Режим Віші (фр. Régime de Vichy), офіційна назва Французька держава (фр. État français) — колабораціоністський уряд Франції, сформований після поразки у війні з нацистською Німеччиною (1940).
État français Французька Держава | |||||
| |||||
| |||||
| |||||
Девіз "Travail, Famille, Patrie" укр. Праця, Родина, Батьківщина | |||||
Гімн La Marseillaise (офіційний) "Maréchal, nous voilà !" | |||||
темно синій: De jure частина Французької Держави Зеленим: частина Французької Держави, окуповано державами Осі блакитним: терен під жорстким контролем світло-синій: терен що було вельми рано втрачено червоним: Терен Франції що ніколи не був під контролем Віші | |||||
Столиця | Віші (de facto) Париж1 (de jure) | ||||
Столиця в екзилі | Зігмарінген (1944–1945) | ||||
Мови | французька | ||||
Форма правління | унітарна авторитарна диктатура | ||||
Голова держави | |||||
- 1940–1944 | Філіпп Петен | ||||
Прем'ер-міністр | |||||
- 1940–1942 | Філіпп Петен | ||||
- 1942–1944 | П'єр Лаваль | ||||
Законодавчий орган | Національна Асамблея | ||||
Історичний період | Друга світова війна | ||||
- Петену | 10 липня 1940 | ||||
- Комп'єнське перемир'я | 22 червня 1940 | ||||
- окупація колишньої | 11 листопада 1942 | ||||
- | літо 1944 | ||||
- Ліквідовано | 9 серпня 1944 | ||||
- Захоплення Зігмарінгену | 22 квітня 1945 | ||||
Валюта | Франк | ||||
1Париж залишався формальною столицею французької держави, хоча режим Віші ніколи не працював у ньому за час свого існування.. | |||||
|
Історія Франції Портал
| |
Античність Середньовічна Франція Західне Франкське королівство Капетинги (987—1328) Французький абсолютизм (1643—1789) Сучасна Франція |
Після окупації німцями Парижа уряд Франції продовжував роботу в місті Бордо. У червні 1940-го було ухвалено рішення про підписання сепаратного перемир'я з ворогом. Перемир'я підписали 22 червня 1940 року.
У липні 1940 року Національні збори та уряд переїхали до курортного містечка Віші. Маршал Анрі Філіпп Петен (голова Ради міністрів з 16 червня 1940) отримав диктаторські повноваження. Це — кінець Третьої Республіки.
Вішістський уряд утворив так звану Французьку державу. Він фактично контролював лише південь Франції. Але навіть у сфері свого впливу він мав виконувати вимоги Німеччини. Не менше як мільйон французьких військовополонених залишалися в німецьких концтаборах.
Формально режим проводив дії, спрямовані на національне відродження країни — так звана (фр. Révolution Nationale). Фактично він повністю виконував замовлення та вказівки Гітлера.
Передісторія
Франція вступила у Другу Світову війну 3 вересня 1939 року після нападу Німеччини на Польщу, проте активних бойових дій не вела до весни наступного року, коли 14 квітня англо-французький десант розпочав досить успішні дії проти нацистів в Норвегії. Коли 10 травня 1940 року Німеччина розпочала наступ на Західному фронті, Франція була змушена вивести свої війська зі Скандинавії і того ж дня увійти на територію Бельгії. Незважаючи на численні, добре озброєні англо-французькі війська в цьому регіоні і близько мільйона боєздатних військ Бельгії і Голландії, їх нерішучість, а також погана протиповітряна оборона привели до того, що вже 13 травня німецькі війська перетнули франко-бельгійський кордон.
14 травня здалися Нідерланди, а 8 червня німецькі війська вийшли на береги річки Сена, що змусило уряд Франції евакуюватись з Парижу, оголосивши його вільним містом. Він був без бою зайнятий 14 червня.
Створення
Держава виникла внаслідок прийняття акту Національними зборами Третьої республіки, який надав надзвичайні повноваження прем'єр-міністра Франції, маршалу Франції Філіпу Петену після поразки Франції в битві за Францію в 1940 році. Правонаступництво від Третьої республіки була офіційно визнано більшістю членів міжнародного співтовариства за винятком Великої Британії. За умовами перемир'я, підписаного генералом з французького боку і генералом Вільгельмом Кейтелєм з німецького боку 22 червня 1940, майже 2/3 території Франції перебувала під німецькою окупацією. Решта частини Франції, її протекторати і колонії залишалися не окупованими німцями та італійцями. Режим Віші мав у континентальній Франції приблизно 105 тис. армії без важкої техніки (танки, бойові броньовані машини, важка артилерія), які головним чином були передано Третьому Рейху або евакуйовано на заморські території. Було також залишено більш ніж 200 000 військових у Французькому Алжирі і колоніях (Французька Північна Африка, Сирія і Ліван, Французький Індокитай). Франція також володіла третім за потужністю військово-морським флотом світу, який був частково розгорнутий у Тулоні, частково — у французьких африканських портах (Мерс-ель-Кебір (біля Орану), Дакар).
Французькі колонії і режим Віші
Хоча колонії у Французькій Екваторіальній Африці, а саме Чад, Французьке Конго, Габон майже відразу перейшли під контроль Вільної Франції, інші терени залишилися вірні режиму Віші. З часом більшість колоній прийняли пропозицію перейти на бік союзників мирно. Проте це не відбулося відразу: Гваделупа і Мартиніка у Вест-Індії, а також Французька Гвіана на півночі Південної Америки не приєднувалися до Вільної Франції до 1943 року. Між тим, Французькі арабські колонії (Сирія, Алжир, Туніс і Марокко) загалом залишалися під контролем Віші до захоплення військами союзників. Це обумовлювалося головним чином їхньою близькістю до Європи, що полегшувало їх підтримку. Ці території мали стратегічне значення для європейського театру війни.
Конфлікти з Британією у Мерс-ель-Кебір, Дакарі, Гібралтарі, Сирії і Мадагаскарі
Відносини між Великою Британією та урядом Віші були важкими. Уряд Віші розірвав дипломатичні відносини з Великою Британією 5 липня 1940 року, після того як королівський флот потопив французькі кораблі в порту Мерс-ель-Кебір, Алжир. Знищення флоту відбулося після того, як британці запропонували французам або підірвати їх судна, або перевести у нейтральний порт, або приєднатися до них у війні проти Німеччини. Ці варіанти були відхилені, і флот був знищений. Цей крок з боку Великої Британії зіпсував відносини між двома колишніми союзниками і підштовхнув населення Франції на бік уряду Віші. .
23 вересня 1940, британці почали Сенегальську операцію (Дакарську битву), також відому як операція «Загроза». Сенегальська операція була частиною . Операція мала на меті захоплення стратегічного порту Дакар у Французькій Західній Африці. Порт знаходився під контролем уряду Петена. План передбачав встановлення контролю військ Вільної Франції під командуванням генерала Шарля де Голля над Дакаром. Станом на 25 вересня бій був закінчений, план виявився невдалим, і Дакар залишився під контролем уряду Віші.
Наступною гарячою точкою між Великою Британією і урядом Віші став червень 1941 року, коли повстання в Іраку було придушене британськими військами. Німецькі й італійські ВПС (Люфтваффе) і (Regia Aeronautica), через французькі володіння в Сирії, допомагали іракському уряду. Через це владу уряду Віші в Сирії було оголошено загрозою британським інтересам на Близькому Сході. Отже, 8 червня, британські війська вторглися до Сирії та Лівану. Кампанія отримала назву Сирійсько-Ліванська або операція Експортер. Столицю Сирії — Дамаск, було захоплено 17 червня, п'ятитижнева кампанія завершилася з падінням Бейруту і підписанням Конвенції Акко (перемир'я Saint Jean d'Acre) 14 липня 1941 року.
З 5 травня по 6 листопада 1942 було проведено іншу велику операцію — військ Британії і Співдружності проти військ режиму Віші — Мадагаскарську операцію, або операцію «Панцерник». Британія побоювалася, що японські війська могли б використовувати Мадагаскар як базу і таким чином перешкоджати британській торгівлі та руйнувати комунікацій в Індійському океані. В результаті Мадагаскар було захоплено військами Британії та Співдружності. Висадка відбулася у Дієго-Суарес, британці захопили острів за шість місяців.
Індокитай
Після падіння Франції у червні 1940 року, утримання влади режимом Віші у Французькому Індокитаї стало малоймовірним. Колоніальна адміністрація була відрізана від допомоги ззовні і зовнішніх поставок. Після переговорів з Японією французи дозволили японцям створити військові бази в Індокитаї.
Тому генерал-майор Плек Пібунсонграм, прем'єр-міністр Королівства Таїланд, вирішив, що режим Віші не чинитиме серйозного опору військам Таїланду. У жовтні 1940 року збройні сили Таїланду перейшли кордон з Індокитаєм і розпочали Франко-тайську війну. Хоча французи виграли важливу військово-морську битву () над тайцями, вони були змушені прийняти японське посередництво для підписання мирного договору, який повертав частини Камбоджі і Лаосу, що були захоплені у Таїланду на рубежі століть, під тайську владу. Ця територіальна втрата завдала серйозного удару по французькій гордості, особливо втрата руїн Ангкор-Ват, що були розташовані в районі Камбоджі, який було повернуто під владу Таїланду.
Під час японці, намагались взяти контроль над колонією, проте їхня влада була вельми короткочасною.
Індія
До 1962 року Франція володіла чотирма невеликими ділянками, що не межували між собою, але були політично єдиною колонією у Індії. Найбільша ділянка була розташована у Південно-Східній Індії — Пудучеррі. Відразу ж після падіння Франції, генерал-губернатор Французької Індії, Луї Етьєн Алексіс Бонвен заявив, що французькі колонії в Індії будуть продовжувати боротьбу зі своїми британськими союзниками. Війська Вільної Франції брали участь у Східноафриканській кампанії, хоча звістка про смерть франко-індійських солдатів викликала деяке невдоволення в Пудучеррі.
Французьке Сомалі
Під час італійського вторгнення і окупації Ефіопії в середині 1930-х років і на ранніх етапах Другої світової війни, на кордоні між Французьким Сомалі та Італійською Східною Африкою відбувалися постійні сутички. Після падіння Франції в 1940 році, французький Сомаліленд оголосив лояльність щодо Вішістської Франції. Колонія залишилися вірною Віші під час Східно-Африканської кампанії, але залишилася осторонь цього конфлікту. Це тривало до грудня 1942 року. У цей час італійці зазнали поразки і французька колонія була блокована британцями. Вільна Франція і союзні війська захопили столицю колонії Джибуті наприкінці 1942 року. Місцевий батальйон з Джибуті брав участь у звільненні Франції в 1944 році.
Французька Північна Африка
Вторгнення союзників у Французьку Північну Африку, Марокко, Алжир і Туніс почалось 8 листопада 1942 року з висадками в Марокко і Алжирі. Вторгнення, відоме як Операція «Смолоскип», було розпочате тому, що Радянський Союз вимагав від США і Великої Британії почати операції в Європі і відкрити другий фронт, щоб зменшити тиск німецьких військ на радянські війська. У той час як американське командування виступало за якомога швидшу висадку в окупованій Європі (Операція «Следжхаммер»), британські командири вважали, що такий крок міг би закінчитися катастрофою. Напад на Французьку Північну Африку було запропоновано замість цього. Це дозволило витиснути держави Осі з Північної Африки, поліпшити військово-морський контроль на Середземному морі, і підготуватись вторгнення в Південну Європу в 1943 році. Американський президент Франклін Делано Рузвельт підозрював, що операція в Північній Африці виключає вторгнення до Європи в 1943 році, але погодився підтримати британського прем'єр-міністра Вінстона Черчилля.
У той час, коли кампанія велась в Тунісі, французькі війська в Північній Африці перейшли на бік союзників, приєднавшись до військ Вільної Франції. Водночас, на боці німців воювала так звана Африканська фаланга.
Океанія
Французькі володіння в Океанії приєдналися до Вільної Франції в 1940 році або, в одному випадку, в 1942 році. Потім вони служили базами союзників на Тихому океані і надавали війська Вільній Франції.
Нові Гебриди
Комісар-резидент колонії Нові Гебриди (тепер Вануату), тоді франко-британського кондомініуму, Анрі Сото (Henri Sautot) умовив французьке співтовариство приєднатися до Вільної Франції 20 липня 1940 року і визнати де Голля 22 липня 1940 року.
Французька Полінезія
Після виступу генерала де Голля 18 червня, виникла дискусія серед населення Французької Полінезії. був проведений 2 вересня 1940 в Таїті і . Голосування було 5564 проти 18 на користь вступу у війну на боці Вільної Франції. Після нападу на Перл-Гарбор, американські військові визначили Французьку Полінезію як ідеальну точку дозаправлення між Гаваями і Австралією і за згодою де Голля, організували операцію "Bobcat", відправивши дев'ять суден з 5000 солдатами для побудови військово-морської бази дозаправлення і злітно-посадкової смуги і встановлення берегових гармат оборони на Бора-Бора. Ці бази використовувались для підготовки техніки перед Битвою у Кораловому морі.
Волліс і Футуна
Місцевий губернатор і єпископ Волліс і Футуна визнали уряд Віші, проте місцевий новообраний король відмовився присягнути Петену. Волліс став на бік Вільної Франції 27 травня 1942 року, Футуна — 29 травня 1942 року. Це дозволило американцям побудувати авіабазу і базу гідролітаків на Воллісі.
Нова Каледонія
Нова Каледонія прийняла бік Вільної Франції 19 вересня 1940 року. Завдяки своєму розташуванню на березі Коралового моря і близькості до Австралії, Нова Каледонія мала стратегічно важливе значення для протидії Японії в Тихому океані в 1941-1942 роках і захисту морських шляхів.
Німецьке вторгнення 12 листопада 1942 і падіння режиму Віші
Гітлер наказав розпочати операцію «Антон» для окупації Корсики, а пізніше неокупованої південної зони, що було безпосередньою реакцією на висадку союзників у Північній Африці (операція «Смолоскип») 8 листопада 1942 року. Після завершення операції 12 листопада війська режиму Віші були розформовані. 7 вересня 1944, після вторгнення союзних військ у Франції, залишки кабінету уряду Віші втекли до Німеччини і створили маріонетковий уряд у вигнанні у Зігмарінгені. Цей уряд, було скасовано, коли місто було взято союзниками в квітні 1945 року.
Уряд США до певного часу і до деякої міри визнавав уряд Віші, висловивши своє невдоволення захопленням військами Вільної Франції колонії Сен-П'єр і Мікелон.
Тільки після проведення операції «Оверлорд», операції «Драгун» і евакуації Вішістського уряду США, Велика Британія та Радянський Союз, нарешті, визнали Тимчасовий уряд Французької Республіки (GPRF) на чолі з де Голлем, як законний уряд Франції 23 жовтня 1944 року.
Звільнення Франції і післямова
Після звільнення Парижа 25 серпня 1944 року, Петен і його міністри були вивезені в Німеччину німецькими військами, де створив уряд у вигнанні (фр. Commission gouvernementale française pour la défense des intérêts nationaux) в Зігмарінгені. Петен відмовився від участі у цьому уряді. У Зігмарінгені була власна радіостанція (Radio-patrie, Içi la France), періодичні видання (La France, Le Petit Parisien) і розміщувалися посольства держав Осі (Німеччини, Італії та Японії). Населення анклаву було близько 6000 громадян, в тому числі відомі журналісти-колабораціоністи, письменники (Луї-Фердинанд Селін, Люсьєн Ребате), актори (Робер Ле Віган) і члени їхніх родин та 500 солдатів, 700 французьких есесівців, військовополонених та цивільних французів примусової праці
Див. також
Примітки
- [Закон від 9 серпня 1944 року про поновлення законно утвореної республіки на материку — зведений варіант від 10 серпня 1944 року]. gouv.fr. Legifrance. 9 серпня 1944. Архів оригіналу за 16 July 2009. Процитовано 21 жовтня 2015.
Стаття 1. Формою уряду Франції є і залишається республіка. Згідно із законом воно не перестало існувати.
Стаття 2: Отже, наступне є недійсним: всі законодавчі або нормативні акти, а також всі дії будь-якого опису, які б вони не робилися для їх виконання, були оприлюднені в Французької метрополії після 16 червня 1940 року і до відновлення Тимчасового уряду Французької Республіки. Це анулювання прямо заявлено справжнім і має бути зазначено.
Стаття 3. Цими актами скасовуються та визнаються недійсними: так званий "Конституційний закон від 10 липня 1940 р., А також будь-які закони, що називаються 'Конституційним законом';... - Dompnier, Nathalie (2001). Entre La Marseillaise et Maréchal, nous voilà ! quel hymne pour le régime de Vichy ?. У Chimènes, Myriam (ред.). La vie musicale sous Vichy. Histoire du temps présent (фр.). Bruxelles: Éditions Complexe – IRPMF-CNRS, coll. с. 71. ISBN .
- Хоча установи Французької Республіки були офіційно збережені, слово "Республіка" ніколи не зустрічалося в жодному офіційному документі уряду Віші
- Burrin, Philippe (1997). La France à l'heure allemande 1940–1944. Paris: Seuil.
- Toland, The Rising Sun
- Les ÉFO dans la Seconde Guerre Mondiale : la question du ralliement et ses conséquences. Itereva Histoire-Géographie. 5 листопада 2006. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 16 березня 2011.
- Triest, Willard G. (2003). Mason, John T. (ред.). Gearing up for Operation Bobcat. Annapolis: U.S. Naval Institute Press. с. 41—51. ISBN .
- Julian Jackson (2001). France: The Dark Years, 1940-1944. Oxford U.P. с. 567-8. ISBN .
Література
- О. Л. Волошин. Віші уряд // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- В. Ю. Константинов. Французько-японські угоди про Індокитай 1940-41 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Посилання
- УНІАН: Франція оприлюднила архіви режиму Віші 1940-1944 років (28.12.2015)
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Franciya znachennya Rezhim Vishi fr Regime de Vichy oficijna nazva Francuzka derzhava fr Etat francais kolaboracionistskij uryad Franciyi sformovanij pislya porazki u vijni z nacistskoyu Nimechchinoyu 1940 Etat francais Francuzka Derzhava Kliyentska derzhava Tretogo Rejhu 1940 1942 Marionetkovij uryad Tretogo Rejhu 1942 1944 Uryad u vignanni 1944 1945 1940 1944 Prapor Gerb neoficijnij Deviz Travail Famille Patrie ukr Pracya Rodina Batkivshina Gimn La Marseillaise oficijnij source source source track track Marechal nous voila Marshale mi tut neoficijnij Franciya istorichni kordoni na kartitemno sinij De jure chastina Francuzkoyi Derzhavi Zelenim chastina Francuzkoyi Derzhavi okupovano derzhavami Osi blakitnim teren pid zhorstkim kontrolem svitlo sinij teren sho bulo velmi rano vtracheno chervonim Teren Franciyi sho nikoli ne buv pid kontrolem Vishi Stolicya Vishi de facto Parizh1 de jure Stolicya v ekzili Zigmaringen 1944 1945 Movi francuzka Forma pravlinnya unitarna avtoritarna diktatura Golova derzhavi 1940 1944 Filipp Peten Prem er ministr 1940 1942 Filipp Peten 1942 1944 P yer Laval Zakonodavchij organ Nacionalna Asambleya Istorichnij period Druga svitova vijna Petenu 10 lipnya 1940 Komp yenske peremir ya 22 chervnya 1940 okupaciya kolishnoyi 11 listopada 1942 lito 1944 Likvidovano 9 serpnya 1944 Zahoplennya Zigmaringenu 22 kvitnya 1945 Valyuta Frank 1Parizh zalishavsya formalnoyu stoliceyu francuzkoyi derzhavi hocha rezhim Vishi nikoli ne pracyuvav u nomu za chas svogo isnuvannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rezhim Vishi Karta okupovanoyi Franciyi Istoriya Franciyi Portal Franciya Doistorichna Franciya Antichnist Galliya Gallska imperiya Rimska Galliya 50 do n e 486 Serednovichna Franciya Piznya Galliya 457 486 Burgundske korolivstvo Dinastiyi u skladi Frankskogo Korolivstva Merovingi 481 751 Karolingi 751 987 Zahidne Frankske korolivstvo Kapetingi 987 1328 Valua 1328 1589 Burboni 1589 1792 1814 1848 Stanova monarhiya u Franciyi 1302 1614 Dorevolyucijna Franciya Francuzkij absolyutizm 1643 1789 Suchasna Franciya Francuzka revolyuciya 1789 1799 Konstitucijna monarhiya 1791 1792 Persha respublika 1792 1804 Persha imperiya 1804 1814 Restavraciya Burboniv 1814 1830 Lipneva monarhiya 1830 1848 Druga respublika 1848 1852 Druga imperiya 1852 1870 Tretya respublika 1870 1940 Parizka komuna 1871 Rezhim Vishi 1940 1944 Timchasovij uryad 1944 1946 Chetverta respublika 1946 1958 P yata respublika z 1958 Istoriya Franciyi Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Isnuvav z 1940 po 1944 rik Pislya okupaciyi nimcyami Parizha uryad Franciyi prodovzhuvav robotu v misti Bordo U chervni 1940 go bulo uhvaleno rishennya pro pidpisannya separatnogo peremir ya z vorogom Peremir ya pidpisali 22 chervnya 1940 roku U lipni 1940 roku Nacionalni zbori ta uryad pereyihali do kurortnogo mistechka Vishi Marshal Anri Filipp Peten golova Radi ministriv z 16 chervnya 1940 otrimav diktatorski povnovazhennya Ce kinec Tretoyi Respubliki Vishistskij uryad utvoriv tak zvanu Francuzku derzhavu Vin faktichno kontrolyuvav lishe pivden Franciyi Ale navit u sferi svogo vplivu vin mav vikonuvati vimogi Nimechchini Ne menshe yak miljon francuzkih vijskovopolonenih zalishalisya v nimeckih konctaborah Formalno rezhim provodiv diyi spryamovani na nacionalne vidrodzhennya krayini tak zvana fr Revolution Nationale Faktichno vin povnistyu vikonuvav zamovlennya ta vkazivki Gitlera PeredistoriyaFranciya vstupila u Drugu Svitovu vijnu 3 veresnya 1939 roku pislya napadu Nimechchini na Polshu prote aktivnih bojovih dij ne vela do vesni nastupnogo roku koli 14 kvitnya anglo francuzkij desant rozpochav dosit uspishni diyi proti nacistiv v Norvegiyi Koli 10 travnya 1940 roku Nimechchina rozpochala nastup na Zahidnomu fronti Franciya bula zmushena vivesti svoyi vijska zi Skandinaviyi i togo zh dnya uvijti na teritoriyu Belgiyi Nezvazhayuchi na chislenni dobre ozbroyeni anglo francuzki vijska v comu regioni i blizko miljona boyezdatnih vijsk Belgiyi i Gollandiyi yih nerishuchist a takozh pogana protipovitryana oborona priveli do togo sho vzhe 13 travnya nimecki vijska peretnuli franko belgijskij kordon 14 travnya zdalisya Niderlandi a 8 chervnya nimecki vijska vijshli na beregi richki Sena sho zmusilo uryad Franciyi evakuyuvatis z Parizhu ogolosivshi jogo vilnim mistom Vin buv bez boyu zajnyatij 14 chervnya StvorennyaDerzhava vinikla vnaslidok prijnyattya aktu Nacionalnimi zborami Tretoyi respubliki yakij nadav nadzvichajni povnovazhennya prem yer ministra Franciyi marshalu Franciyi Filipu Petenu pislya porazki Franciyi v bitvi za Franciyu v 1940 roci Pravonastupnictvo vid Tretoyi respubliki bula oficijno viznano bilshistyu chleniv mizhnarodnogo spivtovaristva za vinyatkom Velikoyi Britaniyi Za umovami peremir ya pidpisanogo generalom z francuzkogo boku i generalom Vilgelmom Kejtelyem z nimeckogo boku 22 chervnya 1940 majzhe 2 3 teritoriyi Franciyi perebuvala pid nimeckoyu okupaciyeyu Reshta chastini Franciyi yiyi protektorati i koloniyi zalishalisya ne okupovanimi nimcyami ta italijcyami Rezhim Vishi mav u kontinentalnij Franciyi priblizno 105 tis armiyi bez vazhkoyi tehniki tanki bojovi bronovani mashini vazhka artileriya yaki golovnim chinom buli peredano Tretomu Rejhu abo evakujovano na zamorski teritoriyi Bulo takozh zalisheno bilsh nizh 200 000 vijskovih u Francuzkomu Alzhiri i koloniyah Francuzka Pivnichna Afrika Siriya i Livan Francuzkij Indokitaj Franciya takozh volodila tretim za potuzhnistyu vijskovo morskim flotom svitu yakij buv chastkovo rozgornutij u Tuloni chastkovo u francuzkih afrikanskih portah Mers el Kebir bilya Oranu Dakar Francuzki koloniyi i rezhim VishiHocha koloniyi u Francuzkij Ekvatorialnij Africi a same Chad Francuzke Kongo Gabon majzhe vidrazu perejshli pid kontrol Vilnoyi Franciyi inshi tereni zalishilisya virni rezhimu Vishi Z chasom bilshist kolonij prijnyali propoziciyu perejti na bik soyuznikiv mirno Prote ce ne vidbulosya vidrazu Gvadelupa i Martinika u Vest Indiyi a takozh Francuzka Gviana na pivnochi Pivdennoyi Ameriki ne priyednuvalisya do Vilnoyi Franciyi do 1943 roku Mizh tim Francuzki arabski koloniyi Siriya Alzhir Tunis i Marokko zagalom zalishalisya pid kontrolem Vishi do zahoplennya vijskami soyuznikiv Ce obumovlyuvalosya golovnim chinom yihnoyu blizkistyu do Yevropi sho polegshuvalo yih pidtrimku Ci teritoriyi mali strategichne znachennya dlya yevropejskogo teatru vijni Konflikti z Britaniyeyu u Mers el Kebir Dakari Gibraltari Siriyi i Madagaskari Dokladnishe Napad na Mers el Kebir Senegalska operaciya Sirijsko Livanska kampaniya ta Madagaskarska operaciya Vidnosini mizh Velikoyu Britaniyeyu ta uryadom Vishi buli vazhkimi Uryad Vishi rozirvav diplomatichni vidnosini z Velikoyu Britaniyeyu 5 lipnya 1940 roku pislya togo yak korolivskij flot potopiv francuzki korabli v portu Mers el Kebir Alzhir Znishennya flotu vidbulosya pislya togo yak britanci zaproponuvali francuzam abo pidirvati yih sudna abo perevesti u nejtralnij port abo priyednatisya do nih u vijni proti Nimechchini Ci varianti buli vidhileni i flot buv znishenij Cej krok z boku Velikoyi Britaniyi zipsuvav vidnosini mizh dvoma kolishnimi soyuznikami i pidshtovhnuv naselennya Franciyi na bik uryadu Vishi 23 veresnya 1940 britanci pochali Senegalsku operaciyu Dakarsku bitvu takozh vidomu yak operaciya Zagroza Senegalska operaciya bula chastinoyu Operaciya mala na meti zahoplennya strategichnogo portu Dakar u Francuzkij Zahidnij Africi Port znahodivsya pid kontrolem uryadu Petena Plan peredbachav vstanovlennya kontrolyu vijsk Vilnoyi Franciyi pid komanduvannyam generala Sharlya de Gollya nad Dakarom Stanom na 25 veresnya bij buv zakinchenij plan viyavivsya nevdalim i Dakar zalishivsya pid kontrolem uryadu Vishi Nastupnoyu garyachoyu tochkoyu mizh Velikoyu Britaniyeyu i uryadom Vishi stav cherven 1941 roku koli povstannya v Iraku bulo pridushene britanskimi vijskami Nimecki j italijski VPS Lyuftvaffe i Regia Aeronautica cherez francuzki volodinnya v Siriyi dopomagali irakskomu uryadu Cherez ce vladu uryadu Vishi v Siriyi bulo ogolosheno zagrozoyu britanskim interesam na Blizkomu Shodi Otzhe 8 chervnya britanski vijska vtorglisya do Siriyi ta Livanu Kampaniya otrimala nazvu Sirijsko Livanska abo operaciya Eksporter Stolicyu Siriyi Damask bulo zahopleno 17 chervnya p yatitizhneva kampaniya zavershilasya z padinnyam Bejrutu i pidpisannyam Konvenciyi Akko peremir ya Saint Jean d Acre 14 lipnya 1941 roku Z 5 travnya po 6 listopada 1942 bulo provedeno inshu veliku operaciyu vijsk Britaniyi i Spivdruzhnosti proti vijsk rezhimu Vishi Madagaskarsku operaciyu abo operaciyu Pancernik Britaniya poboyuvalasya sho yaponski vijska mogli b vikoristovuvati Madagaskar yak bazu i takim chinom pereshkodzhati britanskij torgivli ta rujnuvati komunikacij v Indijskomu okeani V rezultati Madagaskar bulo zahopleno vijskami Britaniyi ta Spivdruzhnosti Visadka vidbulasya u Diyego Suares britanci zahopili ostriv za shist misyaciv Indokitaj Dokladnishe francuzko tajska vijna ta Pislya padinnya Franciyi u chervni 1940 roku utrimannya vladi rezhimom Vishi u Francuzkomu Indokitayi stalo malojmovirnim Kolonialna administraciya bula vidrizana vid dopomogi zzovni i zovnishnih postavok Pislya peregovoriv z Yaponiyeyu francuzi dozvolili yaponcyam stvoriti vijskovi bazi v Indokitayi Tomu general major Plek Pibunsongram prem yer ministr Korolivstva Tayiland virishiv sho rezhim Vishi ne chinitime serjoznogo oporu vijskam Tayilandu U zhovtni 1940 roku zbrojni sili Tayilandu perejshli kordon z Indokitayem i rozpochali Franko tajsku vijnu Hocha francuzi vigrali vazhlivu vijskovo morsku bitvu nad tajcyami voni buli zmusheni prijnyati yaponske poserednictvo dlya pidpisannya mirnogo dogovoru yakij povertav chastini Kambodzhi i Laosu sho buli zahopleni u Tayilandu na rubezhi stolit pid tajsku vladu Cya teritorialna vtrata zavdala serjoznogo udaru po francuzkij gordosti osoblivo vtrata ruyin Angkor Vat sho buli roztashovani v rajoni Kambodzhi yakij bulo povernuto pid vladu Tayilandu Pid chas yaponci namagalis vzyati kontrol nad koloniyeyu prote yihnya vlada bula velmi korotkochasnoyu Indiya Do 1962 roku Franciya volodila chotirma nevelikimi dilyankami sho ne mezhuvali mizh soboyu ale buli politichno yedinoyu koloniyeyu u Indiyi Najbilsha dilyanka bula roztashovana u Pivdenno Shidnij Indiyi Puducherri Vidrazu zh pislya padinnya Franciyi general gubernator Francuzkoyi Indiyi Luyi Etyen Aleksis Bonven zayaviv sho francuzki koloniyi v Indiyi budut prodovzhuvati borotbu zi svoyimi britanskimi soyuznikami Vijska Vilnoyi Franciyi brali uchast u Shidnoafrikanskij kampaniyi hocha zvistka pro smert franko indijskih soldativ viklikala deyake nevdovolennya v Puducherri Francuzke Somali Pid chas italijskogo vtorgnennya i okupaciyi Efiopiyi v seredini 1930 h rokiv i na rannih etapah Drugoyi svitovoyi vijni na kordoni mizh Francuzkim Somali ta Italijskoyu Shidnoyu Afrikoyu vidbuvalisya postijni sutichki Pislya padinnya Franciyi v 1940 roci francuzkij Somalilend ogolosiv loyalnist shodo Vishistskoyi Franciyi Koloniya zalishilisya virnoyu Vishi pid chas Shidno Afrikanskoyi kampaniyi ale zalishilasya ostoron cogo konfliktu Ce trivalo do grudnya 1942 roku U cej chas italijci zaznali porazki i francuzka koloniya bula blokovana britancyami Vilna Franciya i soyuzni vijska zahopili stolicyu koloniyi Dzhibuti naprikinci 1942 roku Miscevij bataljon z Dzhibuti brav uchast u zvilnenni Franciyi v 1944 roci Francuzka Pivnichna Afrika Dokladnishe Operaciya Smoloskip Vtorgnennya soyuznikiv u Francuzku Pivnichnu Afriku Marokko Alzhir i Tunis pochalos 8 listopada 1942 roku z visadkami v Marokko i Alzhiri Vtorgnennya vidome yak Operaciya Smoloskip bulo rozpochate tomu sho Radyanskij Soyuz vimagav vid SShA i Velikoyi Britaniyi pochati operaciyi v Yevropi i vidkriti drugij front shob zmenshiti tisk nimeckih vijsk na radyanski vijska U toj chas yak amerikanske komanduvannya vistupalo za yakomoga shvidshu visadku v okupovanij Yevropi Operaciya Sledzhhammer britanski komandiri vvazhali sho takij krok mig bi zakinchitisya katastrofoyu Napad na Francuzku Pivnichnu Afriku bulo zaproponovano zamist cogo Ce dozvolilo vitisnuti derzhavi Osi z Pivnichnoyi Afriki polipshiti vijskovo morskij kontrol na Seredzemnomu mori i pidgotuvatis vtorgnennya v Pivdennu Yevropu v 1943 roci Amerikanskij prezident Franklin Delano Ruzvelt pidozryuvav sho operaciya v Pivnichnij Africi viklyuchaye vtorgnennya do Yevropi v 1943 roci ale pogodivsya pidtrimati britanskogo prem yer ministra Vinstona Cherchillya U toj chas koli kampaniya velas v Tunisi francuzki vijska v Pivnichnij Africi perejshli na bik soyuznikiv priyednavshis do vijsk Vilnoyi Franciyi Vodnochas na boci nimciv voyuvala tak zvana Afrikanska falanga Okeaniya Francuzki volodinnya v Okeaniyi priyednalisya do Vilnoyi Franciyi v 1940 roci abo v odnomu vipadku v 1942 roci Potim voni sluzhili bazami soyuznikiv na Tihomu okeani i nadavali vijska Vilnij Franciyi Novi Gebridi Komisar rezident koloniyi Novi Gebridi teper Vanuatu todi franko britanskogo kondominiumu Anri Soto Henri Sautot umoviv francuzke spivtovaristvo priyednatisya do Vilnoyi Franciyi 20 lipnya 1940 roku i viznati de Gollya 22 lipnya 1940 roku Francuzka Polineziya Pislya vistupu generala de Gollya 18 chervnya vinikla diskusiya sered naselennya Francuzkoyi Polineziyi buv provedenij 2 veresnya 1940 v Tayiti i Golosuvannya bulo 5564 proti 18 na korist vstupu u vijnu na boci Vilnoyi Franciyi Pislya napadu na Perl Garbor amerikanski vijskovi viznachili Francuzku Polineziyu yak idealnu tochku dozapravlennya mizh Gavayami i Avstraliyeyu i za zgodoyu de Gollya organizuvali operaciyu Bobcat vidpravivshi dev yat suden z 5000 soldatami dlya pobudovi vijskovo morskoyi bazi dozapravlennya i zlitno posadkovoyi smugi i vstanovlennya beregovih garmat oboroni na Bora Bora Ci bazi vikoristovuvalis dlya pidgotovki tehniki pered Bitvoyu u Koralovomu mori Vollis i Futuna Miscevij gubernator i yepiskop Vollis i Futuna viznali uryad Vishi prote miscevij novoobranij korol vidmovivsya prisyagnuti Petenu Vollis stav na bik Vilnoyi Franciyi 27 travnya 1942 roku Futuna 29 travnya 1942 roku Ce dozvolilo amerikancyam pobuduvati aviabazu i bazu gidrolitakiv na Vollisi Nova Kaledoniya Nova Kaledoniya prijnyala bik Vilnoyi Franciyi 19 veresnya 1940 roku Zavdyaki svoyemu roztashuvannyu na berezi Koralovogo morya i blizkosti do Avstraliyi Nova Kaledoniya mala strategichno vazhlive znachennya dlya protidiyi Yaponiyi v Tihomu okeani v 1941 1942 rokah i zahistu morskih shlyahiv Nimecke vtorgnennya 12 listopada 1942 i padinnya rezhimu VishiDokladnishe Operaciya Anton Zatoplennya francuzkogo flotu v Tuloni ta Timchasovij uryad Franciya Gitler nakazav rozpochati operaciyu Anton dlya okupaciyi Korsiki a piznishe neokupovanoyi pivdennoyi zoni sho bulo bezposerednoyu reakciyeyu na visadku soyuznikiv u Pivnichnij Africi operaciya Smoloskip 8 listopada 1942 roku Pislya zavershennya operaciyi 12 listopada vijska rezhimu Vishi buli rozformovani 7 veresnya 1944 pislya vtorgnennya soyuznih vijsk u Franciyi zalishki kabinetu uryadu Vishi vtekli do Nimechchini i stvorili marionetkovij uryad u vignanni u Zigmaringeni Cej uryad bulo skasovano koli misto bulo vzyato soyuznikami v kvitni 1945 roku Uryad SShA do pevnogo chasu i do deyakoyi miri viznavav uryad Vishi vislovivshi svoye nevdovolennya zahoplennyam vijskami Vilnoyi Franciyi koloniyi Sen P yer i Mikelon Tilki pislya provedennya operaciyi Overlord operaciyi Dragun i evakuaciyi Vishistskogo uryadu SShA Velika Britaniya ta Radyanskij Soyuz nareshti viznali Timchasovij uryad Francuzkoyi Respubliki GPRF na choli z de Gollem yak zakonnij uryad Franciyi 23 zhovtnya 1944 roku Zvilnennya Franciyi i pislyamovaPislya zvilnennya Parizha 25 serpnya 1944 roku Peten i jogo ministri buli vivezeni v Nimechchinu nimeckimi vijskami de stvoriv uryad u vignanni fr Commission gouvernementale francaise pour la defense des interets nationaux v Zigmaringeni Peten vidmovivsya vid uchasti u comu uryadi U Zigmaringeni bula vlasna radiostanciya Radio patrie Ici la France periodichni vidannya La France Le Petit Parisien i rozmishuvalisya posolstva derzhav Osi Nimechchini Italiyi ta Yaponiyi Naselennya anklavu bulo blizko 6000 gromadyan v tomu chisli vidomi zhurnalisti kolaboracionisti pismenniki Luyi Ferdinand Selin Lyusyen Rebate aktori Rober Le Vigan i chleni yihnih rodin ta 500 soldativ 700 francuzkih esesivciv vijskovopolonenih ta civilnih francuziv primusovoyi praciDiv takozhBonne Zhorzh Nimecka okupaciya Franciyi 1940 1944 Primitki Zakon vid 9 serpnya 1944 roku pro ponovlennya zakonno utvorenoyi respubliki na materiku zvedenij variant vid 10 serpnya 1944 roku gouv fr Legifrance 9 serpnya 1944 Arhiv originalu za 16 July 2009 Procitovano 21 zhovtnya 2015 Stattya 1 Formoyu uryadu Franciyi ye i zalishayetsya respublika Zgidno iz zakonom vono ne perestalo isnuvati Stattya 2 Otzhe nastupne ye nedijsnim vsi zakonodavchi abo normativni akti a takozh vsi diyi bud yakogo opisu yaki b voni ne robilisya dlya yih vikonannya buli oprilyudneni v Francuzkoyi metropoliyi pislya 16 chervnya 1940 roku i do vidnovlennya Timchasovogo uryadu Francuzkoyi Respubliki Ce anulyuvannya pryamo zayavleno spravzhnim i maye buti zaznacheno Stattya 3 Cimi aktami skasovuyutsya ta viznayutsya nedijsnimi tak zvanij Konstitucijnij zakon vid 10 lipnya 1940 r A takozh bud yaki zakoni sho nazivayutsya Konstitucijnim zakonom Dompnier Nathalie 2001 Entre La Marseillaise et Marechal nous voila quel hymne pour le regime de Vichy U Chimenes Myriam red La vie musicale sous Vichy Histoire du temps present fr Bruxelles Editions Complexe IRPMF CNRS coll s 71 ISBN 978 2870278642 Hocha ustanovi Francuzkoyi Respubliki buli oficijno zberezheni slovo Respublika nikoli ne zustrichalosya v zhodnomu oficijnomu dokumenti uryadu Vishi Burrin Philippe 1997 La France a l heure allemande 1940 1944 Paris Seuil ISBN 2 02 031477 0 Toland The Rising Sun Les EFO dans la Seconde Guerre Mondiale la question du ralliement et ses consequences Itereva Histoire Geographie 5 listopada 2006 Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 16 bereznya 2011 Triest Willard G 2003 Mason John T red Gearing up for Operation Bobcat Annapolis U S Naval Institute Press s 41 51 ISBN 978 1 59114 478 6 Julian Jackson 2001 France The Dark Years 1940 1944 Oxford U P s 567 8 ISBN 9780191622885 LiteraturaO L Voloshin Vishi uryad Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X V Yu Konstantinov Francuzko yaponski ugodi pro Indokitaj 1940 41 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaUNIAN Franciya oprilyudnila arhivi rezhimu Vishi 1940 1944 rokiv 28 12 2015 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi