Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перська абетка модифікований варіант консонантного арабського письма пристосований для запису перської мови фарсі та дар

Перське письмо

Перське письмо

Перська абетка — модифікований варіант консонантного арабського письма, пристосований для запису перської мови (фарсі та дарі). Сучасний варіант перської писемності налічує 32 літери і відрізняється від арабської насамперед чотирма додатковими буквами для позначення звуків, відсутніх в арабській мові. Зараз використовується для запису фарсі — офіційної мови Ірану, а також його східного варіанта в Афганістані — мови дарі. З перського варіанта арабського письма (часто з подальшими модифікаціями і додаванням нових знаків) виникли писемності інших мов Ірану, Південної та Середньої Азії.

Письмо

Перська писемність володіє всіма основними властивостями арабського письма, такі як: направлення письма — справа наліво, відсутність великих букв, наявність у однієї літери декількох графічних варіантів залежно від положення. Багато літер при зовнішній схожості відрізняються лише умлявтами. Кілька букв можуть означати один звук, так само як і одна буква може передавати кілька звуків.

Особливістю сучасного перського письма, що збереглася також у писемності мови урду, є широке використання поряд з традиційним насхом почерку насталік, який вийшов в арабських країнах з ужитку і вважається застарілим.

Склад алфавіту

Через скісну риску подані варіанти транслітерації, а через кому — різні фонеми і алофони.

Ізольовано На початку
слова 		У середині
слова 		У кінці
слова 		Назва Фонема Еквівалент в

лат.
трансліт. 		кир.
трансліт.
ا آ / ا ﺎ ﺎ алеф
alef 		[ɒ] ā, a, ʼ ’ / — / а, е, о
ب ﺑ ﺒ ﺐ бе
be 		[b] б b б

پ

 ﭘ ﭙ پ пе
pe 		[p] п p п
ت ﺗ ﺘ ﺖ те
te 		[t] т t т
ث ﺛ ﺜ ﺚ се
se 		[s] с s̱ / s̄ / s с
ج ﺟ ﺠ ﺞ джім
jim 		[d͡ʒ] ҷ ǧ / j / ǰ дж
چ ﭼ ﭽ چ че
che 		[t͡ʃ] ч č / ch ч
ح ﺣ ﺤ ﺢ гає готті
hā-ye hotti 		[h] ҳ ḥ / ḩ / h х
خ ﺧ ﺨ ﺦ хе
khe 		[x] х ḫ / kh / x х
د  — |— ﺪ даль
dāl 		[d] д d д
ذ  — |— ﺬ заль
zāl 		[z] з ẕ / z̄ / z з
ر  — |— ﺮ ре
re 		[ɾ] р r р
ز  — |— ﺰ зе
ze 		[z] з z з
ژ  — |— ژ же
zhe 		[ʒ] ж ž / zh ж
س ﺳ ﺴ ﺲ сін
sin 		[s] с s с
ش ﺷ ﺸ ﺶ шін
šin 		[ʃ] ш š / sh ш
ص ﺻ ﺼ ﺺ сад
sād 		[s] с ṣ / s с
ض ﺿ ﻀ ﺾ зад
zād 		[z] з ż / ẕ / z̤ / z з
ط ﻃ ﻄ ﻂ та
tā 		[t] т t т
ظ ﻇ ﻈ ﻆ за
zā 		[z] з z̧ / ẓ / z с
ع ﻋ ﻌ ﻊ ейн
eyn 		[ʔ] ъ ‘ - align="center" style="height: 3em" غ ﻏ ﻐ ﻎ гейн
qeyn 		[ɣ] ғ ġ / gh, q- г
ف ﻓ ﻔ ﻒ фе
fe 		[f] ф f ф
ق ﻗ ﻘ ﻖ ґаф
qāf 		[ɣ] қ ġ / gh, q- ґ / к
ک ﮐ ﮑ ﮏ каф
kāf 		[k] к k к
گ ﮔ ﮕ ﮓ ґаф
gāf 		[ɡ] г g ґ
ل ﻟ ﻠ ﻞ лам
lām 		[l] л l л (ль)
م ﻣ ﻤ ﻢ мім
mim 		[m] м m м
ن ﻧ ﻨ ﻦ нун
nun 		[n] н n н
و  — |— ﻮ вав
vāv 		[v] / [uː] / [o] / [ow] / ([w] / [aw] / [oː] в Дарі) в v, u , ū, aw, ow в, у, оу, ў
ه ﻫ ﻬ ﻪ гає гавваз
hā-ye havvaz 		[h] ҳ h х
ی ﻳ ﻴ ﯽ я/є
yā/ye 		[j] / [i] / [ɒː] / ([aj] / [eː] в Дарі) й y, i, ī, ay, ey й, і, єй (ей)

Основні принципи письма

Голосні

Продовжуючи консонатний тип арабського письма, перська писемність в загальному випадку дозволяє фіксувати насамперед приголосні, а також довгі (в сучасній мові стійкі) голосні за допомогою букв ا (алеф) — а, و (вав) — у і ى (йа) — і . Останні дві букви, висловлюючи також приголосні (в і у відповідно), є по суті матрес лекціоніс. Для коротких (нестійких) голосних існує система арабських харакат — таких знаків вивіреностей. Однак, як і в арабські, вивіреності використовуються лише в навчальних текстах або рідкісних випадках, коли треба уточнити читання. Слова, що відрізняються тільки короткими голосними, на письмі не розрізняються. Наприклад, кермен «хробак», кӓрӓм «щедрість», керем «крем», і кром «хром» записуються однаково كرم к-р-м. Чи не відрізняються також, наприклад, گل голота «квітка» і гель «бруд», ده дӓх «десять» і дех «село», دور дур «далеко» і дору «коло» і багато інших слів, через що читач повинен розрізняти їх за контекстом.

Особливого виразу голосні набувають на початку і в кінці слова. Слово з початковим голосним звуком завжди починається з алефа ا. Початкові короткі голосні позначаються поодиноким аліф. Початковий довгий а- позначається аліф з мадді (آ), що виражає подовження. Початкові у- і и-, а також дифтонги оу- і ей- позначаються поєднанням алефа з відповідною буквою و (вав) і ی (йа): او і ای.

На відміну від арабської мови в перській писемності отримують відображення всі кінцеві голосні, включаючи короткі (за винятком ізафет). Для -е використовується буква ха-йе-хавваз (ه), звана в такому випадку «ха німе». Кінцеве перське -е часто може транслітеруватись на латиницю як -eh, тому в українській транслітерації може з'являтися помилкове написання (а звідси і вимова) -ех. Наприклад, افسانه — afsāneh — * афсанех при правильному афсане́ «казка». Рідкісний кінцевий звук -о виражається так само, як і у, буквою و.

У деяких арабських словах кінцевий довгий звук а позначається буквою ی, яка в такому випадку називається алеф-максур, наприклад, موسی муса «Муса», «Мойсей».

Приголосні

Арабські запозичення зберігають оригінальну орфографію. При цьому багато арабських звуків відсутні в фонетичній системі перської мови і в запозиченнях замінюються на близькі за артикуляцією. Це спричинило появу у деяких звуків кількох графічних варіантів. Основним з них є знак для спільного звука арабської і перської фонетики, який використовується як в арабізмі, так і в споконвічних словах і неарабських запозиченнях. Решта варіантів притаманна за невеликими винятками тільки арабським запозиченням, і вибір правильного з точки зору традиційної орфографії варіанта необхідно запам'ятовувати для кожного арабського слова.

Буква ейн (ع), що позначає в арабському [ʕ] (фарингальний апроксимант), трапляється виключно в словах арабського походження. На початку слова і між голосними він не читається, перед приголосними або в кінці слова він читається як [ʔ] (гортанна змичка) або ж в розмовній мові замінюється подовженням попередньої голосної. Для цього ж звука використовується також і інший графічний елемент — так зване хамзе ء (в арабському спеціальний символ для [ʔ]). Хамзе вживається як самостійний або надрядковий знак переважно в арабських словах відповідно до арабських оригіналів слів. Вибір між ейном і хамзе також доводиться вивчати для кожного слова.

У сучасній мові існують також інші орфографічні труднощі, які виникли в результаті історичного розвитку фонетики. Зокрема букви غ і ق означають одну фонему, в той час як в класичній мові вони відрізнялися, як і різняться досі в східних варіантах фарсі (таджицькою та дарі). На початку слова зберігається історичне написання для фонеми xw- خو, в той час як в сучасній мові вона збіглася з x-: خواستن клас. перс. xwâstan> суч. перс. xâstan «хотіти», але خاستن xâstan «вставати».

Поєднання -mb- традиційно перською мовою записується як -n-b- (نب), наприклад, پنبه pambe «бавовна».

Відмінності від арабської писемності

  • Кінцевий і поодинокий каф ک записується у формі, близькій до початкового варіанта, в той час як в арабській він виглядає інакше (ك).
  • Та марбута (ة) не використовується, в запозиченнях вона замінена на ت (-at) або на ه (-e). Остання також використовується для запису споконвічних слів на -e.
  • Кінцеве йє (ی) записується без двох нижніх крапок, як це робиться в арабській (ي), тому графічно збігається з алефом максур.
  • Додані чотири додаткові літери для звуків, відсутніх в арабській: пе (پ), че (چ), же (ژ) і гаф (گ).

Цифри

У перській мові цифри схожі на стандартні арабські. Можуть відрізнятися в написанні цифри 4, 5 і 6. В офіційній і діловому листуванні в Ірані часто можуть вживатися і сучасні «європейські». Цифри в числах записуються зліва направо.

0 — ٠

1 — ١

2 — ٢

3 — ٣

4 — ٤/۴

5 — ٥/۵

6 — ٦/۶

7 — ٧

8 — ۸

9 — ٩

10 — ١٠

100 — ١٠٠

1000 — ١٠٠٠

Перський алфавіт на латинській основі

В СРСР в 1931—1938 роках використовувався перський алфавіт на латинській основі. На ньому велося навчання в школах, видавалася газета Bejraqe Sorx («Червоний стяг») в Ашгабаді, підручники та інша література.

A a
آ 		B в
ب 		C c
چ 		Ç ç
ج 		D d
د 		E e
اِ 		Ә ә
اَ 		F f
ف 		G g
گ 		H h
ﻫ ,ح
I i
اِى 		J j
ى 		K k
ک 		L l
ل 		M m
م 		N n
ن 		O o
اُ 		P p
پ 		Q q
ق ,غ 		R r
ر
S s
ث ,س ,ص 		Ş ş
ش 		T t
ت ,ط 		U u
او 		V v
و 		X x
خ 		Z z
ز ,ذ ظ ,ض 		Ƶ ƶ
ژ 		'
ع , ٴ

У другій половині XX ст. був запропонований інший варіант перської латиниці під назвою (Unicode + Persian). Unipers отримав деяке поширення в іранській діаспорі в Європі і США, однак навіть в діаспорі не здобув переваги над арабицею:

A a  â B b C c D d E e F f G g H h I i
/æ/ /ɑː/ /b/ /ʧ/ /d/ /e/ /f/ /ɡ/ /h/ /i/
J j K k L l M m N n O o P p Q q R r S s
/dʒ/ /k/ /l/ /m/ /n/ /o/ /p/ /ɣ/ /ɾ/ /s/
Š š T t U u V v W w X x Y y Z z Ž ž '
/ʃ/ /t/ /u/ /v/ /w/ /χ/ /j/ /z/ /ʒ/ /ʔ/

Примітки

  1. . dlib.rsl.ru. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 23 серпня 2019.
  2. . www.iranicaonline.org. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2019.

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Perska abetka modifikovanij variant konsonantnogo arabskogo pisma pristosovanij dlya zapisu perskoyi movi farsi ta dari Suchasnij variant perskoyi pisemnosti nalichuye 32 literi i vidriznyayetsya vid arabskoyi nasampered chotirma dodatkovimi bukvami dlya poznachennya zvukiv vidsutnih v arabskij movi Zaraz vikoristovuyetsya dlya zapisu farsi oficijnoyi movi Iranu a takozh jogo shidnogo varianta v Afganistani movi dari Z perskogo varianta arabskogo pisma chasto z podalshimi modifikaciyami i dodavannyam novih znakiv vinikli pisemnosti inshih mov Iranu Pivdennoyi ta Serednoyi Aziyi PismoPerska pisemnist volodiye vsima osnovnimi vlastivostyami arabskogo pisma taki yak napravlennya pisma sprava nalivo vidsutnist velikih bukv nayavnist u odniyeyi literi dekilkoh grafichnih variantiv zalezhno vid polozhennya Bagato liter pri zovnishnij shozhosti vidriznyayutsya lishe umlyavtami Kilka bukv mozhut oznachati odin zvuk tak samo yak i odna bukva mozhe peredavati kilka zvukiv Osoblivistyu suchasnogo perskogo pisma sho zbereglasya takozh u pisemnosti movi urdu ye shiroke vikoristannya poryad z tradicijnim nashom pocherku nastalik yakij vijshov v arabskih krayinah z uzhitku i vvazhayetsya zastarilim Sklad alfavitu Cherez skisnu risku podani varianti transliteraciyi a cherez komu rizni fonemi i alofoni Izolovano Na pochatku slova U seredini slova U kinci slova Nazva Fonema Ekvivalent v lat translit kir translit ا آ ا ﺎ ﺎ alef alef ɒ a a ʼ a e o ب ﺑ ﺒ ﺐ be be b b b b پ ﭘ ﭙ پ pe pe p p p p ت ﺗ ﺘ ﺖ te te t t t t ث ﺛ ﺜ ﺚ se se s s s s s s ج ﺟ ﺠ ﺞ dzhim jim d ʒ ҷ ǧ j ǰ dzh چ ﭼ ﭽ چ che che t ʃ ch c ch ch ح ﺣ ﺤ ﺢ gaye gotti ha ye hotti h ҳ ḥ ḩ h h خ ﺧ ﺨ ﺦ he khe x h ḫ kh x h د ﺪ dal dal d d d d ذ ﺬ zal zal z z ẕ z z z ر ﺮ re re ɾ r r r ز ﺰ ze ze z z z z ژ ژ zhe zhe ʒ zh z zh zh س ﺳ ﺴ ﺲ sin sin s s s s ش ﺷ ﺸ ﺶ shin sin ʃ sh s sh sh ص ﺻ ﺼ ﺺ sad sad s s ṣ s s ض ﺿ ﻀ ﺾ zad zad z z z ẕ z z z ط ﻃ ﻄ ﻂ ta ta t t t t ظ ﻇ ﻈ ﻆ za za z z z ẓ z s ع ﻋ ﻌ ﻊ ejn eyn ʔ align center style height 3em غ ﻏ ﻐ ﻎ gejn qeyn ɣ g ġ gh q g ف ﻓ ﻔ ﻒ fe fe f f f f ق ﻗ ﻘ ﻖ gaf qaf ɣ k ġ gh q g k ک ﮐ ﮑ ﮏ kaf kaf k k k k گ ﮔ ﮕ ﮓ gaf gaf ɡ g g g ل ﻟ ﻠ ﻞ lam lam l l l l l م ﻣ ﻤ ﻢ mim mim m m m m ن ﻧ ﻨ ﻦ nun nun n n n n و ﻮ vav vav v uː o ow w aw oː v Dari v v u u aw ow v u ou y ه ﻫ ﻬ ﻪ gaye gavvaz ha ye havvaz h ҳ h h ی ﻳ ﻴ ﯽ ya ye ya ye j i ɒː aj eː v Dari j y i i ay ey j i yej ej Osnovni principi pismaGolosni Prodovzhuyuchi konsonatnij tip arabskogo pisma perska pisemnist v zagalnomu vipadku dozvolyaye fiksuvati nasampered prigolosni a takozh dovgi v suchasnij movi stijki golosni za dopomogoyu bukv ا alef a و vav u i ى ja i Ostanni dvi bukvi vislovlyuyuchi takozh prigolosni v i u vidpovidno ye po suti matres lekcionis Dlya korotkih nestijkih golosnih isnuye sistema arabskih harakat takih znakiv vivirenostej Odnak yak i v arabski vivirenosti vikoristovuyutsya lishe v navchalnih tekstah abo ridkisnih vipadkah koli treba utochniti chitannya Slova sho vidriznyayutsya tilki korotkimi golosnimi na pismi ne rozriznyayutsya Napriklad kermen hrobak kӓrӓm shedrist kerem krem i krom hrom zapisuyutsya odnakovo كرم k r m Chi ne vidriznyayutsya takozh napriklad گل golota kvitka i gel brud ده dӓh desyat i deh selo دور dur daleko i doru kolo i bagato inshih sliv cherez sho chitach povinen rozriznyati yih za kontekstom Osoblivogo virazu golosni nabuvayut na pochatku i v kinci slova Slovo z pochatkovim golosnim zvukom zavzhdi pochinayetsya z alefa ا Pochatkovi korotki golosni poznachayutsya poodinokim alif Pochatkovij dovgij a poznachayetsya alif z maddi آ sho virazhaye podovzhennya Pochatkovi u i i a takozh diftongi ou i ej poznachayutsya poyednannyam alefa z vidpovidnoyu bukvoyu و vav i ی ja او i ای Na vidminu vid arabskoyi movi v perskij pisemnosti otrimuyut vidobrazhennya vsi kincevi golosni vklyuchayuchi korotki za vinyatkom izafet Dlya e vikoristovuyetsya bukva ha je havvaz ه zvana v takomu vipadku ha nime Kinceve perske e chasto mozhe transliteruvatis na latinicyu yak eh tomu v ukrayinskij transliteraciyi mozhe z yavlyatisya pomilkove napisannya a zvidsi i vimova eh Napriklad افسانه afsaneh afsaneh pri pravilnomu afsane kazka Ridkisnij kincevij zvuk o virazhayetsya tak samo yak i u bukvoyu و U deyakih arabskih slovah kincevij dovgij zvuk a poznachayetsya bukvoyu ی yaka v takomu vipadku nazivayetsya alef maksur napriklad موسی musa Musa Mojsej Prigolosni Arabski zapozichennya zberigayut originalnu orfografiyu Pri comu bagato arabskih zvukiv vidsutni v fonetichnij sistemi perskoyi movi i v zapozichennyah zaminyuyutsya na blizki za artikulyaciyeyu Ce sprichinilo poyavu u deyakih zvukiv kilkoh grafichnih variantiv Osnovnim z nih ye znak dlya spilnogo zvuka arabskoyi i perskoyi fonetiki yakij vikoristovuyetsya yak v arabizmi tak i v spokonvichnih slovah i nearabskih zapozichennyah Reshta variantiv pritamanna za nevelikimi vinyatkami tilki arabskim zapozichennyam i vibir pravilnogo z tochki zoru tradicijnoyi orfografiyi varianta neobhidno zapam yatovuvati dlya kozhnogo arabskogo slova Bukva ejn ع sho poznachaye v arabskomu ʕ faringalnij aproksimant traplyayetsya viklyuchno v slovah arabskogo pohodzhennya Na pochatku slova i mizh golosnimi vin ne chitayetsya pered prigolosnimi abo v kinci slova vin chitayetsya yak ʔ gortanna zmichka abo zh v rozmovnij movi zaminyuyetsya podovzhennyam poperednoyi golosnoyi Dlya cogo zh zvuka vikoristovuyetsya takozh i inshij grafichnij element tak zvane hamze ء v arabskomu specialnij simvol dlya ʔ Hamze vzhivayetsya yak samostijnij abo nadryadkovij znak perevazhno v arabskih slovah vidpovidno do arabskih originaliv sliv Vibir mizh ejnom i hamze takozh dovoditsya vivchati dlya kozhnogo slova U suchasnij movi isnuyut takozh inshi orfografichni trudnoshi yaki vinikli v rezultati istorichnogo rozvitku fonetiki Zokrema bukvi غ i ق oznachayut odnu fonemu v toj chas yak v klasichnij movi voni vidriznyalisya yak i riznyatsya dosi v shidnih variantah farsi tadzhickoyu ta dari Na pochatku slova zberigayetsya istorichne napisannya dlya fonemi xw خو v toj chas yak v suchasnij movi vona zbiglasya z x خواستن klas pers xwastan gt such pers xastan hotiti ale خاستن xastan vstavati Poyednannya mb tradicijno perskoyu movoyu zapisuyetsya yak n b نب napriklad پنبه pambe bavovna Vidminnosti vid arabskoyi pisemnosti Kincevij i poodinokij kaf ک zapisuyetsya u formi blizkij do pochatkovogo varianta v toj chas yak v arabskij vin viglyadaye inakshe ك Ta marbuta ة ne vikoristovuyetsya v zapozichennyah vona zaminena na ت at abo na ه e Ostannya takozh vikoristovuyetsya dlya zapisu spokonvichnih sliv na e Kinceve jye ی zapisuyetsya bez dvoh nizhnih krapok yak ce robitsya v arabskij ي tomu grafichno zbigayetsya z alefom maksur Dodani chotiri dodatkovi literi dlya zvukiv vidsutnih v arabskij pe پ che چ zhe ژ i gaf گ CifriU perskij movi cifri shozhi na standartni arabski Mozhut vidriznyatisya v napisanni cifri 4 5 i 6 V oficijnij i dilovomu listuvanni v Irani chasto mozhut vzhivatisya i suchasni yevropejski Cifri v chislah zapisuyutsya zliva napravo 0 ٠ 1 ١ 2 ٢ 3 ٣ 4 ٤ ۴ 5 ٥ ۵ 6 ٦ ۶ 7 ٧ 8 ۸ 9 ٩ 10 ١٠ 100 ١٠٠ 1000 ١٠٠٠Perskij alfavit na latinskij osnoviV SRSR v 1931 1938 rokah vikoristovuvavsya perskij alfavit na latinskij osnovi Na nomu velosya navchannya v shkolah vidavalasya gazeta Bejraqe Sorx Chervonij styag v Ashgabadi pidruchniki ta insha literatura A a آ B v ب C c چ C c ج D d د E e ا Ә ә ا F f ف G g گ H h ﻫ ح I i ا ى J j ى K k ک L l ل M m م N n ن O o ا P p پ Q q ق غ R r ر S s ث س ص S s ش T t ت ط U u او V v و X x خ Z z ز ذ ظ ض Ƶ ƶ ژ ع ٴ U drugij polovini XX st buv zaproponovanij inshij variant perskoyi latinici pid nazvoyu Unicode Persian Unipers otrimav deyake poshirennya v iranskij diaspori v Yevropi i SShA odnak navit v diaspori ne zdobuv perevagi nad arabiceyu A a A a B b C c D d E e F f G g H h I i ae ɑː b ʧ d e f ɡ h i J j K k L l M m N n O o P p Q q R r S s dʒ k l m n o p ɣ ɾ s S s T t U u V v W w X x Y y Z z Z z ʃ t u v w x j z ʒ ʔ Primitki dlib rsl ru Arhiv originalu za 23 serpnya 2019 Procitovano 23 serpnya 2019 www iranicaonline org Arhiv originalu za 26 serpnya 2021 Procitovano 23 serpnya 2019 Div takozhArabske pismo Perska mova DariPosilannyahttp www unics uni hannover de nhtcapri persian alphabet html 12 veresnya 2011 u Wayback Machine Perskij alfavit angl

Дата публікації:
Топ