Державна премія України по архітектурі

Держа́вна пре́мія Украї́ни в га́лузі архітекту́ри — державна нагорода України, встановлена для відзначення за створення видатних житлово-цивільних та промислових архітектурних комплексів, будівель і споруд, роботи в галузі містобудування, ландшафтної архітектури, упорядження міст і селищ, реставрації пам'яток архітектури і містобудування, наукові праці з теорії та історії архітектури, що мають важливе значення для подальшого розвитку вітчизняної архітектури і містобудування та здобули широке громадське визнання.

Державна премія України в галузі архітектури
Країна	Україна
Тип	Державна премія
Статус	вручається
Нагородження
Засновано:	12 квітня 1988
Нагороджені:
(115)
Черговість

Історія нагороди

• 20 травня 1961 року — засновано Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка. Спочатку нею відзначали видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії.
• 23 квітня 1969 року — змінено назву премії — Державна премія Української РСР імені Тараса Шевченка.
• 9 березня 1971 рік — вперше присуджено Державну премію Української РСР імені Т. Г. Шевченка в галузі архітектури. Архітекторів Петра Жилицького і Євгенію Маринченко було відзначено за створення проекту Палацу культури «Україна» в м. Києві.
• 12 квітня 1988 року — засновано Державну премію Української РСР по архітектурі.
• 30 грудня 1991 року — у зв'язку з набуттям Незалежності змінено назву премії — Державна премія України по архітектурі.
• 31 жовтня 1996 року — змінено назву премії — Державна премія України в галузі архітектури; при Президентові України утворено Комітет із Державної премії України в галузі архітектури; затверджено персональний склад Комітету, Положення про Комітет, Положення про Державну премію України в галузі архітектури, описи Диплома та Почесного знака лауреата премії.
• 16 березня 2000 року — прийнято Закон України «Про державні нагороди України», яким була встановлена державна нагорода України — Державна премія України в галузі архітектури. Дія закону також поширюється на правовідносини, пов'язані з нагородженням осіб, раніше нагороджених Державними преміями Української РСР.
• 2 листопада 2004 року — внесено зміни в Положення про Державну премію України в галузі архітектури та опис Диплома; затверджено новий опис нагрудного знака до Державної премії України в галузі архітектури.

• Нагрудний знак лауреата премії, варіант 1988 року
• Нагрудний знак лауреата премії, варіант 1991 року

Положення про премію

• На здобуття Державної премії можуть висуватися твори, завершені (здані в експлуатацію або опубліковані) не менш як за рік до строку висунення.
• Щорічно присуджується п'ять Державних премій. Розмір Державної премії визначається щороку Президентом України.
• Колектив претендентів, який висувається на здобуття Державної премії, не може перевищувати 8 осіб. До його складу, крім архітекторів, можуть бути включені інженери, художники чи інші фахівці, чий творчий внесок був найбільшим.
• До колективу претендентів, який висувається на здобуття Державної премії, можуть бути включені громадяни іноземних держав, а також особи без громадянства.
• Не допускається включення до колективу претендентів осіб, які: виконували адміністративні, консультаційні чи організаторські функції за посадою; удостоєні за цю роботу державної нагороди; включені у поточному році до складу колективу претендентів за іншу роботу, висунуту на здобуття Державної премії.
• За нові визначні досягнення лауреатам Державної премії може бути повторно присуджена Державна премія, але не раніше, ніж через п'ять років після попередньої.
• Державна премія може присуджуватися, як виняток, посмертно.
• Твори, висунуті на здобуття Державної премії, приймаються Комітетом із Державної премії України в галузі архітектури щорічно до 1 листопада.
• Рішення про присудження Державної премії приймається членами Комітету таємним голосуванням і набирає чинності після його затвердження Президентом України. Указ Президента України про присудження Державної премії публікується в газетах «Голос України», «Урядовий кур'єр» та інших друкованих засобах масової інформації до Дня архітектури України — 1 липня.
• Особа, удостоєна Державної премії, є лауреатом Державної премії України в галузі архітектури.
• Лауреату в урочистій обстановці вручаються Диплом лауреата Державної премії України в галузі архітектури, нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури та мініатюра нагрудного знака.
• Грошова частина Державної премії колективу лауреатів ділиться між ними порівну.

Опис нагрудного знака премії

Нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури виготовляється з позолоченого томпаку і має форму круглої медалі діаметром 32 мм.

На лицьовому боці у центральній частині медалі у крузі зображено фрагмент капітелі колони і лаврову гілку, над якими по колу напис «Державна премія України в галузі архітектури». Медаль обрамлено бортиком. На зворотному боці нагрудного знака у верхній частині вміщено зображення малого Державного Герба України, у нижній — викарбувано порядковий номер знака. Диплом і нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури мають один номер.

За допомогою кільця з вушком медаль з'єднується з фігурною колодкою, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою з двома рівновеликими горизонтальними смужками синього та жовтого кольорів. Висота колодки — 23 мм, ширина — 28 мм. Розмір стрічки — 13×22 мм. На зворотному боці колодки є застібка для прикріплення нагрудного знака до одягу.

Мініатюра нагрудного знака до Державної премії України в галузі архітектури виготовляється з позолоченого томпаку і являє собою зменшене зображення фрагмента капітелі колони з лавровою гілкою. Розмір мініатюри: 15×15 мм.

Нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури або мініатюру нагрудного знака носять з правого боку грудей.

Лауреати премії

Рік	Лауреати	Підстава нагородження
1988	Попиченко Леонід Павлович, , ,  — архітектори;  — виконавець реставраційних робіт	за комплексну реконструкцію вулиці Радянської і створення пішохідної зони у м. Івано-Франківську
	, , , , ,  — архітектори; ,  — інженери-конструктори	за створення архітектурного комплексу Київського політехнічного інституту
1989	, , Матвіїв Олександр Васильович, , ,  — архітектори;  — художник;  — колишній перший секретар Стрийського райкому Компартії України	за архітектуру громадських центрів сіл Довголука, Лисовичі, П'ятничани і Голобутів Стрийського району
1990	Жежерін Борис Петрович, , , Занько Григорій Дмитрович, , Юдін Віталій Леонтійович — архітектори; Адаменко Станіслав Михайлович — художник; Биков Ернест Миколайович — інженер	за реконструкцію Державного академічного театру опери і балету УРСР імені Т. Г. Шевченка
	Драль Володимир Федорович (посмертно), , , , Юрчук Омелян Михайлович — архітектори;  — дендролог;  — інженер	за ландшафтну архітектуру м. Рівне
1991	Лопушинська Євгенія Іванівна — архітектор	за дослідження та реставрацію церкви Іоанна Предтечі в Керчі — пам'ятки архітектури VIII—XIX століть
	,  — архітектори; ,  — інженери	за архітектуру Палацу піонерів і школярів в Дніпропетровську
	Жежерін Вадим Борисович, Жаріков Микола Леонідович — архітектори; Ралко Марія Олександрівна — архітектор-художник; Корінь Григорій Ілліч, Федько Володимир Петрович — художники;  — інженер	за архітектуру станції Київського метрополітену «Золоті ворота»
1992	, , (Польща) — архітектори; , (Польща) — інженери	за архітектуру готельного комплексу «Інтурист» на 735 місць в м. Києві по вул. Госпітальній
	, ,  — архітектори;  — керівник будівництва	за архітектуру музею А. С. Макаренка Курязької ВТК в селищі Подвірки Харківської області
	, , ,  — архітектори; Вишиванюк Михайло Васильович — керівник будівництва, голова колгоспу;  — інженер-будівельник	за архітектуру громадсько-торговельного центру села Турка Коломийського району Івано-Франківської області
1993	Гупало Роман-Енріке Миколайович, ,  — архітектори; , ,  — інженери	за реконструкцію в місті Києві
	— архітектор;  — архітектор-художник; ,  — інженери; , ,  — будівельники; Грицак Лев Ярославович — головний лікар санаторію	за архітектуру санаторію «Карпати» на 500 місць у місті Трускавці Львівської області
	, , Іванчук Микола Петрович, , Присяжнюк Василь Федорович, ,  — архітектори;  — інженер-будівельник	за реконструкцію Старого бульвару в місті Житомирі
1994	,  — архітектори;  — інженер; Сивий Микола Юрійович — головний лікар санаторію	за архітектуру санаторію («Червона калина») на 250 місць у селі Жобрин Рівненської області
	Білоконь Юрій Миколайович — архітектор; , ,  — економіко-географи; (посмертно), , ,  — інженери	за зведену схему районного планування України
	Матвіїв Олександр Васильович	за архітектуру індивідуальних житлових садибних та дачних будинків у Львівській області
1995	Кіндзельський Богдан Ярославович, , Скрентович Ярослав Юрійович,  — архітектори	за реставрацію сакральної архітектури XIV—XIX століть по Тернопільській області
	Шпара Ігор Петрович, Віг Янош Яношевич, Духовичний Георгій Самуїлович, , ,  — архітектори;  — інженер-конструктор;  — керівник будівельного управління	за архітектуру комплексу споруд інститутів міжнародних відносин і журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка та гуртожитку готельного типу Української Академії державного управління при Президентові України на вул. Юрія Іллєнка, 36 у місті Києві
	Шмуклер Валерій Самуїлович — інженер, керівник розробки; , Гусаков Володимир Миколайович, ,  — архітектори;  — інженер-технолог;  — інженер-будівельник	за розробку, дослідження і впровадження нової архітектурно-будівельної системи «РАМПА» для житлово-цивільного будівництва
1996	— архітектор	за архітектуру адміністративного центру в селі Михайлики Шишацького району Полтавської області
	,  — архітектори;  — інженер-конструктор	за архітектуру головного корпусу на 300 ліжок центральної медико-санітарної частини у місті Славутичі
	Алінаускене Людмила Леонідівна, Швець Володимир Ярославович — архітектори; ,  — реставратори	за реставрацію пам'ятки архітектури XIII століття — храму Івана Хрестителя у місті Львові
1997	Цимбалюк Семен Веніамінович, ,  — архітектори; Римар Ярослав Васильович — інженер	за реставрацію та реконструкцію пам'ятки архітектури XVII—XVIII століть — комплексу монастиря-новіціату св. Миколая чину святого Василія Великого в селі Крехів Жовківського району Львівської області
	Боровик Федір Ілліч, , ,  (Російська Федерація), (Грузія), Калінка Зане Гунарівна (Латвійська Республіка), (Республіка Вірменія) — архітектори;  — інженер	за архітектуру міста Славутича Київської області
	Дьомін Микола Мефодійович, , , Кілессо Сергій Костянтинович — архітектори;  — історик-археолог	за виявлення, охорону, реставрацію та відтворення історичного середовища, пов'язаного з життям та діяльністю Богдана Хмельницького в першій гетьманській столиці Чигирині та родовій резиденції Суботові Черкаської області
1998	Биков Володимир Борисович, Вечерський Віктор Васильович, ,  — архітектори;  — голова Глухівської міської ради	за реабілітацію історико-архітектурного середовища міста Глухова Сумської області
	Жежерін Вадим Борисович — архітектор, керівник авторського колективу;  — архітектор;  — інженер	за реконструкцію площі Українських Героїв в місті Києві
	Суслов Володимир Миколайович — архітектор; ,  — інженери;  — директор Хмельницької обласної дирекції акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»	за архітектуру будинку обласної дирекції АКБ «Укрсоцбанк» в місті Хмельницькому
1999	Базюк Олександр Федорович — архітектор, керівник авторського колективу; , (посмертно), Кутна Лідія Василівна, ,  — архітектори;  — інженер-конструктор	за архітектуру комплексу міжнародного автомобільного пункту пропуску «Краковець — Корчова» (Львівська область)
	, Валевський Степан Семенович, ,  — архітектори; ,  — інженери-технологи; ,  — інженери	за архітектуру бази відпочинку «Карпати» в місті Яремчі Івано-Франківської області
	, Семенов Владлен Трохимович,  — архітектори; Бабаєв Володимир Миколайович, ,  — інженери-будівельники; ,  — інженери-технологи	за архітектуру навчально-спортивного комплексу Харківського державного політехнічного університету
	,  — архітектори; Антонюк Анатолій Євдокимович,  — інженери-будівельники	за реставрацію і пристосування комплексу Грецького монастиря на Контрактовій площі в місті Києві
	, Павленко Володимир Володимирович, Підгірняк Володимир Петрович — архітектори;  — головний лікар лікарні	за архітектуру міської лікарні по вулиці 1-го Травня в місті Чернігові
2000	, ,  — архітектори; ,  — інженери-конструктори; (Російська Федерація),  — інженери-будівельники;  — інженер-будівельник, генеральний директор Культурного центру України в Москві	за реставрацію, реконструкцію та пристосування пам'ятки архітектури в Москві по вулиці Арбат, 9 під Культурний центр України
	,  — архітектори; ,  — інженери-конструктори; Даниленко Іван Юхимович,  — інженери-будівельники	за архітектуру поліклініки на 1000 відвідувань за зміну по вулиці Закревського, 81/1 у Ватутінському районі міста Києва
	Вадімов Вадим Митрофанович, , , ,  — архітектори; ,  — інженери; Кукоба Анатолій Тихонович — Полтавський міський голова	за комплексну реконструкцію історичного центру міста Полтави
	Фомін Ігор Олександрович, Єжов Валентин Іванович, Слєпцов Олег Семенович — архітектори	за наукові праці з теорії архітектури: «Основи теорії містобудування» та «Архітектурно-конструктивні системи цивільних будівель»
	Серьогін Юрій Іванович — архітектор, керівник авторського колективу; ,  — архітектори; ,  — інженери-конструктори; Куровський Іван Іванович — інженер-будівельник;  — військовий інженер, начальник служби військової частини А-2601;  — виконроб	за архітектуру житлового комплексу по Бехтерєвському провулку, 14 в місті Києві
2001	, , Ходан Михайло Михайлович — архітектори;  — художник;  — інженер з благоустрою; Вишиванюк Михайло Васильович — голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації;  — Коломийський міський голова;  — бригадир комплексної бригади малярів	за відбудову, реставрацію та комплексний благоустрій міста Коломиї Івано-Франківської області
	(посмертно), , Шкодовський Юрій Михайлович — архітектори;  — інженер-конструктор; ,  — інженери-будівельники; Тацій Василь Якович — ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого; Сташис Володимир Володимирович — перший проректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого	за архітектуру комплексу будівель Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в місті Харкові
	, , Шпара Ігор Петрович — архітектори;  — інженер-конструктор; Сорокін Олександр Миколайович — голова правління відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»	за архітектуру будинку Державного експортно-імпортного банку України на вулиці Антоновича, 127 у місті Києві
	Коломієць Володимир Євпатійович — архітектор, керівник авторського колективу;  — інженер-конструктор;  — заступник директора підприємства «Житлобуд»	за архітектуру житлового будинку на вулиці Кудрявській, 13-19 у місті Києві
	— архітектор;  — власник садиби	за архітектурно-планувальне рішення та благоустрій позаміської садиби біля міста Конотопа Сумської області
2002	, , Прибєга Леонід Володимирович, , , ,  — архітектори;  — мистецтвознавець	за проектування і будівництво Державного музею народної архітектури та побуту України в місті Києві
	Мойсеєнко Зоя Василівна, Чепелик Віктор Васильович (посмертно) — архітектори; Тимофієнко Володимир Іванович — мистецтвознавець	за фундаментальні дослідження в галузі історії архітектури України XVIII — початку XX століть
	Марченко Віктор Степанович — архітектор;  — інженер-конструктор	за архітектуру житлового комплексу на 29 квартир на вулиці Повстанській у місті Львові
	, , Микуляк Олександр Васильович,  — архітектори;  — перший заступник Івано-Франківського міського голови;  — виконавець робіт	за регенерацію центральної історичної частини міста Івано-Франківська
	— архітектор; ,  — інженери-конструктори;  — начальник спеціального будівельного управління № 1; Суркіс Ігор Рахмільович — перший віце-президент футбольного клубу «Динамо-Київ»	за архітектуру комплексу навчально-спортивної бази «Футбольного клубу „Динамо“ Київ» на Столичному шосе, 45 у місті Києві
2003	Лукін Артур Львович — архітектор, керівник авторського колективу; , ,  — архітектори; Лук'янченко Олександр Олексійович — інженер-будівельник, Донецький міський голова; Ляшенко Микола Семенович, ,  — інженери-будівельники	за комплексну реконструкцію вулиці Артема в місті Донецьку
	Білоконь Юрій Миколайович,  — архітектори; Присяжнюк Василь Федорович — архітектор, заступник голови Державного комітету України з будівництва та архітектури; , ,  — географи;  — інженер	за розроблення Генеральної схеми планування території України
	, Ісак Валентин Михайлович, ,  — архітектори;  — інженер-будівельник;  — інженер;  — інженер-будівельник, голова Оболонської районної державної адміністрації міста Києва	за реалізацію комплексної програми гуманізації містобудівного середовища житлового району Оболонь в місті Києві
	— архітектор, керівник авторського колективу; , ,  — архітектори	за архітектуру житлового будинку з виставковим залом на Жовтневій площі в місті Дніпропетровську
	— інженер, керівник авторського колективу; Бабушкін Сергій В'ячеславович, , Граужис Олег Олександрович,  — архітектори; Кірпа Георгій Миколайович — інженер, міністр транспорту України, генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України; Поляченко Володимир Аврумович — інженер-будівельник, президент холдингової компанії «Київміськбуд»;  — інженер	за реконструкцію комплексу станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці
2004	— архітектор, керівник авторського колективу; ,  — архітектори;  — економіст-географ; ,  — інженери-будівельники;  — інженер; Омельченко Олександр Олександрович — інженер-будівельник	за розроблення Генерального плану міста Києва на період до 2020 року
	,  — архітектори; , , ,  — інженери-будівельники; Остапчук Віктор Миколайович — інженер шляхів сполучення, начальник Південної залізниці;  — інженер шляхів сполучення, головний інженер Південної залізниці	за комплексну регенерацію історико-архітектурного середовища та ансамблів вокзальних комплексів у місті Харкові та Харківській області
	, ,  — архітектори; Сліпченко Наталія Іванівна — мистецтвознавець; ,  — інженери-будівельники; Орленко Микола Іванович — інженер-будівельник, президент — генеральний директор корпорації «Укрреставрація»	за відтворення Успенського собору Києво-Печерської Лаври
	Биков Володимир Борисович,  — архітектори; , (посмертно),  — інженери-будівельники; Щербань Володимир Петрович — економіст, голова Сумської обласної державної адміністрації	за архітектуру стадіону «Ювілейний» в місті Сумах
	, , , ,  — архітектори;  — інженер-будівельник	valign="top" | за архітектуру загальноосвітніх шкіл з польською мовою навчання у місті Мостисьці та у селі Стрілецькому Мостиського району Львівської області
2005	Хорхот Георгій Олександрович — архітектор, керівник авторського колективу; , ,  — архітектори;  — інженер-будівельник	за архітектуру житлового будинку у місті Києві на вулиці Воровського, 36
	Водоп'ян Анатолій Іванович, , Нетриб'як Михайло Миколайович, Чепіль Данило Васильович — архітектори; ,  — інженери-будівельники; Семенюк Василь Петрович — єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської єпархії Української греко-католицької церкви	за архітектуру Духовного центру Зарваницької Матері Божої в селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області
	, ,  — архітектори; , ,  — інженери; Косенко Іван Семенович — директор Національного дендропарку «Софіївка» Національної академії наук України; Бодров Юрій Іванович — Уманський міський голова	за розвиток, реставрацію та удосконалення інфраструктури Національного дендрологічного парку «Софіївка» в місті Умані Черкаської області
	Базюк Олександр Федорович, ,  — архітектори;  — художник-дизайнер;  — інженер-будівельник; Козявкін Володимир Ілліч — генеральний директор Міжнародної клініки відновного лікування; ,  — заступники генерального директора Міжнародної клініки відновного лікування	за архітектуру Міжнародної клініки відновного лікування на вулиці Помірецькій, 37 в місті Трускавці Львівської області
	— архітектор, керівник авторського колективу; , (посмертно),  — архітектори; ,  — інженери-будівельники; Єпіфанов Анатолій Олександрович — ректор Української академії банківської справи; Стельмах Володимир Семенович — Голова Національного банку України	за архітектуру комплексу будівель Української академії банківської справи в місті Сумах
2006	— архітектор, керівник авторського колективу; (посмертно) — архітектор;  — інженер-будівельник; Константинов Володимир Андрійович — президент товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД»	за архітектуру навчально-виховного комплексу «Українська школа-гімназія» в місті Сімферополі
	, Єрофалов Борис Леонідович, , Олійник Олена Павлівна, , , Чижевський Олександр Павлович — архітектори	за аналіз та узагальнення практичних та теоретичних аспектів розвитку архітектури в професійній архітектурній пресі України (1995—2005 роки)
	, , ,  — архітектори;  — художник; Пасічник Ігор Демидович — ректор Національного університету «Острозька академія»	за реалізацію етапу відродження Національного університету «Острозька академія» в місті Острозі Рівненської області
	Рибенчук Микола Миколайович, , Швець Володимир Ярославович — архітектори;  — інженер-будівельник	за реставрацію Святоуспенської Унівської лаври в селі Унів Львівської області
	Серьогін Юрій Іванович — архітектор, керівник авторського колективу; Дощенко Анатолій Олександрович, ,  — архітектори; Лебедич Ігор Миколайович — інженер-будівельник;  — директор відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод»	за архітектуру фізкультурно-спортивного комплексу Одеського припортового заводу в місті Южному Одеської області
2007	Тимофієнко Володимир Іванович — мистецтвознавець, керівник авторського колективу; Вечерський Віктор Васильович, Годованюк Олена Марківна, Кілессо Сергій Костянтинович, Крижицький Сергій Дмитрович, Мойсеєнко Зоя Василівна, Трегубова Тетяна Олександрівна — архітектори; Штолько Валентин Григорович — архітектор-художник	за фундаментальне видання «Історія Української архітектури»
	Бабич Юрій Іванович,  — архітектори;  — інженер-будівельник;  — генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «АПК „Сквира“»	за архітектуру храмового комплексу з ландшафтним парком у с. Буках Сквирського району Київської області
	— архітектор, керівник авторського колективу; ,  — архітектори; Прокуратов Юрій Олександрович — інженер-будівельник;  — президент товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива Інвестмент»	за архітектуру житлового комплексу «Башти» у містобудівному ансамблі «Крутогорний» у м. Дніпропетровську
	Могитич Іван Романович (посмертно), , , ,  — архітектори; Бліхарський Зіновій Ярославович,  — інженери-будівельники	за реставрацію та пристосування пам'ятки архітектури XIV—XVIII століть житлового будинку № 2 на площі Ринок у м. Львові
	, , ,  — архітектори; Хірний Костянтин Васильович — інженер;  — інженер-будівельник; Прищепа Іван Кузьмич — проректор Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого	за архітектуру культурно-просвітнього центру Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого з актовим залом на 1300 місць в м. Харкові по вул. Пушкінській, 88
2008	Вадатурський Олексій Опанасович — керівник авторського колективу, генеральний директор сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН», ,  — архітектори, , ,  — інженери-будівельники,  — майстер зеленого господарства,  — інженер-технолог	за архітектуру перевантажувального терміналу сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» у місті Миколаєві
	— архітекторові, керівникові авторського колективу, ,  — архітектори,  — інженер-будівельник,  — історик-мистецтвознавець, віце-президент товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація «Ютміс»	за архітектуру готельного комплексу «Парк Готель» у місті Дніпропетровську
	, , ,  — архітектори,  — ландшафтний архітектор	за реконструкцію набережної в місті Дніпропетровську
	— архітектор, керівник авторського колективу, , , ,  — архітектори, ,  — інженери-будівельники, Прах Богдан Павлович  — почесний ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа	за архітектуру Львівської Духовної Семінарії Святого Духа
	, , ,  — архітектори, ,  — інженери-будівельники;  — голова наглядової ради багатопрофільного підприємства «Солідарність»	за архітектуру центру сімейного дозвілля «Дивосвіт» у місті Києві
2009	— архітектор, керівник авторського колективу; Гусаков Володимир Миколайович, ,  — архітектори; , , ,  — інженери-будівельники	за архітектуру офісно-торгового комплексу на вулиці Іллінській, 8 у місті Києві
	— архітектор	за ілюстрований словник-довідник «Українська сакральна дерев'яна архітектура»
	Бєліков Юрій Володимирович, Ісакова Наталія Володимирівна,  — архітектори;  — інженер-будівельник	за архітектуру житлового комплексу «Білий парус» у місті Одесі
	, ,  — архітектори;  — інженер-будівельник	за архітектуру торговельного центру з адміністративним будинком на вулиці Артема, 130 у місті Донецьку
	— керівник творчого колективу, генерального директора презентаційно-виставкового центру «Радмир Експохол»; , , ,  — архітектори; ,  — інженери-будівельники;  — інженер	за архітектуру презентаційно-виставкового центру «Радмир Експохол» у місті Харкові
2010	— архітектор;  — інженер-будівельник	за архітектуру комплексу багатофункціонального призначення «Мост-Сіті центр» у місті Дніпропетровську
	, , , ,  — архітектори;  — інженер-будівельник	за реконструкцію та благоустрій набережної та Пушкінського бульвару в місті Ялті
	, (посмертно),  — архітектори; Журавський Георгій Іванович,  — художники; , ,  — інженери-будівельники	за відтворення Одеського кафедрального Спасо-Преображенського собору
	,  — архітектори; , ,  — інженери-будівельники;  — юрист, голова апеляційного суду міста Києва	за архітектуру комплексу споруд апеляційного суду міста Києва
	,  — архітектори;  — інженер-будівельник	за архітектуру санаторно-готельного комплексу «Ріксос-Прикарпаття» в місті Трускавці Львівської області
2011	Жук Радослав Семенович — архітектор, керівник авторського колективу (Канада); Підлісний Зіновій Васильович (посмертно) — архітектор; Владика Святослав Романович — художник сакрального мистецтва;  — парох, митрофорний протоієрей	за архітектуру храму Різдва Пресвятої Богородиці в місті Львові
	, , , Кублицька Катерина Євгенівна,  — архітектори; , ,  — інженери-будівельники	за реконструкцію спортивного комплексу «Металіст» у місті Харкові
2012	Дубина Віталій Іванович, Крупа Петро Іванович,  — архітектори;  — економіст-географ;  — інженер	за коригування генерального плану міста Львова
	, ,  — архітектори; ,  — інженери-будівельники; ,  — інженери	за архітектуру виробничого корпусу компанії «КОНТІ» в місті Донецьку
	— архітектор, керівник авторського колективу;  — архітектор;  — художник-конструктор; ,  — інженери-будівельники	за реконструкцію та реставрацію готелю «Красная-Бристоль» по вул. Пушкінська, 15 в місті Одесі
2013	Віммер Альберт (Республіка Австрія), , Следзь Володимир Вікторович, ,  — архітектори; , ,  — інженери-будівельники	за створення комплексу стадіону на вул. Стрийській — Кільцевій дорозі у місті Львові
	(посмертно),  — архітектори; Биков Ернест Миколайович (посмертно), , ,  — інженери-будівельники	за реконструкцію та реставрацію будівлі Одеського національного академічного театру опери та балету

Примітки

1. Постанова Центрального комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР від 9 березня 1971 року «Про присудження Державних премій Української РСР імені Т. Г. Шевченка» // Вечірній Київ. — 1971. — № 57 (8142). — С. 1.
2. Постанова Центрального комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР від 12 квітня 1988 року № 97 «Про заснування Державних премій Української РСР по архітектурі».
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року № 394 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1991 року».
4. Указ Президента України від 31 жовтня 1996 року № 1017/96 «Питання Комітету із Державної премії України в галузі архітектури».
5. Закон «Про державні нагороди України»….
6. Указ Президента України від 2 листопада 2004 року № 1335/2004 «Про нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури». [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
7. Хто є хто в будівництві та архітектурі….
8. Указ Президента України від 28 грудня 1992 року № 637/92 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1992 року».
9. Указ Президента України від 31 грудня 1993 року № 616/93 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1993 року».
10. Указ Президента України від 27 грудня 1994 року № 808/94 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1994 року».
11. Указ Президента України від 20 грудня 1995 року № 1169/95 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1995 року».
12. Указ Президента України від 20 червня 1996 року № 452/96 «Про присудження Державних премій України по архітектурі 1996 року».
13. Указ Президента України від 17 червня 1997 року № 546/97 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 1997 року». [ 9 листопада 2018 у Wayback Machine.]
14. Указ Президента України від 25 червня 1998 року № 686/98 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 1998 року».
15. Указ Президента України від 19 червня 1999 року № 674/99 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 1999 року».
16. Указ Президента України від 12 червня 2000 року № 780/2000 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2000 року».
17. Основи теорії містобудування / І. О. Фомін; Ін-т змісту і методів навчання, Київ. держ. техн. ун-т буд-ва і архіт. — К.: Наукова думка, 1997. — 191 с. — .
18. Указ Президента України від 11 червня 2001 року № 424/2001 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2001 року».
19. Указ Президента України від 15 червня 2002 року № 556/2002 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2002 року».
20. Указ Президента України від 25 червня 2003 року № 548/2003 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2003 року».
21. Указ Президента України від 23 червня 2004 року № 673/2004 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2004 року».
22. Указ Президента України від 26 липня 2005 року № 1133/2005 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2005 року». [Архівовано 5 серпня 2012 у Archive.is]
23. Указ Президента України від 27 червня 2006 року № 583/2006 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2006 року».
24. Указ Президента України від 27 червня 2007 року № 573/2007 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2007 року».
25. Історія української архітектури / Ю. С. Асєєв та ін.; ред. В. І. Тимофієнко; Українська академія архітектури. — К.: Техніка, 2003. — 472 с.: іл. — .
26. Указ Президента України від 18 червня 2008 року № 569/2008 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2008 року».
27. Указ Президента України від 18 червня 2009 року № 457/2009 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2009 року».
28. Українська сакральна дерев'яна архітектура: ілюстрований словник-довідник / Я. М. Тарас; НАН України, Інститут народознавства. — Л.: ІН НАН України, 2006. — 584 с.: іл. — .
29. Указ Президента України від 30 червня 2010 року № 743/2010 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2010 року».
30. Указ Президента України від 29 листопада 2011 року № 1079/2011 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2011 року».
31. Указ Президента України від 27 червня 2012 року № 428/2012 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2012 року».
32. Указ Президента України від 18 жовтня 2013 року № 564/2013 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2013 року».

Джерела

• Т. І. Катаргіна. Державні премії України [ 16 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 365. — .
• В. В. Вечерський. Державні премії України [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Закон України «Про державні нагороди України». [ 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Указ Президента України від 31 жовтня 1996 року № 1017/96 «Питання Комітету із Державної премії України в галузі архітектури»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 1997 року № 77 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Кабінету Міністрів України з питань Державної премії України в галузі архітектури»
• Указ Президента України від 2 листопада 2004 року № 1335/2004 «Про нагрудний знак до Державної премії України в галузі архітектури»
• Лауреати Державної премії України в галузі архітектури з 1988 по 2010 рік [ 19 травня 2015 у Wayback Machine.] // Хто є хто в будівництві та архітектурі — 2010. [Архівовано з першоджерела 18 травня 2015.]
• Нагородна система України