Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рідколісся та лісостеп Копетдагу (ідентифікатор WWF: PA1008) — палеарктичний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований в горах Копетдагу на території південного Туркменістану та північного Ірану. Він вирізняється високим біорізноманіттям, оскільки охоплює різноманітні висотні зони, від напівпустельних передгір'їв на висоті 300 м над рівнем моря до скелястих гірських вершин на висоті понад 2800 м над рівнем моря.
 Ландшафт на південь від Ашгабаду | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | PA1008 |
| Межі | Центральноазійська південна пустеля Копетдазька напівпустеля Каспійсько-Гірканські мішані ліси Лісостеп Ельбурсу Пустельні басейни Центрального Ірану |
| Площа, км² | 58 317 |
| Країни | Іран, Пакистан |
| Охороняється | 2654 км² (5 %) |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон рідколісь та лісостепу Копетдагу охоплює гірський хребет Копетдаг, що простягається на 600 км з північного заходу на південний схід вздовж туркмено-іранського кордону, а також відокремлений гірський масив [ru], розташований на захід від нього. Ширина екорегіону становить близько 100 км. Західні передгір'я Копетдагу виділяють у окремий екорегіон копетдазької напівпустелі. На північ від регіону розташована Центральноазійська південна пустеля, а на південь — екорегіон пустельних басейнів Центрального Ірану.
Копетдаг є найпівнічнішим гірським хребтом [ru]. Це середньовисотні гори, їхньою найвищою вершиною є Кух-е-Кучан висотою 3191 м. Основними гірськими породами Копетдагу є пісковики, вапняки, глини і мергелі. Геологічна історія Копетдагу сприяла високому біорізноманіттю цього екорегіону. У міоцені, 10 млн років тому, під час скорочення давнього моря Паратетіс, цей гірський хребет представляв собою острівний коридор між Балканами та Іранським нагір'ям. З подальшою аридизацією ландшафти поступово змінювалися. У плейстоцені, менше 1 млн років тому, цей гірський коридор був місцем постійного розселення і, ймовірно, місцевого видоутворення. До цього часу відносять багато ендемічних видів рослин. Оточений пустелями Центральної Азії Копетдаг є домом для реліктової [en] флори і фауни, яка не могла пережити аридизацію прилеглих низовин. Трансгресії Протокаспійського моря періодично перетворювали ці гори на острів. Під час останнього льодовикового періоду Копетдаг був рефугіумом — місцем, де численні європейські та азійські види переживали глобальне похолодання. Пізніше новий період аридизації ізолював багато європейських лісових та лучних видів, які знайшли свій притулок у прибережних лісах уздовж гірських долин.
Клімат
В межах екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSk за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується спекотним та сухим літом, хоч і більш прохолодним, ніж в навколишніх пустелях, і холодною, сухою зимою. Влітку температура може сягати 35-45 °C, іноді навіть 48 °C. Взимку температура може опускатися до -24 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 300-400 мм на гірських вершинах до приблизно 140 мм в передгір'ях. Опади випадають переважно з листопада по квітень.
Флора
На висоті понад 300 м над рівнем моря в горах Копетдагу поширені склерофітні ліси та чагарники. Склерофітні ліси, відомі як шибляки, є подібними до лісів, поширених в Середземномор'ї. Шибляки різняться за своїм видовим складом і багатством, наявністю різноманітних субтропічних видів та ендеміків. Іноді їх характеризують як саваноподібний тип відкритих рідколісь. Основними породами дерев в шибляках є [ar] (Acer turcomanicum), глід (Crataegus spp.), у порушених лісах — звичайне держидерево (Paliurus spina-christi). Туркменський клен – це невелике деревце висотою 2-3 м, його подібність до чагарника обумовлена здатністю відновлюватися зі стовбура після збирання дрів, пожежі або перевипасу.
На висоті від 800 до 2500 м над рівнем моря в горах Копетдагу поширені ліси. Їх щільність залежить від вологості схилів. Основними деревами і кущами, що ростуть в цих лісах, є глід (Crataegus spp.), [en] (Celtis caucasica), туркменський яловець (Juniperus polycarpos var. turkomanica), дрібноплідна вишня (Prunus microcarpa), середня ефедра (Ephedra intermedia), хвощевидна ефедра (Ephedra equisetina), [en] (Cotoneaster nummularius), [sv] (Colutea gracilis), [sv] (Lonicera bracteolaris), [sv] (Rubia florida), [vi] (Rhamnus sintenisii), кущовий жасмин (Jasminum fruticans), звичайний мигдаль (Prunus amygdalus) та мітлистий мигдаль (Prunus scoparia). В підліску зустрічаються такі трав'янисті рослини, як неплідний стоколос (Bromus sterilis), жовтуватий трищетинник (Trisetum flavescens), [en] (Fritillaria raddeana), [vi] (Orthurus heterocarpus), біла глуха кропива (Lamium album), звичайна грястиця (Dactylis glomerata), звичайний кінський часник (Alliaria petiolata), котяча м'ята Сінтеніса (Nepeta sintenisii), [sv] (Crucianella sintenisii), справжній підмаренник (Galium verum), чіпкий підмаренник (Galium aparine), мишачий ячмінь (Hordeum murinum) та городній рокет-салат (Eruca vesicaria).
У лісах Копетдагу росте велика кількість плодових дерев, кущів і лоз, цінних для селекції, зокрема звичайний гранат (Punica granatum), лісовий виноград (Vitis sylvestris), справжній виноград (Vitis vinifera), звичайна смоківниця (Ficus carica), турменська яблуня (Malus sieversii ssp. turkmenorum), [en] (Pyrus boissieriana), дрібноплідна вишня (Prunus microcarpa), червоноплідна вишня (Prunus bifrons), алича (Prunus divaricata), звичайний мигдаль (Prunus amygdalus), мітлистий мигдаль (Prunus scoparia) та глід (Crataegus spp.).
У середньогір'ях і високогір'ях, на висоті від 1000 до 2000 м над рівнем моря, поширені рідколісся туркменського яловця (Juniperus turkomanica). Також на цих висотах зустрічається шибляк, типчаково-ковиловий степ, де домінує валіська костриця (Festuca valesiaca), туркменська ковила (Stipa zalesskii subsp. turcomanica) та [sv] (Stipa hohenackeriana), а також гірські ксерофіти, представлені [en], зокрема [en] (Acanthophyllum spp.), акантолімонами (Acantholimon spp.) та астрагалами (Astragalus).
У високогір'ях кленові насадження є більш розрідженими, а серед трав переважає волосистий пирій (Thinopyrum intermedium ssp. trichophorum). У вузьких смугах (завширшки 50-100 м) в долинах гірських річок, на висоті від 1000 до 1500 м над рівнем моря, ростуть прибережні листяні ліси, в яких домінують волоські горіхи (Juglans regia). Серед інших рослин, які зустрічаються в горіхових лісах, слід навести берест (Ulmus minor), [fr] (Fraxinus angustifolia subsp. syriaca), кизил Меєра (Cornus meyeri), алича (Prunus divaricata), [sv] (Lonicera floribunda), [pl] (Rubus sanctus) та шипшина Беггера (Rosa beggeriana). В трав'янистому підліску ростуть такі мезофільні трав'янисті рослини, як неплідний стоколос (Bromus sterilis), повзучий пирій (Elymus repens), довголиста м'ята (Mentha longifolia), [vi] (Cousinia umbrosa), городня бугила (Anthriscus cerefolium), вузлуватий бутень (Chaerophyllum nodosum) та дивна цибуля (Allium paradoxum). Породи дикого волоського горіха можуть бути важливими у селекції нових культурних сортів.
В прибережних горіхових лісах знайшли притулок рідкісні мезофітні види орхідей, зокрема закаспійські комашники (Ophrys mammosa subsp. transhyrcana) і [de] (Epipactis veratrifolia), та папоротей, зокрема звичайні вужачки (Ophioglossum vulgatum). У долинах деяких гірських річок ростуть реліктові прибережні ліси східних платанів (Platanus orientalis). Їх збереження повністю залежить від протиерозійних заходів, які мають запобігти утворенню селевих потоків, спричинених перевипасом худоби на вершинах вододілів.
Флора Копетдагу демонструє її змішаний характер та біогеографічні зв'язки через наявність в ній середземноморських і туранских елементів, а також містить значну кількість ендеміків, яких в регіоні нараховується близько 332 видів. Найбільша кількість рідкісних і зникаючих видів рослин Копетдагу належить до родин Лілієві (Liliaceae), Зозулинцеві (Orchidaceae), Трояндові (Rosaceae), Бобові (Fabaceae) та Айстрові (Asteraceae).
Фауна
В горах Копетдагу поширені такі види ссавців, як звичайні шакали (Canis aureus), звичайні лисиці (Vulpes vulpes), кам'яні куниці (Martes foina), малі ласиці (Mustela nivalis), кавказькі борсуки (Meles canescens), індійські їжатці (Hystrix indica) та дикі свині (Sus scrofa). Серед рідкісних ссаців слід навести анатолійського леопарда (Panthera pardus tulliana), уріала (Ovis vignei), ендемічного [en] (Capra aegagrus turcmenica), а також звичайну перегузню (Vormela peregusna koshevnikovi), річкову видру (Lutra lutra seistanica), манула (Otocolobus manul ferrugineus) та низку видів кажанів та гризунів, зокрема ендемічну копетдазьку полівку (Microtus paradoxus). Раніше в горах Копетдагу також зустрічалися каспійські тигри (Panthera tigris virgata) та [en] (Ursus arctos syriacus), однак вони вимерли. Можливо, в регіоні досі присутня кавказька рись (Lynx lynx dinniki), однак в останні десятиліття цей вид тут не спостерігався.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід навести звичайну посмітюху (Galerida cristata), лісового жайворонка (Lullula arborea), кремовогорлого кеклика (Alectoris chukar), прикаспійського улара (Tetraogallus caspius), звичайну горлицю (Streptopelia turtur), велику горлицю (Streptopelia orientalis), малого яструба (Accipiter nisus), туркестанського яструба (Accipiter badius), степового канюка (Buteo rufinus), чорного шуліку (Milvus migrans), звичайного боривітра (Falco tinnunculus), західного соловейка (Luscinia megarhynchos africana), садову очеретянку (Acrocephalus dumetorum), гірську кропив'янку (Curruca althaea), іранського вівчарика (Phylloscopus neglectus), жовточеревого вівчарика (Phylloscopus nitidus), арчеву кострубу (Mycerobas carnipes speculigerus) та малиновогорлого чечевичника (Rhodopechys sanguineus).
Серед амфібій і плазунів, поширених в регіоні, слід навести середньоазійську ропуху (Bufotes oblongus), кавказьку агаму (Laudakia caucasia), червоподібного сліпуна (Xerotyphlops vermicularis), звичайного щитомордника (Gloydius halys) та гюрзу (Macrovipera lebetina).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 2654 км², або 5 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Копетдазький заповідник і [ru] в Туркменістані та [en] і заповідник Орс-Сістан в Ірані.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 серпня 2023.
- Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
- Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
Посилання
- «Kopet Dag woodlands and forest steppe». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Kopet Dag Woodlands and Forest Steppe» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ridkolissya ta lisostep Kopetdagu identifikator WWF PA1008 palearktichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij v gorah Kopetdagu na teritoriyi pivdennogo Turkmenistanu ta pivnichnogo Iranu Vin viriznyayetsya visokim bioriznomanittyam oskilki ohoplyuye riznomanitni visotni zoni vid napivpustelnih peredgir yiv na visoti 300 m nad rivnem morya do skelyastih girskih vershin na visoti ponad 2800 m nad rivnem morya Ridkolissya ta lisostep Kopetdagu Landshaft na pivden vid Ashgabadu Ekozona Palearktika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF PA1008 Mezhi Centralnoazijska pivdenna pustelya Kopetdazka napivpustelya Kaspijsko Girkanski mishani lisi Lisostep Elbursu Pustelni basejni Centralnogo Iranu Plosha km 58 317 Krayini Iran Pakistan Ohoronyayetsya 2654 km 5 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim GeografiyaEkoregion ridkolis ta lisostepu Kopetdagu ohoplyuye girskij hrebet Kopetdag sho prostyagayetsya na 600 km z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid vzdovzh turkmeno iranskogo kordonu a takozh vidokremlenij girskij masiv ru roztashovanij na zahid vid nogo Shirina ekoregionu stanovit blizko 100 km Zahidni peredgir ya Kopetdagu vidilyayut u okremij ekoregion kopetdazkoyi napivpusteli Na pivnich vid regionu roztashovana Centralnoazijska pivdenna pustelya a na pivden ekoregion pustelnih basejniv Centralnogo Iranu Kopetdag ye najpivnichnishim girskim hrebtom ru Ce serednovisotni gori yihnoyu najvishoyu vershinoyu ye Kuh e Kuchan visotoyu 3191 m Osnovnimi girskimi porodami Kopetdagu ye piskoviki vapnyaki glini i mergeli Geologichna istoriya Kopetdagu spriyala visokomu bioriznomanittyu cogo ekoregionu U mioceni 10 mln rokiv tomu pid chas skorochennya davnogo morya Paratetis cej girskij hrebet predstavlyav soboyu ostrivnij koridor mizh Balkanami ta Iranskim nagir yam Z podalshoyu aridizaciyeyu landshafti postupovo zminyuvalisya U plejstoceni menshe 1 mln rokiv tomu cej girskij koridor buv miscem postijnogo rozselennya i jmovirno miscevogo vidoutvorennya Do cogo chasu vidnosyat bagato endemichnih vidiv roslin Otochenij pustelyami Centralnoyi Aziyi Kopetdag ye domom dlya reliktovoyi en flori i fauni yaka ne mogla perezhiti aridizaciyu prileglih nizovin Transgresiyi Protokaspijskogo morya periodichno peretvoryuvali ci gori na ostriv Pid chas ostannogo lodovikovogo periodu Kopetdag buv refugiumom miscem de chislenni yevropejski ta azijski vidi perezhivali globalne poholodannya Piznishe novij period aridizaciyi izolyuvav bagato yevropejskih lisovih ta luchnih vidiv yaki znajshli svij pritulok u priberezhnih lisah uzdovzh girskih dolin KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye napivpustelnij klimat BSk za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya spekotnim ta suhim litom hoch i bilsh proholodnim nizh v navkolishnih pustelyah i holodnoyu suhoyu zimoyu Vlitku temperatura mozhe syagati 35 45 C inodi navit 48 C Vzimku temperatura mozhe opuskatisya do 24 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 300 400 mm na girskih vershinah do priblizno 140 mm v peredgir yah Opadi vipadayut perevazhno z listopada po kviten FloraNa visoti ponad 300 m nad rivnem morya v gorah Kopetdagu poshireni sklerofitni lisi ta chagarniki Sklerofitni lisi vidomi yak shiblyaki ye podibnimi do lisiv poshirenih v Seredzemnomor yi Shiblyaki riznyatsya za svoyim vidovim skladom i bagatstvom nayavnistyu riznomanitnih subtropichnih vidiv ta endemikiv Inodi yih harakterizuyut yak savanopodibnij tip vidkritih ridkolis Osnovnimi porodami derev v shiblyakah ye ar Acer turcomanicum glid Crataegus spp u porushenih lisah zvichajne derzhiderevo Paliurus spina christi Turkmenskij klen ce nevelike derevce visotoyu 2 3 m jogo podibnist do chagarnika obumovlena zdatnistyu vidnovlyuvatisya zi stovbura pislya zbirannya driv pozhezhi abo perevipasu Na visoti vid 800 do 2500 m nad rivnem morya v gorah Kopetdagu poshireni lisi Yih shilnist zalezhit vid vologosti shiliv Osnovnimi derevami i kushami sho rostut v cih lisah ye glid Crataegus spp en Celtis caucasica turkmenskij yalovec Juniperus polycarpos var turkomanica dribnoplidna vishnya Prunus microcarpa serednya efedra Ephedra intermedia hvoshevidna efedra Ephedra equisetina en Cotoneaster nummularius sv Colutea gracilis sv Lonicera bracteolaris sv Rubia florida vi Rhamnus sintenisii kushovij zhasmin Jasminum fruticans zvichajnij migdal Prunus amygdalus ta mitlistij migdal Prunus scoparia V pidlisku zustrichayutsya taki trav yanisti roslini yak neplidnij stokolos Bromus sterilis zhovtuvatij trishetinnik Trisetum flavescens en Fritillaria raddeana vi Orthurus heterocarpus bila gluha kropiva Lamium album zvichajna gryasticya Dactylis glomerata zvichajnij kinskij chasnik Alliaria petiolata kotyacha m yata Sintenisa Nepeta sintenisii sv Crucianella sintenisii spravzhnij pidmarennik Galium verum chipkij pidmarennik Galium aparine mishachij yachmin Hordeum murinum ta gorodnij roket salat Eruca vesicaria U lisah Kopetdagu roste velika kilkist plodovih derev kushiv i loz cinnih dlya selekciyi zokrema zvichajnij granat Punica granatum lisovij vinograd Vitis sylvestris spravzhnij vinograd Vitis vinifera zvichajna smokivnicya Ficus carica turmenska yablunya Malus sieversii ssp turkmenorum en Pyrus boissieriana dribnoplidna vishnya Prunus microcarpa chervonoplidna vishnya Prunus bifrons alicha Prunus divaricata zvichajnij migdal Prunus amygdalus mitlistij migdal Prunus scoparia ta glid Crataegus spp U serednogir yah i visokogir yah na visoti vid 1000 do 2000 m nad rivnem morya poshireni ridkolissya turkmenskogo yalovcya Juniperus turkomanica Takozh na cih visotah zustrichayetsya shiblyak tipchakovo kovilovij step de dominuye valiska kostricya Festuca valesiaca turkmenska kovila Stipa zalesskii subsp turcomanica ta sv Stipa hohenackeriana a takozh girski kserofiti predstavleni en zokrema en Acanthophyllum spp akantolimonami Acantholimon spp ta astragalami Astragalus U visokogir yah klenovi nasadzhennya ye bilsh rozridzhenimi a sered trav perevazhaye volosistij pirij Thinopyrum intermedium ssp trichophorum U vuzkih smugah zavshirshki 50 100 m v dolinah girskih richok na visoti vid 1000 do 1500 m nad rivnem morya rostut priberezhni listyani lisi v yakih dominuyut voloski gorihi Juglans regia Sered inshih roslin yaki zustrichayutsya v gorihovih lisah slid navesti berest Ulmus minor fr Fraxinus angustifolia subsp syriaca kizil Meyera Cornus meyeri alicha Prunus divaricata sv Lonicera floribunda pl Rubus sanctus ta shipshina Beggera Rosa beggeriana V trav yanistomu pidlisku rostut taki mezofilni trav yanisti roslini yak neplidnij stokolos Bromus sterilis povzuchij pirij Elymus repens dovgolista m yata Mentha longifolia vi Cousinia umbrosa gorodnya bugila Anthriscus cerefolium vuzluvatij buten Chaerophyllum nodosum ta divna cibulya Allium paradoxum Porodi dikogo voloskogo goriha mozhut buti vazhlivimi u selekciyi novih kulturnih sortiv V priberezhnih gorihovih lisah znajshli pritulok ridkisni mezofitni vidi orhidej zokrema zakaspijski komashniki Ophrys mammosa subsp transhyrcana i de Epipactis veratrifolia ta paporotej zokrema zvichajni vuzhachki Ophioglossum vulgatum U dolinah deyakih girskih richok rostut reliktovi priberezhni lisi shidnih plataniv Platanus orientalis Yih zberezhennya povnistyu zalezhit vid protierozijnih zahodiv yaki mayut zapobigti utvorennyu selevih potokiv sprichinenih perevipasom hudobi na vershinah vododiliv Flora Kopetdagu demonstruye yiyi zmishanij harakter ta biogeografichni zv yazki cherez nayavnist v nij seredzemnomorskih i turanskih elementiv a takozh mistit znachnu kilkist endemikiv yakih v regioni narahovuyetsya blizko 332 vidiv Najbilsha kilkist ridkisnih i znikayuchih vidiv roslin Kopetdagu nalezhit do rodin Liliyevi Liliaceae Zozulincevi Orchidaceae Troyandovi Rosaceae Bobovi Fabaceae ta Ajstrovi Asteraceae FaunaV gorah Kopetdagu poshireni taki vidi ssavciv yak zvichajni shakali Canis aureus zvichajni lisici Vulpes vulpes kam yani kunici Martes foina mali lasici Mustela nivalis kavkazki borsuki Meles canescens indijski yizhatci Hystrix indica ta diki svini Sus scrofa Sered ridkisnih ssaciv slid navesti anatolijskogo leoparda Panthera pardus tulliana uriala Ovis vignei endemichnogo en Capra aegagrus turcmenica a takozh zvichajnu pereguznyu Vormela peregusna koshevnikovi richkovu vidru Lutra lutra seistanica manula Otocolobus manul ferrugineus ta nizku vidiv kazhaniv ta grizuniv zokrema endemichnu kopetdazku polivku Microtus paradoxus Ranishe v gorah Kopetdagu takozh zustrichalisya kaspijski tigri Panthera tigris virgata ta en Ursus arctos syriacus odnak voni vimerli Mozhlivo v regioni dosi prisutnya kavkazka ris Lynx lynx dinniki odnak v ostanni desyatilittya cej vid tut ne sposterigavsya Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid navesti zvichajnu posmityuhu Galerida cristata lisovogo zhajvoronka Lullula arborea kremovogorlogo keklika Alectoris chukar prikaspijskogo ulara Tetraogallus caspius zvichajnu gorlicyu Streptopelia turtur veliku gorlicyu Streptopelia orientalis malogo yastruba Accipiter nisus turkestanskogo yastruba Accipiter badius stepovogo kanyuka Buteo rufinus chornogo shuliku Milvus migrans zvichajnogo borivitra Falco tinnunculus zahidnogo solovejka Luscinia megarhynchos africana sadovu ocheretyanku Acrocephalus dumetorum girsku kropiv yanku Curruca althaea iranskogo vivcharika Phylloscopus neglectus zhovtocherevogo vivcharika Phylloscopus nitidus archevu kostrubu Mycerobas carnipes speculigerus ta malinovogorlogo chechevichnika Rhodopechys sanguineus Sered amfibij i plazuniv poshirenih v regioni slid navesti serednoazijsku ropuhu Bufotes oblongus kavkazku agamu Laudakia caucasia chervopodibnogo slipuna Xerotyphlops vermicularis zvichajnogo shitomordnika Gloydius halys ta gyurzu Macrovipera lebetina ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 2654 km abo 5 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Kopetdazkij zapovidnik i ru v Turkmenistani ta en i zapovidnik Ors Sistan v Irani PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 serpnya 2023 Kottek M J Grieser C Beck B Rudolf and F Rubel 2006 World Map of Koppen Geiger Climate Classification Updated PDF angl Gebruder Borntraeger 2006 Procitovano 14 veresnya 2019 Dataset Koppen climate classifications angl World Bank Procitovano 14 veresnya 2019 Posilannya Kopet Dag woodlands and forest steppe Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Kopet Dag Woodlands and Forest Steppe One Earth