Жо́вті Во́ди (до 1957 року — Жовта Ріка) — місто в Україні, центр Жовтоводської міської громади Кам'янського району Дніпропетровської області. Сьоме за чисельністю населення місто області, центр уранової промисловості України.
Жовті Води | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Дніпропетровська область | ||||||||
Район | Кам'янський район | ||||||||
Громада | Жовтоводська міська громада | ||||||||
Рада | Жовтоводська міська рада | ||||||||
Засноване | 1895 | ||||||||
Статус міста | від 1957 року | ||||||||
Населення | ▼ 42 052 (01.01.2022) | ||||||||
- повне | ▼ 42 052 (01.01.2022) | ||||||||
Агломерація | Криворізька агломерація | ||||||||
Площа | 33,25 км² | ||||||||
Густота населення | 1399 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 52201, 52204, 52205, 52210 | ||||||||
Телефонний код | +380-5652 | ||||||||
Координати | 48°21′59″ пн. ш. 33°30′09″ сх. д. / 48.36639° пн. ш. 33.50250° сх. д.Координати: 48°21′59″ пн. ш. 33°30′09″ сх. д. / 48.36639° пн. ш. 33.50250° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 150 м | ||||||||
Водойма | р. Жовта | ||||||||
Назва мешканців | жовтово́дець, жовтово́дка, жовтово́дці | ||||||||
День міста | остання неділя серпня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Жовті Води II | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 111 км | ||||||||
- залізницею | 135 км | ||||||||
- автошляхами | 136 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 312 км | ||||||||
- автошляхами | 380 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | м. Жовті Води, бульвар Свободи, 33 | ||||||||
Вебсторінка | http://zhv.gov.ua// | ||||||||
Жовті Води у Вікісховищі
|
Географія
Жовті Води розташовані на заході Дніпропетровської області на межі з Кіровоградською областю. Через місто протікає річка Жовта, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Миролюбівка, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Мар'янівка.
фізико-географічна зона — Придніпровська височина. Висота над рівнем моря від 120 до 150 метрів. Біля берегів Жовтої знижується до 90-100 метрів, біля колишнього сірчано-кислотного заводу є підвищення, відоме під назвою гора Казакова (176 метрів над рівнем моря).
Відстань до Дніпра становить 136 км автошляхами E50 і Р74.
Клімат
Клімат міста помірно-континентальний
Температура | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | Jahr |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ø — Середня °C | −5,5 | −4,1 | 0,8 | 9,4 | 16,0 | 19,6 | 21,3 | 20,6 | 15,4 | 8,4 | 2,5 | −2,1 | 8,5 |
Ø — Денна максимальна °C | −2 | −1 | 4 | 13 | 21 | 24 | 25 | 25 | 20 | 12 | 4 | 0 | 12 |
Ø — Нічна мінімальна °C | −7 | −6 | −1 | 5 | 11 | 15 | 16 | 15 | 11 | 5 | 1 | −3 | 5 |
Ø — Середня кількість опадів mm | 45 | 36 | 34 | 38 | 46 | 59 | 56 | 37 | 36 | 32 | 42 | 52 | 513 |
Відносна вологість повітря % | 86 | 84 | 81 | 68 | 62 | 64 | 64 | 61 | 66 | 76 | 86 | 89 | 74 |
Історія
Передісторія
В місті знаходиться курган скитського часу.
Долину річки Жовтої з її притоками, вербами, чагарниками очерету в старовину називали урочищем Жовті Води. Оскільки в деяких місцях річка омивала виходи залізної руди, і яскраво-жовта фарба — продукт окислення залізняку — потрапляла до річки, запорізькі козаки назвали річку Жовтою, а долину біля неї — Жовтими Водами. Ця місцевість відносилася до так званого Дикого поля.
Переправа на річці Жовтій називалася Жовтим Бродом. Тут стояли козацькі зимівники, укріплені для захисту від татар.
Вважається, що поблизу міста в урочищі Жовті Води 16 травня 1648 року відбулася битва українсько-татарського війська під керівництвом Богдана Хмельницького з військами Речі Посполитої під керівництвом Стефана Потоцького. Ця битва стала початком Українсько-польської війни 1648-57.
Селище Жовта Ріка
Наприкінці 19 століття у басейні Жовтої були виявлені багаті поклади залізних руд. У 1895 році починається розробка рудника поблизу села Весело-Іванівка. Підприємець Львов та інженер Боруцький орендували у жителів цього села 870 десятин землі. Згодом цей рудник став власністю гірничопромислового товариства «Жовта Ріка». У 1898 році видобуток руди почався на Краснокутському кар'єрі, власником якого був катеринославський купець Копилов.
Поряд із цими рудниками виникло селище Жовта Ріка. На Весело-Іванівському руднику щороку видобували по 3,5 мільйона пудів залізної руди, на Краснокутському і Коломойцевському рудниках — по 2,5 мільйона пудів. Після завершення будівництва Катерининської залізниці від селища до залізничної станції Жовті Води (зараз — станція Жовті Води І) прокладено залізничну колію довжиною 10 верст. До того часу видобуту на рудниках руду гужовим транспортом доставляли на станцію Пічугине поблизу Кривого Рогу.
Кількість працюючих робітників на рудниках змінювалась у залежності від періоду зростання чи кризи у залізорудній промисловості загалом. Так, на руднику «Жовта Ріка» спочатку налічувалось близько 200 робітників, у 1901 році — 60, але вже у 1904 році — близько 1 000. У 1912 році через скорочення попиту на руду кількість працюючих зменшилась до 600, проте у 1913 році знову зросла і становила понад 1 000 працюючих. В основному тут працювали сезонні робітники, які приїжджали сюди з навколишніх губерній та довколишніх сіл.
Робітники проживали у земляних бараках, для кваліфікованих робітників та їх сімей було збудовано декілька кам'яних будинків. На рудниках був низький рівень безпеки праці, що спричиняло часті травми робітників.
Через погані житлові умови, небезпечні умови праці на рудниках «Жовта Ріка» загинув Маркус А.
У 1905 році відкрито рудничну початкову школу, у якій навчались діти службовців та деяких робітників заводу, а також заможних селян довколишніх сіл — Жовтого, Боголюбівки, Весело-Іванівки.
Протягом подій 1918—1920 років, рудники Жовтої Ріки не працювали. У 1920 році в селищі встановлено радянську владу. Відновлення роботи рудників розпочалося у 1924 році. Кар'єри усіх колишніх рудників були об'єднані в одне рудоуправління «Жовта Ріка».
Під час процесу індустріалізації у СРСР на руднику було збудовано механічну майстерню, паровозне депо, градирню, високовольтну лінію, дві електропідстанції, компресорну установку. У 1934 здана в експлуатацію нова шахта «Капітальна», одна з найбільших на той час у Кривбасі. Видобування руди зросло до 726 тисяч тонн у 1940 році.
У селищі було збудовано перші багатоповерхові будинки, у 1929 і 1932 роках відкрито дві лікарні. Діяло дві школи, клуб, бібліотека.
У часи Другої світової війни 13 серпня 1941 року Жовта Ріка окупована німецькими військами, звільнена від окупації радянськими військами 20 жовтня 1943 року.
У 1950 році на двох невеликих рудниках у покладах магнітного залізняка були знайдені промислові запаси уранових руд. У 1951 році для видобування уранової сировини у Жовтій Ріці створено Східний гірничо-збагачувальний комбінат.
Місто Жовті Води
Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22 травня 1957 року № 140/3 селище міського типу Жовта Ріка було перейменоване в місто Жовті Води з наданням статусу міста обласного підпорядкування Дніпропетровської області, а саме місто отримало статус закритого.
Населення 41,8 тисячі осіб (1967 рік), 55 тисяч осіб (1978 рік). 11 загальноосвітніх шкіл, лікарня, поліклініка.
У 1957 році було збудовано Палац культури за проєктом архітектора Александрова.
З 1963 року філіал Криворізького гірничорудного інституту.
Населення
Чисельність
Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок відомості Державного комітету статистики України.
1959* | 1970 | 1979* | 1989* | 2001* | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2016 | 2017 | 2019 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
32 406 | 40 334 | 51 653 | 61 690 | 53 582 | 49 814 | 49 338 | 48 792 | 48 427 | 48 032 | 47 689 | 47 509 | 47 284 | 46 200 | 46 192 | 44 629 |
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 80,14% |
росіяни | 16,66% |
білоруси | 0,58% |
вірмени | 0,23% |
молдовани | 0,11% |
татари | 0,11% |
інші/не вказали | 2,17% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
---|---|---|
Українська | 43 477 | 76,89% |
Російська | 11 906 | 21,06% |
Вірменська | 71 | 0,13% |
Білоруська | 70 | 0,12% |
Румунська | 17 | 0,03% |
Ромська | 4 | 0,01% |
Інші/Не вказали | 997 | 1,76% |
Разом | 56 542 | 100% |
Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською мовою.
Економіка
- Східний гірничо-збагачувальний комбінат — найбільший виробник природного урану в Європі.
- ВАТ «Південний радіозавод» ДАХК «Дніпропетровський машинобудівний завод» — спеціалізується на виготовленні радіоелектронної апаратури на базі однобічних багатошарових печатних плат. Тепер ліквідований.
- ВАТ «Фабрика штучного хутра» — виробник штучного хутра та виробів з нього.
- ТОВ НПП «Тетра» — займається виробництвом приладів радіаційного контролю.
- ВАТ «Жовтоводський хлібозавод».
- ТОВ «Восток-руда» — добування залізної руди.
- ТОВ «Позитрон GmbH» — розробки і виробництва приладів і систем радіаційного й радіоекологічного контролю.
Інфраструктура
Для обслуговування населення в Жовтих Водах діє ряд комунальних підприємств: «Жовтоводськтепломережа», «Жовтоводський водоканал», Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання.
Відкрито відділення 5 банків, а саме: «ПриватБанк», «Ощадбанк», «Райффайзен Банк», «Укргазбанк», «Акордбанк».
В місті також працює близько 500 закладів торгівлі та сфери послуг.
В місті існує тільки один вид транспорту — автомобільний. Як громадський транспорт використовуються автобуси, мікроавтобуси і таксі.
Жовті Води — дуже зелене місто. Більша частина міста буквально розташована в лісі. Крім того, у місті є два парки — парк Слави та Дитячий парк. В даний час закладається ще один парк в новому районі міста.
Освіта і наука
У Жовтих Водах міститься Український науково-дослідний та проєктно-пошуковий інститут промислової технології. Метою цього закладу є генеральне проєктування та проєктне супроводження об'єктів ядерно-паливного циклу, науково-дослідна та конструкторська діяльність у галузі проблем поводження з радіоактивними відходами атомної енергетики.
У Жовтих Водах діє вищий навчальний заклад III рівня акредитації — , який створено в лютому 1992 року на базі Південної філії Центрального інституту підвищення кваліфікації керуючих кадрів Міністерства середнього машинобудування. В даний момент не працює.
Також діють ВНЗ І рівня акредитації:
- Жовтоводське училище Криворізького державного педагогічного університету — готує вчителів початкових класів та вихователів дитячих садків;
- Жовтоводський промисловий коледж Дніпропетровського національного університету.
- Вище професійне училище № 70. З листопада 2011 р. ВПУ № 70 увійшло до складу як корпус № 3. [1] [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
До мережі загальноосвітніх навчальних закладів Жовтих Вод входять природничо-науковий ліцей, гуманітарна гімназія з поглибленим вивченням іноземних мов, 7 середніх загальноосвітніх шкіл.
Також є центр дитячої творчості, дитячо-юнацька спортивна школа. 13 дитсадків.
У місті розташована Жовтоводська виправна колонія № 26.
Культура
Головний культурний заклад Жовтих Вод — Центр народної творчості, культури й дозвілля (інша назва — Жовтоводський палац культури; колишня назва — Палац культури ім. Леніна). Заклад відкритий у 1957 році. В ньому діє 7 колективів художньої самодіяльності, що мають звання народних. Будівля центру споруджена за проєктом московського архітектора О. М. Александрова. У 1985 році віднесено до переліку архітектурних пам'ятників Дніпропетровщини.
Також у Жовтих Водах є міський музей ім. Юхима Пригожина, будинок культури «Родина», мережа бібліотек, музична школа, міський стадіон «Авангард».
Для відпочинку населення є два парки (парк «Слави» та дитячий парк).
- Палац Культури ДП СхідГЗК
- Дорога поруч з озером
- Дорога в приватному секторі
Релігія
У місті Жовті Води розташовані наступні сакральні споруди релігійних громад:
- Храм Різдва Іоанна Хрестителя ПЦУ (вул. Ціолковського, 2-А);
- Храм Святого великомученика і цілителя Пантелеймона (вул. Лісова, 37);
- Свято-Троїцький храм (бульвар Свободи, 20);
- Церква Адвентистів сьомого дня (вул. Маяковського, 117);
- Церква "Живі Води" (вул. Івана Франка, 10);
- Зал Царства Свідків Єгови (вул. Івана Франка, 45).
Засоби масової інформації
- Газета «Трудовая слава»
- Газета та телекомпанія «Жовті Води»
- Інтернет-газета «Имеется мнение» (на цей час не існує)
- Телекомпанія «Жовта Річка»
Частини міста
Місто Жовті Води має прямокутне планування. Протяжність міста з півночі на південь — 2,4 км, із заходу на схід — 3,5 км (з передмістями 7,7 км з півночі на південь і 5,3 км із заходу на схід).
Фактично місто ділиться на 3 частини:
- Східна частина міста (Старе місто) — найстаріша. Вона збудована в 50-х — 60-х роках 20 століття. Тут розташовані палац культури, міський історичний музей, педагогічне училище, парк Слави, частина Дитячого парку.
- Середня частина — побудована в 70-80-ті роки 20 століття. Тут знаходиться центр міста. У середній частині міста розташовані будинок міської ради, інститут підприємництва «Стратегія», Жовтоводський промисловий коледж, Український науково-дослідний і проєктно-вишукувальний інститут промислової технології, дитяча музична школа, частина Дитячого парку.
- Західна частина — побудована наприкінці 80-х — 90-ті роки. Являє собою спальний район.
Біля міста є такі зони:
- Промислова зона примикає до міста з півночі. У промисловій зоні розташовано більшість промислових підприємств міста.
- Приміська зона примикає до міста зі сходу. У приміській зоні переважає приватний сектор. На території приміської зони протікає річка Жовта.
Особистості
Відомі уродженці
- Біреш Ілона Олександрівна — чемпіонка світу з сумо, майстер спорту міжнародного класу.
- Журавко Олексій Валерійович — народний депутат України 5-го і 6-го скликань.
- Кириченко Ілля Олександрович (1988—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Кокіна Владилена Яківна (1926—2017) — українська бігунка-ветеран.
- Матлак Олег Сергійович (1987—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Микитась Віктор Григорович (1946—2016) — почесний енергетик України, ліквідатор.
- Огнівець Інна Василівна — посол України в Словаччині (2005—2010).
- — українська журналістка, телеведуча, відеоблогер та радіоведуча.
- Федорченко Сергій Сергійович (1981—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шилов Сергій Васильович (1972—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Циганок Інна Олегівна — українська тріатлоністка, майстер спорту міжнародного класу.
- Юхимець Ігор Миколайович (1959—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Пошедін Максим Віталійович (1990—2014) — рядовий міліції, Міністерство внутрішніх справ України, батальйон «Дніпро», учасник російсько-української війни. Лицар Ордена «За мужність».
Почесні громадяни
- Коломоєць Василь Миколайович (1918—1986) — радянський військовик;
- — радянський військовик;
- Мастаков Федір Микитович — гірник.
- Сухий Володимир Гнатович — гірник.
- Трапенок Микола Михайлович (1929—2010) — гірник.
Галерея
- Пам'ятник «Героям визвольної війни українського народу 1648-1654 років»
- Музей імені Ю. Пригожина
- Кінотеатр «Мир»
- Стадіон "Авангард"
- Парк Слави
- Храм Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії
- ІП "Стратегія"
- Середня школа І-ІІІ ступенів №10
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. С. — 269—284
- Офіційний сайт територіальної громади міста Жовті Води [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Жовті Води / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Клімат [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.] meteoprog.ua
- . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 27 вересня 2019.
- (Біля витоків. Кн.4) // І. Стороженко. «Жовтоводська битва 1648 року у світлі нових досліджень». с. 25—33
- Железорудная промышленность в России в 1913 году. — С. 28-31
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Банки у Дніпропетровській області. ubanks.com.ua.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 1 липня 2011.
Література
- Варгатюк П. Л., Ігнатьєв І. Ф., Морозов В. А. Жо́вті Во́ди // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.269-284
Посилання
- Газета «Жовтоводські вісті» [ 13 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Інернет-газета «Имеется мнение» [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Жовті Води. Історія за часів УРСР [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Погода в місті Жовті Води [ 27 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhovti Vodi znachennya Zho vti Vo di do 1957 roku Zhovta Rika misto v Ukrayini centr Zhovtovodskoyi miskoyi gromadi Kam yanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Some za chiselnistyu naselennya misto oblasti centr uranovoyi promislovosti Ukrayini Zhovti Vodi Gerb Zhovtih Vod Prapor Zhovtih Vod Osnovni dani Krayina Ukrayina Region Dnipropetrovska oblast Rajon Kam yanskij rajon Gromada Zhovtovodska miska gromada Rada Zhovtovodska miska rada Zasnovane 1895 Status mista vid 1957 roku Naselennya 42 052 01 01 2022 povne 42 052 01 01 2022 Aglomeraciya Krivorizka aglomeraciya Plosha 33 25 km Gustota naselennya 1399 osib km Poshtovi indeksi 52201 52204 52205 52210 Telefonnij kod 380 5652 Koordinati 48 21 59 pn sh 33 30 09 sh d 48 36639 pn sh 33 50250 sh d 48 36639 33 50250 Koordinati 48 21 59 pn sh 33 30 09 sh d 48 36639 pn sh 33 50250 sh d 48 36639 33 50250 Visota nad rivnem morya 150 m Vodojma r Zhovta Nazva meshkanciv zhovtovo dec zhovtovo dka zhovtovo dci Den mista ostannya nedilya serpnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Zhovti Vodi II Do obl resp centru fizichna 111 km zalizniceyu 135 km avtoshlyahami 136 km Do Kiyeva fizichna 312 km avtoshlyahami 380 km Miska vlada Adresa m Zhovti Vodi bulvar Svobodi 33 Vebstorinka http zhv gov ua Zhovti Vodi u Vikishovishi Mapa Zhovti Vodi Zhovti VodiGeografiyaZhovti Vodi roztashovani na zahodi Dnipropetrovskoyi oblasti na mezhi z Kirovogradskoyu oblastyu Cherez misto protikaye richka Zhovta vishe za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Mirolyubivka nizhche za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Mar yanivka fiziko geografichna zona Pridniprovska visochina Visota nad rivnem morya vid 120 do 150 metriv Bilya beregiv Zhovtoyi znizhuyetsya do 90 100 metriv bilya kolishnogo sirchano kislotnogo zavodu ye pidvishennya vidome pid nazvoyu gora Kazakova 176 metriv nad rivnem morya Vidstan do Dnipra stanovit 136 km avtoshlyahami E50 i R74 Klimat Klimat mista pomirno kontinentalnij Temperatura povitrya po misyacyah Temperatura I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Jahr O Serednya C 5 5 4 1 0 8 9 4 16 0 19 6 21 3 20 6 15 4 8 4 2 5 2 1 8 5 O Denna maksimalna C 2 1 4 13 21 24 25 25 20 12 4 0 12 O Nichna minimalna C 7 6 1 5 11 15 16 15 11 5 1 3 5 O Serednya kilkist opadiv mm 45 36 34 38 46 59 56 37 36 32 42 52 513 Vidnosna vologist povitrya 86 84 81 68 62 64 64 61 66 76 86 89 74IstoriyaPeredistoriya V misti znahoditsya kurgan skitskogo chasu Dolinu richki Zhovtoyi z yiyi pritokami verbami chagarnikami ocheretu v starovinu nazivali urochishem Zhovti Vodi Oskilki v deyakih miscyah richka omivala vihodi zaliznoyi rudi i yaskravo zhovta farba produkt okislennya zaliznyaku potraplyala do richki zaporizki kozaki nazvali richku Zhovtoyu a dolinu bilya neyi Zhovtimi Vodami Cya miscevist vidnosilasya do tak zvanogo Dikogo polya Pereprava na richci Zhovtij nazivalasya Zhovtim Brodom Tut stoyali kozacki zimivniki ukripleni dlya zahistu vid tatar Vvazhayetsya sho poblizu mista v urochishi Zhovti Vodi 16 travnya 1648 roku vidbulasya bitva ukrayinsko tatarskogo vijska pid kerivnictvom Bogdana Hmelnickogo z vijskami Rechi Pospolitoyi pid kerivnictvom Stefana Potockogo Cya bitva stala pochatkom Ukrayinsko polskoyi vijni 1648 57 Dokladnishe Bitva pid Zhovtimi Vodami Selishe Zhovta Rika Naprikinci 19 stolittya u basejni Zhovtoyi buli viyavleni bagati pokladi zaliznih rud U 1895 roci pochinayetsya rozrobka rudnika poblizu sela Veselo Ivanivka Pidpriyemec Lvov ta inzhener Boruckij orenduvali u zhiteliv cogo sela 870 desyatin zemli Zgodom cej rudnik stav vlasnistyu girnichopromislovogo tovaristva Zhovta Rika U 1898 roci vidobutok rudi pochavsya na Krasnokutskomu kar yeri vlasnikom yakogo buv katerinoslavskij kupec Kopilov Poryad iz cimi rudnikami viniklo selishe Zhovta Rika Na Veselo Ivanivskomu rudniku shoroku vidobuvali po 3 5 miljona pudiv zaliznoyi rudi na Krasnokutskomu i Kolomojcevskomu rudnikah po 2 5 miljona pudiv Pislya zavershennya budivnictva Katerininskoyi zaliznici vid selisha do zaliznichnoyi stanciyi Zhovti Vodi zaraz stanciya Zhovti Vodi I prokladeno zaliznichnu koliyu dovzhinoyu 10 verst Do togo chasu vidobutu na rudnikah rudu guzhovim transportom dostavlyali na stanciyu Pichugine poblizu Krivogo Rogu Kilkist pracyuyuchih robitnikiv na rudnikah zminyuvalas u zalezhnosti vid periodu zrostannya chi krizi u zalizorudnij promislovosti zagalom Tak na rudniku Zhovta Rika spochatku nalichuvalos blizko 200 robitnikiv u 1901 roci 60 ale vzhe u 1904 roci blizko 1 000 U 1912 roci cherez skorochennya popitu na rudu kilkist pracyuyuchih zmenshilas do 600 prote u 1913 roci znovu zrosla i stanovila ponad 1 000 pracyuyuchih V osnovnomu tut pracyuvali sezonni robitniki yaki priyizhdzhali syudi z navkolishnih gubernij ta dovkolishnih sil Palac kulturi u Zhovtih Vodah 1966 rik Robitniki prozhivali u zemlyanih barakah dlya kvalifikovanih robitnikiv ta yih simej bulo zbudovano dekilka kam yanih budinkiv Na rudnikah buv nizkij riven bezpeki praci sho sprichinyalo chasti travmi robitnikiv Cherez pogani zhitlovi umovi nebezpechni umovi praci na rudnikah Zhovta Rika zaginuv Markus A U 1905 roci vidkrito rudnichnu pochatkovu shkolu u yakij navchalis diti sluzhbovciv ta deyakih robitnikiv zavodu a takozh zamozhnih selyan dovkolishnih sil Zhovtogo Bogolyubivki Veselo Ivanivki Protyagom podij 1918 1920 rokiv rudniki Zhovtoyi Riki ne pracyuvali U 1920 roci v selishi vstanovleno radyansku vladu Vidnovlennya roboti rudnikiv rozpochalosya u 1924 roci Kar yeri usih kolishnih rudnikiv buli ob yednani v odne rudoupravlinnya Zhovta Rika Chiselnist naselennyaMuzej Bitva pid Zhovtimi Vodami Pid chas procesu industrializaciyi u SRSR na rudniku bulo zbudovano mehanichnu majsternyu parovozne depo gradirnyu visokovoltnu liniyu dvi elektropidstanciyi kompresornu ustanovku U 1934 zdana v ekspluataciyu nova shahta Kapitalna odna z najbilshih na toj chas u Krivbasi Vidobuvannya rudi zroslo do 726 tisyach tonn u 1940 roci U selishi bulo zbudovano pershi bagatopoverhovi budinki u 1929 i 1932 rokah vidkrito dvi likarni Diyalo dvi shkoli klub biblioteka U chasi Drugoyi svitovoyi vijni 13 serpnya 1941 roku Zhovta Rika okupovana nimeckimi vijskami zvilnena vid okupaciyi radyanskimi vijskami 20 zhovtnya 1943 roku U 1950 roci na dvoh nevelikih rudnikah u pokladah magnitnogo zaliznyaka buli znajdeni promislovi zapasi uranovih rud U 1951 roci dlya vidobuvannya uranovoyi sirovini u Zhovtij Rici stvoreno Shidnij girnicho zbagachuvalnij kombinat Misto Zhovti Vodi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 22 travnya 1957 roku 140 3 selishe miskogo tipu Zhovta Rika bulo perejmenovane v misto Zhovti Vodi z nadannyam statusu mista oblasnogo pidporyadkuvannya Dnipropetrovskoyi oblasti a same misto otrimalo status zakritogo Naselennya 41 8 tisyachi osib 1967 rik 55 tisyach osib 1978 rik 11 zagalnoosvitnih shkil likarnya poliklinika U 1957 roci bulo zbudovano Palac kulturi za proyektom arhitektora Aleksandrova Z 1963 roku filial Krivorizkogo girnichorudnogo institutu NaselennyaChiselnist Zirochkami poznacheni dani perepisiv naselennya bez zirochok vidomosti Derzhavnogo komitetu statistiki Ukrayini Tablicya zmini chiselnosti naselennya 1959 1970 1979 1989 2001 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2016 2017 2019 32 406 40 334 51 653 61 690 53 582 49 814 49 338 48 792 48 427 48 032 47 689 47 509 47 284 46 200 46 192 44 629 Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 80 14 rosiyani 16 66 bilorusi 0 58 virmeni 0 23 moldovani 0 11 tatari 0 11 inshi ne vkazali 2 17 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Vidsotok Ukrayinska 43 477 76 89 Rosijska 11 906 21 06 Virmenska 71 0 13 Biloruska 70 0 12 Rumunska 17 0 03 Romska 4 0 01 Inshi Ne vkazali 997 1 76 Razom 56 542 100 Vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu sprovokuvalo novu hvilyu ukrayinizaciyi v misti dedali bilshe lyudej vvazhayut za krashe rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu EkonomikaShidnij girnicho zbagachuvalnij kombinat najbilshij virobnik prirodnogo uranu v Yevropi VAT Pivdennij radiozavod DAHK Dnipropetrovskij mashinobudivnij zavod specializuyetsya na vigotovlenni radioelektronnoyi aparaturi na bazi odnobichnih bagatosharovih pechatnih plat Teper likvidovanij VAT Fabrika shtuchnogo hutra virobnik shtuchnogo hutra ta virobiv z nogo TOV NPP Tetra zajmayetsya virobnictvom priladiv radiacijnogo kontrolyu VAT Zhovtovodskij hlibozavod TOV Vostok ruda dobuvannya zaliznoyi rudi TOV Pozitron GmbH rozrobki i virobnictva priladiv i sistem radiacijnogo j radioekologichnogo kontrolyu InfrastrukturaAleya v parku Slavi dzherelo Oshadbank na vulici Ciolkovskogo 11 Dlya obslugovuvannya naselennya v Zhovtih Vodah diye ryad komunalnih pidpriyemstv Zhovtovodskteplomerezha Zhovtovodskij vodokanal Virobniche zhitlovo remontno ekspluatacijne ob yednannya Vidkrito viddilennya 5 bankiv a same PrivatBank Oshadbank Rajffajzen Bank Ukrgazbank Akordbank V misti takozh pracyuye blizko 500 zakladiv torgivli ta sferi poslug V misti isnuye tilki odin vid transportu avtomobilnij Yak gromadskij transport vikoristovuyutsya avtobusi mikroavtobusi i taksi Zhovti Vodi duzhe zelene misto Bilsha chastina mista bukvalno roztashovana v lisi Krim togo u misti ye dva parki park Slavi ta Dityachij park V danij chas zakladayetsya she odin park v novomu rajoni mista Osvita i naukaU Zhovtih Vodah mistitsya Ukrayinskij naukovo doslidnij ta proyektno poshukovij institut promislovoyi tehnologiyi Metoyu cogo zakladu ye generalne proyektuvannya ta proyektne suprovodzhennya ob yektiv yaderno palivnogo ciklu naukovo doslidna ta konstruktorska diyalnist u galuzi problem povodzhennya z radioaktivnimi vidhodami atomnoyi energetiki U Zhovtih Vodah diye vishij navchalnij zaklad III rivnya akreditaciyi Institut Pidpriyemnictva Strategiya yakij stvoreno v lyutomu 1992 roku na bazi Pivdennoyi filiyi Centralnogo institutu pidvishennya kvalifikaciyi keruyuchih kadriv Ministerstva serednogo mashinobuduvannya V danij moment ne pracyuye Takozh diyut VNZ I rivnya akreditaciyi Zhovtovodske uchilishe Krivorizkogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu gotuye vchiteliv pochatkovih klasiv ta vihovateliv dityachih sadkiv Zhovtovodskij promislovij koledzh Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu Vishe profesijne uchilishe 70 Z listopada 2011 r VPU 70 uvijshlo do skladu yak korpus 3 1 21 veresnya 2013 u Wayback Machine Do merezhi zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv Zhovtih Vod vhodyat prirodnicho naukovij licej gumanitarna gimnaziya z pogliblenim vivchennyam inozemnih mov 7 serednih zagalnoosvitnih shkil Takozh ye centr dityachoyi tvorchosti dityacho yunacka sportivna shkola 13 ditsadkiv U misti roztashovana Zhovtovodska vipravna koloniya 26 KulturaGolovnij kulturnij zaklad Zhovtih Vod Centr narodnoyi tvorchosti kulturi j dozvillya insha nazva Zhovtovodskij palac kulturi kolishnya nazva Palac kulturi im Lenina Zaklad vidkritij u 1957 roci V nomu diye 7 kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti sho mayut zvannya narodnih Budivlya centru sporudzhena za proyektom moskovskogo arhitektora O M Aleksandrova U 1985 roci vidneseno do pereliku arhitekturnih pam yatnikiv Dnipropetrovshini Takozh u Zhovtih Vodah ye miskij muzej im Yuhima Prigozhina budinok kulturi Rodina merezha bibliotek muzichna shkola miskij stadion Avangard Dlya vidpochinku naselennya ye dva parki park Slavi ta dityachij park Palac Kulturi DP ShidGZK Doroga poruch z ozerom Doroga v privatnomu sektoriReligiyaU misti Zhovti Vodi roztashovani nastupni sakralni sporudi religijnih gromad Hram Rizdva Ioanna Hrestitelya PCU vul Ciolkovskogo 2 A Hram Svyatogo velikomuchenika i cilitelya Pantelejmona vul Lisova 37 Svyato Troyickij hram bulvar Svobodi 20 Cerkva Adventistiv somogo dnya vul Mayakovskogo 117 Cerkva Zhivi Vodi vul Ivana Franka 10 Zal Carstva Svidkiv Yegovi vul Ivana Franka 45 Zasobi masovoyi informaciyiGazeta Trudovaya slava Gazeta ta telekompaniya Zhovti Vodi Internet gazeta Imeetsya mnenie na cej chas ne isnuye Telekompaniya Zhovta Richka Chastini mistaMisto Zhovti Vodi maye pryamokutne planuvannya Protyazhnist mista z pivnochi na pivden 2 4 km iz zahodu na shid 3 5 km z peredmistyami 7 7 km z pivnochi na pivden i 5 3 km iz zahodu na shid Faktichno misto dilitsya na 3 chastini Shidna chastina mista Stare misto najstarisha Vona zbudovana v 50 h 60 h rokah 20 stolittya Tut roztashovani palac kulturi miskij istorichnij muzej pedagogichne uchilishe park Slavi chastina Dityachogo parku Serednya chastina pobudovana v 70 80 ti roki 20 stolittya Tut znahoditsya centr mista U serednij chastini mista roztashovani budinok miskoyi radi institut pidpriyemnictva Strategiya Zhovtovodskij promislovij koledzh Ukrayinskij naukovo doslidnij i proyektno vishukuvalnij institut promislovoyi tehnologiyi dityacha muzichna shkola chastina Dityachogo parku Zahidna chastina pobudovana naprikinci 80 h 90 ti roki Yavlyaye soboyu spalnij rajon Bilya mista ye taki zoni Promislova zona primikaye do mista z pivnochi U promislovij zoni roztashovano bilshist promislovih pidpriyemstv mista Primiska zona primikaye do mista zi shodu U primiskij zoni perevazhaye privatnij sektor Na teritoriyi primiskoyi zoni protikaye richka Zhovta OsobistostiVidomi urodzhenci Biresh Ilona Oleksandrivna chempionka svitu z sumo majster sportu mizhnarodnogo klasu Zhuravko Oleksij Valerijovich narodnij deputat Ukrayini 5 go i 6 go sklikan Kirichenko Illya Oleksandrovich 1988 2017 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kokina Vladilena Yakivna 1926 2017 ukrayinska bigunka veteran Matlak Oleg Sergijovich 1987 2015 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Mikitas Viktor Grigorovich 1946 2016 pochesnij energetik Ukrayini likvidator Ognivec Inna Vasilivna posol Ukrayini v Slovachchini 2005 2010 ukrayinska zhurnalistka televeducha videobloger ta radioveducha Fedorchenko Sergij Sergijovich 1981 2015 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shilov Sergij Vasilovich 1972 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ciganok Inna Olegivna ukrayinska triatlonistka majster sportu mizhnarodnogo klasu Yuhimec Igor Mikolajovich 1959 2014 starshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Poshedin Maksim Vitalijovich 1990 2014 ryadovij miliciyi Ministerstvo vnutrishnih sprav Ukrayini bataljon Dnipro uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Licar Ordena Za muzhnist Div takozh Kategoriya Urodzhenci Zhovtih Vod Pochesni gromadyani Kolomoyec Vasil Mikolajovich 1918 1986 radyanskij vijskovik radyanskij vijskovik Mastakov Fedir Mikitovich girnik Suhij Volodimir Gnatovich girnik Trapenok Mikola Mihajlovich 1929 2010 girnik GalereyaPam yatnik Geroyam vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 rokiv Muzej imeni Yu Prigozhina Kinoteatr Mir Stadion Avangard Park Slavi Hram Svyatih muchenic Viri Nadiyi Lyubovi ta materi yih Sofiyi IP Strategiya Serednya shkola I III stupeniv 10DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Tom 4 Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 269 284 Oficijnij sajt teritorialnoyi gromadi mista Zhovti Vodi 7 travnya 2016 u Wayback Machine Zhovti Vodi Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Klimat 8 chervnya 2011 u Wayback Machine meteoprog ua Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2019 Bilya vitokiv Kn 4 I Storozhenko Zhovtovodska bitva 1648 roku u svitli novih doslidzhen s 25 33 Zhelezorudnaya promyshlennost v Rossii v 1913 godu S 28 31 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Banki u Dnipropetrovskij oblasti ubanks com ua Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 1 lipnya 2011 LiteraturaVargatyuk P L Ignatyev I F Morozov V A Zho vti Vo di Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 269 284PosilannyaGazeta Zhovtovodski visti 13 veresnya 2019 u Wayback Machine Inernet gazeta Imeetsya mnenie 1 listopada 2020 u Wayback Machine Zhovti Vodi Istoriya za chasiv URSR 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Pogoda v misti Zhovti Vodi 27 sichnya 2018 u Wayback Machine