Стронгілоїдо́з (застар. «кохінхінська діарея»; англ. Strongyloides stercoralis infection, лат. Strongyloidosis) — гельмінтоз, який спричинюють кишкові вугриці з роду Strongyloides. Ця паразитарна інвазія характеризується в клінічному плані хронічним перебігом з переважним ураженням органів травної системи і системною алергією.
Стронгілоїдоз | |
---|---|
Кишкові вугриці в слизовій оболонці тонкої кишки (по центру і в лівому куті мікрофотографії). Забарвлення гематоксилин-еозином | |
Спеціальність | інфекційні хвороби і гельмінтолог[d] |
Симптоми | гарячка, кропивниця, сверблячка, кашель, нудота, біль у животі, діарея, гепатомегалія, головний біль, астенія, запаморочення, міокардит, артралгія, міалгія, бронхіт, кон'юнктивіт, Ірит, виразка, менінгіт і сепсис |
Причини | d |
Метод діагностики | клінічний аналіз крові, мікроскопія і ІФА |
Препарати | івермектин[1][2], d[1], альбендазол і мебендазол |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1F6B |
МКХ-10 | B78 |
DiseasesDB | 12559 |
MedlinePlus | 000630 |
eMedicine | article/999614-overview |
MeSH | D013322 |
Strongyloidiasis у Вікісховищі |
Історичні відомості
Стронгілоїдоз під назвою «кохінхінська діарея» вперше описав французький лікар Л. А. Норман в 1876 році у солдат, які поверталися до Франції з Кохінхіни (фр. Cochin-China) (району дельти річки Меконга у південно-східному Індокитаї). Він знайшов в їх фекаліях нового паразита. У 1876-77 роках французький зоолог і фармаколог Артур Баве в стінці тонкої кишки людей, загиблих від такої діареї, виявив мікроскопічних нематод, які морфологічно відрізнялись від тих, які раніше були знайдені у фекаліях. Він описав нематоду як окремий вид Anguillula stercoralis. У 1879 році видатний італійський паразитолог Джованні Баттіста Грассі надав ґрунтовні відомості при життєвий цикл паразита, надалі дав найменування новому роду паразитів — грец. Στρογγυλός — округлий і грец. όμοιος — подібний. Біологічний цикл збудника розшифрував німецький зоолог Рудольф Лейкарт у 1882 році, який встановив, що всі до цього знайдені окремо личинки та дорослі особини належать одному паразиту. У 1901—1902 роках бельгійський лікар П. Ван Дюрм описав перкутанний шлях зараження при стронгілоїдозі, тоді ж зоологи Ч. Стайлз і А. Гассалл дали остаточну назву збуднику Strongyloides stercoralis. У 1914 році німецький паразитолог Ф. Фюллеборн виявив феномен автоінвазії й показав на собаках, як він реалізується. Надалі було відкрито ще багато представників роду Strongyloides, які паразитують у тварин, і деякі з них здатні заражати людей, зокрема Strongyloides fuelleborni, який є паразитом мавп і досить часто уражає людей, та Strongyloides fuelleborni kellyi, який знайдений у мавп у Новій Гвінеї і також має схильність до ураження людей, але з них тільки Strongyloides stercoralis є повністю антропонозним збудником.
Актуальність
Стронгілоїдоз поширений переважно в країнах тропічного і субтропічного кліматичного пояса, але його спостерігають і в районах помірного клімату. Вважають, що від 30 до 100 млн людей в світі хворіють на стронгілоїдоз, хоча точна кількість хворих в ендемічних регіонах невідома, за іншими даними інвазовано до 370 млн людей. Значну ураженість людей стронгілоїдозом відзначають у країнах Східної та Південної Африки (до 25-30 %), Південно-Східної Азії (до 18 %), в країнах Південної Америки (від 4 % до 31 %). У країнах Європи показники ураженості населення стронгілоїдозом становлять 1-2 %, і тільки в окремих зонах (Румунія) досягають 20 %.
Стронгілоїдоз реєструють і в різних областях України з частотою 0,1-5 %. Випадки хвороби виявлені в багатьох регіонах України, майже повсюдно, але найбільша поширеність відзначена в лучно-степовій зоні Придністров'я, Закарпаття, Поліської низовини, на Волині. Показано, що вологий клімат рівнинних територій західних областей України створює сприятливі умови для розвитку ґрунтових стадій паразитів, прохолодний режим гірських Карпат гальмує цей процес.
Особливого значення на сьогодні ця інвазія заслуговує через факт того, що вона є (ВІЛ-індикаторною) і при цьому набуває тяжкого генералізованого характеру.
Етіологія
Threadworm | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Перша стадія личинки Strongyloides stercoralis | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Види | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Класифікація кишкових вугриць і морфологія
Основного збудника людського стронгілоїдозу — Strongyloides stercoralis відносять до роду Strongyloides, типу Nematoda. У цьому роді є ще 2 види патогенних для людини кишкових вугриць — Strongyloides fuelleborni та Strongyloides fuelleborni kellyi, але вони в Україні не зустрічаються, уражають невелику кількість осіб в Африці та Папуа-Новій Гвінеї. Кишкові вугриці є дуже дрібними нематодами, яйця їх прозорі, овальної форми.
Цикл розвитку
Всередині кишок
Паразит має складний цикл розвитку з можливим чергуванням вільноживучих і паразитуючих поколінь статевозрілих черв'яків. Розвиток гельмінта йде без проміжного хазяїна, проходить зі зміною поколінь, як тих, які живуть вільно, так і паразитичних. Статевозрілі самиці паразитичного покоління локалізуються в організмі людини в товщі слизової оболонки дванадцятипалої кишки, при інтенсивній інвазії можуть проникати в шлунок, слизову тонкої та товстої кишки, панкреатичні та жовчні ходи. Запліднені самки, які паразитують у слизовій оболонці тонкої кишки, відкладають туди за добу до 50 яєць, з яких у просвіт ліберкюнових залоз, а потім і кишки виходять рабдитоподібні личинки завдовжки 0,2-0,3 мм. Іноді личинки вилуплюються безпосередньо в порожнини матки самки, в цьому випадку самиця народжує вже живі личинки. Ці личинки виділяються з фекаліями у довкілля, де перетворюються або на філярієподібних личинок, або на статевозрілих самців і самок, які живуть вільно і здатні відкладати яйця.
У ґрунті
За наявності зовнішніх сприятливих умов (температура 26-28 °C і достатня вологість ґрунту) розвивається вільноживуче покоління гельмінтів: з рабдитоподібних личинок, які потрапили з фекаліями в ґрунт, розвиваються статевозрілі форми, які можуть не тільки жити, але і розмножуватися у довкіллі. За певних умов (зниження температури навколишнього середовища нижче 25 °C) вільноживучі рабдитоподібні личинки можуть перетворюватися на інвазивні філярієподібні личинки. Вони здатні зберігатися в ґрунті до 3-4 тижнів. Зниження температури нижче 0 °C, висихання ґрунту сприяють швидкій їх загибелі.
Потрапляння до організму
Філярієподібні личинки в організм людини проникають через шкіру або через рот з водою і їжею. Якщо зараження відбулося через шкіру (перкутанно), личинки здійснюють міграцію в організмі, досягають кишки через дихальні шляхи, глотку, стравохід.
Епідеміологічні особливості
Джерело і резервуар
Джерело інвазії — людина, яка хворіє на стронгілоїдоз і виділяє у зовнішнє середовище живі личинки. Заражені люди за відсутності гігієнічних навичок можуть бути безпосередньо заразними для оточуючих. Ґрунт є резервуаром при стронгілоїдозі.
Механізм і фактори передачі
Механізм зараження — контактний, інфікування реалізується при проникненні личинок через шкіру при контакті з контамінованим ґрунтом. Іноді інвазування відбувається й оральним механізмом при ковтанні личинок (вживання забруднених ними ягід, овочів, фруктів, води). Тривалий перебіг захворювання, ймовірно, обумовлений можливістю реалізації внутрішньокишкового типу розвитку паразита з автоінвазією, коли при уповільненій евакуації кишкового вмісту рабдитоподібні личинки перетворюються на філярієподібні безпосередньо в кишці. Іноді автоінвазія може бути зовнішньокишковою, коли рабдитоподібні личинки перетворюються на філярієподібні в промежині у неохайних осіб, після чого повертаються знову в кишку. За відсутності застереження і при низькому рівні гігієнічних навичок людина може безпосередньо від хворого через рукостискання, предмети побуту отримати філярієподібні личинки і непомітно для себе заковтнути їх.
Сприйнятливий контингент та імунітет
У країнах з теплим і вологим кліматом розвиток личинок паразита до інвазійних стадії у відкритому ґрунті відбувається цілий рік. У зонах з помірним кліматом періоди поширення цієї інвазії лімітуються термінами теплого періоду року. Через це хворіти можуть ті особи, які мають частий контакт із ґрунтом. Стронгілоїдоз може поширюватися як невелика епідемія серед шахтарів, землекопів у випадках порушення ними санітарно-гігієнічного режиму. Імунітет не прояснений. Можливе вироблення антитіл проти личинок паразита, що здатне послабити інтенсивність процесу автоінвазії та, навіть, призводити до елімінації паразита.
Патогенез
Загальні риси
Гельмінт потрапляє через шкіру чи рот. У ранню міграційну фазу гельмінтозу основне значення мають сенсибілізуюча дія антигенів личинок і запальні реакції слизової оболонки кишки в місцях паразитування дорослих черв'яків. При хронічному перебігу стронгілоїдозу розвиваються атрофічні зміни слизової оболонки кишки, порушується всмоктування поживних речовин, що призводить до аліментарної (харчової) недостатності, кахексії. Кишкова стадія стронгілоїдоза розвивається через 20-30 днів після зараження. Паразитування гельмінтів у слизовій оболонці супроводжується пошкодженням її: виникненням крововиливів, еозинофільної інфільтрації ерозій, а нерідко й виразок слизової оболонки. Яйця, які самиці відкладають в підслизовому шарі, розкриваються поблизу епітеліального шару, спричиняючи додаткові місцеві пошкодження тканин. Кишкові ушкодження проявляються синдромами порушення всмоктування жиру і вуглеводів. Ентеропатія супроводжується втратою білка, що зумовлює гіпопротеїнемію. Гранульоми можуть виявлятися не тільки у кишці та шлунку, але й в печінці та інших органах. Вони містять гігантські багатоядерні клітини, що підтверджує розвиток гіперергічного стану.
Автоінвазійний процес
Пригнічується нормальною імунною відповіддю. У пацієнтів з порушеннями клітинного імунітету автоінвазія може призвести до виникнення двох найтяжчих клінічних форм стронгілоїдозу:
- гіперінфекційного синдрому;
- генералізації.
Наявність аутоінфекції є основною ознакою, яка відрізняє стронгілоїдоз від інших широко поширених інвазій, які спричинюють геогельмінти (аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідози).
Гіперінфекційний синдром
Проявляється пришвидшенням нормального життєвого циклу Strongyloides stercoralis, що призводить до розвитку великої кількості збудників без поширення личинок за межі звичайної схеми міграції, тобто з локалізацією в травній системі, легенях.
Генералізація
А от при наявності в хворого імунодефіциту, зокрема це часто відбувається при СНІДі, при тривалій терапії глюкокортикоїдами, при застосуванні імунодепресантів після трансплантації, відбувається генералізація стронгілоїдозу — спостерігається дифузне ураження всіх відділів кишки, гематогенна дисемінація личинок з контамінацією легень, підшлункової залози, серця, ЦНС. У таких тяжких випадках через ушкодження кишки, спричинених великою кількістю кишкових вугриць, здійснюється й транслокація кишкових бактерій, що призводить до полімікробної бактеріємії майже у 50 % хворих та менінгіту.
Клінічні прояви
Класифікація
До МКХ-10 включений «Стронгілоїдоз» під кодом В78, в якому додатково виділяють:
- Стронгілоїдоз кишковий (В78.0);
- Стронгілоїдоз шкіри (В78.1);
- Дисемінований стронгілоїдоз (В78.7);
- Стронгілоїдоз неуточнений (В78.9).
Загальні прояви
Тривалість інкубаційного періоду точно невідома. Рання міграційна фаза стронгілоїдозу, яка відбувається при перкутанному зараженні, триває до 10 днів. Личинка, яка мігрує під шкірою, виглядає при поверхневому розташуванні як тоненька червона лінія, яка швидко рухається (більше 5 см за день), а потім швидко зникає. У цій ситуації хворобу визначають як стронгілоїдоз шкіри. У цю фазу також спостерігають гарячку, кропив'янку або папульозні висипання, які супроводжуються шкірним свербінням, кашель іноді з домішкою крові в мокроті, задишку. У пізній фазі інвазії, коли гельмінти досягають статевої зрілості і паразитують в кишці, клінічні прояви захворювання пов'язані з ураженням травної системи. Тоді йдеться про кишковий стронгілоїдоз. За відсутності лікування і продовження автоінвазії гельмінтоз набуває хронічного перебігу, іноді триває багато десятиліть.
Типовий перебіг
При легкому перебігу захворювання спостерігаються нудота, періодично біль в епігастрії. Можливе візуально непомітне виповзання личинок через анальний отвор, яке супроводжується нерідко свербінням періанальної ділянки. Випорожнення, як правило, не змінені, можуть спостерігатися запори або чергування запорів із проносами. При виражених проявах нудота нерідко супроводжується блюванням, іноді з'являється гематемезис, виникають гострий нападоподібний біль в епігастрії або по всьому животі, періодично рідкі випорожнення до 5-7 разів на добу. Печінка у деяких хворих збільшена і ущільнена. При симптомному маніфестному перебігу стронгілоїдозу проноси стають постійними, випорожнення набувають гнильного запаху і містить залишки неперетравленої їжі. Діарея є в такій ситуації основним симптомом. Випорожнення часті, до 15-20 разів на добу, а іноді спостерігають надмірне їхнє почастішання, що отримало назву в старих літературних джерелах як «непереможна діарея» (англ. invincible diarrhea). Найчастіше випорожнення водянисті, іноді — з домішками слизу і крові. З боку нервової системи відзначають головний біль, запаморочення, підвищену розумову стомлюваність, неврастенічні і психастенічні прояви.
Перебіг з переважанням алергічних проявів
Характеризується явищами вперто рецидивуючої кропив'янки різного виду з утворенням прямолінійних або серпантиноподібних ліній, кілець, плям, пухирів тощо, свербежу, міалгій, артралгій. У деяких хворих виявляють алергічні міокардити, бронхіти астматичного характеру, астеновегетативний синдром, поліартралгію як прояв алергії. Описані ураження органу зору алергічного і трофічного характеру: коньюнктивіти, ангіоретінопатії, макуліти, виразки рогівки. З боку травного тракту при такому перебігу диспепсичні розлади і абдомінальний біль виражені помірно. Бувають і ураження слизистої оболонки сечового міхура з дизурією.
Гіперінфекційний синдром
Гастроінтестінальні та легеневі прояви виразні. Проноси стійки, практично невпинні. Розвивається зневоднення, тяжка вторинна анемія, кахексія. Легеневі прояви включають задишку, кровохаркання і дихальну недостатність. Інші прояви обумовлені ураженнями інших органів. Ураженнями ЦНС є паразитарний менінгіт, абсцес мозку, дифузний енцефаліт. Вторинний менінгіт і сепсис, спричинений грамнегативними бактеріями відбуваються з високою частотою, вони пов'язані з порушенням цілісності слизової оболонки кишки, із потраплянням цих бактерій до кровотоку внаслідрк наявності їх на поверхні мігруючих личинок. Потрапляння личинок до печінки може призвести до холестатичної жовтяниці та гранулематозного гепатиту.
Дисемінований стронгілоїдоз
Розвивається на тлі імунодефіциту, через що практично всі прояви пов'язані як з тяжким пошкодженням органів (кишка, легені, печінка тощо), уражених кишковими вугрицями, так і з імунними порушеннями, які маскують прояви безпосередньо стронгілоїдозних уражень, через що нерідко сам стронгілоїдоз своєчасно не розпізнається. Часто алергічні прояви, притаманні типовому перебігу, змазані через переважання імунодефіциту.
Ускладнення
Нерідкі виразкові ураження кишки, можуть бути апендицит, перфоративний перитоніт, кишкова непрохідність, панкреатит, мальабсорбція. Тяжкий гіперінфекційний і дисемінований стронгілоїдоз призводить до високої летальності, яка досягає 80 %, тому що діагноз часто встановлюється пізно через неспецифічність клінічних проявів і слабку відповідь імуноскомпрометованої людини, у якої зазвичай розвивається такий тяжкий процес.
Діагностика
Клініко-епідеміологічна діагностика
Підозрілим на стронгілоїдоз є:
- епідеміологічний анамнез (проживання або перебування в несприятливих по стронгілоїдозу регіонах);
- короткочасні, раптові шкірні алергічні прояви на ногах, пальцях рук, які виникають без видимої причини;
- алергічні та загальнотоксичні реакції, які швидко розвиваються слідом за цим;
- наявність літучих інфільтратів у легенях, які спостерігають при рентгенологічному дослідженні;
- поліорганність уражень;
- рецидивуюча алергія, особливо. коли вона поєднується з кишковими проявами;
- стійкий діарейний синдром, який супроводжується диспротеїнемією.
Загальнолабораторна і інструментальна діагностика
У периферичній крові у більшості хворих в ранню фазу в загальному аналізі виявляють еозинофілію до 70-80 %, при тривалих інвазіях виникає помірна вторинна анемія, відзначають гіпопротеїнемію, і лише іноді еозинофілію. При тяжкому перебігу стронгілоїдозу еозинофілія може бути слабо виражена або, навіть, спостерігають анеозінофілію. Через відсутність патогномонічних симптомів при стронгілоїдозі обстеженню на наявність його підлягають всі хворі з високою еозинофілією. Великі труднощі являє діагностика стронгілоїдозу у випадках відхилення від звичайного міграційного шляху Strongyloides stercoralis. Захворювання незалежно від особливостей початкових ознак може призвести до локалізації збудника в пізнішій стадії захворювання поза кишкою. Враховуючи це, на стронгілоїдоз слід обстежувати всіх хворих із хронічними рецидивуючими захворюваннями травної системи і жовчних шляхів. При ураженні слизової оболонки сечового міхура можуть виникати альбумінурія, гематурія. Біохімічні дослідження дозволяють виявити іноді підвищення рівня білірубіну, порушення антитоксичної функції печінки.
У міграційну фазу хвороби при рентгенографію легенів іноді виявляють летючі інфільтрати. Зміни при інструментальних дослідженнях неспецифічні: рентгенологічне дослідження органів травної системи дозволяє виявити ознаки хронічного гастриту, дуоденіту, перидуоденіту, дискінезії дванадцятипалої кишки, спастичного коліту. При фіброгастродуоденоскопії виявляють геморагічний, ерозивний або виразковий гастродуоденіт.
Специфічна діагностика
Полягає у виявленні личинок у дуоденальному вмісті та калі ((за методом Шульмана, Бермана тощо)), зрідка й у сечі виявляють личинки паразитів. У міграційній фазі іноді вдається виявити личинки в мокроті. Використовують ІФА крові, зменшення кількісного титру антитіл в процесі лікування є показником адекватності терапії. При стронгілоїдозній міграції іноді посів мокроти на бактеріальні збудники демонструє рост бактерій у вигляді «смужкових» колоній, де смужки росту бактерій, які відходять від округлої основної колонії, відбуваються через розповзання личинок гельмінта і проявлення сліду цього саме виявляють у вигляді смужок колоній.
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Лікування хворих на стронгілоїдоз здійснюється відповідно до загальних принципів терапії інфекційних захворювань.
Етіотропна терапія
Рекомендовано всім хворим, навіть зі стертим перебігом через небезпеку виникнення гіперінфекційного синдрому або генералізації в разі приєднання імунодефіциту. Застосовують мебендазол або альбендазол по 0,2 г 2 рази на добу 3 дні. Через 3 тижні рекомендується провести повторний цикл лікування в тих же дозах. При тяжкому перебігу інвазії, у пацієнтів з імунодефіцитними станами слід провести повторні курси протигельмінтної терапії зі зміною препаратів. У країнах Європи і Північної Америки слід застосувати ще і . У регіонах, де проводиться профілактика онхоцеркозу або лімфатичних філяріїдозів із застосуванням івермектина, виявлене помітне зниження поширеності стронгілоїдозу, що свідчить про ефективність препарату при лікуванні цього гельмінтозу. Комітет ВООЗ по основних лікарських засобів заніс івермектин до списку препаратів для лікування стронгілоїдозу, в тому числі, в поєднанні з альбендазолом. Івермектин та тіабендазол наразі не зареєстровані в Україні.
Патогенетичне лікування
При загрозі виникнення супутнього бактеріального менінгіту, сепсису в разі генералізації стронгілоїдозу додатково застосовують антибіотики. Характер і обсяг патогенетичної та симптоматичної терапії визначаються тяжкістю захворювання і наявними порушеннями функцій органів і систем.
Профілактика
Загальні заходи
Профілактика стронгілоїдозу включає санітарно-епідеміологічні заходи, спрямовані на охорону ґрунту від фекального забруднення, санітарну просвіту населення, обстеження населення на гельмінти та проведення дегельмінтизації хворим. З метою захисту від зараження в ендемічних по стронгілоїдозу регіонах необхідно ретельно мити овочі та зелень, для пиття використовувати кип'ячену або промислово виготовлену воду, передбачають заходи щодо захисту відкритих частин тіла від укорінення личинок. Мандрівники до ендемічних районів повинні носити взуття при ходьбі на пляжі та в інших місцях з відкритим ґрунтом. Знезараження об'єктів навколишнього середовища, зокрема ґрунту, від личинок збудника стронгілоїдозу, досягається шляхом обробки їх 10 % розчином хлориду натрію, азотними, калійними, мінеральними добривами, а також пестицидом карбатіоном у вигляді 2 % розчину, що зумовлює загибель личинок і статевозрілих вільноживучих паразитів.
Боротьба з атрактантами
Відомо, що личинки кишкових вугриць вловлюють із зовнішнього середовища відповідні хімічні сигнали, за якими вони знаходять потенційного хазяїна. Вони використовують як датчики свої нейрони, щоб ідентифікувати ці сигнали, якими є неспецифічні атрактанти тепла, вуглекислого газу, хлориду натрію, які надходять від людей або тварин. Головним притягуючим цих личинок атрактантом є уроканінова кислота, яку широко виділяють шкірні залози ссавців. Ця кислота на шкірі може бути заблокована іонами металів, що є напрямком стратегії профілактики перкутанного зараження стронгілоїдозом при перебуванні у високоендемічних по цій інвазії територіях.
Примітки
- NDF-RT
- Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- Normand, L., 1876, sur la maladie dite diarrhee de cochinchine. (Extrait d'une lettre adresse a M. le President par M. le vice-amiral Jurien de la Graviere). Comptes Rendus Hebdomadaires des seances de l'Acadimie des sciences, 83. 316—318.
- Grove, D.I. (1990). A History of Human Helminthology, Wallingford: CAB International.
- Bavay, A., 1876, Sur l'Anguillule stercorale. (Presentee par M. P. Gervais). Comptes Rendus Hebdomadaires des Seances de l'Acadimie des Sciences, 83, 694—696.
- Cox FE (October 2002). «History of Human Parasitology». Clin. Microbiol. Rev. 15 (4): 595—612.
- Від лат. anguillula — вугор і лат. stercus — фекалії.
- Bavay, A., 1877, Sur l'Anguillule intestinale (Anguillala intestinalis), nouveau ver nematoide, trouve par le Dr. Normand chez les malades atteints de diarrhee de Cochinchine. (Presentee par M. P Gervais). Comptes Rendus Hebdonzadaires des Siances de l'Acaddmie des Sciences, 84, 266—268.
- Grassi, G.B., 1879. Sovra l'Anguillula intestinale. Rend R. Istit. Lomb. Sci. e Lett. Seconda Ser. 17, 228—233.
- Leuckart, R Ueber die Lebensgeschichte der sogenannten Anguillula stercoralis und deren Beziehungen zu der sogenannten Anguillala intestinalis. Bericht uber die Verhlandungen der Koniglich sachsischen Gesellschaft der Wissenschaften zu Leipzig. Mathematische-Physische Classe (1882) 34, 85-107.
- van Durme, P., l90l-l9O2, Quelques notes sur les embryons de ,,strongyloides intestinalis,, et leur penetration par la peau. Thompson yates Laboratoris Report, 4, 47I-474.
- Stiles CW, Hassall A (1902). Strongyloides stercoralis, the correct name of the parasite of Cochin China diarrhoea. Am Med 4:343.
- Fulleborn, F. (1914). Untersuchungen uber den Infektionsweg bei Strongyloides und Ankylostomum und die Biologie dieser Parasiten. Archiv firr Schiffs-und Tropen-Hygien 18, 26-80.
- Станом на 2020-і роки відомо 58 видів.
- Linstow V. Strongyloides fulleborni n. sp. Centralblat Fur Bakteriologie 1905; 38: 532-3.
- Kelly A. Report of a nematode found in humans at Kiunga, Western District. Papua New Guinea Medical Journal 1973; 16: 59.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 8 лютого 2015.
- Yori PP, Kosek M, Gilman RH, Cordova J, Bern C, Chavez CB, et al. Seroepidemiology of strongyloidiasis in the Peruvian Amazon. Am J Trop Med Hyg. Jan 2006;74(1):97-102.
- Genta RM. Global prevalence of strongyloidiasis: critical review with epidemiologic insights into the prevention of disseminated disease. Rev Infect Dis 1989;11:755-767.
- Marcos, L. A.; Terashima, A.; Dupont, H. L.; Gotuzzo, E. (2008). «Strongyloides hyperinfection syndrome: An emerging global infectious disease». Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene 102 (4): 314—318.
- Mark E. Viney, James B. Lok Strongyloides spp. 2007
- Ці 3 види виявлені у людей. Існує багато видів, які циркулюють у тварин.
- Schad GA. Morphology and life history of Strongyloides stercoralis. / Grove DI, ed. Strongyloidiasis: A Major Roundworm Infection of Man. London: Taylor & Francis, 1989:85-104.
- Поверхневе пошкодження епітелію слизових оболонок.
- Asdamongkol N, Pornsuriyasak P, Sungkanuparph S. Risk factors for strongyloidiasis hyperinfection and clinical outcomes. Southeast Asian J Trop Med Public Health. Sep 2006;37(5):875-84.
- Csermely L, Jaafar H, Kristensen J, Castella A, Gorka W, Chebli AA, et al. Strongyloides hyper-infection causing life-threatening gastrointestinal bleeding. World J Gastroenterol. Oct 21 2006;12(39):6401-4.
- Igra-Siegman, Y; Kapila, R; Sen, P; Kaminski, ZC; Louria, DB (1981). «Syndrome of hyperinfection with Strongyloides stercoralis». Reviews of infectious diseases 3 (3): 397—407.
- Stone WJ, Schaffner W. Strongyloides infections in transplant recipients. Semin Respir Infect. Mar 1990;5(1):58-64.
- Lim S, Katz K, Krajden S, Fuksa M, Keystone JS, Kain KC. Complicated and fatal Strongyloides infection in Canadians: risk factors, diagnosis and management. CMAJ. Aug 31 2004;171(5):479-84
- Newberry, AM; Williams, DN; Stauffer, WM; Boulware, DR; Hendel-Paterson, BR; Walker, PF (Nov 2005). «Strongyloides hyperinfection presenting as acute respiratory failure and gram-negative sepsis.». Chest 128 (5): 3681-4.
- Pelletier LL Jr, Gabre-Kidan T. Chronic strongyloidiasis in Vietnam veterans. Am J Med. Jan 1985;78(1):139-40
- Guyomard JL, Chevrier S, Bertholom JL, Guigen C, Charlin JF. [Finding of Strongyloides stercoralis infection, 25 years after leaving the endemic area, upon corticotherapy for ocular trauma]. J Fr Ophtalmol. Feb 2007;30(2): e4.
- Ly MN, Bethel SL, Usmani AS, Lambert DR. Cutaneous Strongyloides stercoralis infection: an unusual presentation. J Am Acad Dermatol. Aug 2003;49(2 Suppl Case Reports): S157-60.
- Masseau A, Hervier B, Leclair F, Grossi O, Mosnier JF, Hamidou M. [Strongyloides stercoralis infection simulating polyarteritis nodosa]. Rev Med Interne. Aug 2005;26(8):661-3.
- Komenaka IK, Wu GC, Lazar EL, Cohen JA. Strongyloides appendicitis: unusual etiology in two siblings with chronic abdominal pain. J Pediatr Surg. Sep 2003;38(9): E8-10.
- Harish K, Sunilkumar R, Varghese T, Feroze M. Strongyloidiasis presenting as duodenal obstruction. Trop Gastroenterol. Oct-Dec 2005;26(4):201-2.
- Arsic-Arsenijevic V, Dzamic A, Dzamic Z, Milobratovic D, Tomic D. Fatal Strongyloides stercoralis infection in a young woman with lupus glomerulonephritis. J Nephrol. Nov-Dec 2005;18(6):787-90.
- Fardet L, Généreau T, Poirot JL, Guidet B, Kettaneh A, Cabane J. Severe strongyloidiasis in corticosteroid-treated patients: case series and literature review. J Infect. Jan 2007;54(1):18-27.
- Підвищення кількості еозинофілів.
- Відсутність еозинофілів в периферичній крові.
- Тобто стовідсоткових.
- Pirisi M, Salvador E, Bisoffi Z, Gobbo M, Smirne C, Gigli C, et al. Unsuspected strongyloidiasis in hospitalised elderly patients with and without eosinophilia. Clin Microbiol Infect. Aug 2006;12(8):787-92.
- У поєднанні з еозинофілією крові це складає синдром Леффлера, який може зустрічатися ще й при міграційній фазі аскаридозу, при анкілостомідозі, деяких інших гельмінтозах, при алергії на медикаментозні засоби, на респіраторні біологічні антигени (пилок рослин, вовна тощо).
- Mittal S, Sagi SV, Hawari R. Strongyloidiasis: endoscopic diagnosis. Clin Gastroenterol Hepatol. Feb 2009;7(2): e8.
- Rodrigues RM, de Oliveira MC, Sopelete MC, Silva DA, Campos DM, Taketomi EA, et al. IgG1, IgG4, and IgE antibody responses in human strongyloidiasis by ELISA using Strongyloides ratti saline extract as heterologous antigen. Parasitol Res. Oct 2007;101(5):1209-14.
- Salvador F, Sulleiro E, Sánchez-Montalvá A, Saugar JM, Rodríguez E, Pahissa A, et al. Usefulness of Strongyloides stercoralis serology in the management of patients with eosinophilia. Am J Trop Med Hyg. May 2014;90(5):830-4.
- SPHTM Strongyloidiasis Home Page [1] [ 12 березня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 8 лютого 2015.
- Forbes, WM; Ashton, FT; Boston, R; Zhu, X; Schad, GA (2004). «Chemoattraction and chemorepulsion of Strongyloides stercoralis infective larvae on a sodium chloride gradient is mediated by amphidial neuron pairs ASE and ASH, respectively». Veterinary parasitology 120 (3): 189-98.
- Вона є продуктом перетворення гістидина, яке відбувається в печінці та шкірі.
- Safer, D.; Brenes, M.; Dunipace, S.; Schad, G. (2007). «Urocanic acid is a major chemoattractant for the skin-penetrating parasitic nematode Strongyloides stercoralis». Proceedings of the National Academy of Sciences 104 (5): 1627.
Джерела
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.)
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.: «Здоров'я», 2008. — Т.1.; 2-е вид., перероб. і доп. — 884 с.
- Шкурба А. В., Голубовская О. А., Безродная А. В., Винницкая Е. В., Подолюк О. А., Сукач М. Н. Стронгилоидоз. Обзор клинических рекомендаций Всемирной организации гастроэнтерологов по диагностике и лечению (2018 год). Клиническая инфектология и паразитология (международный научно-практический журнал). 2019. том 8, № 2. С. 182—195. (рос.)
- Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
- Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. К. 1947;
- Segarra-Newnham, M. (2007). «Manifestations, diagnosis, and treatment of Strongyloides stercoralis infection». Ann Pharmacother 41 (12): 1992—2001. (англ.)
- Pranatharthi Haran Chandrasekar, Hari Polenakovik, Sylvia Polenakovik Strongyloidiasis. Medscape/Infectious Diseases/ Gastrointestinal Tract and Intra-abdominal Infections. (Chief Editor Michael Stuart Bronze) Updated: Oct 16, 2014 [2] [Архівовано 6 січня 2013 у WebCite]. (англ.)
- Бронштейн А. М. Паразитарные болезни человека: Протозоозы и гельминтозы / А. М. Бронштейн, А. К. Токмалаев. — Москва: Издательство Российского университета дружбы народов, 2004. — 206 с. (рос.)
- Паразитарные болезни человека (протозоозы и гельминтозы): руководство для врачей / под ред. В. П. Сергиева, Ю. В. Лобзина, С. С. Козлова. — С.Пб. : ООО «Издательство Фолиант», 2008. — 592 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strongiloyido z zastar kohinhinska diareya angl Strongyloides stercoralis infection lat Strongyloidosis gelmintoz yakij sprichinyuyut kishkovi vugrici z rodu Strongyloides Cya parazitarna invaziya harakterizuyetsya v klinichnomu plani hronichnim perebigom z perevazhnim urazhennyam organiv travnoyi sistemi i sistemnoyu alergiyeyu StrongiloyidozKishkovi vugrici v slizovij obolonci tonkoyi kishki po centru i v livomu kuti mikrofotografiyi Zabarvlennya gematoksilin eozinomKishkovi vugrici v slizovij obolonci tonkoyi kishki po centru i v livomu kuti mikrofotografiyi Zabarvlennya gematoksilin eozinomSpecialnistinfekcijni hvorobi i gelmintolog d Simptomigaryachka kropivnicya sverblyachka kashel nudota bil u zhivoti diareya gepatomegaliya golovnij bil asteniya zapamorochennya miokardit artralgiya mialgiya bronhit kon yunktivit Irit virazka meningit i sepsisPrichinidMetod diagnostikiklinichnij analiz krovi mikroskopiya i IFAPreparatiivermektin 1 2 d 1 albendazol i mebendazolKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111F6BMKH 10B78DiseasesDB12559MedlinePlus000630eMedicinearticle 999614 overviewMeSHD013322 Strongyloidiasis u VikishovishiIstorichni vidomostiStrongiloyidoz pid nazvoyu kohinhinska diareya vpershe opisav francuzkij likar L A Norman v 1876 roci u soldat yaki povertalisya do Franciyi z Kohinhini fr Cochin China rajonu delti richki Mekonga u pivdenno shidnomu Indokitayi Vin znajshov v yih fekaliyah novogo parazita U 1876 77 rokah francuzkij zoolog i farmakolog Artur Bave v stinci tonkoyi kishki lyudej zagiblih vid takoyi diareyi viyaviv mikroskopichnih nematod yaki morfologichno vidriznyalis vid tih yaki ranishe buli znajdeni u fekaliyah Vin opisav nematodu yak okremij vid Anguillula stercoralis U 1879 roci vidatnij italijskij parazitolog Dzhovanni Battista Grassi nadav gruntovni vidomosti pri zhittyevij cikl parazita nadali dav najmenuvannya novomu rodu parazitiv grec Stroggylos okruglij i grec omoios podibnij Biologichnij cikl zbudnika rozshifruvav nimeckij zoolog Rudolf Lejkart u 1882 roci yakij vstanoviv sho vsi do cogo znajdeni okremo lichinki ta dorosli osobini nalezhat odnomu parazitu U 1901 1902 rokah belgijskij likar P Van Dyurm opisav perkutannij shlyah zarazhennya pri strongiloyidozi todi zh zoologi Ch Stajlz i A Gassall dali ostatochnu nazvu zbudniku Strongyloides stercoralis U 1914 roci nimeckij parazitolog F Fyulleborn viyaviv fenomen avtoinvaziyi j pokazav na sobakah yak vin realizuyetsya Nadali bulo vidkrito she bagato predstavnikiv rodu Strongyloides yaki parazituyut u tvarin i deyaki z nih zdatni zarazhati lyudej zokrema Strongyloides fuelleborni yakij ye parazitom mavp i dosit chasto urazhaye lyudej ta Strongyloides fuelleborni kellyi yakij znajdenij u mavp u Novij Gvineyi i takozh maye shilnist do urazhennya lyudej ale z nih tilki Strongyloides stercoralis ye povnistyu antroponoznim zbudnikom AktualnistStrongiloyidoz poshirenij perevazhno v krayinah tropichnogo i subtropichnogo klimatichnogo poyasa ale jogo sposterigayut i v rajonah pomirnogo klimatu Vvazhayut sho vid 30 do 100 mln lyudej v sviti hvoriyut na strongiloyidoz hocha tochna kilkist hvorih v endemichnih regionah nevidoma za inshimi danimi invazovano do 370 mln lyudej Znachnu urazhenist lyudej strongiloyidozom vidznachayut u krayinah Shidnoyi ta Pivdennoyi Afriki do 25 30 Pivdenno Shidnoyi Aziyi do 18 v krayinah Pivdennoyi Ameriki vid 4 do 31 U krayinah Yevropi pokazniki urazhenosti naselennya strongiloyidozom stanovlyat 1 2 i tilki v okremih zonah Rumuniya dosyagayut 20 Strongiloyidoz reyestruyut i v riznih oblastyah Ukrayini z chastotoyu 0 1 5 Vipadki hvorobi viyavleni v bagatoh regionah Ukrayini majzhe povsyudno ale najbilsha poshirenist vidznachena v luchno stepovij zoni Pridnistrov ya Zakarpattya Poliskoyi nizovini na Volini Pokazano sho vologij klimat rivninnih teritorij zahidnih oblastej Ukrayini stvoryuye spriyatlivi umovi dlya rozvitku gruntovih stadij parazitiv proholodnij rezhim girskih Karpat galmuye cej proces Osoblivogo znachennya na sogodni cya invaziya zaslugovuye cherez fakt togo sho vona ye VIL indikatornoyu i pri comu nabuvaye tyazhkogo generalizovanogo harakteru Etiologiya Threadworm Persha stadiya lichinki Strongyloides stercoralis Biologichna klasifikaciya Carstvo Animalia Tip Nematoda Klas Secernentea Ryad Rodina Rid Vidi Posilannya Vikishovishe Strongyloidiasis Klasifikaciya kishkovih vugric i morfologiya Osnovnogo zbudnika lyudskogo strongiloyidozu Strongyloides stercoralis vidnosyat do rodu Strongyloides tipu Nematoda U comu rodi ye she 2 vidi patogennih dlya lyudini kishkovih vugric Strongyloides fuelleborni ta Strongyloides fuelleborni kellyi ale voni v Ukrayini ne zustrichayutsya urazhayut neveliku kilkist osib v Africi ta Papua Novij Gvineyi Kishkovi vugrici ye duzhe dribnimi nematodami yajcya yih prozori ovalnoyi formi Cikl rozvitku Vseredini kishok Parazit maye skladnij cikl rozvitku z mozhlivim cherguvannyam vilnozhivuchih i parazituyuchih pokolin statevozrilih cherv yakiv Rozvitok gelminta jde bez promizhnogo hazyayina prohodit zi zminoyu pokolin yak tih yaki zhivut vilno tak i parazitichnih Statevozrili samici parazitichnogo pokolinnya lokalizuyutsya v organizmi lyudini v tovshi slizovoyi obolonki dvanadcyatipaloyi kishki pri intensivnij invaziyi mozhut pronikati v shlunok slizovu tonkoyi ta tovstoyi kishki pankreatichni ta zhovchni hodi Zaplidneni samki yaki parazituyut u slizovij obolonci tonkoyi kishki vidkladayut tudi za dobu do 50 yayec z yakih u prosvit liberkyunovih zaloz a potim i kishki vihodyat rabditopodibni lichinki zavdovzhki 0 2 0 3 mm Inodi lichinki viluplyuyutsya bezposeredno v porozhnini matki samki v comu vipadku samicya narodzhuye vzhe zhivi lichinki Ci lichinki vidilyayutsya z fekaliyami u dovkillya de peretvoryuyutsya abo na filyariyepodibnih lichinok abo na statevozrilih samciv i samok yaki zhivut vilno i zdatni vidkladati yajcya U grunti Za nayavnosti zovnishnih spriyatlivih umov temperatura 26 28 C i dostatnya vologist gruntu rozvivayetsya vilnozhivuche pokolinnya gelmintiv z rabditopodibnih lichinok yaki potrapili z fekaliyami v grunt rozvivayutsya statevozrili formi yaki mozhut ne tilki zhiti ale i rozmnozhuvatisya u dovkilli Za pevnih umov znizhennya temperaturi navkolishnogo seredovisha nizhche 25 C vilnozhivuchi rabditopodibni lichinki mozhut peretvoryuvatisya na invazivni filyariyepodibni lichinki Voni zdatni zberigatisya v grunti do 3 4 tizhniv Znizhennya temperaturi nizhche 0 C visihannya gruntu spriyayut shvidkij yih zagibeli Potraplyannya do organizmu Filyariyepodibni lichinki v organizm lyudini pronikayut cherez shkiru abo cherez rot z vodoyu i yizheyu Yaksho zarazhennya vidbulosya cherez shkiru perkutanno lichinki zdijsnyuyut migraciyu v organizmi dosyagayut kishki cherez dihalni shlyahi glotku stravohid Zhittyevij cikl Strongyloides stercoralis Epidemiologichni osoblivostiDzherelo i rezervuar Dzherelo invaziyi lyudina yaka hvoriye na strongiloyidoz i vidilyaye u zovnishnye seredovishe zhivi lichinki Zarazheni lyudi za vidsutnosti gigiyenichnih navichok mozhut buti bezposeredno zaraznimi dlya otochuyuchih Grunt ye rezervuarom pri strongiloyidozi Mehanizm i faktori peredachi Mehanizm zarazhennya kontaktnij infikuvannya realizuyetsya pri proniknenni lichinok cherez shkiru pri kontakti z kontaminovanim gruntom Inodi invazuvannya vidbuvayetsya j oralnim mehanizmom pri kovtanni lichinok vzhivannya zabrudnenih nimi yagid ovochiv fruktiv vodi Trivalij perebig zahvoryuvannya jmovirno obumovlenij mozhlivistyu realizaciyi vnutrishnokishkovogo tipu rozvitku parazita z avtoinvaziyeyu koli pri upovilnenij evakuaciyi kishkovogo vmistu rabditopodibni lichinki peretvoryuyutsya na filyariyepodibni bezposeredno v kishci Inodi avtoinvaziya mozhe buti zovnishnokishkovoyu koli rabditopodibni lichinki peretvoryuyutsya na filyariyepodibni v promezhini u neohajnih osib pislya chogo povertayutsya znovu v kishku Za vidsutnosti zasterezhennya i pri nizkomu rivni gigiyenichnih navichok lyudina mozhe bezposeredno vid hvorogo cherez rukostiskannya predmeti pobutu otrimati filyariyepodibni lichinki i nepomitno dlya sebe zakovtnuti yih Sprijnyatlivij kontingent ta imunitet U krayinah z teplim i vologim klimatom rozvitok lichinok parazita do invazijnih stadiyi u vidkritomu grunti vidbuvayetsya cilij rik U zonah z pomirnim klimatom periodi poshirennya ciyeyi invaziyi limituyutsya terminami teplogo periodu roku Cherez ce hvoriti mozhut ti osobi yaki mayut chastij kontakt iz gruntom Strongiloyidoz mozhe poshiryuvatisya yak nevelika epidemiya sered shahtariv zemlekopiv u vipadkah porushennya nimi sanitarno gigiyenichnogo rezhimu Imunitet ne proyasnenij Mozhlive viroblennya antitil proti lichinok parazita sho zdatne poslabiti intensivnist procesu avtoinvaziyi ta navit prizvoditi do eliminaciyi parazita PatogenezZagalni risi Gelmint potraplyaye cherez shkiru chi rot U rannyu migracijnu fazu gelmintozu osnovne znachennya mayut sensibilizuyucha diya antigeniv lichinok i zapalni reakciyi slizovoyi obolonki kishki v miscyah parazituvannya doroslih cherv yakiv Pri hronichnomu perebigu strongiloyidozu rozvivayutsya atrofichni zmini slizovoyi obolonki kishki porushuyetsya vsmoktuvannya pozhivnih rechovin sho prizvodit do alimentarnoyi harchovoyi nedostatnosti kaheksiyi Kishkova stadiya strongiloyidoza rozvivayetsya cherez 20 30 dniv pislya zarazhennya Parazituvannya gelmintiv u slizovij obolonci suprovodzhuyetsya poshkodzhennyam yiyi viniknennyam krovoviliviv eozinofilnoyi infiltraciyi erozij a neridko j virazok slizovoyi obolonki Yajcya yaki samici vidkladayut v pidslizovomu shari rozkrivayutsya poblizu epitelialnogo sharu sprichinyayuchi dodatkovi miscevi poshkodzhennya tkanin Kishkovi ushkodzhennya proyavlyayutsya sindromami porushennya vsmoktuvannya zhiru i vuglevodiv Enteropatiya suprovodzhuyetsya vtratoyu bilka sho zumovlyuye gipoproteyinemiyu Granulomi mozhut viyavlyatisya ne tilki u kishci ta shlunku ale j v pechinci ta inshih organah Voni mistyat gigantski bagatoyaderni klitini sho pidtverdzhuye rozvitok giperergichnogo stanu Avtoinvazijnij proces Prignichuyetsya normalnoyu imunnoyu vidpoviddyu U paciyentiv z porushennyami klitinnogo imunitetu avtoinvaziya mozhe prizvesti do viniknennya dvoh najtyazhchih klinichnih form strongiloyidozu giperinfekcijnogo sindromu generalizaciyi Nayavnist autoinfekciyi ye osnovnoyu oznakoyu yaka vidriznyaye strongiloyidoz vid inshih shiroko poshirenih invazij yaki sprichinyuyut geogelminti askaridoz trihocefaloz ankilostomidozi Giperinfekcijnij sindrom Proyavlyayetsya prishvidshennyam normalnogo zhittyevogo ciklu Strongyloides stercoralis sho prizvodit do rozvitku velikoyi kilkosti zbudnikiv bez poshirennya lichinok za mezhi zvichajnoyi shemi migraciyi tobto z lokalizaciyeyu v travnij sistemi legenyah Generalizaciya A ot pri nayavnosti v hvorogo imunodeficitu zokrema ce chasto vidbuvayetsya pri SNIDi pri trivalij terapiyi glyukokortikoyidami pri zastosuvanni imunodepresantiv pislya transplantaciyi vidbuvayetsya generalizaciya strongiloyidozu sposterigayetsya difuzne urazhennya vsih viddiliv kishki gematogenna diseminaciya lichinok z kontaminaciyeyu legen pidshlunkovoyi zalozi sercya CNS U takih tyazhkih vipadkah cherez ushkodzhennya kishki sprichinenih velikoyu kilkistyu kishkovih vugric zdijsnyuyetsya j translokaciya kishkovih bakterij sho prizvodit do polimikrobnoyi bakteriyemiyi majzhe u 50 hvorih ta meningitu Klinichni proyaviKlasifikaciya Do MKH 10 vklyuchenij Strongiloyidoz pid kodom V78 v yakomu dodatkovo vidilyayut Strongiloyidoz kishkovij V78 0 Strongiloyidoz shkiri V78 1 Diseminovanij strongiloyidoz V78 7 Strongiloyidoz neutochnenij V78 9 Zagalni proyavi Trivalist inkubacijnogo periodu tochno nevidoma Rannya migracijna faza strongiloyidozu yaka vidbuvayetsya pri perkutannomu zarazhenni trivaye do 10 dniv Lichinka yaka migruye pid shkiroyu viglyadaye pri poverhnevomu roztashuvanni yak tonenka chervona liniya yaka shvidko ruhayetsya bilshe 5 sm za den a potim shvidko znikaye U cij situaciyi hvorobu viznachayut yak strongiloyidoz shkiri U cyu fazu takozh sposterigayut garyachku kropiv yanku abo papulozni visipannya yaki suprovodzhuyutsya shkirnim sverbinnyam kashel inodi z domishkoyu krovi v mokroti zadishku U piznij fazi invaziyi koli gelminti dosyagayut statevoyi zrilosti i parazituyut v kishci klinichni proyavi zahvoryuvannya pov yazani z urazhennyam travnoyi sistemi Todi jdetsya pro kishkovij strongiloyidoz Za vidsutnosti likuvannya i prodovzhennya avtoinvaziyi gelmintoz nabuvaye hronichnogo perebigu inodi trivaye bagato desyatilit Tipovij perebig Pri legkomu perebigu zahvoryuvannya sposterigayutsya nudota periodichno bil v epigastriyi Mozhlive vizualno nepomitne vipovzannya lichinok cherez analnij otvor yake suprovodzhuyetsya neridko sverbinnyam perianalnoyi dilyanki Viporozhnennya yak pravilo ne zmineni mozhut sposterigatisya zapori abo cherguvannya zaporiv iz pronosami Pri virazhenih proyavah nudota neridko suprovodzhuyetsya blyuvannyam inodi z yavlyayetsya gematemezis vinikayut gostrij napadopodibnij bil v epigastriyi abo po vsomu zhivoti periodichno ridki viporozhnennya do 5 7 raziv na dobu Pechinka u deyakih hvorih zbilshena i ushilnena Pri simptomnomu manifestnomu perebigu strongiloyidozu pronosi stayut postijnimi viporozhnennya nabuvayut gnilnogo zapahu i mistit zalishki neperetravlenoyi yizhi Diareya ye v takij situaciyi osnovnim simptomom Viporozhnennya chasti do 15 20 raziv na dobu a inodi sposterigayut nadmirne yihnye pochastishannya sho otrimalo nazvu v starih literaturnih dzherelah yak neperemozhna diareya angl invincible diarrhea Najchastishe viporozhnennya vodyanisti inodi z domishkami slizu i krovi Z boku nervovoyi sistemi vidznachayut golovnij bil zapamorochennya pidvishenu rozumovu stomlyuvanist nevrastenichni i psihastenichni proyavi Perebig z perevazhannyam alergichnih proyaviv Harakterizuyetsya yavishami vperto recidivuyuchoyi kropiv yanki riznogo vidu z utvorennyam pryamolinijnih abo serpantinopodibnih linij kilec plyam puhiriv tosho sverbezhu mialgij artralgij U deyakih hvorih viyavlyayut alergichni miokarditi bronhiti astmatichnogo harakteru astenovegetativnij sindrom poliartralgiyu yak proyav alergiyi Opisani urazhennya organu zoru alergichnogo i trofichnogo harakteru konyunktiviti angioretinopatiyi makuliti virazki rogivki Z boku travnogo traktu pri takomu perebigu dispepsichni rozladi i abdominalnij bil virazheni pomirno Buvayut i urazhennya slizistoyi obolonki sechovogo mihura z dizuriyeyu Giperinfekcijnij sindrom Gastrointestinalni ta legenevi proyavi virazni Pronosi stijki praktichno nevpinni Rozvivayetsya znevodnennya tyazhka vtorinna anemiya kaheksiya Legenevi proyavi vklyuchayut zadishku krovoharkannya i dihalnu nedostatnist Inshi proyavi obumovleni urazhennyami inshih organiv Urazhennyami CNS ye parazitarnij meningit absces mozku difuznij encefalit Vtorinnij meningit i sepsis sprichinenij gramnegativnimi bakteriyami vidbuvayutsya z visokoyu chastotoyu voni pov yazani z porushennyam cilisnosti slizovoyi obolonki kishki iz potraplyannyam cih bakterij do krovotoku vnaslidrk nayavnosti yih na poverhni migruyuchih lichinok Potraplyannya lichinok do pechinki mozhe prizvesti do holestatichnoyi zhovtyanici ta granulematoznogo gepatitu Diseminovanij strongiloyidoz Rozvivayetsya na tli imunodeficitu cherez sho praktichno vsi proyavi pov yazani yak z tyazhkim poshkodzhennyam organiv kishka legeni pechinka tosho urazhenih kishkovimi vugricyami tak i z imunnimi porushennyami yaki maskuyut proyavi bezposeredno strongiloyidoznih urazhen cherez sho neridko sam strongiloyidoz svoyechasno ne rozpiznayetsya Chasto alergichni proyavi pritamanni tipovomu perebigu zmazani cherez perevazhannya imunodeficitu UskladnennyaNeridki virazkovi urazhennya kishki mozhut buti apendicit perforativnij peritonit kishkova neprohidnist pankreatit malabsorbciya Tyazhkij giperinfekcijnij i diseminovanij strongiloyidoz prizvodit do visokoyi letalnosti yaka dosyagaye 80 tomu sho diagnoz chasto vstanovlyuyetsya pizno cherez nespecifichnist klinichnih proyaviv i slabku vidpovid imunoskomprometovanoyi lyudini u yakoyi zazvichaj rozvivayetsya takij tyazhkij proces DiagnostikaKliniko epidemiologichna diagnostika Pidozrilim na strongiloyidoz ye epidemiologichnij anamnez prozhivannya abo perebuvannya v nespriyatlivih po strongiloyidozu regionah korotkochasni raptovi shkirni alergichni proyavi na nogah palcyah ruk yaki vinikayut bez vidimoyi prichini alergichni ta zagalnotoksichni reakciyi yaki shvidko rozvivayutsya slidom za cim nayavnist lituchih infiltrativ u legenyah yaki sposterigayut pri rentgenologichnomu doslidzhenni poliorgannist urazhen recidivuyucha alergiya osoblivo koli vona poyednuyetsya z kishkovimi proyavami stijkij diarejnij sindrom yakij suprovodzhuyetsya disproteyinemiyeyu Zagalnolaboratorna i instrumentalna diagnostika U periferichnij krovi u bilshosti hvorih v rannyu fazu v zagalnomu analizi viyavlyayut eozinofiliyu do 70 80 pri trivalih invaziyah vinikaye pomirna vtorinna anemiya vidznachayut gipoproteyinemiyu i lishe inodi eozinofiliyu Pri tyazhkomu perebigu strongiloyidozu eozinofiliya mozhe buti slabo virazhena abo navit sposterigayut aneozinofiliyu Cherez vidsutnist patognomonichnih simptomiv pri strongiloyidozi obstezhennyu na nayavnist jogo pidlyagayut vsi hvori z visokoyu eozinofiliyeyu Veliki trudnoshi yavlyaye diagnostika strongiloyidozu u vipadkah vidhilennya vid zvichajnogo migracijnogo shlyahu Strongyloides stercoralis Zahvoryuvannya nezalezhno vid osoblivostej pochatkovih oznak mozhe prizvesti do lokalizaciyi zbudnika v piznishij stadiyi zahvoryuvannya poza kishkoyu Vrahovuyuchi ce na strongiloyidoz slid obstezhuvati vsih hvorih iz hronichnimi recidivuyuchimi zahvoryuvannyami travnoyi sistemi i zhovchnih shlyahiv Pri urazhenni slizovoyi obolonki sechovogo mihura mozhut vinikati albuminuriya gematuriya Biohimichni doslidzhennya dozvolyayut viyaviti inodi pidvishennya rivnya bilirubinu porushennya antitoksichnoyi funkciyi pechinki U migracijnu fazu hvorobi pri rentgenografiyu legeniv inodi viyavlyayut letyuchi infiltrati Zmini pri instrumentalnih doslidzhennyah nespecifichni rentgenologichne doslidzhennya organiv travnoyi sistemi dozvolyaye viyaviti oznaki hronichnogo gastritu duodenitu periduodenitu diskineziyi dvanadcyatipaloyi kishki spastichnogo kolitu Pri fibrogastroduodenoskopiyi viyavlyayut gemoragichnij erozivnij abo virazkovij gastroduodenit Specifichna diagnostika Polyagaye u viyavlenni lichinok u duodenalnomu vmisti ta kali za metodom Shulmana Bermana tosho zridka j u sechi viyavlyayut lichinki parazitiv U migracijnij fazi inodi vdayetsya viyaviti lichinki v mokroti Vikoristovuyut IFA krovi zmenshennya kilkisnogo titru antitil v procesi likuvannya ye pokaznikom adekvatnosti terapiyi Pri strongiloyidoznij migraciyi inodi posiv mokroti na bakterialni zbudniki demonstruye rost bakterij u viglyadi smuzhkovih kolonij de smuzhki rostu bakterij yaki vidhodyat vid okrugloyi osnovnoyi koloniyi vidbuvayutsya cherez rozpovzannya lichinok gelminta i proyavlennya slidu cogo same viyavlyayut u viglyadi smuzhok kolonij LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Likuvannya hvorih na strongiloyidoz zdijsnyuyetsya vidpovidno do zagalnih principiv terapiyi infekcijnih zahvoryuvan Etiotropna terapiya Rekomendovano vsim hvorim navit zi stertim perebigom cherez nebezpeku viniknennya giperinfekcijnogo sindromu abo generalizaciyi v razi priyednannya imunodeficitu Zastosovuyut mebendazol abo albendazol po 0 2 g 2 razi na dobu 3 dni Cherez 3 tizhni rekomenduyetsya provesti povtornij cikl likuvannya v tih zhe dozah Pri tyazhkomu perebigu invaziyi u paciyentiv z imunodeficitnimi stanami slid provesti povtorni kursi protigelmintnoyi terapiyi zi zminoyu preparativ U krayinah Yevropi i Pivnichnoyi Ameriki slid zastosuvati she i U regionah de provoditsya profilaktika onhocerkozu abo limfatichnih filyariyidoziv iz zastosuvannyam ivermektina viyavlene pomitne znizhennya poshirenosti strongiloyidozu sho svidchit pro efektivnist preparatu pri likuvanni cogo gelmintozu Komitet VOOZ po osnovnih likarskih zasobiv zanis ivermektin do spisku preparativ dlya likuvannya strongiloyidozu v tomu chisli v poyednanni z albendazolom Ivermektin ta tiabendazol narazi ne zareyestrovani v Ukrayini Patogenetichne likuvannya Pri zagrozi viniknennya suputnogo bakterialnogo meningitu sepsisu v razi generalizaciyi strongiloyidozu dodatkovo zastosovuyut antibiotiki Harakter i obsyag patogenetichnoyi ta simptomatichnoyi terapiyi viznachayutsya tyazhkistyu zahvoryuvannya i nayavnimi porushennyami funkcij organiv i sistem ProfilaktikaZagalni zahodi Profilaktika strongiloyidozu vklyuchaye sanitarno epidemiologichni zahodi spryamovani na ohoronu gruntu vid fekalnogo zabrudnennya sanitarnu prosvitu naselennya obstezhennya naselennya na gelminti ta provedennya degelmintizaciyi hvorim Z metoyu zahistu vid zarazhennya v endemichnih po strongiloyidozu regionah neobhidno retelno miti ovochi ta zelen dlya pittya vikoristovuvati kip yachenu abo promislovo vigotovlenu vodu peredbachayut zahodi shodo zahistu vidkritih chastin tila vid ukorinennya lichinok Mandrivniki do endemichnih rajoniv povinni nositi vzuttya pri hodbi na plyazhi ta v inshih miscyah z vidkritim gruntom Znezarazhennya ob yektiv navkolishnogo seredovisha zokrema gruntu vid lichinok zbudnika strongiloyidozu dosyagayetsya shlyahom obrobki yih 10 rozchinom hloridu natriyu azotnimi kalijnimi mineralnimi dobrivami a takozh pesticidom karbationom u viglyadi 2 rozchinu sho zumovlyuye zagibel lichinok i statevozrilih vilnozhivuchih parazitiv Borotba z atraktantami Vidomo sho lichinki kishkovih vugric vlovlyuyut iz zovnishnogo seredovisha vidpovidni himichni signali za yakimi voni znahodyat potencijnogo hazyayina Voni vikoristovuyut yak datchiki svoyi nejroni shob identifikuvati ci signali yakimi ye nespecifichni atraktanti tepla vuglekislogo gazu hloridu natriyu yaki nadhodyat vid lyudej abo tvarin Golovnim prityaguyuchim cih lichinok atraktantom ye urokaninova kislota yaku shiroko vidilyayut shkirni zalozi ssavciv Cya kislota na shkiri mozhe buti zablokovana ionami metaliv sho ye napryamkom strategiyi profilaktiki perkutannogo zarazhennya strongiloyidozom pri perebuvanni u visokoendemichnih po cij invaziyi teritoriyah PrimitkiNDF RT d Track Q21008030 Drug Indications Extracted from FAERS doi 10 5281 ZENODO 1435999 d Track Q56863002 Normand L 1876 sur la maladie dite diarrhee de cochinchine Extrait d une lettre adresse a M le President par M le vice amiral Jurien de la Graviere Comptes Rendus Hebdomadaires des seances de l Acadimie des sciences 83 316 318 Grove D I 1990 A History of Human Helminthology Wallingford CAB International Bavay A 1876 Sur l Anguillule stercorale Presentee par M P Gervais Comptes Rendus Hebdomadaires des Seances de l Acadimie des Sciences 83 694 696 Cox FE October 2002 History of Human Parasitology Clin Microbiol Rev 15 4 595 612 Vid lat anguillula vugor i lat stercus fekaliyi Bavay A 1877 Sur l Anguillule intestinale Anguillala intestinalis nouveau ver nematoide trouve par le Dr Normand chez les malades atteints de diarrhee de Cochinchine Presentee par M P Gervais Comptes Rendus Hebdonzadaires des Siances de l Acaddmie des Sciences 84 266 268 Grassi G B 1879 Sovra l Anguillula intestinale Rend R Istit Lomb Sci e Lett Seconda Ser 17 228 233 Leuckart R Ueber die Lebensgeschichte der sogenannten Anguillula stercoralis und deren Beziehungen zu der sogenannten Anguillala intestinalis Bericht uber die Verhlandungen der Koniglich sachsischen Gesellschaft der Wissenschaften zu Leipzig Mathematische Physische Classe 1882 34 85 107 van Durme P l90l l9O2 Quelques notes sur les embryons de strongyloides intestinalis et leur penetration par la peau Thompson yates Laboratoris Report 4 47I 474 Stiles CW Hassall A 1902 Strongyloides stercoralis the correct name of the parasite of Cochin China diarrhoea Am Med 4 343 Fulleborn F 1914 Untersuchungen uber den Infektionsweg bei Strongyloides und Ankylostomum und die Biologie dieser Parasiten Archiv firr Schiffs und Tropen Hygien 18 26 80 Stanom na 2020 i roki vidomo 58 vidiv Linstow V Strongyloides fulleborni n sp Centralblat Fur Bakteriologie 1905 38 532 3 Kelly A Report of a nematode found in humans at Kiunga Western District Papua New Guinea Medical Journal 1973 16 59 Arhiv originalu za 18 serpnya 2013 Procitovano 8 lyutogo 2015 Yori PP Kosek M Gilman RH Cordova J Bern C Chavez CB et al Seroepidemiology of strongyloidiasis in the Peruvian Amazon Am J Trop Med Hyg Jan 2006 74 1 97 102 Genta RM Global prevalence of strongyloidiasis critical review with epidemiologic insights into the prevention of disseminated disease Rev Infect Dis 1989 11 755 767 Marcos L A Terashima A Dupont H L Gotuzzo E 2008 Strongyloides hyperinfection syndrome An emerging global infectious disease Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene 102 4 314 318 Mark E Viney James B Lok Strongyloides spp 2007 Ci 3 vidi viyavleni u lyudej Isnuye bagato vidiv yaki cirkulyuyut u tvarin Schad GA Morphology and life history of Strongyloides stercoralis Grove DI ed Strongyloidiasis A Major Roundworm Infection of Man London Taylor amp Francis 1989 85 104 Poverhneve poshkodzhennya epiteliyu slizovih obolonok Asdamongkol N Pornsuriyasak P Sungkanuparph S Risk factors for strongyloidiasis hyperinfection and clinical outcomes Southeast Asian J Trop Med Public Health Sep 2006 37 5 875 84 Csermely L Jaafar H Kristensen J Castella A Gorka W Chebli AA et al Strongyloides hyper infection causing life threatening gastrointestinal bleeding World J Gastroenterol Oct 21 2006 12 39 6401 4 Igra Siegman Y Kapila R Sen P Kaminski ZC Louria DB 1981 Syndrome of hyperinfection with Strongyloides stercoralis Reviews of infectious diseases 3 3 397 407 Stone WJ Schaffner W Strongyloides infections in transplant recipients Semin Respir Infect Mar 1990 5 1 58 64 Lim S Katz K Krajden S Fuksa M Keystone JS Kain KC Complicated and fatal Strongyloides infection in Canadians risk factors diagnosis and management CMAJ Aug 31 2004 171 5 479 84 Newberry AM Williams DN Stauffer WM Boulware DR Hendel Paterson BR Walker PF Nov 2005 Strongyloides hyperinfection presenting as acute respiratory failure and gram negative sepsis Chest 128 5 3681 4 Pelletier LL Jr Gabre Kidan T Chronic strongyloidiasis in Vietnam veterans Am J Med Jan 1985 78 1 139 40 Guyomard JL Chevrier S Bertholom JL Guigen C Charlin JF Finding of Strongyloides stercoralis infection 25 years after leaving the endemic area upon corticotherapy for ocular trauma J Fr Ophtalmol Feb 2007 30 2 e4 Ly MN Bethel SL Usmani AS Lambert DR Cutaneous Strongyloides stercoralis infection an unusual presentation J Am Acad Dermatol Aug 2003 49 2 Suppl Case Reports S157 60 Masseau A Hervier B Leclair F Grossi O Mosnier JF Hamidou M Strongyloides stercoralis infection simulating polyarteritis nodosa Rev Med Interne Aug 2005 26 8 661 3 Komenaka IK Wu GC Lazar EL Cohen JA Strongyloides appendicitis unusual etiology in two siblings with chronic abdominal pain J Pediatr Surg Sep 2003 38 9 E8 10 Harish K Sunilkumar R Varghese T Feroze M Strongyloidiasis presenting as duodenal obstruction Trop Gastroenterol Oct Dec 2005 26 4 201 2 Arsic Arsenijevic V Dzamic A Dzamic Z Milobratovic D Tomic D Fatal Strongyloides stercoralis infection in a young woman with lupus glomerulonephritis J Nephrol Nov Dec 2005 18 6 787 90 Fardet L Genereau T Poirot JL Guidet B Kettaneh A Cabane J Severe strongyloidiasis in corticosteroid treated patients case series and literature review J Infect Jan 2007 54 1 18 27 Pidvishennya kilkosti eozinofiliv Vidsutnist eozinofiliv v periferichnij krovi Tobto stovidsotkovih Pirisi M Salvador E Bisoffi Z Gobbo M Smirne C Gigli C et al Unsuspected strongyloidiasis in hospitalised elderly patients with and without eosinophilia Clin Microbiol Infect Aug 2006 12 8 787 92 U poyednanni z eozinofiliyeyu krovi ce skladaye sindrom Lefflera yakij mozhe zustrichatisya she j pri migracijnij fazi askaridozu pri ankilostomidozi deyakih inshih gelmintozah pri alergiyi na medikamentozni zasobi na respiratorni biologichni antigeni pilok roslin vovna tosho Mittal S Sagi SV Hawari R Strongyloidiasis endoscopic diagnosis Clin Gastroenterol Hepatol Feb 2009 7 2 e8 Rodrigues RM de Oliveira MC Sopelete MC Silva DA Campos DM Taketomi EA et al IgG1 IgG4 and IgE antibody responses in human strongyloidiasis by ELISA using Strongyloides ratti saline extract as heterologous antigen Parasitol Res Oct 2007 101 5 1209 14 Salvador F Sulleiro E Sanchez Montalva A Saugar JM Rodriguez E Pahissa A et al Usefulness of Strongyloides stercoralis serology in the management of patients with eosinophilia Am J Trop Med Hyg May 2014 90 5 830 4 SPHTM Strongyloidiasis Home Page 1 12 bereznya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 9 sichnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2015 Forbes WM Ashton FT Boston R Zhu X Schad GA 2004 Chemoattraction and chemorepulsion of Strongyloides stercoralis infective larvae on a sodium chloride gradient is mediated by amphidial neuron pairs ASE and ASH respectively Veterinary parasitology 120 3 189 98 Vona ye produktom peretvorennya gistidina yake vidbuvayetsya v pechinci ta shkiri Safer D Brenes M Dunipace S Schad G 2007 Urocanic acid is a major chemoattractant for the skin penetrating parasitic nematode Strongyloides stercoralis Proceedings of the National Academy of Sciences 104 5 1627 DzherelaInfekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2 vidannya dopovnene i pereroblene 2018 688 S 12 s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 675 2 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi V 3 t K Zdorov ya 2008 T 1 2 e vid pererob i dop 884 s ISBN 978 966 463 012 9 Shkurba A V Golubovskaya O A Bezrodnaya A V Vinnickaya E V Podolyuk O A Sukach M N Strongiloidoz Obzor klinicheskih rekomendacij Vsemirnoj organizacii gastroenterologov po diagnostike i lecheniyu 2018 god Klinicheskaya infektologiya i parazitologiya mezhdunarodnyj nauchno prakticheskij zhurnal 2019 tom 8 2 S 182 195 ros Parazitarnye bolezni cheloveka Shablovskaya E A Padchenko I K Melnik M N i dr K Zdorov ya 1984 160 s ros Zyukov A M za uchasti Padalki B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini K 1947 Segarra Newnham M 2007 Manifestations diagnosis and treatment of Strongyloides stercoralis infection Ann Pharmacother 41 12 1992 2001 angl Pranatharthi Haran Chandrasekar Hari Polenakovik Sylvia Polenakovik Strongyloidiasis Medscape Infectious Diseases Gastrointestinal Tract and Intra abdominal Infections Chief Editor Michael Stuart Bronze Updated Oct 16 2014 2 Arhivovano 6 sichnya 2013 u WebCite angl Bronshtejn A M Parazitarnye bolezni cheloveka Protozoozy i gelmintozy A M Bronshtejn A K Tokmalaev Moskva Izdatelstvo Rossijskogo universiteta druzhby narodov 2004 206 s ros Parazitarnye bolezni cheloveka protozoozy i gelmintozy rukovodstvo dlya vrachej pod red V P Sergieva Yu V Lobzina S S Kozlova S Pb OOO Izdatelstvo Foliant 2008 592 s ros