Фобос (дав.-гр. φόβος — «страх») — один з двох супутників Марса.
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Асаф Голл |
Місце відкриття | Військово-морська обсерваторія США |
Дата відкриття | 18 серпня 1877 |
Названа на честь | Фоб |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 9376 км |
Ексцентриситет | 0,0151 |
Орбітальний період | 0,318910 діб 7 годин 39 хвилин 14 секунд |
Середня орбітальна швидкість | 2,138 км/с |
Нахил орбіти | 1,093° (до екватора Марса) 0,046° (до локальної площини Лапласа) 26,04° (до екліптики) |
Є супутником | Марса |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 26,8 км × 22,4 км × 18,4 км |
Середній радіус | 11,1±0,15 км |
Площа поверхні | 1548,30 км² |
Об'єм | 5729 км³ |
Маса | 1,0659× 1016кг |
Середня густина | 1,872±0,076 г/см³ |
Прискорення вільного падіння на поверхні | 0,0057 м/с² |
Друга космічна швидкість | 11 м/с |
Період обертання | синхронний |
Нахил осі | 0° |
Альбедо | 0,071 ± 0,012 |
Температура | ≈233 K |
Фобос у Вікісховищі |
Відкриття
Супутники Марса намагався виявити ще англійський королівський астроном Вільям Гершель 1783 року, але безрезультатно. У 1862 і 1864 роках їх шукав директор обсерваторії Копенгагенського університету Генріх Луї д'Арре за допомогою 10-дюймового (25-сантиметрового) телескопа-рефрактора, але також не зміг їх виявити.
Фобос — внутрішній супутник, який був відкритий американським астрономом Асафом Голлом 17 серпня 1877 року. Спостереження виконувалися у [en] у Вашингтоні, тому, якщо привести [ru] до гринвіцького, то офіційна дата відкриття — це 18 серпня 1877 року.
Супутник названий на честь давньогрецького бога Фобоса, супутника бога війни Ареса. Імена для супутників Марса запропонував [en] 1877 року, він їх взяв із «Іліади» Гомера. Остаточно вибір на користь пропозиції Мадана Голл зробив 7 лютого 1878 року.
Загальна характеристика
Фобос обертається на середній відстані 2,77 радіуса Марса від центра планети (9400 км), що у 40 разів менше, ніж відстань від Землі до Місяця. Перицентр становить 9235,6 км, апоцентр — 9518,8 км. Він робить один оберт за 7 год 39 хв 14 с, що у три рази швидше обертання Марса навколо власної осі. В результаті, на марсіанському небі Фобос сходить на заході і заходить на сході.
Фобос обертається навколо своєї осі з тим же періодом, що й навколо Марса, тому завжди повернутий до планети одним і тим самим боком. Його орбіта розташовується всередині межі Роша для «рідкого» супутника, однак припливні сили не розривають супутник, оскільки він має розсипчасту структуру і його орбіта наразі лежить поза межею Роша для «твердого» супутника. Однак через таке розташування орбіти неможливо створити штучний супутник Фобоса.
Припливна дія Марса поступово наближає супутник до планети і зрештою призведе до падіння Фобоса на Марс або руйнування з утворенням планетарного кільця. Згідно з повідомленням НАСА, супутник дійсно наближається до поверхні Марса зі швидкістю 1,8 метра кожні 100 років. Така швидкість свідчить про те, що Фобос або вріжеться в Марс через 50 млн років, або ж розпадеться на кільце.
Розміри Фобоса становлять 26,8×22,4×18,4 км, його поверхня всіяна кратерами, найбільший із яких, Стікні, має діаметр близько 9 км. З кратером пов'язана мережа розломів і тріщин. Дослідження 2015 року пов'язує утворення тріщин та борозен на поверхні Фобоса із процесами його руйнування під дією припливних сил з боку Марса. Комп'ютерне моделювання показало, що внутрішня структура Фобоса може являти собою сукупність уламків, що зверху прикриті реголітовою оболонкою товщиною близько 100 метрів. Під дією припливних сил відбуваються деформації, що зсередини руйнують поверхневу оболонку, унаслідок чого і з'являються тріщини. Відповідно до моделі, протягом найближчих 30-50 мільйонів років ці процеси призведуть до цілковитого руйнування Фобоса — частина уламків впаде на поверхню Марса, інша частина разом із пиловими частками утворить кільця навколо планети.
Походження Фобоса
Гіпотези походження марсіанських супутників, як і раніше, суперечливі. Фобос і Деймос мають багато спільного з астероїдами типу C: їх спектр, альбедо і густина в цілому характерні для C або [en] астероїдів. Так, за старою гіпотезою, Фобос, як і Деймос — це астероїди, що утворилися близько 4,5 мільярдів років тому в головному поясі астероїдів, які, поступово переміщуючись з зовнішньої його частини у бік Сонця, зрештою стали супутниками Марса.
Але сучасний точний аналіз даних з європейського апарата «Марс-експрес» показав суттєву відмінність спектра Фобоса від спектра астероїдів головного поясу. За новою гіпотезою, Фобос — об'єкт другого покоління Сонячної системи, тобто об'єкт, що не утворився одночасно з Марсом, а виник на навколомарсіанській орбіті. Можливо, в минулому Марс пережив зіткнення з великим тілом, які в часи молодості Сонячної системи зустрічалися часто, викинувши на орбіту величезну масу порід Марса. Частина цієї речовини згодом зібралася на орбіті у вигляді супутників.
Кратер Стікні на Фобосі
Кратер Стікні (англ. Stickney) — найбільший метеоритний кратер на Фобосі. Діаметр кратера становить близько 9 км, таким чином він займає значну частину поверхні Фобоса. Названий на честь [en], дружини американського астронома Асафа Голла, який відкрив обидва супутники Марса 1877 року.
Дослідження Фобоса
1988 року було запущено дві автоматичні міжпланетні станції «Фобос» для дослідження Марса і його супутників. Один з апаратів було втрачено через два місяці після запуску, інший успішно досяг Марса і встиг виконати частину дослідницької програми до того, як контакт із ним було втрачено.
Експедиція на Фобос у межах програми Російського космічного агентства «Фобос-Ґрунт» 2011 року зазнала невдачі ще на орбіті Землі.
У липні 2023 року марсохід НАСА «Персеверанс» зафіксував, як супутник Фобос ненадовго затьмарив Сонце в небі на Марсі. Тобто марсохід став свідком класичного затемнення Сонця, але для спостерігача з поверхні іншої планети Сонячної системи.
28 грудня 2023 року, за повідомленням видання New Scientist, японське космічне агентство JAXA оголосило про плани запуску у вересні 2024 року своєї амбітної місії на супутник Марса, Фобос. Космічна станція з назвою [en] (MMX) буде оснащена ровером і модулем для збору зразків з Фобоса, після чого вони будуть доставлені на Землю.
Див. також
Примітки
- . NASA Solar System Exploration. 30 вересня 2003. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 2 грудня 2013. (англ.)
- Сурдин, 2012, с. 401.
- Planetary Satellite Physical Parameters. JPL (Solar System Dynamics). 13 липня 2006. Процитовано 29 січня 2008. (англ.)
- Силкин, 1982, с. 15.
- Спутники Марса (рос.)
- Hall A (1878). Names of the Satellites of Mars. Astronomische Nachrichten. 92 (2187): 47—48. Bibcode:1878AN.....92...47K. (англ.)
- Козенко А., Левитан Е. О Фобосе до «Фобоса» // Наука и жизнь. — 1988. — № 3. — С. 152—155. (рос.)
- У Марса появится сатурнианское кольцо: Космос: Наука и техника: Lenta.ru (рос.)
- Phobos
- Phobos, The 'Doomed' Moon, Is Going To Crash Into Mars. // By James Felton. Published July 22, 2023
- У Марс вріжеться його супутник Фобос: учені розповіли, коли чекати катастрофи. // Автор: Ксенія Коваленко. 24.07.2023, 09:12
- Terry Hurford et al. 2015. Surface Evolution from Orbital Decay on Phobos. 47th Annual Division for Planetary Sciences Meeting. Abstract # 201.09
- Close Inspection for Phobos, ESA. (англ.)
- Европейский разведчик поведал о рождении Фобоса в катастрофе [ 2014-01-02 у Wayback Machine.] // membrana.ru (рос.)
- Blue, Jennifer. Phobos Nomenclature: Crater. Gazetteer of Planetary Nomenclature. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 24 липня 2009.
- Стенограмма заседания 07 октября 2011г. transcript.duma.gov.ru. Процитовано 28 лютого 2024.
- Новости, Р. И. А. (20111115T1421). "Фобос-Грунт" увеличил перигей своей орбиты еще на 1 км - наблюдатели. РИА Новости (рос.). Процитовано 28 лютого 2024.
- . web.archive.org. 19 січня 2012. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 28 лютого 2024.
- Амбітно. У вересні 2024 року Японія запустить місію на супутник Марса. 30.12.2023, 17:34
Література
- Силкин Б. И. В мире множества лун. — М. : Наука, 1982. — 208 с. — 150000 прим. (рос.)
- Сурдин В. Г. Большая энциклопедия астрономии. — М. : Эксмо, 2012. — 480 с. — . (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фобос |
- . NASA's Solar System Exploration site. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
- Nathan Bridges (9 квітня 2008). HiRISE Phobos. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
- USGS Phobos nomenclature. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
- Flight around Phobos (movie). Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
- Animation of Phobos. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
- Scale of Phobos. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
- Mars Express view of Phobos. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
- . MIIGAiK Extraterrestrial Laboratory. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 30 листопада 2016. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fobos dav gr fobos strah odin z dvoh suputnikiv Marsa FobosZobrazhennya Fobosa otrimane kosmichnim aparatom Mars Global Surveyor 1 chervnya 2003 roku VidkrittyaVidkrivach Asaf GollMisce vidkrittya Vijskovo morska observatoriya SShAData vidkrittya 18 serpnya 1877Nazvana na chest FobOrbitalni harakteristikiVelika pivvis 9376 kmEkscentrisitet 0 0151Orbitalnij period 0 318910 dib 7 godin 39 hvilin 14 sekundSerednya orbitalna shvidkist 2 138 km sNahil orbiti 1 093 do ekvatora Marsa 0 046 do lokalnoyi ploshini Laplasa 26 04 do ekliptiki Ye suputnikom MarsaFizichni harakteristikiRozmiri 26 8 km 22 4 km 18 4 kmSerednij radius 11 1 0 15 kmPlosha poverhni 1548 30 km Ob yem 5729 km Masa 1 0659 1016kgSerednya gustina 1 872 0 076 g sm Priskorennya vilnogo padinnya na poverhni 0 0057 m s Druga kosmichna shvidkist 11 m sPeriod obertannya sinhronnijNahil osi 0 Albedo 0 071 0 012Temperatura 233 K Fobos u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fobos VidkrittyaSuputniki Marsa namagavsya viyaviti she anglijskij korolivskij astronom Vilyam Gershel 1783 roku ale bezrezultatno U 1862 i 1864 rokah yih shukav direktor observatoriyi Kopengagenskogo universitetu Genrih Luyi d Arre za dopomogoyu 10 dyujmovogo 25 santimetrovogo teleskopa refraktora ale takozh ne zmig yih viyaviti Fobos vnutrishnij suputnik yakij buv vidkritij amerikanskim astronomom Asafom Gollom 17 serpnya 1877 roku Sposterezhennya vikonuvalisya u en u Vashingtoni tomu yaksho privesti ru do grinvickogo to oficijna data vidkrittya ce 18 serpnya 1877 roku Suputnik nazvanij na chest davnogreckogo boga Fobosa suputnika boga vijni Aresa Imena dlya suputnikiv Marsa zaproponuvav en 1877 roku vin yih vzyav iz Iliadi Gomera Ostatochno vibir na korist propoziciyi Madana Goll zrobiv 7 lyutogo 1878 roku Zagalna harakteristikaFobos obertayetsya na serednij vidstani 2 77 radiusa Marsa vid centra planeti 9400 km sho u 40 raziv menshe nizh vidstan vid Zemli do Misyacya Pericentr stanovit 9235 6 km apocentr 9518 8 km Vin robit odin obert za 7 god 39 hv 14 s sho u tri razi shvidshe obertannya Marsa navkolo vlasnoyi osi V rezultati na marsianskomu nebi Fobos shodit na zahodi i zahodit na shodi Fobos obertayetsya navkolo svoyeyi osi z tim zhe periodom sho j navkolo Marsa tomu zavzhdi povernutij do planeti odnim i tim samim bokom Jogo orbita roztashovuyetsya vseredini mezhi Rosha dlya ridkogo suputnika odnak priplivni sili ne rozrivayut suputnik oskilki vin maye rozsipchastu strukturu i jogo orbita narazi lezhit poza mezheyu Rosha dlya tverdogo suputnika Odnak cherez take roztashuvannya orbiti nemozhlivo stvoriti shtuchnij suputnik Fobosa Priplivna diya Marsa postupovo nablizhaye suputnik do planeti i zreshtoyu prizvede do padinnya Fobosa na Mars abo rujnuvannya z utvorennyam planetarnogo kilcya Zgidno z povidomlennyam NASA suputnik dijsno nablizhayetsya do poverhni Marsa zi shvidkistyu 1 8 metra kozhni 100 rokiv Taka shvidkist svidchit pro te sho Fobos abo vrizhetsya v Mars cherez 50 mln rokiv abo zh rozpadetsya na kilce Rozmiri Fobosa stanovlyat 26 8 22 4 18 4 km jogo poverhnya vsiyana kraterami najbilshij iz yakih Stikni maye diametr blizko 9 km Z kraterom pov yazana merezha rozlomiv i trishin Doslidzhennya 2015 roku pov yazuye utvorennya trishin ta borozen na poverhni Fobosa iz procesami jogo rujnuvannya pid diyeyu priplivnih sil z boku Marsa Komp yuterne modelyuvannya pokazalo sho vnutrishnya struktura Fobosa mozhe yavlyati soboyu sukupnist ulamkiv sho zverhu prikriti regolitovoyu obolonkoyu tovshinoyu blizko 100 metriv Pid diyeyu priplivnih sil vidbuvayutsya deformaciyi sho zseredini rujnuyut poverhnevu obolonku unaslidok chogo i z yavlyayutsya trishini Vidpovidno do modeli protyagom najblizhchih 30 50 miljoniv rokiv ci procesi prizvedut do cilkovitogo rujnuvannya Fobosa chastina ulamkiv vpade na poverhnyu Marsa insha chastina razom iz pilovimi chastkami utvorit kilcya navkolo planeti Pohodzhennya FobosaGipotezi pohodzhennya marsianskih suputnikiv yak i ranishe superechlivi Fobos i Dejmos mayut bagato spilnogo z asteroyidami tipu C yih spektr albedo i gustina v cilomu harakterni dlya C abo en asteroyidiv Tak za staroyu gipotezoyu Fobos yak i Dejmos ce asteroyidi sho utvorilisya blizko 4 5 milyardiv rokiv tomu v golovnomu poyasi asteroyidiv yaki postupovo peremishuyuchis z zovnishnoyi jogo chastini u bik Soncya zreshtoyu stali suputnikami Marsa Ale suchasnij tochnij analiz danih z yevropejskogo aparata Mars ekspres pokazav suttyevu vidminnist spektra Fobosa vid spektra asteroyidiv golovnogo poyasu Za novoyu gipotezoyu Fobos ob yekt drugogo pokolinnya Sonyachnoyi sistemi tobto ob yekt sho ne utvorivsya odnochasno z Marsom a vinik na navkolomarsianskij orbiti Mozhlivo v minulomu Mars perezhiv zitknennya z velikim tilom yaki v chasi molodosti Sonyachnoyi sistemi zustrichalisya chasto vikinuvshi na orbitu velicheznu masu porid Marsa Chastina ciyeyi rechovini zgodom zibralasya na orbiti u viglyadi suputnikiv Krater Stikni na FobosiKrater Stikni sfotografovanij Mars Reconnaissance Orbiter u berezni 2008 roku Krater Stikni angl Stickney najbilshij meteoritnij krater na Fobosi Diametr kratera stanovit blizko 9 km takim chinom vin zajmaye znachnu chastinu poverhni Fobosa Nazvanij na chest en druzhini amerikanskogo astronoma Asafa Golla yakij vidkriv obidva suputniki Marsa 1877 roku Doslidzhennya Fobosa1988 roku bulo zapusheno dvi avtomatichni mizhplanetni stanciyi Fobos dlya doslidzhennya Marsa i jogo suputnikiv Odin z aparativ bulo vtracheno cherez dva misyaci pislya zapusku inshij uspishno dosyag Marsa i vstig vikonati chastinu doslidnickoyi programi do togo yak kontakt iz nim bulo vtracheno Ekspediciya na Fobos u mezhah programi Rosijskogo kosmichnogo agentstva Fobos Grunt 2011 roku zaznala nevdachi she na orbiti Zemli U lipni 2023 roku marsohid NASA Perseverans zafiksuvav yak suputnik Fobos nenadovgo zatmariv Sonce v nebi na Marsi Tobto marsohid stav svidkom klasichnogo zatemnennya Soncya ale dlya sposterigacha z poverhni inshoyi planeti Sonyachnoyi sistemi 28 grudnya 2023 roku za povidomlennyam vidannya New Scientist yaponske kosmichne agentstvo JAXA ogolosilo pro plani zapusku u veresni 2024 roku svoyeyi ambitnoyi misiyi na suputnik Marsa Fobos Kosmichna stanciya z nazvoyu en MMX bude osnashena roverom i modulem dlya zboru zrazkiv z Fobosa pislya chogo voni budut dostavleni na Zemlyu Div takozhDejmos inshij suputnik Marsa Fobos seriya radyanskih avtomatichnih stancij sho doslidzhuvali suputniki Marsa Primitki NASA Solar System Exploration 30 veresnya 2003 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2013 angl Surdin 2012 s 401 Planetary Satellite Physical Parameters JPL Solar System Dynamics 13 lipnya 2006 Procitovano 29 sichnya 2008 angl Silkin 1982 s 15 Sputniki Marsa ros Hall A 1878 Names of the Satellites of Mars Astronomische Nachrichten 92 2187 47 48 Bibcode 1878AN 92 47K angl Kozenko A Levitan E O Fobose do Fobosa Nauka i zhizn 1988 3 S 152 155 ros U Marsa poyavitsya saturnianskoe kolco Kosmos Nauka i tehnika Lenta ru ros Phobos Phobos The Doomed Moon Is Going To Crash Into Mars By James Felton Published July 22 2023 U Mars vrizhetsya jogo suputnik Fobos ucheni rozpovili koli chekati katastrofi Avtor Kseniya Kovalenko 24 07 2023 09 12 Terry Hurford et al 2015 Surface Evolution from Orbital Decay on Phobos 47th Annual Division for Planetary Sciences Meeting Abstract 201 09 Close Inspection for Phobos ESA angl Evropejskij razvedchik povedal o rozhdenii Fobosa v katastrofe 2014 01 02 u Wayback Machine membrana ru ros Blue Jennifer Phobos Nomenclature Crater Gazetteer of Planetary Nomenclature Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 24 lipnya 2009 Stenogramma zasedaniya 07 oktyabrya 2011g transcript duma gov ru Procitovano 28 lyutogo 2024 Novosti R I A 20111115T1421 Fobos Grunt uvelichil perigej svoej orbity eshe na 1 km nablyudateli RIA Novosti ros Procitovano 28 lyutogo 2024 web archive org 19 sichnya 2012 Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2024 Ambitno U veresni 2024 roku Yaponiya zapustit misiyu na suputnik Marsa 30 12 2023 17 34LiteraturaSilkin B I V mire mnozhestva lun M Nauka 1982 208 s 150000 prim ros Surdin V G Bolshaya enciklopediya astronomii M Eksmo 2012 480 s ISBN 978 5 699 57087 4 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fobos NASA s Solar System Exploration site Arhiv originalu za 24 chervnya 2014 Procitovano 30 listopada 2016 angl Nathan Bridges 9 kvitnya 2008 HiRISE Phobos Procitovano 30 listopada 2016 angl USGS Phobos nomenclature Procitovano 30 listopada 2016 angl Flight around Phobos movie Procitovano 30 listopada 2016 angl Animation of Phobos Procitovano 30 listopada 2016 angl Scale of Phobos Procitovano 30 listopada 2016 angl Mars Express view of Phobos Procitovano 30 listopada 2016 angl MIIGAiK Extraterrestrial Laboratory Arhiv originalu za 31 lipnya 2016 Procitovano 30 listopada 2016 angl