Щитомордник звичайний (Gloydius halys) — отруйна змія з роду щитомордник родини гадюкові. Має 9 підвидів. Інша назва «щитомордник Палласа».
Щитомордник звичайний | |
---|---|
Щитомордник звичайний | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Плазуни (Reptilia) |
Ряд: | Лускаті (Squamata) |
Підряд: | Змії (Serpentes) |
Родина: | Гадюкові (Viperidae) |
Рід: | Щитомордник (Gloydius) |
Вид: | Щитомордник звичайний (G. halys) |
Біноміальна назва | |
Gloydius halys (Pallas, 1776) | |
Синоніми | |
Coluber halys |
Опис
Загальна довжина досягає до 80 см. Голова широка, зверху вкрита впорядкованими круглими щитками. Добре виражене шийне перехоплення. Між оком й ніздрями є глибока ямка. Черевних щитків 155–187, підхвостових — 33-50 пар. Навколо середини тулуба є 23 рядки луски, в окремих випадках — 21-25. Має парні трубчасті отруйні зуби на дуже рухомій верхньощелепній кістці.
Зверху тулуб бурого або сірувато-коричневого кольору з 29—50 поперечними темно—коричневими плямами. З боків тулуба проходить поздовжній рядок дрібніших темних плям. Забарвлення черева від світло-сірого до бурого у дрібних темних та світлих цятками. Зустрічаються майже чорні й цегляно-червоні особини.
Спосіб життя
Полюбляє рівнинні і нагірні степи, напівпустелі, кам'янисті осипи у гірських лісах, глинясто-піщані береги степових й лісових річок та озер, субальпійські луки. Трапляється на висоті до 3000 м над рівнем моря.
Весняна активність денна, річна — переважно у сутінках та вночі. Зимують у норах гризунів й в порожнечах скель, в ущелинах глинястих берегів річок та ярів. Після зимівлі в різних популяціях терміни виходу дуже різні: з початку березня — до кінця травня.
Харчується гризунами, дрібними птахами і ящірками.
Це досить отруйна змія. У складі отрути переважають ферменти — гемотоксіни, що діють на кровотворну систему, викликають крововилив, тромбози і в підсумку великі некрози. Однак у складі отрути є також частка нейротоксинів, які діють на нервову систему, викликаючи параліч дихального центру та інших нервових вузлів.
Це живородна змія. Парування відбувається у квітні—травні. У серпні — на початку жовтня самка приносить 3—14 дитинчат довжиною 16-19 см й вагою 5-6 г.
Розповсюдження
Мешкає від Заволжжя (Росія) і півострова Мангистау (Казахстан) на заході й північно-заході до центральної Монголії, початку річки Хуанхе і околиць міста Баотоу у Внутрішній Монголії (Китай) на сході — південно-сході. Південна межа поширення проходить по південному березі о. Іссик-Куль (Киргизстан) і верхів'я річки Сирдар'я (в Узбекистані та Киргизстані), досягаючи Таджикистану, Туркменістану, Афганістану та Ірану. На північ ареал простягається до гір Кузнецького Алатау та західного берега Байкалу (Росія).
Підвиди
- Gloydius halys affinis
- Gloydius halys boehmei
- Gloydius halys caraganus
- Gloydius halys caucasicus
- Gloydius halys cognatus
- Gloydius halys halys
- Gloydius halys mogoi
- Gloydius halys liupanensis
- Gloydius halys stejnegeri
Джерела
- Gumprecht, A.; Tillack, F.; Orlov, N.L.; Captain, A. & Ryabow, S. 2004. Asian pitvipers. Geitje Books, Berlin, 368 pp.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shitomordnik zvichajnij Gloydius halys otrujna zmiya z rodu shitomordnik rodini gadyukovi Maye 9 pidvidiv Insha nazva shitomordnik Pallasa Shitomordnik zvichajnijShitomordnik zvichajnijBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Gadyukovi Viperidae Rid Shitomordnik Gloydius Vid Shitomordnik zvichajnij G halys Binomialna nazvaGloydius halys Pallas 1776 SinonimiColuber halys Trigonocephalus Halys Agkistrodon halys Halys halys Ancistrodon halysOpisZagalna dovzhina dosyagaye do 80 sm Golova shiroka zverhu vkrita vporyadkovanimi kruglimi shitkami Dobre virazhene shijne perehoplennya Mizh okom j nizdryami ye gliboka yamka Cherevnih shitkiv 155 187 pidhvostovih 33 50 par Navkolo seredini tuluba ye 23 ryadki luski v okremih vipadkah 21 25 Maye parni trubchasti otrujni zubi na duzhe ruhomij verhnoshelepnij kistci Zverhu tulub burogo abo siruvato korichnevogo koloru z 29 50 poperechnimi temno korichnevimi plyamami Z bokiv tuluba prohodit pozdovzhnij ryadok dribnishih temnih plyam Zabarvlennya chereva vid svitlo sirogo do burogo u dribnih temnih ta svitlih cyatkami Zustrichayutsya majzhe chorni j ceglyano chervoni osobini Sposib zhittyaPolyublyaye rivninni i nagirni stepi napivpusteli kam yanisti osipi u girskih lisah glinyasto pishani beregi stepovih j lisovih richok ta ozer subalpijski luki Traplyayetsya na visoti do 3000 m nad rivnem morya Vesnyana aktivnist denna richna perevazhno u sutinkah ta vnochi Zimuyut u norah grizuniv j v porozhnechah skel v ushelinah glinyastih beregiv richok ta yariv Pislya zimivli v riznih populyaciyah termini vihodu duzhe rizni z pochatku bereznya do kincya travnya Harchuyetsya grizunami dribnimi ptahami i yashirkami Ce dosit otrujna zmiya U skladi otruti perevazhayut fermenti gemotoksini sho diyut na krovotvornu sistemu viklikayut krovoviliv trombozi i v pidsumku veliki nekrozi Odnak u skladi otruti ye takozh chastka nejrotoksiniv yaki diyut na nervovu sistemu viklikayuchi paralich dihalnogo centru ta inshih nervovih vuzliv Ce zhivorodna zmiya Paruvannya vidbuvayetsya u kvitni travni U serpni na pochatku zhovtnya samka prinosit 3 14 ditinchat dovzhinoyu 16 19 sm j vagoyu 5 6 g RozpovsyudzhennyaMeshkaye vid Zavolzhzhya Rosiya i pivostrova Mangistau Kazahstan na zahodi j pivnichno zahodi do centralnoyi Mongoliyi pochatku richki Huanhe i okolic mista Baotou u Vnutrishnij Mongoliyi Kitaj na shodi pivdenno shodi Pivdenna mezha poshirennya prohodit po pivdennomu berezi o Issik Kul Kirgizstan i verhiv ya richki Sirdar ya v Uzbekistani ta Kirgizstani dosyagayuchi Tadzhikistanu Turkmenistanu Afganistanu ta Iranu Na pivnich areal prostyagayetsya do gir Kuzneckogo Alatau ta zahidnogo berega Bajkalu Rosiya PidvidiGloydius halys affinis Gloydius halys boehmei Gloydius halys caraganus Gloydius halys caucasicus Gloydius halys cognatus Gloydius halys halys Gloydius halys mogoi Gloydius halys liupanensis Gloydius halys stejnegeriDzherelaGumprecht A Tillack F Orlov N L Captain A amp Ryabow S 2004 Asian pitvipers Geitje Books Berlin 368 pp Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Ce nezavershena stattya z gerpetologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi