Стріле́цьке (до 1947 року Стрільчиська, пол. Strzelczyska) — село в Україні, в Яворівському районі Львівської області. Розташоване на річці Січній, за 6 км від райцентру та залізничної станції Мостиська. Населення — 438 особа. Орган місцевого самоврядування — Мостиська міська рада.
село Стрілецьке | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Яворівський район |
Громада | Мостиська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46140030530086325 |
Основні дані | |
Засноване | 1396 |
Населення | 438 |
Площа | 0,808 км² |
Густота населення | 595,3 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81390 |
Телефонний код | +380 3234 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°45′19″ пн. ш. 23°11′45″ сх. д. / 49.75528° пн. ш. 23.19583° сх. д.Координати: 49°45′19″ пн. ш. 23°11′45″ сх. д. / 49.75528° пн. ш. 23.19583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 231 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81371, Львівська обл., Мостиський р-н, с. Липники |
Карта | |
Стрілецьке | |
Стрілецьке | |
Мапа | |
Історія
Після захоплення Червоної Русі (Червенські міста) Польщею (певно в 1359 р.) цей гірський регіон був заселений римо-католицькими поселенцями в колонізації за німецьким правом. Кажуть, що ще у 1375 році тут був один із близько 20 римо-католицьких костелів [en], єдиний сільський на схід від сьогоднішнього польсько-українського кордону. Однак у документах вперше згадується в 1396 році. У 1404 р. виникло місто Мостиська як міський центр римо-католицького населення в таких місцях, як Стрілецьке, Пнікут, Крисовичі, Крукеничі, Мистичі, Мишлятичі та інших.
Політично село спочатку належало до Перемишльської землі Руського воєводства Речі Посполитої. У XV столітті з'явилося багато особових імен мешканців села, в тому числі німецького походження.
Під час (першого поділу Польщі) в 1772 році село увійшло до складу нового Королівства Галичини і Володимирії імперії Габсбургів (з 1804 року). На етнографічній карті Австрійської монархії Карла фон Черніга-Чернґаузена з 1855 року це місце було на польському мовному острові на південь від Мостисьок.
У 1900 р. волость Стрілецька в Мостиському повіті мала 180 будинків з 1144 мешканцями, з яких усі були польськомовними, 1107 римо-католиками, 29 греко-католиками, 8 юдейського віросповідання.
Після розпаду Австро-Угорщини наприкінці Першої світової війни село спочатку увійшло до складу ЗУНР, а після польсько-української війни під час Перших визвольних змагань громада в 1919 році опинилася у складі Польщі. У 1921 році в ньому було 168 будинків з 1123 мешканцями (596 жінок і 527 чоловіків), всі задекларували польську національність, 1104 римо-католики, 10 юдейського віросповідання, 9 греко-католики. Крім того, у садибі Стрілецького (фільварок) було 35 мешканців (19 жінок і 16 чоловіків), у ній було 4 житлових будинки. 28 осіб задекларували польську національність, 7 – українську. 18 осіб задекларували приналежність до римо-католицького віросповідання, 17 – до греко-католицького віросповідання.
Після української поразки й до 1939 року село входило до складу Другої польської республіки. Від 1939 року з початком Другої світової війни після Радянської анексії включено до складу УРСР, від 1941 року, після завоювання Вермахтом входило до складу Генеральної губернії Німеччини. Після Другої світової війни, залишилося у складі УРСР. За підсумками Другої світової війни польське населення села не було депортоване в рамках «обміну населенням» СРСР та Польщі.
Після відновлення незалежності України в 1991 році входить до її складу.
З 1990 по 1994 рік збудовано новий римо-католицький парафіяльний костел. Парафія також включає римо-католиків у селах Липники, Раденичі та Чижевичі.
У 2003 році «Польська громада» відкрила нову польську школу. Завдяки новому костелу та школі Стрілецьке вважається важливим центром для польського населення навколо Мостиськ, яке, за оцінками, становить 5000-6000 осіб.
Населення
Станом на 1959 рік населення становило 520 осіб.
За даними перепису 2001 року населення села — 481 особа, з них 97,71 % зазначили рідною польську мову, а 2,29 % — українську.
Інфраструктура
За радянських часів у селі розташовувався другий відділок радгоспу «Крукеницький», що спеціалізувався в молочно-тваринницькому напрямі. Відділок мав 1900 га землі.
Також у селі є початкова школа, бібліотека, клуб. Споруджено 30 нових будинків.
Див. також
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
- https://archive.lvivoblrada.gov.ua/UserFiles/Image/docs/proekt/папка/Паспорти/Паспорт%20Мостиська%20(3).doc
- Heronim E. Wyczawski (1976). Problem początków diecezji przemyskiej (PDF) (пол.). с. 138.
- [de] (1934). Deutsche Aufbaukräfte in der Entwicklung Polens. Gunther Wolf. Plauen im Vogtland. с. 581.
- Етнографічна карта Австрійської монархії Карл Фрайхер фон Черніґ (1855)
- Ludwig Patryn, ред. (1907). . Wien. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 18 квітня 2023.
- Główny Urząd Statystyczny (1924). Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. Tom XIII. Województwo lwowskie (пол.). Warszawa.
- Parafia Strilec'ke Strzelczyska, Lipniki, Radenice, Czyżowice
- Grzegorz Rąkowski (2007). Przewodnik po Ukrainie Zachodniej. Część III. Ziemia Lwowska (пол.). Pruszków: Oficyna Wydawnicza „Rewasz“. с. 489, 492. ISBN .
- Polska wieś na Ukrainie [ 2021-07-11 у Wayback Machine.] [Польське село в Україні], 2019 (polnisch)
- Tadeusz A. Olszański: Kresy Zachodnie, Miejsce Galicji Wschodniej i Wołynia w państwie ukraińskim, 2013, Centre for Eastern Studies S. 80 (polnisch),
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 серпня 2017.
Посилання
- Погода в селі Стрілецьке [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Стрілецьке, Мостиський район, Львівська область // Історія міст і сіл Української РСР
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strile cke do 1947 roku Strilchiska pol Strzelczyska selo v Ukrayini v Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Roztashovane na richci Sichnij za 6 km vid rajcentru ta zaliznichnoyi stanciyi Mostiska Naselennya 438 osoba Organ miscevogo samovryaduvannya Mostiska miska rada selo StrileckeKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Yavorivskij rajonGromada Mostiska miska gromadaKod KATOTTG UA46140030530086325Osnovni daniZasnovane 1396Naselennya 438Plosha 0 808 km Gustota naselennya 595 3 osib km Poshtovij indeks 81390Telefonnij kod 380 3234Geografichni daniGeografichni koordinati 49 45 19 pn sh 23 11 45 sh d 49 75528 pn sh 23 19583 sh d 49 75528 23 19583 Koordinati 49 45 19 pn sh 23 11 45 sh d 49 75528 pn sh 23 19583 sh d 49 75528 23 19583Serednya visota nad rivnem morya 231 mMisceva vladaAdresa radi 81371 Lvivska obl Mostiskij r n s LipnikiKartaStrileckeStrileckeMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Strilecke IstoriyaPislya zahoplennya Chervonoyi Rusi Chervenski mista Polsheyu pevno v 1359 r cej girskij region buv zaselenij rimo katolickimi poselencyami v kolonizaciyi za nimeckim pravom Kazhut sho she u 1375 roci tut buv odin iz blizko 20 rimo katolickih kosteliv en yedinij silskij na shid vid sogodnishnogo polsko ukrayinskogo kordonu Odnak u dokumentah vpershe zgaduyetsya v 1396 roci U 1404 r viniklo misto Mostiska yak miskij centr rimo katolickogo naselennya v takih miscyah yak Strilecke Pnikut Krisovichi Krukenichi Mistichi Mishlyatichi ta inshih Politichno selo spochatku nalezhalo do Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi U XV stolitti z yavilosya bagato osobovih imen meshkanciv sela v tomu chisli nimeckogo pohodzhennya Pid chas pershogo podilu Polshi v 1772 roci selo uvijshlo do skladu novogo Korolivstva Galichini i Volodimiriyi imperiyi Gabsburgiv z 1804 roku Na etnografichnij karti Avstrijskoyi monarhiyi Karla fon Cherniga Cherngauzena z 1855 roku ce misce bulo na polskomu movnomu ostrovi na pivden vid Mostisok U 1900 r volost Strilecka v Mostiskomu poviti mala 180 budinkiv z 1144 meshkancyami z yakih usi buli polskomovnimi 1107 rimo katolikami 29 greko katolikami 8 yudejskogo virospovidannya Pislya rozpadu Avstro Ugorshini naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni selo spochatku uvijshlo do skladu ZUNR a pislya polsko ukrayinskoyi vijni pid chas Pershih vizvolnih zmagan gromada v 1919 roci opinilasya u skladi Polshi U 1921 roci v nomu bulo 168 budinkiv z 1123 meshkancyami 596 zhinok i 527 cholovikiv vsi zadeklaruvali polsku nacionalnist 1104 rimo katoliki 10 yudejskogo virospovidannya 9 greko katoliki Krim togo u sadibi Strileckogo filvarok bulo 35 meshkanciv 19 zhinok i 16 cholovikiv u nij bulo 4 zhitlovih budinki 28 osib zadeklaruvali polsku nacionalnist 7 ukrayinsku 18 osib zadeklaruvali prinalezhnist do rimo katolickogo virospovidannya 17 do greko katolickogo virospovidannya Pislya ukrayinskoyi porazki j do 1939 roku selo vhodilo do skladu Drugoyi polskoyi respubliki Vid 1939 roku z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni pislya Radyanskoyi aneksiyi vklyucheno do skladu URSR vid 1941 roku pislya zavoyuvannya Vermahtom vhodilo do skladu Generalnoyi guberniyi Nimechchini Pislya Drugoyi svitovoyi vijni zalishilosya u skladi URSR Za pidsumkami Drugoyi svitovoyi vijni polske naselennya sela ne bulo deportovane v ramkah obminu naselennyam SRSR ta Polshi Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini v 1991 roci vhodit do yiyi skladu Z 1990 po 1994 rik zbudovano novij rimo katolickij parafiyalnij kostel Parafiya takozh vklyuchaye rimo katolikiv u selah Lipniki Radenichi ta Chizhevichi U 2003 roci Polska gromada vidkrila novu polsku shkolu Zavdyaki novomu kostelu ta shkoli Strilecke vvazhayetsya vazhlivim centrom dlya polskogo naselennya navkolo Mostisk yake za ocinkami stanovit 5000 6000 osib NaselennyaStanom na 1959 rik naselennya stanovilo 520 osib Za danimi perepisu 2001 roku naselennya sela 481 osoba z nih 97 71 zaznachili ridnoyu polsku movu a 2 29 ukrayinsku InfrastrukturaZa radyanskih chasiv u seli roztashovuvavsya drugij viddilok radgospu Krukenickij sho specializuvavsya v molochno tvarinnickomu napryami Viddilok mav 1900 ga zemli Takozh u seli ye pochatkova shkola biblioteka klub Sporudzheno 30 novih budinkiv Div takozhMostiskij dekanatPrimitkiPoshtovi indeksi ta viddilennya poshtovogo zv yazku Ukrayini https archive lvivoblrada gov ua UserFiles Image docs proekt papka Pasporti Pasport 20Mostiska 20 3 doc Heronim E Wyczawski 1976 Problem poczatkow diecezji przemyskiej PDF pol s 138 de 1934 Deutsche Aufbaukrafte in der Entwicklung Polens Gunther Wolf Plauen im Vogtland s 581 Etnografichna karta Avstrijskoyi monarhiyi Karl Frajher fon Chernig 1855 Ludwig Patryn red 1907 Wien Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 18 kvitnya 2023 Glowny Urzad Statystyczny 1924 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Tom XIII Wojewodztwo lwowskie pol Warszawa Parafia Strilec ke Strzelczyska Lipniki Radenice Czyzowice Grzegorz Rakowski 2007 Przewodnik po Ukrainie Zachodniej Czesc III Ziemia Lwowska pol Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz s 489 492 ISBN 978 83 89188 66 3 Polska wies na Ukrainie 2021 07 11 u Wayback Machine Polske selo v Ukrayini 2019 polnisch Tadeusz A Olszanski Kresy Zachodnie Miejsce Galicji Wschodniej i Wolynia w panstwie ukrainskim 2013 Centre for Eastern Studies S 80 polnisch ISBN 978 83 62936 25 0 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 serpnya 2017 PosilannyaPogoda v seli Strilecke 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Strilecke Mostiskij rajon Lvivska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSRCe nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi