Блок ДМ — член сімейства розгінних блоків (верхніх ступенів), що працюють на паливі «рідкий кисень — гас», і походить від Блоку «Д» космічного ракетного комплексу Н1-Л3, призначеного для польоту на Місяць радянських космонавтів.
Історія створення
У складі штатного комплексу блок Д відповідав за перехід зв'язки ЛК-ЛОК з перелітної траєкторії на навколомісячну орбіту, за переведення ЛК з навколомісячної орбіти на посадкову траєкторію, а також за корекції при перельоті (блоки А, Б та В — перші три ступеня ракети Н-1, виводили комплекс на низьку навколоземну орбіту, блок Г розганяв експедицію до Місяця). Тому максимальне число запусків двигуна блоку Д (він має індекс 11Д58, або в деяких джерелах) було до семи, а час життя блоку Д становив 7 діб. Для цього кисневий бак мав форму сфери і був забезпечений теплоізоляцією. Крім того, він заправлявся охолодженим до −200° C киснем (температура кипіння −183° C), що дозволяло додатково зменшити втрати на випаровування, до того ж, збільшувало щільність рідкого кисню, заощаджуючи необхідний обсяг бака. Бак гасу мав тороїдальну форму, і був нахилений на 3 градуси, для спрощення конструкції паливозабірника.
Тяга двигуна 11Д58 становила 8,5 тонни.
Конструкція
Основна силова конструкція блоку ДМ-SLБ включає верхній перехідник разом з внутрішньою фермою. Середній та нижній перехідники, в які укладено блок, який скидається перед першим включенням блоку ДМ-SLБ. Гас поміщається в тороїдальному баку, який фермою кріпиться до верхнього перехідника, який охоплює турбонасосний агрегат маршового двигуна 11Д58М.
Сферичний бак рідкого кисню і ферма для радіоелектронних приладів і кріплення корисного вантажу розміщується над баком гасу і також кріпляться до верхнього перехідника. Два двигуни СОЗ, які забезпечують стабілізацію на пасивних ділянках, розміщуються нижче бака гасу.
Відмінності між ДМ-SLБ та ДМ-SL версіями
Основними доробками РБ ДМ-SLБ порівняно з РБ ДМ, які також залишаються для «Наземного старту», є:
- Нова навігаційна система;
- Нове покоління польотного комп'ютера;
- Автономна система керування;
- Подовжене сопло і зменшення маси елементів для поліпшення енергетичних характеристик.
Основні відмінності блоку ДМ-SLБ від блоку ДМ-SL наступні:
- Інтерфейси передньої частини блоку ДМ-SLБ виконані придатними для установки Російського головного обтікача і перехідної системи, що використовується «Наземним стартом», у той час як інтерфейси передньої частини блоку ДМ-SL були сумісні з виготовляємим «Боїнгом» блоком корисного вантажу, що використовується «Морським стартом»;
- Єдиний великий (і важкий) тороїдальний приладовий відсік замінений локально розміщеними приладовими контейнерами для зниження маси;
- Виключені деякі датчики та відповідна кабельна мережа, що служили цілям льотних випробувань і більше не потрібні;
- розгортаєма антена і телеметрична система замінена на більш легку, що використовує, подібно до «Зеніту» фіксовані антени з двома незалежними радіолініями;
- виключення командної радіосистеми і її АФУ;
- виключення одного блоку баків зі складу ДУ СОЗ (перетворення ДУ СОЗ в КДУ СОЗ);
- Бак рідкого кисню наддувається гелієм, замість суміші гелію і парів кисню;
- Мінімальний запас палива на момент останнього включення знижений з 4000 кг до 1500 кг за рахунок установки двох двигунів по 10 кгс, що забезпечують осадження палива перед запуском;
- Виключений радіатор для випромінювання тепла з передачею його функцій корпусу верхнього адаптера.
Застосування
У зв'язку з неготовністю ракети Н-1 було прийнято рішення про програму обльоту Місяця без висадки з допомогою ракети УР-500К. Для цього було розроблено космічний корабель 7К-Л1, який запозичив частину систем з орбітального корабля 7К-ОК, відомого, як «Союз». Щоб надати кораблю необхідну швидкість, триступінчаста УР-500К була забезпечена четвертим ступенем — блоком Д, запозиченим з ракети Н-1.
Під назвами — корабель 7К-Л1 чотири рази облітав Місяць, але без космонавтів ( був запущений в протилежний від Місяця бік на високоеліптичну орбіту з висотою апогею близько 330 000 км).
Ракета УР-500К, що отримала ім'я «Протон», разом з блоком Д і далі використовувалася для запуску місячних станцій Луна-15-Луна-24, і міжпланетних станцій -Венера-16, Марс-2 — , Вега і Фобос. У 1974 році було започатковано польоти і на стаціонарну орбіту для виведення супутників зв'язку «Горизонт», «Веселка», «Екран».
Вимоги, що пред'являються до блоку Д у складі місячного комплексу, не цілком відповідали тому, що було потрібно для АМС і супутників зв'язку. У результаті була зроблена модифікація, спрямована на підвищення вантажопідйомності і зниження вартості блоку Д. Модифікований розгінний блок, названий ДМ, мав час активного існування всього 9 годин, і кількість запусків двигуна було обмежено трьома. Це дозволило позбутися від теплоізоляції на баку кисню, і частини блоків системи забезпечення запуску СОЗ. У зв'язку з різними вимогами, що пред'являються різноманітними корисними навантаженнями, були розроблені і інші модифікації — ДМ-2, ДМ-3.
Для роботи в складі комплексу Зеніт-3SL була розроблена модифікація ДМ-SL. Крім гасу, блок ДМ може використовувати як пальне синтетичний вуглеводень сінтін, що збільшує питомий імпульс його двигуна з 358 до 361 одиниці.
Використання блоку ДМ на ракеті «Протон» підходить до кінця — він замінюється блоком Бриз-М, але в програмі Морський старт блок ДМ-SL (а в програмі «Наземний старт» використовується ДМ-SLB) буде використовуватися і далі. Цікаво, однак, що для виведення супутників ГЛОНАСС-М (Ураган-М) на кругові орбіти заввишки близько 20000 км блок ДМ забезпечує більш високу точність виведення, ніж Бриз-М, і тому його використання на ракеті «Протон-КМ» припиниться, мабуть, тільки після остаточної заміни супутників Ураган-М (ГЛОНАСС-М) на нові негерметичні апарати ГЛОНАСС-К, льотні випробування яких повинні були початися в 2010 році за первісним планом, але почнуться значно пізніше.
Характеристики
Характеристики розгінних блоків сімейства «Д» | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Назва | Індекс (ГУКОС) | Маса РБ | Паливо | Запас палива, т | Маршевий двигун | Тяга у вакуумі, тс | Кіл-ть ввімкнень двигуна | Маса Корисне навантаження на ГСО, т | Початок експлуатації | |||
на Землі | в космосі | Протон-К | Протон-М (3-го етапу) | Зенит-2S | ||||||||
ДМ-2 | 11С861 | 3,2 | 2,3 | гас + рідкий кисень | 15,1 | 11Д58М | 8,5 | до 5 | 2,4 | 1982 | ||
ДМ-2М | 11С861-01 | 2,2 | гас + рідкий кисень | 15,1 | 11Д58С | 8,5 | до 5 | 2,5 | 1994 | |||
ДМ-03 | 11С861-03 | 3,245 | 2,35 | гас + рідкий кисень | 18,7 | 11Д58М | 8,5 | до 5 | 2,95 | 3,44 | 2007 | |
ДМ-SL | 3,5 | гас + рідкий кисень | 15,1 | 8,0 | до 5 | 2,5 | 1999 | |||||
ДМ-SLБ | 3,22 | гас + рідкий кисень | 15,58 | 8,103 | до 3 | 2008 |
Примітки
- . РКК "Энергия" им С.П. Королева. Архів оригіналу за 10.06.2011. Процитовано 04.10.2011.
- (англ.). astronautix.com. Архів оригіналу за 11.10.2011. Процитовано 05.10.2011.
- (англ.). astronautix.com. Архів оригіналу за 14.06.2006. Процитовано 05.10.2011.
- . Новости Космонавтики, №23/1994г. Архів оригіналу за 17.01.2012. Процитовано 05.10.2011.
- . Форум журнала «Новости космонавтики». Архів оригіналу за 11.12.2015. Процитовано 04.10.2011.
- РКК «ЭНЕРГИЯ» — СРЕДСТВА ВЫВЕДЕНИЯ [ 10 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Проект «Морской старт» (Sea Launch)[недоступне посилання з травня 2019]
- Разгонные блоки[недоступне посилання з травня 2019]
- Blok-D [ 22 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blok DM chlen simejstva rozginnih blokiv verhnih stupeniv sho pracyuyut na palivi ridkij kisen gas i pohodit vid Bloku D kosmichnogo raketnogo kompleksu N1 L3 priznachenogo dlya polotu na Misyac radyanskih kosmonavtiv Blok DIstoriya stvorennyaU skladi shtatnogo kompleksu blok D vidpovidav za perehid zv yazki LK LOK z perelitnoyi trayektoriyi na navkolomisyachnu orbitu za perevedennya LK z navkolomisyachnoyi orbiti na posadkovu trayektoriyu a takozh za korekciyi pri pereloti bloki A B ta V pershi tri stupenya raketi N 1 vivodili kompleks na nizku navkolozemnu orbitu blok G rozganyav ekspediciyu do Misyacya Tomu maksimalne chislo zapuskiv dviguna bloku D vin maye indeks 11D58 abo v deyakih dzherelah bulo do semi a chas zhittya bloku D stanoviv 7 dib Dlya cogo kisnevij bak mav formu sferi i buv zabezpechenij teploizolyaciyeyu Krim togo vin zapravlyavsya oholodzhenim do 200 C kisnem temperatura kipinnya 183 C sho dozvolyalo dodatkovo zmenshiti vtrati na viparovuvannya do togo zh zbilshuvalo shilnist ridkogo kisnyu zaoshadzhuyuchi neobhidnij obsyag baka Bak gasu mav toroyidalnu formu i buv nahilenij na 3 gradusi dlya sproshennya konstrukciyi palivozabirnika Tyaga dviguna 11D58 stanovila 8 5 tonni KonstrukciyaOsnovna silova konstrukciya bloku DM SLB vklyuchaye verhnij perehidnik razom z vnutrishnoyu fermoyu Serednij ta nizhnij perehidniki v yaki ukladeno blok yakij skidayetsya pered pershim vklyuchennyam bloku DM SLB Gas pomishayetsya v toroyidalnomu baku yakij fermoyu kripitsya do verhnogo perehidnika yakij ohoplyuye turbonasosnij agregat marshovogo dviguna 11D58M Sferichnij bak ridkogo kisnyu i ferma dlya radioelektronnih priladiv i kriplennya korisnogo vantazhu rozmishuyetsya nad bakom gasu i takozh kriplyatsya do verhnogo perehidnika Dva dviguni SOZ yaki zabezpechuyut stabilizaciyu na pasivnih dilyankah rozmishuyutsya nizhche baka gasu Vidminnosti mizh DM SLB ta DM SL versiyami Osnovnimi dorobkami RB DM SLB porivnyano z RB DM yaki takozh zalishayutsya dlya Nazemnogo startu ye Nova navigacijna sistema Nove pokolinnya polotnogo komp yutera Avtonomna sistema keruvannya Podovzhene soplo i zmenshennya masi elementiv dlya polipshennya energetichnih harakteristik Osnovni vidminnosti bloku DM SLB vid bloku DM SL nastupni Interfejsi perednoyi chastini bloku DM SLB vikonani pridatnimi dlya ustanovki Rosijskogo golovnogo obtikacha i perehidnoyi sistemi sho vikoristovuyetsya Nazemnim startom u toj chas yak interfejsi perednoyi chastini bloku DM SL buli sumisni z vigotovlyayemim Boyingom blokom korisnogo vantazhu sho vikoristovuyetsya Morskim startom Yedinij velikij i vazhkij toroyidalnij priladovij vidsik zaminenij lokalno rozmishenimi priladovimi kontejnerami dlya znizhennya masi Viklyucheni deyaki datchiki ta vidpovidna kabelna merezha sho sluzhili cilyam lotnih viprobuvan i bilshe ne potribni rozgortayema antena i telemetrichna sistema zaminena na bilsh legku sho vikoristovuye podibno do Zenitu fiksovani anteni z dvoma nezalezhnimi radioliniyami viklyuchennya komandnoyi radiosistemi i yiyi AFU viklyuchennya odnogo bloku bakiv zi skladu DU SOZ peretvorennya DU SOZ v KDU SOZ Bak ridkogo kisnyu nadduvayetsya geliyem zamist sumishi geliyu i pariv kisnyu Minimalnij zapas paliva na moment ostannogo vklyuchennya znizhenij z 4000 kg do 1500 kg za rahunok ustanovki dvoh dviguniv po 10 kgs sho zabezpechuyut osadzhennya paliva pered zapuskom Viklyuchenij radiator dlya viprominyuvannya tepla z peredacheyu jogo funkcij korpusu verhnogo adaptera ZastosuvannyaU zv yazku z negotovnistyu raketi N 1 bulo prijnyato rishennya pro programu oblotu Misyacya bez visadki z dopomogoyu raketi UR 500K Dlya cogo bulo rozrobleno kosmichnij korabel 7K L1 yakij zapozichiv chastinu sistem z orbitalnogo korablya 7K OK vidomogo yak Soyuz Shob nadati korablyu neobhidnu shvidkist tristupinchasta UR 500K bula zabezpechena chetvertim stupenem blokom D zapozichenim z raketi N 1 Pid nazvami korabel 7K L1 chotiri razi oblitav Misyac ale bez kosmonavtiv buv zapushenij v protilezhnij vid Misyacya bik na visokoeliptichnu orbitu z visotoyu apogeyu blizko 330 000 km Raketa UR 500K sho otrimala im ya Proton razom z blokom D i dali vikoristovuvalasya dlya zapusku misyachnih stancij Luna 15 Luna 24 i mizhplanetnih stancij Venera 16 Mars 2 Vega i Fobos U 1974 roci bulo zapochatkovano poloti i na stacionarnu orbitu dlya vivedennya suputnikiv zv yazku Gorizont Veselka Ekran Vimogi sho pred yavlyayutsya do bloku D u skladi misyachnogo kompleksu ne cilkom vidpovidali tomu sho bulo potribno dlya AMS i suputnikiv zv yazku U rezultati bula zroblena modifikaciya spryamovana na pidvishennya vantazhopidjomnosti i znizhennya vartosti bloku D Modifikovanij rozginnij blok nazvanij DM mav chas aktivnogo isnuvannya vsogo 9 godin i kilkist zapuskiv dviguna bulo obmezheno troma Ce dozvolilo pozbutisya vid teploizolyaciyi na baku kisnyu i chastini blokiv sistemi zabezpechennya zapusku SOZ U zv yazku z riznimi vimogami sho pred yavlyayutsya riznomanitnimi korisnimi navantazhennyami buli rozrobleni i inshi modifikaciyi DM 2 DM 3 Dlya roboti v skladi kompleksu Zenit 3SL bula rozroblena modifikaciya DM SL Krim gasu blok DM mozhe vikoristovuvati yak palne sintetichnij vuglevoden sintin sho zbilshuye pitomij impuls jogo dviguna z 358 do 361 odinici Vikoristannya bloku DM na raketi Proton pidhodit do kincya vin zaminyuyetsya blokom Briz M ale v programi Morskij start blok DM SL a v programi Nazemnij start vikoristovuyetsya DM SLB bude vikoristovuvatisya i dali Cikavo odnak sho dlya vivedennya suputnikiv GLONASS M Uragan M na krugovi orbiti zavvishki blizko 20000 km blok DM zabezpechuye bilsh visoku tochnist vivedennya nizh Briz M i tomu jogo vikoristannya na raketi Proton KM pripinitsya mabut tilki pislya ostatochnoyi zamini suputnikiv Uragan M GLONASS M na novi negermetichni aparati GLONASS K lotni viprobuvannya yakih povinni buli pochatisya v 2010 roci za pervisnim planom ale pochnutsya znachno piznishe HarakteristikiHarakteristiki rozginnih blokiv simejstva D Nazva Indeks GUKOS Masa RB Palivo Zapas paliva t Marshevij dvigun Tyaga u vakuumi ts Kil t vvimknen dviguna Masa Korisne navantazhennya na GSO t Pochatok ekspluataciyina Zemli v kosmosi Proton K Proton M 3 go etapu Zenit 2SDM 2 11S861 3 2 2 3 gas ridkij kisen 15 1 11D58M 8 5 do 5 2 4 1982DM 2M 11S861 01 2 2 gas ridkij kisen 15 1 11D58S 8 5 do 5 2 5 1994DM 03 11S861 03 3 245 2 35 gas ridkij kisen 18 7 11D58M 8 5 do 5 2 95 3 44 2007DM SL 3 5 gas ridkij kisen 15 1 8 0 do 5 2 5 1999DM SLB 3 22 gas ridkij kisen 15 58 8 103 do 3 2008Primitki RKK Energiya im S P Koroleva Arhiv originalu za 10 06 2011 Procitovano 04 10 2011 angl astronautix com Arhiv originalu za 11 10 2011 Procitovano 05 10 2011 angl astronautix com Arhiv originalu za 14 06 2006 Procitovano 05 10 2011 Novosti Kosmonavtiki 23 1994g Arhiv originalu za 17 01 2012 Procitovano 05 10 2011 Forum zhurnala Novosti kosmonavtiki Arhiv originalu za 11 12 2015 Procitovano 04 10 2011 RKK ENERGIYa SREDSTVA VYVEDENIYa 10 chervnya 2011 u Wayback Machine ros DzherelaProekt Morskoj start Sea Launch nedostupne posilannya z travnya 2019 Razgonnye bloki nedostupne posilannya z travnya 2019 Blok D 22 travnya 2012 u Wayback Machine