Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Котань пол Kotań лемківське село в Польщі у гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства Населення 322 ос

Котань

Котань

Котань (пол. Kotań) — лемківське село в Польщі, у гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 322 особи (2011).

Село
Котань
пол. Kotań
image
Греко-католицька церква святого Косми і Дем'яна у Котані

Координати 49°32′ пн. ш. 21°29′ сх. д. / 49.533° пн. ш. 21.483° сх. д. / 49.533; 21.483Координати: 49°32′ пн. ш. 21°29′ сх. д. / 49.533° пн. ш. 21.483° сх. д. / 49.533; 21.483

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ясельський повіт
Гміна Кремпна
Перша згадка 1581
Населення 322 особи (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-232
Автомобільний код RJS
SIMC 0355341
GeoNames 767935
OSM ↑2906314 ·R (Ґміна Кремпна)
image
image
Котань
Котань (Польща)
image
image
Котань
Котань (Підкарпатське воєводство)
image Котань у Вікісховищі

Розташування

Село знаходиться на території Магурського Національного парку неподалік польсько-словацького кордону, за 4 км від Крампна, за 24 км від міста Ясло та 67 км від Ряшева.

Пролягає вздовж лівого берега річки Віслоки від села Крампна, а від середини пролягає повздовж безіменного потічка. Село розтягається майже на 6 км.

Історія села

Походження назви села остаточно не з'ясовано. Можливо, назва походить від назви тварини — «кота» або ж від прізвища одного з перших його мешканців — Кота. Також відсутні історичні джерела про заснування села і ранню його історію.

Перша історична згадка про Котань сягає 1581 року. У документі говориться, що село належить до королівських земель, займаючи 5 ланів орної землі й один лан — солтисів. За податковим реєстром 1581 р. село належало до парохії Мисцова Бецького староства у Бецькому повіті; в селі було 5 селянських ланів і 1 — солтиса, був тартак.

Згідно з записами у Йосифинській метриці станом на 1785—1787 роки село нараховувало 30 господарств. Хоча у документах зазначено 31 номер садиб, одна з них стояла пусткою, і за нею не був зареєстрований жоден власник. На цей час селяни займали 1 235 моргів землі: 418 моргів орної землі, 525 моргів лук і пасовищ, 129 моргів лісу. Уся земля поділялася на чотири ниви: 1) Городи — присадибні ділянки, на яких вирощували ярину, фруктові дерева, використовували як луки, 2) Бзинник, 3) Вільшини — нива низької якості, на якій вирощували овес, 4) Омалтова долина — орні землі, пасовиська.

19 травня 1763 року князь Юрій Любомирський своїм декретом переказав для побудови греко-католицької церкви ріллю «Павликівка». Не відомо, чи було тоді збудовано церкву і яка її доля. Натомість досі збереглася церква св. Косми і Дем'яна.

Наприкінці XIX ст. у селі проживало 316 мешканців, з них 300 греко-католиків і 16 римо-католиків. У другій половині 1920-х років половина мешканців села перейшли з греко-католицької церкви до Польської православної церкви.

На 01.01.1939 в селі проживало 350 мешканців (345 українців і 5 поляків).

Під час Другої світової війни згоріла половина села. Частина лемків у 1945 році була вивезена у східну Україну, решта (76 осіб) 27 травня 1947 року польським військом на понімецькі землі Польщі до Зеленогурського воєводства. Після виселення українців село заселили польські поселенці. 4-класна школа була ліквідована, а діти були скеровані у школу у Крампній.

У 1950-х роках тут було створено Польський сільськогосподарський кооператив. У 1970-х роках у рільничому господарстві працювало близько 600 в'язнів створеної тут тюрми.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква св. Косми і Дем'яна

Церква є історико-архітектурною пам'яткою Підкарпатського воєводства. Збудована у 1841 році у західнолемківському стилі на місці колишнього дерев'яного храму. Є тридільною (вівтар, нава і бабинець), орієнтованою, крита ґонтом. Окрасою церкви є висока вежа-дзвіниця і дві менші бані, що завершуються залізними хрестами високої мистецької вартості. У церкві зберігалися давні ікони, частина з яких безповоротно пропала, частина зберігається у музеї в Ланьцуті. Серед ікон «Бичування Христа» (1737), а також «Христос-Пантократор» (1689). Давня ікона «Рождество Христа» — пам'ятка трагічної смерті Якова Баволяка з його портретом у нижньому кутку.

Церква до 1947 р. належала до парафії Крампна Дуклянського деканату.

У 1963 році під час ремонту довкола церкви було створено лапідарій, розмістивши на її території 22 надгробки з Незнаєвої, Жидівського та Тихані. Саму церкву було розібрано, законсервовано, а згодом заново зібрано. Територія церкви обгороджена традиційним кам'яно-дерев'яним муром.

Після депортації українців церква використовується як римо-католицький костьол.

Копія місцевої церкви у 1992 році збудована у Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові. Новозбудована церква носить ім'я святих Володимира та Ольги і присвячена 1000-літтю (992 рік) з'єднання земель Лемківщини з Київською Руссю.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 174 26 136 12
Жінки 148 33 95 20
Разом 322 59 231 32

Перелік господарств

  • Станом на 1785 рік у селі нараховувалось 30 господарств (згідно з Йосифинською метрикою):

1) Ярина Іван, 2) Бабчак Яцко, 3) Даниляк Дмитро, 4) Маркович Яцко, 5) Даниляк Василь, 6) Даниляк Іван, 7) Пеш Гриць, 8) Пеш Іван, 9) Парило Гриць, 10) Фуджак Василь і Фуджак Михайло, 11) Баницький Іван, 12) Крохта Данько, 13) Синиця Василь, 14) Синиця Іван, 15) Касич Михайло (молодший), 16) Касич Михайло (старший), 17) Святко Стефан, 18) Покладко Іван, 19) Обух Гаврило, 20) Теш Гаврило, 21) Русиняк Яцко, 22) Фринцко Яцко, 23) Баволяк Савка і Баволяк Ницко, 24) Баволяк Яцко, 25) Покладко Яцко, 26) Баволяк Стефан і Гринда Федір, 27) Маркович Михайло, 28) Данило Іван і Баволяк Лешко, 29) БАволяк Ілько, 30) Сокіл Гриць.

  • Станом на 1944 рік у селі нараховувалось 63 господарства:

1) Феш Іван, 2) Русиняк Василь, 3) Феш Іван і Феш Синида, 4) Русиняк Іван, 5) Тимків Дмитро, 6) Куленич Дмитро, 7) Бованко Степан, 8) Падило Іван, 9) Феш Розалія, 10) Феш Федір, 11) Синиця Степан, 12) Баволяк Василь, 13) Баган Михайло, 14) Баволяк Петро, 15) Даниляк Іван, 16) Даниляк Степан, 17) Сидорик Василь, 18) Касич Анастасія і Бованко Василь, 19) Нагловський Василь, 20) Феш Василь, 21) Феш Василь, 22) Гаталевич Василь, 23) Савчак Федір, 24) Гаталевич Розалія і Парило Степан, 25) Русиняк Семен, 26)Гоц Даниїл, 27) Фуджак Михайло, 28) Смереканич Антон, 29) Фуджак Микола, 30) Маркович Іван, 31) Синиця Андрій, 32) Фуджак Василь, 33) Фуджак Антон, 34) Смереканич Володимир, 35) Синиця Василь, 36) Касич Ікач, 37) Сидорик Іван, 38) Нагловськи Василь, 39) Хамула Іван, 40) Хамула Іван, 41) Фринцко Григорій, 42) Маричка, 43) Русиняк, 44) Русиняк Михайло, 45) Сокіл Іван, 46) Гаталевич Дмитро, 47) Курилко, 48) Хомик Спиридон, 49) Пухир Михайло, 50) Касич Федір, 51) Русиняк Іван, 52) Пухир Дмитро, 53) Пухир Іван, 54) Фучко, 55) Гоц Степан, 56) Феш Михайло, 57) Нестеряк Антон, 58) Феш Іван, 59) Сенчакович Марія, 60) Сокіл Федір, 61) Касич Микола, 62) Шиманський Василь, а також господарство школи.

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Котань

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 30.
  3. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — . — С. 443.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також

Джерела

  • Красовський І. Д. Незабутня Лемківщина у верхів'ї ріки Вислоки. Львів: Думка світу, 2004. — с.13-56
  • Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 64-65 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011. — с.166-170
  • Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski. — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012.
  • Apokryf Ruski [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kotan pol Kotan lemkivske selo v Polshi u gmini Krempna Yaselskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 322 osobi 2011 Selo Kotan pol Kotan Greko katolicka cerkva svyatogo Kosmi i Dem yana u Kotani Koordinati 49 32 pn sh 21 29 sh d 49 533 pn sh 21 483 sh d 49 533 21 483 Koordinati 49 32 pn sh 21 29 sh d 49 533 pn sh 21 483 sh d 49 533 21 483 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaselskij povitGmina KrempnaPersha zgadka 1581Naselennya 322 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 232Avtomobilnij kod RJSSIMC 0355341GeoNames 767935OSM 2906314 R Gmina Krempna KotanKotan Polsha KotanKotan Pidkarpatske voyevodstvo Kotan u VikishovishiRoztashuvannyaSelo znahoditsya na teritoriyi Magurskogo Nacionalnogo parku nepodalik polsko slovackogo kordonu za 4 km vid Krampna za 24 km vid mista Yaslo ta 67 km vid Ryasheva Prolyagaye vzdovzh livogo berega richki Visloki vid sela Krampna a vid seredini prolyagaye povzdovzh bezimennogo potichka Selo roztyagayetsya majzhe na 6 km Istoriya selaPohodzhennya nazvi sela ostatochno ne z yasovano Mozhlivo nazva pohodit vid nazvi tvarini kota abo zh vid prizvisha odnogo z pershih jogo meshkanciv Kota Takozh vidsutni istorichni dzherela pro zasnuvannya sela i rannyu jogo istoriyu Persha istorichna zgadka pro Kotan syagaye 1581 roku U dokumenti govoritsya sho selo nalezhit do korolivskih zemel zajmayuchi 5 laniv ornoyi zemli j odin lan soltisiv Za podatkovim reyestrom 1581 r selo nalezhalo do parohiyi Miscova Beckogo starostva u Beckomu poviti v seli bulo 5 selyanskih laniv i 1 soltisa buv tartak Zgidno z zapisami u Josifinskij metrici stanom na 1785 1787 roki selo narahovuvalo 30 gospodarstv Hocha u dokumentah zaznacheno 31 nomer sadib odna z nih stoyala pustkoyu i za neyu ne buv zareyestrovanij zhoden vlasnik Na cej chas selyani zajmali 1 235 morgiv zemli 418 morgiv ornoyi zemli 525 morgiv luk i pasovish 129 morgiv lisu Usya zemlya podilyalasya na chotiri nivi 1 Gorodi prisadibni dilyanki na yakih viroshuvali yarinu fruktovi dereva vikoristovuvali yak luki 2 Bzinnik 3 Vilshini niva nizkoyi yakosti na yakij viroshuvali oves 4 Omaltova dolina orni zemli pasoviska 19 travnya 1763 roku knyaz Yurij Lyubomirskij svoyim dekretom perekazav dlya pobudovi greko katolickoyi cerkvi rillyu Pavlikivka Ne vidomo chi bulo todi zbudovano cerkvu i yaka yiyi dolya Natomist dosi zbereglasya cerkva sv Kosmi i Dem yana Naprikinci XIX st u seli prozhivalo 316 meshkanciv z nih 300 greko katolikiv i 16 rimo katolikiv U drugij polovini 1920 h rokiv polovina meshkanciv sela perejshli z greko katolickoyi cerkvi do Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 350 meshkanciv 345 ukrayinciv i 5 polyakiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zgorila polovina sela Chastina lemkiv u 1945 roci bula vivezena u shidnu Ukrayinu reshta 76 osib 27 travnya 1947 roku polskim vijskom deportovana na ponimecki zemli Polshi do Zelenogurskogo voyevodstva Pislya viselennya ukrayinciv selo zaselili polski poselenci 4 klasna shkola bula likvidovana a diti buli skerovani u shkolu u Krampnij U 1950 h rokah tut bulo stvoreno Polskij silskogospodarskij kooperativ U 1970 h rokah u rilnichomu gospodarstvi pracyuvalo blizko 600 v yazniv stvorenoyi tut tyurmi U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva sv Kosmi i Dem yanaCerkva ye istoriko arhitekturnoyu pam yatkoyu Pidkarpatskogo voyevodstva Zbudovana u 1841 roci u zahidnolemkivskomu stili na misci kolishnogo derev yanogo hramu Ye tridilnoyu vivtar nava i babinec oriyentovanoyu krita gontom Okrasoyu cerkvi ye visoka vezha dzvinicya i dvi menshi bani sho zavershuyutsya zaliznimi hrestami visokoyi misteckoyi vartosti U cerkvi zberigalisya davni ikoni chastina z yakih bezpovorotno propala chastina zberigayetsya u muzeyi v Lancuti Sered ikon Bichuvannya Hrista 1737 a takozh Hristos Pantokrator 1689 Davnya ikona Rozhdestvo Hrista pam yatka tragichnoyi smerti Yakova Bavolyaka z jogo portretom u nizhnomu kutku Cerkva do 1947 r nalezhala do parafiyi Krampna Duklyanskogo dekanatu U 1963 roci pid chas remontu dovkola cerkvi bulo stvoreno lapidarij rozmistivshi na yiyi teritoriyi 22 nadgrobki z Neznayevoyi Zhidivskogo ta Tihani Samu cerkvu bulo rozibrano zakonservovano a zgodom zanovo zibrano Teritoriya cerkvi obgorodzhena tradicijnim kam yano derev yanim murom Pislya deportaciyi ukrayinciv cerkva vikoristovuyetsya yak rimo katolickij kostol Kopiya miscevoyi cerkvi u 1992 roci zbudovana u Muzeyi narodnoyi arhitekturi ta pobutu imeni Klimentiya Sheptickogo u Lvovi Novozbudovana cerkva nosit im ya svyatih Volodimira ta Olgi i prisvyachena 1000 littyu 992 rik z yednannya zemel Lemkivshini z Kiyivskoyu Russyu DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 174 26 136 12 Zhinki 148 33 95 20 Razom 322 59 231 32 Perelik gospodarstv Stanom na 1785 rik u seli narahovuvalos 30 gospodarstv zgidno z Josifinskoyu metrikoyu 1 Yarina Ivan 2 Babchak Yacko 3 Danilyak Dmitro 4 Markovich Yacko 5 Danilyak Vasil 6 Danilyak Ivan 7 Pesh Gric 8 Pesh Ivan 9 Parilo Gric 10 Fudzhak Vasil i Fudzhak Mihajlo 11 Banickij Ivan 12 Krohta Danko 13 Sinicya Vasil 14 Sinicya Ivan 15 Kasich Mihajlo molodshij 16 Kasich Mihajlo starshij 17 Svyatko Stefan 18 Pokladko Ivan 19 Obuh Gavrilo 20 Tesh Gavrilo 21 Rusinyak Yacko 22 Frincko Yacko 23 Bavolyak Savka i Bavolyak Nicko 24 Bavolyak Yacko 25 Pokladko Yacko 26 Bavolyak Stefan i Grinda Fedir 27 Markovich Mihajlo 28 Danilo Ivan i Bavolyak Leshko 29 BAvolyak Ilko 30 Sokil Gric Stanom na 1944 rik u seli narahovuvalos 63 gospodarstva 1 Fesh Ivan 2 Rusinyak Vasil 3 Fesh Ivan i Fesh Sinida 4 Rusinyak Ivan 5 Timkiv Dmitro 6 Kulenich Dmitro 7 Bovanko Stepan 8 Padilo Ivan 9 Fesh Rozaliya 10 Fesh Fedir 11 Sinicya Stepan 12 Bavolyak Vasil 13 Bagan Mihajlo 14 Bavolyak Petro 15 Danilyak Ivan 16 Danilyak Stepan 17 Sidorik Vasil 18 Kasich Anastasiya i Bovanko Vasil 19 Naglovskij Vasil 20 Fesh Vasil 21 Fesh Vasil 22 Gatalevich Vasil 23 Savchak Fedir 24 Gatalevich Rozaliya i Parilo Stepan 25 Rusinyak Semen 26 Goc Daniyil 27 Fudzhak Mihajlo 28 Smerekanich Anton 29 Fudzhak Mikola 30 Markovich Ivan 31 Sinicya Andrij 32 Fudzhak Vasil 33 Fudzhak Anton 34 Smerekanich Volodimir 35 Sinicya Vasil 36 Kasich Ikach 37 Sidorik Ivan 38 Naglovski Vasil 39 Hamula Ivan 40 Hamula Ivan 41 Frincko Grigorij 42 Marichka 43 Rusinyak 44 Rusinyak Mihajlo 45 Sokil Ivan 46 Gatalevich Dmitro 47 Kurilko 48 Homik Spiridon 49 Puhir Mihajlo 50 Kasich Fedir 51 Rusinyak Ivan 52 Puhir Dmitro 53 Puhir Ivan 54 Fuchko 55 Goc Stepan 56 Fesh Mihajlo 57 Nesteryak Anton 58 Fesh Ivan 59 Senchakovich Mariya 60 Sokil Fedir 61 Kasich Mikola 62 Shimanskij Vasil a takozh gospodarstvo shkoli PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kotan GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 30 Akciya Visla Dokumenti upor Yevgen Misilo Lviv Nyu Jork Naukove tovaristvo im T Shevchenka 1997 ISBN 5 7707 8504 7 S 443 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Div takozhSvyatkova Velika Svyatkova Mala Svyatkivka Svirzhova Ruska KrampnaDzherelaKrasovskij I D Nezabutnya Lemkivshina u verhiv yi riki Visloki Lviv Dumka svitu 2004 s 13 56 Shematizm greko katolickoyi yeparhiyi Lemkivshini Lviv 1936 s 64 65 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Gzhesik V Trachik T Nizkij Beskid Vid Komanchi do Bortnogo turistichnij putivnik V Gzhesik T Trachik Per z pol O Surmyak U Gusej Lviv SPOLOM 2011 s 166 170 Bieszczady Przewodnik dla prawdziwego turysty W Krukar P Swianiewicz T A Olszanski P Lubonski Wyd 13 e Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2012 Apokryf Ruski 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ