Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Григо рій Цамбла к 1364 1451 1452 болгарський православний монах релігійний діяч Митрополит Київський і Всієї Русі у Вел

Григорій Цамблак

Григорій Цамблак

Григо́рій Цамбла́к (1364–1451/1452) — болгарський православний монах, релігійний діяч. Митрополит Київський, і Всієї Русі у Великому князівстві Литовському (1414—1419). Опонент київського митрополита Фотія з Московії. Народився в Тирново, Болгарія. Походив із волоського шляхетного роду Цамблаків. Призначений київським митрополитом за рішенням литовського князя Вітовта; благословення на кафедру від константинопольського патріарха не отримав. Після розорення золотоординцями Києва переніс свою резиденцію до Вільни (1416). Учасник Констанцького собору (1418). Представник Тирновської школи. Залишив велику писемну спадщину болгарською, сербською, румунською та руською мовами. Автор численних проповідей, гімнів. Також відомий як: Саблак, Самвлак, Цамвлак.

Григорій Цамблак
image
Григорій (у митрі) на Констанцькому соборі
image
Герб
Митрополит Київський і всієї Руси, Литовський
1414 — 1419
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Фотій
Наступник: Фотій
 
Діяльність: священник, письменник
Народження: 1365(1365)
Велико-Тирново, Друге Болгарське царство[1]
Смерть: 1451/1452
Київ, Велике князівство Литовське[1]

image Григорій Цамблак у Вікісховищі

Біографія

Молоді роки

image
Григорій Цамблак у «Хроніці Констанцського собору» Ульріха фон Ріхенталя.

Григорій Цамблак народився, найімовірніше, в Тирново, столиці Другого Болгарського царства. Він походив зі волоської шляхетної родини Цамблаків. Точна дата народження Григорія невідома й встановлюється приблизно, на основі написаного ним «Слова надгробного митрополиту Кипріану», в якому він зазначає, що на 1379 рік мав «отроческыи» вік.

В історіографії XIX—XX століття Григорія помилково називали сербом, оскільки московські джерела XVI століття називали сербом митрополита Кипріана, його реального або гіпотетичного родича. Руські джерела іменують Цамблака болгарином.

Світське ім'я Григорія Цамблака до постригу невідоме. Олександр Яцимирський припускав, що його звали Гавриїлом, помилково ототожнюючи майбутнього митрополита із молдавським книгописцем Гавриїлом (Уріком).

Традиційно вважалося, що Григорій був небожем митрополита Кипріана по батькові (на основі уривку «Слова надгробного митрополиту Кипріану», в якому Григорій зазначав: «Братиа бо вам есмы отлучшии, понеже и отець ваш, иже плачю нам предлежит вина, брат беаше нашему отцю»). В 1968 році висловив думку, яка стала панівною в західній історіографії, що родичівство Григорія з Кипріаном слід розуміти у духовному, а не фізичному сенсі. Проте в болгарській історичній науці переважає буквальне прочитання уривку і традиційна точка зору.

Ймовірно, ще в молодості Григорій Цамблак прийняв чернецтво, проте місце і час постригу невідомі. Він отримав освіту при дворі болгарського патріарха Євфимія Тирновського, що був одним із центрів ісихазму. Згодом, певно якийсь час, Григорій жив на Афоні, можливо у Великій Лаврі, що була центром болгарського книгописання, а також сербському монастирі святого Павла. Точні дати його перебування на Афоні не встановлені.

Зрілість

Перебував на Афоні, пізніше — у Пантократоровському монастирі у Константинополі.

У 1401–1409 роках обіймав церковні (пресвітер та ігумен монастиря) посади у Молдові та Сербії, займався проповідницькою і літературною діяльністю.

1409 року виїхав до Києва. Продовжував акції Кипріана. Брав участь у Констанцькому Соборі та закликав до згоди та церковного з'єднання.

Здобув прихильність Великого князя Литовського Вітовта. За його підтримки в листопаді 1415 року в Новгородку на соборі руських єпископів (були присутні також бояри і князі) Цамблак без згоди Константинопольського Патріарха обраний Київським митрополитом (замість митрополіта Фотія, який постійно мешкав у Москві). Патріархом не був затверджений.

Спираючись на православне духовенство, Вітовт вирішив здобути окремого митрополита. У листі, в якому пояснювалось становище Православної Церкви, Вітовт писав, що «московські митрополити лише час від часу приїздили до Києва та Литви, церкви не строїли,… але, побираючи церковні прибутки, виносили ці гроші деінде; позабирали й повиносили церковні речі й святощі: страсті Христові, скіпетр і сандалії Богородиці, святі образи, ковані золотом, та інші дорогоцінні речі, всю церковну красу Київської митрополії, що постаралися й подавали давні князі на честь і пам'ять, не кажучи про золото, срібло й убори церковні …».

Соборами єпископів православної церкви 1415 року в Новгородку (березень, серпень, листопад) було вирішено поставити митрополитом «Церкви Київської і всієї Русі» Григорія Цамблака. Це поставлення зустріло шалений опір Московського митрополита Фотія та московських князів. Спочатку, зі своїм листом та грамотою литовських єпископів Вітовт вирядив до патріярха свого кандидата на митрополита, колишнього ігумена Дечанського манастиря, Григорія Цамблака. Однак до патріярха приїхали посли з дарами від Фотія і відмовили патріарха та скомпрометували Григорія.

Тоді на другому соборі, Вітовт з єпископами знову звернувся до патріарха з проханням висвятити митрополита, обраного самим патріархом. Відповіді не було одержано.

Тоді, 15 листопада 1415 року, Вітовт скликав у Новгородку собор єпископів, в якому взяли участь: Полоцький, Чернігівський, Луцький, Володимирський, Смоленський і Туровський єпископи з Литви; Перемиський та Холмський — з Галичини; священики та багато князів, бояр та руської шляхти. Літописна стаття 1415 року, в якій йдеться про обрання київського митрополита — «Князь великий Витовть умысливь по своєму хотению собрал єпископи Роускни во области его живущих Феодосия Полоцькыи Гречинь, Исакеи Черниговскии, Деонисеи Луцький, Харитонь Володимерьскии, Еуфимеи Туровский», за виключенням Галичини, це, фактично, вся Південна і Західна Русь. Собор висвятив на митрополита Григорія Цамблака. В окружній грамоті Собор мотивовував його обрання прикладами Клима Смолятича 1147 року, а також подібними прецедентами в Болгарії і Сербії. Обрання Цамблака викликало спротив Фотія та, відповідно, обурення патріярха.

Попри це, Литовський митрополит провадив активну діяльність. 1418 року він був присутнім на соборі у Констанці, де, серед іншого, було подолано результати великого розколу католицької церкви та вирішувалась справа Яна Гуса. Посольство з Литовсько-Руського князівства було уряджене з великою помпезністю. Разом з Цамблаком їхало багато князів та магнатів з Литви, з Волощини, від татарського хана, Новгорода. Ця величезна депутація з кількох сот осіб справила в Констанці велике враження, і її урочисто зустрічав сам цісар Сигізмунд. Григорій Цамблак виголосив привітальну промову папі, в якій висловлював надію на переведення унії Східної та Західної Церков, чого, мовляв, бажають багато православних та князі Ягайло і Вітовт. Але, — казав він, — провести унію можна тільки через скликання собору з участю видатних богословів і знавців з обох сторін. Такий спосіб переведення унії не відповідав бажанням папи, і на цьому справа закінчилася, але Ягайло та Вітовт були дуже задоволені репрезентацією Цамблака.

У 1416 році позбавлений ієрейського сану і відлучений від церкви Константинопольським Патріархом Матфеем.

1416 року, після руйнування Києва золотоординцями Едигея, переніс кафедру до Вільно влаштувавши її у віленському Успенському соборі.

У 1418 році в Констанці (Німеччина) як представник великого князя литовського зустрічався з Папою Римським Мартином V.

Відстоюючи православну віру, виступав за продовження діалогу між православною й католицькою церквами.

Під тиском Константинополя змушений покинути митрополичу кафедру і виїхати до Молдови, де і помер. Після його смерті митрополіт Фотій обійняв цілу митрополію та управляв нею до самої смерті.

Автор понад 50 творів та проповідей, зокрема «Слово надгробне митрополиту Кипріану», «Слово похвальне Євфимію Тирновському», «Житіє Стефана Дечанського» та інші.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119541416 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  3. Спасова. 1998; Thomson. 1998. Р. 9-12
  4. Турилов А. А. Григорий Цамблак [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.] // Православная Энциклопедия.
  5. Дончева-Панайотова. 2004. С. 55-56.
  6. Яцимирский А. И. 1904;
  7. Holthusen. 1968.
  8. Дончева-Панайотова Н. По въпроса за родство между митр. Киприан и Григорий Цамблак // Старобълг. лит-ра. София, 1978. Кн. 3. С. 77-85; она же. 2004. С. 212—215; СтБЛ. 1992. С. 115)
  9. Дончева-Панайотова. 2004. С. 128—130

Джерела

Монографії

  • Яцимирский А. И. Григорий Цамблак: Очерк его жизни, административной и книжной деятельности. СПб., 1904.
  • Thomson Fr. J. Gregory Tsamblak: The Man and the Myths (Slavica Candensia; 25, 2). Gent, 1998.
  • Спасова M. Сложните думи в съчиненията на Григорий Цамблак. Велико Търново, 1999.
  • Дончева-Панайотова Н. Григорий Цамблак и българските литературни традиции в Източна Европа XV—XVII вв. Велико Търново, 2004.

Статті

  • Holthusen J. Neues zur Erklärung des Nadgrobnoe slovo von Grigorij Camblak auf den Moskauer Metropoliten Kiprian // Slavistische Studien zum VI International Slavistenkongress in Prag. Münch., 1968. S. 372—382.
  • Бегунов Ю. К. Бегунов Ю. К. К вопросу о церковно-политических планах Григория Цамблака [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // Советское славяноведение, 1981, № 3, С. 57—64.
  • Спасова M. Към въпроса за годината, през която е роден Григорий Цамблак // Славистични проучвания: Сборник в чест на X международен славистичен конгрес. Велико Търново, 1998. С. 69-86.

Довідники

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Григорій Цамблак

  • Турилов А. А. Григорий Цамблак [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.] // Православная Энциклопедия.
  • Spencer Collection Ms. 32, S. 276: The Archbishop of Kiev, Gregorij Camblak (with his coats of arms) has a Greek mass celebrated. New York Publi Library

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Grigo rij Cambla k 1364 1451 1452 bolgarskij pravoslavnij monah religijnij diyach Mitropolit Kiyivskij i Vsiyeyi Rusi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu 1414 1419 Oponent kiyivskogo mitropolita Fotiya z Moskoviyi Narodivsya v Tirnovo Bolgariya Pohodiv iz voloskogo shlyahetnogo rodu Camblakiv Priznachenij kiyivskim mitropolitom za rishennyam litovskogo knyazya Vitovta blagoslovennya na kafedru vid konstantinopolskogo patriarha ne otrimav Pislya rozorennya zolotoordincyami Kiyeva perenis svoyu rezidenciyu do Vilni 1416 Uchasnik Konstanckogo soboru 1418 Predstavnik Tirnovskoyi shkoli Zalishiv veliku pisemnu spadshinu bolgarskoyu serbskoyu rumunskoyu ta ruskoyu movami Avtor chislennih propovidej gimniv Takozh vidomij yak Sablak Samvlak Camvlak Grigorij Camblak Grigorij u mitri na Konstanckomu sobori Gerb Mitropolit Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Litovskij 1414 1419 Cerkva Konstantinopolska pravoslavna cerkva Poperednik Fotij Nastupnik Fotij Diyalnist svyashennik pismennik Narodzhennya 1365 1365 Veliko Tirnovo Druge Bolgarske carstvo 1 Smert 1451 1452 Kiyiv Velike knyazivstvo Litovske 1 Grigorij Camblak u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Grigorij Camblak u Hronici Konstancskogo soboru Ulriha fon Rihentalya Grigorij Camblak narodivsya najimovirnishe v Tirnovo stolici Drugogo Bolgarskogo carstva Vin pohodiv zi voloskoyi shlyahetnoyi rodini Camblakiv Tochna data narodzhennya Grigoriya nevidoma j vstanovlyuyetsya priblizno na osnovi napisanogo nim Slova nadgrobnogo mitropolitu Kiprianu v yakomu vin zaznachaye sho na 1379 rik mav otrocheskyi vik V istoriografiyi XIX XX stolittya Grigoriya pomilkovo nazivali serbom oskilki moskovski dzherela XVI stolittya nazivali serbom mitropolita Kipriana jogo realnogo abo gipotetichnogo rodicha Ruski dzherela imenuyut Camblaka bolgarinom Svitske im ya Grigoriya Camblaka do postrigu nevidome Oleksandr Yacimirskij pripuskav sho jogo zvali Gavriyilom pomilkovo ototozhnyuyuchi majbutnogo mitropolita iz moldavskim knigopiscem Gavriyilom Urikom Tradicijno vvazhalosya sho Grigorij buv nebozhem mitropolita Kipriana po batkovi na osnovi urivku Slova nadgrobnogo mitropolitu Kiprianu v yakomu Grigorij zaznachav Bratia bo vam esmy otluchshii ponezhe i otec vash izhe plachyu nam predlezhit vina brat beashe nashemu otcyu V 1968 roci visloviv dumku yaka stala panivnoyu v zahidnij istoriografiyi sho rodichivstvo Grigoriya z Kiprianom slid rozumiti u duhovnomu a ne fizichnomu sensi Prote v bolgarskij istorichnij nauci perevazhaye bukvalne prochitannya urivku i tradicijna tochka zoru Jmovirno she v molodosti Grigorij Camblak prijnyav chernectvo prote misce i chas postrigu nevidomi Vin otrimav osvitu pri dvori bolgarskogo patriarha Yevfimiya Tirnovskogo sho buv odnim iz centriv isihazmu Zgodom pevno yakijs chas Grigorij zhiv na Afoni mozhlivo u Velikij Lavri sho bula centrom bolgarskogo knigopisannya a takozh serbskomu monastiri svyatogo Pavla Tochni dati jogo perebuvannya na Afoni ne vstanovleni Zrilist Perebuvav na Afoni piznishe u Pantokratorovskomu monastiri u Konstantinopoli U 1401 1409 rokah obijmav cerkovni presviter ta igumen monastirya posadi u Moldovi ta Serbiyi zajmavsya propovidnickoyu i literaturnoyu diyalnistyu 1409 roku viyihav do Kiyeva Prodovzhuvav akciyi Kipriana Brav uchast u Konstanckomu Sobori ta zaklikav do zgodi ta cerkovnogo z yednannya Zdobuv prihilnist Velikogo knyazya Litovskogo Vitovta Za jogo pidtrimki v listopadi 1415 roku v Novgorodku na sobori ruskih yepiskopiv buli prisutni takozh boyari i knyazi Camblak bez zgodi Konstantinopolskogo Patriarha obranij Kiyivskim mitropolitom zamist mitropolita Fotiya yakij postijno meshkav u Moskvi Patriarhom ne buv zatverdzhenij Spirayuchis na pravoslavne duhovenstvo Vitovt virishiv zdobuti okremogo mitropolita U listi v yakomu poyasnyuvalos stanovishe Pravoslavnoyi Cerkvi Vitovt pisav sho moskovski mitropoliti lishe chas vid chasu priyizdili do Kiyeva ta Litvi cerkvi ne stroyili ale pobirayuchi cerkovni pributki vinosili ci groshi deinde pozabirali j povinosili cerkovni rechi j svyatoshi strasti Hristovi skipetr i sandaliyi Bogorodici svyati obrazi kovani zolotom ta inshi dorogocinni rechi vsyu cerkovnu krasu Kiyivskoyi mitropoliyi sho postaralisya j podavali davni knyazi na chest i pam yat ne kazhuchi pro zoloto sriblo j ubori cerkovni Soborami yepiskopiv pravoslavnoyi cerkvi 1415 roku v Novgorodku berezen serpen listopad bulo virisheno postaviti mitropolitom Cerkvi Kiyivskoyi i vsiyeyi Rusi Grigoriya Camblaka Ce postavlennya zustrilo shalenij opir Moskovskogo mitropolita Fotiya ta moskovskih knyaziv Spochatku zi svoyim listom ta gramotoyu litovskih yepiskopiv Vitovt viryadiv do patriyarha svogo kandidata na mitropolita kolishnogo igumena Dechanskogo manastirya Grigoriya Camblaka Odnak do patriyarha priyihali posli z darami vid Fotiya i vidmovili patriarha ta skomprometuvali Grigoriya Todi na drugomu sobori Vitovt z yepiskopami znovu zvernuvsya do patriarha z prohannyam visvyatiti mitropolita obranogo samim patriarhom Vidpovidi ne bulo oderzhano Todi 15 listopada 1415 roku Vitovt sklikav u Novgorodku sobor yepiskopiv v yakomu vzyali uchast Polockij Chernigivskij Luckij Volodimirskij Smolenskij i Turovskij yepiskopi z Litvi Peremiskij ta Holmskij z Galichini svyasheniki ta bagato knyaziv boyar ta ruskoyi shlyahti Litopisna stattya 1415 roku v yakij jdetsya pro obrannya kiyivskogo mitropolita Knyaz velikij Vitovt umysliv po svoyemu hoteniyu sobral yepiskopi Rouskni vo oblasti ego zhivushih Feodosiya Polockyi Grechin Isakei Chernigovskii Deonisei Luckij Hariton Volodimerskii Eufimei Turovskij za viklyuchennyam Galichini ce faktichno vsya Pivdenna i Zahidna Rus Sobor visvyativ na mitropolita Grigoriya Camblaka V okruzhnij gramoti Sobor motivovuvav jogo obrannya prikladami Klima Smolyaticha 1147 roku a takozh podibnimi precedentami v Bolgariyi i Serbiyi Obrannya Camblaka viklikalo sprotiv Fotiya ta vidpovidno oburennya patriyarha Popri ce Litovskij mitropolit provadiv aktivnu diyalnist 1418 roku vin buv prisutnim na sobori u Konstanci de sered inshogo bulo podolano rezultati velikogo rozkolu katolickoyi cerkvi ta virishuvalas sprava Yana Gusa Posolstvo z Litovsko Ruskogo knyazivstva bulo uryadzhene z velikoyu pompeznistyu Razom z Camblakom yihalo bagato knyaziv ta magnativ z Litvi z Voloshini vid tatarskogo hana Novgoroda Cya velichezna deputaciya z kilkoh sot osib spravila v Konstanci velike vrazhennya i yiyi urochisto zustrichav sam cisar Sigizmund Grigorij Camblak vigolosiv privitalnu promovu papi v yakij vislovlyuvav nadiyu na perevedennya uniyi Shidnoyi ta Zahidnoyi Cerkov chogo movlyav bazhayut bagato pravoslavnih ta knyazi Yagajlo i Vitovt Ale kazav vin provesti uniyu mozhna tilki cherez sklikannya soboru z uchastyu vidatnih bogosloviv i znavciv z oboh storin Takij sposib perevedennya uniyi ne vidpovidav bazhannyam papi i na comu sprava zakinchilasya ale Yagajlo ta Vitovt buli duzhe zadovoleni reprezentaciyeyu Camblaka U 1416 roci pozbavlenij iyerejskogo sanu i vidluchenij vid cerkvi Konstantinopolskim Patriarhom Matfeem 1416 roku pislya rujnuvannya Kiyeva zolotoordincyami Edigeya perenis kafedru do Vilno vlashtuvavshi yiyi u vilenskomu Uspenskomu sobori U 1418 roci v Konstanci Nimechchina yak predstavnik velikogo knyazya litovskogo zustrichavsya z Papoyu Rimskim Martinom V Vidstoyuyuchi pravoslavnu viru vistupav za prodovzhennya dialogu mizh pravoslavnoyu j katolickoyu cerkvami Pid tiskom Konstantinopolya zmushenij pokinuti mitropolichu kafedru i viyihati do Moldovi de i pomer Pislya jogo smerti mitropolit Fotij obijnyav cilu mitropoliyu ta upravlyav neyu do samoyi smerti Avtor ponad 50 tvoriv ta propovidej zokrema Slovo nadgrobne mitropolitu Kiprianu Slovo pohvalne Yevfimiyu Tirnovskomu Zhitiye Stefana Dechanskogo ta inshi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119541416 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 NUKAT 2002 d Track Q11789729 Spasova 1998 Thomson 1998 R 9 12 Turilov A A Grigorij Camblak 26 chervnya 2017 u Wayback Machine Pravoslavnaya Enciklopediya Doncheva Panajotova 2004 S 55 56 Yacimirskij A I 1904 Holthusen 1968 Doncheva Panajotova N Po vprosa za rodstvo mezhdu mitr Kiprian i Grigorij Camblak Staroblg lit ra Sofiya 1978 Kn 3 S 77 85 ona zhe 2004 S 212 215 StBL 1992 S 115 Doncheva Panajotova 2004 S 128 130DzherelaMonografiyi Yacimirskij A I Grigorij Camblak Ocherk ego zhizni administrativnoj i knizhnoj deyatelnosti SPb 1904 Thomson Fr J Gregory Tsamblak The Man and the Myths Slavica Candensia 25 2 Gent 1998 Spasova M Slozhnite dumi v schineniyata na Grigorij Camblak Veliko Trnovo 1999 Doncheva Panajotova N Grigorij Camblak i blgarskite literaturni tradicii v Iztochna Evropa XV XVII vv Veliko Trnovo 2004 Statti Holthusen J Neues zur Erklarung des Nadgrobnoe slovo von Grigorij Camblak auf den Moskauer Metropoliten Kiprian Slavistische Studien zum VI International Slavistenkongress in Prag Munch 1968 S 372 382 Begunov Yu K Begunov Yu K K voprosu o cerkovno politicheskih planah Grigoriya Camblaka 6 sichnya 2017 u Wayback Machine Sovetskoe slavyanovedenie 1981 3 S 57 64 Spasova M Km vprosa za godinata prez koyato e roden Grigorij Camblak Slavistichni prouchvaniya Sbornik v chest na X mezhdunaroden slavistichen kongres Veliko Trnovo 1998 S 69 86 Dovidniki V Ye Zema Camblak Grigorij 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 444 ISBN 978 966 00 1359 9 Istoriya Cerkvi v Ukrayini o Yurij Fedoriv Rik vidannya 2007 Vidavnictvo Svichado Petro Tolochko Rus Mala Rus ruskij narod u drugij polovini XIII XVII st Zapadnorusskyae letopisi Spb 1907 Stb 98 Grigorij Camvlak Camblak 28 travnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1957 T 2 S 429 442 PosilannyaCamvlak Grigorij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2027 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grigorij Camblak Turilov A A Grigorij Camblak 26 chervnya 2017 u Wayback Machine Pravoslavnaya Enciklopediya Spencer Collection Ms 32 S 276 The Archbishop of Kiev Gregorij Camblak with his coats of arms has a Greek mass celebrated New York Publi Library

Дата публікації:
Топ