Французька Індія

Французька Індія — загальний термін для позначення колишніх французьких володінь в Індії. До них належали Пондішеррі, ^[en] і ^[en] на Коромандельському березі, а також ^[en] на Малабарському березі і Чанданнагар в Бенгалії. Їхня загальна площа становила 526 км², з яких 293 км² (56%) припадало на Пондішеррі.

Французька Індія Établissements français de l'Inde
Французька колонія
1759 – 1954
Девіз Liberté, Égalité, Fraternité
Гімн La Marseillaise
Індія: історичні кордони на карті Найбільша французька експансія (1741-54)
Столиця	Пудучеррі
Мови	французька, також розмовні тамільська, телугу, малаялам
Державний устрій	колонія
Історичний період	Імперіалізм
- Скасування Французької Ост-Індійської компанії	1759
- De-facto передача	1 листопада 1954
Площа
- 1948	510 км^2
Населення
- 1948	332 045 л.
Валюта	Рупія Французької Індії
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Французька Індія

Мапа Першої (світло-блакитний) і Другої (темно-синій) Французької колоніальної імперії.

Історія

Найперша французька експедиція в Індію, ймовірно, відбулася за часів правління Франциска I, коли кілька купців з Руану відправили два кораблі для торгівлі в східних морях; вони відплили з Гавру, і більше про них ніхто нічого не чув. В 1604 році одна компанія здобула патент від короля Генріха IV, але проект провалився. У 1615 році була видана ще одна ліцензія, і два кораблі вирушили до Індії — повернувся лише один.

Відомо, що з 1658 року французький лікар і мандрівник Франсуа Берньє (1625–1688) 12 років був особистим лікарем Великого Могола Аурангзеба. Одночасно з ним постачанням на європейський ринок алмазів з Індії завідував французький негоціант Жан-Батист Таверньє

Під заступництвом кардинала Рішельє в 1642 році була створена Французька Ост-Індійська компанія. При Жан-Батіст Кольбер вона була реорганізована і в 1664 році відправила експедицію на Мадагаскар. В 1667 році Компанія відправила іншу експедицію під командуванням ^[en], яка в 1668 році досягла Сурата і заснувала першу французьку факторію в Індії. У 1669 році перс Маркара, що супроводжував Карона в його експедиції, заснував іншу французьку факторію в Масуліпатамі. У 1673 році з дозволу Шайста-хана — набоба Великих Моголів в Бенгалії — було засновано Чанданнагар. У 1674 році французи отримали Валікондапурам від султана Біджапура, і так було засновано Пондішеррі. У 1720 році англійці захопили французькі факторії в Сураті, Масуліпатамі і Бантамі.

Перший губернатор Пондішеррі — ^[en] — перетворив його з невеликого рибальського села на процвітаюче портове місто. В Індії французи постійно конфліктували з голландцями та англійцями. У 1693 році голландці захопили Пондішеррі і сильно його укріпили. Французи отримали Пондішеррі назад в 1699 році відповідно до умов Рейсвейкського мирного договору, що завершив війну Аугсбурзької ліги.

У 1723 році французи окупували Янам, в 1725 — Махе, а в 1739 — Карікал. З 1742 року політичні мотиви стали затьмарювати торгові вигоди. Усі факторії були зміцненні для оборони. У першій половині XVIII століття під управлінням здатних губернаторів Пондішеррі помітно виріс і розвинувся. Відомий французький губернатор Пондішеррі і Французької Індії ^[en] після свого прибуття до місця служби в 1741 році почав плекати плани створення Французької імперії в Індії, але його начальство не проявило до цього інтересу. Французькі амбіції прийшли в зіткнення з британськими інтересами, і в Індії почався період політичних інтриг і військових сутичок. Під командуванням маркіза ^[en] армія Дюпле успішно контролювала зону між Хайдарабадом і мисом Коморин. Проте в 1744 році до Індії прибув англієць Роберт Клайв, який поклав кінець мріям Дюпле.

Після поразки і провалу мирних переговорів у 1754 році Дюпле був відкликаний до Франції. Попри угоди між Францією і Англією про невтручання в місцеву політику один одного, інтриги тривали. В 1756 році французи підмовили бенгальського набоба Сірадж-уд-Даула напасти на британський Форт-Вільям в Калькутті. Це призвело до битви при Плессі, де англійці вщент розгромили як набоба, так і його французьких союзників, і поширили свій вплив на всю Бенгалію.

Щоб повернути втрачене і викинути англійців з Індії, з Франції був посланий ^[en]. Він прибув до Пондішеррі в 1758 році, спочатку досяг деяких успіхів і навіть спалив форт Сент-Девід у Куддалорі, проте допущені ним стратегічні помилки призвели до втрати району Хайдарабада, і 1760 року. У 1761 Пондішеррі був знесений англійцями в помсту до основи, і пролежав у руїнах кілька років. Франція отримала Пондішеррі назад відповідно до року. Новий губернатор ^[fr] знову відбудував Пондішеррі. Згодом, під час наступних війн між англійцями і французами, Пондішеррі не раз переходив з рук в руки.

У 1816 році, після закінчення Наполеонівських війн, французькі володіння в Індії були повернуті Франції. Відповідно до декрету від 25 січня 1871 у Французькій Індії з'явилися виборна Генеральна Рада (Conseil général) і виборні місцеві ради (Conseil local). Згодом структура місцевого управління була трохи змінена, адаптуючись до місцевих умов.

Після здобуття Індією незалежності в серпні 1947 року постало питання про возз'єднання з Індією французьких володінь. Поселення в Мачіліпатнамі, Кожикоде і Сурат були передані Індії у жовтні 1947 року. Відповідно до договору між Францією та Індією, підписаним в 1948 році, жителі інших французьких територій в Індії малт визначити своє політичне майбутнє самостійно. Губернаторство Чандернагоре було передано Індії 2 травня 1950 року, і 2 жовтня 1955 приєднано до штату Західна Бенгалія. Анклави Пондішеррі, Янам, Мохе і Карікал де-факто були передані Індії 1 листопада 1954, утворивши Союзну територію Пондішеррі (у 2006 році назва була замінена на Пудучеррі), проте де-юре об'єднання Французької Індії з Індією відбулося лише в 1963 році, коли французький парламент ратифікував цей договір.

Джерела

• Freedom struggle in Pondicherry — Gov't of India publication
• Pondicherry^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• French Books on India — an open access, 1000+ title bibliography with an introduction and annotations on the 50 most important books