Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свіржова Руська (пол. Świerzowa Ruska) — лемківське село в Польщі, у гміні Кремпна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства. Припинило своє існування після депортацій 1944–1947 років, але далі числиться в реєстрі SIMC.
Село  у лемківському стилі (не існує) Координати 49°32′15″ пн. ш. 21°25′23″ сх. д. / 49.53750000002777654° пн. ш. 21.42305555558377961° сх. д.Координати: 49°32′15″ пн. ш. 21°25′23″ сх. д. / 49.53750000002777654° пн. ш. 21.42305555558377961° сх. д.
 Свіржова Руська у Вікісховищі |
Розташування
Село було розташоване на віддалі 35 км від міста Ясло і 18 км від містечка Змигорода. Простягалося вздовж річки Свіржівка, яка впадає у Віслоку. Було оточено горами: зі сходу — Колянином, північного сходу — Гавкою й Остерешом, від півночі — Магурою, Острим Вершком, Гливівським Верхом, Ватковою, з заходу — Майданом, із півдня — Марешка і Угересом.
Чітко окреслити межу між Свіржовою Руською та Святковою Великою складно. Ймовірно, що останні будинки вверху Святкової сьогодні знаходяться вже на давній території Свіржової. Натомість верхня частина Свіржової зараз є пусткою, незаселеною долиною.
Назва
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Шьвєжова (пол. Świerzowa).
Історія села
Польською адміністрацією поширювались міфи про нібито нетутешність лемків. Згідно з цими переказами перші мешканці села були русинами з Закарпаття, витіснені звідти угорцями. На користь цієї версії ніби свідчать назви окремих гір і полів. За іншими переказами перші мешканці села — це русини Подніпров'я, які рятуючись від татаро-монгольських нападів, втікали у карпатські гори.
За податковим реєстром 1581 р. село було власністю за волоським правом Миколая Стадницького гербу Шренява у Бецькому повіті; в селі було 4,25 селянських ланів, 6 загородників з ріллею та 1 без ріллі, 3 коморники з тягловою худобою і 1 халупник чиншовий.
У 1680 році тут були 4 господарства з землею і одна родина безземельна. Працював сільський млин. У 1765 році село нараховувало уже 27 ланів землі і тартак. Крім солтиса у селі жив крайник-адміністратор лемківських сіл Біцького староства.
29 липня 1770 року тут мала місце збройна сутичка польських конфедератів Казимира Пуласького з російським військом. Близько двохсот конфедератів здійснили спробу захопити російського генерала, але росіяни відбили атаку, завдавши їм відчутних втрат.
Згідно з записами Йосифинської метрики 1787 року село налічувало 43 родини. Селяни займали 300 моргів орної землі, 1 012 моргів лук і пасік, 1 167 моргів лісу. Земля кам'яниста, маловрожайна, глинкувата.
Спочатку село мало власну парафію, проте у 1797 році було приєднане до парафії у Святковій Великій.
У 1845 році село належало Августу Стернегу, який купив його у Юзефа Левицького. Згодом село набув граф Антін Митровський, а у 1880 — Ян Левицький. Той у 1890 році продав село графині Полютулицькій.
У 1894 році селяни побудували дерев'яну церкву лемківського типу і назвали його ім'ям св. Іван Хрестителя.
У 1907 році село нараховувало 455 греко-католиків і 6 євреїв. Функціонувала однокласна школа, крамниця і корчма (у власності єврейської громади). На фільварку Майдан жили лісові працівники.
Під час Першої світової війни до австрійської армії було мобілізовано 28 чоловіків, з яких 3 загинуло. Після війни селяни поправили пошкодження, спричинені воєнними діями.
У липні 1927 року село, за винятком двох родин, перейшло до Польської православної церкви. Рух за перехід розпочався роком раніше у сусідньому селі Тилява. У селі збудували ще одну церкву, православну, яка не збереглася.
У 1933 році закладено читальню «Просвіти», яка згодом була закрита польською владою. Діяв кооператив «Наш труд», приватна лемківська крамниця.
На початок 1936 року у селі нараховувалося 71 господарство, 406 православних, 22 греко-католики і 2 римо-католики. Існувала однокласна школа з українською мовою навчання. З числа міжвоєнних педагогів великою повагою користувався Осип Звірик.
У 1945 році переважна більшість мешканців села (530 осіб) виїхали в східні області УРСР, однак частина з них (не менше 72 осіб) зуміли повернутися і в лютому 1946 р. були повторно вивезені в СРСР. 9 осіб, що зуміли залишитись або повернулися з примусових робіт з Німеччини, 28 травня 1947 р. депортовані військом польським в рамках на понімецькі землі Польщі. Село припинило своє існування.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Матеріальні пам'ятки
Залишки греко-католицької церкви св. Іоанна Хрестителя знаходяться на схилі, з другого боку струмка. Від церкви 1894 року, яку побудував Андрій Шиманський сьогодні залишилася лише мала банька. Матеріали з розібраної церкви використали для побудови житлового будинку в Дошниці.
На цвинтарі, який знаходиться неподалік церкви, збереглось близько двохсот хрестів. Більшість із них витесані з каменю, найстаріший походить з 1883 року. Цвинтар у гарному стані, останнім часом закритий.
У напрямку Бортного, близько кілометра після останньої будівлі Святкової Великої, знаходиться фігура Святої Родини 1938 року. 50 метрів далі на високому цоколі стоїть посеред старих ялин скульптура св. Миколая, в дуже доброму стані, із залишками поліхромії. У даній частині долини знаходиться скульптура Матері Божої 1894 року і три великі хрести з постатями Христа, всі з кінця XIX ст.
Нині уся територія давнього села Свіржова Руська знаходиться в межах Національного Магурського парку.
Перелік господарств
- Станом на 1787 рік у селі нараховувалось 43 родини (згідно з Йосифинською метрикою):
1) Баволяк Василь, 2) Гула Федір, 3) Вовк Демко, 4) Вовк Петро, 5) Малиняк Іван, 6) Годич Юрко, 7) Дилин Стефан, 8) Щерба Тимко, 9) Бобаль Іван (без землі), 10) Зикруч Василь, 11) Зикруч Семен, 12) Зикруч Стефан, 13) Циркот Василь, 14) Циркот Гриць і Судик Іван, 15) Мицак Тимко, 16) Канчуга Іван, 17) Стах Семен, 18) Смереканич Іван, 19) Стах Іван, 20) Решетар Яцко, 21) о. Гаталевич Тома, 22) Ярош Гриць, 23) Сторчеба Бартоломей, 24) Поливка Петро і Русиняк Василь, 25) Оліяр Федір, 26) Глива Іван, 27) Попович Іван, 28) Вархол Данко, 29) Ярош Петро, 30) Баволяк Фецьо, 31) Борек Іван, 32) Попович Стефан, 33) Попович Петро, 34) Поливка Андрій, 35) Вовк Данько, 36) Цап Гриць, 37) Вовк Петро, 38) Баб'як Яцко, 39) Вархол Федір, 40) Гула Лешко, 41) Баб'як Гриць, 42) Тиньо Іван, 43) Гаталевич Фецко.
- Станом на 1936 рік у селі нараховувало 76 господарств:
1) Хомик Пилип, 2) Баволяк Пантелеймон, 3) Чулик Даниїл, 4) Баволяк Олексій, 5) Ксенич Іван, 6) Дзядик Василь, 7) Дзядик Ілля, 8) Кобан Юстин, 9) Щерба Омелян, 10) Слота Михайло, 11) Дзядик Василь, 12) Циркот Іван, 13) Галущак Іван, 14) Щерба Петро, 15) Гаталевич Михайло, 16) Зікрач Василь, 17) Гаталевич Василь, 18) Судик Степан, 19) Смереканич Семен, 20) Решетар Віктор, 21) Смереканич Іван, 22) Сосонько Ілля, 23) Судик Гнат, 24) Смереканич Василь, 25) Смереканич Дмитро, 26) Стах Лешко, 27) Стах Іван, 28) Смереканич Федір, 29) Баволяк Кипріян, 30) Решетар Даниїл, 31) Пиртко Михайло, 32) Грещак Іван, 33) Янкович Федір, 34) Баб'як Василь, 35) Решетар Михайло, 36) Судик Василь, 37) Решетар Тимко, 38) Дилин Нестор, 39) Ковдра Іван, 40) Баб'як Лука, 41) Посипанко Єва, 42) Дитко Агафія, 43) Баволяк Ілля, 44) Дилин Іван, 45) Ківко Іван, 46) Посипанко Іван, 47) Вербинський Василь, 48) Кобан Василь, 49) Вербинський Михайло, 50) Скуба Андрій, 51) Лахвак Іван, 52) Канчук Петро, 53) Туз Даниїл, 54) Туз Олекса, 55) Вовк Михайло, 56) Гаталевич Петро, 57) Ківко Михайло, 58) Вербинський Дмитро, 59) Коваль Іван, 60) Смереканич Даниїл, 61) Русин Іван, 62) Баб'як Іван, 63) Гандяк Михайло, 64) Дилини Ілля, 65) Нагловський Агафій, 66) Русин Андрій, 67) Вербинський Петро, 68) Дитко Іван, 69) Решетар Петро, 70) Сосонько Іван, 71) Баб'як Степан. Крім цього була школа, крамниця, читальня, греко-католицька і православна церкви, пилорама. У присілку На Вазі було вісім стаєнок Хомика Пилипа, Чулика Даниїла, Баволяка Олекси, Кобана Юстина, Щерби Омеляна, Циркота Івана, Гаталевича Василя, Судика Степана, а на присілку Під Гавкою стаєнки Сосонька Іллі, Дзядика Василя, Чулика Даниїла, Баволяка Олекси, Щерби Омеляна, Кобана Юстина, Циркота Івана, Гаталевича Василя.
Див. також
Джерела
- Красовський І. Д. Незабутня Лемківщина у верхів'ї ріки Вислоки. Львів: Думка світу, 2004. — с.13-56
- Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 72-74
- Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011. — * Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski. — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012. — s.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XI, 1890 r., s. 679 [1]
- Apokryf Ruski
Примітки
- Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — . — С. 443.
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svirzhova Ruska pol Swierzowa Ruska lemkivske selo v Polshi u gmini Krempna Yaselskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Pripinilo svoye isnuvannya pislya deportacij 1944 1947 rokiv ale dali chislitsya v reyestri SIMC Selo Svirzhova Ruska pol Swierzowa Ruska Cerkva Ivana Hrestitelya 1894 r u lemkivskomu stili ne isnuye Koordinati 49 32 15 pn sh 21 25 23 sh d 49 53750000002777654 pn sh 21 42305555558377961 sh d 49 53750000002777654 21 42305555558377961 Koordinati 49 32 15 pn sh 21 25 23 sh d 49 53750000002777654 pn sh 21 42305555558377961 sh d 49 53750000002777654 21 42305555558377961 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaselskij povitGmina KrempnaPersha zgadka 1665Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 232Avtomobilnij kod RJSSIMC 1042437GeoNames 757612OSM 2906314 R Gmina Krempna Svirzhova RuskaSvirzhova Ruska Polsha Svirzhova RuskaSvirzhova Ruska Pidkarpatske voyevodstvo Svirzhova Ruska u VikishovishiRoztashuvannyaSelo bulo roztashovane na viddali 35 km vid mista Yaslo i 18 km vid mistechka Zmigoroda Prostyagalosya vzdovzh richki Svirzhivka yaka vpadaye u Visloku Bulo otocheno gorami zi shodu Kolyaninom pivnichnogo shodu Gavkoyu j Ostereshom vid pivnochi Maguroyu Ostrim Vershkom Glivivskim Verhom Vatkovoyu z zahodu Majdanom iz pivdnya Mareshka i Ugeresom Chitko okresliti mezhu mizh Svirzhovoyu Ruskoyu ta Svyatkovoyu Velikoyu skladno Jmovirno sho ostanni budinki vverhu Svyatkovoyi sogodni znahodyatsya vzhe na davnij teritoriyi Svirzhovoyi Natomist verhnya chastina Svirzhovoyi zaraz ye pustkoyu nezaselenoyu dolinoyu NazvaU 1977 1981 rr v hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo nazivalosya Shvyezhova pol Swierzowa Istoriya selaPolskoyu administraciyeyu poshiryuvalis mifi pro nibito netuteshnist lemkiv Zgidno z cimi perekazami pershi meshkanci sela buli rusinami z Zakarpattya vitisneni zvidti ugorcyami Na korist ciyeyi versiyi nibi svidchat nazvi okremih gir i poliv Za inshimi perekazami pershi meshkanci sela ce rusini Podniprov ya yaki ryatuyuchis vid tataro mongolskih napadiv vtikali u karpatski gori Za podatkovim reyestrom 1581 r selo bulo vlasnistyu za voloskim pravom Mikolaya Stadnickogo gerbu Shrenyava u Beckomu poviti v seli bulo 4 25 selyanskih laniv 6 zagorodnikiv z rilleyu ta 1 bez rilli 3 komorniki z tyaglovoyu hudoboyu i 1 halupnik chinshovij U 1680 roci tut buli 4 gospodarstva z zemleyu i odna rodina bezzemelna Pracyuvav silskij mlin U 1765 roci selo narahovuvalo uzhe 27 laniv zemli i tartak Krim soltisa u seli zhiv krajnik administrator lemkivskih sil Bickogo starostva 29 lipnya 1770 roku tut mala misce zbrojna sutichka polskih konfederativ Kazimira Pulaskogo z rosijskim vijskom Blizko dvohsot konfederativ zdijsnili sprobu zahopiti rosijskogo generala ale rosiyani vidbili ataku zavdavshi yim vidchutnih vtrat Zgidno z zapisami Josifinskoyi metriki 1787 roku selo nalichuvalo 43 rodini Selyani zajmali 300 morgiv ornoyi zemli 1 012 morgiv luk i pasik 1 167 morgiv lisu Zemlya kam yanista malovrozhajna glinkuvata Spochatku selo malo vlasnu parafiyu prote u 1797 roci bulo priyednane do parafiyi u Svyatkovij Velikij U 1845 roci selo nalezhalo Avgustu Sternegu yakij kupiv jogo u Yuzefa Levickogo Zgodom selo nabuv graf Antin Mitrovskij a u 1880 Yan Levickij Toj u 1890 roci prodav selo grafini Polyutulickij U 1894 roci selyani pobuduvali derev yanu cerkvu lemkivskogo tipu i nazvali jogo im yam sv Ivan Hrestitelya U 1907 roci selo narahovuvalo 455 greko katolikiv i 6 yevreyiv Funkcionuvala odnoklasna shkola kramnicya i korchma u vlasnosti yevrejskoyi gromadi Na filvarku Majdan zhili lisovi pracivniki Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni do avstrijskoyi armiyi bulo mobilizovano 28 cholovikiv z yakih 3 zaginulo Pislya vijni selyani popravili poshkodzhennya sprichineni voyennimi diyami U lipni 1927 roku selo za vinyatkom dvoh rodin perejshlo do Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi Ruh za perehid rozpochavsya rokom ranishe u susidnomu seli Tilyava U seli zbuduvali she odnu cerkvu pravoslavnu yaka ne zbereglasya U 1933 roci zakladeno chitalnyu Prosviti yaka zgodom bula zakrita polskoyu vladoyu Diyav kooperativ Nash trud privatna lemkivska kramnicya Na pochatok 1936 roku u seli narahovuvalosya 71 gospodarstvo 406 pravoslavnih 22 greko katoliki i 2 rimo katoliki Isnuvala odnoklasna shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya Z chisla mizhvoyennih pedagogiv velikoyu povagoyu koristuvavsya Osip Zvirik U 1945 roci perevazhna bilshist meshkanciv sela 530 osib viyihali v shidni oblasti URSR odnak chastina z nih ne menshe 72 osib zumili povernutisya i v lyutomu 1946 r buli povtorno vivezeni v SRSR 9 osib sho zumili zalishitis abo povernulisya z primusovih robit z Nimechchini 28 travnya 1947 r deportovani vijskom polskim v ramkah operaciyi Visla na ponimecki zemli Polshi Selo pripinilo svoye isnuvannya U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Materialni pam yatkiZalishki greko katolickoyi cerkvi sv Ioanna Hrestitelya znahodyatsya na shili z drugogo boku strumka Vid cerkvi 1894 roku yaku pobuduvav Andrij Shimanskij sogodni zalishilasya lishe mala banka Materiali z rozibranoyi cerkvi vikoristali dlya pobudovi zhitlovogo budinku v Doshnici Na cvintari yakij znahoditsya nepodalik cerkvi zbereglos blizko dvohsot hrestiv Bilshist iz nih vitesani z kamenyu najstarishij pohodit z 1883 roku Cvintar u garnomu stani ostannim chasom zakritij U napryamku Bortnogo blizko kilometra pislya ostannoyi budivli Svyatkovoyi Velikoyi znahoditsya figura Svyatoyi Rodini 1938 roku 50 metriv dali na visokomu cokoli stoyit posered starih yalin skulptura sv Mikolaya v duzhe dobromu stani iz zalishkami polihromiyi U danij chastini dolini znahoditsya skulptura Materi Bozhoyi 1894 roku i tri veliki hresti z postatyami Hrista vsi z kincya XIX st Nini usya teritoriya davnogo sela Svirzhova Ruska znahoditsya v mezhah Nacionalnogo Magurskogo parku Perelik gospodarstvStanom na 1787 rik u seli narahovuvalos 43 rodini zgidno z Josifinskoyu metrikoyu 1 Bavolyak Vasil 2 Gula Fedir 3 Vovk Demko 4 Vovk Petro 5 Malinyak Ivan 6 Godich Yurko 7 Dilin Stefan 8 Sherba Timko 9 Bobal Ivan bez zemli 10 Zikruch Vasil 11 Zikruch Semen 12 Zikruch Stefan 13 Cirkot Vasil 14 Cirkot Gric i Sudik Ivan 15 Micak Timko 16 Kanchuga Ivan 17 Stah Semen 18 Smerekanich Ivan 19 Stah Ivan 20 Reshetar Yacko 21 o Gatalevich Toma 22 Yarosh Gric 23 Storcheba Bartolomej 24 Polivka Petro i Rusinyak Vasil 25 Oliyar Fedir 26 Gliva Ivan 27 Popovich Ivan 28 Varhol Danko 29 Yarosh Petro 30 Bavolyak Feco 31 Borek Ivan 32 Popovich Stefan 33 Popovich Petro 34 Polivka Andrij 35 Vovk Danko 36 Cap Gric 37 Vovk Petro 38 Bab yak Yacko 39 Varhol Fedir 40 Gula Leshko 41 Bab yak Gric 42 Tino Ivan 43 Gatalevich Fecko Stanom na 1936 rik u seli narahovuvalo 76 gospodarstv 1 Homik Pilip 2 Bavolyak Pantelejmon 3 Chulik Daniyil 4 Bavolyak Oleksij 5 Ksenich Ivan 6 Dzyadik Vasil 7 Dzyadik Illya 8 Koban Yustin 9 Sherba Omelyan 10 Slota Mihajlo 11 Dzyadik Vasil 12 Cirkot Ivan 13 Galushak Ivan 14 Sherba Petro 15 Gatalevich Mihajlo 16 Zikrach Vasil 17 Gatalevich Vasil 18 Sudik Stepan 19 Smerekanich Semen 20 Reshetar Viktor 21 Smerekanich Ivan 22 Sosonko Illya 23 Sudik Gnat 24 Smerekanich Vasil 25 Smerekanich Dmitro 26 Stah Leshko 27 Stah Ivan 28 Smerekanich Fedir 29 Bavolyak Kipriyan 30 Reshetar Daniyil 31 Pirtko Mihajlo 32 Greshak Ivan 33 Yankovich Fedir 34 Bab yak Vasil 35 Reshetar Mihajlo 36 Sudik Vasil 37 Reshetar Timko 38 Dilin Nestor 39 Kovdra Ivan 40 Bab yak Luka 41 Posipanko Yeva 42 Ditko Agafiya 43 Bavolyak Illya 44 Dilin Ivan 45 Kivko Ivan 46 Posipanko Ivan 47 Verbinskij Vasil 48 Koban Vasil 49 Verbinskij Mihajlo 50 Skuba Andrij 51 Lahvak Ivan 52 Kanchuk Petro 53 Tuz Daniyil 54 Tuz Oleksa 55 Vovk Mihajlo 56 Gatalevich Petro 57 Kivko Mihajlo 58 Verbinskij Dmitro 59 Koval Ivan 60 Smerekanich Daniyil 61 Rusin Ivan 62 Bab yak Ivan 63 Gandyak Mihajlo 64 Dilini Illya 65 Naglovskij Agafij 66 Rusin Andrij 67 Verbinskij Petro 68 Ditko Ivan 69 Reshetar Petro 70 Sosonko Ivan 71 Bab yak Stepan Krim cogo bula shkola kramnicya chitalnya greko katolicka i pravoslavna cerkvi pilorama U prisilku Na Vazi bulo visim stayenok Homika Pilipa Chulika Daniyila Bavolyaka Oleksi Kobana Yustina Sherbi Omelyana Cirkota Ivana Gatalevicha Vasilya Sudika Stepana a na prisilku Pid Gavkoyu stayenki Sosonka Illi Dzyadika Vasilya Chulika Daniyila Bavolyaka Oleksi Sherbi Omelyana Kobana Yustina Cirkota Ivana Gatalevicha Vasilya Div takozhSvyatkova Velika Svyatkova Mala Svyatkivka Krampna Tilyava KotanDzherelaKrasovskij I D Nezabutnya Lemkivshina u verhiv yi riki Visloki Lviv Dumka svitu 2004 s 13 56 Shematizm greko katolickoyi yeparhiyi Lemkivshini Lviv 1936 s 72 74 Gzhesik V Trachik T Nizkij Beskid Vid Komanchi do Bortnogo turistichnij putivnik V Gzhesik T Trachik Per z pol O Surmyak U Gusej Lviv SPOLOM 2011 Bieszczady Przewodnik dla prawdziwego turysty W Krukar P Swianiewicz T A Olszanski P Lubonski Wyd 13 e Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2012 s Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom XI 1890 r s 679 1 Apokryf RuskiPrimitkiAkciya Visla Dokumenti upor Yevgen Misilo Lviv Nyu Jork Naukove tovaristvo im T Shevchenka 1997 ISBN 5 7707 8504 7 S 443 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi