Лу́ків (до 1557 — Луківпол. Łuków, в 1577—1946 — Мацеїв, пол. Maciejów) — селище (містечко) в Ковельському районі Волинської області (Україна). Селище є центром Луківської селищної громади.
селище Луків | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква Св.Параскеви у Лукові (1723 р.) | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Волинська область | ||||
Район | Ковельський район | ||||
Громада | Луківська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA07060230010024650 | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1537 | ||||
Магдебурзьке право | 1557 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 6,93 км² | ||||
Населення | ▼ 2 998 (01.01.2022) | ||||
Густота | 207 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 44810 | ||||
Телефонний код | +380 3363 | ||||
Географічні координати | 51°14′00″ пн. ш. 24°20′51″ сх. д. / 51.23333° пн. ш. 24.34750° сх. д.Координати: 51°14′00″ пн. ш. 24°20′51″ сх. д. / 51.23333° пн. ш. 24.34750° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 199 м | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Мацеїв | ||||
До райцентру: | |||||
- автошляхами: | 28,9 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- автошляхами: | 102 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 44810, Волинська обл., Турійський р-н, смт Луків, вул. Незалежності, 7 | ||||
Вебсторінка | lukiv.com.ua | ||||
Карта | |||||
Луків | |||||
Луків | |||||
Луків у Вікісховищі |
Розташоване за 29 км на північний захід від колишнього районного центру селища Турійськ (автошлях Т 0309).
Містечко внесене до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878.
Походження назви
За час своєї історії Луків тричі змінював свою назву. Перший раз — коли у 1557 році село Луків (пол. Łuków) було перейменувано на Мацейовиці (пол. Maciejowice), і отримало статус містечка з Магдебурзьким правом, вдруге — у 1577 році, коли містечко Мацейовиці отримало назву Мацеїв (пол. Maciejów, у 1795-1915 рос. Мацеев), втретє — коли 07.06.1946 року радянська влада перейменувала Мацеїв на Луків.
Стара назва селища «Мацеїв» (до 1939 пол. Maciejów), очевидно, походить від прізвища першого власника містечка — надвірного коронного маршалка [pl] (з роду Мацейовських), який отримав від короля Сигізмунда II Августа дозвіл на перейменування свого спадкового володіння.
Щодо походження назви «Луків» існує декілька версій. За однією з них, назва «Луків» походить від давньоруського слова «лука» — закрут, коліно річки, що є можливим, тому що неподалік від Лукова протікає річка Вижівка (притока Прип'яті). За іншою версією, назва селища походить від іншого значення слова «лука» — луг, ділянка, вкрита трав'янистими рослинами. Так, як селище Луків розташоване в болотистій місцевості, то, можливо, мається на увазі «болотна лука» — лука в напівзаболоченій місцевості, яка більшу частину року перебуває в умовах .
Символіка
Символікою селища Луків є герб та прапор. Вони затверджені рішенням[] Луківської селищної ради у 1997 році.
Історичним гербом селища Луків є герб Вишневецьких Корибут[], які володіли селищем протягом близько 30 років у 1568–1594 роках. На гербі у червоному полі зображений жовтий (золотий) хрест з перехрещеними боковими та верхнім кінцями, нижній кінець спирається на жовтий (золотий) півмісяць рогами донизу, під півмісяцем — жовта (золота) шестипроменева зірка.
Прапор селища створений на основі герба Лукова і прапора Волинської області. Він має вигляд прямокутного полотнища із співвідношенням сторін 2 до 3. У центрі на червоному тлі рівнораменний хрест жовтого (золотого) кольору, що торкається кінцями країв прапора (т. зв. фіксований). У правому верхньому куті розміщено герб Лукова.
Географія
Розташування і рельєф
Луків розташований на півночі Турійського району, який розміщений у центральній частині Волинської області на північному заході України. Площа селища становить близько 6,93 км². Воно знаходиться на відстані близько 40 км від кордону з Польщею і приблизно за 46 км від кордону з Білоруссю. Рельєф Лукова сформувався на Поліській низовині. У селищі представлені дерново-підзолисті ґрунти, які є малородючими.
Селище Луків має досить вигідне розташування. До міжнародної автомагістралі E85 (збігається із М19) Клайпеда-Каунас-Слонім-Луцьк-Дубно-Тернопіль-Чернівці від Лукова 33 км, а до міжнародної автомагістралі E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ — лише 2 км. До аеропорту міста Луцьк 100 км. Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Мацеїв, відстань до якої становить 2 км.
Відстань від Лукова до інших населених пунктів (автошляхами) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Парчів (значення) ~ 131 км Шацьк ~ 51 км Головне ~ 27 км | Берестя ~ 150 км Заболоття ~ 56 км Стара Вижівка ~ 31 км | Пінськ ~ 190 км Любешів ~ 118 км Камінь-Каширський ~ 72 км | |||||||
Люблін ~ 133 км Холм ~ 64 км Любомль ~ 24 км | Чернігів ~ 590 км Київ ~ 460 км Ковель ~ 30 км | ||||||||
Ужгород ~ 396 км Замостя ~ 127 км Грубешів ~ 81 км | Львів ~ 175 км Червоноград ~ 106 км Володимир-Волинський ~ 46 км | Кишинів ~ 746 км Луцьк ~ 100 км Турійськ ~ 23 км | |||||||
Фізико-географічне районування
Луків розміщений на території фізико-географічного краю «Волинське Полісся» в мішанолісовій хвойно-широколистій фізико-географічній зоні, яку також називають Українським Поліссям чи Поліським краєм, і яка є вологою та помірно теплою.
Клімат
Клімат Лукова помірно-континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середня температура становить −5 °C у січні та +18 °C у липні. Середньорічна кількість опадів — 550–600 мм. І в січні, і в липні у Лукові переважають західні вітри.
Економіка
Домінуючу роль в економіці Лукова відіграє промислове виробництво, яке представлене підприємствами будівельної, переробної та харчової галузей.
Виробництвом будматеріалів, будівництвом та облаштуванням доріг і мостів займається ЗАТ «Луцькавтодор», а ВАТ «Луківська ПМК-198» здійснює будівельно-монтажні роботи.
Також на території селища знаходиться ВАТ «Луківський комбінат будівельних матеріалів», яке спеціалізувалося на видобутку крейди та виробництві вапна. Крейду в Лукові видобували ще до війни, продаючи її навіть до Франції. Вже через кілька місяців після звільнення селища від німців тут став до ладу один цех крейдяного комбінату, на якому почали випалювати вапно. У шістдесятих роках 20 століття на його базі було створено Державне підприємство «Луківський комбінат будівельних матеріалів» — найбільше підприємство Лукова, яке виробляло головним чином молоту крейду і вапно для будівельних трестів. Споживачами були також колгоспи Волинської та сусідніх областей, які використовували вапно для розкислення ґрунтів. У свої найкращі часи комбінат виробляв майже двісті тисяч тонн крейди на рік.
У березні 1995 року ДП «Луківський КБМ» було перетворене на ВАТ «Луківський КБМ», а з 1996 року фактично почався занепад унікального на Волині крейдяного комбінату. Через два роки цехи підприємства зупинилися остаточно, а значна частина основних фондів була розпродана. Якщо на початку дев'яностих років тут працювало двісті двадцять чоловік, то зараз працює лише близько десяти. В останні роки підприємство реалізовує лише залишки крейди, яка була вироблена в попередні роки. Крейда в Лукові чудова, бо має дуже високий вміст кальцію. Але потрібні значні кошти на реконструкцію підприємства, зокрема на підведення до нього природного газу (оскільки сушіння продукції потрібно проводити в газових печах) та на закупівлю нової технологічної лінії, яка б дозволила виробляти добре просушену і змолоту крейду (що значно збільшить попит на продукцію крейдяного комбінату).
В переробній галузі працює Луківська льононасіннева станція (переробка льону, насінництво). Харчова галузь представлена ТОВ «Мацеїв» (виробництво м'ясних продуктів) та цехом харчової продукції (випічка хлібобулочних виробів).
Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на рослинництві і птахівництві. Площа орних земель становить 249,24 га, а пасовищ — 90,5 га. Ставки займають площу 10 га, з яких 9 га використовуються для рибальства (ловиться короп і білий амур). В Лукові працює інкубаторно — птахівнича станція, яка спеціалізується на розведенні птиці та вирощуванні зернових і технічних культур. Також в сільськогосподарському секторі працює ТОВ «Флекс-Імпекс» (вирощування зернових та технічних культур). Потрібні інвестиції у будівництво центрів збору, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції та створення ферми по розведенню страусів.
Сфера оптової торгівлі представлена ТОВ «Будмаркет» (оптова торгівля будівельними матеріалами).
В сфері послуг працюють Луківське управління житлово-комунального господарства (збирання, очищення та розподілення води) та ТОВ «Ексімтранс Україна» (надання складських приміщень).
Населення
Населення Лукова станом на 1 липня 2010 року становило 3210 осіб (0.309% населення Волинської області). Порівняно з 2001 роком воно збільшилося на 63 особи. Працездатне населення становить 1658 осіб (з них 789 зайнятих і 869 безробітних), непрацездатне населення — 1552 особи. 1139 осіб потребує соціального захисту, з них 806 пенсіонерів.
Середня густота населення — 463.2 чол/км².
Динаміка зміни чисельності населення Лукова | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1838 | 1870 | 1911 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 1998 | 2001 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
2000 | 1035 | 4126 | 2820 | 3502 | 3678 | 3418 | 3200 | 3300 | 3147 | 3116 | 3097 | 3059 | 3046 | 3041 | 3056 | 3074 | 3210 (3095) |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,44% |
російська | 1,56% |
Інфраструктура
Об'єкти інфраструктури:
- загальноосвітня середня школа I–III ст. на 526 місць;
- дитячий садок;
- Будинок культури;
- 2 бібліотеки;
- лікарня;
- протитуберкульозна лікарня;
- відділення зв'язку.
Також працює 22 приватні торговельні заклади. Населений пункт не газифікований.
Історія
Перша письмова згадка про Луків (тоді — село Лукове) датована 1537 роком. В той час воно було спадковим володінням Мацейовських (Мацієвських). Коли в 1557 році тодішньому власнику Лукова польським королем Сигізмундом II Августом був наданий дозвіл на перейменування Лукова на Мацейовичі (пол. Maciejowice), селище здобуло статус містечка, і в цьому ж році йому було дароване магдебурзьке право, також дозволили збудувати замок.
В 1568 р. містечко від перейшло до князя Андрія Вишневецького. Після смерті 1594 р. княжни Ганни Вишневецької (доньки князя А. Вишневецького) Мацеїв перейшов до рук її чоловіка Миколи Сапіги та їхнього сина (†1626, тут був похований), пізніше, у 1630-х рр., до дружини останнього — зі Скашевських, доньки холмського підкоморія Яна Скашевського гербу Граб'є.
1680 р. Мацеїв придбав Атаназій Валентій Мьончиньський і протягом понад двох століть містечко було центром феодальних володінь графів Міончиньських.
Наприкінці 18 століття Мацеїв як і решта міст Західної Волині входить до складу Російської імперії.
У 1870 році в містечку мешкало 1035 жителів. У цей час Мацеїв прикрашали мурована церква, два костьоли, синагога, дві каплиці, діяли три цегельні, шість грабарень, дві миловарні, ґуральня і броварня. У 1907 році в містечку діяли земська лікарня та аптека.
В 1911 році в Мацейові налічувалось 4126 мешканців. Там розташовувались волосне управління, міська управа, пошта, телеграф, суд, духовне училище, двокласна школа. Містечко обслуговували 42 крамниці, підприємство з виготовлення вапна, паровий млин, завод, на якому виготовляли черепицю.
В 1915 році Мацеїв був захоплений частинами австрійської армії, а в 1920 році його окупувала Червона Армія. У вересні 1920 року Мацеїв знову захопили польські війська. Містечко опинилося під владою Польщі на період 1920–1939 рр. У 1939 році на територію Західної України вступила Червона Армія і з вересня 1939 року Мацеїв під владою СРСР. У 1940 році радянська влада надала йому статус селища міського типу, з цього ж року Мацеїв — адміністративний центр Мацеївського району Волинської області. Селище було районним центром в 1940–1959 рр.
27 червня 1941 р. Мацеїв окупований німцями. В перший день війни місто було бомбардоване, знищено побудовану в 70-х рр. 19 століття залізницю Ковель-Любомль, перетворено костел св. Анни та Станіслава на руїни. 18 липня 1944 р. перейшов під контроль Червоної Армії.
В 1946 р. місто перейменували на Луків, Мацеївський район перейменували на Луківський. Стара назва — Мацеїв, залишилася за залізничною станцією. Селище було досить розвинено, тоді діяли пекарня, млин, молокозавод, гончарний цех, меблева фабрика, на повну потужність працювали комбінат будівельних матеріалів, льононасіннєва станція, ПМК, АТК. Зараз в Лукові майже не залишилося промислових підприємств.
З 1959 року, внаслідок ліквідації Луківського району, селище ввійшло до складу Турійського району.
З 1991 року, після розпаду СРСР, Луків — в незалежній Україні. Нині жителі селища власними силами намагаються відновити колишній статус славного містечка, яке не втрачає свою актуальність і на сьогодні.
Після ліквідації Турійського району 19 липня 2020 року село увійшло до Ковельського району.
Визначні місця та пам'ятки
- Графський палац з парком
- Парк (розташований на території ПМК-198)
- Залізничний вокзал станції Мацеїв
- Церква святої Параскеви та дзвіниця, 1723 р. Цегляна, потинькована, зального типу. Вкрита високим дахом з сигнатуркою. Фронтони облямовані невеликими обелісками. Бічні фасади прикрашені пілястрами і напівциркульними вікнами. На подвір'ї — житловий будинок, господарські будівлі, дзвіниця. Ділянка обнесена цегляним парканом. Дзвіниця — дерев'яна, триярусна, другий і третій яруси з аркатурою, дах — шатро.
- Костел св. Анни та Станіслава 16-18 ст. Цегляний, однонавовий, під костелом — крипта. Під час реконструкції у 18 ст. костел отримав бароковий декор. Нові прибудови в 19 ст. У 1870 р. царат передав костел православній громаді, яка перебудувала приміщення. У 1875 р. додані бічні крила, що створили хрещатий план костелу. Фасади добудов 1875 р. мають невеликі вікна і декоровані порожніми нішами. На даху була сигнатурка. У 20 столітті зазнав руйнацій. Костел частково без даху, частина будівлі використовується православними УПЦ КП для богослужінь.
- Будівля синагоги
Луків і тамплієри
Гіпотеза Бориса Возницького
За гіпотезою львівського історика Бориса Возницького, який 10 років досліджував історію лицарського ордену тамплієрів, у XIII столітті у Лукові лицарі заснували фортецю. У книзі англійської дослідниці Гелен Ніколсон науковець натрапив на дані, що 1239 року тамплієри оселилися на Волині. За його словами, місце для замку лицарі вибрали невипадково: село Луків — на шляху з Києва до Варшави. А тамплієри саме поверталися з хрестового походу. У Чехії та Польщі цей орден з'явився на століття пізніше.
Від фортеці залишилися тільки глибокі рови та мережа підземель. Замок не зберігся, бо він був дерев'яний. Нині на місці замку — туберкульозний медичний заклад, який розміщується у палаці XIX століття. Тут лікують понад сотню хворих із семи районів. Для з'ясування цієї гіпотези потрібні розкопки, але вони неможливі, оскільки в лікарні знаходяться хворі з відкритою формою туберкульозу. Що робити з медичним закладом — наразі вирішує обласна влада.
Поки перебування тамплієрів у Лукові підтверджують лише документи. Правки до історії ордену можна вносити тільки після археологічних розкопок. Борис Возницький сподівався знайти тут уцілілу зброю та предмети побуту тамплієрів. Адже болото, на якому був розміщений замок, дуже добре зберігає історичні пам'ятки.
Піддання гіпотези сумніву
Гіпотеза викликає сумнів, можливо, не дане селище згадується у книзі англійського вченого, а якийсь інший населений пункт з такою ж назвою. Лише у Волинській області — два Лукова: селище Луків Турійського району і село Луків Рожищенського району. Окрім волинських населених пунктів з назвою «Луків» місто з такою ж назвою є в Польщі — місто Луків Луківського повіту Люблінського воєводства. Це місто є значно давнішим за селище Луків (вперше згадується у 1537 році), воно згадується ще у листі Папи Римського Іннокентія IV від 1254 року. Тому, можливо, саме це місто і згадується у книзі Ніколсона. Безумовно, розкопки у селищі Луків розв'яжуть питання — вони доведуть чи опротестують гіпотезу Возницького.
Персоналії
- Адам Мьончиньскі — син чернігівського воєводи Пйотра-Міхала, дідич містечка
У смт народилися:
- Маркова Людмила Павлівна (1940—2010) — керамістка.
- Посполітак Андрій Васильович (1987—2014) — старший солдат Збройних сил України, загинув під Іловайськом.
- Роговий Олександр Іванович (нар. 1958) — краєзнавець українського Поділля.
Галерея
- Параскевська церква та дзвіниця. 4 листопада 1916 р.
- Параскевська церква та дзвіниця. Сучасний вигляд
-
- Палац Мьончинських, сучасний вигляд (вхід з парку)
- Палац Мьончинських, сучасний вигляд
- Костел Св.Анни 16го століття (сучасний вигляд з вулиці)
- Костел Св.Анни (сучасний вигляд, головний вхід з подвір'я)
- Мацеївська синагога
Посилання
- Відеоекскурсія по Лукову
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- У деяких джерелах вживається переклад Łuków як Лукове, Луково
- Maciejów, pow. kowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 883. (пол.)
- На «Карті України» Степана Рудницького, виданій у 1918 році у Відні — Матіїв
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 січня 2011.
- Див. також: Мацейовиці, Мацейовець, [pl]
- Мацеїв // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Мацеїв // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — . - . Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 9 січня 2011.
- Лука (рослинність)
- Lukiv flag 1997
- Lukiv coa 1575
- . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 22 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 14 січня 2011.
- Рельєф української землі
- Ґрунти України
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2019.
- Фізико-географічне районування
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2010. Процитовано 7 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 7 січня 2011.
- Розділ «смт Луків» на порталі мерій України «MERIA online». Економіка Лукова[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 9 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 липня 2019.
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 34. (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 111—112. (пол.)
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Helen Nicholson. The Knights Templar: A New History.— Sutton Publishing, 2001. .
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2012.
Джерела
- смт Луків. Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Луків [ 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Maciejów, pow. kowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 883. (пол.). (пол.)
Література
- Серпенінов П.Н., Сліпко В.М. Лу́ків // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.699-708
Посилання
- Стаття Світлани Головачук «У пошуках луківських тамплієрів»[недоступне посилання з квітня 2019]
- Замки та храми України. Луків (Мацеїв) [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Мандрівка Україною. Луків [ 17 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Луків. Тут пахне тамплієрами [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Шлях до короля Данила. Луків [ 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- смт Луків — храм св. Параскеви[недоступне посилання з квітня 2019]
- Луків. Дзвіниця церкви св. Параскеви, 1723 [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Луківська церква святої великомучениці Параскеви зустрічала свою 287 річницю
- Храм Св. пр. Анни в Лукові (Колишній костел Святої Анни) [ 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2 ст. 109) [ 25 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2 ст. 110) [ 25 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Довідник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (том 2 ст. 111) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lu kiv do 1557 Lukivpol Lukow v 1577 1946 Maceyiv pol Maciejow selishe mistechko v Kovelskomu rajoni Volinskoyi oblasti Ukrayina Selishe ye centrom Lukivskoyi selishnoyi gromadi selishe LukivGerb Lukova Prapor LukovaCerkva Sv Paraskevi u Lukovi 1723 r Cerkva Sv Paraskevi u Lukovi 1723 r Krayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Kovelskij rajonGromada Lukivska selishna gromadaKod KATOTTG UA07060230010024650Osnovni daniZasnovano 1537Magdeburzke pravo 1557Status iz 2024 rokuPlosha 6 93 km Naselennya 2 998 01 01 2022 Gustota 207 osib km Poshtovij indeks 44810Telefonnij kod 380 3363Geografichni koordinati 51 14 00 pn sh 24 20 51 sh d 51 23333 pn sh 24 34750 sh d 51 23333 24 34750 Koordinati 51 14 00 pn sh 24 20 51 sh d 51 23333 pn sh 24 34750 sh d 51 23333 24 34750Visota nad rivnem morya 199 mVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya MaceyivDo rajcentru avtoshlyahami 28 9 kmDo obl centru avtoshlyahami 102 kmSelishna vladaAdresa 44810 Volinska obl Turijskij r n smt Lukiv vul Nezalezhnosti 7Vebstorinka lukiv com uaKartaLukivLukivLukiv u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lukiv Roztashovane za 29 km na pivnichnij zahid vid kolishnogo rajonnogo centru selisha Turijsk avtoshlyah T 0309 Mistechko vnesene do Spisku istorichnih naselenih misc Ukrayini zatverdzhenogo postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 26 lipnya 2001 r 878 Naselennya 3210 osib stanom na 1 lipnya 2010 roku Pohodzhennya nazviZa chas svoyeyi istoriyi Lukiv trichi zminyuvav svoyu nazvu Pershij raz koli u 1557 roci selo Lukiv pol Lukow bulo perejmenuvano na Macejovici pol Maciejowice i otrimalo status mistechka z Magdeburzkim pravom vdruge u 1577 roci koli mistechko Macejovici otrimalo nazvu Maceyiv pol Maciejow u 1795 1915 ros Maceev vtretye koli 07 06 1946 roku radyanska vlada perejmenuvala Maceyiv na Lukiv Stara nazva selisha Maceyiv do 1939 pol Maciejow ochevidno pohodit vid prizvisha pershogo vlasnika mistechka nadvirnogo koronnogo marshalka pl z rodu Macejovskih yakij otrimav vid korolya Sigizmunda II Avgusta dozvil na perejmenuvannya svogo spadkovogo dzherelo ne vkazane 973 dni volodinnya Shodo pohodzhennya nazvi Lukiv isnuye dekilka versij Za odniyeyu z nih nazva Lukiv pohodit vid davnoruskogo slova luka zakrut kolino richki sho ye mozhlivim tomu sho nepodalik vid Lukova protikaye richka Vizhivka pritoka Prip yati Za inshoyu versiyeyu nazva selisha pohodit vid inshogo znachennya slova luka lug dilyanka vkrita trav yanistimi roslinami Tak yak selishe Lukiv roztashovane v bolotistij miscevosti to mozhlivo mayetsya na uvazi bolotna luka luka v napivzabolochenij miscevosti yaka bilshu chastinu roku perebuvaye v umovah SimvolikaDokladnishe Gerb Lukova ta Prapor Lukova Simvolikoyu selisha Lukiv ye gerb ta prapor Voni zatverdzheni rishennyam yakim dzherelo ne vkazane 973 dni Lukivskoyi selishnoyi radi u 1997 roci Istorichnim gerbom dzherelo ne vkazane 973 dni selisha Lukiv ye gerb Vishneveckih Koribut yakij yaki volodili selishem protyagom blizko 30 rokiv u 1568 1594 rokah Na gerbi u chervonomu poli zobrazhenij zhovtij zolotij hrest z perehreshenimi bokovimi ta verhnim kincyami nizhnij kinec spirayetsya na zhovtij zolotij pivmisyac rogami donizu pid pivmisyacem zhovta zolota shestipromeneva zirka Prapor selisha stvorenij na osnovi gerba Lukova i prapora Volinskoyi oblasti Vin maye viglyad pryamokutnogo polotnisha iz spivvidnoshennyam storin 2 do 3 U centri na chervonomu tli rivnoramennij hrest zhovtogo zolotogo koloru sho torkayetsya kincyami krayiv prapora t zv fiksovanij U pravomu verhnomu kuti rozmisheno gerb Lukova GeografiyaRoztashuvannya i relyef Lukiv roztashovanij na pivnochi Turijskogo rajonu yakij rozmishenij u centralnij chastini Volinskoyi oblasti na pivnichnomu zahodi Ukrayini Plosha selisha stanovit blizko 6 93 km Vono znahoditsya na vidstani blizko 40 km vid kordonu z Polsheyu i priblizno za 46 km vid kordonu z Bilorussyu Relyef Lukova sformuvavsya na Poliskij nizovini U selishi predstavleni dernovo pidzolisti grunti yaki ye malorodyuchimi Selishe Lukiv maye dosit vigidne roztashuvannya Do mizhnarodnoyi avtomagistrali E85 zbigayetsya iz M19 Klajpeda Kaunas Slonim Luck Dubno Ternopil Chernivci vid Lukova 33 km a do mizhnarodnoyi avtomagistrali E373 zbigayetsya iz M07 Varshava Lyublin Kovel Sarni Korosten Kiyiv lishe 2 km Do aeroportu mista Luck 100 km Osnovni vantazhopasazhirski perevezennya zdijsnyuyutsya cherez zaliznichnu stanciyu Maceyiv vidstan do yakoyi stanovit 2 km Vidstan vid Lukova do inshih naselenih punktiv avtoshlyahami Parchiv znachennya 131 km Shack 51 km Golovne 27 km Berestya 150 km Zabolottya 56 km Stara Vizhivka 31 km Pinsk 190 km Lyubeshiv 118 km Kamin Kashirskij 72 kmLyublin 133 km Holm 64 km Lyuboml 24 km Chernigiv 590 km Kiyiv 460 km Kovel 30 kmUzhgorod 396 km Zamostya 127 km Grubeshiv 81 km Lviv 175 km Chervonograd 106 km Volodimir Volinskij 46 km Kishiniv 746 km Luck 100 km Turijsk 23 kmFiziko geografichne rajonuvannya Lukiv rozmishenij na teritoriyi fiziko geografichnogo krayu Volinske Polissya v mishanolisovij hvojno shirokolistij fiziko geografichnij zoni yaku takozh nazivayut Ukrayinskim Polissyam chi Poliskim krayem i yaka ye vologoyu ta pomirno teployu Klimat Klimat Lukova pomirno kontinentalnij iz m yakoyu zimoyu i teplim litom Serednya temperatura stanovit 5 C u sichni ta 18 C u lipni Serednorichna kilkist opadiv 550 600 mm I v sichni i v lipni u Lukovi perevazhayut zahidni vitri EkonomikaDominuyuchu rol v ekonomici Lukova vidigraye promislove virobnictvo yake predstavlene pidpriyemstvami budivelnoyi pererobnoyi ta harchovoyi galuzej Virobnictvom budmaterialiv budivnictvom ta oblashtuvannyam dorig i mostiv zajmayetsya ZAT Luckavtodor a VAT Lukivska PMK 198 zdijsnyuye budivelno montazhni roboti Takozh na teritoriyi selisha znahoditsya VAT Lukivskij kombinat budivelnih materialiv yake specializuvalosya na vidobutku krejdi ta virobnictvi vapna Krejdu v Lukovi vidobuvali she do vijni prodayuchi yiyi navit do Franciyi Vzhe cherez kilka misyaciv pislya zvilnennya selisha vid nimciv tut stav do ladu odin ceh krejdyanogo kombinatu na yakomu pochali vipalyuvati vapno U shistdesyatih rokah 20 stolittya na jogo bazi bulo stvoreno Derzhavne pidpriyemstvo Lukivskij kombinat budivelnih materialiv najbilshe pidpriyemstvo Lukova yake viroblyalo golovnim chinom molotu krejdu i vapno dlya budivelnih trestiv Spozhivachami buli takozh kolgospi Volinskoyi ta susidnih oblastej yaki vikoristovuvali vapno dlya rozkislennya gruntiv U svoyi najkrashi chasi kombinat viroblyav majzhe dvisti tisyach tonn krejdi na rik U berezni 1995 roku DP Lukivskij KBM bulo peretvorene na VAT Lukivskij KBM a z 1996 roku faktichno pochavsya zanepad unikalnogo na Volini krejdyanogo kombinatu Cherez dva roki cehi pidpriyemstva zupinilisya ostatochno a znachna chastina osnovnih fondiv bula rozprodana Yaksho na pochatku dev yanostih rokiv tut pracyuvalo dvisti dvadcyat cholovik to zaraz pracyuye lishe blizko desyati V ostanni roki pidpriyemstvo realizovuye lishe zalishki krejdi yaka bula viroblena v poperedni roki Krejda v Lukovi chudova bo maye duzhe visokij vmist kalciyu Ale potribni znachni koshti na rekonstrukciyu pidpriyemstva zokrema na pidvedennya do nogo prirodnogo gazu oskilki sushinnya produkciyi potribno provoditi v gazovih pechah ta na zakupivlyu novoyi tehnologichnoyi liniyi yaka b dozvolila viroblyati dobre prosushenu i zmolotu krejdu sho znachno zbilshit popit na produkciyu krejdyanogo kombinatu V pererobnij galuzi pracyuye Lukivska lononasinneva stanciya pererobka lonu nasinnictvo Harchova galuz predstavlena TOV Maceyiv virobnictvo m yasnih produktiv ta cehom harchovoyi produkciyi vipichka hlibobulochnih virobiv Silskogospodarske virobnictvo specializuyetsya na roslinnictvi i ptahivnictvi Plosha ornih zemel stanovit 249 24 ga a pasovish 90 5 ga Stavki zajmayut ploshu 10 ga z yakih 9 ga vikoristovuyutsya dlya ribalstva lovitsya korop i bilij amur V Lukovi pracyuye inkubatorno ptahivnicha stanciya yaka specializuyetsya na rozvedenni ptici ta viroshuvanni zernovih i tehnichnih kultur Takozh v silskogospodarskomu sektori pracyuye TOV Fleks Impeks viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur Potribni investiciyi u budivnictvo centriv zboru zberigannya i pererobki silskogospodarskoyi produkciyi ta stvorennya fermi po rozvedennyu strausiv Sfera optovoyi torgivli predstavlena TOV Budmarket optova torgivlya budivelnimi materialami V sferi poslug pracyuyut Lukivske upravlinnya zhitlovo komunalnogo gospodarstva zbirannya ochishennya ta rozpodilennya vodi ta TOV Eksimtrans Ukrayina nadannya skladskih primishen NaselennyaNaselennya Lukova stanom na 1 lipnya 2010 roku stanovilo 3210 osib 0 309 naselennya Volinskoyi oblasti Porivnyano z 2001 rokom vono zbilshilosya na 63 osobi Pracezdatne naselennya stanovit 1658 osib z nih 789 zajnyatih i 869 bezrobitnih nepracezdatne naselennya 1552 osobi 1139 osib potrebuye socialnogo zahistu z nih 806 pensioneriv Serednya gustota naselennya 463 2 chol km Dinamika zmini chiselnosti naselennya Lukova1838 1870 1911 1959 1970 1979 1989 1992 1998 2001 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 20102000 1035 4126 2820 3502 3678 3418 3200 3300 3147 3116 3097 3059 3046 3041 3056 3074 3210 3095 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 44 rosijska 1 56 InfrastrukturaOb yekti infrastrukturi zagalnoosvitnya serednya shkola I III st na 526 misc dityachij sadok Budinok kulturi 2 biblioteki likarnya protituberkulozna likarnya viddilennya zv yazku Takozh pracyuye 22 privatni torgovelni zakladi Naselenij punkt ne gazifikovanij IstoriyaDokladnishe Istoriya Lukova Persha pismova zgadka pro Lukiv todi selo Lukove datovana 1537 rokom V toj chas vono bulo spadkovim volodinnyam Macejovskih Maciyevskih Koli v 1557 roci todishnomu vlasniku Lukova polskim korolem Sigizmundom II Avgustom buv nadanij dozvil na perejmenuvannya Lukova na Macejovichi pol Maciejowice selishe zdobulo status mistechka i v comu zh roci jomu bulo darovane magdeburzke pravo takozh dozvolili zbuduvati zamok V 1568 r mistechko vid perejshlo do knyazya Andriya Vishneveckogo Pislya smerti 1594 r knyazhni Ganni Vishneveckoyi donki knyazya A Vishneveckogo Maceyiv perejshov do ruk yiyi cholovika Mikoli Sapigi ta yihnogo sina 1626 tut buv pohovanij piznishe u 1630 h rr do druzhini ostannogo zi Skashevskih donki holmskogo pidkomoriya Yana Skashevskogo gerbu Grab ye Atanazij Valentij Monchinskij 1680 r Maceyiv pridbav Atanazij Valentij Monchinskij i protyagom ponad dvoh stolit mistechko bulo centrom feodalnih volodin grafiv Mionchinskih Naprikinci 18 stolittya Maceyiv yak i reshta mist Zahidnoyi Volini vhodit do skladu Rosijskoyi imperiyi U 1870 roci v mistechku meshkalo 1035 zhiteliv U cej chas Maceyiv prikrashali murovana cerkva dva kostoli sinagoga dvi kaplici diyali tri cegelni shist grabaren dvi milovarni guralnya i brovarnya U 1907 roci v mistechku diyali zemska likarnya ta apteka V 1911 roci v Macejovi nalichuvalos 4126 meshkanciv Tam roztashovuvalis volosne upravlinnya miska uprava poshta telegraf sud duhovne uchilishe dvoklasna shkola Mistechko obslugovuvali 42 kramnici pidpriyemstvo z vigotovlennya vapna parovij mlin zavod na yakomu vigotovlyali cherepicyu V 1915 roci Maceyiv buv zahoplenij chastinami avstrijskoyi armiyi a v 1920 roci jogo okupuvala Chervona Armiya U veresni 1920 roku Maceyiv znovu zahopili polski vijska Mistechko opinilosya pid vladoyu Polshi na period 1920 1939 rr U 1939 roci na teritoriyu Zahidnoyi Ukrayini vstupila Chervona Armiya i z veresnya 1939 roku Maceyiv pid vladoyu SRSR U 1940 roci radyanska vlada nadala jomu status selisha miskogo tipu z cogo zh roku Maceyiv administrativnij centr Maceyivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Selishe bulo rajonnim centrom v 1940 1959 rr 27 chervnya 1941 r Maceyiv okupovanij nimcyami V pershij den vijni misto bulo bombardovane znisheno pobudovanu v 70 h rr 19 stolittya zaliznicyu Kovel Lyuboml peretvoreno kostel sv Anni ta Stanislava na ruyini 18 lipnya 1944 r perejshov pid kontrol Chervonoyi Armiyi V 1946 r misto perejmenuvali na Lukiv Maceyivskij rajon perejmenuvali na Lukivskij Stara nazva Maceyiv zalishilasya za zaliznichnoyu stanciyeyu Selishe bulo dosit rozvineno todi diyali pekarnya mlin molokozavod goncharnij ceh mebleva fabrika na povnu potuzhnist pracyuvali kombinat budivelnih materialiv lononasinnyeva stanciya PMK ATK Zaraz v Lukovi majzhe ne zalishilosya promislovih pidpriyemstv Z 1959 roku vnaslidok likvidaciyi Lukivskogo rajonu selishe vvijshlo do skladu Turijskogo rajonu Z 1991 roku pislya rozpadu SRSR Lukiv v nezalezhnij Ukrayini Nini zhiteli selisha vlasnimi silami namagayutsya vidnoviti kolishnij status slavnogo mistechka yake ne vtrachaye svoyu aktualnist i na sogodni Pislya likvidaciyi Turijskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Kovelskogo rajonu Viznachni miscya ta pam yatkiGrafskij palac z parkom Park roztashovanij na teritoriyi PMK 198 Zaliznichnij vokzal stanciyi Maceyiv Cerkva svyatoyi Paraskevi ta dzvinicya 1723 r Ceglyana potinkovana zalnogo tipu Vkrita visokim dahom z signaturkoyu Frontoni oblyamovani nevelikimi obeliskami Bichni fasadi prikrasheni pilyastrami i napivcirkulnimi viknami Na podvir yi zhitlovij budinok gospodarski budivli dzvinicya Dilyanka obnesena ceglyanim parkanom Dzvinicya derev yana triyarusna drugij i tretij yarusi z arkaturoyu dah shatro Kostel sv Anni ta Stanislava 16 18 st Ceglyanij odnonavovij pid kostelom kripta Pid chas rekonstrukciyi u 18 st kostel otrimav barokovij dekor Novi pribudovi v 19 st U 1870 r carat peredav kostel pravoslavnij gromadi yaka perebuduvala primishennya U 1875 r dodani bichni krila sho stvorili hreshatij plan kostelu Fasadi dobudov 1875 r mayut neveliki vikna i dekorovani porozhnimi nishami Na dahu bula signaturka U 20 stolitti zaznav rujnacij Kostel chastkovo bez dahu chastina budivli vikoristovuyetsya pravoslavnimi UPC KP dlya bogosluzhin Budivlya sinagogiLukiv i tampliyeriGipoteza Borisa Voznickogo Za gipotezoyu lvivskogo istorika Borisa Voznickogo yakij 10 rokiv doslidzhuvav istoriyu licarskogo ordenu tampliyeriv u XIII stolitti u Lukovi licari zasnuvali fortecyu U knizi anglijskoyi doslidnici Gelen Nikolson naukovec natrapiv na dani sho 1239 roku tampliyeri oselilisya na Volini Za jogo slovami misce dlya zamku licari vibrali nevipadkovo selo Lukiv na shlyahu z Kiyeva do Varshavi A tampliyeri same povertalisya z hrestovogo pohodu U Chehiyi ta Polshi cej orden z yavivsya na stolittya piznishe Vid forteci zalishilisya tilki gliboki rovi ta merezha pidzemel Zamok ne zberigsya bo vin buv derev yanij Nini na misci zamku tuberkuloznij medichnij zaklad yakij rozmishuyetsya u palaci XIX stolittya Tut likuyut ponad sotnyu hvorih iz semi rajoniv Dlya z yasuvannya ciyeyi gipotezi potribni rozkopki ale voni nemozhlivi oskilki v likarni znahodyatsya hvori z vidkritoyu formoyu tuberkulozu Sho robiti z medichnim zakladom narazi virishuye oblasna vlada Poki perebuvannya tampliyeriv u Lukovi pidtverdzhuyut lishe dokumenti Pravki do istoriyi ordenu mozhna vnositi tilki pislya arheologichnih rozkopok Boris Voznickij spodivavsya znajti tut ucililu zbroyu ta predmeti pobutu tampliyeriv Adzhe boloto na yakomu buv rozmishenij zamok duzhe dobre zberigaye istorichni pam yatki Piddannya gipotezi sumnivu Gipoteza viklikaye sumniv mozhlivo ne dane selishe zgaduyetsya u knizi anglijskogo vchenogo a yakijs inshij naselenij punkt z takoyu zh nazvoyu Lishe u Volinskij oblasti dva Lukova selishe Lukiv Turijskogo rajonu i selo Lukiv Rozhishenskogo rajonu Okrim volinskih naselenih punktiv z nazvoyu Lukiv misto z takoyu zh nazvoyu ye v Polshi misto Lukiv Lukivskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Ce misto ye znachno davnishim za selishe Lukiv vpershe zgaduyetsya u 1537 roci vono zgaduyetsya she u listi Papi Rimskogo Innokentiya IV vid 1254 roku Tomu mozhlivo same ce misto i zgaduyetsya u knizi Nikolsona Bezumovno rozkopki u selishi Lukiv rozv yazhut pitannya voni dovedut chi oprotestuyut gipotezu Voznickogo PersonaliyiAdam Monchinski sin chernigivskogo voyevodi Pjotra Mihala didich mistechka U smt narodilisya Markova Lyudmila Pavlivna 1940 2010 keramistka Pospolitak Andrij Vasilovich 1987 2014 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv pid Ilovajskom Rogovij Oleksandr Ivanovich nar 1958 krayeznavec ukrayinskogo Podillya GalereyaParaskevska cerkva ta dzvinicya 4 listopada 1916 r Paraskevska cerkva ta dzvinicya Suchasnij viglyad Palac v Macejovi sporudzhenij Monchinskimi u 18 stolitti Poshtova listivka 1938 r Palac Monchinskih suchasnij viglyad vhid z parku Palac Monchinskih suchasnij viglyad Kostel Sv Anni 16go stolittya suchasnij viglyad z vulici Kostel Sv Anni suchasnij viglyad golovnij vhid z podvir ya Maceyivska sinagogaPosilannyaVideoekskursiya po LukovuPrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl U deyakih dzherelah vzhivayetsya pereklad Lukow yak Lukove Lukovo Maciejow pow kowelski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 883 pol Na Karti Ukrayini Stepana Rudnickogo vidanij u 1918 roci u Vidni Matiyiv Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 serpnya 2014 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 7 sichnya 2011 Div takozh Macejovici Macejovec pl Maceyiv Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Maceyiv Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Arhiv originalu za 12 veresnya 2015 Procitovano 9 sichnya 2011 Luka roslinnist Lukiv flag 1997 Lukiv coa 1575 Arhiv originalu za 22 chervnya 2020 Procitovano 22 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 4 chervnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2011 Relyef ukrayinskoyi zemli Grunti Ukrayini Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 kvitnya 2019 Fiziko geografichne rajonuvannya Arhiv originalu za 10 grudnya 2010 Procitovano 7 sichnya 2011 Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 7 sichnya 2011 Rozdil smt Lukiv na portali merij Ukrayini MERIA online Ekonomika Lukova nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 28 lipnya 2013 Procitovano 9 sichnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 11 lipnya 2019 Niesiecki Kasper Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 4 grudnya 2014 u Wayback Machine T 4 Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 820 s S 34 pol Niesiecki Kasper Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 4 grudnya 2014 u Wayback Machine T 4 Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 820 s S 111 112 pol Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Helen Nicholson The Knights Templar A New History Sutton Publishing 2001 ISBN 0 7509 2517 5 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 lyutogo 2012 Dzherelasmt Lukiv Oblikova kartka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Lukiv 27 lyutogo 2020 u Wayback Machine Maciejow pow kowelski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 883 pol pol LiteraturaSerpeninov P N Slipko V M Lu kiv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 699 708PosilannyaStattya Svitlani Golovachuk U poshukah lukivskih tampliyeriv nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zamki ta hrami Ukrayini Lukiv Maceyiv 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine Mandrivka Ukrayinoyu Lukiv 17 bereznya 2016 u Wayback Machine Lukiv Tut pahne tampliyerami 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Shlyah do korolya Danila Lukiv 5 veresnya 2016 u Wayback Machine smt Lukiv hram sv Paraskevi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Lukiv Dzvinicya cerkvi sv Paraskevi 1723 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Lukivska cerkva svyatoyi velikomuchenici Paraskevi zustrichala svoyu 287 richnicyu Hram Sv pr Anni v Lukovi Kolishnij kostel Svyatoyi Anni 22 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Dovidnik Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR tom 2 st 109 25 bereznya 2007 u Wayback Machine Dovidnik Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR tom 2 st 110 25 bereznya 2007 u Wayback Machine Dovidnik Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR tom 2 st 111 5 bereznya 2016 u Wayback Machine