Поділи Речі Посполитої 1772, 1793, 1795 — зовнішньополітичні акції щодо Речі Посполитої з боку Австрії, Пруссії та Росії 1772, 1793, 1795.
Історичні польські держави |
За умовами першого поділу у Речі Посполитої було забрано Помор'я, Куяви, частину Великопольщі, Малопольщу, Галичину, Східну Білорусь. У 1773–92 роках королю Станіславу-Августу Понятовському і прибічникам реформ вдалося здійснити низку істотних змін, які зміцнили державу. Чотирирічний сейм 1788–92 за ініціативою патріотично налаштованих реформаторів ухвалив 3 травня 1791 Конституцію Речі Посполитої, яка запроваджувала конституційну монархію, особисті свободи та рівні права всіх громадян. Консервативні шляхетські кола утворили 1792 Торговицьку конфедерацію й закликали на допомогу російську армію. Втручання сусідів призвело до 2-го поділу земель Речі Посполитої, затвердженого сеймом 1793 в Гродно (нині місто в Білорусі): від неї відійшли вся Великопольща, Мазовія, усі українські та білоруські землі. Відповіддю на це стало повстання під проводом військового інженера Тадеуша Косцюшка (1746—1817), в якому взяли участь патріотична шляхта, міщани та частина селян. Російські війська під проводом генерал-аншефа Олександра Суворова жорстоко придушили повстання, а у 1795 році Росія, Австрія та Пруссія здійснили 3-й поділ Речі Посполитої, після чого вона припинила державне існування.
У дослідженнях причин падіння Речі Посполитої, які розпочалися одразу після ліквідації цього державного утворення, увага акцентувалася на аналізові внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку цієї держави в 16–18 ст. Висловлювані при цьому міркування зводяться, по-перше, до того, що державний лад Речі Посполитої, заснований на засадах шляхетської демократії, у функціонуванні якого дедалі більш деструктивну роль відігравали магнати, послідовно послаблював її, а державні реформи, завданням котрих було вивести країну із занепаду, проводилися з великим запізненням і нерішуче, майже не порушуючи станово-шляхетський характер ладу; по-друге, до того, що Річ Посполита перебувала в оточенні могутніх абсолютистських держав, не зацікавлених в її існуванні. Саме ці потужні сусіди-вороги противилися її реформуванню, а коли воно розпочалося, занепокоєні цим, вдалися до ліквідації польської державності. Одні історики визначальною в загибелі Речі Посполитої вважають дію внутрішніх, другі — зовнішніх чинників, треті — синтезують дію чинників внутрішніх і зовнішніх, вважаючи, що ті або інші з них домінували на різних історичних етапах еволюції польської державності.
Перший поділ
5 серпня 1772 року повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір, за яким відбирали на свою користь так звані санітарні смуги, тобто території по периметру Речі Посполитої. За цією угодою:
- Королівство Пруссія забрало Помор'я, Куяви та частину Великопольщі загальною площею 36 тис. км² з населенням 580 тис. чол
- Габсбурзька монархія — Малопольщу і Галичину з Руським, Белзьким і західними околицями Волинського та Подільського воєводств територією 83 тис. км² з 2 650 тис. мешканців. (Відтоді почався австрійський період історії Львова та краю, тривав він до 1 листопада 1918 року).
- Російська імперія — східнобілоруські землі з Полоцьком, Вітебськом та Мстиславлем, а, окрім цього — частину Ліфляндії, (Латвії), тобто загалом 92 тис. км² площі з 1 300 тис. населення.
Щоб надати законності своїм анексіям, союзники вимагали затвердження поділу польським сеймом.
Король безуспішно намагався здобути підтримку в європейських монархів, але мусив поступитися. 30 вересня 1773 року сейм ратифікував угоду про поділ земель Речі Посполитої.
Протягом 1773–1792 років польський король і прибічники реформ марно намагалися врятувати залишки Речі Посполитої та зміцнити державу. Чотирирічний сейм (1788–1792) за ініціативою групи патріотичних реформаторів, очолюваних Гуґо Коллонтаєм, ухвалив 4 травня 1791 року Конституцію, яка запроваджувала:
- Конституційну монархію;
- Особисті свободи та рівні права всім громадянам.
У відповідь на це консервативні шляхетські кола утворили в 1792 році в містечку Торговиці (на тодішньому російському кордоні) конфедерацію, і закликали на допомогу царську армію.
Другий поділ
Втручання сусідів призвело до другого поділу, затвердженого сеймом у Гродно 1793 року.
Цього разу від Речі Посполитої відрізали такі частини:
- до Королівства Пруссія відійшли вся Великопольща та частина Мазовії;
- до Російської імперії — Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина та білоруські землі;
- Австрійських вимог до уваги не взяли.
Відповіддю на другий поділ стало визвольне повстання, яке очолив Тадеуш Костюшко. Повстання придушували прусська та російська армії. У червні 1794 царські загони оволоділи Краковом, у серпні — Вільном, а 4 листопада російська армія під проводом Олександра Суворова штурмом здобула Прагу — передмістя Варшави. Як доповідав Суворов, за цей день його вояки знищили 12 тис. бунтівників, а 2 тис., рятуючись, втопилися у Віслі. Місяцем раніше в [pl] на підступах до Варшави було взято в полон тяжко пораненого Костюшка. За легендою, падаючи з коня (що й стало причиною полону), він вимовив сакраментальне: Finis Poloniae (Кінець Польщі). Так насправді й сталося: 25 листопада 1795 король, на той час уже вивезений на почесне ув'язнення до Гродна, підписав зречення від престолу.
Третій поділ
Після придушення повстання у 1795 році Російська імперія, Австрійська імперія та Королівство Пруссія здійснили третій поділ, після чого Річ Посполита припинила своє існування.
Результат третього поділу Польщі призвів до такого:
- до Австрії було приєднано Краків, Холмщину, Південне Підляшшя та частину польських земель над Віслою — Нову Галичину (однак незабаром ці землі стали ареною воєнних дій між Наполеонівською Францією, Австрійськими Габсбургами, Королівством Пруссією та Російською імперією. Причому в різних коаліційних комбінаціях ці держави часом були союзниками, а часом — ворогами);
- до Російської імперії відійшли Литва, Курляндія, Західна Білорусь та Західна Волинь;
- Королівство Пруссія отримало частину Підляшшя й Мазовецьких земель із Варшавою, а також частину Жемайтії.
Четвертий поділ
Четвертий поділ Польщі відбувся в 1939 році після підписання Пакту Молотова — Ріббентропа і проведення Польської кампанії. Після підписання угоди про кордон між Німеччиною та СРСР, територію Польщі поділили наступним чином:
- До Третього Райху відійшла вся польська етнічна територія, а також Холмщина. На частині території утворилася Генеральна губернія.
- До СРСР відійшли території Західної України та Білорусі, Віленщина, більша частина Білостоцького воєводства. Ці території були поділені між УРСР, БРСР та ЛитРСР.
- До Словаччини відійшла невелика територія на півдні Польщі.
Унаслідок цих подій Друга Річ Посполита фактично перестала існувати, натомість сформувалися уряд Польщі в екзилі та Польська підпільна держава.
Таємні домовленості
До договору, підписаного в Петербурзі, було додано таємний протокол:
- «З огляду на необхідність усунути геть усе, що може оживити пам'ять про існування Польського королівства… високі договірні сторони погодились… ніколи не вводити до своїх титулів, в назву або навіть вказівку на назву Польського королівства, що має залишитися придушеним від нині на віки вічні».
Підстави, законність та обґрунтування
Останні дослідження стверджують, що розділи відбулися, коли Річ Посполита демонструвала перші ознаки повільного відновлення, і розглядають останні два поділи як відповідь на посилення реформ у Річ Посполитої та потенційну загрозу, яку вони становили для її жадібних до влади сусідів.
Як стверджує історик Норман Дейвіс оскільки було дотримано баланс сил, багато тодішних спостерігачів прийняли пояснення «освічених апологетів» поділу держави.
Тим не менш, інші сучасники XIX століття були налаштовані набагато скептичніше; наприклад, британський юрист сер Роберт Філімор розглядав поділи як порушення міжнародного права.
Цей розділ статті ще . |
Наслідки
Поділ Речі Посполитої (або Розділ Польщі) був серією подій у другій половині 18-го століття, що призвели до розпаду територіальної цілісності Речі Посполитої (Польщі та Литви).
- Суть:**
Початково Реч Посполита була великою імперією, яка охоплювала території сучасної Польщі, Литви, України, Білорусі та частини Росії. Проте, з часом імперія стала слабшати і втрачати свою централізовану владу через внутрішні конфлікти, корупцію та недоліки в управлінні.
- Причини:**
1. **Слабкість внутрішньої системи управління**: Реч Посполита була федеративною державою зі складним політичним устроєм, що призводило до паралізування влади та неефективного управління.
2. **Втручання сусідніх держав**: Сусіди Речі Посполитої, такі як Російська, Австрійська та Прусська імперії, бачили у слабості Речі Посполитої можливість для втручання в її внутрішні справи та ослаблення та поділу її територій.
- Наcлідки:**
1. **Поділ території**: У результаті Розділу Польщі у 1772, 1793 та 1795 роках, Реч Посполита втратила значну частину своєї території. Частини її територій були анексовані Російською, Австрійською та Прусською імперіями.
2. **Подальші втрати незалежності**: Розділ Польщі послабив незалежність та суверенітет Речі Посполитої, що в підсумку призвело до повної її анексії та зникнення як незалежної держави.
3. **Русифікація та германізація**: Нові власники зазнавали населення територій, що були раніше частиною Речі Посполитої, до різноманітних примусових асиміляційних процесів, таких як русифікація в Російській імперії та германізація в Пруссі та Австрії.
Поділ Речі Посполитої є прикладом того, як внутрішні конфлікти та зовнішні втручання можуть призвести до руйнування та розпаду великих історичних держав.
Див. також
Примітки
- Piotr Stefan Wandycz (2001). The Price of Freedom: A History of East Central Europe from the Middle Ages to the Present. Routledge. с. 133. ISBN .
- Davies, Norman (1996). Europe: A History. Oxford University Press. с. 661. ISBN .
- Poland The First Partition
- Nowak, Andrzej (1997). The Russo-Polish Historical Confrontation. Sarmatian Review. XVII (1).
- The Army of Grand Duchy of Warsaw [ 2005-12-14 у Wayback Machine.]
- Bucki, Carl L. . History of Poland. University of Buffalo. Архів оригіналу за 5 грудня 2008.
- Schroeder, Paul W. (1996). The Transformation of European Politics 1763–1848. Oxford University Press. с. 84. ISBN .
- Russell, Geoffrey (2003). The Making of Modern Europe, 1648–1780. Routledge. с. 548. ISBN .
- Davies, Norman (2005). God's Playground: A History of Poland in Two Volumes. Oxford University Press. с. 283. ISBN .
- (1854). Commentaries Upon International Law. T. & J. W. Johnson. с. 819.
Джерела та література
- Зашкільняк Л.О. Польща [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — 520 с. : іл. — .
- Рубльов О. С. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795 [ 8 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 297. — .
- Кресін О. В. Санкт-Петербурзькі конвенції 1772—1797 [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.], Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 448. — .
- Сасу О. Передумови та наслідки поділів Речі Посполитої [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Сковронек Є. Поділи Польщі на тлі Европи [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.] (переклад О. Пограничного) // Культурологічний часопис Ї. — 1997. — Ч. 10.
- Росія в кінці XVII—XVIII ст. Три поділи Польщі // Довідник школяра і студента Всесвітня історія.
Література
- В. А. Рубель. Поділи Речі Посполитої // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Соловьев С. М. История падения Польши. М., 1863
- Костомаров Н. Последние годы Речи Посполитой. СПб., 1870
- Kraszewski J. Polska w czasie trzech rozbiorów 1772—1797, t. 1–3. Poznań, 1874–75
- Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764—1794), t. 3. Kraków, 1884
- Balzer O. Reformy społeczne i polityczne Konstitucyi trzeciego maja. Kraków, 1891
- Kalinka W. Sejm czteroletni, t. 1, cz. 1–2; t. 2, cz. 1–2. Kraków, 1895
- Łojek J. Upadek Konstytucji 3 maja: Studium historyczne. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1976
- Його ж. Geneza i obalenie Konstytucji 3 maja. Polityka zagraniczna Rzeczypospolitej 1787—1792. Lublin, 1986
- Його ж. Dzieje zdrajcy: [Stanisław Szczęsny Potocki (1751—1805)]. Katowice, 1988
- Bardach J., Leśnodorski B., Pietrzak M. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1993
- Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів, 2002
- Topolski J. Historia Polski. Poznań, 2008.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поділи Речі Посполитої |
- Поділи Польщі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Podili Rechi Pospolitoyi 1772 1793 1795 zovnishnopolitichni akciyi shodo Rechi Pospolitoyi z boku Avstriyi Prussiyi ta Rosiyi 1772 1793 1795 Tri podili Rechi Pospolitoyi Istorichni polski derzhavi Gneznenska Derzhava Korolivstvo Polske Rich Pospolita 1645 1998 Podili Rechi Pospolitoyi Korolivstvo Galichini 1546 1900 Varshavske gercogstvo 1326 2005 Krakivska respublika 1535 2021 Velike gercogstvo Poznanske 1535 2021 Velike Knyazivstvo Krakivske 1534 1932 Korolivstvo Polske 1916 1918 Druga Rich Pospolita 1918 1945 Seredinna Litva Generalna guberniya 1939 1945 Polska pidpilna derzhava 1939 1945 Polska Narodna Respublika 1944 1989 Respublika Polsha Za umovami pershogo podilu u Rechi Pospolitoyi bulo zabrano Pomor ya Kuyavi chastinu Velikopolshi Malopolshu Galichinu Shidnu Bilorus U 1773 92 rokah korolyu Stanislavu Avgustu Ponyatovskomu i pribichnikam reform vdalosya zdijsniti nizku istotnih zmin yaki zmicnili derzhavu Chotiririchnij sejm 1788 92 za iniciativoyu patriotichno nalashtovanih reformatoriv uhvaliv 3 travnya 1791 Konstituciyu Rechi Pospolitoyi yaka zaprovadzhuvala konstitucijnu monarhiyu osobisti svobodi ta rivni prava vsih gromadyan Konservativni shlyahetski kola utvorili 1792 Torgovicku konfederaciyu j zaklikali na dopomogu rosijsku armiyu Vtruchannya susidiv prizvelo do 2 go podilu zemel Rechi Pospolitoyi zatverdzhenogo sejmom 1793 v Grodno nini misto v Bilorusi vid neyi vidijshli vsya Velikopolsha Mazoviya usi ukrayinski ta biloruski zemli Vidpoviddyu na ce stalo povstannya pid provodom vijskovogo inzhenera Tadeusha Koscyushka 1746 1817 v yakomu vzyali uchast patriotichna shlyahta mishani ta chastina selyan Rosijski vijska pid provodom general anshefa Oleksandra Suvorova zhorstoko pridushili povstannya a u 1795 roci Rosiya Avstriya ta Prussiya zdijsnili 3 j podil Rechi Pospolitoyi pislya chogo vona pripinila derzhavne isnuvannya U doslidzhennyah prichin padinnya Rechi Pospolitoyi yaki rozpochalisya odrazu pislya likvidaciyi cogo derzhavnogo utvorennya uvaga akcentuvalasya na analizovi vnutrishnih i zovnishnih chinnikiv rozvitku ciyeyi derzhavi v 16 18 st Vislovlyuvani pri comu mirkuvannya zvodyatsya po pershe do togo sho derzhavnij lad Rechi Pospolitoyi zasnovanij na zasadah shlyahetskoyi demokratiyi u funkcionuvanni yakogo dedali bilsh destruktivnu rol vidigravali magnati poslidovno poslablyuvav yiyi a derzhavni reformi zavdannyam kotrih bulo vivesti krayinu iz zanepadu provodilisya z velikim zapiznennyam i nerishuche majzhe ne porushuyuchi stanovo shlyahetskij harakter ladu po druge do togo sho Rich Pospolita perebuvala v otochenni mogutnih absolyutistskih derzhav ne zacikavlenih v yiyi isnuvanni Same ci potuzhni susidi vorogi protivilisya yiyi reformuvannyu a koli vono rozpochalosya zanepokoyeni cim vdalisya do likvidaciyi polskoyi derzhavnosti Odni istoriki viznachalnoyu v zagibeli Rechi Pospolitoyi vvazhayut diyu vnutrishnih drugi zovnishnih chinnikiv treti sintezuyut diyu chinnikiv vnutrishnih i zovnishnih vvazhayuchi sho ti abo inshi z nih dominuvali na riznih istorichnih etapah evolyuciyi polskoyi derzhavnosti Pershij podilDokladnishe Pershij podil Rechi Pospolitoyi 5 serpnya 1772 roku povnovazhni predstavniki Prussiyi Avstriyi ta Rosiyi pidpisali v Peterburzi dogovir za yakim vidbirali na svoyu korist tak zvani sanitarni smugi tobto teritoriyi po perimetru Rechi Pospolitoyi Za ciyeyu ugodoyu Korolivstvo Prussiya zabralo Pomor ya Kuyavi ta chastinu Velikopolshi zagalnoyu plosheyu 36 tis km z naselennyam 580 tis chol Gabsburzka monarhiya Malopolshu i Galichinu z Ruskim Belzkim i zahidnimi okolicyami Volinskogo ta Podilskogo voyevodstv teritoriyeyu 83 tis km z 2 650 tis meshkanciv Vidtodi pochavsya avstrijskij period istoriyi Lvova ta krayu trivav vin do 1 listopada 1918 roku Rosijska imperiya shidnobiloruski zemli z Polockom Vitebskom ta Mstislavlem a okrim cogo chastinu Liflyandiyi Latviyi tobto zagalom 92 tis km ploshi z 1 300 tis naselennya Shob nadati zakonnosti svoyim aneksiyam soyuzniki vimagali zatverdzhennya podilu polskim sejmom Korol bezuspishno namagavsya zdobuti pidtrimku v yevropejskih monarhiv ale musiv postupitisya 30 veresnya 1773 roku sejm ratifikuvav ugodu pro podil zemel Rechi Pospolitoyi Protyagom 1773 1792 rokiv polskij korol i pribichniki reform marno namagalisya vryatuvati zalishki Rechi Pospolitoyi ta zmicniti derzhavu Chotiririchnij sejm 1788 1792 za iniciativoyu grupi patriotichnih reformatoriv ocholyuvanih Gugo Kollontayem uhvaliv 4 travnya 1791 roku Konstituciyu yaka zaprovadzhuvala Konstitucijnu monarhiyu Osobisti svobodi ta rivni prava vsim gromadyanam U vidpovid na ce konservativni shlyahetski kola utvorili v 1792 roci v mistechku Torgovici na todishnomu rosijskomu kordoni konfederaciyu i zaklikali na dopomogu carsku armiyu Rich Pospolita pislya pershogo podilu yak protektorat Rosijskoyi imperiyi 1773 1789Drugij podilDokladnishe Drugij podil Rechi Pospolitoyi Vtruchannya susidiv prizvelo do drugogo podilu zatverdzhenogo sejmom u Grodno 1793 roku Cogo razu vid Rechi Pospolitoyi vidrizali taki chastini do Korolivstva Prussiya vidijshli vsya Velikopolsha ta chastina Mazoviyi do Rosijskoyi imperiyi Kiyivshina Shidna Volin Podillya Braclavshina ta biloruski zemli Avstrijskih vimog do uvagi ne vzyali Vidpoviddyu na drugij podil stalo vizvolne povstannya yake ocholiv Tadeush Kostyushko Povstannya pridushuvali prusska ta rosijska armiyi U chervni 1794 carski zagoni ovolodili Krakovom u serpni Vilnom a 4 listopada rosijska armiya pid provodom Oleksandra Suvorova shturmom zdobula Pragu peredmistya Varshavi Yak dopovidav Suvorov za cej den jogo voyaki znishili 12 tis buntivnikiv a 2 tis ryatuyuchis vtopilisya u Visli Misyacem ranishe v pl na pidstupah do Varshavi bulo vzyato v polon tyazhko poranenogo Kostyushka Za legendoyu padayuchi z konya sho j stalo prichinoyu polonu vin vimoviv sakramentalne Finis Poloniae Kinec Polshi Tak naspravdi j stalosya 25 listopada 1795 korol na toj chas uzhe vivezenij na pochesne uv yaznennya do Grodna pidpisav zrechennya vid prestolu Tretij podilDokladnishe Tretij podil Rechi Pospolitoyi Pislya pridushennya povstannya u 1795 roci Rosijska imperiya Avstrijska imperiya ta Korolivstvo Prussiya zdijsnili tretij podil pislya chogo Rich Pospolita pripinila svoye isnuvannya Rezultat tretogo podilu Polshi prizviv do takogo do Avstriyi bulo priyednano Krakiv Holmshinu Pivdenne Pidlyashshya ta chastinu polskih zemel nad Visloyu Novu Galichinu odnak nezabarom ci zemli stali arenoyu voyennih dij mizh Napoleonivskoyu Franciyeyu Avstrijskimi Gabsburgami Korolivstvom Prussiyeyu ta Rosijskoyu imperiyeyu Prichomu v riznih koalicijnih kombinaciyah ci derzhavi chasom buli soyuznikami a chasom vorogami do Rosijskoyi imperiyi vidijshli Litva Kurlyandiya Zahidna Bilorus ta Zahidna Volin Korolivstvo Prussiya otrimalo chastinu Pidlyashshya j Mazoveckih zemel iz Varshavoyu a takozh chastinu Zhemajtiyi Chetvertij podilDokladnishe Chetvertij podil Polshi Pakt Molotova Ribbentropa i Dogovir pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu Podil Yevropi za Paktom Molotova Ribbentropa zliva i za Dogovorom pro druzhbu j kordon sprava Chetvertij podil Polshi vidbuvsya v 1939 roci pislya pidpisannya Paktu Molotova Ribbentropa i provedennya Polskoyi kampaniyi Pislya pidpisannya ugodi pro kordon mizh Nimechchinoyu ta SRSR teritoriyu Polshi podilili nastupnim chinom Do Tretogo Rajhu vidijshla vsya polska etnichna teritoriya a takozh Holmshina Na chastini teritoriyi utvorilasya Generalna guberniya Do SRSR vidijshli teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusi Vilenshina bilsha chastina Bilostockogo voyevodstva Ci teritoriyi buli podileni mizh URSR BRSR ta LitRSR Do Slovachchini vidijshla nevelika teritoriya na pivdni Polshi Demarkacijna liniya mizh SRSR ta Nimechchinoyu Unaslidok cih podij Druga Rich Pospolita faktichno perestala isnuvati natomist sformuvalisya uryad Polshi v ekzili ta Polska pidpilna derzhava Tayemni domovlenostiDo dogovoru pidpisanogo v Peterburzi bulo dodano tayemnij protokol Z oglyadu na neobhidnist usunuti get use sho mozhe ozhiviti pam yat pro isnuvannya Polskogo korolivstva visoki dogovirni storoni pogodilis nikoli ne vvoditi do svoyih tituliv v nazvu abo navit vkazivku na nazvu Polskogo korolivstva sho maye zalishitisya pridushenim vid nini na viki vichni Pidstavi zakonnist ta obgruntuvannyaOstanni doslidzhennya stverdzhuyut sho rozdili vidbulisya koli Rich Pospolita demonstruvala pershi oznaki povilnogo vidnovlennya i rozglyadayut ostanni dva podili yak vidpovid na posilennya reform u Rich Pospolitoyi ta potencijnu zagrozu yaku voni stanovili dlya yiyi zhadibnih do vladi susidiv Yak stverdzhuye istorik Norman Dejvis oskilki bulo dotrimano balans sil bagato todishnih sposterigachiv prijnyali poyasnennya osvichenih apologetiv podilu derzhavi Tim ne mensh inshi suchasniki XIX stolittya buli nalashtovani nabagato skeptichnishe napriklad britanskij yurist ser Robert Filimor rozglyadav podili yak porushennya mizhnarodnogo prava Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo NaslidkiPodil Rechi Pospolitoyi abo Rozdil Polshi buv seriyeyu podij u drugij polovini 18 go stolittya sho prizveli do rozpadu teritorialnoyi cilisnosti Rechi Pospolitoyi Polshi ta Litvi Sut Pochatkovo Rech Pospolita bula velikoyu imperiyeyu yaka ohoplyuvala teritoriyi suchasnoyi Polshi Litvi Ukrayini Bilorusi ta chastini Rosiyi Prote z chasom imperiya stala slabshati i vtrachati svoyu centralizovanu vladu cherez vnutrishni konflikti korupciyu ta nedoliki v upravlinni Prichini 1 Slabkist vnutrishnoyi sistemi upravlinnya Rech Pospolita bula federativnoyu derzhavoyu zi skladnim politichnim ustroyem sho prizvodilo do paralizuvannya vladi ta neefektivnogo upravlinnya 2 Vtruchannya susidnih derzhav Susidi Rechi Pospolitoyi taki yak Rosijska Avstrijska ta Prusska imperiyi bachili u slabosti Rechi Pospolitoyi mozhlivist dlya vtruchannya v yiyi vnutrishni spravi ta oslablennya ta podilu yiyi teritorij Naclidki 1 Podil teritoriyi U rezultati Rozdilu Polshi u 1772 1793 ta 1795 rokah Rech Pospolita vtratila znachnu chastinu svoyeyi teritoriyi Chastini yiyi teritorij buli aneksovani Rosijskoyu Avstrijskoyu ta Prusskoyu imperiyami 2 Podalshi vtrati nezalezhnosti Rozdil Polshi poslabiv nezalezhnist ta suverenitet Rechi Pospolitoyi sho v pidsumku prizvelo do povnoyi yiyi aneksiyi ta zniknennya yak nezalezhnoyi derzhavi 3 Rusifikaciya ta germanizaciya Novi vlasniki zaznavali naselennya teritorij sho buli ranishe chastinoyu Rechi Pospolitoyi do riznomanitnih primusovih asimilyacijnih procesiv takih yak rusifikaciya v Rosijskij imperiyi ta germanizaciya v Prussi ta Avstriyi Podil Rechi Pospolitoyi ye prikladom togo yak vnutrishni konflikti ta zovnishni vtruchannya mozhut prizvesti do rujnuvannya ta rozpadu velikih istorichnih derzhav Div takozhRazbor shlyahti Sankt Peterburzki konvenciyi 1772 1797 Spisok praviteliv rozdilenoyi Polshi Oblast derzhavnih interesiv NimechchiniPrimitkiPiotr Stefan Wandycz 2001 The Price of Freedom A History of East Central Europe from the Middle Ages to the Present Routledge s 133 ISBN 0 415 25491 4 Davies Norman 1996 Europe A History Oxford University Press s 661 ISBN 0 19 820171 0 Poland The First Partition Nowak Andrzej 1997 The Russo Polish Historical Confrontation Sarmatian Review XVII 1 The Army of Grand Duchy of Warsaw 2005 12 14 u Wayback Machine Bucki Carl L History of Poland University of Buffalo Arhiv originalu za 5 grudnya 2008 Schroeder Paul W 1996 The Transformation of European Politics 1763 1848 Oxford University Press s 84 ISBN 0 19 820654 2 Russell Geoffrey 2003 The Making of Modern Europe 1648 1780 Routledge s 548 ISBN 0 415 30155 6 Davies Norman 2005 God s Playground A History of Poland in Two Volumes Oxford University Press s 283 ISBN 0 19 925339 0 1854 Commentaries Upon International Law T amp J W Johnson s 819 Dzherela ta literaturaZashkilnyak L O Polsha 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Rublov O S Podili Polshi 1772 1793 1795 8 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 297 ISBN 978 966 00 1142 7 Kresin O V Sankt Peterburzki konvenciyi 1772 1797 3 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 448 ISBN 978 966 00 1290 5 Sasu O Peredumovi ta naslidki podiliv Rechi Pospolitoyi 14 bereznya 2016 u Wayback Machine Skovronek Ye Podili Polshi na tli Evropi 14 bereznya 2016 u Wayback Machine pereklad O Pogranichnogo Kulturologichnij chasopis Yi 1997 Ch 10 Rosiya v kinci XVII XVIII st Tri podili Polshi Dovidnik shkolyara i studenta Vsesvitnya istoriya Literatura V A Rubel Podili Rechi Pospolitoyi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Solovev S M Istoriya padeniya Polshi M 1863 Kostomarov N Poslednie gody Rechi Pospolitoj SPb 1870 Kraszewski J Polska w czasie trzech rozbiorow 1772 1797 t 1 3 Poznan 1874 75 Korzon T Wewnetrzne dzieje Polski za Stanislawa Augusta 1764 1794 t 3 Krakow 1884 Balzer O Reformy spoleczne i polityczne Konstitucyi trzeciego maja Krakow 1891 Kalinka W Sejm czteroletni t 1 cz 1 2 t 2 cz 1 2 Krakow 1895 Lojek J Upadek Konstytucji 3 maja Studium historyczne Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1976 Jogo zh Geneza i obalenie Konstytucji 3 maja Polityka zagraniczna Rzeczypospolitej 1787 1792 Lublin 1986 Jogo zh Dzieje zdrajcy Stanislaw Szczesny Potocki 1751 1805 Katowice 1988 Bardach J Lesnodorski B Pietrzak M Historia ustroju i prawa polskiego Warszawa 1993 Zashkilnyak L Krikun M Istoriya Polshi Vid najdavnishih chasiv do nashih dniv Lviv 2002 Topolski J Historia Polski Poznan 2008 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Podili Rechi Pospolitoyi Podili Polshi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine