Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (інша назва — Шевче́нківський гай) — скансен, музей просто неба у Львові.
Україна
Шевченківський гай у ВікісховищіРозташування
Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького розташований на лісистих горбах Львівського плато (частина Подільської височини), у північно-східній частині міста, в місцевості Кайзервальд, на території ландшафтного парку «Знесіння». Неподалік (на захід) розташований парк «Високий Замок».
Музей вдало об'єднує горбистий ландшафт, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів Західної України. Територія парку — близько 84 гектарів.
Історія
Навесні 1966 року при Музеї етнографії та художнього промислу був створений відділ народного будівництва, в якому розпочали роботу зі створення музею просто неба. У 1971 році відділ народного будівництва був реформований у Музей народної архітектури та побуту та був відкритий для огляду відвідувачів у 1972 році. Ідея створення цього музею належить відомому українському вченому Іларіону Свєнціцькому, який ще наприкінці 20-х років XX століття започаткував роботу зі створення музею просто неба, подібний до скансену в Стокгольмі.
Коли у 1920-х роках громада села Кривка після побудови нової церкви вирішила розібрати стару (1761 рік) дерев'яну церкву святого Миколая з трьома стрункими мальовничими вежами, український мистецтвознавець та дослідник стародавнього українського мистецтва Михайло Драган, з допомогою місцевого пароха (о. Маркелія Куновського), зумів переконати селян у тому, щоб вони стрималися із її розбиранням. Завдяки наступним клопотанням митрополита Андрея Шептицького та його брата блаженного Климентія Шептицького у 1930 році церкву під наглядом та керівництвом М. Драгана розібрали, перевезли й зібрали у Львові, як церкву для потреб монастиря оо. студитів, де вона стала першим експонатом майбутнього музею.
 | Складно сказати, яка б доля чекала цей шедевр дерев’яного зодчества, яким є невеличка бойківська церква зі села Кривка, що на Турківщині та яка сьогодні є окрасою Музею народної архітектури та побуту у Львові, якби не те, що на той час парохом у цьому селі був о. Маркелій Куновський. Згідно з одними джерелами, ця церква, посвячена отцю Миколаю, була збудована 1761 року, а, згідно з іншими — 1763-го. Вона довго задовольняла потреби мешканців села, кількість яких ніколи не перевищувала 400 осіб, а в 1920-х роках зросла майже вдвічі, а тому громада села вирішила розібрати стару церкву і на її місці поставити нову. (...) Стару церкву очікувала доля багатьох дерев’яних церков: її або могли продати в якесь інше бідніше село, або просто використати дерево на опалення. (...) Під час дискусії з громадою щодо майбутнього старої церкви отець Маркелій Куновський звернувся до відомого мистецтвознавця Михайла Драгана, який попросив допомоги Митрополита Андрея Шептицького і переконав його, що варто викупити в села цю церкву і перевезти її до Львова. Під керівництвом М. Драгана стару церкву розібрали й перевезли до Львова, у теперішній Шевченківський гай, започаткувавши у такий спосіб Музей народної архітектури й побуту просто неба. Церкву перевезли возами з Кривки і змонтували на новому місці 1930 року. |  |
У 1966 році за ініціативи працівників Музею етнографії та художнього промислу розпочалися певні роботи, зокрема, був створений відділ народного будівництва, який у 1971 році реорганізований у Музей народної архітектури і побуту. З 1975 р. у Музеї протягом року працював Петро Харитонович Пироженко. Він був організатором експедицій у пошуках експонатів по Передкарпаттю та Поділлю.
2013 року музей отримав грант ЮНЕСКО розміром 300 000 доларів. У рамках дворічної програми передбачалося проведення семінарів та аналіз попиту, покращення туристичної привабливості, вивчення досвіду інших музеїв. Планувалися також витрати на рекламу та купівлю спеціального обладнання для архітектурного відділу та фондосховища. Були заплановані ремонти майстерні, адміністративного корпусу, фондосховища та хати із села Шандровець. Для працівників мав бути пошитий фірмовий одяг.
1 грудня 2016 року Музею народної архітектури та побуту у Львові присвоєно ім'я блаженного Климентія Шептицького. Відтепер скансен, відомий серед львів'ян як «Шевченківський гай», матиме назву «Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького». До речі, назва музею «Шевченківський гай» ніколи не мала офіційного статусу.
Наприкінці липня 2018 року керівництво музею народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького оголосило тендер на будівництво інформаційно-освітнього центру у південній частині музею, на вул. Чернеча Гора — на продовженні головної алеї парку Знесіння та з боку транспортної та пішохідної міських комунікації вул. Ніжинської та Стрілецької. Це повинна бути одноповерхова споруда з вхідним холом, санвузлами та кафе на 80 осіб. На цокольному поверсі передбачено розміщення навчальних приміщень та конференц-залу на 110 осіб, а також адміністративних та господарських приміщень. Будівництво повинні закінчити до кінця 2018 року. Поблизу місця будівництва майбутнього візит-центру у серпні 2017 року почали облаштовувати паркінг на 53 паркомісця.
Люди причетні до створення музею і його діяльності
-
![image]()
-
![image]()
Преподобний Андрей Шептицький -
![image]()
-
![image]()
Експозиція музею
Експозиція музею налічує 124 пам'ятки архітектури, котрі об'єднані в 54 садиби. В Музеї функціонують 4 виставкових зали. Два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею міститься близько 20 тисяч предметів щоденного побуту та ужиткового мистецтва.
Територія музею площею 36 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона — це міні-село, що складається з 15‒20 пам'яток народної архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент. Шість таких міні-сіл мають назви: «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина», «Поділля» і «Львівщина», причому останні три мало відвідуються туристами, адже є не вельми інформативними.
З понад 120 пам'яток архітектури із західних областей України 6 — це дерев'яні церкви. Найстаріший експонат — селянська хата 1749 року. Є також кузня, школа, лісопильня, сукновальня, водяний млин та вітряк.
Бойківщина
Цінними експонатами є сільська садиба з будинком 1812 року і стайнею 1903 року із села Либохора Турківського району, бойківська хата 1909 року з села Тухолька, Сколівського району. В цій частині експозиції є дві церкви.
Шедевр народної архітектури — дерев'яна церква 1763 року з села Кривка Турківського району, пам'ятка національного і європейського значення. Друга — церква з с. Тисовець, Сколівського району (1863 рік).
Лемківщина
Основним експонатом розділу «Лемківщина» є селянське обійстя з закарпатського села Забрідь — це «довга хата» з супутніми господарськими будівлями: шпихліром з пивницею, курником, та криницею. Сама хата складається з житлового приміщення, сіней, комори, стодоли та клуні.
У 1992 році цей розділ, зусиллями меценатів, поповнився копією лемківської церкви Святих Володимира і Ольги (1831 рік) з с. Котань.
Гуцульщина
Центральний експонат — гуцульська ґражда з с. Криворівня на Івано-Франківщині.
Буковина
Серед експонатів, які репрезентують Буковину, є: садиба початку XX століття з с. Бережонка та Церква Святої Трійці (1774), перенесена у 1960-х роках до музею з місцевості Клокучка.
Світлини
Сектор «Львівщина»
Римо-католицька каплиця (костелик), збудований у 1936—1937 роках в с. Язлівчик на Бродівщині. Восени 2012 року костел був розібраний групою польських студентів на чолі з професором, завідувачкою кафедри екологічного дизайну Гданської Політехніки Романою Цєльонтковською та перевезений до Львова. Влітку 2013 року, польські реставратори зібрали його на новому місці — у Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького. На сьогодні ця римо-католицька каплиця, яку ще називають «костеликом», є одним з найяскравіших представників малочисленної нині групи дерев'яних костелів Львівщини першої половини ХХ століття. Він є унікальним зразком застосування стилю модерн до дерев'яної сакральної архітектури і не має аналогів на теренах України.
Сектор «Буковина»
-
![image]()
Вітряк (поч. XX ст., с. Ширівці) -
![image]()
Садиба (поч. XX ст., с. Бережонка) -
![image]()
Внутрішній інтер'єр хати (с. Бережонка) -
![image]()
Внутрішній інтер'єр хати (с. Бережонка)
Сектор «Бойківщина»
-
![image]()
Церква Святого Михайла (1863, с. Тисовець) -
![image]()
Церква Премудрості Божої (Миколаївська церква) (1763, с. Кривка) -
![image]()
Вигляд на садибу (сер. XIX ст., с. Пилипець) -
![image]()
Хата (1912, с. Либохора) -
![image]()
Стайня-стодола (с. Либохора) -
![image]()
Хата (с. Либохора) -
![image]()
Головний вівтар церкви Святого Михайла -
![image]()
Інтер'єр школи (1880, с. Бусовисько)
Сектор «Лемківщина»
Інші експонати та витвори мистецтва
-
![image]()
Пам'ятник Тарасу Шевченку біля входу в музей -
![image]()
Хата (1860, с. Орявчик) -
![image]()
-
![image]()
Меморіальна таблиця на честь 250-ліття храму Премудрості Божої -
![image]()
Пам'ятник на честь заснування А. Шептицьким Свято-Іванівської Лаври
Регулярні заходи
- Спалах різдвяної звізди — 8 січня
- Великодня Гаївка — квітень
- Фестиваль «Співоче Поле» — 4 травня
- Свято Матері — 13 травня
- Фестиваль середньовічної культури «Львів Стародавній» — травень
- Фестиваль «Казка у гаю» — 31 травня — 2 червня
- Святкування «Зелені свята» — червень
- «Свято хліба» — 17 серпня
- Фестиваль «Етновир» — серпень
- «Свято меду» — вересень
- «Ярмарок ремесел» — вересень
Виставки, що відбулись
Див. також
Примітки
- Драган М. Українські деревляні церкви: Генеза і розвій форм // Збірки Національного музею у Львові. — Львів, 1937. — Ч. 2. — XVI + 136 с.
- Роман Горак. Канікули 1888 року (Листи Антона Березинського до Івана Франка). — Науковий вісник музею Івана Франка у Львові. Випуск 20. — Львів: Апріорі, 2016. — С. 438-439. —
- Бурда А. Грант на розвиток // Львівська пошта. — 9 лютого 2013. — № 16 (1341). — С. 4.
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
- Туристичний путівник по Львову, 2003,.pdf file[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- Замок, Високий (7 жовтня 2013). . Високий Замок (укр.). Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 1 грудня 2018.
- Хроніка творчих буднів // Жовтень. — 1980. — № 1 (423). — С. 160.
- "50 історій Львівського скансену": у Львові показали унікальні фондові експонати з усієї західної України. galinfo. Процитовано 05102021.
Джерела
- Мацкевий Л. Музей народної архітектури і побуту у Львові // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 111. — .
- Данилюк А., Красовський І., Присяжний К. та ін. Музей народної архітектури та побуту у Львові [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Львів: Каменяр, 1980. — 183 с.
Посилання
- Офіційний сайт [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Фотографії Шевченківського гаю [ 1 липня 2007 у Wayback Machine.]
- Україна туристична 2009. Музей народної архітектури та побуту у Львові — В.о. директора — Косачевич Іван Петрович [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю з головним архітектором музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» — Ігорем Цимбровським [ 10 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu imeni Klimentiya Sheptickogo insha nazva Shevche nkivskij gaj skansen muzej prosto neba u Lvovi Shevchenkivskij gaj49 50 41 pn sh 24 03 59 sh d 49 84483337002777859 pn sh 24 06638908002777910 sh d 49 84483337002777859 24 06638908002777910 Koordinati 49 50 41 pn sh 24 03 59 sh d 49 84483337002777859 pn sh 24 06638908002777910 sh d 49 84483337002777859 24 06638908002777910TipmuzejStatus spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannyaLviv vul Chernecha Gora 1 na teritoriyi landshaftnogo parku Znesinnya Adresavulicya Chernecha Gora 1 Lviv UkrayinaZasnovano1971Vidkrito1971Vidviduvachi150 000 osibDirektorZakopec Mihajlo LvovichSajtlvivskansen orgShevchenkivskij gaj Ukrayina Shevchenkivskij gaj u Vikishovishi Ne plutati z Shevchenkiv Gaj RoztashuvannyaMuzej narodnoyi arhitekturi i pobutu imeni Klimentiya Sheptickogo roztashovanij na lisistih gorbah Lvivskogo plato chastina Podilskoyi visochini u pivnichno shidnij chastini mista v miscevosti Kajzervald na teritoriyi landshaftnogo parku Znesinnya Nepodalik na zahid roztashovanij park Visokij Zamok Muzej vdalo ob yednuye gorbistij landshaft vidnovlenu roslinnist Karpat i dbajlivo pereneseni istorichni sporudi z riznih regioniv Zahidnoyi Ukrayini Teritoriya parku blizko 84 gektariv IstoriyaPlan i perekrij cerkvi sv Mikolaya iz s Krivka M Dragan Navesni 1966 roku pri Muzeyi etnografiyi ta hudozhnogo promislu buv stvorenij viddil narodnogo budivnictva v yakomu rozpochali robotu zi stvorennya muzeyu prosto neba U 1971 roci viddil narodnogo budivnictva buv reformovanij u Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu ta buv vidkritij dlya oglyadu vidviduvachiv u 1972 roci Ideya stvorennya cogo muzeyu nalezhit vidomomu ukrayinskomu vchenomu Ilarionu Svyencickomu yakij she naprikinci 20 h rokiv XX stolittya zapochatkuvav robotu zi stvorennya muzeyu prosto neba podibnij do skansenu v Stokgolmi Koli u 1920 h rokah gromada sela Krivka pislya pobudovi novoyi cerkvi virishila rozibrati staru 1761 rik derev yanu cerkvu svyatogo Mikolaya z troma strunkimi malovnichimi vezhami ukrayinskij mistectvoznavec ta doslidnik starodavnogo ukrayinskogo mistectva Mihajlo Dragan z dopomogoyu miscevogo paroha o Markeliya Kunovskogo zumiv perekonati selyan u tomu shob voni strimalisya iz yiyi rozbirannyam Zavdyaki nastupnim klopotannyam mitropolita Andreya Sheptickogo ta jogo brata blazhennogo Klimentiya Sheptickogo u 1930 roci cerkvu pid naglyadom ta kerivnictvom M Dragana rozibrali perevezli j zibrali u Lvovi yak cerkvu dlya potreb monastirya oo studitiv de vona stala pershim eksponatom majbutnogo muzeyu Skladno skazati yaka b dolya chekala cej shedevr derev yanogo zodchestva yakim ye nevelichka bojkivska cerkva zi sela Krivka sho na Turkivshini ta yaka sogodni ye okrasoyu Muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu u Lvovi yakbi ne te sho na toj chas parohom u comu seli buv o Markelij Kunovskij Zgidno z odnimi dzherelami cya cerkva posvyachena otcyu Mikolayu bula zbudovana 1761 roku a zgidno z inshimi 1763 go Vona dovgo zadovolnyala potrebi meshkanciv sela kilkist yakih nikoli ne perevishuvala 400 osib a v 1920 h rokah zrosla majzhe vdvichi a tomu gromada sela virishila rozibrati staru cerkvu i na yiyi misci postaviti novu Staru cerkvu ochikuvala dolya bagatoh derev yanih cerkov yiyi abo mogli prodati v yakes inshe bidnishe selo abo prosto vikoristati derevo na opalennya Pid chas diskusiyi z gromadoyu shodo majbutnogo staroyi cerkvi otec Markelij Kunovskij zvernuvsya do vidomogo mistectvoznavcya Mihajla Dragana yakij poprosiv dopomogi Mitropolita Andreya Sheptickogo i perekonav jogo sho varto vikupiti v sela cyu cerkvu i perevezti yiyi do Lvova Pid kerivnictvom M Dragana staru cerkvu rozibrali j perevezli do Lvova u teperishnij Shevchenkivskij gaj zapochatkuvavshi u takij sposib Muzej narodnoyi arhitekturi j pobutu prosto neba Cerkvu perevezli vozami z Krivki i zmontuvali na novomu misci 1930 roku U 1966 roci za iniciativi pracivnikiv Muzeyu etnografiyi ta hudozhnogo promislu rozpochalisya pevni roboti zokrema buv stvorenij viddil narodnogo budivnictva yakij u 1971 roci reorganizovanij u Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu Z 1975 r u Muzeyi protyagom roku pracyuvav Petro Haritonovich Pirozhenko Vin buv organizatorom ekspedicij u poshukah eksponativ po Peredkarpattyu ta Podillyu 2013 roku muzej otrimav grant YuNESKO rozmirom 300 000 dolariv U ramkah dvorichnoyi programi peredbachalosya provedennya seminariv ta analiz popitu pokrashennya turistichnoyi privablivosti vivchennya dosvidu inshih muzeyiv Planuvalisya takozh vitrati na reklamu ta kupivlyu specialnogo obladnannya dlya arhitekturnogo viddilu ta fondoshovisha Buli zaplanovani remonti majsterni administrativnogo korpusu fondoshovisha ta hati iz sela Shandrovec Dlya pracivnikiv mav buti poshitij firmovij odyag 1 grudnya 2016 roku Muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu u Lvovi prisvoyeno im ya blazhennogo Klimentiya Sheptickogo Vidteper skansen vidomij sered lviv yan yak Shevchenkivskij gaj matime nazvu Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu imeni Klimentiya Sheptickogo Do rechi nazva muzeyu Shevchenkivskij gaj nikoli ne mala oficijnogo statusu Naprikinci lipnya 2018 roku kerivnictvo muzeyu narodnoyi arhitekturi i pobutu u Lvovi im Klimentiya Sheptickogo ogolosilo tender na budivnictvo informacijno osvitnogo centru u pivdennij chastini muzeyu na vul Chernecha Gora na prodovzhenni golovnoyi aleyi parku Znesinnya ta z boku transportnoyi ta pishohidnoyi miskih komunikaciyi vul Nizhinskoyi ta Strileckoyi Ce povinna buti odnopoverhova sporuda z vhidnim holom sanvuzlami ta kafe na 80 osib Na cokolnomu poversi peredbacheno rozmishennya navchalnih primishen ta konferenc zalu na 110 osib a takozh administrativnih ta gospodarskih primishen Budivnictvo povinni zakinchiti do kincya 2018 roku Poblizu miscya budivnictva majbutnogo vizit centru u serpni 2017 roku pochali oblashtovuvati parking na 53 parkomiscya Lyudi prichetni do stvorennya muzeyu i jogo diyalnosti Ilarion Svyencickij Prepodobnij Andrej Sheptickij Mihajlo Dragan Arhip DanilyukEkspoziciya muzeyuEkspoziciya muzeyu nalichuye 124 pam yatki arhitekturi kotri ob yednani v 54 sadibi V Muzeyi funkcionuyut 4 vistavkovih zali Dva z nih mayut postijnu ekspoziciyu U postijnij ekspoziciyi ta shovishah muzeyu mistitsya blizko 20 tisyach predmetiv shodennogo pobutu ta uzhitkovogo mistectva Teritoriya muzeyu plosheyu 36 ga umovno rozdilena na shist etnografichnih zon Kozhna zona ce mini selo sho skladayetsya z 15 20 pam yatok narodnoyi arhitekturi U zhitlovih ta gospodarchih primishennyah rozmisheno predmeti domashnogo povsyakdennogo vzhitku silskogospodarskij remanent transportni zasobi ta remisnichij instrument Shist takih mini sil mayut nazvi Bojkivshina Lemkivshina Guculshina Bukovina Podillya i Lvivshina prichomu ostanni tri malo vidviduyutsya turistami adzhe ye ne velmi informativnimi Z ponad 120 pam yatok arhitekturi iz zahidnih oblastej Ukrayini 6 ce derev yani cerkvi Najstarishij eksponat selyanska hata 1749 roku Ye takozh kuznya shkola lisopilnya suknovalnya vodyanij mlin ta vitryak Bojkivshina Cinnimi eksponatami ye silska sadiba z budinkom 1812 roku i stajneyu 1903 roku iz sela Libohora Turkivskogo rajonu bojkivska hata 1909 roku z sela Tuholka Skolivskogo rajonu V cij chastini ekspoziciyi ye dvi cerkvi Shedevr narodnoyi arhitekturi derev yana cerkva 1763 roku z sela Krivka Turkivskogo rajonu pam yatka nacionalnogo i yevropejskogo znachennya Druga cerkva z s Tisovec Skolivskogo rajonu 1863 rik Lemkivshina Osnovnim eksponatom rozdilu Lemkivshina ye selyanske obijstya z zakarpatskogo sela Zabrid ce dovga hata z suputnimi gospodarskimi budivlyami shpihlirom z pivniceyu kurnikom ta kriniceyu Sama hata skladayetsya z zhitlovogo primishennya sinej komori stodoli ta kluni U 1992 roci cej rozdil zusillyami mecenativ popovnivsya kopiyeyu lemkivskoyi cerkvi Svyatih Volodimira i Olgi 1831 rik z s Kotan Guculshina Centralnij eksponat guculska grazhda z s Krivorivnya na Ivano Frankivshini Bukovina Sered eksponativ yaki reprezentuyut Bukovinu ye sadiba pochatku XX stolittya z s Berezhonka ta Cerkva Svyatoyi Trijci 1774 perenesena u 1960 h rokah do muzeyu z miscevosti Klokuchka SvitliniSektor Lvivshina Rimo katolicka kaplicya kostelik zbudovanij u 1936 1937 rokah v s Yazlivchik na Brodivshini Voseni 2012 roku kostel buv rozibranij grupoyu polskih studentiv na choli z profesorom zaviduvachkoyu kafedri ekologichnogo dizajnu Gdanskoyi Politehniki Romanoyu Cyelontkovskoyu ta perevezenij do Lvova Vlitku 2013 roku polski restavratori zibrali jogo na novomu misci u Muzeyi narodnoyi arhitekturi i pobutu imeni Klimentiya Sheptickogo Na sogodni cya rimo katolicka kaplicya yaku she nazivayut kostelikom ye odnim z najyaskravishih predstavnikiv malochislennoyi nini grupi derev yanih kosteliv Lvivshini pershoyi polovini HH stolittya Vin ye unikalnim zrazkom zastosuvannya stilyu modern do derev yanoyi sakralnoyi arhitekturi i ne maye analogiv na terenah Ukrayini Cerkva Svyatoyi Paraskevi 1822 s Stoyaniv Derev yana rimo katolicka kaplicya 1937 s Yazlivchik Sektor Bukovina Vitryak poch XX st s Shirivci Sadiba poch XX st s Berezhonka Vnutrishnij inter yer hati s Berezhonka Vnutrishnij inter yer hati s Berezhonka Sektor Bojkivshina Cerkva Svyatogo Mihajla 1863 s Tisovec Cerkva Premudrosti Bozhoyi Mikolayivska cerkva 1763 s Krivka Viglyad na sadibu ser XIX st s Pilipec Hata 1912 s Libohora Stajnya stodola s Libohora Hata s Libohora Golovnij vivtar cerkvi Svyatogo Mihajla Inter yer shkoli 1880 s Busovisko Sektor Lemkivshina Cerkva Svyatih Olgi ta Volodimira kopiya s Kotan Hata s Zarichovo Inshi eksponati ta vitvori mistectva Pam yatnik Tarasu Shevchenku bilya vhodu v muzej Hata 1860 s Oryavchik Kozackij choven Dub r Gorin s Orzhiv Memorialna tablicya na chest 250 littya hramu Premudrosti Bozhoyi Pam yatnik na chest zasnuvannya A Sheptickim Svyato Ivanivskoyi LavriRegulyarni zahodiSpalah rizdvyanoyi zvizdi 8 sichnya Velikodnya Gayivka kviten Festival Spivoche Pole 4 travnya Svyato Materi 13 travnya Festival serednovichnoyi kulturi Lviv Starodavnij traven Festival Kazka u gayu 31 travnya 2 chervnya Svyatkuvannya Zeleni svyata cherven Svyato hliba 17 serpnya Festival Etnovir serpen Svyato medu veresen Yarmarok remesel veresenVistavki sho vidbulisVistavka narodnogo mistectva Estoniyi 1977 Narodne mistectvo Novgorodskogo krayu 1978 Vistavka fotografij iz fondiv Murmanskogo krayeznavchogo muzeyu prisvyachena zhittyu i pobutu saamiv 1979 Vistavka 50 istorij Lvivskogo skansenu prisvyachena 50 littyu Muzeyu 2021 Div takozhDanilyuk Arhip Grigorovich Cerkva svyatoyi Paraskevi Cerkva svyatogo Mikolaya Shevchenkivskij Gaj PrimitkiDragan M Ukrayinski derevlyani cerkvi Geneza i rozvij form Zbirki Nacionalnogo muzeyu u Lvovi Lviv 1937 Ch 2 XVI 136 s Roman Gorak Kanikuli 1888 roku Listi Antona Berezinskogo do Ivana Franka Naukovij visnik muzeyu Ivana Franka u Lvovi Vipusk 20 Lviv Apriori 2016 S 438 439 ISBN 978 617 629 341 5 Burda A Grant na rozvitok Lvivska poshta 9 lyutogo 2013 16 1341 S 4 Arhiv originalu za 2 grudnya 2016 Procitovano 1 grudnya 2016 Arhiv originalu za 1 grudnya 2016 Procitovano 1 grudnya 2016 Arhiv originalu za 1 serpnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2018 Arhiv originalu za 1 serpnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2018 Turistichnij putivnik po Lvovu 2003 pdf file nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 1 grudnya 2018 Zamok Visokij 7 zhovtnya 2013 Visokij Zamok ukr Arhiv originalu za 1 serpnya 2018 Procitovano 1 serpnya 2018 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2018 Hronika tvorchih budniv Zhovten 1980 1 423 S 160 50 istorij Lvivskogo skansenu u Lvovi pokazali unikalni fondovi eksponati z usiyeyi zahidnoyi Ukrayini galinfo Procitovano 05102021 DzherelaMackevij L Muzej narodnoyi arhitekturi i pobutu u Lvovi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 111 ISBN 978 966 00 1061 1 Danilyuk A Krasovskij I Prisyazhnij K ta in Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu u Lvovi 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Lviv Kamenyar 1980 183 s PosilannyaShevchenkivskij gaj u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Portal Galichina Shevchenkivskij gaj u Vikishovishi Oficijnij sajt 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine Fotografiyi Shevchenkivskogo gayu 1 lipnya 2007 u Wayback Machine Ukrayina turistichna 2009 Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu u Lvovi V o direktora Kosachevich Ivan Petrovich 20 grudnya 2013 u Wayback Machine Interv yu z golovnim arhitektorom muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu Shevchenkivskij gaj Igorem Cimbrovskim 10 sichnya 2019 u Wayback Machine