навколо Землі передбачалося використовувати двоступеневу ракету «Сатурн С-1В», другий ступінь якої являв би собою третій ступінь S-IVB від ракети «Сатурн С-5». У той же час повинні тривати дослідження за варіантом прямої схеми з екіпажем з двох осіб і ракетою «Сатурн С-5», а також по ракеті «Нова».
Створення ракети-носія «Сатурн С-1В» було ініційовано за наполяганням Роберта Гілрута, який вважав, що для випробувань командного модуля корабля «Аполлон» на навколоземній орбіті ракета «Сатурн С-1» або «Сатурн-1» недостатньо потужна.
Конструкція
Ракета-носій «Сатурн С-1В» (згодом її назвали «Сатурн-1В») являла собою подальший розвиток ракети «Сатурн-1» і призначалася спочатку для відпрацювання командного модуля штатної комплектації, як в безпілотному, так і пілотованому варіантах.
Перший ступінь S-IB відрізнявся від аналогічного для «Сатурна-1» збільшеним об'ємом паливних баків і наявністю 8 форсованих двигунів H-1 тягою 93 тонни кожен.
Другий ступінь S-IVB був оснащена одним двигуном J-2 фірми «Рокетдайн», що працює на рідкому кисні і водні, з тягою 102 тонни. Він був уніфікований з третім ступенем ракети «Сатурн-5». При стартовій вазі 570 тонн ракета-носій «Сатурн-1В» могла виводити на орбіту корисний вантаж масою 18 тонн.
Використання
Перший запуск цієї ракети відбувся 26 лютого 1966 року.
Посилання
- http://www.apollosaturn.com/
- http://www.spaceline.org/rocketsum/saturn-Ib.html
- NASA Marshall Spaceflight Center, http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19740021163_1974021163.pdf Skylab Saturn IB Flight Manual, 30 September 1972
- http://ntrs.nasa.gov/archive/nasa/casi.ntrs.nasa.gov/19710065502_1971065502.pdf Saturn launch vehicles
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Saturn Saturn 1B angl Saturn IB amerikanska raketa nosij modernizovana versiya raketi nosiya Saturn 1 sho maye znachno potuzhnishij drugij stupin S IVB Na vidminu vid bilsh rannogo Saturna 1 raketa nosij Saturn 1B mogla vivesti komandnij i sluzhbovij vidsiki abo misyachnij modul kosmichnogo korablya Apollon na nizku navkolozemnu orbitu Tomu vona vikoristovuvalasya dlya viprobuvan korablya Apollon poki raketa nosij Saturn V she ne bula gotova Piznishe zastosovuvalasya v programah Skajleb i Soyuz Apollon Saturn 1B Priznachennya Raketa kosmichnogo priznachennyaVirobnik Chrysler S I Douglas S IV Krayina SShARozmiri Visota 55 0 mDiametr 6 52 mMasa 590 000 kgStupeniv 2 Vantazh Vantazh na LEO 15 300 kg Sporidneni raketi Istoriya zapuskiv Kosmodromi en en ta LC 39BVsogo zapuskiv 9Nevdalih 0Chastkovo nevdalihPershij stupin Dviguni 8 x Rocketdyne H 1 Tyaga 6 700 kN kN Pitomij impuls 289 sekund s Trivalist gorinnya 150 sekund s Palivo Gas O2 Drugij S IVB stupin Dviguni 2 x Tyaga 133 kN kN Pitomij impuls 433 sekund s Trivalist gorinnya 430 sekund s Palivo H2 O2 26 lyutogo 1966Ostannij zapusk 15 lipnya 1975Istoriya stvorennya22 chervnya 1962 zastupnik direktora NASA po pilotovanim kosmichnim polotam Dzhozef Shi predstaviv Radi z upravlinnya pilotovanimi kosmichnimi polotami rezultati vivchennya shemi misyachnoyi ekspediciyi V cej zhe den Rada rozglyanuvshi propoziciyu odnostajno virishila polit na Misyac z vikoristannyam raketi Saturn S 5 i stikuvannya na misyachnij orbiti ye najbilsh prijnyatnim neobhidno negajno rozpochati roboti po dvostupenevij raketi Saturn S 1V majbutnya Saturn 1V z zapuskom v seredini 1965 neobhidno negajno rozpochati roboti po misyachnomu modulyu prodovzhiti roboti po raketi Nova Ci rishennya buli povidomleni kerivnictvu NASA 28 chervnya 1962 nareshti bulo dosyagnuto povne porozuminnya i v kerivnictvi NASA pro sho bulo oficijno zayavleno 11 lipnya 1962 roku v Vashingtoni Cya zayava poklala kraj vsim rozbizhnostyam i vidkrila pryamu dorogu dlya robit po misyachnij ekspediciyi zi stikuvannyam na misyachnij orbiti hocha she majzhe pivroku trivali sprobi Konsultativnogo komitetu z nauki pri Prezidentovi SShA PSAC zminiti poziciyu NASA Takij vibir poyasnyuvavsya bilsh rannoyu mozhlivoyu datoyu posadki na Misyac v porivnyanni z inshimi shemami i menshoyu na 10 15 vartistyu Krim raketi Saturn S 5 dlya polotiv na orbiti navkolo Zemli peredbachalosya vikoristovuvati dvostupenevu raketu Saturn S 1V drugij stupin yakoyi yavlyav bi soboyu tretij stupin S IVB vid raketi Saturn S 5 U toj zhe chas povinni trivati doslidzhennya za variantom pryamoyi shemi z ekipazhem z dvoh osib i raketoyu Saturn S 5 a takozh po raketi Nova Stvorennya raketi nosiya Saturn S 1V bulo inicijovano za napolyagannyam Roberta Gilruta yakij vvazhav sho dlya viprobuvan komandnogo modulya korablya Apollon na navkolozemnij orbiti raketa Saturn S 1 abo Saturn 1 nedostatno potuzhna KonstrukciyaRaketa nosij Saturn S 1V zgodom yiyi nazvali Saturn 1V yavlyala soboyu podalshij rozvitok raketi Saturn 1 i priznachalasya spochatku dlya vidpracyuvannya komandnogo modulya shtatnoyi komplektaciyi yak v bezpilotnomu tak i pilotovanomu variantah Pershij stupin S IB vidriznyavsya vid analogichnogo dlya Saturna 1 zbilshenim ob yemom palivnih bakiv i nayavnistyu 8 forsovanih dviguniv H 1 tyagoyu 93 tonni kozhen Drugij stupin S IVB buv osnashena odnim dvigunom J 2 firmi Roketdajn sho pracyuye na ridkomu kisni i vodni z tyagoyu 102 tonni Vin buv unifikovanij z tretim stupenem raketi Saturn 5 Pri startovij vazi 570 tonn raketa nosij Saturn 1V mogla vivoditi na orbitu korisnij vantazh masoyu 18 tonn VikoristannyaPershij zapusk ciyeyi raketi vidbuvsya 26 lyutogo 1966 roku Posilannyahttp www apollosaturn com http www spaceline org rocketsum saturn Ib html NASA Marshall Spaceflight Center http ntrs nasa gov archive nasa casi ntrs nasa gov 19740021163 1974021163 pdf Skylab Saturn IB Flight Manual 30 September 1972 http ntrs nasa gov archive nasa casi ntrs nasa gov 19710065502 1971065502 pdf Saturn launch vehicles