Олег Олександрович Гра́ужис (нар. 16 вересня 1944, Київ — пом. 28 січня 2018, Київ) — український архітектор, реставратор. Член Спілки архітекторів України з 1977 року, член-кореспондент Академії будівництва України, дійсний член Академії архітектури України, дійсний член ICOMOS.
Олег Олександрович Граужис | |
---|---|
Народження | 16 вересня 1944 |
Смерть | 28 січня 2018 (73 роки) |
Країна (підданство) | СРСР Україна |
Навчання | Київський національний університет будівництва і архітектури |
Діяльність | архітектор |
Членство | Національна спілка архітекторів України |
Нагороди |
Біографія
Народився 16 вересня 1944 року в Києві в сім'ї архітекторів. Закінчив художню школу при Академії архітектури, 1971 року закінчив архітектурне відділення Київського інженерно-будівельного інституту (викладач О. Хорхот).
Від 1980 року — керівник комплексної архітурно-рестравраційної майстерні; від 2002 року — головний архітектор Інституту «УкрНДІпроектреставрація».
Роботи
Серед реставрованих пам'яток архітектури:
- Свято-Преображенський собор (Біла Церква, 1972);
- Літературно-меморіальний будинок-музей А. Чехова в Ялті (АР Крим, 1975);
- комплекс Святогірського монастиря в селі Зимному Володимирського району Волинської області (1975—1985);
- резиденція православного митрополита Буковини в Чернівцях (1985—1989);
- комплекс резиденції російського імператора Миколи ІІ в Лівадії (АР Крим, 1987—1990);
- Миколаївський костел у Києві (нині Національний будинок органної і камерної музики України, 1991—1995);
- відтворення Успенського собору Києво-Печерської лаври (1991—2002);
- залізничний вокзал у Києві (2003);
- Одеський національний академічний театр опери та балету (2006).
Галерея | |||||||||||
Свято-Преображенський собор | Будинок-музей Чехова | Зимненський монастир | Резиденція митрополитів | Лівадійський палац | Миколаївський костел | Одеська опера |
Відзнаки
- Державна премія України в галузі архітектури (за 2003 рік; за реконструкцію комплексу станції Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці);
- Народний архітектор України (з 2005 року; за вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток столиці України — міста Києва, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм.).
За реставраційну діяльність:
- Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997);
- Орден Української православної церкви «Різдво Христове»;
- Орден Святого Архистратига Божого Михаїла.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- Указ Президента України від 25 червня 2003 року № 548/2003 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2003 року».
- . Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
Література
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 835. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleg Oleksandrovich Gra uzhis nar 16 veresnya 1944 Kiyiv pom 28 sichnya 2018 Kiyiv ukrayinskij arhitektor restavrator Chlen Spilki arhitektoriv Ukrayini z 1977 roku chlen korespondent Akademiyi budivnictva Ukrayini dijsnij chlen Akademiyi arhitekturi Ukrayini dijsnij chlen ICOMOS Oleg Oleksandrovich GrauzhisNarodzhennya16 veresnya 1944 1944 09 16 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRSmert28 sichnya 2018 2018 01 28 73 roki Kiyiv UkrayinaKrayina piddanstvo SRSR UkrayinaNavchannyaKiyivskij nacionalnij universitet budivnictva i arhitekturiDiyalnistarhitektorChlenstvoNacionalna spilka arhitektoriv UkrayiniNagorodiBiografiyaNarodivsya 16 veresnya 1944 roku v Kiyevi v sim yi arhitektoriv Zakinchiv hudozhnyu shkolu pri Akademiyi arhitekturi 1971 roku zakinchiv arhitekturne viddilennya Kiyivskogo inzhenerno budivelnogo institutu vikladach O Horhot Vid 1980 roku kerivnik kompleksnoyi arhiturno restravracijnoyi majsterni vid 2002 roku golovnij arhitektor Institutu UkrNDIproektrestavraciya Pomer v Kiyevi 28 sichnya 2018 roku RobotiSered restavrovanih pam yatok arhitekturi Svyato Preobrazhenskij sobor Bila Cerkva 1972 Literaturno memorialnij budinok muzej A Chehova v Yalti AR Krim 1975 kompleks Svyatogirskogo monastirya v seli Zimnomu Volodimirskogo rajonu Volinskoyi oblasti 1975 1985 rezidenciya pravoslavnogo mitropolita Bukovini v Chernivcyah 1985 1989 kompleks rezidenciyi rosijskogo imperatora Mikoli II v Livadiyi AR Krim 1987 1990 Mikolayivskij kostel u Kiyevi nini Nacionalnij budinok organnoyi i kamernoyi muziki Ukrayini 1991 1995 vidtvorennya Uspenskogo soboru Kiyevo Pecherskoyi lavri 1991 2002 zaliznichnij vokzal u Kiyevi 2003 Odeskij nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu 2006 GalereyaSvyato Preobrazhenskij sobor Budinok muzej Chehova Zimnenskij monastir Rezidenciya mitropolitiv Livadijskij palac Mikolayivskij kostel Odeska operaVidznakiDerzhavna premiya Ukrayini v galuzi arhitekturi za 2003 rik za rekonstrukciyu kompleksu stanciyi Kiyiv Pasazhirskij Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Narodnij arhitektor Ukrayini z 2005 roku za vagomij osobistij vnesok u socialno ekonomichnij rozvitok stolici Ukrayini mista Kiyeva bagatorichnu sumlinnu pracyu visokij profesionalizm Za restavracijnu diyalnist Orden Za zaslugi 3 go stupenya 1997 Orden Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Rizdvo Hristove Orden Svyatogo Arhistratiga Bozhogo Mihayila Primitki Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 1 bereznya 2020 Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 1 bereznya 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 25 chervnya 2003 roku 548 2003 Pro prisudzhennya Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi arhitekturi 2003 roku Arhiv originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 1 bereznya 2020 LiteraturaMitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 835 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022