Жо брин село в Україні у Рівненському районі Рівненської області Населення становить 893 осіб В селі працює фельдшерсько

Жо́брин — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 893 осіб. В селі працює фельдшерсько-акушерський пункт. З 2017 року у складі Клеванської селищної громади, до 2017 року було центром Жобринської сільської ради.

село Жобрин
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Рівненський
Громада	Клеванська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA56060290030073085
Основні дані
Засноване	1537
Населення	893
Площа	1,38 км²
Густота населення	647,1 осіб/км²
Поштовий індекс	35310
Телефонний код	+380 362
Географічні дані
Географічні координати	50°49′05″ пн. ш. 26°03′46″ сх. д. / 50.81806° пн. ш. 26.06278° сх. д. / 50.81806; 26.06278Координати: 50°49′05″ пн. ш. 26°03′46″ сх. д. / 50.81806° пн. ш. 26.06278° сх. д. / 50.81806; 26.06278
Середня висота над рівнем моря	172 м
Водойми	р.Путилівка, р.Стубла, р.Горинь


Місцева влада
Адреса ради	35310, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Жобрин, вул.Центральна,7
Карта
Жобрин
Жобрин
Мапа

Жобрин у Вікісховищі

Історія села

Там де Стубла неподалік Горині формує гирло, у міжріччі, мов на острівку, розмістилось північніше село Жобрин, яке наприкінці XX століття мало понад 318 дворів, близько 1000 мешканців. Село омивають річки Горинь, Путилівка і Стубла. Жобрин - село, розташоване за 40 км від районного центру, за 10 км від залізничної станції Клевань. Неподалік діє санаторій «Червона калина».

Уперше Жобрин згадує акт 1537 року. У ньому сказано, що до « Пустуйна» відійшли ґрунти « Жобриня» як маєтність князів Острозьких. Запис 1570 року констатує, що «в Жебрине» вводиться податок за « боброві гони». Зате не береться мито від трактового шляху. Реєстр «податкового побору» за 1577 рік відносить « Жебринь» до Берестечка. Там же згадується «Жебринський став».

У 1588 році «Жебрин» відходить до Клеваня, і Юрій Четвертинський платить від нього за 4 « дами», 5 « городень». Чотири роки опісля луцький староста Олександр Пронський дає пану Янушу Заславському містечко Жуків з належним до нього селами, серед яких називається і « Жебринь». Грамота 1648 року засвідчує в « Жебрине» 70 дворів, 520 селян. У 1715 році возний Клеваня уклав скаргу на « жебринських крестьян» за те, що вони своїми стоками спричинили прорив греблі водяного млина. Рік пізніше зафіксована пожежа «жебринского двора».

Заданими 1889 року « Жобрин» - « деревня», єпархіально приналежнадо Дюксина. Церкву тут споруджують лише в наші дні. У 1973 році у селі було 245 дворів, населення -912 чоловік. Сільраді підпорядковані села Круги, Мочулки, Руда - Красна, Углище.

У Жобрині, крім Горині, Путилівки, Стубли, є ще річечка Іловиця (їловица). Вона пересихає, зникає,і лише навесні дає про себе знати. її назва увібрала слово іловий «мулистий», бо дно річки вкрите тонкою каламуттю сірого кольору - «ілом». Така ж історія Іловиць в інших регіонах.

Жобрин знає інші водні об'єкти: Рудянка «струмок з рудим кольором води»; Квоса (Фоса) — « викопаний ставковий рів»; Неводище — «штучне водоймище, створене і 1950 році й назване за іменем урочища»; Жаба — «мілка водойма, де масово крякали жаби»; Стависько — « колишня заболочена мокрота, на місці якої був став, утворений ніби внаслідок провалу ґрунту»; Трясовина — «нині осушений сінокіс на колишній драговині»; Журавлиха — «міжболітній острівок на маєтності Журавлихи»; Гусячий острівець — «петлевидне прибережжя Путилівки — улюблене місце гусей»; Ставок — «рибна тоня, яка живиться водами безіменного потоку»; Біла криничка — «джерело з білим дном і незамерзаючою водою»; Попова криничка — «місце, де ніби освячували воду».

За довідником 1947 року до Жобрина належав хутір Троянівка. Його назва від засвідченого з XI століття імені людини Троян « в українській міфології Троян — божество неба, землі та підземного царства». Була б осада Цуманка, де осіли переселенці з околишнього містечка Цуманя. Тепер це куток села, як і Новоселівка, Набережна, Шлях. Мають назви жобринські поля, луги, ліси, шляхи, стежки, криниці, як — от: Довге — «пасмо міжрічкового орного ґрунту»; Лоза — «культивована земля, де були зарослі лози»; Заволоччя — «нива за урочищем Волока, де значення „заболочене в заростях місце площею 18-24 га“»; Коротке поле — «орна земля малої довжини»; Рудянка — «нива, де протікав струмок з рудим кольором води»; Клин — «угіддя клиноподібної форми»; Смичинського; Стійла — «поля при колишніх тваринних кошарах»; Старий город — «місце, де ніби панські наймити мали свої городи»; Піщанка — «піщана культивована земля»; Жолоби — «коритоподібне поле», Займисько — «луги, закріплені до власників за правом „першого зайняття“»; Стависько — «сінокіс на місці колишнього ставу»; Трясовина — «заросле травою колись драговинне болото» ; Юрова сіножать — «луг, який колись належав власнику Юрію»; Барилова лучка — «невеликий сінокіс власника Барила»; Пеньки — «поле на місці зрубу»; Поруб — «ліс, де були зрубані старі дерева»; Березник — «березовий гай»; Дубина — «дубовий гай»; Яськівщина — «сад на маєтності Яська»; Попід вишнями — «стежка»; Хайлова дорога — «шлях, над яким стоїть хата Євдокії Хайло»; Пелюки — «поле на маєтності Пелюка».

Санаторій «Червона калина»

Село Жобрин оточене лісами, переважно хвойними, з домішками листяних порід. В 1950 році був організований колгосп імені « 17 вересня». Першим головою колгоспу був Миколайчук Кузьма Павлович,а головою сільської ради - Миколайчук Данило Павлович. Зараз в селі проживає 894 жителі. Окрасою села є санаторій «Червона калина», відомий не лише в Україні, а й за її межами. Мінеральна вода, яка офіційно носить назву санаторію і видобута зі свердловини 750 метрів має лікувальні властивості, не поступається відомій «Миргородській». Дендропарк «Червона калина» є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.

В селі є середня школа, магазини,клуб, бібліотека, фельдшерсько - акушерський пункт, побудована Свято - Успенська церква. Серед жителів села є вчені - Глінчук Ярослав Йосипович, професор,доктор медичних наук Московського інституту мікрохірургії ока імені Федорова. Є серед жителів любителі в'язання, вишивки, лозоплетіння,випалювання по дереву.

Кожного року справляють новосілля молоді сім'ї в нових будинках. Багато молоді навчається в вищих та середньо - спеціальних закладах.

Свято-Успенська церква

Восени 1991 року було освячено місце під храм. На загальних зборах парафіян 15 листопада 1992 року одночасно був прийнятий статут УПЦ КП. У цей час храм уже будувався. Ініціатором будівництва виступив уродженець с.Жобрин митрофорний протоієрей Микола Чудовець, який жив у м.Радивилів (помер 13 липня 2011 року. Похований за вівтарною частиною храму).

Велику допомогу у будівництві храму було надано керівництвом колективного сільгосппідприємства (згодом – ПСП «Полісся») особисто директором підприємства Веніаміном Вадимовичем Думанським.

Головним будівничим храму був Гладун Володимир Сидорович, а першим головою церковної ради – Столярчук Кирило Артемович.

Храм будувався протягом 4-х років. Перші богослужіння розпочались у березні 1994 року, коли на парафію було призначено настоятеля отця Юрія Бакуна. Матушка Марія була першим керівником церковного хору. Протоієрей Юрій служив на парафії з березня 1994 року до травня 1995 року.

6 червня 1995 року настоятелем Свято-Успенської парафії с.Жобрин було призначено молодого священика, уродженця Волинської області, випускника Волинської Духовної семінарії – Олександра Літвінцова.

Упродовж літа було завершено внутрішні оздоблювальні роботи і 5 вересня 1995 року Престол і храм освячено єпископом Рівненським і Острозьким Серафимом /Верзуном/ на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Жобринська публічно-шкільна бібліотека

Жобринська сільська бібліотека входить до централізованої системи публічно-шкільних бібліотек Рівненського району.

Послугами бібліотеки користується 502 читачі.

Книжковий фонд нараховує 7544 примірників книг.

Завідувачкою бібліотеки працює з 1973 року Остапчук Євгенія Дмитрівна.

Перша бібліотека (хата-читальня) була створена у 1952 році. першим завідувачем хати-читальні був Глінчук Павло Степанович. На території села Жобрин є середня школа в якій навчається 154 учні. Першим директором школи був Доміна Федір Ілліч. А зараз директором школи працює Панчелюга Віктор Миколайович.

Масові заходи бібліотека проводить разом з учнівським та педагогічним колективом школи.

Ветерани Другої світової війни

Марчук Федір Оксентович - народився 1923 року в селі Жобрин.

Був призваний до лав Радянської армії 25.03.1944 року, був сержантом. У жовтні 1944 року був відправлений на фронт. Полк формувався в місті Новобрисові Смоленської області. Воював у складі 18 батальйону 4 окремої інженерно-саперної штурмової бригади, білоруський фронт, східнопруський кордон.

Брав участь у боях: всесоюзний прорив у Південній Прусії (січень 1945 року), нагороджений медаллю "За бойові заслуги". 06.04.1945 року "Штурм Кенігсберга" - під час бою був поранений. Нагороджений "Орденом червоної зірки" та медаллю "За взяття Кенігсберга".

Закінчив війну на косі Шелгафт (нині Балтійськ) 09.05.1945 року.

Помер у 2014 році.

Остапчук Йосип Юхимович - народився 1916 року в селі Углище (Жобринська сільська рада).

На фронті перебував із серпня 1944 року по 9 травня 1945 року, був молодшим сержантом. Воював у стрілецькому полку, перший білоруський фронт. За хоробрість і мужність нагороджений орденом "Вітчизняної війни ІІ ступеня".

Був тяжко поранений в голову. За участь у штурмі і взятті Берліна нагороджений медаллю "За взятие Берлина". За участь у Великій Вітчизняній війні нагороджений медаллю "За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945г.".

Помер у 1993 році.

Мірчук Григорій Тимофійович - народився 1924 року в селі Жобрин.

Служив у 65-тій армії другого білоруського фронту, у 133 стрілецькому полку, був сержантом. В армію призваний 13 березня 1944 року у місто Сталінград. Прослужив у Сталінграді 2,5 місяці і був відправлений у Полеську область Білорусі на фронт. Брав участь у формуванні річки Буг, був тяжко поранений. Після одужання з госпіталю міста Локова був переведений у запасний полк і відправлений на фронт. Брав участь у боях за Польщу, дійшов до річки Вісли, воював на території Німеччини (місто Вальденбург). Нагороджений медаллю "За перемогу у Великій Вітчизняній війні".

Нині покійний.

Примітки

Інформація надана Марчук Вірою Оксентіївною (сестра)
Інформація надана Остапчук Галиною Йосипівною (дочка)
Інформація надана Мірчук Людмила Григорівна (дочка)

Посилання

Погода в селі Жобрин [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Інформація надана Марчук Вірою Оксентіївною (сестра)

[2] Інформація надана Остапчук Галиною Йосипівною (дочка)

[3] Інформація надана Мірчук Людмила Григорівна (дочка)