Ма́трес лекціо́ніс (лат. matres lectionis; одн. mater lectionis, калька з івр. אם קריאה «ем кріа́», буквально «матір читання») — в консонантній писемності приголосні літери, використовувані для позначення голосних звуків.
Через відсутність голосних букв однозначне прочитання тексту в консонантній писемності часто буває утруднено. Тому для позначення голосних (переважно довгих) використовуються приголосні букви, що позначають звуки з подібною артикуляцією: [w], [j], [h], [ʔ].
Один з варіантів появи Матрес лекціоніс, зафіксований в івриті — контракція дифтонгів [aw] → [o:] і [ay] → [e:], наприклад в словах בית «будинок» [bayt]→[bet], יום «день» [yawm] → [yom]. Потім букви вав і йод, що вживаються в цих словах для позначення приголосного звука зниклого дифтонга, були переосмислені як такі, що позначають голосний звук, який з'явився на його місці. Після цього написання Матрес лекціоніс поширилося на позначення навіть тих голосних, на місці яких ніколи не було дифтонгів.
Матрес лекціоніс зустрічаються вже в угаритській, і фінікійської письменностях, але широко застосовуються лише в єврейському, арамейському, сирійському й арабському письмі.
Пізніше, в мандейскому, авестійському та інших алфавітах, а також у деяких сучасних різновидах арабського письма (напр., алфавіти для перської і новоуйгурської мов) і єврейського письма (алфавіт для мови їдиш) Матрес лекціоніс регулярно позначають всі голосні, фактично перетворюючись на голосні літери.
Голосні букви грецького і латинського письма, а також кирилиці історично сходять до Матрес лекціоніс: наприклад, буква I утворилась із приголосної букви, позначала звук [j], U — з [w], А — з [ ʔ ], Е — з [h], О — з [ ʕ ]
Див. також
Джерела
- Велика радянська енциклопедія [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Garr, W. Randall. 1985. Dialect Geography of Syria-Palestine, 1000–586 B.C.E. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. (англ.)
- Jensen, Hans. 1970. Sign Symbol and Script. London: George Allen and Unwin Ltd. Transl. of Die Schrift in Vergangenheit und Gegenwart. VEB Deutscher Verlag der Wissenschaften. 1958, as revised by the author. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma tres lekcio nis lat matres lectionis odn mater lectionis kalka z ivr אם קריאה em kria bukvalno matir chitannya v konsonantnij pisemnosti prigolosni literi vikoristovuvani dlya poznachennya golosnih zvukiv Cherez vidsutnist golosnih bukv odnoznachne prochitannya tekstu v konsonantnij pisemnosti chasto buvaye utrudneno Tomu dlya poznachennya golosnih perevazhno dovgih vikoristovuyutsya prigolosni bukvi sho poznachayut zvuki z podibnoyu artikulyaciyeyu w j h ʔ Odin z variantiv poyavi Matres lekcionis zafiksovanij v ivriti kontrakciya diftongiv aw o i ay e napriklad v slovah בית budinok bayt bet יום den yawm yom Potim bukvi vav i jod sho vzhivayutsya v cih slovah dlya poznachennya prigolosnogo zvuka zniklogo diftonga buli pereosmisleni yak taki sho poznachayut golosnij zvuk yakij z yavivsya na jogo misci Pislya cogo napisannya Matres lekcionis poshirilosya na poznachennya navit tih golosnih na misci yakih nikoli ne bulo diftongiv Matres lekcionis zustrichayutsya vzhe v ugaritskij i finikijskoyi pismennostyah ale shiroko zastosovuyutsya lishe v yevrejskomu aramejskomu sirijskomu j arabskomu pismi Piznishe v mandejskomu avestijskomu ta inshih alfavitah a takozh u deyakih suchasnih riznovidah arabskogo pisma napr alfaviti dlya perskoyi i novoujgurskoyi mov i yevrejskogo pisma alfavit dlya movi yidish Matres lekcionis regulyarno poznachayut vsi golosni faktichno peretvoryuyuchis na golosni literi Golosni bukvi greckogo ilatinskogo pisma a takozh kirilici istorichno shodyat do Matres lekcionis napriklad bukva I utvorilas iz prigolosnoyi bukvi poznachala zvuk j U z w A z ʔ E z h O z ʕ Div takozhKonsonantna pisemnist Diakritichnij znakDzherelaVelika radyanska enciklopediya 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Garr W Randall 1985 Dialect Geography of Syria Palestine 1000 586 B C E Philadelphia University of Pennsylvania Press angl Jensen Hans 1970 Sign Symbol and Script London George Allen and Unwin Ltd Transl of Die Schrift in Vergangenheit und Gegenwart VEB Deutscher Verlag der Wissenschaften 1958 as revised by the author angl