Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еспера нто есп Esperanto букв той що сподівається обнадіяний найпоширеніша міжнародна планова мова ЕсперантоEsperantoПра

Esperanto

Esperanto

Еспера́нто (есп. Esperanto — букв. «той, що сподівається»; «обнадіяний») — найпоширеніша міжнародна планова мова.

Есперанто
Esperanto
image
Поширена в«Есперантія»: 121 країна
Регіонвесь світ
Носії100 000 — 2 000 000
ПисемністьЛатинка та діакритичні знаки
Класифікаціяштучні мови
Час розходження1887
АвторЛюдвік Заменгоф[2][3][…]
Офіційний статус
РегулюєАкадемія есперанто
Коди мови
ISO 639-1eo
ISO 639-2epo
ISO 639-3epo

Назва походить від псевдоніма «Doktoro Esperanto». Під ним єврейський лікар-поліглот Людвік Лазар Заменгоф, творець мови, у 1887 році опублікував перший підручник з «Міжнародної мови» (есп. Lingvo internacia), за якою швидко закріпилася назва есперанто. Перша версія підручника, російськомовна (Заменгоф проживав у Білостоку, що тоді входив до складу Російської Імперії), отримала дозвіл на розповсюдження 26 липня; ця дата вважається днем ​​народження есперанто. Заменгоф прагнув створити нейтральну, легку для вивчення мову, що була би придатна для міжнародного спілкування та не витісняла інші, національні мови.

Лексика есперанто походить здебільшого з романських, германських, а також слов'янських мов; синтаксис і морфологія виявляють слов'янський вплив. Морфеми не змінюються, і їх можна поєднувати майже нескінченно, створюючи слова різного значення, тому есперанто має багато зв'язків з аналітичними мовами, до яких належать, наприклад, китайська та англійська; з іншого боку, внутрішня структура есперанто певною мірою відбиває аглютинативні мови, такі як японська, суахілі або турецька.

Попри те, що наразі жодна держава не визнала есперанто офіційною мовою, її на офіційному рівні викладають у деяких країнах, зокрема в Угорщині та Китаю. Крім того, есперанто була однією з офіційних мов європейської мікродержави Мореснет. Есперанто входить до переліку 30 мов, викладання яких отримало престижну премію Eaquals.

Есперанто послуговуються люди з усіх континентів; нею володіє від ста тисяч до двох мільйонів мовців (залежно від рівня знання мови). За різними оцінками, існують також від однієї до кількох тисяч людей, для яких есперанто є однією з рідних мов.

Есперанто отримала ряд міжнародних відзнак світових організацій, наприклад, дві резолюції ЮНЕСКО, що утверджували культурну та суспільну цінність мови. Нині есперанто використовується у подорожах, листуваннях, міжнародних зустрічах, під час культурних обмінів, конгресів, наукових дискусій, в оригінальній та перекладній літературі, музиці, театрі, кіно, друкованих та інтернетних ЗМІ, радіо- та телепередачах. У 2012 році есперанто стала 64-ю мовою, яка перекладається за допомогою ґуґл-перекладача.

Три засади

Заменгоф сформулював три засади, на яких ґрунтується створена ним мова:

  1. Мова має бути надзвичайно легкою, щоб її можна було вивчати граючи;
  2. Кожен, хто вивчив цю мову, повинен мати змогу відразу використовувати її для спілкування з людьми різних націй, незалежно від того, чи вона буде прийнята світом і чи знайде багато прихильників;
  3. Подолавши байдужість світу, слід зробити так, щоб якомога швидше і масовіше запропоновану мову застосовували як живу мову, а не «з ключем у руках» і в разі крайньої потреби.

Історія

Докладніше:
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2012)

Коротко про есперанто

Упродовж більше сотні років есперанто вживається усно та письмово. З руки численних та зростає обсяг оригінальної і перекладеної літератури, національних і міжнародних періодичних , есперанто-локалізацій програмного забезпечення, есперантомовних сайтів чи їх локалізацій, есперанто-фільмів, а контактні адреси есперантистів (Pasporta Servo) знаходяться майже в кожному містечку 121 країни світу. Більшість країн світу мають власні національні есперанто-організації.

Есперанто — це єдина з-поміж штучних мов, якою дозволено відправляти Службу Божу у греко-католицькій церкві. Есперанто є єдиною робочою мовою сотень щорічних міжнародних з'їздів, зустрічей і фестивалів. Вони відбуваються без участі перекладачів, що демонструє практичну можливість заощадження значних коштів.

Люди, які спілкуються мовою есперанто, називаються есперантистами. Часто есперантисти є членами есперанто-клубів чи . З перших років заснування мови есперантисти мають свій гімн La Espero (Надія), що за традицією виконується на щорічному Всесвітньому конгресі есперантистів, та прапор.

Есперанто можна вивчити швидше ніж будь-яку національну мову завдяки її простій і правильній побудові, адже граматика складається лише з 16 правил без жодного винятку. Видатний лінгвіст та психотерапевт Клод Пірон відзначав доступність вивчення мови з практики опанування англійської японськими, китайськими та корейськими школярами: ті, що вклали на навчання і практику есперанто від 50 до 200 годин — здатні розмовляти цією мовою як психічно здорові люди; на противагу тим, що вивчають англійську протягом 1500 годин, проте після цього спроможні послуговуватись англійською лише на рівні афазитів (тих хто втратив здатність говорити). Лев Толстой у своєму листі до есперантистів доповідав, що мову есперанто він вважає надзвичайно легкою до вивчення; маючи на руках підручник та тексти, вже через дві години занять письменник був у стані якщо не писати, то вільно читати цією мовою.

Завдяки комбінаторному принципу граматики, послуговування мовою есперанто багаторазово зменшує навантаження на пам'ять та активізує творчі нахили. За допомогою невеликої кількості словотворчих елементів (10 префіксів, 35 суфіксів та 11 закінчень) від кожного кореня можна самостійно створювати від 20 до 60 (а від деяких коренів навіть до 100) слів. Численні дослідження підтверджують, що володіння есперанто значно полегшує вивчення іноземних мов.

Докладніше: Педагогічна цінність есперанто

Есперанто уможливлює рівноправне становище між людьми через те, що ні для кого ця мова не є рідною. Щоправда, зараз нараховується деяка кількість людей — вроджених есперантистів, для яких есперанто є рідною мовою: це ті, чиї батьки розмовляють між собою мовою есперанто, через незнання мови одне одного чи як вияв поваги до мови. Серед найвидатніших: Джордж Сорос — провідний світовий фінансист та меценат, Данієле Бове — лауреат Нобелівської премії.

Есперанто — нейтральна мова. Розмовляючи нею, люди не відчувають тиск іноземної мови, тому з'являється відчуття рівноправності при спілкуванні з представниками інших країн, а це призводить до підвищення відчуття людської та національної гідності.

Абетка

Абетка есперанто побудована на основі латинської. Складається з 28 букв, що відповідають 28 звукам (фонетичне письмо), серед яких: 5 голосних, два напівголосних і 21 приголосний звук. В алфавіті букви називаються так: приголосні — приголосний + o, голосні — просто голосний (A — a, B — bo, C — co). Читання букви не залежить від її положення в слові. Наголос у словах завжди падає на передостанній склад.

№літеравимованазва
1A aа a
2B bбbo
3C cцco
4Ĉ ĉчĉo
5D dдdo
6E eе e
7F fфfo
8G gґgo
9Ĝ ĝджĝo
10H hгho
11Ĥ ĥ хĥo
12I iі i
13J jйjo
14Ĵ ĵ жĵo
15K kкko
16L lл(ь)lo
№літеравимованазва
17M mмmo
18N nнno
19O oо o
20P pпpo
*Q qкkuo
21R rрro
22S sсso
23Ŝ ŝшŝo
24T tтto
25U uу u
26Ŭ ŭў, у нескладовеŭo
27V vвvo
*W wв, у нескладовеduobla vo
*X xкс, ґзikso
*Y yі, иigreka, ipsilono
28Z zзzo

* — не входить до складу абетки, вживається в іншомовних власних назвах та іменах.

Окрім звичайних латинських літер, в абетці есперанто є шість спеціальних букв — Ĉ ĉ, Ĝ ĝ, Ĥ ĥ, Ĵ ĵ, Ŝ ŝ, Ŭ ŭ (їх утворено від літер C c, G g, H h, J j, S s, U u відповідно). Оскільки з набором цих літер часто виникають труднощі, існує спосіб їхньої заміни — комбінації з X x: Cx cx, Gx gx, Hx hx, Jx jx, Sx sx, Ux ux.

Крім того, існує програма EK (Esperanta Klavaro), завдяки якій можна набирати ці літери англійською клавіатурою, встановивши один із трьох різновидів комбінації. Завантажити її можна тут. [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]

ЛітеравимоваІкс-
спосіб		Unicode
(decimal)		Unicode
(hexadecimal)
великамалавеликамалавеликамала
Ĉĉ чCxĈĉĈĉ
ĜĝджGxĜĝĜĞ
Ĥĥ хHxĤĥĤĥ
ĵ жJxĴĵĴIJ
ŝ шSxŜŝŜś
Ŭŭ у
нескл.		Ux (W)ŬŭŬŭ

Граматика

Докладніше: Граматика есперанто

Л. Заменгоф, розробляючи граматику своєї мови, зробив детальний аналіз майже 20 мов, головним чином європейських. Вибравши з граматик найбільш спільне, він дійшов висновку, що достатньо 16 простих, невеликих та логічних правил для того, щоб мова була повноцінною і щоб нею можна було висловити найрізноманітніші відтінки почуттів:

  1. Артикль існує тільки означений, для усіх родів, чисел та відмінків — la, неозначеного артикля немає.
  2. Іменники утворюються за допомогою закінчення — о, у множині додається закінчення -j, відмінки створюються за допомогою прийменників: родовий — de, давальний — al, орудний — per, місцевий — sur та багато інших, для знахідного додається закінчення — n.
  3. Прикметники утворюються за допомогою закінчення — а. Множина та відмінки утворюються так само, як у іменників. Ступені порівняння: pli — більш (ol — ніж), plej — найбільш (el — з).
  4. Числівники: 1 — unu, 2 — du, 3 — tri, 4 — kvar, 5 — kvin, 6 — ses, 7 — sep, 8 — ok, 9 — naŭ, 10 — dek, 18 — dekok, 20 — dudek, 100 — cent, 1000 — mil. Для порядкових числівників додається закінчення — а.
  5. Займенники: mi — я, vi — ти (ви), li — він, ŝi — вона, ĝi — він, вона, воно (для предметів), ni — ми, ili — вони. Для присвійних додається — a.
  6. Дієслова утворюються за допомогою закінчень: неозначені — і, теперішній час — as, минулий час — is, майбутній час — os, умовний спосіб — us, наказова форма — u.
  7. Прислівники (похідні) утворюються за допомогою закінчення — е. Ступені порівняння так само, як у прикметників.
  8. Усі прийменники вживаються з називним відмінком.
  9. Кожне слово читається так, як воно написане.
  10. Наголос завжди падає на передостанній склад.
  11. Складні слова утворюються злиттям простих слів.
  12. У реченні може бути лише одне заперечення.
  13. Для зазначення напрямку у місцевому відмінку додається закінчення — n.
  14. Якщо жоден прийменник не передає необхідний сенс, вживається неозначений прийменник je.
  15. Міжнародні слова вживаються без змін, приймаючи орфографію есперанто.
  16. Закінчення іменника та артикля можуть замінятися на апостроф (головним чином у поезії).

Есперанто у світі

У 1954 р. Генеральна Конференція ЮНЕСКО визнала, що: результати, досягнуті есперанто в справі інтелектуального міжнародного обміну, відповідають цілям та ідеалам ЮНЕСКО. ЮНЕСКО звернулась до держав, що входять до неї, і до міжнародних організацій із пропозицією запровадити вивчення есперанто в школах і використовувати цю мову в міжнародному співробітництві.

Докладніше: Резолюція ЮНЕСКО про есперанто

З 1994 року у всесвітній літературній організації ПЕН-клубі існує есперантська секція, єдина секція штучної мови, що свідчить про її літературний рівень.

У липні 1996 року група незалежних експертів проаналізувала сучасний стан есперанто й у Празі на Всесвітньому конгресі есперантистів, за підтримки ЮНЕСКО, закликала до розгляду есперанто в дебатах щодо мовних прав та мовної політики. Празький Маніфест містить короткий виклад цілей і принципів руху есперантистів, звертає особливу увагу на мовну демократію і збереження мовного розмаїття.

Докладніше: Празький маніфест (Есперанто)

При опитуванні, проведеному у 1999 році у Європарламенті, 21 % парламентарів висловили позитивне ставлення до пропозиції використання есперанто у Європі.

Станом на 2006 рік, есперанто викладають у 63 ВИШах 23 країн, зокрема в Угорщині екзамени з есперанто є обов'язковими. У жовтні 2006 року до цього списку приєдналась Росія, есперанто викладають на філологічному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету.

У 2008 році видано першу у світі Коротку енциклопедію оригінальної літератури мовою есперанто, що включає 300 статей про найвідоміших есперанто-авторів.

У 2009 році партія (есп. Eŭropo - Demokratio - Esperanto) потрапила до основного виборчого бюлетеня Європарламенту. Ціль партії: запровадження есперанто.

З вересня 2010 року періодичне друковане та інтернет-видання «El Popola Ĉinio» (З народного Китаю) головного інформаційного китайського державного порталу мовою есперанто esperanto.china.org.cn запускає регулярний відеожурнал.

У 2011 році Уряд Великої Британії укомплектував свій штат есперанто-перекладачами.

У 2022 році:

- на альтернативному до Євробачення конкурсі пісень мовами меншин перемогла італійська співачка К'яра (Chiara Raggi) з піснею «Мозаїка» мовою есперанто;

- на офіційному м'ячеві фірми Adidas Аль-Ріла («Подорож», Al Rihla, الْرِّحْلَة) Чемпіонату світу з футболу 2022 у Катарі написи були виконані 5-ма з 6-и робочими мовами ООН (англійською, арабською, іспанською, китайською, французькою) й есперанто (замість російської — 6-ої робочої мови ООН).

Есперанто в Україні

Історія

Перший осередок шанувальників есперанто в Україні зорганізували 1890 року в Одесі.

Перший підручник Есперанто в Україні виданий знаним Михайлом Юрківим в Тернополі, в 1907 році.

На початку XX ст. Л. Денисюк створив інформаційне бюро з пропаганди та навчання есперанто.

В 1913 році під редакцією Ореста Кузьми виходить перше українське есперантське періодичне видання — журнал Ukraina Stelo (у перекладі з есп. Зоря України), який виходив до кінця червня 1914 р. і після тривалої перерви, спричиненої воєнними діями, в 1922–1930 рр. На його сторінках друкувалися переклади творів Т. Шевченка, І. Франка, зокрема, його знаменита «Посвята» на честь Кобзаря (1914), О. Кобилянської, В. Стефаника, Лесі Українки, М. Коцюбинського, народні пісні, коломийки (їх переклав В. Атаманюк), статті про творчість українських письменників.

Між 1910–1920 роками в Коломиї відкривається статутове товариство українських есперантистів («Проґресо»). Головою товариства став Божемський, секретарем Орест Кузьма, бібліотекарями — Фасовський і Каратницький. У роботі допомагали М. Ерстенюк, Василь Атамюк, К. Черниш і Г. Якимчук зі Львова, що надсилав пізніше переклади поезій Тараса Шевченка. Т-во винайняло дім у центрі міста, на ньому було розміщено велику вивіску, яка кожному впадала у вічі, кожного вечора сходилися там есперантисти, щоб вправлятися в конверсації, читати есперантські книжки й журнали. Там теж постійно відбувалися курси есперанто.

У 1921 році в Нью-Йорку виходить книга Заменгоф Л. Л. «Інтернаціональна мова есперанто». Граматика, формація до творення слів і 50 лекцій. вид. «Голос правди»

У 1922 році в Коломиї Карл Вербицький та Орест Кузьма видали Українсько-есперантський словник. — 96 с.

Протягом 1927–1932 років у Харкові видається щомісячний педагогічний журнал мовою есперанто «Шлях освіти».

У середині 1930-х есперанто в СРСР оголосили «мовою дрібної буржуазії і космополітів». Існувала спеціальна закрита інструкція ЦК КПРС, котра забороняла згадувати есперанто у позитивному контексті. Відтоді і пішли такі ярлики, як «есперанто — мова мертва, штучна» тощо.

У 1937 році за надуманим приводом НКВС заарештовують і розстрілюють видатного есперанто-поета Євгена Михальського; Михальський, як активний діяч есперанто-руху, мав широкі міжнародні зв'язки, що й послужило формальним приводом для звинувачення у шпигунстві.

Докладніше: Репресії проти есперантистів в Україні

Над укладанням «Української антології» міжнародною мовою в середині шістдесятих років минулого століття плідно працював Андрій Рогов, філолог з Хмельницького.

Есперанто організації України до проголошення Незалежності::

  • 1925–1938 роки —
  • 1921–1938 роки —
  • 1968–1972 роки —
  • 1979–1988 роки —

У 2008 році в Роттердамі на з'їзді Світової спілки есперантистів побачила світ есперантомовна антологія української літератури від ХІ до XXI століть.

image Ця книга – обтяжна та коштовна, – мовить Віктор Паюк. – Товстий том на 800 сторінок нагадує доброго розміру цеглину – і це справжня цеглина у великій будівлі української культури. Появу такого видання вважаю подією виняткової ваги, яка вказує на дозрівання української присутності у світовому культурному контексті. image

Сучасність

image
Бюст Л. Л. Заменгофа в Одесі

В Україні центральною есперанто організацією є «Українська Есперанто Асоціація» (есп. UkrEA - Ukrainia Esperanto Asocio), утворена 21 травня 1989 року. При УкрЕА діє видавництво есперанто-літератури «Helianto» (Соняшник). Питаннями організаційної та фінансової підтримки есперанто-руху в Україні займається Благодійний фонд «Есперо» імені Василя Єрошенка.

В Україні, щороку проходять , що відбуваються згідно з відповідними календарями, зокрема: раз на три роки в Україні проходить з'їзд УкрЕА; щовесни та восени фестивалі в Ялті, зокрема фестиваль авторської пісні мовою есперанто Velura Sezono; на Львівському книжковому форумі — свій куточок української есперанто літератури. Есперанто-клуби нині ще не в кожному місті України, але охоплюють практично усі регіони. Після анексії Криму Росією щорічні зустрічі есперантистів проводяться в перших числах травня у Львові (Mirinda Lviv («Чарівний Львів»)).

Докладніше:

Найбільший інтернаціональний портал-спільнота по вивченню есперанто Lernu має український розділ та україномовний форум.

Державна організаційна та фінансова підтримка по поширенню есперанто не здійснюється, проте міністерство освіти України офіційно рекомендує вивчення за вибором есперанто у старших класах середньої школи, гімназій, ліцеїв.

Великий українсько-есперантський словник (2008) містить 260 тисяч слів, а Великий есперантсько-український словник (2007) 80 тисяч слів.

Есперанто-об'єкти

У спеціальному міжнародному каталозі, за Україною значиться 6 об'єктів що носять назву «есперанто» чи ім'я ініціатора мови:

  • дві меморіальні дошки піонерам есперантського руху М. Боровку та І. Островському у Ялті;
  • парк «Есперанто» у м. Рава-Руська (Львівська обл.);
  • барельєф автора першого україномовного підручника есперанто М. Юрківа у Тернополі;
  • бюст Людовика Лазаря Заменгофа у Одесі;
  • алея «Есперанто» у Києві, де за традицією висаджують дерева видатні есперантисти України та світу.

Окрім цього:

  • у Тарханкутському підводному музеї, що на півострові Крим, де за традицією щороку проходить зустріч есперантистів
  • меморіальна дошка піонеру есперантистського руху В. Гернету в Одесі.

Періодичні видання

  • Інформаційний бюлетень УкрЕА «Helianto» (Соняшник)
  • Місячник «Ukraina Stelo» (Зоря України) — видається з 1913 до сьогодні, засновик і перший редактор Орест Кузьма.
  • Гумористична газета (Балакуча Башта) видається в Донецьку. Себе рекламує як: міжнародна, незалежна літературна, науково-популярна, аполітична, скромна, та й врешті, найкраща газета.
  • Есперанто-бюлетень виходить у Бердянську. Освітлює роботу есперанто-клубів в Україні.
  • Літературний журнал видається раз у 2 місяці в Києві.

Локалізації

Есперанто присутня у вебоглядачах як мова, котру можна обрати для перегляду сайтів за умовчанням.

Чимало сайтів з найвищою та високою відвідуваністю, що їх відслідковує рейтинг Alexa, представлені в есперанто, серед них:

  • Google — перший і поки що унікальний глобальний пошуковик що вміє розшукувати запити виключно серед есперантомовних текстів;
  • Facebook — соціальна мережа надає кожному легку можливість до поглиблення та покращення локалізації;
  • Ipernity — платформа блогів та спільнот, універсальний мультимедіа хостинг;
  •  — офіційний державний портал Китаю.

Найповніший перелік сайтів мовою есперанто, що укладається вручну, представлений в dmoz

Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка, переклад Надія Гордієнко-Андріанова.

LA TESTAMENTO
Post la mort' min enterigu: en patrujo kara,
meze de la stepo vasta: sur tumul' miljara.
Tiam Dnipron krutabordan,
la kampojn fekundajn: povus vidi mi kaj aŭdi: ondojn dum inundoj.
Kiam pelos el Ukrajno: for en bluan maron: Dnipro sangon malamikan,—
kampojn kaj montaron — : ĉion-ĉion mi forlasos: kaj flugos al dio: arde preĝi … Sed ĝis tiam: mi ne konas dion.
Enterigu, vin kunligu,
la ĉenojn disŝiru,
bonvenigu la liberon — : al bataloj iru.
Kaj en granda familio,
nova kaj libera,
ne forgesu rememori: min per vort sincera.

Див. також

image
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Есперанто
image
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Есперанто
image
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою есперанто
Vikipedio:Ĉefpaĝo

image
Вікіпідручник має книгу на тему
Есперанто

Примітки

  1. Kio estas UEA?. Universala Esperanto-Asocio (Всесвітня асоціація есперанто, UEA). 7 жовтня 2009. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 9 липня 2010.(еспер.)(англ.)(фр.)(нім.)(ісп.)(порт.)(рос.)
  2. Esperanto
  3. Esperanto, The Universal Language, Celebrates its 125th Birthday — 2012.
  4. Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
    d:Track:Q14793d:Track:Q14790
  5. Есперанто // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  6. Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1990. — Т. 2: Д-К. — С. 162—175
  7. Есперанто — штучна мова, яка об'єднує світ. [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.] BBC Україна. 14 січня, 2018 рік.
  8. Zakrewski, Adam (1911). Historio de Esperanto 1887-1912: verko premiita en konkurso de la organiza komitato de la VII-a Internacia Esperantista Kongreso, Antwerpen 1911 (еспер.). Gebethner & Wolff.
  9. Lingvo internacia (еспер.). 1904.
  10. The Encyclopedia of Language and Linguistics, ed. R.E. Asher, Oxford: Pergamon, 1994 (vol. 3, pages 1143—1145). (англ.)
  11. Tartu Riikliku Ülikooli toimetised: Interlinguistica Tartuensis (рос.). Тартуский гос. университет. 1982.
  12. Исаев, Магомет Измаилович (1981). Язык эсперанто (рос.). Издательство «Наука».
  13. Maria Majerczak, Eaquals-premio al Jagelona universitato por Esperanto-instruado, Eŭropa Bulteno, nro 160, majo 2016 (еспер.)
  14. [2005] Ethnologue: Languages of the World, 15 видання (англ.), Dallas, Texas: SIL International. ISBN 978-1-55671-159-6.
  15. Actes de la Conférence générale, huitième session, Montevideo, 1954: Résolutions. unesdoc.unesco.org (французькою) . Процитовано 26 серпня 2022.
  16. Records of the General Conference, 23rd session, Sofia, 8 October to 9 November 1985, v. 1: Resolutions (chi). unesdoc.unesco.org (китайською) . Процитовано 26 серпня 2022.
  17. 16 правил і проста вимова. Чому варто вчити штучну мову та що треба знати про есперанто. Суспільне (українською) .
  18. Babbel.com; GmbH, Lesson Nine. What Is Esperanto, And Who Speaks It?. Babbel Magazine (англ.). Процитовано 26 серпня 2022.
  19. Konatiĝu: la Loka Kongresa Komitato de la venonta 104-a Universala Kongreso de Esperanto en Finnlando | Revuo Esperanto. web.archive.org (есперанто) . 18 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 26 серпня 2022.
  20. Blahuš, Marek. La Ondo de Esperanto, 2012, 4. web.archive.org (есперанто) . Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2022.
  21. Tuider, Bernhard. Die Lingvo Internacia des Dr. Esperanto [Архівовано 2019-09-29 у Wayback Machine.](нім.)
  22. «Слухайте це всі народи». Цикл передач, присвячених історії Ватиканського Радіо (34). Передачі есперанто. Радіо Ватикан. 12 лютого 2012.[недоступне посилання з липня 2019]
  23. Plena kalendaro de Esperanto-aranĝoj. La Esperanto-centro: EVENTOJ. Архів оригіналу за 30 вересня 2010. Процитовано 5 грудня 2010.(еспер.)
  24. Клод Пірон (3 квітня 2007). Весь мир страдает афазией? [Весь світ страждає афазією? Існують носії різним мов, котрі не ведуть себе як афазити] (російською) . Освітньо-інфомаційний центр «Есперанто». Существуют носители разных языков, которые не ведут себя как афазиты. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()[недоступне посилання з липня 2019] Примітка: також наводяться інші приклади
  25. Л.Толстой. Серия третья / Письма / 105. Воронежским эсперантистам // Полное собрание социнений в 90 томах. — академическое юбилейное. — Москва : Государственное Издательство Художественной Литературы, 1955. — Т. 67. — С. 767-768.(рос.)
  26. Лінецький Михайло. Про есперанто / Мотивація до вивчення міжнародної мови есперанто / Преамбула. Ukrainia Esperanto Asocio. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 12 жовтня 2010.(еспер.)(укр.)
  27. Панченко, Христина (22 листопада 2006). Язык мировой революции [Мова міжнародної революції]. МК в Питере (російською) . сайт газети. Культура. Архів оригіналу за 8 грудня 2011. Процитовано 12 березня 2011.
  28. esperanto.china.org.cn [Архівовано 21 липня 2021 у Wayback Machine.](еспер.)
  29. Відео-журнал «El popola Ĉinio» за вересень 2010 на YouTube.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 10 листопада 2010.
  30. Celebrating the Birth of Esperanto’s Founder // Language Magazin. — США, Каліфорнія, 2011. — Серпень. Архівовано з джерела 8 січня 2012. Процитовано 2012-02-04.
  31. Вільшаненко Микола (29 лютого 2008). Джерело есперанто для українців задзвеніло в Тернополі (PDF). Медична академія. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2011. Процитовано 18 вересня 2010.
  32. Кожерчук, Мирослава. Засновник українського есперанто в Галичині - Орест Кузьма. Коломия ВЕБ портал. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 9 червня 2010.
  33. Книш, Зиновій. Коломия - колиска українського есперанта (Фрагменти спогадів). Коломия ВЕБ портал. Архів оригіналу за 18 квітня 2010. Процитовано 9 червня 2010.
  34. Заменгоф Л. Л. Інтернаціональний язик есперанто. Граматика, формація до творення слів і 50 лекцій. вид. «Голос правди», Нью-Йорк, 1921 [Архівовано 22 вересня 2011 у Wayback Machine.](у форматі DjVu)
  35. Коновець О. Ф. (д.і.наук, проф.). Наукова комунікація в Україні в 20-30-х роках. Бібліотека інституту журналістики. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 18 вересня 2010.
  36. Гунько, Олександр (24 грудня 2009). Творець мови есперанто Людвіг Заменгоф на життя заробляв окулістом. Газета.ua. Процитовано 30 липня 2010.
  37. Лохолобова Зоя. «Великий терор» 1937—1938 років у Донбасі: втрати інтелегенції. 2001. — С.61–62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2010.
  38. Ковтонюк, М (12 квітня 1990). Постанова №108, м.Київ, Про реєстрацію Статуту Української есперанто-асоціації. Рада Міністрів УРСР. Процитовано 9 червня 2010.
  39. Українська Есперанто Асоціація (UkrEA - Ukrainia Esperanto Asocio). Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 9 червня 2010.
  40. Зустрічі в Україні. informilo.ukrainio.org.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 12 березня 2011.(еспер.)
  41. Мендель Юлія з посиланням на слова Володимира Гордієнко, президента Київського есперанто-клубу «Золоті ворота» (8 жовтня 2009). 122 роки тому для кращого порозуміння створили найпростішу у світі мову – есперанто. ICTV / Факти. Процитовано 20 вересня 2010.[недоступне посилання з липня 2019]
  42. Mirinda Lviv. mirindalviv.ukrainio.org.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
  43. «Набути крила» / Есперанто світ / Статті / Витяг з протоколу Міносвіти України[недоступне посилання з квітня 2019]
  44. Коскін, Володимир (18 січня 2009). Євген Ковтонюк: жага пізнання і поезія фактів. Портал українця. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 21 вересня 2010. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()
  45. Михайло Лінецький. Наші проекти. Освітньо-інформаційний центр Есперанто. персональний сайт Михайла Лінецького. Процитовано 28 лютого 2011. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()[недоступне посилання з травня 2019]
  46. События. Мини-пансионат «Ракета», Тарханкут. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 29 вересня 2010.(рос.)
  47. Есперанто-об'єкти в Одесі [Архівовано 3 березня 2012 у Wayback Machine.] (еспер.)
  48. Кожерчук, Мирослава. Засновник українського есперанто в Галичині - Орест Кузьма. Коломия ВЕБ портал. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 9 червня 2010.
  49. Alexa — Top Sites by Category: World/Esperanto. Архів оригіналу за 7 вересня 2010. Процитовано 17 вересня 2010.
  50. Google Esperanto. Архів оригіналу за 24 жовтня 2010. Процитовано 17 вересня 2010.
  51. Bonvenon al Facebook. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  52. ipernity O° (Kunhavigu ĉion, kion vi deziras, kun kiu vi deziras)
  53. China Interreta Informa Centro. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 17 вересня 2010.
  54. Open Directory — World: Esperanto. Архів оригіналу за 6 листопада 2010. Процитовано 10 листопада 2010.
  55. Б.В.Хоменко (упорядник). «Заповіт» мовами народів світу / А.О.Білецький. — Київ : Наукова думка, 1989. — 248 с. — .

Література

  • Орест Кузьма. Повний підручник до науки міжнародньої мови есперанто. — Коломия, 1921.
  • Карл Вербицький. Словарець українсько-есперантський. — Станиславів-Коломия: Бистриця, 1922.
  • Ярослав Волевич. Міжнародня мова есперанто. Практичний підручник. — Харків: ДВОУ Державне видавництво «Радянська школа», 1931.
  • Василь Горбачук та ін. Юридичний словник українсько-есперанто-російсько-англійський. — Слов'янськ: Академічний центр управління, підприємництва, права, 1994.
  • Пацюрко В., Станович В. Українсько-есперантський словник-мінімум з нарисом граматики есперанто. — Дрогобич: Українське есперанто-видавництво «Добре серце», 1998.
  • Володимир Пацюрко, Євген Ковтонюк. Есперантсько-український словник: В 2 т. — К.: Видавець Карпенко В. М., 2010. (Том 1), (Том 2)
  • Saussure R. de, La construction logique des mots en Espéranto, Gen., 1910;
  • Manders W., Interlingvistiko kaj Esperantologio, Purmerend, 1950;
  • Hagler M., The Esperanto language as a literary medium, Bloomington, 1971;
  • Stojan P. E., Bibliografio de Internacia Lingvo, Hildesheim, 1973;
  • Esperanto en perspektivo, L. — Rotterdam, 1974;
  • Kalocsay K., Waringhien G., Plena analiza gramatiko de Esperanto, 4 eldono, Rotterdam, 1980;
  • Forster P. G., The Esperanto movement, The Hague — P. — N. Y., 1982;
  • Blanke D., Esperanto und Wissenschaft, B., 1986.
  • Plena ilustrita vortaro de Esperanto, P., 1970.

Посилання

  • Про есперанто — українською, група у Facebook.
  • Великий есперантсько-український словник [Архівовано 7 червня 2017 у Wayback Machine.]
  • ukrainio.org.ua [Архівовано 10 січня 2016 у Wayback Machine.] Есперанто: уроки, підручники і т.ін.
  • retejo.net [Архівовано 16 серпня 2010 у Wayback Machine.] Український ресурс з навчальними програмами, фільмами і зображеннями.
  • ukrea.retejo.net/faka-agado/grupoj-en-fejsbuko [Архівовано 25 грудня 2015 у Wayback Machine.] Групи у Facebook присвячені мові Есперанто
  • Людвік Заменгоф. Інтернаціональний язик есперанто (видання 1921 року) [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Есперанто зекономить мільярди Одеський есперанто-клуб, Т. М. Попова (інтерв'ю)
  • Борис Колкер. Учебник языка эсперанто. Основной курс [Архівовано 10 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  • Електронний курс есперанто. [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Ivy Kellerman. A Complete Grammar of Esperanto. Chicago: D.C. Heath & Co., 1910 (англ.)
  • esperanto.net [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.]
  • [1] [Архівовано 24 листопада 2005 у Wayback Machine.] Есперанто-ресурс (у тому числі з назвами українською мовою)
  • Diskutgrupo «Ni parolas Esperante» [Архівовано 22 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Дванадцять аргументів «проти» та «за» есперанто. © Дудич, Ендре (Угорщина) 7.06. 2008 [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  • Мова есперанто на сайті Glottolog 3.0: Language: Esperanto [Архівовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Google.com каталог сайтів мовою есперанто [Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine.]
  • Микола Скрипник. Есперантизація чи українізація (1930)


image Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Espera nto esp Esperanto bukv toj sho spodivayetsya obnadiyanij najposhirenisha mizhnarodna planova mova EsperantoEsperantoPrapor EsperantoPoshirena v Esperantiya 121 krayinaRegionves svitNosiyi100 000 2 000 000PisemnistLatinka ta diakritichni znakiKlasifikaciyashtuchni moviChas rozhodzhennya1887AvtorLyudvik Zamengof 2 3 Oficijnij statusRegulyuyeAkademiya esperantoKodi moviISO 639 1eoISO 639 2epoISO 639 3epo Nazva pohodit vid psevdonima Doktoro Esperanto Pid nim yevrejskij likar poliglot Lyudvik Lazar Zamengof tvorec movi u 1887 roci opublikuvav pershij pidruchnik z Mizhnarodnoyi movi esp Lingvo internacia za yakoyu shvidko zakripilasya nazva esperanto Persha versiya pidruchnika rosijskomovna Zamengof prozhivav u Bilostoku sho todi vhodiv do skladu Rosijskoyi Imperiyi otrimala dozvil na rozpovsyudzhennya 26 lipnya cya data vvazhayetsya dnem narodzhennya esperanto Zamengof pragnuv stvoriti nejtralnu legku dlya vivchennya movu sho bula bi pridatna dlya mizhnarodnogo spilkuvannya ta ne vitisnyala inshi nacionalni movi Leksika esperanto pohodit zdebilshogo z romanskih germanskih a takozh slov yanskih mov sintaksis i morfologiya viyavlyayut slov yanskij vpliv Morfemi ne zminyuyutsya i yih mozhna poyednuvati majzhe neskinchenno stvoryuyuchi slova riznogo znachennya tomu esperanto maye bagato zv yazkiv z analitichnimi movami do yakih nalezhat napriklad kitajska ta anglijska z inshogo boku vnutrishnya struktura esperanto pevnoyu miroyu vidbivaye aglyutinativni movi taki yak yaponska suahili abo turecka Popri te sho narazi zhodna derzhava ne viznala esperanto oficijnoyu movoyu yiyi na oficijnomu rivni vikladayut u deyakih krayinah zokrema v Ugorshini ta Kitayu Krim togo esperanto bula odniyeyu z oficijnih mov yevropejskoyi mikroderzhavi Moresnet Esperanto vhodit do pereliku 30 mov vikladannya yakih otrimalo prestizhnu premiyu Eaquals Esperanto poslugovuyutsya lyudi z usih kontinentiv neyu volodiye vid sta tisyach do dvoh miljoniv movciv zalezhno vid rivnya znannya movi Za riznimi ocinkami isnuyut takozh vid odniyeyi do kilkoh tisyach lyudej dlya yakih esperanto ye odniyeyu z ridnih mov Esperanto otrimala ryad mizhnarodnih vidznak svitovih organizacij napriklad dvi rezolyuciyi YuNESKO sho utverdzhuvali kulturnu ta suspilnu cinnist movi Nini esperanto vikoristovuyetsya u podorozhah listuvannyah mizhnarodnih zustrichah pid chas kulturnih obminiv kongresiv naukovih diskusij v originalnij ta perekladnij literaturi muzici teatri kino drukovanih ta internetnih ZMI radio ta teleperedachah U 2012 roci esperanto stala 64 yu movoyu yaka perekladayetsya za dopomogoyu gugl perekladacha Tri zasadiZamengof sformulyuvav tri zasadi na yakih gruntuyetsya stvorena nim mova Mova maye buti nadzvichajno legkoyu shob yiyi mozhna bulo vivchati grayuchi Kozhen hto vivchiv cyu movu povinen mati zmogu vidrazu vikoristovuvati yiyi dlya spilkuvannya z lyudmi riznih nacij nezalezhno vid togo chi vona bude prijnyata svitom i chi znajde bagato prihilnikiv Podolavshi bajduzhist svitu slid zrobiti tak shob yakomoga shvidshe i masovishe zaproponovanu movu zastosovuvali yak zhivu movu a ne z klyuchem u rukah i v razi krajnoyi potrebi IstoriyaDokladnishe Cej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2012 Korotko pro esperantoUprodovzh bilshe sotni rokiv esperanto vzhivayetsya usno ta pismovo Z ruki chislennih esperanto poetiv ta esperanto pismennikiv zrostaye obsyag originalnoyi i perekladenoyi literaturi nacionalnih i mizhnarodnih periodichnih esperanto lokalizacij programnogo zabezpechennya esperantomovnih sajtiv chi yih lokalizacij esperanto filmiv a kontaktni adresi esperantistiv Pasporta Servo znahodyatsya majzhe v kozhnomu mistechku 121 krayini svitu Bilshist krayin svitu mayut vlasni nacionalni esperanto organizaciyi Esperanto ce yedina z pomizh shtuchnih mov yakoyu dozvoleno vidpravlyati Sluzhbu Bozhu u greko katolickij cerkvi Esperanto ye yedinoyu robochoyu movoyu soten shorichnih mizhnarodnih z yizdiv zustrichej i festivaliv Voni vidbuvayutsya bez uchasti perekladachiv sho demonstruye praktichnu mozhlivist zaoshadzhennya znachnih koshtiv Lyudi yaki spilkuyutsya movoyu esperanto nazivayutsya esperantistami Chasto esperantisti ye chlenami esperanto klubiv chi esperanto organizacij Z pershih rokiv zasnuvannya movi esperantisti mayut svij gimn La Espero Nadiya sho za tradiciyeyu vikonuyetsya na shorichnomu Vsesvitnomu kongresi esperantistiv ta prapor Esperanto mozhna vivchiti shvidshe nizh bud yaku nacionalnu movu zavdyaki yiyi prostij i pravilnij pobudovi adzhe gramatika skladayetsya lishe z 16 pravil bez zhodnogo vinyatku Vidatnij lingvist ta psihoterapevt Klod Piron vidznachav dostupnist vivchennya movi z praktiki opanuvannya anglijskoyi yaponskimi kitajskimi ta korejskimi shkolyarami ti sho vklali na navchannya i praktiku esperanto vid 50 do 200 godin zdatni rozmovlyati ciyeyu movoyu yak psihichno zdorovi lyudi na protivagu tim sho vivchayut anglijsku protyagom 1500 godin prote pislya cogo spromozhni poslugovuvatis anglijskoyu lishe na rivni afazitiv tih hto vtrativ zdatnist govoriti Lev Tolstoj u svoyemu listi do esperantistiv dopovidav sho movu esperanto vin vvazhaye nadzvichajno legkoyu do vivchennya mayuchi na rukah pidruchnik ta teksti vzhe cherez dvi godini zanyat pismennik buv u stani yaksho ne pisati to vilno chitati ciyeyu movoyu Zavdyaki kombinatornomu principu gramatiki poslugovuvannya movoyu esperanto bagatorazovo zmenshuye navantazhennya na pam yat ta aktivizuye tvorchi nahili Za dopomogoyu nevelikoyi kilkosti slovotvorchih elementiv 10 prefiksiv 35 sufiksiv ta 11 zakinchen vid kozhnogo korenya mozhna samostijno stvoryuvati vid 20 do 60 a vid deyakih koreniv navit do 100 sliv Chislenni doslidzhennya pidtverdzhuyut sho volodinnya esperanto znachno polegshuye vivchennya inozemnih mov Dokladnishe Pedagogichna cinnist esperanto Esperanto umozhlivlyuye rivnopravne stanovishe mizh lyudmi cherez te sho ni dlya kogo cya mova ne ye ridnoyu Shopravda zaraz narahovuyetsya deyaka kilkist lyudej vrodzhenih esperantistiv dlya yakih esperanto ye ridnoyu movoyu ce ti chiyi batki rozmovlyayut mizh soboyu movoyu esperanto cherez neznannya movi odne odnogo chi yak viyav povagi do movi Sered najvidatnishih Dzhordzh Soros providnij svitovij finansist ta mecenat Daniyele Bove laureat Nobelivskoyi premiyi Esperanto nejtralna mova Rozmovlyayuchi neyu lyudi ne vidchuvayut tisk inozemnoyi movi tomu z yavlyayetsya vidchuttya rivnopravnosti pri spilkuvanni z predstavnikami inshih krayin a ce prizvodit do pidvishennya vidchuttya lyudskoyi ta nacionalnoyi gidnosti AbetkaAbetka esperanto pobudovana na osnovi latinskoyi Skladayetsya z 28 bukv sho vidpovidayut 28 zvukam fonetichne pismo sered yakih 5 golosnih dva napivgolosnih i 21 prigolosnij zvuk V alfaviti bukvi nazivayutsya tak prigolosni prigolosnij o golosni prosto golosnij A a B bo C co Chitannya bukvi ne zalezhit vid yiyi polozhennya v slovi Nagolos u slovah zavzhdi padaye na peredostannij sklad literavimovanazva 1A aaa 2B bbbo 3C ccco 4Ĉ ĉchĉo 5D dddo 6E eee 7F fffo 8G gggo 9Ĝ ĝdzhĝo 10H hgho 11Ĥ ĥhĥo 12I iii 13J jjjo 14Ĵ ĵzhĵo 15K kkko 16L ll lo literavimovanazva 17M mmmo 18N nnno 19O ooo 20P pppo Q qkkuo 21R rrro 22S ssso 23Ŝ ŝshŝo 24T ttto 25U uuu 26Ŭ ŭy u neskladoveŭo 27V vvvo W wv u neskladoveduobla vo X xks gzikso Y yi iigreka ipsilono 28Z zzzo ne vhodit do skladu abetki vzhivayetsya v inshomovnih vlasnih nazvah ta imenah Okrim zvichajnih latinskih liter v abetci esperanto ye shist specialnih bukv Ĉ ĉ Ĝ ĝ Ĥ ĥ Ĵ ĵ Ŝ ŝ Ŭ ŭ yih utvoreno vid liter C c G g H h J j S s U u vidpovidno Oskilki z naborom cih liter chasto vinikayut trudnoshi isnuye sposib yihnoyi zamini kombinaciyi z X x Cx cx Gx gx Hx hx Jx jx Sx sx Ux ux Krim togo isnuye programa EK Esperanta Klavaro zavdyaki yakij mozhna nabirati ci literi anglijskoyu klaviaturoyu vstanovivshi odin iz troh riznovidiv kombinaciyi Zavantazhiti yiyi mozhna tut Arhivovano 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine LiteravimovaIks sposibUnicode decimal Unicode hexadecimal velikamalavelikamalavelikamala ĈĉchCxĈĉĈĉ ĜĝdzhGxĜĝĜG ĤĥhHxĤĥĤĥ ĵzhJxĴĵĴIJ ŝshSxŜŝŜs Ŭŭu neskl Ux W ŬŭŬŭGramatikaDokladnishe Gramatika esperanto L Zamengof rozroblyayuchi gramatiku svoyeyi movi zrobiv detalnij analiz majzhe 20 mov golovnim chinom yevropejskih Vibravshi z gramatik najbilsh spilne vin dijshov visnovku sho dostatno 16 prostih nevelikih ta logichnih pravil dlya togo shob mova bula povnocinnoyu i shob neyu mozhna bulo visloviti najriznomanitnishi vidtinki pochuttiv Artikl isnuye tilki oznachenij dlya usih rodiv chisel ta vidminkiv la neoznachenogo artiklya nemaye Imenniki utvoryuyutsya za dopomogoyu zakinchennya o u mnozhini dodayetsya zakinchennya j vidminki stvoryuyutsya za dopomogoyu prijmennikiv rodovij de davalnij al orudnij per miscevij sur ta bagato inshih dlya znahidnogo dodayetsya zakinchennya n Prikmetniki utvoryuyutsya za dopomogoyu zakinchennya a Mnozhina ta vidminki utvoryuyutsya tak samo yak u imennikiv Stupeni porivnyannya pli bilsh ol nizh plej najbilsh el z Chislivniki 1 unu 2 du 3 tri 4 kvar 5 kvin 6 ses 7 sep 8 ok 9 naŭ 10 dek 18 dekok 20 dudek 100 cent 1000 mil Dlya poryadkovih chislivnikiv dodayetsya zakinchennya a Zajmenniki mi ya vi ti vi li vin ŝi vona ĝi vin vona vono dlya predmetiv ni mi ili voni Dlya prisvijnih dodayetsya a Diyeslova utvoryuyutsya za dopomogoyu zakinchen neoznacheni i teperishnij chas as minulij chas is majbutnij chas os umovnij sposib us nakazova forma u Prislivniki pohidni utvoryuyutsya za dopomogoyu zakinchennya e Stupeni porivnyannya tak samo yak u prikmetnikiv Usi prijmenniki vzhivayutsya z nazivnim vidminkom Kozhne slovo chitayetsya tak yak vono napisane Nagolos zavzhdi padaye na peredostannij sklad Skladni slova utvoryuyutsya zlittyam prostih sliv U rechenni mozhe buti lishe odne zaperechennya Dlya zaznachennya napryamku u miscevomu vidminku dodayetsya zakinchennya n Yaksho zhoden prijmennik ne peredaye neobhidnij sens vzhivayetsya neoznachenij prijmennik je Mizhnarodni slova vzhivayutsya bez zmin prijmayuchi orfografiyu esperanto Zakinchennya imennika ta artiklya mozhut zaminyatisya na apostrof golovnim chinom u poeziyi Esperanto u svitiU 1954 r Generalna Konferenciya YuNESKO viznala sho rezultati dosyagnuti esperanto v spravi intelektualnogo mizhnarodnogo obminu vidpovidayut cilyam ta idealam YuNESKO YuNESKO zvernulas do derzhav sho vhodyat do neyi i do mizhnarodnih organizacij iz propoziciyeyu zaprovaditi vivchennya esperanto v shkolah i vikoristovuvati cyu movu v mizhnarodnomu spivrobitnictvi Dokladnishe Rezolyuciya YuNESKO pro esperanto Z 1994 roku u vsesvitnij literaturnij organizaciyi PEN klubi isnuye esperantska sekciya yedina sekciya shtuchnoyi movi sho svidchit pro yiyi literaturnij riven U lipni 1996 roku grupa nezalezhnih ekspertiv proanalizuvala suchasnij stan esperanto j u Prazi na Vsesvitnomu kongresi esperantistiv za pidtrimki YuNESKO zaklikala do rozglyadu esperanto v debatah shodo movnih prav ta movnoyi politiki Prazkij Manifest mistit korotkij viklad cilej i principiv ruhu esperantistiv zvertaye osoblivu uvagu na movnu demokratiyu i zberezhennya movnogo rozmayittya Dokladnishe Prazkij manifest Esperanto Pri opituvanni provedenomu u 1999 roci u Yevroparlamenti 21 parlamentariv vislovili pozitivne stavlennya do propoziciyi vikoristannya esperanto u Yevropi Stanom na 2006 rik esperanto vikladayut u 63 VIShah 23 krayin zokrema v Ugorshini ekzameni z esperanto ye obov yazkovimi U zhovtni 2006 roku do cogo spisku priyednalas Rosiya esperanto vikladayut na filologichnomu fakulteti Sankt Peterburzkogo derzhavnogo universitetu U 2008 roci vidano pershu u sviti Korotku enciklopediyu originalnoyi literaturi movoyu esperanto sho vklyuchaye 300 statej pro najvidomishih esperanto avtoriv U 2009 roci partiya esp Eŭropo Demokratio Esperanto potrapila do osnovnogo viborchogo byuletenya Yevroparlamentu Cil partiyi zaprovadzhennya esperanto Z veresnya 2010 roku periodichne drukovane ta internet vidannya El Popola Ĉinio Z narodnogo Kitayu golovnogo informacijnogo kitajskogo derzhavnogo portalu movoyu esperanto esperanto china org cn zapuskaye regulyarnij videozhurnal U 2011 roci Uryad Velikoyi Britaniyi ukomplektuvav svij shtat esperanto perekladachami U 2022 roci na alternativnomu do Yevrobachennya konkursi pisen movami menshin peremogla italijska spivachka K yara Chiara Raggi z pisneyu Mozayika movoyu esperanto na oficijnomu m yachevi firmi Adidas Al Rila Podorozh Al Rihla ال ر ح ل ة Chempionatu svitu z futbolu 2022 u Katari napisi buli vikonani 5 ma z 6 i robochimi movami OON anglijskoyu arabskoyu ispanskoyu kitajskoyu francuzkoyu j esperanto zamist rosijskoyi 6 oyi robochoyi movi OON Esperanto v UkrayiniIstoriya Pershij oseredok shanuvalnikiv esperanto v Ukrayini zorganizuvali 1890 roku v Odesi Pershij pidruchnik Esperanto v Ukrayini vidanij znanim ukrayinskim esperantistom Mihajlom Yurkivim v Ternopoli v 1907 roci Na pochatku XX st L Denisyuk stvoriv informacijne byuro z propagandi ta navchannya esperanto V 1913 roci pid redakciyeyu Oresta Kuzmi vihodit pershe ukrayinske esperantske periodichne vidannya zhurnal Ukraina Stelo u perekladi z esp Zorya Ukrayini yakij vihodiv do kincya chervnya 1914 r i pislya trivaloyi perervi sprichinenoyi voyennimi diyami v 1922 1930 rr Na jogo storinkah drukuvalisya perekladi tvoriv T Shevchenka I Franka zokrema jogo znamenita Posvyata na chest Kobzarya 1914 O Kobilyanskoyi V Stefanika Lesi Ukrayinki M Kocyubinskogo narodni pisni kolomijki yih pereklav V Atamanyuk statti pro tvorchist ukrayinskih pismennikiv Mizh 1910 1920 rokami v Kolomiyi vidkrivayetsya statutove tovaristvo ukrayinskih esperantistiv Progreso Golovoyu tovaristva stav Bozhemskij sekretarem Orest Kuzma bibliotekaryami Fasovskij i Karatnickij U roboti dopomagali M Erstenyuk Vasil Atamyuk K Chernish i G Yakimchuk zi Lvova sho nadsilav piznishe perekladi poezij Tarasa Shevchenka T vo vinajnyalo dim u centri mista na nomu bulo rozmisheno veliku vivisku yaka kozhnomu vpadala u vichi kozhnogo vechora shodilisya tam esperantisti shob vpravlyatisya v konversaciyi chitati esperantski knizhki j zhurnali Tam tezh postijno vidbuvalisya kursi esperanto U 1921 roci v Nyu Jorku vihodit kniga Zamengof L L Internacionalna mova esperanto Gramatika formaciya do tvorennya sliv i 50 lekcij vid Golos pravdi U 1922 roci v Kolomiyi Karl Verbickij ta Orest Kuzma vidali Ukrayinsko esperantskij slovnik 96 s Protyagom 1927 1932 rokiv u Harkovi vidayetsya shomisyachnij pedagogichnij zhurnal movoyu esperanto Shlyah osviti U seredini 1930 h esperanto v SRSR ogolosili movoyu dribnoyi burzhuaziyi i kosmopolitiv Isnuvala specialna zakrita instrukciya CK KPRS kotra zaboronyala zgaduvati esperanto u pozitivnomu konteksti Vidtodi i pishli taki yarliki yak esperanto mova mertva shtuchna tosho U 1937 roci za nadumanim privodom NKVS zaareshtovuyut i rozstrilyuyut vidatnogo esperanto poeta Yevgena Mihalskogo Mihalskij yak aktivnij diyach esperanto ruhu mav shiroki mizhnarodni zv yazki sho j posluzhilo formalnim privodom dlya zvinuvachennya u shpigunstvi Dokladnishe Represiyi proti esperantistiv v Ukrayini Nad ukladannyam Ukrayinskoyi antologiyi mizhnarodnoyu movoyu v seredini shistdesyatih rokiv minulogo stolittya plidno pracyuvav Andrij Rogov filolog z Hmelnickogo Esperanto organizaciyi Ukrayini do progoloshennya Nezalezhnosti 1925 1938 roki 1921 1938 roki 1968 1972 roki 1979 1988 roki U 2008 roci v Rotterdami na z yizdi Svitovoyi spilki esperantistiv pobachila svit esperantomovna antologiya ukrayinskoyi literaturi vid HI do XXI stolit Cya kniga obtyazhna ta koshtovna movit Viktor Payuk Tovstij tom na 800 storinok nagaduye dobrogo rozmiru ceglinu i ce spravzhnya ceglina u velikij budivli ukrayinskoyi kulturi Poyavu takogo vidannya vvazhayu podiyeyu vinyatkovoyi vagi yaka vkazuye na dozrivannya ukrayinskoyi prisutnosti u svitovomu kulturnomu konteksti Suchasnist Byust L L Zamengofa v Odesi V Ukrayini centralnoyu esperanto organizaciyeyu ye Ukrayinska Esperanto Asociaciya esp UkrEA Ukrainia Esperanto Asocio utvorena 21 travnya 1989 roku Pri UkrEA diye vidavnictvo esperanto literaturi Helianto Sonyashnik Pitannyami organizacijnoyi ta finansovoyi pidtrimki esperanto ruhu v Ukrayini zajmayetsya Blagodijnij fond Espero imeni Vasilya Yeroshenka V Ukrayini shoroku prohodyat sho vidbuvayutsya zgidno z vidpovidnimi kalendaryami zokrema raz na tri roki v Ukrayini prohodit z yizd UkrEA shovesni ta voseni festivali v Yalti zokrema festival avtorskoyi pisni movoyu esperanto Velura Sezono na Lvivskomu knizhkovomu forumi svij kutochok ukrayinskoyi esperanto literaturi Esperanto klubi nini she ne v kozhnomu misti Ukrayini ale ohoplyuyut praktichno usi regioni Pislya aneksiyi Krimu Rosiyeyu shorichni zustrichi esperantistiv provodyatsya v pershih chislah travnya u Lvovi Mirinda Lviv Charivnij Lviv Dokladnishe Kategoriya Esperanto klubi Ukrayini Najbilshij internacionalnij portal spilnota po vivchennyu esperanto Lernu maye ukrayinskij rozdil ta ukrayinomovnij forum Derzhavna organizacijna ta finansova pidtrimka po poshirennyu esperanto ne zdijsnyuyetsya prote ministerstvo osviti Ukrayini oficijno rekomenduye vivchennya za viborom esperanto u starshih klasah serednoyi shkoli gimnazij liceyiv Velikij ukrayinsko esperantskij slovnik 2008 mistit 260 tisyach sliv a Velikij esperantsko ukrayinskij slovnik 2007 80 tisyach sliv Esperanto ob yekti U specialnomu mizhnarodnomu katalozi za Ukrayinoyu znachitsya 6 ob yektiv sho nosyat nazvu esperanto chi im ya iniciatora movi dvi memorialni doshki pioneram esperantskogo ruhu M Borovku ta I Ostrovskomu u Yalti park Esperanto u m Rava Ruska Lvivska obl barelyef avtora pershogo ukrayinomovnogo pidruchnika esperanto M Yurkiva u Ternopoli byust Lyudovika Lazarya Zamengofa u Odesi aleya Esperanto u Kiyevi de za tradiciyeyu visadzhuyut dereva vidatni esperantisti Ukrayini ta svitu Okrim cogo u Tarhankutskomu pidvodnomu muzeyi sho na pivostrovi Krim de za tradiciyeyu shoroku prohodit zustrich esperantistiv memorialna doshka pioneru esperantistskogo ruhu V Gernetu v Odesi Periodichni vidannya Informacijnij byuleten UkrEA Helianto Sonyashnik Misyachnik Ukraina Stelo Zorya Ukrayini vidayetsya z 1913 do sogodni zasnovik i pershij redaktor Orest Kuzma Gumoristichna gazeta Balakucha Bashta vidayetsya v Donecku Sebe reklamuye yak mizhnarodna nezalezhna literaturna naukovo populyarna apolitichna skromna ta j vreshti najkrasha gazeta Esperanto byuleten vihodit u Berdyansku Osvitlyuye robotu esperanto klubiv v Ukrayini Literaturnij zhurnal vidayetsya raz u 2 misyaci v Kiyevi LokalizaciyiEsperanto prisutnya u veboglyadachah yak mova kotru mozhna obrati dlya pereglyadu sajtiv za umovchannyam Chimalo sajtiv z najvishoyu ta visokoyu vidviduvanistyu sho yih vidslidkovuye rejting Alexa predstavleni v esperanto sered nih Google pershij i poki sho unikalnij globalnij poshukovik sho vmiye rozshukuvati zapiti viklyuchno sered esperantomovnih tekstiv Facebook socialna merezha nadaye kozhnomu legku mozhlivist do pogliblennya ta pokrashennya lokalizaciyi Ipernity platforma blogiv ta spilnot universalnij multimedia hosting oficijnij derzhavnij portal Kitayu Najpovnishij perelik sajtiv movoyu esperanto sho ukladayetsya vruchnu predstavlenij v dmozPriklad Zapovit T Shevchenka pereklad Nadiya Gordiyenko Andrianova LA TESTAMENTO Post la mort min enterigu en patrujo kara meze de la stepo vasta sur tumul miljara Tiam Dnipron krutabordan la kampojn fekundajn povus vidi mi kaj aŭdi ondojn dum inundoj Kiam pelos el Ukrajno for en bluan maron Dnipro sangon malamikan kampojn kaj montaron ĉion ĉion mi forlasos kaj flugos al dio arde preĝi Sed ĝis tiam mi ne konas dion Enterigu vin kunligu la ĉenojn disŝiru bonvenigu la liberon al bataloj iru Kaj en granda familio nova kaj libera ne forgesu rememori min per vort sincera Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Esperanto Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Esperanto Vikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu esperanto Vikipedio Ĉefpaĝo Vikipidruchnik maye knigu na temu Esperanto Vikipediya movoyu esperanto Shtuchna mova Interlingvistika Esperantologiya Protoesperanto Shtuchna mova Ido Spesmilo Stelo 1421 Esperanto asteroyid nazvanij na chest movi Zhurnali movoyu esperantoPrimitkiKio estas UEA Universala Esperanto Asocio Vsesvitnya asociaciya esperanto UEA 7 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2010 Procitovano 9 lipnya 2010 esper angl fr nim isp port ros Esperanto Esperanto The Universal Language Celebrates its 125th Birthday 2012 Ethnologue 25 19 Dallas Texas SIL International 1951 ISSN 1946 9675 d Track Q14793d Track Q14790 Esperanto Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Ukrayinska Literaturna Enciklopediya K 1990 T 2 D K S 162 175 Esperanto shtuchna mova yaka ob yednuye svit Arhivovano 17 sichnya 2018 u Wayback Machine BBC Ukrayina 14 sichnya 2018 rik Zakrewski Adam 1911 Historio de Esperanto 1887 1912 verko premiita en konkurso de la organiza komitato de la VII a Internacia Esperantista Kongreso Antwerpen 1911 esper Gebethner amp Wolff Lingvo internacia esper 1904 The Encyclopedia of Language and Linguistics ed R E Asher Oxford Pergamon 1994 vol 3 pages 1143 1145 angl Tartu Riikliku Ulikooli toimetised Interlinguistica Tartuensis ros Tartuskij gos universitet 1982 Isaev Magomet Izmailovich 1981 Yazyk esperanto ros Izdatelstvo Nauka Maria Majerczak Eaquals premio al Jagelona universitato por Esperanto instruado Eŭropa Bulteno nro 160 majo 2016 esper 2005 Ethnologue Languages of the World 15 vidannya angl Dallas Texas SIL International ISBN 978 1 55671 159 6 Actes de la Conference generale huitieme session Montevideo 1954 Resolutions unesdoc unesco org francuzkoyu Procitovano 26 serpnya 2022 Records of the General Conference 23rd session Sofia 8 October to 9 November 1985 v 1 Resolutions chi unesdoc unesco org kitajskoyu Procitovano 26 serpnya 2022 16 pravil i prosta vimova Chomu varto vchiti shtuchnu movu ta sho treba znati pro esperanto Suspilne ukrayinskoyu Babbel com GmbH Lesson Nine What Is Esperanto And Who Speaks It Babbel Magazine angl Procitovano 26 serpnya 2022 Konatiĝu la Loka Kongresa Komitato de la venonta 104 a Universala Kongreso de Esperanto en Finnlando Revuo Esperanto web archive org esperanto 18 sichnya 2021 Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 26 serpnya 2022 Blahus Marek La Ondo de Esperanto 2012 4 web archive org esperanto Arhiv originalu za 5 serpnya 2016 Procitovano 26 serpnya 2022 Tuider Bernhard Die Lingvo Internacia des Dr Esperanto Arhivovano 2019 09 29 u Wayback Machine nim Sluhajte ce vsi narodi Cikl peredach prisvyachenih istoriyi Vatikanskogo Radio 34 Peredachi esperanto Radio Vatikan 12 lyutogo 2012 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Plena kalendaro de Esperanto aranĝoj La Esperanto centro EVENTOJ Arhiv originalu za 30 veresnya 2010 Procitovano 5 grudnya 2010 esper Klod Piron 3 kvitnya 2007 Ves mir stradaet afaziej Ves svit strazhdaye afaziyeyu Isnuyut nosiyi riznim mov kotri ne vedut sebe yak afaziti rosijskoyu Osvitno infomacijnij centr Esperanto Sushestvuyut nositeli raznyh yazykov kotorye ne vedut sebya kak afazity a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Primitka takozh navodyatsya inshi prikladi L Tolstoj Seriya tretya Pisma 105 Voronezhskim esperantistam Polnoe sobranie socinenij v 90 tomah akademicheskoe yubilejnoe Moskva Gosudarstvennoe Izdatelstvo Hudozhestvennoj Literatury 1955 T 67 S 767 768 ros Lineckij Mihajlo Pro esperanto Motivaciya do vivchennya mizhnarodnoyi movi esperanto Preambula Ukrainia Esperanto Asocio Arhiv originalu za 5 grudnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2010 esper ukr Panchenko Hristina 22 listopada 2006 Yazyk mirovoj revolyucii Mova mizhnarodnoyi revolyuciyi MK v Pitere rosijskoyu sajt gazeti Kultura Arhiv originalu za 8 grudnya 2011 Procitovano 12 bereznya 2011 esperanto china org cn Arhivovano 21 lipnya 2021 u Wayback Machine esper Video zhurnal El popola Ĉinio za veresen 2010 na YouTube com Arhiv originalu za 23 grudnya 2012 Procitovano 10 listopada 2010 Celebrating the Birth of Esperanto s Founder Language Magazin SShA Kaliforniya 2011 Serpen Arhivovano z dzherela 8 sichnya 2012 Procitovano 2012 02 04 Vilshanenko Mikola 29 lyutogo 2008 Dzherelo esperanto dlya ukrayinciv zadzvenilo v Ternopoli PDF Medichna akademiya Ternopilskij derzhavnij medichnij universitet im I Ya Gorbachevskogo s 10 Arhiv originalu PDF za 2 grudnya 2011 Procitovano 18 veresnya 2010 Kozherchuk Miroslava Zasnovnik ukrayinskogo esperanto v Galichini Orest Kuzma Kolomiya VEB portal Arhiv originalu za 14 sichnya 2010 Procitovano 9 chervnya 2010 Knish Zinovij Kolomiya koliska ukrayinskogo esperanta Fragmenti spogadiv Kolomiya VEB portal Arhiv originalu za 18 kvitnya 2010 Procitovano 9 chervnya 2010 Zamengof L L Internacionalnij yazik esperanto Gramatika formaciya do tvorennya sliv i 50 lekcij vid Golos pravdi Nyu Jork 1921 Arhivovano 22 veresnya 2011 u Wayback Machine u formati DjVu Konovec O F d i nauk prof Naukova komunikaciya v Ukrayini v 20 30 h rokah Biblioteka institutu zhurnalistiki Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 18 veresnya 2010 Gunko Oleksandr 24 grudnya 2009 Tvorec movi esperanto Lyudvig Zamengof na zhittya zaroblyav okulistom Gazeta ua Procitovano 30 lipnya 2010 Loholobova Zoya Velikij teror 1937 1938 rokiv u Donbasi vtrati intelegenciyi 2001 S 61 62 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 10 listopada 2010 Kovtonyuk M 12 kvitnya 1990 Postanova 108 m Kiyiv Pro reyestraciyu Statutu Ukrayinskoyi esperanto asociaciyi Rada Ministriv URSR Procitovano 9 chervnya 2010 Ukrayinska Esperanto Asociaciya UkrEA Ukrainia Esperanto Asocio Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 9 chervnya 2010 Zustrichi v Ukrayini informilo ukrainio org ua Arhiv originalu za 13 travnya 2011 Procitovano 12 bereznya 2011 esper Mendel Yuliya z posilannyam na slova Volodimira Gordiyenko prezidenta Kiyivskogo esperanto klubu Zoloti vorota 8 zhovtnya 2009 122 roki tomu dlya krashogo porozuminnya stvorili najprostishu u sviti movu esperanto ICTV Fakti Procitovano 20 veresnya 2010 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mirinda Lviv mirindalviv ukrainio org ua Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 20 sichnya 2018 Nabuti krila Esperanto svit Statti Vityag z protokolu Minosviti Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Koskin Volodimir 18 sichnya 2009 Yevgen Kovtonyuk zhaga piznannya i poeziya faktiv Portal ukrayincya Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 21 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Mihajlo Lineckij Nashi proekti Osvitno informacijnij centr Esperanto personalnij sajt Mihajla Lineckogo Procitovano 28 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z travnya 2019 Sobytiya Mini pansionat Raketa Tarhankut 1 lipnya 2008 Arhiv originalu za 7 bereznya 2012 Procitovano 29 veresnya 2010 ros Esperanto ob yekti v Odesi Arhivovano 3 bereznya 2012 u Wayback Machine esper Kozherchuk Miroslava Zasnovnik ukrayinskogo esperanto v Galichini Orest Kuzma Kolomiya VEB portal Arhiv originalu za 14 sichnya 2010 Procitovano 9 chervnya 2010 Alexa Top Sites by Category World Esperanto Arhiv originalu za 7 veresnya 2010 Procitovano 17 veresnya 2010 Google Esperanto Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2010 Procitovano 17 veresnya 2010 Bonvenon al Facebook Arhiv originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 20 bereznya 2022 ipernity O Kunhavigu ĉion kion vi deziras kun kiu vi deziras China Interreta Informa Centro Arhiv originalu za 21 lipnya 2021 Procitovano 17 veresnya 2010 Open Directory World Esperanto Arhiv originalu za 6 listopada 2010 Procitovano 10 listopada 2010 B V Homenko uporyadnik Zapovit movami narodiv svitu A O Bileckij Kiyiv Naukova dumka 1989 248 s ISBN 5 12 000472 5 LiteraturaOrest Kuzma Povnij pidruchnik do nauki mizhnarodnoyi movi esperanto Kolomiya 1921 Karl Verbickij Slovarec ukrayinsko esperantskij Stanislaviv Kolomiya Bistricya 1922 Yaroslav Volevich Mizhnarodnya mova esperanto Praktichnij pidruchnik Harkiv DVOU Derzhavne vidavnictvo Radyanska shkola 1931 Vasil Gorbachuk ta in Yuridichnij slovnik ukrayinsko esperanto rosijsko anglijskij Slov yansk Akademichnij centr upravlinnya pidpriyemnictva prava 1994 Pacyurko V Stanovich V Ukrayinsko esperantskij slovnik minimum z narisom gramatiki esperanto Drogobich Ukrayinske esperanto vidavnictvo Dobre serce 1998 Volodimir Pacyurko Yevgen Kovtonyuk Esperantsko ukrayinskij slovnik V 2 t K Vidavec Karpenko V M 2010 ISBN 978 966 15 1643 3 Tom 1 ISBN 978 966 15 1644 0 Tom 2 Saussure R de La construction logique des mots en Esperanto Gen 1910 Manders W Interlingvistiko kaj Esperantologio Purmerend 1950 Hagler M The Esperanto language as a literary medium Bloomington 1971 Stojan P E Bibliografio de Internacia Lingvo Hildesheim 1973 Esperanto en perspektivo L Rotterdam 1974 Kalocsay K Waringhien G Plena analiza gramatiko de Esperanto 4 eldono Rotterdam 1980 Forster P G The Esperanto movement The Hague P N Y 1982 Blanke D Esperanto und Wissenschaft B 1986 Plena ilustrita vortaro de Esperanto P 1970 PosilannyaPro esperanto ukrayinskoyu grupa u Facebook Velikij esperantsko ukrayinskij slovnik Arhivovano 7 chervnya 2017 u Wayback Machine ukrainio org ua Arhivovano 10 sichnya 2016 u Wayback Machine Esperanto uroki pidruchniki i t in retejo net Arhivovano 16 serpnya 2010 u Wayback Machine Ukrayinskij resurs z navchalnimi programami filmami i zobrazhennyami ukrea retejo net faka agado grupoj en fejsbuko Arhivovano 25 grudnya 2015 u Wayback Machine Grupi u Facebook prisvyacheni movi Esperanto Lyudvik Zamengof Internacionalnij yazik esperanto vidannya 1921 roku Arhivovano 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Esperanto zekonomit milyardi Odeskij esperanto klub T M Popova interv yu Boris Kolker Uchebnik yazyka esperanto Osnovnoj kurs Arhivovano 10 grudnya 2010 u Wayback Machine Elektronnij kurs esperanto Arhivovano 19 travnya 2015 u Wayback Machine angl Ivy Kellerman A Complete Grammar of Esperanto Chicago D C Heath amp Co 1910 angl esperanto net Arhivovano 12 chervnya 2010 u Wayback Machine 1 Arhivovano 24 listopada 2005 u Wayback Machine Esperanto resurs u tomu chisli z nazvami ukrayinskoyu movoyu Diskutgrupo Ni parolas Esperante Arhivovano 22 grudnya 2013 u Wayback Machine Dvanadcyat argumentiv proti ta za esperanto c Dudich Endre Ugorshina 7 06 2008 Arhivovano 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine Mova esperanto na sajti Glottolog 3 0 Language Esperanto Arhivovano 27 chervnya 2017 u Wayback Machine angl Google com katalog sajtiv movoyu esperanto Arhivovano 13 kvitnya 2010 u Wayback Machine Mikola Skripnik Esperantizaciya chi ukrayinizaciya 1930 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ