Гіндустані — індоіранська мова або група споріднених діалектів, що домінує у Північній Індії та Пакистані та зазвичай поділяється на дві головні підгрупи: гінді та урду. Гіндустані у двох її варіантах (гінді й урду) є другою (за іншими даними — третьою) мовою у світі за кількістю мовців після китайської (та, можливо, англійської).
Гіндустані | |
---|---|
हिन्दुस्तानी, ہندوستانی, hindustānī | |
Поширена в | Індія, Пакистан, М'янма, Фіджі, Гаяна, Малайзія, Суринам, Тринідад і Тобаго |
Регіон | Південна Азія, Океанія, Вест-Індія |
Носії | Рідна - 541 млн, всього - 904 млн. |
Писемність | Деванагарі, , , латиниця |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Державна | Індія (як гінді, урду), Пакистан (як урду), Фіджі |
Регулює | d |
Коди мови | |
ISO 639-1 | hi, ur |
ISO 639-2 | hin, urd |
ISO 639-3 | hin, urd, hif, hns |
Літературні мови й діалекти
Гіндустані має чотири стандартизовані літературні мови, дві з яких мають статус офіційних мов:
- Стандартна гінді,
- Стандартна урду,
- (буквально «південна») — менш персизований варіант урду, поширений в районі індійського міста Хайдерабад,
- Рекхта — найперсизованіший варіант урду, яким розмовляли при дворі моголів.
Крім цих стандартних діалектів гіндустані охоплює багато нестандартизованих діалектів, як на території Південної Азії, так і за її межами. Так, багато діалектів виникли на островах Океанії та Вест-Індії у спільнотах переселенців з Індії. З них фіджійська гінді розглядається як окрема мова, що перейшла на латинську абетку й отримала державний статус. Карибскі варіанти гіндустані, поширені в Суринамі, Гаяні та островах Вест-Індії, офіційного статусу та письмової норми не мають.
Історія
Термін гіндустані був запроваджений європейцями у XV столітті. Проте за свою кількасотлітню історію цей термін зазнав деяких змін. Для перськомовних завойовників Індії гіндустані спершу був загальним поняттям на означення місцевих мов Північної Індії. Гіндустані розвинулася з делійського варіанту діалекту кхарі-болі. З XIX століття гіндустані стала лінгва-франка в північній Індії. На її основі було створено дві стандартні мовні норми: гінді і урду, які витіснили більш ранні літературні мови (, , ). До розділу Британської Індії назви «гінді», «гіндустані» і «урду» були синонімами. Після розділу Британської Індії в 1947 році Індія і Пакистан стали розвивати свої варіанти мови — в Індії гінді, який використовує деванагарі та орієнтується на запозичення термінології з санскриту, а в Пакистані урду, що використовує арабсько-перське письмо і орієнтується на запозичення термінології з арабської і перської мов. У підсумку спеціальні тексти на гінді малозрозумілі для того, хто знає тільки урду, і навпаки. У той же час розмовні варіанти гінді і урду, не зазнали такого штучного припливу запозичень і залишаються взаємно зрозумілими. Зокрема, в індійських кінофільмах (див. Боллівуд) навмисно використовується «нейтральний» гіндустані, добре зрозумілий як індійцям, так і пакистанцям.
Мова Урду
Урду є національною мовою Пакистану та офіційно визнаною мовою Індії. Урду є офіційною мовою індійських штатів Андхра-Прадеш, Джамму й Кашмір, Столична територія Делі, Уттар-Прадеш та Біхар, де мешкає велика частка мусульманського населення.
Мова Гінді
Гінді є офіційною мовою Індії. Основою гінді став діалект Кхарі-болі, що ним розмовляють у Делі та околицях. Основні відмінності від урду — використання письма деванагарі та менший вплив перської мови. За останні 500 років мовою гінді було створено визначні пам'ятки літератури, філософської та релігійної думки. Гінді є домінуючою мовою в районі Індійського плоскогір'я.
В Індії термін «гіндустані» не має широкого вжитку в значенні мови, а лише як поняття музики, де він означає стиль класичної індійської музики (англ. Hindustani classical music). Натомість, коли йдеться про мову, то в Індії надають перевагу назві гінді.
Базаар Гіндустані
Термін гіндустані може вживатися у значенні сукупності діалектів щоденної мови на противагу до стандартизованих урду та гінді. Це значення передається терміном Bazaar Hindustani, тобто базарна гіндустані Так звана базарна гіндустані є піджиноподібним соціолектом зі спрощеною граматикою (зменшення кількості флексій).
Гіндустані за межами Південної Азії
Окрім ролі лінгва франка в Індії та Пакистані, гіндустані вживається представниками південноазійської діаспори в Північній Америці, Європі, Африці та на Близькому Сході.
Гіндустані також розмовляють в М'янма, де за колоніальних часів англійці запровадили гінді, як офіційну мову. Ще досі багато представників старшого покоління в М'янма розмовляють гіндустані, проте ця мова не має офіційного статусу.
За межами Індійського субконтиненту термін «гіндустані» часто вживається, як синонів до прикметника «індійський» і використовується на позначення різних діалектів гінді.
Фіджійська гіндустані (Fijian Hindustani, Fiji Hindi), наприклад, походить не безпосередньо з гінді, а з одного із її східних діалектів — авадхі. На відміну від авадхі, фіджійська гінді зазнала сильного впливу мови Бходжпурі. Фіджійською гінді розмоляє більшість індо-фіджійської громади, що становить 38.1 % населення Фіджі.
Карибська гіндустані є також різновидом мови Бходжпурі. Цією мовою розмовляють в таких країнах, як Суринам, Гвіана, Тринідад і Тобаго та Беліз.
(англ. Sarnami Hindustani) є другою за поширеністю мовою Суринаму після нідерландської, що пов'язано з великою в минулому хвилею іміграції до Суринаму з індійських штатів Біхар та Уттар-Прадеш. Етнічні індійці становлить 37 % населення Суринаму і є найбільшою етнічною групою країни. Ця мова є рідною приблизно для 165 000 суринамців, що проживають як на батьківщині, так і за кордоном. Близько 150 000 носіїв Сурнамі гіндустані живуть на півночі в прибережній зоні. Сарнамі також розмовляють багато суринамських іммігранти в Нідерландах, особливо представники старшого покоління. Слово Sarnami буквально означає «Суринамський». Термін «Sarnami Hindoestani» був уперше використаний в 1961 році Дж. Г. Адгіном (J.H. Adhin).
Гінді й урду
Гінді й урду в усному мовленні розглядаються як два варіанти однієї мови, проте вони мають суттєві лексичні відмінності та відмінності на письмі (див. розділ письмо). Літературна урду зазнала відчутного впливу перської та арабської мов, тоді як гінді — санскриту й пракритів. Граматика та базова лексика (займенники, основні дієслова) як гінді, так і урду дуже подібна й походить з пракритської основи з впливом перської мови для обох варіантів.
Лексичні відмінності урду й гінді заторкують фахові мови, термінологію, наприклад у релігійній сфері. Вони також спричинені самостійним розвитком цих мовних варіантів у двох різних країнах (Індія і Пакистан), що мають свої особливі реалії.
Граматика і фонетична система обох варіантів гіндустані настільки близькі, що мовці урду й гінді можуть легко розуміти один одного.
Гіндустані й Боллівуд
Індійська кіноіндустрія Боллівуд, що розташовується у місті Мумбаї (штат Махараштра), використовує у своїх кінострічках діалекти гінді-урду, авадхі, раджастхані, Пенджабі, а також дуже часто Бомбейсбкий варіант гінді (Bambaiya Hindi), що має багато англіцизмів. Деякі з пісень, на які багаті кінофільми Боллівуду, виконуються в стилі поетичної традиції урду (Urdu Shayari).
Зазвичай назва фільму подається латинкою, на деванагарі та персо-арабським письмом. У кінофільмах історичної тематики про період Імперії моголів чи Делійського султанату мають багато термінів урду. Тоді як фільми на індуїстські міфологічні сюжети значною мірою використовують терміни санскритського походження, відсутні в урду.
Лоллівуд та фільми урду
За аналогією до Голлівуду та Боллівуду в Лагорі (Пакистан) було створено центр кіновиробництва (урду لالی وڈ). Більшість фільмів створюється тут мовою урду.
Письмо
Персько-арабське письмо, що використовується для текстів мовою урду:
جھ | ڄ | ج | پ | ث | ٺ | ٽ | ٿ | ت | ڀ | ٻ | ب | ا |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ɟʱ | ʄ | ɟ | p | s | ʈʰ | ʈ | tʰ | t | bʱ | ɓ | b | * |
ڙ | ر | ذ | ڍ | ڊ | ڏ | ڌ | د | خ | ح | ڇ | چ | ڃ |
ɽ | r | z | ɖʱ | ɖ | ɗ | dʰ | d | x | h | cʰ | c | ɲ |
ڪ | ق | ڦ | ف | غ | ع | ظ | ط | ض | ص | ش | س | ز |
k | x | pʰ | f | ɣ | ∅ | z | t | z | s | ? | s | z |
ي | ه | و | ڻ | ن | م | ل | ڱ | گھ | ڳ | گ | ک | |
* | h | * | ɳ | n | m | l | ŋ | ɡʱ | ɠ | ɡ | kʰ |
Письмо денавагарі, що використовується для текстів мовою гінді:
अ | आ | इ | ई | उ | ऊ | ए | ऐ | ओ | औ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
a | ā | i | ī | u | ū | e | ai | o | au |
क | ख | ख़ | ग | ॻ | ग़ | घ | ङ | ||
k | kʰ | x | ɡ | ɠ | ɣ | ɡʱ | ŋ | ||
च | छ | ज | ॼ | ज़ | झ | ञ | |||
c | cʰ | ɟ | ʄ | z | ɟʱ | ɲ | |||
ट | ठ | ड | ॾ | ड़ | ढ | ढ़ | ण | ||
ʈ | ʈʰ | ɖ | ɗ | ɽ | ɖʱ | ɽʰ | ɳ | ||
त | थ | द | ध | न | |||||
t | tʰ | d | dʱ | n | |||||
प | फ | फ़ | ब | ॿ | भ | म | |||
p | pʰ | f | b | ɓ | bʱ | m | |||
य | र | ल | व | ||||||
j | r | l | ʋ | ||||||
श | ष | स | ह | ||||||
ʃ | ʂ | s | h |
Фонетика
Фонетична система обох варіантів гіндустані — гінді й урду — спільна.
Голосні
|
Приголосні
Губно-губні Губно-
зубніЗубні/
АльвеолярніРетрофлексні Постальвеолярні/
палатальніУвулярні Глоткові Носові m n (ɳ) Проривні p
pʰb
bʱt̪
t̪ʰd̪
d̪ʱʈ
ʈʰɖ
ɖʱk
kʰɡ
ɡʱ(q) Африкати tʃ
tʃʰdʒ
dʒʱФрикативні f s z ʃ (x) (ɣ) ɦ ɾ (ɽ)
(ɽʱ)Апроксиманти ʋ l j
Граматика
Для морфології гіндустані характерні як синтетичні, так і аналітичні форми. В іменників граматичні категорії виражаються за допомогою суфіксів та відокремлених постфіксів (первісних, або «простих», і похідних, або «складних»), у дієслова — за допомогою суфіксів та допоміжних дієслів (первинних, що передають основні значення часу і способу, та вторинних, що передають значення способу дії та деякі інші).
Іменники мають категорії роду (2), числа (2), відмінка (3).
Відмінювання іменників
Од. | Мн. | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Прямий відмінок | Загальний відмінок | Прямий відмінок | Загальний відмінок | Кличний відмінок | ||
Чол. | I | -ā | -e | -õ | -o | |
II | +õ | +o | ||||
Жін. | I | -ī, -i, -iyā | -iyā̃ | -iyõ | -iyo | |
II | +ẽ | +õ | +o |
Прикметники поділяються на дві групи: відмінювальні та невідмінювальні. Числівники мають децимальну структуру, як і в інших індоарійських мовах (напр. непалі). Дієслова мають категорії виду (перфектний, габітуальний та тривалий), часу та способу.
Гіндустані є мовою, в якій порядок слів у реченні будується за схемою SOV (підмет — означення — присудок). Для синтаксису характерна ергативна конструкція речення з присудком, вираженим формою доконаного виду перехідного дієслова.
Граматичні відмінності
Відмінності між урду й гінді є не лише на лексичному рівні. Незважаючи на велику подібність граматичних систем урду і гінді, існує низка відмінностей і на цьому мовному рівні.
- У непрямих конструкціях, в яких використовується chaahiye (хотіти), в урду також вживають форму множини chaahiye'n.
Мова | Транслітероване речення | Український переклад |
---|---|---|
Гінді | mujhey kitaab chaahiye mujhey kitaabe'n chaahiye | Я хочу книжку. Я хочу книжки. |
Урду | mujhey kitaab chaahiye mujhey kitaabe'n chaahiye'n | Я хочу книжку. Я хочу книжки. |
- У іншій непрямій конструкції в гінді зазвичай у вигляді додатку вживається інфінітив, який узгоджується з підметом, тоді як в урду існує дві можливості:
Мова | Транслітероване речення | Український переклад |
---|---|---|
Гінді | mujhey kuchh kitaabe'n khariidnii hai'n | Я хочу купити книжки. |
Урду | mujhey kuchh kitaabe'n khariidnii hai'n mujhey kuchh kitaabe'n khariidnaa hai'n mujhey kuchh kitaabe'n khariidnaa hai | Я хочу купити книжки. Я хочу купити книжки. Я хочу купити книжки. |
- У реченнях, в яких сполучний партицип вживається на позначення першої дії в серії з двох дій, якщо перша дія у певному сенсі є причиною другої. Гінді переважно уникає сполучного суфікса -kar, вживаючи лише корінь сполучного дієслова. Натомість в урду використання сполучного суфікса необхідне.
Мова | Транслітероване речення | Український переклад |
---|---|---|
Гінді | un-ko dekh ham ro paRey | Побачивши його, ми розплакались. |
Урду | un-ko dekh-kar ham ro paRey | Побачивши його, ми розплакались. |
Проте наступне речення буде мати однакову структуру в гінді й урду: | ||
Гінді/урду | un-sey jaa-kar miliye | Будь-ласка, піди й зустрінь його. |
- Багато іменників чоловічого роду в урду у гінді мають жіночий рід, хоча зрідка буває і навпаки.
- В урду надзвичайно активно використовується так звана ізафетна конструкція, яка морфологічно була запозичена з перської мови для творення складних іменників. Натомість в гінді ізафетні конструкції не вживаються.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 18 лютого 2012.
- (рос.) Дымшиц З. М. Грамматика языка урду. — М.: Восточная литература, 2001. — С.6.
- Саме таке значення гіндустанні подибуємо в словнику «Webster's New World Dictionary», пор.: the principal dialect of Hindi/Urdu, used as a trade language throughout north India and Pakistan.
- Koul ON. Modern Hindi Grammar. — Springfield : Dunwoody Press, 2008. — С. 11.
- Ohala M. Hindi // Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. — Cambridge : Cambridge University Press, 1999. — С. 102-103. — .
- Introductory Urdu, Volume I [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.], C. M. Naim, Revised, Third Edition, South Asia language & Area Center, University of Chicago, 1999
Див. також
Література
Словники
- Henry Blochmann (1877). English and Urdu dictionary, romanized (8 ed.). Calcutta: Printed at the Baptist mission press for the Calcutta school-book society. pp. 215.
- John Thompson Platts (1884). A dictionary of Urdū, classical Hindī, and English (reprint ed.). London: H. Milford. pp. 1259.
- Platts J. T., A dictionary of Urdū, classical Hindī and English, Nataraj Books,
- Mānak hindī koṣ. Khaṇḍ 1—5, Prayāg, 1962—66;
- Hindī śabdasāgar, Bhāg 1—11, Vārānasī, 1965—75.
- Русско-хинди словарь, под ред. В. М. Бескровного, М., 1957;
- Хинди-русский словарь, т. 1—2, под ред. В. М. Бескровного, М., 1972;
- Русско-урду словарь, под ред. Зоэ Ансари и Л. М. Померанцева, М., 1959;
- Урду-русский словарь, под ред. Зоэ Ансари, М., 1964;
Граматики
- John Dowson (1872). A grammar of the Urdū or Hindūstānī language. London: Trübner & Co.. pp. 264.
- John Thompson Platts (1874). A grammar of the Hindūstānī or Urdū language. Volume 6423 of Harvard College Library preservation microfilm program. London: W.H. Allen. pp. 399.
- John Thompson Platts (1892). A grammar of the Hindūstānī or Urdū language. London: W.H. Allen. pp. 399.
- John Dowson (1908). A grammar of the Urdū or Hindūstānī language (3 ed.). London: K. Paul, Trench, Trübner & Co., ltd.. pp. 264.
- Platts J. T., A grammar of the Hindūstānī or Urdū language, London, 1920.
Загальні огляди, підручники
- Asher, R. E. (1994). Hindi. In Asher (Ed.) (pp. 1547–1549).
- Asher, R. E. (Ed.). (1994). The Encyclopedia of language and linguistics. Oxford: Pergamon Press. .
- Bailey, Thomas G. (1950). Teach yourself Hindustani. London: English Universities Press.
- Chatterji, Suniti K. (1960). Indo-Aryan and Hindi (rev. 2nd ed.). Calcutta: Firma K.L. Mukhopadhyay.
- Dua, Hans R. (1992). Hindi-Urdu as a pluricentric language. In M. G. Clyne (Ed.), Pluricentric languages: Differing norms in different nations. Berlin: Mouton de Gruyter. .
- Dua, Hans R. (1994). Hindustani. In Asher (Ed.) (pp. 1554).
- Rai, Amrit. (1984). A house divided: The origin and development of Hindi-Hindustani. Delhi: Oxford University Press. .
- Зограф Г. А., Хинди, урду и хиндустани (об употреблении терминов), «Краткие сообщения института востоковедения», 1956, т. 18;
- Зограф Г. А., Хиндустани на рубеже XVIII—XIX вв., М.. 1961;
- Шаматов А. Н., Классический дакхини. (Южный хиндустани XVII в.), М., 1974.
- Чернышёв В. А., Диалекты и литературный хинди, М., 1969.
Посилання
- Hindustani [ 15 грудня 2011 у Wayback Machine.] Ethnologue
- Khan Academy (Hindi-Urdu): уроки гінді та урду [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Shakespear, John. A Dictionary, Hindustani and English. 3rd ed., much enl. London: Printed for the author by J.L. Cox and Son: Sold by Parbury, Allen, & Co., 1834. [ 31 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Encyclopædia Britannica, 11th Edition: Hindostani [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- History of Hindustani — Історія гіндустані [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Hindi/Urdu-English-Kalasha-Khowar-Nuristani-Pashtu Comparative Word List — порівняльні списки лексики [ 12 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gindustani indoiranska mova abo grupa sporidnenih dialektiv sho dominuye u Pivnichnij Indiyi ta Pakistani ta zazvichaj podilyayetsya na dvi golovni pidgrupi gindi ta urdu Gindustani u dvoh yiyi variantah gindi j urdu ye drugoyu za inshimi danimi tretoyu movoyu u sviti za kilkistyu movciv pislya kitajskoyi ta mozhlivo anglijskoyi Gindustaniह न द स त न ہندوستانی hindustaniPoshirena v Indiya Pakistan M yanma Fidzhi Gayana Malajziya Surinam Trinidad i TobagoRegion Pivdenna Aziya Okeaniya Vest IndiyaNosiyi Ridna 541 mln vsogo 904 mln Pisemnist Devanagari latinicyaKlasifikaciya Indoyevropejska sim ya Indo iranski moviIndoarijski moviCentralna grupaGrupa gindiGindustani dd dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna Indiya yak gindi urdu Pakistan yak urdu FidzhiRegulyuye dKodi moviISO 639 1 hi urISO 639 2 hin urdISO 639 3 hin urd hif hnsLiteraturni movi j dialektiGindustani maye chotiri standartizovani literaturni movi dvi z yakih mayut status oficijnih mov Standartna gindi Standartna urdu bukvalno pivdenna mensh persizovanij variant urdu poshirenij v rajoni indijskogo mista Hajderabad Rekhta najpersizovanishij variant urdu yakim rozmovlyali pri dvori mogoliv Krim cih standartnih dialektiv gindustani ohoplyuye bagato nestandartizovanih dialektiv yak na teritoriyi Pivdennoyi Aziyi tak i za yiyi mezhami Tak bagato dialektiv vinikli na ostrovah Okeaniyi ta Vest Indiyi u spilnotah pereselenciv z Indiyi Z nih fidzhijska gindi rozglyadayetsya yak okrema mova sho perejshla na latinsku abetku j otrimala derzhavnij status Karibski varianti gindustani poshireni v Surinami Gayani ta ostrovah Vest Indiyi oficijnogo statusu ta pismovoyi normi ne mayut IstoriyaTermin gindustani buv zaprovadzhenij yevropejcyami u XV stolitti Prote za svoyu kilkasotlitnyu istoriyu cej termin zaznav deyakih zmin Dlya perskomovnih zavojovnikiv Indiyi gindustani spershu buv zagalnim ponyattyam na oznachennya miscevih mov Pivnichnoyi Indiyi Gindustani rozvinulasya z delijskogo variantu dialektu khari boli Z XIX stolittya gindustani stala lingva franka v pivnichnij Indiyi Na yiyi osnovi bulo stvoreno dvi standartni movni normi gindi i urdu yaki vitisnili bilsh ranni literaturni movi Do rozdilu Britanskoyi Indiyi nazvi gindi gindustani i urdu buli sinonimami Pislya rozdilu Britanskoyi Indiyi v 1947 roci Indiya i Pakistan stali rozvivati svoyi varianti movi v Indiyi gindi yakij vikoristovuye devanagari ta oriyentuyetsya na zapozichennya terminologiyi z sanskritu a v Pakistani urdu sho vikoristovuye arabsko perske pismo i oriyentuyetsya na zapozichennya terminologiyi z arabskoyi i perskoyi mov U pidsumku specialni teksti na gindi malozrozumili dlya togo hto znaye tilki urdu i navpaki U toj zhe chas rozmovni varianti gindi i urdu ne zaznali takogo shtuchnogo priplivu zapozichen i zalishayutsya vzayemno zrozumilimi Zokrema v indijskih kinofilmah div Bollivud navmisno vikoristovuyetsya nejtralnij gindustani dobre zrozumilij yak indijcyam tak i pakistancyam Mova UrduFraza Zaban e Urdu e Mualla napisana arabskim kaligrafichnim shriftom nastalik Dokladnishe Urdu Urdu ye nacionalnoyu movoyu Pakistanu ta oficijno viznanoyu movoyu Indiyi Urdu ye oficijnoyu movoyu indijskih shtativ Andhra Pradesh Dzhammu j Kashmir Stolichna teritoriya Deli Uttar Pradesh ta Bihar de meshkaye velika chastka musulmanskogo naselennya Mova GindiDokladnishe Gindi Rigveda rukopis napisanij shriftom devanagari pochatok XIX st Gindi ye oficijnoyu movoyu Indiyi Osnovoyu gindi stav dialekt Khari boli sho nim rozmovlyayut u Deli ta okolicyah Osnovni vidminnosti vid urdu vikoristannya pisma devanagari ta menshij vpliv perskoyi movi Za ostanni 500 rokiv movoyu gindi bulo stvoreno viznachni pam yatki literaturi filosofskoyi ta religijnoyi dumki Gindi ye dominuyuchoyu movoyu v rajoni Indijskogo ploskogir ya V Indiyi termin gindustani ne maye shirokogo vzhitku v znachenni movi a lishe yak ponyattya muziki de vin oznachaye stil klasichnoyi indijskoyi muziki angl Hindustani classical music Natomist koli jdetsya pro movu to v Indiyi nadayut perevagu nazvi gindi Bazaar GindustaniTermin gindustani mozhe vzhivatisya u znachenni sukupnosti dialektiv shodennoyi movi na protivagu do standartizovanih urdu ta gindi Ce znachennya peredayetsya terminom Bazaar Hindustani tobto bazarna gindustani Tak zvana bazarna gindustani ye pidzhinopodibnim sociolektom zi sproshenoyu gramatikoyu zmenshennya kilkosti fleksij Gindustani za mezhami Pivdennoyi AziyiOkrim roli lingva franka v Indiyi ta Pakistani gindustani vzhivayetsya predstavnikami pivdennoazijskoyi diaspori v Pivnichnij Americi Yevropi Africi ta na Blizkomu Shodi Gindustani takozh rozmovlyayut v M yanma de za kolonialnih chasiv anglijci zaprovadili gindi yak oficijnu movu She dosi bagato predstavnikiv starshogo pokolinnya v M yanma rozmovlyayut gindustani prote cya mova ne maye oficijnogo statusu Za mezhami Indijskogo subkontinentu termin gindustani chasto vzhivayetsya yak sinoniv do prikmetnika indijskij i vikoristovuyetsya na poznachennya riznih dialektiv gindi Fidzhijska gindustani Fijian Hindustani Fiji Hindi napriklad pohodit ne bezposeredno z gindi a z odnogo iz yiyi shidnih dialektiv avadhi Na vidminu vid avadhi fidzhijska gindi zaznala silnogo vplivu movi Bhodzhpuri Fidzhijskoyu gindi rozmolyaye bilshist indo fidzhijskoyi gromadi sho stanovit 38 1 naselennya Fidzhi Karibska gindustani ye takozh riznovidom movi Bhodzhpuri Ciyeyu movoyu rozmovlyayut v takih krayinah yak Surinam Gviana Trinidad i Tobago ta Beliz angl Sarnami Hindustani ye drugoyu za poshirenistyu movoyu Surinamu pislya niderlandskoyi sho pov yazano z velikoyu v minulomu hvileyu imigraciyi do Surinamu z indijskih shtativ Bihar ta Uttar Pradesh Etnichni indijci stanovlit 37 naselennya Surinamu i ye najbilshoyu etnichnoyu grupoyu krayini Cya mova ye ridnoyu priblizno dlya 165 000 surinamciv sho prozhivayut yak na batkivshini tak i za kordonom Blizko 150 000 nosiyiv Surnami gindustani zhivut na pivnochi v priberezhnij zoni Sarnami takozh rozmovlyayut bagato surinamskih immigranti v Niderlandah osoblivo predstavniki starshogo pokolinnya Slovo Sarnami bukvalno oznachaye Surinamskij Termin Sarnami Hindoestani buv upershe vikoristanij v 1961 roci Dzh G Adginom J H Adhin Gindi j urduGindi j urdu v usnomu movlenni rozglyadayutsya yak dva varianti odniyeyi movi prote voni mayut suttyevi leksichni vidminnosti ta vidminnosti na pismi div rozdil pismo Literaturna urdu zaznala vidchutnogo vplivu perskoyi ta arabskoyi mov todi yak gindi sanskritu j prakritiv Gramatika ta bazova leksika zajmenniki osnovni diyeslova yak gindi tak i urdu duzhe podibna j pohodit z prakritskoyi osnovi z vplivom perskoyi movi dlya oboh variantiv Leksichni vidminnosti urdu j gindi zatorkuyut fahovi movi terminologiyu napriklad u religijnij sferi Voni takozh sprichineni samostijnim rozvitkom cih movnih variantiv u dvoh riznih krayinah Indiya i Pakistan sho mayut svoyi osoblivi realiyi Gramatika i fonetichna sistema oboh variantiv gindustani nastilki blizki sho movci urdu j gindi mozhut legko rozumiti odin odnogo Gindustani j BollivudIndijska kinoindustriya Bollivud sho roztashovuyetsya u misti Mumbayi shtat Maharashtra vikoristovuye u svoyih kinostrichkah dialekti gindi urdu avadhi radzhasthani Pendzhabi a takozh duzhe chasto Bombejsbkij variant gindi Bambaiya Hindi sho maye bagato anglicizmiv Deyaki z pisen na yaki bagati kinofilmi Bollivudu vikonuyutsya v stili poetichnoyi tradiciyi urdu Urdu Shayari Zazvichaj nazva filmu podayetsya latinkoyu na devanagari ta perso arabskim pismom U kinofilmah istorichnoyi tematiki pro period Imperiyi mogoliv chi Delijskogo sultanatu mayut bagato terminiv urdu Todi yak filmi na induyistski mifologichni syuzheti znachnoyu miroyu vikoristovuyut termini sanskritskogo pohodzhennya vidsutni v urdu Lollivud ta filmi urduZa analogiyeyu do Gollivudu ta Bollivudu v Lagori Pakistan bulo stvoreno centr kinovirobnictva urdu لالی وڈ Bilshist filmiv stvoryuyetsya tut movoyu urdu PismoPersko arabske pismo sho vikoristovuyetsya dlya tekstiv movoyu urdu جھ ڄ ج پ ث ٺ ٽ ٿ ت ڀ ٻ ب ا ɟʱ ʄ ɟ p s ʈʰ ʈ tʰ t bʱ ɓ b ڙ ر ذ ڍ ڊ ڏ ڌ د خ ح ڇ چ ڃ ɽ r z ɖʱ ɖ ɗ dʰ d x h cʰ c ɲ ڪ ق ڦ ف غ ع ظ ط ض ص ش س ز k x pʰ f ɣ z t z s s z ي ه و ڻ ن م ل ڱ گھ ڳ گ ک h ɳ n m l ŋ ɡʱ ɠ ɡ kʰ Pismo denavagari sho vikoristovuyetsya dlya tekstiv movoyu gindi अ आ इ ई उ ऊ ए ऐ ओ औ a a i i u u e ai o au क ख ख ग ॻ ग घ ङ k kʰ x ɡ ɠ ɣ ɡʱ ŋ च छ ज ॼ ज झ ञ c cʰ ɟ ʄ z ɟʱ ɲ ट ठ ड ॾ ड ढ ढ ण ʈ ʈʰ ɖ ɗ ɽ ɖʱ ɽʰ ɳ त थ द ध न t tʰ d dʱ n प फ फ ब ॿ भ म p pʰ f b ɓ bʱ m य र ल व j r l ʋ श ष स ह ʃ ʂ s hFonetikaFonetichna sistema oboh variantiv gindustani gindi j urdu spilna Golosni Peredni Zadni i ː ĩ ː u ː ũ ː i ĩ u ũ e ẽ o o ɛ ɛ ɔ ɔ a a a a ː Golosni gindi za O Koulu Golosni gindi za M Ohala Prigolosni Tablicya Prigolosni gindi ta urdu Marginalni fonemi ta fonemi sho zustrichayutsya ne u vsih variantah podano v duzhkah dd Gubno gubni Gubno zubni Zubni Alveolyarni Retrofleksni Postalveolyarni palatalni Uvulyarni Glotkovi Nosovi m n ɳ Prorivni p pʰ b bʱ t t ʰ d d ʱ ʈ ʈʰ ɖ ɖʱ k kʰ ɡ ɡʱ q Afrikati tʃ tʃʰ dʒ dʒʱ Frikativni f s z ʃ x ɣ ɦ ɾ ɽ ɽʱ Aproksimanti ʋ l j dd GramatikaDlya morfologiyi gindustani harakterni yak sintetichni tak i analitichni formi V imennikiv gramatichni kategoriyi virazhayutsya za dopomogoyu sufiksiv ta vidokremlenih postfiksiv pervisnih abo prostih i pohidnih abo skladnih u diyeslova za dopomogoyu sufiksiv ta dopomizhnih diyesliv pervinnih sho peredayut osnovni znachennya chasu i sposobu ta vtorinnih sho peredayut znachennya sposobu diyi ta deyaki inshi Imenniki mayut kategoriyi rodu 2 chisla 2 vidminka 3 Vidminyuvannya imennikiv Od Mn Pryamij vidminok Zagalnij vidminok Pryamij vidminok Zagalnij vidminok Klichnij vidminok Chol I a e o o II o o Zhin I i i iya iya iyo iyo II ẽ o o Prikmetniki podilyayutsya na dvi grupi vidminyuvalni ta nevidminyuvalni Chislivniki mayut decimalnu strukturu yak i v inshih indoarijskih movah napr nepali Diyeslova mayut kategoriyi vidu perfektnij gabitualnij ta trivalij chasu ta sposobu Gindustani ye movoyu v yakij poryadok sliv u rechenni buduyetsya za shemoyu SOV pidmet oznachennya prisudok Dlya sintaksisu harakterna ergativna konstrukciya rechennya z prisudkom virazhenim formoyu dokonanogo vidu perehidnogo diyeslova Gramatichni vidminnosti Vidminnosti mizh urdu j gindi ye ne lishe na leksichnomu rivni Nezvazhayuchi na veliku podibnist gramatichnih sistem urdu i gindi isnuye nizka vidminnostej i na comu movnomu rivni U nepryamih konstrukciyah v yakih vikoristovuyetsya chaahiye hotiti v urdu takozh vzhivayut formu mnozhini chaahiye n Mova Transliterovane rechennya Ukrayinskij pereklad Gindi mujhey kitaab chaahiye mujhey kitaabe n chaahiye Ya hochu knizhku Ya hochu knizhki Urdu mujhey kitaab chaahiye mujhey kitaabe n chaahiye n Ya hochu knizhku Ya hochu knizhki U inshij nepryamij konstrukciyi v gindi zazvichaj u viglyadi dodatku vzhivayetsya infinitiv yakij uzgodzhuyetsya z pidmetom todi yak v urdu isnuye dvi mozhlivosti Mova Transliterovane rechennya Ukrayinskij pereklad Gindi mujhey kuchh kitaabe n khariidnii hai n Ya hochu kupiti knizhki Urdu mujhey kuchh kitaabe n khariidnii hai n mujhey kuchh kitaabe n khariidnaa hai n mujhey kuchh kitaabe n khariidnaa hai Ya hochu kupiti knizhki Ya hochu kupiti knizhki Ya hochu kupiti knizhki U rechennyah v yakih spoluchnij particip vzhivayetsya na poznachennya pershoyi diyi v seriyi z dvoh dij yaksho persha diya u pevnomu sensi ye prichinoyu drugoyi Gindi perevazhno unikaye spoluchnogo sufiksa kar vzhivayuchi lishe korin spoluchnogo diyeslova Natomist v urdu vikoristannya spoluchnogo sufiksa neobhidne Mova Transliterovane rechennya Ukrayinskij pereklad Gindi un ko dekh ham ro paRey Pobachivshi jogo mi rozplakalis Urdu un ko dekh kar ham ro paRey Pobachivshi jogo mi rozplakalis Prote nastupne rechennya bude mati odnakovu strukturu v gindi j urdu Gindi urdu un sey jaa kar miliye Bud laska pidi j zustrin jogo Bagato imennikiv cholovichogo rodu v urdu u gindi mayut zhinochij rid hocha zridka buvaye i navpaki V urdu nadzvichajno aktivno vikoristovuyetsya tak zvana izafetna konstrukciya yaka morfologichno bula zapozichena z perskoyi movi dlya tvorennya skladnih imennikiv Natomist v gindi izafetni konstrukciyi ne vzhivayutsya Primitki Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 18 lyutogo 2012 ros Dymshic Z M Grammatika yazyka urdu M Vostochnaya literatura 2001 S 6 Same take znachennya gindustanni podibuyemo v slovniku Webster s New World Dictionary por the principal dialect of Hindi Urdu used as a trade language throughout north India and Pakistan Koul ON Modern Hindi Grammar Springfield Dunwoody Press 2008 S 11 Ohala M Hindi Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press 1999 S 102 103 ISBN 9780521637510 Introductory Urdu Volume I 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine C M Naim Revised Third Edition South Asia language amp Area Center University of Chicago 1999Div takozhGindi Urdu Indoarijski moviLiteraturaSlovniki Henry Blochmann 1877 English and Urdu dictionary romanized 8 ed Calcutta Printed at the Baptist mission press for the Calcutta school book society pp 215 John Thompson Platts 1884 A dictionary of Urdu classical Hindi and English reprint ed London H Milford pp 1259 Platts J T A dictionary of Urdu classical Hindi and English Nataraj Books ISBN 1881338606 Manak hindi koṣ Khaṇḍ 1 5 Prayag 1962 66 Hindi sabdasagar Bhag 1 11 Varanasi 1965 75 Russko hindi slovar pod red V M Beskrovnogo M 1957 Hindi russkij slovar t 1 2 pod red V M Beskrovnogo M 1972 Russko urdu slovar pod red Zoe Ansari i L M Pomeranceva M 1959 Urdu russkij slovar pod red Zoe Ansari M 1964 Gramatiki John Dowson 1872 A grammar of the Urdu or Hindustani language London Trubner amp Co pp 264 John Thompson Platts 1874 A grammar of the Hindustani or Urdu language Volume 6423 of Harvard College Library preservation microfilm program London W H Allen pp 399 John Thompson Platts 1892 A grammar of the Hindustani or Urdu language London W H Allen pp 399 John Dowson 1908 A grammar of the Urdu or Hindustani language 3 ed London K Paul Trench Trubner amp Co ltd pp 264 Platts J T A grammar of the Hindustani or Urdu language London 1920 Zagalni oglyadi pidruchniki Asher R E 1994 Hindi In Asher Ed pp 1547 1549 Asher R E Ed 1994 The Encyclopedia of language and linguistics Oxford Pergamon Press ISBN 0 08 035943 4 Bailey Thomas G 1950 Teach yourself Hindustani London English Universities Press Chatterji Suniti K 1960 Indo Aryan and Hindi rev 2nd ed Calcutta Firma K L Mukhopadhyay Dua Hans R 1992 Hindi Urdu as a pluricentric language In M G Clyne Ed Pluricentric languages Differing norms in different nations Berlin Mouton de Gruyter ISBN 3 11 012855 1 Dua Hans R 1994 Hindustani In Asher Ed pp 1554 Rai Amrit 1984 A house divided The origin and development of Hindi Hindustani Delhi Oxford University Press ISBN 0 19 561643 X Zograf G A Hindi urdu i hindustani ob upotreblenii terminov Kratkie soobsheniya instituta vostokovedeniya 1956 t 18 Zograf G A Hindustani na rubezhe XVIII XIX vv M 1961 Shamatov A N Klassicheskij dakhini Yuzhnyj hindustani XVII v M 1974 Chernyshyov V A Dialekty i literaturnyj hindi M 1969 PosilannyaHindustani 15 grudnya 2011 u Wayback Machine Ethnologue Khan Academy Hindi Urdu uroki gindi ta urdu 19 travnya 2020 u Wayback Machine Shakespear John A Dictionary Hindustani and English 3rd ed much enl London Printed for the author by J L Cox and Son Sold by Parbury Allen amp Co 1834 31 grudnya 2015 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica 11th Edition Hindostani 3 bereznya 2016 u Wayback Machine History of Hindustani Istoriya gindustani 19 lipnya 2011 u Wayback Machine Hindi Urdu English Kalasha Khowar Nuristani Pashtu Comparative Word List porivnyalni spiski leksiki 12 veresnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi