Круке́ничі — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Розташоване на річці Січній, за 13 км від районного центру. Населення становить 994 особи. Орган місцевого самоврядування — Мостиська міська рада. Згідно з переписом населення 2001 року, в селі проживало 98 % українців і 1,4 % поляків.
село Крукеничі | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Львівська область | ||
Район | Яворівський район | ||
Громада | Мостиська міська громада | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1366 | ||
Перша згадка | 8 травня 1352 | ||
Населення | 994 | ||
Площа | 3,603 км² | ||
Густота населення | 275,88 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 81364 | ||
Телефонний код | +380 3234 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°41′07″ пн. ш. 23°09′14″ сх. д. / 49.68528° пн. ш. 23.15389° сх. д.Координати: 49°41′07″ пн. ш. 23°09′14″ сх. д. / 49.68528° пн. ш. 23.15389° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 251 м | ||
Водойми | р. Січня | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 81300, Львівська обл., Яворівський р-н, м.Мостиська | ||
Карта | |||
Крукеничі | |||
Крукеничі | |||
Мапа | |||
Крукеничі у Вікісховищі |
Історія
Перша згадка про Крукеничі є у грамоті Оти Пілецького від 8 травня 1352 р. як про село Перемишльської волості. За княжих часів село належало знатним українським боярам з роду Дрогойовських, до володінь яких також входили села Боляновичі, Тамановичі та Золотковичі. Зважаючи на значний економічний розвиток села, у 1404 році польські королі надали Крукеничам магдебурзьке право і статус містечка. Починається процес заселення поселенцями з навколишніх сіл, із Західної Польщі. Приблизно в цей період в Крукеничах з'являються євреї, які займалися торгівлею та посередництвом у збуті хліборобських та ремісничих виробів.
Крукеничі були заселені українцями, поляками та євреями (які навчили крукеничан шити взуття). Шевське ремесло було настільки розвинуте, що складало наприкінці XVIII ст. основу економічного розвитку Крукенич. Це позначилося і на тому, що в містечку відбувалися ярмарки двічі на рік, раз на тиждень — торги. Крукеницькі шевці їздили зі своїми виробами на ярмарки в Самбір, Рудки, Судову Вишню, Мостиська.
Селяни Крукеничів та навколишніх сіл брали участь у визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
Близько 1822 року графиня Дрогойовська побудувала в Крукеничах палац у класичному стилі і містечко стало головною садибою графської династії. Дві пари колон при вході, а також балкони-лоджії надавали будівлі пишності та величності. За будинком на горбочку зеленів парк, закладений ще в XVIII ст. і збережений до наших днів (див. Парк XVIII ст.). Зелене шатро його творили дуби, клени, ясени та липи, були й екзотичні дерева: тюльпанове дерево, магнолія. Внизу були стави, де розводили рибу. Садиба була обгороджена навколо півтораметровим муром, яку охороняв сторож. Щоб сторож не міг заснути, на території садиби були розміщені годинники: один при вході в будинок, другий — біля ставків, а третій — в кінці парку. Щоб годинники працювали, їх потрібно було щогодини заводити, тому сторож змушений був весь час бути в русі. Вранці, якщо пан помітив, що якийсь годинник відстає, то сторожа карали.
«Нащадки графської династії жили розкішно, часто справляли бали, на які приїжджав військовий оркестр з Перемишля. Святкові столи вигинались від розмаїття вишуканих страв та напоїв. Таке легковажне життя призвело до того, що граф збанкрутів. І під час чергового бенкету, коли у вікнах палацу світилось безліч вогнів і одна за одною під'їжджали карети з гостями, на кам'яних сходах будинку з'явився сам господар — пан Дрогойовський. Постояв трохи, подумав. Навкруги все було наповнено якоюсь загадковістю і, здається, спокоєм. Ще раз поглянувши на палац, попрямував до конюшні. І враз чарівну гру оркестру перервав постріл. Так ганебно закінчив своє розгульне життя нащадок графської родини Дрогойовських…» — розповідала М. І. Михайлишин, жителька села, яка збирала матеріали про панський маєток.
Село дуже потерпіло від епідемії холери у 1870 році.
1880 року в Крукеничах була однокласна школа, пошта, дільниця поліції, гуральня, лісозавод, водяний млин. Зі «Словника географічного королівства польського….» довідуємося, що 1880 року у Крукеничах було 1326 осіб населення, у тому числі 69 осіб мешкало на фільварку. Пан володів 490 моргами ріллі, 136 — лук і городів, 68 — пасовище, 1549 — лісу. Селяни мали: ріллі — 778, лук і городів — 174, пасовищ — 241, лісу — 58 моргів.
Село сильно постраждало від великої пожежі у 1886 році.
1890 року в містечку засновано читальню «Просвіта», а згодом — спортивне товариство «Січ». У створенні українських товариств активну участь брали Іван Баран (кілька років був війтом), В.Милян, І.Федаш, І.Гусаковський, а в 20-30 рр. — Г.Баран, С.Цикало, С.Хоростіль, С.Біль, В.Раїник, В.Мандзяк, о. Мирон Черлюкевич.
Під час зустрічі з виборцями Крукенич у 1897 році жандарми хотіли заарештувати І.Франка, який балотувався до віденського парламенту. Але прихильники захистили свого кандидата. «…Прибув у Крукеничі. І тут не було йому спокою. На світанку,— згадує Р. Кундис,— жандарми почали шукати Франка у містечку. Але крукеничани виявились кмітливими та винахідливими і помістили свого кандидата на посла до австрійського сейму в пустий бджолиний вулик. Там він знаходився декілька годин. Жандарми крутилися біля вулика, але не могли догадатися, хто є в ньому. Потім переховувався у стодолі. Це був час, коли до неї звозили снопи із збіжжям». Наступного дня жандарми продовжували пошуки, так публіцист у Галичині, адвокат, у статті «3 моїх спогадів про Івана Франка» згадує: «Окремої уваги заслуговує Мостиський повіт з поважним числом чисто польських сіл, так званих латинників, тобто людей римо-католицького обряду з виключно українською розговірною мовою, з українськими звичаями і чисто українським побутом. Незважаючи на терор дідичів, ксьондзів і державної політичної адміністрації, велика більшість виборців із польських сіл голосувала явно за Франка, що й одержав велику перевагу голосів у Мостиському повіті. В Перемишльському повіті він одержав половину голосів, зате в бідному і темному Добромильському повіті — лише кілька чи кільканадцять, що в загальному висліді вирішило справу в не користь Франка. З пригнобленням і сумом Франкові виборці сприйняли вістку, що їхній кандидат зазнав поразки на виборах».
На поч. XX ст. власником маєтку в селі став В. Слотвінський.
1918 р. в Мостиськах був створений повітовий комітет ЗУНР, який очолив В. Возняк, директор школи з Острожця. В цьому комітеті були також учасники з Крукенич, але українцям не вдалося захопити урядові установи і взяти владу в свої руки. Тому повітовий комісаріат розмістився в Крукеничах. У 1918 р. в Крукеничах була військова Українська команда частини лінії фронту Гусаків — Мостиська — Судова Вишня.
У 1920 р., за часів польського панування, Крукеничі позбавлено статусу містечка. У 1921 р. власником панського маєтку стає доктор Станішевський, професор агрономічних наук Краківського університету.
У 1920-х рр. у селі активізувалася просвітянська діяльність. Протягом 1923—1924 рр. отець П. Чавс заснував у селі «Просвіту», а згодом і кредитну спілку. В 1929—1930 рр. споруджено будинок для громадських організацій, у якому також розмістилася кооперативна спілка «Єдність». Цей будинок після 1939 року тривалий час перебував у руках різних організацій, та за священника М. Головецького, 1999 року повернено церкві. Після ремонту і освячення в 20 серпня 2000 р. в ньому міститься релігійно-громадський центр молоді села.
У 1935 р. професор продав свій маєток князеві Любомірському, який відпродав його Рафалу Бонгарду.
У 1920—1944 рр. Крукеничі були в Мостиському повіті Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — у ґміні Пнікут. Станом на 01.01.1939 в селі проживало 1930 мешканців, з них 1040 українців-грекокатоликів, 590 українців-римокатоликів, 20 поляків і 280 євреїв. Село було захоплене 30 липня 1944 радянськими військами.
У 1940—1941 та 1944—1959 році село було центром Крукеницького району Дрогобицької області.
У колишньому палаці Дрогойовських протягом 1944—1958 рр. містилась тюрма НКВС, де були замордовані сотні українців. Згодом маєток виконував роль природничо-технічного технікуму, потім — ліцею.
Населення
Станом на 199 рік населення становило 1536 осіб.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1183 особи, з яких 564 чоловіки та 619 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 986 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,09 % |
польська | 1,41 % |
російська | 0,50 % |
Інфраструктура
За радянських часів місцевий колгосп ім. Ів. Франка мав 2900 га земельних угідь. Розвинуте птахівництво. Допоміжні підприємства — млин, пилорама і ремонтна майстерня. Є ветеринарна лікарня. Розміщені також ковбасний цех, пекарня.
В селі — середня школа, бібліотека, Будинок культури. На громадських засадах працює краєзнавчий музей. Для відпочинку школярів організовано колгоспний піонерський табір. На території села розташований сільськогосподарський технікум. Жителів обслуговують 2 кравецькі і шевська майстерня. За післявоєнні роки збудовано 130 житлових будинків.
Храми
Для мешканців центральної частини містечка слугувала невеличка церковця Преподобного Семеона Стовпника (або верхня). У 80-х рр. XVIII ст. граф Дрогойовський, ставши власником Крукенич, домагається об'єднання двох українських церковних громад. Вирішують із двох маленьких церков побудувати велику на місці, де стояла верхня. Згідно з актом, який складений 26 серпня 1803 р., будівлі та земля нижньої Церкви долучаються до верхньої. І церква дістає титул преподобного Семеона Стовпника, але пристольний празник святкує на Воздвиження Чесного Хреста (нижня церква). У сер. 1960-х рр. церква офіційно була зачинена, але місцеві мешканці нелегально проводили у ній Служби Божі. Це, звісно, не могло подобатися тодішньому голові сільради. Кажуть, з його наказу, у 1966 р. один з місцевих атеїстів підпалив церкву. Правда повністю вона не згоріла, пожежа знищила баню. Ремонт розпочали і провели у 1989 р. 2008 р. стіни будівлі покрили пластиком (сайдингом). З північної та південної сторін до вівтаря прибудовані ризниці. Дерев'яна дзвіниця відсутня.
- Римсько-католицька парафія була заснована в містечку ще в 1439 р. тодішніми власниками Миколаєм і Петром Рихтицькими. Відомо, що під час відвідин Крукеничів у 1636 р. Перемишльським єпископом[]Фридериком Алембеком дерев'яний костел був уже дуже старим і в поганому стані. Ще відомо, що в святині було три вівтарі. В одному з бічних вівтарів містився «образ» Марії Сніжної, який дехто вважав чудотворним. Через аварійний стан костелу в 1722 р. почалося будівництво нового дерев'яного храму. Новозведена святиня станом на 1728 р. мала 8 вівтарів, два з яких (Марія Сніжна і св. Антоній) були перенесені з храму-попередника. Це все вражало, напевно, але при такій кількості вівтарів храм був довгобудом: його не завершили й у 1743 р., на що звернув увагу Перемишльський єпископ Вацлав Сераковський. У жовтні 1752 р. чи 1753 р. костел нарешті було освячено під титулом святого Матвія єпископом-помічником Андрієм Прусським. Дзвіницю звели в 1753 р. 1801 р. — ремонт даху і спорудження нової костельної вежі, встановлення двох нових вівтарів (св. Варвари і св. Юди). 1897 рік — ґрунтовна реконструкція святині. Першу світову храм пережив практично без втрат — що дивно, адже в травні-червні 1915 р. тут точилися запеклі бої, у яких загинуло чимало німецьких вояків (вони поховані в полі між Крукеничами і селом Острожець). Нарешті, ще один ремонт — у 1933—1934 рр. Храм діяв до кінця 1940-х років, потім його чекала доля тисяч інших костелів: він став колгоспним зерносховищем. У 1987 році стару дерев'яну святиню розібрали — на опалення. Новий храм у Крукеничах звели в 1991—1994 рр, освятили 3 липня 1994 р.
Відомі люди
Народилися
- Баран Степан Іванович — адвокат-журналіст, український політичний, громадський діяч та публіцист, дійсний член НТШ, доктор права.
- — польська лікарка, учасниця антикомуністичного руху.
Пов'язані з Крукеничами
- Пеньонжек Ян — польський шляхтич, львівський чашник, який без вагомих причин хотів позбавити шляхетства русина Теодора гербу Сас, загинув тут, посічений шаблями Винницьких.
- Чавс Петро (26 січня 1883, с. Нова Кам'янка — 12 листопада 1977, Гемптонбург) — український священик, громадський діяч, професор церковно-слов'янської і української мови та української літератури в духовній семінарії святого Йосафата у Вашингтоні. З 1918 по 1944 — парох в Крукеничах Мостиського повіту, організатор просвітянського, господарського, кооперативного життя.
Галерея
- Крукеничі на старій мапі, позначене зірочкою (прибл. кінець ХІХ — початок ХХ ст)
- Колишній панський палац у Крукеничах
- Озеро Шиманське
Цікаві факти
- В околицях села збереглися реліктові відклади материкового зледеніння
- Цікаві свідчення про життя Крукенич часів довоєнної Польщі в інтерв'ю Степана Хорунжукевича 1931 р. н. [1]
- Про зимові свята у Крукеничах в 1930-х рр. , про активне суспільно-політичне і церковне життя у Крукеничах опис у даному посиланні [2] [ 8 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крукеничі |
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- Купчинський О. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст [ 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]. — С. 341—342.
- neo7777vitaha. . Життя -це рух... Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2017.
- Зілінський, Володимир (2006). В борні за Україну (українська) . Дрогобич: ВФ " Відродження". с. 222. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 51.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 6 червня 2010.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . www.castles.com.ua (англ.). Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- Балик Б. Іван Винницький, єпископ Перемиський, Самбірський і Сяніцький (1680—1700)[недоступне посилання з червня 2019]. — Рим : Видавництво ОО Василіян, 1978. — С. 17.
- Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очами допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.
Джерела
- Krukienice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 725. (пол.)
- Крукеничі, Мостиський район, Львівська область // Історія міст і сіл Української РСР
Посилання
- Погода в селі Крукеничі [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kruke nichi selo v Ukrayini u Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Roztashovane na richci Sichnij za 13 km vid rajonnogo centru Naselennya stanovit 994 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Mostiska miska rada Zgidno z perepisom naselennya 2001 roku v seli prozhivalo 98 ukrayinciv i 1 4 polyakiv selo KrukenichiGerbKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Yavorivskij rajonGromada Mostiska miska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1366Persha zgadka 8 travnya 1352Naselennya 994Plosha 3 603 km Gustota naselennya 275 88 osib km Poshtovij indeks 81364Telefonnij kod 380 3234Geografichni daniGeografichni koordinati 49 41 07 pn sh 23 09 14 sh d 49 68528 pn sh 23 15389 sh d 49 68528 23 15389 Koordinati 49 41 07 pn sh 23 09 14 sh d 49 68528 pn sh 23 15389 sh d 49 68528 23 15389Serednya visota nad rivnem morya 251 mVodojmi r SichnyaMisceva vladaAdresa radi 81300 Lvivska obl Yavorivskij r n m MostiskaKartaKrukenichiKrukenichiMapa Krukenichi u VikishovishiIstoriyaPersha zgadka pro Krukenichi ye u gramoti Oti Pileckogo vid 8 travnya 1352 r yak pro selo Peremishlskoyi volosti Za knyazhih chasiv selo nalezhalo znatnim ukrayinskim boyaram z rodu Drogojovskih do volodin yakih takozh vhodili sela Bolyanovichi Tamanovichi ta Zolotkovichi Zvazhayuchi na znachnij ekonomichnij rozvitok sela u 1404 roci polski koroli nadali Krukenicham magdeburzke pravo i status mistechka Pochinayetsya proces zaselennya poselencyami z navkolishnih sil iz Zahidnoyi Polshi Priblizno v cej period v Krukenichah z yavlyayutsya yevreyi yaki zajmalisya torgivleyu ta poserednictvom u zbuti hliborobskih ta remisnichih virobiv Krukenichi buli zaseleni ukrayincyami polyakami ta yevreyami yaki navchili krukenichan shiti vzuttya Shevske remeslo bulo nastilki rozvinute sho skladalo naprikinci XVIII st osnovu ekonomichnogo rozvitku Krukenich Ce poznachilosya i na tomu sho v mistechku vidbuvalisya yarmarki dvichi na rik raz na tizhden torgi Krukenicki shevci yizdili zi svoyimi virobami na yarmarki v Sambir Rudki Sudovu Vishnyu Mostiska Selyani Krukenichiv ta navkolishnih sil brali uchast u vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo Blizko 1822 roku grafinya Drogojovska pobuduvala v Krukenichah palac u klasichnomu stili i mistechko stalo golovnoyu sadiboyu grafskoyi dinastiyi Dvi pari kolon pri vhodi a takozh balkoni lodzhiyi nadavali budivli pishnosti ta velichnosti Za budinkom na gorbochku zeleniv park zakladenij she v XVIII st i zberezhenij do nashih dniv div Park XVIII st Zelene shatro jogo tvorili dubi kleni yaseni ta lipi buli j ekzotichni dereva tyulpanove derevo magnoliya Vnizu buli stavi de rozvodili ribu Sadiba bula obgorodzhena navkolo pivtorametrovim murom yaku ohoronyav storozh Shob storozh ne mig zasnuti na teritoriyi sadibi buli rozmisheni godinniki odin pri vhodi v budinok drugij bilya stavkiv a tretij v kinci parku Shob godinniki pracyuvali yih potribno bulo shogodini zavoditi tomu storozh zmushenij buv ves chas buti v rusi Vranci yaksho pan pomitiv sho yakijs godinnik vidstaye to storozha karali Nashadki grafskoyi dinastiyi zhili rozkishno chasto spravlyali bali na yaki priyizhdzhav vijskovij orkestr z Peremishlya Svyatkovi stoli viginalis vid rozmayittya vishukanih strav ta napoyiv Take legkovazhne zhittya prizvelo do togo sho graf zbankrutiv I pid chas chergovogo benketu koli u viknah palacu svitilos bezlich vogniv i odna za odnoyu pid yizhdzhali kareti z gostyami na kam yanih shodah budinku z yavivsya sam gospodar pan Drogojovskij Postoyav trohi podumav Navkrugi vse bulo napovneno yakoyus zagadkovistyu i zdayetsya spokoyem She raz poglyanuvshi na palac popryamuvav do konyushni I vraz charivnu gru orkestru perervav postril Tak ganebno zakinchiv svoye rozgulne zhittya nashadok grafskoyi rodini Drogojovskih rozpovidala M I Mihajlishin zhitelka sela yaka zbirala materiali pro panskij mayetok Selo duzhe poterpilo vid epidemiyi holeri u 1870 roci 1880 roku v Krukenichah bula odnoklasna shkola poshta dilnicya policiyi guralnya lisozavod vodyanij mlin Zi Slovnika geografichnogo korolivstva polskogo doviduyemosya sho 1880 roku u Krukenichah bulo 1326 osib naselennya u tomu chisli 69 osib meshkalo na filvarku Pan volodiv 490 morgami rilli 136 luk i gorodiv 68 pasovishe 1549 lisu Selyani mali rilli 778 luk i gorodiv 174 pasovish 241 lisu 58 morgiv Selo silno postrazhdalo vid velikoyi pozhezhi u 1886 roci 1890 roku v mistechku zasnovano chitalnyu Prosvita a zgodom sportivne tovaristvo Sich U stvorenni ukrayinskih tovaristv aktivnu uchast brali Ivan Baran kilka rokiv buv vijtom V Milyan I Fedash I Gusakovskij a v 20 30 rr G Baran S Cikalo S Horostil S Bil V Rayinik V Mandzyak o Miron Cherlyukevich Pid chas zustrichi z viborcyami Krukenich u 1897 roci zhandarmi hotili zaareshtuvati I Franka yakij balotuvavsya do videnskogo parlamentu Ale prihilniki zahistili svogo kandidata Pribuv u Krukenichi I tut ne bulo jomu spokoyu Na svitanku zgaduye R Kundis zhandarmi pochali shukati Franka u mistechku Ale krukenichani viyavilis kmitlivimi ta vinahidlivimi i pomistili svogo kandidata na posla do avstrijskogo sejmu v pustij bdzholinij vulik Tam vin znahodivsya dekilka godin Zhandarmi krutilisya bilya vulika ale ne mogli dogadatisya hto ye v nomu Potim perehovuvavsya u stodoli Ce buv chas koli do neyi zvozili snopi iz zbizhzhyam Nastupnogo dnya zhandarmi prodovzhuvali poshuki tak publicist u Galichini advokat u statti 3 moyih spogadiv pro Ivana Franka zgaduye Okremoyi uvagi zaslugovuye Mostiskij povit z povazhnim chislom chisto polskih sil tak zvanih latinnikiv tobto lyudej rimo katolickogo obryadu z viklyuchno ukrayinskoyu rozgovirnoyu movoyu z ukrayinskimi zvichayami i chisto ukrayinskim pobutom Nezvazhayuchi na teror didichiv ksondziv i derzhavnoyi politichnoyi administraciyi velika bilshist viborciv iz polskih sil golosuvala yavno za Franka sho j oderzhav veliku perevagu golosiv u Mostiskomu poviti V Peremishlskomu poviti vin oderzhav polovinu golosiv zate v bidnomu i temnomu Dobromilskomu poviti lishe kilka chi kilkanadcyat sho v zagalnomu vislidi virishilo spravu v ne korist Franka Z prignoblennyam i sumom Frankovi viborci sprijnyali vistku sho yihnij kandidat zaznav porazki na viborah Na poch XX st vlasnikom mayetku v seli stav V Slotvinskij 1918 r v Mostiskah buv stvorenij povitovij komitet ZUNR yakij ocholiv V Voznyak direktor shkoli z Ostrozhcya V comu komiteti buli takozh uchasniki z Krukenich ale ukrayincyam ne vdalosya zahopiti uryadovi ustanovi i vzyati vladu v svoyi ruki Tomu povitovij komisariat rozmistivsya v Krukenichah U 1918 r v Krukenichah bula vijskova Ukrayinska komanda chastini liniyi frontu Gusakiv Mostiska Sudova Vishnya Golovnij korpus kolishnogo pri NLTU nini odne z primishen Krukenickoyi shkoli U 1920 r za chasiv polskogo panuvannya Krukenichi pozbavleno statusu mistechka U 1921 r vlasnikom panskogo mayetku staye doktor Stanishevskij profesor agronomichnih nauk Krakivskogo universitetu U 1920 h rr u seli aktivizuvalasya prosvityanska diyalnist Protyagom 1923 1924 rr otec P Chavs zasnuvav u seli Prosvitu a zgodom i kreditnu spilku V 1929 1930 rr sporudzheno budinok dlya gromadskih organizacij u yakomu takozh rozmistilasya kooperativna spilka Yednist Cej budinok pislya 1939 roku trivalij chas perebuvav u rukah riznih organizacij ta za svyashennika M Goloveckogo 1999 roku poverneno cerkvi Pislya remontu i osvyachennya v 20 serpnya 2000 r v nomu mistitsya religijno gromadskij centr molodi sela Pam yatna doshka zakatovanim na budivli kolishnoyi tyurmi NKVS MDB s Krukenichi U 1935 r profesor prodav svij mayetok knyazevi Lyubomirskomu yakij vidprodav jogo Rafalu Bongardu Kolishnya tyurma NKVS MDB yaka mistilasya u comu budinku v 1944 1958 rr U 1920 1944 rr Krukenichi buli v Mostiskomu poviti Lvivskogo voyevodstva v 1934 1939 rr u gmini Pnikut Stanom na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1930 meshkanciv z nih 1040 ukrayinciv grekokatolikiv 590 ukrayinciv rimokatolikiv 20 polyakiv i 280 yevreyiv Selo bulo zahoplene 30 lipnya 1944 radyanskimi vijskami U 1940 1941 ta 1944 1959 roci selo bulo centrom Krukenickogo rajonu Drogobickoyi oblasti U kolishnomu palaci Drogojovskih protyagom 1944 1958 rr mistilas tyurma NKVS de buli zamordovani sotni ukrayinciv Zgodom mayetok vikonuvav rol prirodnicho tehnichnogo tehnikumu potim liceyu NaselennyaStanom na 199 rik naselennya stanovilo 1536 osib Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1183 osobi z yakih 564 choloviki ta 619 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 986 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 09 polska 1 41 rosijska 0 50 InfrastrukturaZa radyanskih chasiv miscevij kolgosp im Iv Franka mav 2900 ga zemelnih ugid Rozvinute ptahivnictvo Dopomizhni pidpriyemstva mlin pilorama i remontna majsternya Ye veterinarna likarnya Rozmisheni takozh kovbasnij ceh pekarnya V seli serednya shkola biblioteka Budinok kulturi Na gromadskih zasadah pracyuye krayeznavchij muzej Dlya vidpochinku shkolyariv organizovano kolgospnij pionerskij tabir Na teritoriyi sela roztashovanij silskogospodarskij tehnikum Zhiteliv obslugovuyut 2 kravecki i shevska majsternya Za pislyavoyenni roki zbudovano 130 zhitlovih budinkiv HramiCerkva Simeona Stovpnika 1803 r Foto 2011 rokuCerkva pislya chergovogo remontu Foto 2018 roku Dlya meshkanciv centralnoyi chastini mistechka sluguvala nevelichka cerkovcya Prepodobnogo Semeona Stovpnika abo verhnya U 80 h rr XVIII st graf Drogojovskij stavshi vlasnikom Krukenich domagayetsya ob yednannya dvoh ukrayinskih cerkovnih gromad Virishuyut iz dvoh malenkih cerkov pobuduvati veliku na misci de stoyala verhnya Zgidno z aktom yakij skladenij 26 serpnya 1803 r budivli ta zemlya nizhnoyi Cerkvi doluchayutsya do verhnoyi I cerkva distaye titul prepodobnogo Semeona Stovpnika ale pristolnij praznik svyatkuye na Vozdvizhennya Chesnogo Hresta nizhnya cerkva U ser 1960 h rr cerkva oficijno bula zachinena ale miscevi meshkanci nelegalno provodili u nij Sluzhbi Bozhi Ce zvisno ne moglo podobatisya todishnomu golovi silradi Kazhut z jogo nakazu u 1966 r odin z miscevih ateyistiv pidpaliv cerkvu Pravda povnistyu vona ne zgorila pozhezha znishila banyu Remont rozpochali i proveli u 1989 r 2008 r stini budivli pokrili plastikom sajdingom Z pivnichnoyi ta pivdennoyi storin do vivtarya pribudovani riznici Derev yana dzvinicya vidsutnya Rimo katolickij kostel u KrukenichahRimsko katolicka parafiya bula zasnovana v mistechku she v 1439 r todishnimi vlasnikami Mikolayem i Petrom Rihtickimi Vidomo sho pid chas vidvidin Krukenichiv u 1636 r Peremishlskim yepiskopom dzherelo Friderikom Alembekom derev yanij kostel buv uzhe duzhe starim i v poganomu stani She vidomo sho v svyatini bulo tri vivtari V odnomu z bichnih vivtariv mistivsya obraz Mariyi Snizhnoyi yakij dehto vvazhav chudotvornim Cherez avarijnij stan kostelu v 1722 r pochalosya budivnictvo novogo derev yanogo hramu Novozvedena svyatinya stanom na 1728 r mala 8 vivtariv dva z yakih Mariya Snizhna i sv Antonij buli pereneseni z hramu poperednika Ce vse vrazhalo napevno ale pri takij kilkosti vivtariv hram buv dovgobudom jogo ne zavershili j u 1743 r na sho zvernuv uvagu Peremishlskij yepiskop Vaclav Serakovskij U zhovtni 1752 r chi 1753 r kostel nareshti bulo osvyacheno pid titulom svyatogo Matviya yepiskopom pomichnikom Andriyem Prusskim Dzvinicyu zveli v 1753 r 1801 r remont dahu i sporudzhennya novoyi kostelnoyi vezhi vstanovlennya dvoh novih vivtariv sv Varvari i sv Yudi 1897 rik gruntovna rekonstrukciya svyatini Pershu svitovu hram perezhiv praktichno bez vtrat sho divno adzhe v travni chervni 1915 r tut tochilisya zapekli boyi u yakih zaginulo chimalo nimeckih voyakiv voni pohovani v poli mizh Krukenichami i selom Ostrozhec Nareshti she odin remont u 1933 1934 rr Hram diyav do kincya 1940 h rokiv potim jogo chekala dolya tisyach inshih kosteliv vin stav kolgospnim zernoshovishem U 1987 roci staru derev yanu svyatinyu rozibrali na opalennya Novij hram u Krukenichah zveli v 1991 1994 rr osvyatili 3 lipnya 1994 r Vidomi lyudiNarodilisya Baran Stepan Ivanovich advokat zhurnalist ukrayinskij politichnij gromadskij diyach ta publicist dijsnij chlen NTSh doktor prava polska likarka uchasnicya antikomunistichnogo ruhu Pov yazani z Krukenichami Penonzhek Yan polskij shlyahtich lvivskij chashnik yakij bez vagomih prichin hotiv pozbaviti shlyahetstva rusina Teodora gerbu Sas zaginuv tut posichenij shablyami Vinnickih Chavs Petro 26 sichnya 1883 s Nova Kam yanka 12 listopada 1977 Gemptonburg ukrayinskij svyashenik gromadskij diyach profesor cerkovno slov yanskoyi i ukrayinskoyi movi ta ukrayinskoyi literaturi v duhovnij seminariyi svyatogo Josafata u Vashingtoni Z 1918 po 1944 paroh v Krukenichah Mostiskogo povitu organizator prosvityanskogo gospodarskogo kooperativnogo zhittya GalereyaKrukenichi na starij mapi poznachene zirochkoyu pribl kinec HIH pochatok HH st Kolishnij panskij palac u Krukenichah Ozero ShimanskeCikavi faktiV okolicyah sela zbereglisya reliktovi vidkladi materikovogo zledeninnya Cikavi svidchennya pro zhittya Krukenich chasiv dovoyennoyi Polshi v interv yu Stepana Horunzhukevicha 1931 r n 1 Pro zimovi svyata u Krukenichah v 1930 h rr pro aktivne suspilno politichne i cerkovne zhittya u Krukenichah opis u danomu posilanni 2 8 kvitnya 2018 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KrukenichiPrimitki Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 11 lyutogo 2016 Kupchinskij O Zabuti ta nevidomi staroukrayinski gramoti XIV pershoyi polovini XV st 30 listopada 2018 u Wayback Machine S 341 342 neo7777vitaha Zhittya ce ruh Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2017 Zilinskij Volodimir 2006 V borni za Ukrayinu ukrayinska Drogobich VF Vidrodzhennya s 222 ISBN 966 538 078 8 75 00 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 51 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 6 chervnya 2010 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Lvivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini www castles com ua angl Arhiv originalu za 19 bereznya 2017 Procitovano 8 kvitnya 2017 Balik B Ivan Vinnickij yepiskop Peremiskij Sambirskij i Syanickij 1680 1700 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rim Vidavnictvo OO Vasiliyan 1978 S 17 Stojko Stepan Mihajlovich Ermolenko Yurij Afanasevich Karpati ochami dopitlivih Lviv Kamenyar 1976 96s DzherelaKrukienice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 725 pol Krukenichi Mostiskij rajon Lvivska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSRPosilannyaPogoda v seli Krukenichi 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi