Delta III була одноразовою ракетою-носієм виробництва McDonnell Douglas (пізніше придбана Boeing). Автомобіль був розроблений на основі дуже успішного Delta II, щоб допомогти задовольнити попит на запуск більших супутників. Перший запуск Delta III відбувся 26 серпня 1998 року. З трьох його польотів перші два виявилися невдалими, а третій, хоч і був визнаний успішним, досяг нижньої межі цільової орбіти й перевозив лише макет (інертного) корисного вантажу. Delta III могла доставити до 3,810 кг на геостаціонарну пересадкову орбіту, вдвічі більше корисного навантаження, ніж його попередник Delta II. Згідно з чотиризначною системою позначення ранніх ракет Delta, Delta III класифікується як Delta 8930.
Delta III | |
Країна походження | США |
---|---|
Виробник | Боїнг |
Перший політ | 26 серпня 1998 |
Delta III у Вікісховищі |
Історія
Через постійне зростання розмірів і маси комерційних супутників наприкінці 1980-х років компанія McDonnell Douglas усвідомила потребу в ракеті з вищими характеристиками, ніж навіть їхня нова Delta II. Нові пропозиції супутникового автобуса від Hughes вимагали ракети-носія з обтічником корисного вантажу діаметром 4 метри, а також здатності відправляти 3,5 тонни корисного вантажу на геостаціонарну пересадкову орбіту – жодного з них Delta II не пропонувала.
Наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років розглядалися численні варіанти розробки Delta II для підтримки більших корисних навантажень, а саме використання високопродуктивних верхніх ступенів рідкого водню та рідкого кисню. Зрештою, Delta III була оголошена в 1995 році, маючи удосконалений перший ступінь Delta II і другий ступінь на основі японської ракети H-II. Це призвело до того, що розмір Delta III був подібним до Delta II, що означає, що існуючу інфраструктуру Delta II на SLC-17B можна використовувати після деяких модифікацій. Незабаром після оголошення Hughes розмістив замовлення на 13 запусків Delta III.
Опис
Delta III була розроблена на основі ракети Delta II. Новий автомобіль мав модифікований перший ступінь і новий, більш ефективний верхній ступінь. Це призвело до того, що Delta III має приблизно вдвічі більшу вантажопідйомність Delta II. Однак послідовні невдачі початкових Delta III у поєднанні з більш просунутою програмою Delta IV і постійним успіхом Delta II залишили Delta III як проміжний транспортний засіб.
Як і Delta II, перший ступінь Delta III використовував гас і рідкий кисень і оснащувався одним основним двигуном Rocketdyne RS-27A з двома ноніусними двигунами для контролю крену. Ноніусні двигуни також використовувалися для контролю положення після вимкнення головного двигуна, безпосередньо перед відокремленням другого ступеня. У той час як паливне навантаження і повна маса ступеня були майже ідентичними Delta II, діаметр бака з гасом було збільшено з 2,4 метрів до 4 метрів, а його висота була зменшена. Бак з рідким киснем і частина двигуна практично не змінилися. Перероблений резервуар для гасу зменшив загальну довжину ступеня і, у поєднанні зі збільшеною висотою другого ступеня, дозволив Delta III використовувати ті ж засоби запуску, що й Delta II, лише з незначними модифікаціями.
Другий ступінь Delta III був нещодавно розробленим (DCSS), який спалював рідкий водень і рідкий кисень. Він був розроблений і виготовлений частково компанією Mitsubishi Heavy Industries і базувався на другому ступені ракети H-II JAXA. JAXA відповідала за попередній дизайн і розробку нових технологій для верхнього ступеня H-II (і DCSS, з якого він буде взятий), в якому приватний сектор має обмежені повноваження, тоді як Mitsubishi Heavy Industries відповідала за виробництво. Бак для рідкого водню був 4 м (13 футів) метрів у діаметрі, тоді як окремий резервуар для рідкого кисню (прикріплений фермою до дна резервуара для водню) мав близько 3 м (9,8 футів) метрів у діаметрі. Цей ступінь мав значно кращі характеристики, ніж другий ступінь Delta II, Delta-K, який спалював гіперголічне паливо. DCSS оснащувався двигуном RL10B-2, утвореним на основі двигуна RL10, що живить верхній ступінь Centaur, але з електромеханічними приводами для керування карданним підвісом і подовжувальною насадкою для збільшення питомого імпульсу. Після виходу з експлуатації Delta III цю конструкцію сцени було змінено для використання як другої ступені Delta IV.
Див. також
Примітки
- Delta III Takes a Dip. Wired (амер.). Процитовано 24 жовтня 2018.
- . 2001. Архів оригіналу за 14 листопада 2001.
- Kyle, Ed. . spacelaunchreport.com. Архів оригіналу за 21 березня 2022.
- . Astronautix. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 5 січня 2015.
- Delta 3 Rocket Falls Short, but Still a Success Boeing Says. SpaceFlightNow. 24 серпня 2000.
Посилання
- Історія ракети-носія Delta
- Spaceflight Now стаття 21.08.2000
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Delta III bula odnorazovoyu raketoyu nosiyem virobnictva McDonnell Douglas piznishe pridbana Boeing Avtomobil buv rozroblenij na osnovi duzhe uspishnogo Delta II shob dopomogti zadovolniti popit na zapusk bilshih suputnikiv Pershij zapusk Delta III vidbuvsya 26 serpnya 1998 roku Z troh jogo polotiv pershi dva viyavilisya nevdalimi a tretij hoch i buv viznanij uspishnim dosyag nizhnoyi mezhi cilovoyi orbiti j perevoziv lishe maket inertnogo korisnogo vantazhu Delta III mogla dostaviti do 3 810 kg na geostacionarnu peresadkovu orbitu vdvichi bilshe korisnogo navantazhennya nizh jogo poperednik Delta II Zgidno z chotiriznachnoyu sistemoyu poznachennya rannih raket Delta Delta III klasifikuyetsya yak Delta 8930 Delta III Krayina pohodzhennya SShA VirobnikBoying Pershij polit26 serpnya 1998 Delta III u VikishovishiIstoriyaCherez postijne zrostannya rozmiriv i masi komercijnih suputnikiv naprikinci 1980 h rokiv kompaniya McDonnell Douglas usvidomila potrebu v raketi z vishimi harakteristikami nizh navit yihnya nova Delta II Novi propoziciyi suputnikovogo avtobusa vid Hughes vimagali raketi nosiya z obtichnikom korisnogo vantazhu diametrom 4 metri a takozh zdatnosti vidpravlyati 3 5 tonni korisnogo vantazhu na geostacionarnu peresadkovu orbitu zhodnogo z nih Delta II ne proponuvala Naprikinci 1980 h i na pochatku 1990 h rokiv rozglyadalisya chislenni varianti rozrobki Delta II dlya pidtrimki bilshih korisnih navantazhen a same vikoristannya visokoproduktivnih verhnih stupeniv ridkogo vodnyu ta ridkogo kisnyu Zreshtoyu Delta III bula ogoloshena v 1995 roci mayuchi udoskonalenij pershij stupin Delta II i drugij stupin na osnovi yaponskoyi raketi H II Ce prizvelo do togo sho rozmir Delta III buv podibnim do Delta II sho oznachaye sho isnuyuchu infrastrukturu Delta II na SLC 17B mozhna vikoristovuvati pislya deyakih modifikacij Nezabarom pislya ogoloshennya Hughes rozmistiv zamovlennya na 13 zapuskiv Delta III OpisDelta III bula rozroblena na osnovi raketi Delta II Novij avtomobil mav modifikovanij pershij stupin i novij bilsh efektivnij verhnij stupin Ce prizvelo do togo sho Delta III maye priblizno vdvichi bilshu vantazhopidjomnist Delta II Odnak poslidovni nevdachi pochatkovih Delta III u poyednanni z bilsh prosunutoyu programoyu Delta IV i postijnim uspihom Delta II zalishili Delta III yak promizhnij transportnij zasib Verhnij stupin Delta III DCSS prohodit viprobuvannya na stanciyi Plum Brook Field u sichni 1998 roku Yak i Delta II pershij stupin Delta III vikoristovuvav gas i ridkij kisen i osnashuvavsya odnim osnovnim dvigunom Rocketdyne RS 27A z dvoma noniusnimi dvigunami dlya kontrolyu krenu Noniusni dviguni takozh vikoristovuvalisya dlya kontrolyu polozhennya pislya vimknennya golovnogo dviguna bezposeredno pered vidokremlennyam drugogo stupenya U toj chas yak palivne navantazhennya i povna masa stupenya buli majzhe identichnimi Delta II diametr baka z gasom bulo zbilsheno z 2 4 metriv do 4 metriv a jogo visota bula zmenshena Bak z ridkim kisnem i chastina dviguna praktichno ne zminilisya Pereroblenij rezervuar dlya gasu zmenshiv zagalnu dovzhinu stupenya i u poyednanni zi zbilshenoyu visotoyu drugogo stupenya dozvoliv Delta III vikoristovuvati ti zh zasobi zapusku sho j Delta II lishe z neznachnimi modifikaciyami Drugij stupin Delta III buv neshodavno rozroblenim DCSS yakij spalyuvav ridkij voden i ridkij kisen Vin buv rozroblenij i vigotovlenij chastkovo kompaniyeyu Mitsubishi Heavy Industries i bazuvavsya na drugomu stupeni raketi H II JAXA JAXA vidpovidala za poperednij dizajn i rozrobku novih tehnologij dlya verhnogo stupenya H II i DCSS z yakogo vin bude vzyatij v yakomu privatnij sektor maye obmezheni povnovazhennya todi yak Mitsubishi Heavy Industries vidpovidala za virobnictvo Bak dlya ridkogo vodnyu buv 4 m 13 futiv metriv u diametri todi yak okremij rezervuar dlya ridkogo kisnyu prikriplenij fermoyu do dna rezervuara dlya vodnyu mav blizko 3 m 9 8 futiv metriv u diametri Cej stupin mav znachno krashi harakteristiki nizh drugij stupin Delta II Delta K yakij spalyuvav gipergolichne palivo DCSS osnashuvavsya dvigunom Pratt amp Whitney RL10B 2 utvorenim na osnovi dviguna RL10 sho zhivit verhnij stupin Centaur ale z elektromehanichnimi privodami dlya keruvannya kardannim pidvisom i podovzhuvalnoyu nasadkoyu dlya zbilshennya pitomogo impulsu Pislya vihodu z ekspluataciyi Delta III cyu konstrukciyu sceni bulo zmineno dlya vikoristannya yak drugoyi stupeni Delta IV Div takozhDelta simejstvo raket Delta II Delta IVPrimitkiDelta III Takes a Dip Wired amer Procitovano 24 zhovtnya 2018 2001 Arhiv originalu za 14 listopada 2001 Kyle Ed spacelaunchreport com Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Astronautix Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 5 sichnya 2015 Delta 3 Rocket Falls Short but Still a Success Boeing Says SpaceFlightNow 24 serpnya 2000 PosilannyaIstoriya raketi nosiya Delta Spaceflight Now stattya 21 08 2000