Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Rocketdyne H-1 — був рідинним ракетним двигуном з потужністю горіння 205 000 фунтів тяги на РП-1 та рідкому кисні. H-1 був розроблений для використання на перших ступенях SI та S-IB ракет Сатурн-1 та Сатурн-1Б відповідно, де він використовувався в кластерах з восьми двигунів. Після програми Аполлон надлишкові двигуни H-1 були перейменовані та перероблені на двигун Rocketdyne RS-27 з першим використанням на серії Delta 2000 у 1974 році. Варіант RS-27 також використовується на Delta-II і Delta III.
| Rocketdyne H-1 | |
 | |
| Країна |  США |
|---|---|
 Rocketdyne H-1 у Вікісховищі | |
Історія
H-1 є одним із серії двигунів, розроблених на основі балістичної ракети Фау-2 часів війни. Під час війни північноамериканська авіація (NAA) отримала кілька 59 600 lbf (264,9 kN). Двигуни V-2 для перевірки та перетворення метричних вимірювань на SAE. Для виконання цієї роботи вони сформували свій «Відділ двигунів», який пізніше став Rocketdyne.
NAA також отримала велику кількість технічної документації на двигун. Інженери, вивчаючи їх, натрапили на плани вдосконалення двигуна V-2 за допомогою нової «водоспадної» паливної форсунки. Німцям не вдалося змусити конструкцію запрацювати, і вона так і не надійшла на озброєння. Інженери NAA вирішили атакувати цю проблему та швидко знайшли рішення. Це дозволило підняти тягу конструкції до 75 000 lbf (330 kN), а потім 78 000 lbf (350 kN) для ракети Редстоун .
NAA також працювала над проектом крилатої ракети SM-64 Navaho, у якій використовувався той самий двигун як прискорювач для розгону ракети, щоб її прямоточні двигуни могли запалюватися. Військово-повітряні сили постійно вимагали від навахо кращих характеристик, що змусило NAA будувати більші ракети та більші прискорювачі для їх запуску. На початку 1950-х років базову конструкцію двигуна було розширено до 120 000 фунтів-сил.
X-1
Після успішного запуску S-3D для Thor і Jupiter компанія звернула увагу на радикально оновлену версію, спочатку відому як S-3X, але пізніше стала X-1. Цей двигун замінив складну систему клапанів і всі відповідні датчики й електроніку новими клапанами, які працювали від тиску самого палива. Це означало, що складну процедуру запуску було повністю автоматизовано та відключено від самого потоку палива.
Сатурн і H-1
Сатурн розпочався як паперовий проект для задоволення нових вимог Міністерства оборони США щодо важкого транспортного засобу, здатного піднімати від 10 000 до 40 000 фунтів на низьку навколоземну орбіту (LEO) або прискорюватися від 6 000 до 12 000 фунт до швидкості виходу. Існуючі пускові установки можуть бути розширені до 10 000 фунт до LEO, нижче вимог. Потрібен був новий і більший проект, і в квітні 1957 року Вернер фон Браун передав попереднє завдання на проектування Хайнц-Германну Коелле.
Опис
Як і всі ранні двигуни Rocketdyne, H-1 використовував водоспадний інжектор, що живився від турбонасосів, і регенеративно охолоджував двигун, використовуючи паливо двигуна. Камера згоряння була зроблена з 292 труб з нержавіючої сталі, спаяних у печі.
На відміну від двигуна J-2, який використовувався на ступені S-IVB, двигун H-1 був однозапускним. Його можна було запускати кілька разів, і двигуни зазвичай підлягали двом або більше статичним випробуванням перед місією для їх придатності до польоту, але його не можна було повторно запустити в польоті, оскільки деякі компоненти, необхідні для послідовності запуску, не можна використовувати повторно. Зокрема, турбонасоси спочатку приводилися в дію від твердопаливного газогенератора (SPGG), який, по суті, був невеликою твердотою ракетою, і її потрібно було замінювати після кожного запуску.
Технічні характеристики
Примітки
- . Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за 18 June 2012. Процитовано 8 червня 2012.
- Kyle, Ed (9 квітня 2010). Delta 2000 series – Extended Long Tank Delta. Space Launch Report. Процитовано 7 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2008. Процитовано 14 вересня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Wernher von Braun, , NASA SP-350, 1975
- H-1 Rocket Engine Smithsonian
Бібліографія
- Bilstein, Roger E. (1996). . The NASA History Series. Washington: NASA. ISBN . Архів оригіналу за 15 жовтня 2004.
- Neufeld, Michael J. (2007). Von Braun: Dreamer of Space, Engineer of War. New York: Alfred A. Knopf. ISBN .
- Skylab Saturn IB Flight Manual, 30 September 1972
- * Young, Anthony (2008). The Saturn V F-1 Engine: Powering Apollo Into History. Springer. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rocketdyne H 1 buv ridinnim raketnim dvigunom z potuzhnistyu gorinnya 205 000 funtiv tyagi na RP 1 ta ridkomu kisni H 1 buv rozroblenij dlya vikoristannya na pershih stupenyah SI ta S IB raket Saturn 1 ta Saturn 1B vidpovidno de vin vikoristovuvavsya v klasterah z vosmi dviguniv Pislya programi Apollon nadlishkovi dviguni H 1 buli perejmenovani ta pererobleni na dvigun Rocketdyne RS 27 z pershim vikoristannyam na seriyi Delta 2000 u 1974 roci Variant RS 27 takozh vikoristovuyetsya na Delta II i Delta III Rocketdyne H 1 Krayina SShA Rocketdyne H 1 u VikishovishiIstoriyaH 1 ye odnim iz seriyi dviguniv rozroblenih na osnovi balistichnoyi raketi Fau 2 chasiv vijni Pid chas vijni pivnichnoamerikanska aviaciya NAA otrimala kilka 59 600 lbf 264 9 kN Dviguni V 2 dlya perevirki ta peretvorennya metrichnih vimiryuvan na SAE Dlya vikonannya ciyeyi roboti voni sformuvali svij Viddil dviguniv yakij piznishe stav Rocketdyne NAA takozh otrimala veliku kilkist tehnichnoyi dokumentaciyi na dvigun Inzheneri vivchayuchi yih natrapili na plani vdoskonalennya dviguna V 2 za dopomogoyu novoyi vodospadnoyi palivnoyi forsunki Nimcyam ne vdalosya zmusiti konstrukciyu zapracyuvati i vona tak i ne nadijshla na ozbroyennya Inzheneri NAA virishili atakuvati cyu problemu ta shvidko znajshli rishennya Ce dozvolilo pidnyati tyagu konstrukciyi do 75 000 lbf 330 kN a potim 78 000 lbf 350 kN dlya raketi Redstoun NAA takozh pracyuvala nad proektom krilatoyi raketi SM 64 Navaho u yakij vikoristovuvavsya toj samij dvigun yak priskoryuvach dlya rozgonu raketi shob yiyi pryamotochni dviguni mogli zapalyuvatisya Vijskovo povitryani sili postijno vimagali vid navaho krashih harakteristik sho zmusilo NAA buduvati bilshi raketi ta bilshi priskoryuvachi dlya yih zapusku Na pochatku 1950 h rokiv bazovu konstrukciyu dviguna bulo rozshireno do 120 000 funtiv sil X 1 Na cij diagrami pokazano rizke sproshennya dviguna S 3D cherez neilyustrovanij X 1 do H 1 Saturn I Pislya uspishnogo zapusku S 3D dlya Thor i Jupiter kompaniya zvernula uvagu na radikalno onovlenu versiyu spochatku vidomu yak S 3X ale piznishe stala X 1 Cej dvigun zaminiv skladnu sistemu klapaniv i vsi vidpovidni datchiki j elektroniku novimi klapanami yaki pracyuvali vid tisku samogo paliva Ce oznachalo sho skladnu proceduru zapusku bulo povnistyu avtomatizovano ta vidklyucheno vid samogo potoku paliva Saturn i H 1 H 1 na vistavci v Arkanzaskomu aviacijno vijskovomu muzeyi u Fejetvilli shtat Arkanzas Saturn rozpochavsya yak paperovij proekt dlya zadovolennya novih vimog Ministerstva oboroni SShA shodo vazhkogo transportnogo zasobu zdatnogo pidnimati vid 10 000 do 40 000 funtiv na nizku navkolozemnu orbitu LEO abo priskoryuvatisya vid 6 000 do 12 000 funt do shvidkosti vihodu Isnuyuchi puskovi ustanovki mozhut buti rozshireni do 10 000 funt do LEO nizhche vimog Potriben buv novij i bilshij proekt i v kvitni 1957 roku Verner fon Braun peredav poperednye zavdannya na proektuvannya Hajnc Germannu Koelle OpisVisim dviguniv H 1 v Saturn I Yak i vsi ranni dviguni Rocketdyne H 1 vikoristovuvav vodospadnij inzhektor sho zhivivsya vid turbonasosiv i regenerativno oholodzhuvav dvigun vikoristovuyuchi palivo dviguna Kamera zgoryannya bula zroblena z 292 trub z nerzhaviyuchoyi stali spayanih u pechi Na vidminu vid dviguna J 2 yakij vikoristovuvavsya na stupeni S IVB dvigun H 1 buv odnozapusknim Jogo mozhna bulo zapuskati kilka raziv i dviguni zazvichaj pidlyagali dvom abo bilshe statichnim viprobuvannyam pered misiyeyu dlya yih pridatnosti do polotu ale jogo ne mozhna bulo povtorno zapustiti v poloti oskilki deyaki komponenti neobhidni dlya poslidovnosti zapusku ne mozhna vikoristovuvati povtorno Zokrema turbonasosi spochatku privodilisya v diyu vid tverdopalivnogo gazogeneratora SPGG yakij po suti buv nevelikoyu tverdotoyu raketoyu i yiyi potribno bulo zaminyuvati pislya kozhnogo zapusku Shema zi specifikaciyami Tehnichni harakteristikiPidryadnik NAA Rocketdyne Zastosuvannya Saturn 1 1 stupenya 8 dviguniv Zastosuvannya Saturn 1B 1 stupenya 8 dvigunivPrimitki Encyclopedia Astronautica Arhiv originalu za 18 June 2012 Procitovano 8 chervnya 2012 Kyle Ed 9 kvitnya 2010 Delta 2000 series Extended Long Tank Delta Space Launch Report Procitovano 7 chervnya 2012 Arhiv originalu za 6 veresnya 2008 Procitovano 14 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Wernher von Braun NASA SP 350 1975 H 1 Rocket Engine SmithsonianBibliografiyaBilstein Roger E 1996 The NASA History Series Washington NASA ISBN 978 0 16 048909 9 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2004 Neufeld Michael J 2007 Von Braun Dreamer of Space Engineer of War New York Alfred A Knopf ISBN 978 0 307 26292 9 Skylab Saturn IB Flight Manual 30 September 1972 Young Anthony 2008 The Saturn V F 1 Engine Powering Apollo Into History Springer ISBN 978 0387096292