Вулиця Артема (Донецьк)

Вулиця Артема — головна вулиця міста Донецька. Давніше називалась Перша лінія. У 1880-х роках була єдиною вулицею міста. Пролягає між вулицею Челюскінців та Університетською.

Вулиця Артема Донецьк
Вулиця Артема та Виконком Ворошиловського району міста Донецька Вулиця Артема та Виконком Ворошиловського району міста Донецька
Місцевість	Центр
Район	Ворошиловський район Київський район
Назва на честь	Артема
Колишні назви
1-а лінія
Загальні відомості
Протяжність	близько 10-ти кілометрів
Координати початку	47°59′12″ пн. ш. 37°48′17″ сх. д. / 47.9866° пн. ш. 37.8046° сх. д. / 47.9866; 37.8046
Координати кінця	48°02′35″ пн. ш. 37°44′51″ сх. д. / 48.0431° пн. ш. 37.7476° сх. д. / 48.0431; 37.7476
Транспорт
Автобуси	маршрути №2,19а
Тролейбуси	маршрут №2
Рух	двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	Донбас Палас Бібліотека Крупської
Пам'ятники	Артему Пам'ятник зціленому хворому
Храми	Свято-Преображенський кафедральний собор
Державні установи	Виконком Ворошиловського району міста Міська рада Міністерство вугільної промисловості
Навчальні заклади	ДонНТУ Університет Управління
Медичні заклади	Донецька обласна травматологія Міська лікарня №20
Заклади культури	Донецький драматичний театр Донецький театр опери і балету
Поштові відділення	Головпоштамт
Комерція	ЦУМ Торговельний комплекс "Маяк" радіоринок "Маяк" книжковий ринок
Парки	Першотравневий сквер
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2697362
Мапа
Вулиця Артема у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Артема.

Площа Леніна в Донецьку

Вулиця Артема влiтку 2015 року (справа - бiблiотека iм. Н. К. Крупської)

Історія

Вулиця названа на честь одного з радянських ватажків Федора Сергеєва (Артема) (1883—1921).

Опис

Вулиця Артема починається у Ворошиловському районі, від Донецького металургійного заводу, і завершується в Київському районі, переходить у Вокзальну площу залізничного вокзалу «Донецьк». На вулиці є багато торгових і бізнес-центрів. Поміж них — готель Донбас Палас, Наукова бібліотека імені Н. К. Крупської, Науково-технічна бібліотека Донецького національного технічного університету, кілька навчальних корпусів ДонНТУ, ДонВУГІ, Донецький драматичний театр, Донецький театр опери і балету, міська лікарня № 20, площа ім. Леніна, площа Шахтарська, залізничний вокзал, «Вєтковські ставки», Донецька обласна травматологія з кумедним Пам'ятником зціленому хворому.

Вулиця завдовжки з 10 кілометрів. Між Київським і Ворошиловським районом стоїть пам'ятник Артему, котрий раз у раз «атакують» національно свідомі громадяни. У ніч з 18 на 19 травня 2008 року вони написали на пам'ятнику: «Геть ката», «Геть сепаратизм!». У ніч з 2 на 3 жовтня 2008 року пам'ятник знову був знову «атакований». З'явились надписи: «Сепаратизм — злочин», «Геть сепаратизм», «А хіба сепаратизм це заслуга перед батьківщиною?..». Ще розбито меморіальну дошку на вулиці Артема.

Транспорт

Маршрут № 2 від залізничного вокзалу до Донецького металургійного заводу, маршрут проходить вулицею Артема від початку й до кінця. Вулицею Артема їздять автобуси марки МАЗ 203067 (інтервал руху 3 хвил.) і тролейбуси марки ЗИУ-10, ЕлектроЛАЗ 301, ЮМЗ-Т1, ЮМЗ-Т2 (інтервал руху 1-2 хвил.).

У новорічну ніч з 1939 на 1940 рік було відкрите тролейбусне сполучення маршрутом № 1 «Металургійний завод — Студмістечко». Будівництво нових тролейбусних ліній було перервано через війну. В середині XX століття маршрутом теперішньої «Двійки» їздив трамвай. Згодом трамвайну колію перенесено на вулицю поруч — Челюскінців.

Посилання

• Розміщення будівель селища Юзівка. Частина 3. Перша (1-а) Лінія [ 6 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Прогулянки Донецьком [ 18 серпня 2010 у Wayback Machine.]
• Донелектроавтотранс [ 11 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Як «перезапускали» вулицю Артема [ 13 листопада 2010 у Wayback Machine.]